Організація продажу продовольчих товарів та шляхи його удосконалення

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ  ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА“ТОВАРОЗНАВСТВА ТА МАРКЕТИНГУ ”  
 
 
 
 
 

     КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни „Комерційна діяльність ”

на тему: „Організація продажу продовольчих товарів та шляхи його удосконалення ”

робота  виконана за матеріалами фірмового  магазину ВАТ „Вінницяхліб ” 
 

     Студент 4 курсу

     групи УТСМ-41

     заочної форми

     із  скороченим терміном навчання

     Оболонська  Світлана Володимирівна 

     Науковий  керівник

     Кандидат  технічних наук, доцент

     Сіренко Світлана Олександрівна 
 

     Вінниця 2010 

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………...  3

1. Сутність та  визначальні фактори розвитку  торгівлі …………………... 7

2. Коротка організаційно-економічна  характеристика фірмового магазину  ”ВІННИЦЯХЛІБ”……………………………………………….………….  11

3. Формування відносин з виробничими підприємствами щодо поставки товарів………………………………………………………………………  12

4. Організація продажу товарів і обслуговування покупців…………….  27

5. Шляхи удосконалення торгівлі в умовах ринку………………………  34

Висновки…………………………………………………………………….  36

Джерела інформації………………………………………………………… 39

Додатки………………………………………………………………………  41 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      ВСТУП 

      Комерція  (від  латинського  “commercium”)  означає  “торгівля”.  Але термін  “торгівля”  має  подвійне  значення:  в  одному  випадку  він  означає  самостійну  галузь  народного  господарства,  а  в  іншому  –  торгові  процеси, спрямовані  на  здійснення  актів  купівлі-продажу  товарів.  Комерційна діяльність пов'язана  з  іншим поняттям  торгівлі –  торговими процесами по здійсненню актів купівлі-продажу з метою отримання прибутку. Комерційна діяльність є основою торгового бізнесу. Зміст комерційного процесу залежить від того, який етап обміну він забезпечує і за якою схемою здійснюється обмін.

      Основними учасниками комерційної діяльності є не тільки підприємницькі структури, але і споживачі (участь яких у  лімітно-розподільчій економіці було незначним). Це твердження засноване  на тім, що для підприємців найважливішим  фактором при укладанні угод є  доход (економічна вигода), а для  споживачів вигодою є потрібний  йому товар (послуга), якщо він задовольняє  його потреби (споживчі інтереси). Споживач - не пасивний покупець, а повноправний учасник комерційної діяльності, її регулятор.

      Комерційна  робота в торгівлі - це діяльність підприємства, спрямована на рішення особливого комплексу  задач. Вивчення процесів їхньої реалізації - важливий елемент оперативного дослідження  на рівні торгового підприємства і регіону.

     Торгівля - це галузь господарства, яка виконує  функції обігу товарів (забезпечує їх рух із сфери виробництва у  сферу споживання), тобто торгівля - це комерційна діяльність з обороту, купівлі та продажу товарів. Або, іншими словами, торгівля - це комерція. Проте ці два поняття не тотожні, вони мають відмінності.

     Як  відомо, торгівля - атрибут будь-якого  суспільства. Вона існує в усіх економічних  формаціях і відображає рівень розвитку товарно-грошових відносин, носієм яких вона є. Разом з торгівлею розвиваються і відносини купівлі-продажу, які  й отримують своє закріплення  у визначенні комерції. Ці відносини  не можуть існувати без торгівлі, оскільки вони виникають у процесі функціонування останньої і відбивають ступінь  її зрілості.

      Основними учасниками комерційної діяльності є не тільки підприємницькі структури, але і споживачі. Це твердження засноване  на тім, що для підприємців найважливішим  фактором при укладанні угод є  доход (економічна вигода), а для  споживачів вигодою є потрібний  йому товар (послуга), якщо він задовольняє  його потреби (споживчі інтереси). Споживач - не пасивний покупець, а повноправний учасник комерційної діяльності, її регулятор. Таким чином, найважливішим  суб'єктом ділових відносин між  постачальниками товарів і роздрібною ланкою є саме споживач.

      Для підвищення соціального рівня торгового  обслуговування торгово-оперативні працівники магазинів повинні приділяти  особливу увагу стійкості асортименту. З одного боку, цей показник істотно  впливає на показник рівня обслуговування, а з іншого боку - свідчить про  ритмічність постачань. Стійкість  асортименту - орієнтир для покупця.

    Сьогодні  торгівля є однією з основних галузей  народного господарства України. Вона перша відчула на собі процеси  роздержавлення і приватизації, що є невідємним елементом ринкової економіки. З переходом до ринкових відносин ускладнюються проблеми реалізації товарів та надання послуг, внаслідок зміни структури ринкового попиту, його кон’юнктурних коливань і все більшого загострення конкуренції на ринку України.На підприємствах роздрібної торгівлі завершується процес кругообігу засобів, вкладених у виробничі предмети споживання, відбувається перетворення товарної форми вартості на грошову і створюється економічна основа для відновлення виробництва товарів. Тут відбуваються постійні кількісні і якісні зміни, викликані застосуванням передової технології, вдосконаленням техніки і устаткування, методів управління, що забезпечують підвищення ефективності роботи торгових підприємств і підвищення культури торгівлі.

       Підприємства значну увагу повинні приділяти організації товарного руху від виробника продукції до споживача. Комерційний успіх підприємства багато в чому визначається тим, як вдало вибрані канали реалізації виготовлених товарів, форми і методи збуту або чи достатнім є асортимент і рівень якості наданих підприємством послуг, що супроводжують продаж продукції. Тому в цій галузі маркетинг має виключно велике значення.

      Концепція збуту стверджує, що споживачі не будуть купувати товар компанії в  достатній для її існування кількості, якщо вона не прийме значних зусиль у стимулюванні торгівлі.

      Актуальність  даної проблеми пов'язана з тим, що кількість фірм постійно зростає, отже для ефективного функціонування підприємству потрібно покращувати  маркетингову політику, вдосконалювати постачально-збутову діяльність.

     Метою дослідження є забезпечення якісного та ефективного управління збутовою діяльністю, висвітлення можливих проблем, які виникають при цьому, пошук та обґрунтування шляхів їх ліквідації.

    Реалізація даної мети вимагає виконання таких задач:

• проведення аналізу основних фінансово-господарських показників діяльності підприємства;
• аналіз ефективності постачальної діяльності на підприємстві;
• аналіз обсягу реалізації продукції та його впливу на фінансові результати діяльності;
• аналіз системи збуту та ефективності проведення збутової діяльності на підприємстві.

      Мета  даної курсової роботи полягає у поглибленні  знань з питань організації продажу продовольчих товарів, розробці перспективних шляхів його удосконалення на прикладі фірмового магазину ВАТ ”ВІННИЦЯХЛІБ”.

       Об’єктом дослідження вибрано фірмовий магазин ”ВІННИЦЯХЛІБ”.

      Теоретичною, методологічною та практичною основою роботи послужили періодичні публікації провідних вітчизняних та зарубіжних економістів, практиків комерційної справи, законодавчі та нормативні матеріали  комерційних підприємств, контракти, специфікації, закони та декрети Уряду України, статистично-звітна  документація фірмового магазину ВАТ ”ВІННИЦЯХЛІБ”. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.СУТНІСТЬ  ТА ВИЗНАЧАЛЬНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ  ТОРГІВЛІ 

     Реалізувати свій товар підприємницькі структури  можуть, працюючи за замовленнями або  на вільний ринок. У першому випадку  все зводиться до додержання договірної дисципліни та взаємних угод. У другому - без заздалегідь встановлених відповідних  обмежень щодо якісних і кількісних характеристик. При цьому завдання реалізації товарів включають у  себе визначення можливих ринків збуту, вибір конкретних форм їх реалізації, які здійснюються через торгівлю.

     Торгівля — процес обміну товарами, послугами, цінностями і грошима. У широкому значенні — вид підприємницької діяльності, пов'язаний з купівлею-продажем товарів.

          Торгівля - одна з  перших господарських галузей, з  якої почався процес демонополізації  економіки з поступовою зміною адміністративної управлінської вертикалі на горизонтальні  зв’язки між ринковими структурами. Прийняття ряду законодавчих актів стало поштовхом до створення торговельних підприємств різної форми власності.

    Для торгівлі як соціально-економічної  системи характерна низка функцій.

    Провідною функцією торгівлі є обмін результатами праці (продукції, послуг) на гроші, тобто  реалізація виробленої споживчої вартості.

    Як  відомо, обмін пов’язує виробництво  і споживання і тим самим замикає  відтворювальний процес. Тому важливо, щоб товарно-грошовий обмін, тобто  період процесу обміну, був мінімальним.

    Друга важлива функція торгівлі – доведення  товарів із сфери виробництва  у сферу споживання. Її сутність треба розглядати з позиції прискореного доведення товарів до сфери споживання з максимальним збереженням їх споживчих  властивостей.

    Надзвичайно важливою в нових умовах функцією торгівлі є функція активного  впливу на виробництво і споживання.

    Торговельна діяльність - це ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб та громадян щодо здійснення купівлі та продажу  товарів народного споживання з  метою отримання прибутку. Однією  з  найважливіших  умов  переходу  до  ринкової  економіки  є розробка  відповідної  законодавчо-правової  бази.  Як  зазначається  в  ст.  42 Конституції України, держава забезпечує захист конкуренції в комерційній діяльності,  захищає  права  споживачів,  здійснює  контроль  за  якістю  і безпечністю продукції та всіх видів послуг і робіт. В Україні вона регулюється законами України “Про підприємництво”, ”Про підприємства в Україні”, ”Про споживчу кооперацію”, ”Про захист прав споживачів”, ”Про зовнішньоекономічну діяльність”, ”Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, іншими актами законодавства, а також Постановою Кабінету Міністрів України “Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення”, яка визначає загальні умови заняття торговельною діяльністю, основні вимоги до торговельної мережі і торговельного обслуговування громадян, які придбають товари для власних побутових потреб у підприємств (їх об’єднань), установ, організацій незалежно від форм власності, громадан-підприємців та іноземних юридичних осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність на території Украіни у сфері торгівлі.

    Торговельна діяльність може здійснюватися громадянами  України, громадянами інших держав, які необмежені в правоздатності або дієздатності в законодавчому  порядку, юридичними особами всіх форм власності, у сферах роздрібної та оптової  торгівлі, а також у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері.

    Як  форма обміну, торгівля є опосередкованою  ланкою між виробництвом і обумовленим  ним розподілом, з одного боку, та споживанням, з другого, і являє собою фазу процесу відтворення. Форми і характер торгівлі визначаються способом виробництва.

    Торгівлю  класифікують за:

- типом  власності - приватна, державна, кооперативна;

- рухом  товарів - оптова, роздрібна;

- способом  функціонування - внутрішня, зовнішня, міжнародна;

- сферами  виробництва - сільськогосподарська, продовольча, промислова та ін.

     Єдиної  стійкої класифікації немає. Торгівлю здійснюють підприємства (фірми), що спеціалізуються  на продажу або перепродажу товарів  з метою отримання прибутку. Такий  вид діяльності називається комерційним. Тому підприємницькі структури, що займаються торгівлею і торгово-посередницькою діяльністю, називають комерційними структурами. Проте комерційною  діяльністю сьогодні займаються не тільки спеціалізовані підприємства. Цей вид  діяльності тією чи іншою мірою притаманний  усім підприємницьким структурам незалежно  від форм власності, до яких вони належать. Спинимося на типових для бізнесу  видах торгівлі, а саме, на оптовій  і роздрібній.

     Оптова  торгівля здійснюється великими партіями, вона не пов'язана з продажем товару кінцевим споживачам. Тому в оптовій  торгівлі товар може бути проданий два і більше разів (спочатку на регіональному, а потім на місцевому рівнях), а у роздрібній - тільки один раз.

     Підприємства  оптової торгівлі поділяють: на оптові фірми (організації) виробників; комерційні оптові організації; агентів і брокерів.

     Формами оптової торгівлі можуть бути: конкурентні  торги; закриті торги; аукціонна  торгівля (вона може бути і роздрібною). Роздрібна торгівля замикає ланцюг руху товару від виробника до споживача. До роздрібної торгівлі, поряд з магазинами та іншими торговельними установами, належать також і підприємства громадського харчування та сервісу.

     Формами роздрібної торгівлі є незалежні  роздрібні торговці, що володіють  магазином; торгівля на основі оренди торговельної точки; організація торгівлі на паях (тобто кооперативних засадах). Основні види підприємств роздрібної торгівлі: підприємства самообслуговування (універсами); магазини товарів за зниженими цінами; магазин-склад торгівля за каталогами; немагазинна торгівля (замовлення поштою, інформаційні листи); торговельні автомати; продаж на дому та ін.

     Торгівля  відображує економічні відносини суспільства  За рівнем торгівлі можна робити висновок, наскільки розвинені ці відносини.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2.КОРОТКА  ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА  ФІРМОВОГО МАГАЗИНУ ”ВІННИЦЯХЛІБ” 

    Базовим підприємством, на основі якого досліджується тема даної дипломної роботи, є фірмовий магазин Відкритого акціонерного товариства “Вінницяхліб”. Дане підприємство є торговельним і займається реалізацією товарів народного споживання, а саме хлібобулочних, кондитерських та інших виробів.

      Торговий Дім "Вінницяхліб" традиційно виконує роль фірмової роздрібної мережі для ДП "Вінницяхліб". Ця торговельна мережа має 14 торгових точок. «Концерн Хлібпром» — провідна компанія з виробництва хліба, що об’єднує 10 профільних підприємств України і входить до групи лідерів — національних виробників хліба. Історія Компанії розпочалась 28 травня 2003 року.

Телефон: +38(04322) 2-74-78

Директор - Мєєчко Руслан Олексійович.

  Юридична  адреса магазину: 21001, м. Вінниця, вул. Артема, 1.

      Товариство  “Вінницяхліб” засноване відповідно до рішення регіонального відділення Фонду державного майна України  по Вінницькій області (наказ від 20 лютого 1996 року № 157-К) шляхом перетворення державного виробничо-торгового підприємства “Вінницяхліб.

      Головною  метою діяльності ВАТ “Вінницяхліб”  згідно із статутом, є: розширення торговельної мережі, задоволення громадських  потреб в його продукції, підвищенні якості та знижені собівартості, спеціалізація  виробництва, механізація та автоматизація  виробничих процесів, підвищення продуктивності праці, вирішення соціальних потреб, розширення і надання різних видів  послуг членам акціонерного товариства та населенню, розширення відомчої торгівельної мережі, поліпшення забезпечення населення  та суб’єктів підприємницької діяльності хлібобулочними виробами та іншими товарами народного споживання з метою одержання прибутку.

     Товариство має самостійний баланс, круглу печатку, кутовий та інші штампи, бланки зі своїм найменуванням, а також розрахунковий та інші рахунки в установах банку.

     Термін діяльності підприємства “Торговий Дім “Вінницяхліб” – невизначений. Вищим органом є Загальні збори. Спостережна рада Товариства складається з 5 членів. Правління Товариства складається з 13 членів

    Магазин товариства “Вінницяхліб” реалізує продукцію різних торгових марок, напої, печиво, крекери, хрусткі і пікантні закуски, живлення дієтичне, продукти харчування, продукцію тютюнову і приладдя для курців,  хліб,  хлібобулочні і кондитерські вироби, торти.

   Режим роботи магазину: пн.-пт. з  9.00 до 22.00; сб.- нд. з 9.00- 21.00.

   Загальна площа магазину –  134кв.м., торговельна- 86кв.м., приміщення підсобні, для приймання, зберігання та підготовки товарів до продажу та  службові -48кв.м.

Розглянемо  організаційну структуру магазину. Загальна кількість працівників складає 35 осіб.

Безпосередньо організаційна структура магазину наведена на         рисунку. 2.1. 

       Рисунок. 2.1 Організаційна структура фірмового магазину “Вінницяхліб” 

   Якщо  проаналізувати наявну в магазині організаційну  структуру, стає очевидною відсутність  маркетингової служби. Відповідно, її функції частково в межах своєї  компетенції виконує відділ збуту  та постачання. Тому вести мову про ефективне формування комплексу маркетингу можна лише після детального аналізу необхідності маркетингу.  Магазин має у своєму розпорядженні комплекс приміщень, необхідних для раціонального функціонування торгово-технологічного процесу. Усі приміщення магазина розташовані з урахуванням забезпечення раціонального взаємозв'язку між ними.

   Так  планування торгових приміщень, а також  приміщень (зон) для приймання, збереження і підготовки товарів до продажу, допоміжних і адміністративно-побутових  приміщень       відповідають основним вимогам:

     -торгові приміщення безпосередньо зв'язані з приміщеннями для збереження і підготовки товарів до продажу, щоб можна було забезпечити оперативне поповнення товарних запасів у торговому залі, використовуючи найкоротші шляхи руху товарів;

     -торговий зал і комори розташовані на одному рівні;

     -торговий зал зв'язаний із приміщеннями для приймання товарів найкоротшим шляхом, що особливо важливо при надходженні в магазин товарів;

     -приміщення для збереження тари, обмінного фонду контейнерів, пакувальних матеріалів і інвентарю розташовано безпосередньо в приймальної чи розвантажувальної рампи;

     -адміністративно-побутові приміщення зв'язані з торговими приміщеннями, а також із приміщеннями для приймання, збереження і підготовки товарів до продажу. У свою чергу, між приміщеннями цієї групи забезпечений належний взаємозв'язок. Розміщення приміщень і їхнє планування спрямовані на забезпечення максимальних зручностей для покупців при доборі і покупці ними товарів, раціональне здійснення всіх торгово-технологічних операцій на основі широкого впровадження сучасного торгово-технологічного устаткування. Планування приміщень магазина забезпечує нормальні умови роботи персоналу, високий рівень продуктивності праці працівників. Пристрій і розміщення приміщень підлеглі вимогам схоронності товарно-матеріальних цінностей на торговому підприємстві.

     Основним  торговим приміщенням є торговий зал. Він служить для розміщення робочого і виставочного запасу товарів, тут виробляється добір товарів покупцями, здійснюються розрахункові операції за відібрані товари, виявляються різні додаткові послуги покупцям. У торговому залі організовані робочі місця продавців, касирів, продавців-консультантів, касирів-контролерів і інших працівників магазина. Тому пристрій і планування торгового залу відповідає вимогам раціональної організації, найважливішими з цих вимог є: вільний рух купівельного потоку; забезпечення найкоротших шляхів руху товарів із зон збереження і підготовки товарів до продажу до місць їхнього викладення і розміщення; створення умов гарної оглядовості і зручності для орієнтації покупців.        Частина площі торгового залу приділяється під зони для проходів покупців, виділена площа для організації робочих місць продавців. Торговий зал має великий периметр глухих стін і перегородок, що дуже важливо для розширення можливості установки торгового устаткування, стіни мають блискучу поверхню, поверхню підлог рівна, неслизька, вологостійка і міцна.  Штучне висвітлення торгового залу рівномірне, яскраве і має сприятливий спектральний склад.

     Для розвантаження транспортних засобів у магазині обладнане спеціальне місце. Приміщення (зони) для приймання товарів по кількості і якості примикає до місця розвантаження. У магазині виділена спеціальна зона для товарів, що прибули у неробочий час. Зона для приймання товарів зв'язана з приміщеннями для збереження і підготовки товарів до продажу. Крім того, приміщення для приймання товарів має найкоротший зв'язок з торговим залом для доставки товарів, що надійшли в тарі-устаткуванні, безпосередньо в зал. Приміщення для збереження оснащені відповідним технологічним устаткуванням. Магазин  враховує вимоги ергономіки,  це відноситься не тільки до вибору геометричних параметрів приміщень, але і до розмірів торгового устаткування і меблів.

     Меблі для торгових підприємств відігрють  важливу роль у раціональній організації  торгово-технологічного процесу в  магазині. Вони широко застосовується при виконанні різних операцій, зв'язаних із прийманням, збереженням і продажем товарів.

     Меблі торгових залів для викладення товарів (гірки, прилавки, прилавки-вітрини). Вони являють собою  прилавки і прилавки-вітрини – утворюють секцію замкнутої зони, нерозбірні;  гірки універсальні – пристінні, зборно-розборні.

     Меблі в торговому приміщенні зручні в  експлуатації, забезпечують широкий показ товарів і створюють максимум зручності при отборке товарів покупцями.

     Рівень  обслуговування покупців, створення  оптимальних умов праці торгових працівників і забезпечення високих  економічних показників роботи магазину багато в чому залежать від того, наскільки раціонально він оснащений  торговим устаткуванням.

     Вибір типів устаткування, у магазині  і комплектування його набору  ґрунтуються  на  наступних   основних принципах:

     -відповідність устаткування товарному профілю і розмірам торгового залу магазина;

     -оснащення магазинів торговим устаткуванням здійснюється з урахуванням використовуваних методів продажу товарів;

     -устаткування забезпечує ефективне використання торгової площі магазина.

     Правильно підібране і розставлене устаткування дозволяє розширити пропозиція товарів, створити більше зручності для обслуговування покупців, збільшити товарообіг на квадратний метр торгової площі і  тим самим домогтися більш  високих показників ефективності використання торгових площ.

     Розрахунки  з покупцями здійснюється шляхом прийому грошей безпосередньо й  одночасного обліку суми, що надійшла, за допомогою касової машини. Конструкція  контрольно-касової машини дозволяє вести облік наростаючим підсумком  отриманих від покупців грошей, друкувати  чек з різними даними, друкувати  на контрольній стрічці порядковий номер чека, сплачену суму, шифр, номер  лічильника, одночасно на їхніх індикаторах  вказується проведена сума, шифр і  номер лічильника. Отриману в контрольно-касових  апаратах інформацію можна виводити на магнітну чи перфоровану стрічку  з наступною обробкою даних на електронних обчислювальних машинах  з метою вивчення попиту, визначення обсягу продажу товарів і т.д.

     Організація праці в магазині спрямована на здійснення комплексу організаційно-технічних, економічних і санітарно-гігієнічних  заходів, що дозволяють раціоналізувати  торгово-технологічний процес, ефективніше  використовувати торгові й інші площі, створити сприятливі умови праці  і на цій основі забезпечити високий  рівень торгового обслуговування населення.

     У торговому залі й інших приміщеннях  магазина підтримується нормальний повітрообмін і температура повітря. Температура повітря в торговому  залі і підсобних приміщеннях  магазина в холодний період року в  межах 17-22'C, у теплий період – не перевищує 28'C.

       Швидкість руху повітря в приміщеннях  у теплий період року  в межах  від 0,3 до 0,5 м/с,  у холодний  – не більш 0,3 м/с.  Система  вентиляції й опалення передбачає  рівномірний розподіл повітря в приміщеннях магазина. Відносна вологість повітря в холодний періоди року не перевищує  75 %, у теплі період року вона може бути в межах        від 55 % (при 28’C) до 75 % (при 24’C).

     Магазин відповідає технологічним, архітектурно-будівельним, санітарно-гігієнічним вимогам.

     Планувальне рішення не тільки відповідає вимогам  раціональної організації, але і  дозволяє створити найбільш вдалий інтер'єр, під яким варто розуміти не тільки оформлення торгового залу, але й  організацію внутрішнього простору приміщення, і рішення всіх його складових елементів — обробки, висвітлення, торгового устаткування і т.д.

       При формуванні інтер'єра торгового  залу магазина  враховувалися  вимоги ергономіки і  вимоги, що пред'являються до висвітлення  торгового залу, єдиний недолік  полягає в тім, що стелі в  торговому залі не оброблені  звуковбирними матеріалами. 

     Розміри і конструкція торгових меблів тісно  ув'язані з параметрами приміщень  магазинів, чому в значній мірі сприяють її типізація, уніфікація і стандартизація. Торгові меблі відповідають  економічним, эргономическим, эстетическим і санітарно-гігієнічним  вимогам.

     Визначення  раціонального набору торгового  устаткування і характер його розміщення впливають на ефективність використання площі магазину.

     Приміщення  для збереження товарів по своєму пристрої відповідають

вимогам раціонального збереження необхідного  запасу товарів. Адміністративно-господарські приміщення магазина розташовані зручно для всіх працівників магазина.З  погляду організації роздрібного  продажу товарів, обрані самі оптимальні види продаж.Фінансово-господарський стан магазину наведено в таблиці 2.2.