Організація технічного обслуговування автомобіля ГАЗ – 3307

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

Кафедра транспортні технології

РОЗРАХУНКОВО-ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ

«ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ»

Тема роботи: Організація технічного обслуговування автомобіля ГАЗ – 3307

Кременчук КДУ 2010

Зміст

Вступ

1. Основні чинники, що визначають організацію технічного обслуговування автомобілів

1.1             Економічно-географічна характеристика міста (району)

1.2             Режим роботи виробничих підрозділів підприємства

1.3             Загальне проектне рішення

1.4             Вибір і корегування нормативів для проектування АТП

2. Розрахунок виробничої програми РОВ підприємства

2.1 Розрахунок виробничої програми РОВ за кількістю технічних діянь

2.2 Розрахунок виробничої програми РОВ у одиницях праці

2.3 Розрахунок виробничої програми допоміжних робіт

2.4 Розрахунок програми виробничих підрозділів РОВ

3. Розрахунок чисельності виконавців робіт

3.1 Визначення чисельності ремонтно-обслуговуючого персоналу

3.2 Організація праці у виробничих підрозділах

4. Організація технологічного процесу технічного обслуговування і поточного ремонту автомобіля

4.1 Обґрунтування і вибір методу технічного обслуговування

автомобілів

4.2 Визначення необхідної кількості робочих постів для технічного обслуговування і поточного ремонту автомобілів

4.3 Обґрунтування і вибір методу поточного ремонту автомобілів

4.4 Обґрунтування організаційних форм побудови технологічного процесу обслуговування і поточного ремонту автомобілів

4.5 Визначення площ виробничих приміщень підприємств

5. Організація зберігання автомобілів

6. Організація зберігання технічного майна

7. Організація заправлення автомобілів

8. Планування робіт з технічного обслуговування і ремонту автомобілів

9. Техніко – економічне оцінювання прийнятих рішень

10. Спеціальне завдання

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Транспорт є частиною економічної діяльності яка пов'язана з збільшенням ступеня задоволення потреб людей при зміні географічного положення товарів чи людей.

Транспорт буває:

1)                 автомобільний;

2)                 залізничний;

3)                 водний;

4)                 повітряний;

5)                 трубопровідний;

Основне призначення транспорту – своєчасне, якісне і повне задоволення потреб народного господарства і населення у перевезеннях. Автомобільний транспорт є найбільш мобільним і універсальним засобом комунікації і посідає важливе місце в транспортному комплексі України, він розвивається якісно та кількісно стрімкими темпами. У даний час щорічний приріст світового парку автомобілів складає 10-12 млн. одиниць, а його чисельність – більше 400 млн. одиниць, на його частку припадає понад 80% усіх вантажних і близько 80% пасажирських перевезень, приблизно 70% трудових ресурсів, понад 60% палив нафтового походження, значна частина капітальних вкладень і основних виробничих фондів, понад 65% усіх транспортних витрат.

У процесі експлуатації автомобіля його функціональні властивості поступово погіршуються внаслідок спрацьовування, корозії, пошкодження деталей, утомленості матеріалу, з якого їх виготовлено, й т. ін. В автомобілі виникають різні несправності (дефекти), що знижують ефективність його експлуатації. Для запобігання появі дефектів і своєчасного усунення їх автомобіль піддають технічному обслуговуванню та ремонту.

Технічне обслуговування (ТО) — це комплекс операцій (операція) для підтримання автомобіля в працездатному чи справному стані під час використання його за призначенням, стоянки, зберігання або транспортування. ТО як профілактичний захід здійснюється примусово в плановому порядку через точно встановлені періоди використання автомобіля.

За періодичністю, переліком і трудомісткістю виконуваних робіт розрізняють такі види ТО автомобілів:

• щоденне;

• перше;

• друге;

• сезонне.

Щоденне технічне обслуговування (ЩТО) передбачає: • контроль стану автомобіля; • підтримання належного зовнішнього вигляду; • заправлення паливом, мастильним матеріалом та охолодною рідиною. Для автомобілів зі спеціальними кузовами в ЩТО входить санітарне оброблення кузова. ЩТО виконують після закінчення роботи автомобіля або перед виїздом його на лінію. В разі зміни водіїв на лінії автомобіль оглядають і перевіряють його технічний стан.

Перше (ТО-1) та друге (ТО-2) технічні обслуговування передбачають такі роботи: • контрольно-діагностичні, • кріпильні, • регулювальні, • мастильні, • інші, спрямовані на запобігання та виявлення несправностей автомобіля, зниження інтенсивності спрацьовування його деталей, економію палива, мастильних матеріалів, зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферу, забезпечення безвідмовної роботи автомобіля в межах установлених пробігів.

Таким чином, у процесі технічної підготовки автотранспортних засобів до транспортного процесу забезпечується їхня надійність і передумови подальшої ефективної експлуатації.

1. Основні чинники, що визначають організацію технічного обслуговування автомобілів

Вихідні дані:

1)                 Місто обслуговування – м. Бровари;

2)                 Марка рухомого складу – ГАЗ – 3307;

3)                 Кількість автомобілів (Аu) – 100 шт.;

4)                 Середньодобовий пробіг (lcc) – 230 км;

5)                 Спецзавдання – зона Д-2.

1.1             Економічно-географічна характеристика міста (району)

Бровари - місто обласного підпорядкування, центр однойменного району. Розташоване на автомагістралі Київ – Санкт-Петербург – Москва, за 20 км від Києва. Через місто проходить залізниця. Площа міста 34 тис. кв. км., що становить 3,2% від загальної території області, водні ресурси - 12 га, населення складає 87,4 тис. чоловік. Орган місцевого самоврядування - Броварська міська рада.

Основою господарського комплексу міста Бровари є промисловість.

В Броварах знаходяться такі підприємства, як: філія “Меркс-Трейд”, ВАТ “Броварський завод будівельних конструкцій”, ВАТ “Кранобудівна фірма „Стріла”, ДП “Основа-Бровари”, Казенний завод порошкової металургії .

Найбільша частка виробленої продукції припадає на підприємства металургії та оброблення металу (32,8%) та на підприємства харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів (24,8%).

Стратегія розвитку сфери торгівлі полягає у зростанні обсягу роздрібного товарообороту підприємств торгівлі, в першу чергу, вітчизняного виробництва, формуванні та стабілізації споживчого ринку. У місті працює 200 магазинів, з них: 111 магазинів переважно продовольчого профілю та 89 - непродовольчого. Мережа закладів ресторанного господарства складає 96 об’єктів, в тому числі: 6 ресторанів та 64 кафе. В місті працює 2 супермаркети та сучасний торгово-розважальний комплекс.

В місті працює 4 ринки, постійно діючі, відкриті за конструкцією, змішаного профілю за товарною спеціалізацією.

Географія в місті Бровари полягає в наступному: клімат помірно-континентальний з теплим літом і помірно холодною зимою. Водоносний комплекс міста характеризується декількома водоносними горизонтами і сприятливий для водопостачання міста. Усі водоносні горизонти надійно захищені від радіоактивного забруднення. На північно-західній околиці міста, у лісовому масиві Броварського лісництва Дарницького лісопаркового господарства, розвідані мінеральні води типу «Миргородська», «Куяльник».

Клімат помірно континентальний, м'який, з достатнім зволоженням. Середня температура січня −6°, липня +19,5°. Тривалість вегетаційного періоду 198—204 дні. Сума активних температур поступово збільшується з Півночі на Південь від 2480 до 2700°. За рік на території області випадає 500—600 мм опадів, головним чином влітку

Рельєф міста переважно рівнинний, є лише кілька пагорбів.

Переважаюча категорія доріг – це дороги з асфальтним покриттям, сфера діяльності рухомого складу “Броварський завод будівельних конструкцій”.

Вихідні дані:

1) тип підприємства – Броварський завод будівельних конструкцій;

2) місце розташування – м. Бровари;

3) облікова кількість автомобілів – Аобл = 100 од.;

4) модель автомобіля – ГАЗ 3307;

5) пробіг автомобіля з початку експлуатації у частках від нормативного до cписання – 0,25;

6) середньодобовий пробіг – Lдоб = тис.км.;

7) зона, цех, дільниця, відділення – Д-2;

Автомобілі здійснюють підвезення сировини для виготовлення будівельних конструкцій, а також доставлення готової продукції за місцем призначення.

1.2 Режим роботи виробничих підрозділів підприємства

Режим роботи рухомого складу встановлюємо виходячи з призначення автомобілів та місця розміщення підприємства, враховуючи законодавство та фактичне використання рухомого складу загального користування.

Режим зон ТО і ПР визначається:

- режимом роботи рухомого складу на лінії;

- оснащенням матеріально-технічної бази (виробничих можливостей) підприємства;

Якщо автомобілі працюють на лінії вдень (1,5—2 зміни), то зона ТО має працювати в 1,5—2 зміни, починаючи з моменту повернення рухомого складу в парк. ТО-1 організовують на підприємстві у між змінний час, у 1—1,5—2 вечірні зміни, залежно від пропускної здатності зони ТО-1. Проведення ТО-1 потребує затрат часу в середньому не менш як 2—3 год. У зоні ТО-2 і ПР звичайно організовують роботу в 2—3 зміни, причому в денну, а іноді й у вечірню зміни виконуються роботи, передбачені ТО-2. ПР виконують у денну, вечірню та нічну зміни.

У нічний час виконують роботи з ПР автомобілів тільки малої трудомісткості — заміну несправних деталей, механізмів, систем і агрегатів з метою підготовки рухомого складу до своєчасного виходу на лінію.

Допоміжні відділення, дільниці, цехи працюють удень і ввечері (у денну і вечірню зміни можуть працювати електротехнічні, карбюраторні, шиномонтажні, мідницькі, бляхарські, зварювальні та інші відділення, а в денну — агрегатні, акумуляторні, вулканізаційні, ковальсько-ресорні, слюсарно-механічні, столярні, арматурно-кузовні, обойні та малярні).

Нормальне функціонування зон ТО і ПР залежить від роботи складів. Тому основою для вибору режиму роботи складів є режим роботи зони ТО і ПР. Наприклад, якщо зони ТО і ПР працюють у 2 зміни (вдень і ввечері), то й склади працюють теж у дві зміни. Для ефективної організації ПР у нічну зміну створюють проміжний склад, який працює в той самий час. Його комплектують удень потрібною кількістю найчастіше змінюваних елементів автомобіля. Відділ головного механіка, відділ постачання, виробничо-технічний відділ працюють у денну зміну.

Таким чином, технічна служба організовує свою роботу в 1—2 денні зміни і тільки деякі її підрозділи — у нічну. Це пояснюється тим, що в нічний час значно знижуються якість технічних дій і продуктивність праці ремонтно-обслуговуючих робітників, виникають додаткові затрати на оплату праці. Режим роботи зон ТО і ПР має бути узгоджений із графіком випуску автомобілів на лінію. У разі багатозмінної роботи автомобілів на лінії з випуском її у різний час доби або за розкладом (автобуси, таксі) доцільно будувати графік випуску і повернення автомобілів з лінії, суміщений із графіком ТО.

Виходячи з вище наведених даних можна скласти такий режим роботи даного АТП:

Таблиця 1. Режим роботи виробничих підрозділів АТП

1.3 Загальне проектне рішення

На технічну характеристику автомобіля впливають цілий ряд рішень під час організації технічного обслуговування і поточного ремонту, тому складаємо коротку експлуатаційно-технічну характеристику автомобіля ГАЗ – 3307.

Таблиця 2. Коротка експлуатаційно-технічна характеристика автомобіля ГАЗ – 3307

Технологічне планування – складний етап планування, що має забезпечувати експлуатаційні зручності, задовольнити технологічні, будівельні та інші потреби.

Прийом рухомого складу. Рухомий склад приймає механік КПП, який є працівником відділу технічного контролю або механіком колони. Черговий механік перевіряє технічний стан автомобіля та направляє його у зону ПМР.

Після ПМР справні автомобілі їдуть на стоянку – зону зберігання, а ті, кому прийшов час слідують на ТО-1, ТО-2, у яких є необхідність у ПР, черговий механік оформлює потрібну документацію та направляє за вказівкою диспетчера на відповідні пости або в зону очікування, якщо пости зайняті.

Щоденне обслуговування. ЩО включає в себе контрольно-оглядові роботи, що виконуються механіком КПП та водієм при випуску та прийомі автомобіля з лінії; заправочні роботи – на заправці КПП чи автозаправці загального користування; прибирально-мийні роботи, що проводяться в спеціалізованій зоні АТП.

Операції ЩО виконуються водієм в передбаченому режимі його роботи 18-20 хвилин. Всі автомобілі що повертаються на АТП перевіряються механіком. Він перевіряє агрегати, системи, механізми які впливають на безпеку руху, зовнішній вигляд, світлову сигналізацію, ходову частину підвіску, гальма, шини. Зранку при випуску перевіряються автомобілі які були в ТО і ТР і ті які не перевірялися вечором.

Планування постановки автомобіля у ТО-1 з Д-1. ТО-1 з Д-1 планує технічний відділ або відділ обробки та аналізу інформації за фактичним пробігом з особистої картки автомобіля. З початком роботи зони ТО-1 водій направляє автомобіль в зону Д-1, де заповнюється діагностична карта, по закінчення виконання робіт бригадир ставить підпис та робить відмітку в плані-звіті. Контролером ВТК проводиться вибіркова перевірка повноти та якості виконання робіт (не менше 30%).

Якщо в процесі виконання робіт ТО-1 з Д-1 виявлені несправності гальмівної системи, рульового управління, переднього моста, ходової частини, ліквідація яких не передбачена технологією ТО-1 та не є супутнім ремонтом, то бригадир виписує ремонтний лист і після Д-1 направляє автомобіль у зону ПР, який повинен бути виконаний у між змінний час.

Планування постановки автомобіля у ТО-2 з Д-1. При ТО-2 з Д-1 передусім складається план-звіт, який за 3 доби до ТО-2 передається механіку КПП, у зону Д-2 та майстру дільниці ТО-2. Водій за 2 доби до ТО-2 доставляє автомобіль у зону Д-2. Якщо несправність вдалося позбутися на дільниці Д-2, то вона записується в ремонтний листок у розділі „Фактично виконані роботи”, якщо ні – у розділі „Зовнішні прояви несправностей” з поміткою Д-2. Перелік несправностей, що ліквідовані у Д-2, регламентується. Якщо виявлені об’єми попутних ПР не впливають на безпеку руху и не перевищують 20% ТО-2, автомобіль направляється в експлуатацію та відповідно графіку поступає на ТО-2. Якщо ж об’єм ПР має значну трудомісткість, автомобіль попередньо направляється в зону ПР, а потім в ТО-2, роботи ПР реєструються в ремонтному листку.

ТО і ремонт здійснюють працівники різної кваліфікації і спеціалізації. На профілактичних роботах зайняті діагностики, акумуляторними, прибиральники, мийники, мастильники, заправники, слюсарі-авторемонтники, автоелектрики-карбюраторники, слюсарі з ТО і ПР паливної апаратури дизельних двигунів та ін., ремонт виконують мідники, бляхарі, ковалі, столяри, арматурники, токарі, оббивальники і маляри. Найбільшу групу становлять слюсарі-авторемонтники. Використовують спеціалістів 5 розрядів, кожен – відповідає рівню складності виконуваних операцій, що виражається тарифним коефіцієнтом.

Робота даного АТП ґрунтується на забезпеченні необхідного рівня працездатності парку, підвищення продуктивності праці персоналу, скорочення затрат на підтримання парку в працездатному стані.

1.4 Вибір і корегування нормативів для проектування АТП

ремонт автомобіль технічне обслуговування

Вихідні нормативи, що використовується для технічного розрахунку, передбачають дані про періодичність та трудомісткість ТО і ТР автомобіля. Нормативні значення приймаються згідно з діючим Положенням про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, сервісних книжок або заводських інструкцій, ін. нормативних документів.

Вихідні нормативи наведені з метою врахування особистостей АТП:

К1 – коефіцієнт, що враховує категорію умов експлуатації;

К2 – коефіцієнт, що враховує модифікацію рухомого складу;

К3 – коефіцієнт, що враховує природнокліматичну зону;

К4 – коефіцієнт, що враховує розмір АТП;

К5 – коефіцієнт, що враховує умови зберігання рухомого складу.

Вихідні нормативи для автомобіля ГАЗ – 3307 наступні:

- періодичність ТО – 1 4 тис. км.

- періодичність ТО – 2 16 тис. км.

- трудомісткість ЩО 0,3 люд.-год.

- трудомісткість ТО – 1 3,6 люд.-год.

- трудомісткість ТО – 2 14,4 люд.-год.

- питома трудомісткість ПР 3,0 люд.-год./тис.км.

Умови експлуатації автомобіля відносяться до ІІ категорії, тому для корегування нормативів періодичності ТО - К1= 0,9; для питома трудомісткість ПР - К1= 1,1.

Автомобіль ГАЗ – 3307 базовий бортовий автомобіль, тому для трудомісткості ТО і ПР - К2= 1,2.

Відповідно до кліматичного району в якому буду працювати автомобіль ГАЗ – 3307 для періодичності ТО - К3 = 1,0; для питома трудомісткість ПР - К3 = 1,0.

Для заданого складу парку автомобілів К4= 1,35.

Підприємство, що розглядається має 100 автомобілів однієї моделі, які мають відкриті умови зберігання, отже коефіцієнт корегування трудомісткості ТО і ПР - К5= 1,0.

Таблиця 3. Вихідні дані для коригування нормативів.

Визначимо сумарний річний пробіг автомобілів АТП:

; (1)

де - кількість календарних днів у році;

- коефіцієнт випуску парку (=0,5);

- облікова кількість автомобілів у підприємстві;

- середньодобовий пробіг автомобіля, тис.км.

Тобто:

Lр = 365 ∙ 0,5 ∙ 100 ∙ 0,23 = 4197,5 тис.км.

Всі ці розрахунки впливають на виробничий процес даного АТП, тому їхнє врахування забезпечить більш ефективне функціонування підприємства.

2. Розрахунок виробничої програми РОВ підприємства

Виробничу програму ремонтно-обслуговуючого підприємства слід розраховувати за кількістю всіх видів технічних діянь, в одиницях праці і грошовому виразі.

2.1 Розрахунок виробничої програми РОВ за кількістю технічних діянь

Використовуючи дані таблиці 3, а також кількість автомобілів, режим роботи виробничих зон з ТО і ремонту автомобілів, категорія умов експлуатації і кліматична зона, у якій працюють автомобілі, режим роботи рухомого складу на лінії – розрахуємо виробничу програму РОВ за кількістю технічних діянь.

LР = 4197,5 тис.км; LТО-1=3,6 тис.км; LТО-2=14,4 тис.км; АОБЛ=100 шт.;

LДОБ=0, 23 тис.км; дн; дн; дн.

Розраховуємо річну та добову кількість технічних діянь, дані занесемо в таблицю:

Таблиця 4. Розрахунок виробничої програми РОВ за кількістю технічних діянь