Основні напрями підвищення прибутковості підприємства в ринкових умовах господарювання

Міністерство  Освіти та Науки України

Національний  університет харчових технологій 
 
 

                                                                                  Кафедра економіки і права 
 

Курсова робота з дисципліни :

”Економіка підприємства “

на тему:

“Основні напрями підвищення прибутковості підприємства в ринкових умовах господарювання”.

( на  прикладі підприємства  ДП “Ладижинський спирт завод “Екстра”) 
 
 
 

Виконала

Студентка ЕіМ 3-4                                                                   Даниленко В.О.

Науковий керівник                                                                   Рябенко В.В.  
 
 
 

Київ  – 2011 

ЗМІСТ:

ВСТУП..................................................................................3

РОЗДІЛ  І. Теоретичні основи прибутковості підприємства

       1.1. Поняття, види та функції прибутку підприємства..........................6

       1.2. Формування, розподіл та використання прибутку

              підприємства......................................................................................12

       1.3. Рентабельність як відносний показник ефективності

             функціонування підприємства..........................................................22

ВИСНОВКИ  ДО І РОЗДІЛУ.......................................................................28

РОЗДІЛ  ІІ. Техніко – економічна характеристика

ДП  “Ладижинський спирт завод “Екстра”

       2.1. Загальні відомості про підприємство..............................................30

       2.2. Аналіз основних фінансових показників

          роботи підприємства.........................................................................35

       2.3.Аналіз показників прибутковості підприємства.............................43

ВИСНОВКИ  ДО ІІ РОЗДІЛУ.....................................................................46

РОЗДІЛ  ІІІ. Шляхи та напрями підвищення прибутковості підприємства

       3.1. Стратегія забезпечення прибутковості підприємства....................47

       3.2. Підвищення прибутковості за рахунок

              зниження собівартості продукції......................................................55

ВИСНОВКИ  ДО ІІІ РОЗДІЛУ.....................................................................60

ВИСНОВОК ............................................................................................ 62

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА ...............................................64

ВСТУП

     В умовах ринкової економіки прибуток є основою економічного та соціального розвитку підприємства. Постійне збільшення прибутку — це стале джерело фінансування розвитку виробництва (реінвестування прибутку), виплати дивідендів, створення резервних фондів, задоволення соціальних і матеріальних потреб працівників підприємства. Прибуток — найважливіший показник для оцінювання виробничої та фінансової діяльності підприємства, оскільки відбиває ступінь його активності та фінансового благополуччя, а також ефективність менеджменту. Прибуток є одним з найважливіших джерел збільшення капіталу підприємства. Постійне збільшення прибутку зміцнює конкурентні позиції підприємства на ринку капіталу. Прибуток — це та частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства.

     Фінансування програм розвитку підприємства передбачає використання як власних (статутний капітал, прибуток, акумульована сума амортизаційних відрахувань), так і залучених зовнішніх джерел коштів (отримання позик та банківських кредитів). Потенційних кредиторів та інвесторів передусім цікавить результативність   діяльності   підприємства,   тобто   величина отриманого ним прибутку. Прибутковість є одним із показників кредитоспроможності підприємства, що враховується під час укладання кредитної угоди з банком. Прибуток також є джерелом виплати дивідендів за випущеними підприємством акціями.

     Тому кінцевим фінансовим результатом діяльності підприємства є величина прибутку, яка обчислюється на основі суми доходу і поточних витрат, пов'язаних з його отриманням, оскільки підприємство, здійснюючи господарську діяльність, витрачає певні кошти (здійснює поточні витрати), пов'язані з отриманням доходу. У випадку, коли величина доходу перевищує суму таких витрат, підприємство має бажаний очікуваний фінансовий результат від своєї діяльності, який вимірюється сумою отриманого прибутку.

         Прибуток:

• стратегічна мета підприємства;

На різних етапах розвитку підприємства його менеджерами  можуть переслідуватися певні локальні цілі, наприклад, утримання невисокого рівня ціни (і, відповідно, прибутку) на продукцію з метою завоювання певного сегменту ринку. Проте саме очікування прибутку є рушійною силою економіки.

• кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства;

Розмір  прибутку є головним мотивом підприємців, критерієм ефективне роботи підприємства. Чим більше прибутку до суми вкладеного капіталу воно отримує, тим ефективніше працює.

• основний елемент фінансових ресурсів підприємства;

Прибуток  має використовуватись як джерело  розширеного відтворення ресурсного потенціалу підприємства. Проте в умовах інфляційних очікувань, неефективної амортизаційної політики держави він може спрямовував на здійснення простого відтворення;

• одне з джерел фінансування доходної частини державного бюджету країни.

Оскільки прибуток є частиною доходу, яка оподатковується, від його величини залежить сума надходжень до державного бюджету у вигляді податку на прибуток (біля 16% доходної частини держбюджету України становлять надходження від цього податку).

       Мета – визначити вплив розміру прибутку на розвиток підприємства.

       Об’єктом даної роботи є ДП «Ладижинський спиртовий завод «Екстра»

       Предметом роботи є дослідження прибутку підприємства.

 Завданням моєї роботи є :

• визначити роль і місце прибутку в економіці підприємства;
• формування, розподіл і використання прибутку як основного джерела фінансування його інвестиційних потреб і задоволення економічних інтересів власників;
• охарактеризувати рентабельність як відносний показник ефективної діяльності підприємства;
• зробити аналіз основних показників роботи підприємства;
• визначити шляхи та напрями підвищення прибутковості підприємства.

      Курсова робота містить 3 розділи. В першому – розгляну теоретичні основи прибутковості підприємства, в другому – зроблю аналіз виробничо – господарської діяльності підприємства, в третьому – запропоную шляхи та напрями підвищення прибутковості підприємства.     
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ  І. Теоретичні основи прибутковості 

підприємства

1.1.Поняття, види та функції прибутку підприємства

        Характерною ознакою роботи підприємства в ринкових умовах господарювання є його економічна відособленість, організація фінансово-господарської діяльності на госпрозрахункових засадах. Головна задача кожного підприємства полягає в організації виробничо-фінансової діяльності з метою задоволення попиту споживачів у своїй продукції і отримання найбільшого позитивного результату.

         Економічну доцільність функціонування підприємства і результативність його виробничо - господарської і фінансової діяльності можна оцінити за допомогою абсолютних і відносних показників. До числа перших відноситься прибуток, до других:- показники рентабельності.

          Отже, підприємство намагається одержати максимум прибутку або такий його обсяг, який дає змогу підприємству зберегти свої позиції на ринку збуту продукції чи надання послуг, а це забезпечує нормальний розвиток його виробництва в умовах жорсткої конкуренції. Прибуток виступає не тільки в якості головного результату фінансово-господарської діяльності, але і в якості джерела задоволення різноманітних потреб як самого підприємства, так і суспільства в цілому.

        Досвід розвинутих країн свідчить, що існують три основних джерела одержання прибутку:

        Перше - одержання прибутку за рахунок монопольного стану підприємства щодо виробництва продукції, що передбачає введення постійних новацій продукції з метою одержання високого рівня прибутку. Слід враховувати також антимонопольну політику держави і дедалі зростаючу конкуренцію з боку інших підприємств.

        Друге джерело безпосередньо пов'язане з виробничою та підприємницькою діяльністю, її ефективність залежить від знання кон'юнктури ринку і вміння пристосовуватися до розвитку виробництва при постійній її зміні, а це вимагає проведення маркетингових досліджень попиту і пропозиції. Розмір прибутку в даному випадку залежить від: вибору виробничого напрямку підприємства щодо виробництва продукції (вибір продуктів, що користуються стабільним і високим попитом); створення конкурентоспроможних умов продажу продукції (ціна, строки поставки, обслуговування покупців тощо); обсягів виробництва (чим більший обсяг продукції, тим більша маса прибутку); зниження витрат виробництва.

         Третє джерело пов'язане з інноваційною діяльністю, що передбачає постійне оновлення продукції.

         В умовах ринкової економіки кожне підприємство розробляє стратегію підвищення прибутковості підприємства і забезпечення ефективності його діяльності. Отже, прибуток є головною метою та мотивом підприємницької діяльності, матеріальним джерелом економічного та соціального розвитку, інвестиційної та інноваційної діяльності.

       Прибуток – це частина чистого доходу, що залишається підприємству після відшкодування усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства. Характеризуючи надлишок надходжень над витратами ресурсів, прибуток є метою підприємницької діяльності та основним її економічним показником.

      Основний принцип діяльності підприємства полягає в прагненні до максимізації прибутку. Через це прибуток виступає основним показником ефективності підприємства. Фінансові результати відображають мету підприємницької    діяльності,    її    прибутковість    і    рентабельність    є вирішальними для підприємства. Окрім керівництва підприємства і колективу вони цікавлять вкладників капіталу (інвесторів), кредиторів, державні органи, в першу чергу податкову службу, фондові біржі, які займаються купівлею-продажем цінних паперів, інші установи та організації.

        Прибуток підприємства— це перевищення доходів від його діяльності над сумою витрат; він являє собою єдину форму його власних нагромаджень.

        На відміну від ПДВ і акцизного збору, прибуток, що його одержують підприємства у сфер виробництва товарів і послуг, хоч він також є одним із основних джерел формування централізованих фінансових ресурсів держави, значною своєю частиною використовується тими підприємствами, які його одержали, на збільшення виробництва, реконструкцію і технічне переоснащення їх основних засобів, удосконалення технології, матеріальне заохочення, соціальний розвиток колективів.

Розрізняють такі найважливіші види прибутку:

      1. Валовий прибуток (Пв) - обчислюється як різниця між чистим доходом підприємства та виробничою собівартістю  реалізованої ним  продукції,  яка,  крім  змінних  витрат. включає ще й накладні виробничі витрати (амортизацію виробничого обладнання, опалення приміщення виробничого цеху тощо):

П_в = ЧД - С_{п.в. ,}

де Сп в - виробнича собівартість реалізованої продукції, грн.

Валовий прибуток може бути зменшений на величину супутніх платежів:

• податок на майно;
• податок з власників транспортних засобів;
• плата за землю;
• утримання дошкільних закладів тощо.

       2.Операційний прибуток (Под) - являє собою різницю між валовим  прибутком   та   постійними   витратами   підприємства, пов'язаними з його операційною діяльністю у звітному періоді. Він визначається як алгебраїчна сума валового прибутку, іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат:

По.д = П_в + Дін.о – Вадм. – Взб. – Він.о. , де

Дін.о  - інший операційний дохід, грн.;

Вадм. - адміністративні витрати, грн.;

Взб - витрати на збут, грн.;

Він.о. - інші операційні витрати, грн.

Інші  операційні доходи відображають суми від операційної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції, а саме:

• дохід від оренди майна;
• дохід від операційних курсових різниць;
• доходи від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій);
• відшкодування раніше списаних активів тощо.

Операційні  витрати включають:

• адміністративні витрати (загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства);
• витрати на збут (витрати на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції, на рекламу, доставку продукції споживачам тощо);
• інші операційні витрати (собівартість реалізованих виробничих запасів, сумнівні (безнадійні) борги та втрати від знецінення запасів, втрати від операційних курсових різниць, економічні санкції, відрахування на забезпечення таких операційних витрат, а також усі інші витрати, що виникають у процесі операційної діяльності підприємства (крім витрат, що включаються до собівартості продукції).

      3.Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування (Пзв.оп.)- визначається як алгебраїчна сума загального прибутку від операційної діяльності (який підприємство отримало від реалізації продукції, робіт, послуг) та доходів і втрат від іншої діяльності:

Пзв.оп. = По.д. + Дін.ф. + Ду.к. + Дін. – Ву.к. – Він.ф. – Він. ,

де Ду.к - доходи підприємства від участі в капіталі, грн.;

     Дін.ф - інші фінансові доходи, грн.;

     Дін. - інші доходи підприємства, грн.;

     Ву.к - втрати від участі в капіталі, грн.;

     Він.ф. - інші фінансові втрати, грн.;

     Він.- інші витрати підприємства, грн.

До  фінансових та інших  доходів належать:

• дохід від інвестицій в інші підприємства;
• дивіденди;
• відсотки та інші доходи від фінансових інвестицій;
• дохід від не операційних курсових різниць та ін.

До  фінансових та інших  витрат належать:

• сплата відсотків на позиковий капітал;
• втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів;
• інші втрати і витрати, не пов'язані з операційною діяльністю.

    4. Прибуток від звичайної діяльності підприємства (П_зв.д.) визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку з прибутку. Величину податку на прибуток визначають, виходячи з суми прибутку від звичайної діяльності до оподаткування та діючої ставки податку на прибуток:

П_{зв.д. =}  Пзв.оп - Пзв.оп.  *  %податку = Пзв.оп * (1 - %податку ) ,

де %податку - ставка податку на прибуток (виражена у вигляді десяткового дробу).

  5. Чистий прибуток (П_ч) - це прибуток, що надходить у розпорядження підприємства після сплати податку на прибуток. Визначається як алгебраїчна сума прибутку від звичайної діяльності, доходу, витрат та податку з прибутку від надзвичайної діяльності:

П_ч = П_зв.д. +  Дн.д.  –  Вн.д. – (Дн.д.  –  Вн.д.) * %податку ,

де Дн.д. - доходи від надзвичайної діяльності підприємства, грн.;

     Вн.д - витрати, пов'язані з надзвичайною діяльністю підприємства, грн.

Чистий  прибуток підприємства використовується у двох напрямах:

1. Фонд нагромадження (реінвестований прибуток) створення резервного фонду, фонду розвитку виробництва, інвестиційної потреби.

2. Фонд споживання - виплати власникам, акціонерам, матеріальні заохочення персоналу за результатами роботи, вирішення соціальних проблем.

     6.Маржинальний прибуток (П_м) - це різниця між чистим доходом підприємства та змінними витратами, пов'язаними з виробництвом реалізованої продукції (виконаних робіт, наданих послуг). Він є джерелом покриття всіх постійних витрат підприємства. Обчислюється так:

Пм. =ЧД – Сзм. ,

де ЧД  - чистий дохід підприємства, грн.;

     Сзм - сума змінних витрат підприємства, пов'язаних з виробництвом реалізованої продукції, грн.

Основними функціями  прибутку є такі:

• слугує мірилом, що дає змогу оцінити результати господарської діяльності підприємства;
• є джерелом винагороди засновникам (власникам) підприємства. За показником прибутку визначається частка доходів  засновників  (власників)  підприємства та розміри очікуваних дивідендів (для акціонерних товариств);
• в умовах ринкових відносин прибуток є основним джерелом фінансування розвитку підприємства та вдосконалення його матеріально-технічної бази, забезпечення всіх форм інвестування;
• прибуток виступає критерієм доцільності під час схвалення господарських рішень на підприємстві. Оскільки більшість рішень підприємства пов'язана з витрачанням ресурсів (матеріальних,  трудових, фінансових), вони мають розглядатись з урахуванням величини прибутку, який підприємство отримає у результаті їхньої реалізації;
• прибуток є основним фінансовим важелем при формуванні надходжень до бюджету країни. Регулюючи розміри прибутку, що залишаються у розпорядженні підприємств, держава стимулює ділову активність суб'єктів господарювання.

1.2.Формування, розподіл та використання прибутку підприємства

       На формування прибутку як фінансового показника роботи підприємства, що відбивається в бухгалтерському обліку, в офіційній звітності суб'єктів господарювання, впливає встановлений порядок визначення фінансових результатів діяльності; обчислення собівартості продукції (робіт, послуг); загальногосподарських витрат; визначення прибутків (збитків) від фінансових операцій, іншої діяльності. На рис.1

показано  схему формування прибутку підприємства.

Рис. 1.1. Схема формування прибутку підприємства

       Як видно, загальний прибуток підприємства складається з прибутку, отриманого підприємством від звичайної діяльності та від надзвичайних подій. Прибуток від звичайної діяльності становить близько 95% загальної суми отриманого підприємством прибутку. Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку діяльність підприємства, а також операції, які її забезпечують або виникають внаслідок здійснення такої діяльності. Прикладом звичайної діяльності буде виробництво та реалізація продукції, розрахунки із постачальниками і замовниками, працівниками, банківськими установами, податковими органами тощо. Списання знецінених запасів, переоцінка короткотермінових інвестицій, курсові різниці, економічні санкції за господарськими договорами, за порушення податкового законодавства теж відносяться до звичайної діяльності як операції, які її супроводжують.

       До надзвичайної діяльності відносять  операції або події, які відрізняються  від звичайної і не відбуваються часто або регулярно. Це стихійне лихо, пожежа, техногенні аварії тощо. Втрати в наслідок таких подій, їх покриття за рахунок страхового відшкодування та інших джерел враховуються під час розрахунку фінансових результатів від надзвичайної діяльності. Слід зауважити, що одні й ті ж події можуть бути надзвичайними для одного підприємства і звичайними для іншого. Наприклад, втрати від стихійного лиха будуть розглядатись як надзвичайні підприємством, яке їх зазнало, та звичайними витратами для страхової компанії, яка здійснює страхування від таких випадків.

        Звичайна діяльність, в свою чергу, поділяється на операційну та іншу (фінансову та інвестиційну). Операційна діяльність - це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю. Основна діяльність - це операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції, (товарів, послуг), що є визначальною, метою створення підприємства та забезпечують основну частку його доходу. Для торговельного підприємства такими будуть операції з придбання та реалізації товарів, для виробничого - придбання матеріалів і сировини, виготовлення продукції та її реалізації. Витрати, пов'язані з основною діяльністю, розрізняють за функціями - виробництво, управління, збут та інші. Основне джерело грошових накопичень підприємств - виручка від реалізації, а саме та її частина, яка залишається за вирахуванням матеріальних, трудових і грошових затрат на виробництво і реалізацію продукції. Тому важлива задача кожного господарюючого суб'єкта - отримати більше прибутку при найменших витратах шляхом дотримання суворого режиму економії і витрат коштів і найбільш ефективного їх використання. Це означає, що вироблятись повинна така продукція, яка відповідає вимогам споживачів і користується великим попитом. При цьому для харчових підприємств важливим є забезпечення населення необхідними продовольчими товарами, які не завжди є прибутковими. Отже, така координація харчовими підприємствами випуску продукції, яка б забезпечувала отримання достатньо високого прибутку від основної діяльності, є важливою задачею їх діяльності.

До інших  операційних доходів відносяться:

           -   доходи   від   реалізації   зайвих   матеріалів   та   штих   оборотних матеріальних активів;

           -   доходи від оренди основних засобів;