Організація виробницва

Зміст

 

 

РОЗДІЛ І  КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЛЬНИЦІ (ЦЕХУ)………3

РОЗДІЛ ІІ РОЗРАХУНОК НЕОБХІДНОЇ КІЛЬКОСТІ ОБЛАДНАННЯ, ПРИЛАДДЯ, ПЛОЩ, ЇХ ВАРТОСТІ ТА ЧИСЕЛЬНОСТІ ПРАЦЮЮЧИХ………………………………………………………………4

2.1.Розрахунок неохідної  кількості обладнання, його завантаження та первиної вартості……………………………………………………………..5

2.2.Розрахунок основної  виробничої площі проектованої  дільниці (цеху)………………………………………………………………………….9

2.3.Визначення чисельності працюючих на проектованій дільниці(цеху)……………………………………………………………….11

2.4.Визначення обсягу капітальних вкладень(інвестицій)створення дільниці (цеху) по виготовленю деталі типу «корпус»……………………18

РОЗДІЛ ІІІ РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ПРОЕКТОВАНОЇ ДІЛЬНИЦІ (ЦЕХУ)……………………………………..19  

3.1.Розрахунок річного  фонду оплати праці робітників дільниці……..19

3.2.Розрахунок річних  витрат на основну сировину та матеріали……..25

3.3.Розрахунок витрат  на утримання і експлуатацію устаткування……28

3.4.Розрахунок річних  загальновиробничих витрат…………………….34

3.5.Розрахунок дільничної (цехової)собівартості одиниці виробу та оптової ціни виробу…………………………………………………………...37

3.6.Визначення фінансових  результатів роботи дільниці………………39

РОЗДІЛ ІV РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ СТВОРЕННЯ ДІЛЬНИЦІ (ЦЕХУ)…………………………………………..40

4.1. Розрахунок показників  ефективності інвестицій…………………..41

4.2. Техніко-економічні  показники дільниці (цеху)…………………….44

 ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..45

ЛІТЕРАТУРА………………………………………………………………….47

РОЗДІЛ І

КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЛЬНИЦІ (ЦЕХУ)

 

В даній курсовій роботі спроектована дільниця механічного цеха з виготовлення деталі «корпус»

Дана спроектована дільниця відноситься до серійного типу виробництва, річна програма випуску складає 160000 штук деталей. Режим роботи двохзмінний. Вага деталі – 0,45 кг, а вага заготовки – 1,02.Загальна площа цеху складає 1170 квадратних метри.

За технологічним процесом виконуються наступні операції:  токарна з ЧПУ, токарна з ЧПУ,свердлильна, шліфувальна. Для того щоб впоратися із завданням знадобилося 60 станків з них: 27 станків токарних з ЧПУ, 18 станків вертикально – свердлильних , 15 станків круглошліфувальних.

На дільниці працюють 167 робітників з них:  120 робітників, які будуть зайняті безпосереднім виробництвом, 34,72 допоміжних робітників, 10,21 спеціалістів, 1,51 службовців та 0,54 молодшого обслуговуючого персоналу. Середній розряд основних робітників на дільниці становить 3,9, а допоміжних – 3,5.

Фонд заробітної плати складає 2754572,4 грн. з них : фонд заробітної плати основних виробничих робітників складає 2356916 грн., фонд допоміжних робітників складає 500319,7, а також фонд спеціалістів 254945 грн.

Було проведено розрахунок собівартості деталі «корпус», яка складає 72,16 грн, а повна собівартість продукції складає 11 545 600 грн.  

    Також було розраховано річні витрати на утримання та експлуатацію устаткування складають 158%, а відсоток загальновиробничих витрат становить 44%.

Інвестиції вкладені в дільницю окупляця за 3 роки, за рахунок  прибутку основного виробництва  та амортизаційних відрахувань.

 

 

РОЗДІЛ ІІ

Методика розрахунку необхідної кількості обладнання, приладдя, площ, їх вартості та чисельності працюючих

2.1. Розрахунок необхідної  кількості обладнання, його завантаження  та первинної вартості

При розрахунку кількості  металорізального обладнання даної  моделі та числа робочих для механічної обробки деталей необхідно наступні вхідні дані: річний обсяг випуску деталей; вид технологічного процесу із зазначенням переліку операцій та сумарні норми штучно-калькуляційного часу на обробку деталі: ефективний річний фонд часу роботи одиниці обладнання та інші.

Ефективний річний фонд часу роботи одного верстата при п’ятиденному робочому тижні двох зміною робото розраховується за формулою:

 (1.1)

де Д_р, Д_в.д, Д_с.д, Д_п.с.д – відповідно кількість днів в одному році, вихідних (суботи та неділі), святкових та передсвяткових днів (тривалість робочого дня менше на 1 год.); Ч_д – кількість годин робочого дня; З_р – кількість змін роботи обладнання, З_р=2; K_р – коефіцієнт, який враховує час перебування верстата у ремонті (див. Додаток Г).

Тоді ефективний фонд часу для першого і другого  випадків становитиме відповідно:

Ф_е = [(366–104–10 )·8,0–4·1]·2·0,981=3932 год; 

Ф_е = [(366–104–10)·8,0–4·1]·2·0,953=3820 год.

Трудомісткість обробки  річного обсягу випуску деталей  визначається за формулою:

Т_труд.р = Т_шт.-к П_в, н.-год,   (1.2)

де Т_шт.-к – штучно-калькуляційний час на операцію, хв.; П_в – програма випуску деталей на рік, шт.

В даному прикладі, для  токарної операції Т_труд.-р = 20∙160000/60 = 53333 год.

У серійному, дрібносерійному та одиничному виробництві розрахункову кількість верстатів  знаходять за формулою

   шт.,(1.3)

де Т_шт.-к. – штучно-калькуляційний час на операцію, яка виконується на даному верстаті, хв.; K_в.н – коефіцієнт виконання норм часу, для верстатів з ЧПУ K_в.н=1; для напівавтоматів K_в.н=1,01; для універсальних верстатів K_в.н=1,05...1,20.

 

Розрахункову кількість  верстатів с_р округлюємо до найближчого цілого числа. Приймаємо с_пр = 14 верстат.

Коефіцієнт завантаження даного типу обладнання становить

                                 (1.4)

Розрахункова кількість  верстатів прийнята по іншим операціям  виконуються аналогічно. Розрахунки зводяться у таблиці (табл. 1.).

Середній коефіцієнт завантаження обладнання у відсотках при виготовленні  заданих деталей розраховується за формулою:

 (1.7)

де ∑c_р, ∑c_пр – відповідно розрахункова та прийнята кількість верстатів різних типів на всіх операціях для заданої деталі.

У даному прикладі: .

 

 

Таблиця 1. Розрахунок необхідної кількості верстатів та їх завантаження

Найменування обладнання	Модель обладнання	Річна програма, шт. (Пв)	Штучно-калькуляційний  час на деталь (Тшт.-к,) хв.	Трудомісткість річної програми випуску  (Т), н.-год.	Трудомісткість довантаження супутньою продукцією (Тдов.), н.-год.	Трудомісткість річного обсягу робіт  з довантаженням  (Т'''),          н.-год.	Ефективний фонд часу роботи одиниці  обладнання за рік, (Фе), год.	Коефіцієнт виконання  норм часу (Kв.н)	Кількість верстатів, шт.		Фактичний коефіцієнт завантаження обладнання (Kзср) після довантаження	Середній коефіцієнт завантаження обладнання, %, (Кзср)
									розрахункова, ср з довантаження ср без довантаження	прийнята, спр
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
Токарний з ЧПУ	16К20Ф3	160000	20,0	53333	-	53333	3820	1,05	13,3	14	0,95	95
Токарний з ЧПУ	16К20Ф3		18,0	48000	-	48000	3820	1,05	12,4	13	0,95
Вертикально-свердлильний	2Н135		30,0	80000	-	80000	3932	1,19	17,1	18	0,95
Круглошліфува-льний	3М150		25,0	66667	-	66667	3932	1,2	14,2	15	0,94
Разом	-		-		-	-		-	56,9	60

 

 

 

 

 

 

 

 

На підставі проведених розрахунків будується графік завантаження обладнання, де на осі абсцис указуються найменування і модель обладнання, а на осі ординат - коефіцієнти завантаження обладнання з урахуванням його довантаження супутньою продукцією (рис. 1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ширина стовпчиків за відповідним масштабом має бути пропорційною кількості верстатів  даної моделі.

Середній коефіцієнт завантаження K_з всього верстатного парку на проектованій дільниці викреслюють горизонтальною лінією, яка проходить через увесь графік.

 

У зв’язку з тим, що протяжна та свердлильна операції не завантажені відповідно до норми  у 95%, обладнання, що використовується на даних операціях, довантажується обробкою аналогічних деталей.

Звичайно керівник курсової роботи дає студенту завдання з розробки технологічного процесу на деталь одного типорозміру і для забезпечення нормального завантаження верстатів  задає велику програму випуску деталей  на рік. З практичної точки зору кількість обладнання,  одержана розрахунковим шляхом, буде недостатньою для проектування самостійної дільниці та її нормального завантаження.

Дані про кількість, модель, габарити, потужність електродвигуна, вартість (з урахуванням транспортування та монтажу) та ремонтну складність обладнання на дільниці заносять у зведену відомість обладнання (табл.2).

2.2. Розрахунок основної  виробничої площі проектованої  дільниці (цеху)

До складу виробничої площі включається площа, зайнята  обладнанням, проходами, проїздами, конвеєрами, рольгангами, стендами, розмічальними плитами, робочими шафами для інструменту, робочими місцями для технічного контролю деталей тощо.

Металорізальні верстати дільниці або відділень механічного  цеху можуть бути розташовані за ходом послідовного виконання технологічних операцій (предметна спеціалізація дільниці) або за подібними моделями (групами) верстатів (технологічна спеціалізація). На практиці частіше зустрічається змішаний спосіб утворення дільниці.

На вибір варіантів розташування дільниць впливають умови роботи та технологічні особливості верстатів, що використовуються. Виходячи з цього, недоцільно розміщувати поруч дільниці та лінії виготовлення деталей високої і відносно малої точності у зв’язку з неминучим впливом вібрації обладнання на точність виготовлення відповідних деталей. Неприпустимим є змішане розміщення дільниці абразивної обробки та складання.

 

Таблиця 2. Кошторис витрат на основне технологічне обладнання ділянки

Найменування верстата	Модель верстата	Кількість верстатів, шт.	Потужність, кВт		Площа, м2		Вартість за прейскурант-том, тис. грн		Витрати на транспортування  й монтаж, тис. грн (6–9 % від гр. 9)	Первинна вартість, тис. грн (гр. 9 + гр.10)	Ремонтна складність
			одиниці	загальна	одиниці	загальна	одиниці	загальна			механічна		електрична
											одиниці	загальна	одиниці	загальна
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
1.Токарний з ЧПУ	16К20 Ф3	27	10	270	5,75	155,25	65	1755	157,95	1912,95	16	432	21	567
2. Вертикально-свердлильний	2Н135	18	4	72	2,23	40,14	22,6	406,8	36,77	445,37	8	144	5,5	99
3.Круглошліфува-льний	3М150	15	4	60	5,55	83,25	70	1050	94,5	1144,5	14	210	16	240
Разом	-	60	-	402	-	278,64	-	3213,6	289,22	3502,82	-	786	-	906

 

Виробничу площу дільниці (цеху) визначають за показником питомої площі у кв.м., яка припадає на один верстат або одне робоче місце:

S_д = S_питс_пр , (1.8)

де S_пит – питомий показник площі на один верстат див.(Додаток Д).

З практичної точки зору на дільниці (в цеху) доцільно розміщувати  обладнання різних габаритних розмірів, тому для оцінки потрібної площі зручніше користуватися питомими показниками для механічних дільниць (цехів). Показник питомої загальної площі враховує також допоміжну площу для збереження заготовок між операціями, площу магістральних проїздів тощо:

S_{пит.заг} = 1,3S_пит.д. (1.9)

У даному прикладі: - питома площа одного дрібного верстата S_пит. = 15 м²;

- виробнича площа дільниці S_{пит.вир} = 15·60 = 900м²;

- загальна площа дільниці S_{пит.заг}= 1,3·900 = 1170м².

- об’єм будівлі дільниці V=1170·10=2340 м3.

2.3. Визначення чисельності працюючих на проектованій дільниці (в цеху)

Розрахунок  кількості основних робітників.

Для дільниць серійного, дрібносерійного та одиничного типів  виробництва необхідна кількість  основних робітників визначається за формулою:

 чол., (1.10)

де Т^/ –трудомісткість річного обсягу робіт за видами обробки з довантаженням, норм.-год. (табл..1, гр..7); Ф_е.р – річний ефективний фонд часу роботи одного робочого, год.; K_в.н – коефіцієнт виконання норм робочими даної операції (табл..1., гр..9); K_бв – коефіцієнт багатоверстатного обслуговування.

Ефективний річний фонд робочого часу верстатника (у год.) за п’ятиденний тиждень можна визначити  за формулою

, (1.11)

де K_в – коефіцієнт, що враховує втрати робочого часу на відпустку, навчання, виконання державних обов’язків тощо.

В даному прикладі: ефективний фонд часу одного працюючого

Тоді чисельність токарів  за формулою:

Р_ток. = .

Приймаємо Р_ток =28чол.

По інших операціях розрахунки здійснюються аналогічно, а результати відображаються у табл. 3.

 

 

Таблиця 3. Розрахунок потрібної кількості основних робітників на дільниці виготовлення деталі типу "шестерня"

Номер операції	Професія	Розряд робіт	Трудомісткіс ть (Т/), н.-год	Ефективний фонд часу робочого  Фе, год.	Коефіцієнт виконання  норм часу (Kв.н)	Коефіцієнт багато-верстатності (Kбв)	Кількість робітників
							Розрахована (Рр), гр.4/ (гр.5 · 6 · 7)	прийнята (Рпр)
1	2	3	4	5	6	7	8	9
015	Оператор верстатів  з ЧПУ	3	53333	1820	1,05	1	27,9	28
020	Оператор верстатів  з ЧПУ	5	48000		1,05	1	25,1	26
025	Свердлувальник	3	80000		1,19	1	35,9	36
030	Шліфувальник	5	66667		1,2	1	29,5	30
	Разом							120

 

Середній розряд основних робітників на дільниці становить

 (1.11)

де Rp – тарифний розряд робітників; Ро – кількість основних робітників даного розряду.

Розрахунок  кількості допоміжних робітників. Допоміжні робітники виробництва – це працівники, які обслуговують основне виробництво (наладчики, комірники роздавальчої комори інструментів, слюсарі для ремонту верстатів та оснастки, електромонтери, контролери та інші).

Кількість допоміжних робітників на проектованій дільниці  визначається:

• за нормами обслуговування (наладчики верстатів, контролери і т. ін.), або
• за кількістю робочих місць, за якими ці робочі закріплені (кранівники, стропальники), або
• у процентному відношенні від кількості основних виробничих  робітників (45...55 %).

У нашому прикладі кількість  допоміжних робітників визначається за нормами обслуговування, і результати розрахунку зводяться в табл. 4.

Середній розряд допоміжних робітників складає

Розподіл загальної  чисельності допоміжних робітників за спеціальностями та кваліфікацією  виконується студентом самостійно з урахуванням умов виробництва на проектованій дільниці (табл..4).

 

 

 

 

 

 

Таблиця 4. Розрахунок потрібної кількості допоміжних робітників та їх кваліфікації

Спеціальність допоміжного  робітника	Фактична наявність	Норми обслуговування	Розрахункова кількість  допоміжних робочих, (гр.2/гр.3), чол..	Режим роботи, змін	Необхідна кількість  робочих,  (гр.4•гр.5), чол..	Розряд
	Кількість агрегатів, ремонтних  одиниць основних робочих.
1	2	3	4	5	6	7
1. Наладчик верстатів  з ЧПУ	2 верстати	5 верстатів	0,4	2	0,80	5
2. Настроювач-регулювальник інструменту для верстатів з ЧПУ	2 верстати	1 на 20...25 верстатів	0,1	2	0,20	4
3. Слюсар з поточного  ремонту та обслуговуванню обладнання	786 рем. од.	500 рем. од.	1,57	2	3,14	4
4. Верстатник з ремонту  обладнання	60 осіб	1 на 12 основних робітників	5	2	10	3
5. Мастильник	786рем. од.	1000 рем. од.	0,79	2	1,58	2
6. Комірник	60 верстатів	1 на 55...65 верстатів	1,09	2	2,18	3
7. Електромонтер	906 рем.од.	1050 рем. од.	0,86	2	1,72	3
8. Контролер	60 верстатів	7...9 % від кількості  верстатів	5,4	2	10,8	4
9. Транспортний робітник	60 осіб	1 на 35 основних робітників	1,7	2	3,4	2
10. Прибиральник виробничих  приміщень	900 м2	1 на 2000...2500 м2	0,45	2	0,9	2
Разом	–	–	–		34,72	–

Чисельність керівних робітників, спеціалістів, службовців та молодшого обслуговуючого персоналу розраховується з використанням структури кадрів, що склалися на діючих підприємствах. При цьому дана категорія працюючих становить 15-20% прийнятої кількості основних та допоміжних робітників. Результати розрахунку чисельності керівних робітників, спеціалістів, службовців та молодшого обслуговуючого персоналу (МОП) наведено в табл. 5.

Таблиця 5. Розрахунок чисельності спеціалістів, службовців та молодшого обслуговуючого персоналу

Посада	Норма обслуговування	Кількість робочих, що обслуговуються, осіб	Необхідна кількість  спеціалістів, службовців та МОП, гр. 3/гр. 2	Посадовий оклад, грн*)
1	2	3	4	5
Керівні робітники  та спеціалісти:
майстер	1 на 16-25 робітників	154,72	6,19	1400
інженер-технолог	1 на 100...120 основних робітників	–	-	1500
інженер-нормувальник	1 на 100...150 основних робітників	120	0,92	1400
інженер-планувальник	1 на 200...450 робітників	154,72	0,77	1200
економіст	1 на 200...450 робітників	154,72	0,77	1450
бухгалтер	1 на 200...450 робітників	154,72	0,77	1450
Разом:	–	–	9,21	–
Службовці:
табельник	1 на 200...450 робітників	154,72	0,77	680
обліковець-нарядник	1 на 200...450 робітників	154,72	0,77	680
Разом:	–	–	1,54	–
МОП
прибиральник побутових  приміщень	1 на 500...600 м2	270	0,54	640
Разом:	–	–	0,54	–

 

Загальна кількість  працюючих дільниці і їх структура  наведено у табл.6.

Таблиця 6. Зведена відомість працюючих на виробничій дільниці

Категорія працюючих	Кількість працюючих, осіб	Питома вага, %
1	2	3
1. Основні виробничі  робітники	120	72,25
2. Допоміжні робітники	34,72	20,91
3. Спеціалісти	9,21	5,54
4. Службовці	1,54	0,93
5. Молодший обслуговуючий  персонал	0,54	0,33
Разом	166,01	100

 

2.4. Визначення обсягу капітальних вкладень (інвестицій) у створення дільниці (цеху) по виготовленню деталі "корпус"

Розрахунки обсягу капітальних  вкладень наведено у табл. 7.

 

Таблиця 7. Визначення величини капітальних вкладень та їх структури

Група основних фондів	Вартість основних фондів, тис. грн	Питома вага, %	Вказівки до розрахунку (значення наближені до реальних)
І група. Будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передаточні  пристрої	2142,24		–
у тому числі:
1.1. Будівлі виробничого  призначення	1710	18	1900грн на 1 м (1900 х 900 )
1.2. Будівлі побутового  призначення	270	2,84	1000 грн на 1м (1000х 270 )
1.3. Силові машини та  електрообладнання	192,96	2,03	480 грн за 1 кВт встановленої  потужності (480х338)
ІІ група. Автомобільний  транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, пристрої та приладдя до них	346,78	3,65	15,0 % від вартості обладнання (п. 3.1)
ІІІ група. Будь-які інші основні фонди, що не включені до груп 1 і 2.	2419,65	25,47	–
у тому числі:
3.1. Робочі машини та  обладнання	2311,89	24,33	За кошторисом витрат (табл. 2 гр. 11)
3.2. Інструмент, приладдя  та прилади	53,88	0,57
інструмент та приладдя	34,67	0,36	1,5 % від п. 3.1
вимірювальні та регулюючі  прилади	19,2	0,2	320 грн на верстат
Разом	9501,27	100	–

 

3. Методика розрахунку  економічних показників проектованої  дільниці (цеху)

3.1. Розрахунок річного  фонду оплати праці робітників  дільниці

Фонд оплати праці (заробітної плати) робітників дільниці (цеху) включає  в себе фонди оплати праці основних (З_осн) і допоміжних (З_доп) робітників, фонд оплати праці керівників та службовців (З_к.с) і фонд оплати праці молодшого обслуговуючого персоналу (З_МОП):

З_р.д = З_осн + З_доп + З_к.с + З_МОП (3.1)

Фонд оплати праці  основних робітників (З_осн) складається з тарифного фонду ( ) та доплат ( )

  З_осн= +  (3.2)

Метод розрахунку цих  складових залежить обраної системи  оплати праці. На дільницях механічної обробки виробів можуть використовуватися: відрядна проста та відрядно-преміальна, погодинна проста та погодинно-преміальна системи. Інші системи оплати праці не використовуються.

За умов відрядної  простої системи оплати річний тарифний фонд визначається так:

   (3.3)

Т_і – трудомісткість і-ой операції при виготовленні річного випуску виробів, н.-год.; Ч_і – годинна тарифна ставка, що відповідає розряду складності і-ої операції.

Додатковий фонд заробітної плати складається з: коштів на оплату відпусків; доплат за роботу у нічній час; премій, згідно преміальних систем оплати та інших доплат. У прикладі, що розглядається, можливими є перераховані доплати за виключенням інших доплат, а саме

 (3.4)

Приймається погодинна проста система оплати праці основних робітників, тому премія не нараховується

 (3.5)

де Р_осн – кількість основних робітників, чол..; – середньомісячна заробітна плата одного основного робітника, грн.; α – відсоток коштів на оплату відпусків, який склався у тарифному фонду оплати (для механічних виробництв приймається від 8% до 12%).

Доплати за години роботи в нічний час визначаються

 (3.6)

де  – кількість відпрацьованих годин основними робітниками в нічний час, чол. годин за рік. Нічний час рахується з 10 годин вечора до 6 годин ранку; в – відсоток, встановлених державою доплат за роботу у нічній час (ст. 108 КЗОТ), в = 20 %.

Розрахунки тарифного  фонду оплати праці виконуються за формулою 3.3 і зводяться у табл..8.

 

 

Таблиця 8. Розрахунок тарифного фонду заробітної плати основних робітників дільниці