Внедрение МСА в Украине. 2

 

Вступ

Становлення громадянського суспільства, розвиток приватного підприємництва як його економічної основи зумовили появу аудиту в Україні. Ухвалення в квітні 1993 р. Закону України «Про аудиторську діяльність» надало легітимності цій формі незалежного фінансового контролю і стало імпульсом її інтенсивного розвитку. 20– річний період в Україні сформовано систему незалежного аудиту подібну країнам з ринковою економікою.

Аудиторські організації  України сьогодні вже достатньою мірою зміцнили свої позиції на ринку. Однак для підвищення конкурентоспроможності вітчизняного аудиту належить вирішити ще чимало задач. Одна з них - стандартизація аудиторської діяльності. При вирішенні цього завдання важливу роль відіграють міжнародні стандарти аудиту(МСА).

Теоретичним і методологічним аспектам проблем впровадження та застосування міжнародних стандартів аудиту присвячено чимало наукових досліджень та публікацій, а саме, праці  О.Шафоростова «Аудиторська вибірка по МСА», М.Манухіної в роботі «Методологічні і методичні аспекти аудиту бухгалтерського балансу в умовах міжнародних і національних стандартів», О.Садовнікова,  В. Безсмертної, Б.Усач тощо. Слід зазначити, що реалізація розробок Ради з міжнародних стандартів аудиту та надання впевненості в Україні знаходиться на початковому етапі, у зв’язку із чим проведення досліджень за даною проблемою є актуальним.

Предметом дослідження є  сукупність теоретичних і практичних питань впровадження Міжнародних стандартів у практику українського аудиту.

Об'єктом даної роботи є процес впровадження Міжнародних стандартів аудиту.

Мета курсової роботи: розглянути динаміку змін Міжнародних стандартів аудиту, їх класифікацію, порівняти досвід застосування таких стандартів в різних країнах та визначити шляхи покращення якості аудиту в Україні.

Відповідно до визначеної  мети  вирішені наступні завдання:

визначено поняття та значення Міжнародних стандартів аудиту;

визначено особливості впровадження Міжнародних стандартів аудиту в Україні в порівнянні з іншими країнами;

обґрунтувано напрямки підвищення якості аудиторської діяльності в умовах міжнародних стандартів

наведено набір документів, необхідних для реєстрації аудиторської фірми .

При вивченні даної теми і для глибокого та всеохоплюючого аналізу використано такі загальнонаукові методи як: аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування, спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент та моделювання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Теоретичні та правові  засади впровадження МСА в  Україні

       

1.1 Поняття та значення міжнародних  стандартів аудиту

 

Внаслідок входження України  в систему світових господарських  зв'язків посилюється завдання виходу національного аудиту на міжнародний  рівень. Для прискореного та ефективного розвитку аудиту в Україні необхідною вимогою є удосконалення його стандартів, які сприятимуть упорядкуванню та покращенню якості роботи аудиторських фірм. У зв`язку з тим, що національна аудиторська практика ще не має великого досвіду для підготовки стандартів, використовується іноземний досвід. Аудит за міжнародними стандартами розвивається в Україні. Все більше компаній виходить на іноземний ринок капіталів,учасники якого вимагають наявності аудованих фінансових результатів.

Сьогодні в Україні  сформувалась національна система  аудиту, регулювання якої Аудиторська палата Україна та Всеукраїнська професійна громадська організація «Спілка аудиторів України» здійснюють відповідно до прийнятих законодавчих і нормативних документів щодо організації та проведення аудиту в господарюючих суб’єктах. Аудиторська діяльність у нашій країні регулюється Господарським кодексом України [2], Законом України «Про аудиторську діяльність» [3], іншими нормативно-правовими актами, Кодексом етики професійних бухгалтерів та Міжнародними стандартами аудиту, надання впевненості та супутніх послуг [5], а також нормативними документами Аудиторської палати України. Усі названі регулятивні документи можна об’єднати у дві великі групи:законодавчі та нормативні (рис. 1.1).

 

 

 

 

 

Рис. 1.1 Основні групи регулятивних документів аудиторської діяльності в Україні [30]

 

Стандарти аудиту — це загальні керівні матеріали для допомоги аудиторам у виконанні їх обов'язків  з аудиту фінансової звітності. У  них подано професійні вимоги до якості (компетентність, незалежність, об'єктивність) аудитора та аудиторських висновків  і доказів (свідчень). Метою стандартів аудиту є встановлення загальних  правил аудиторської діяльності щодо організації і методики проведення[12].

Міжнародні стандарти  аудиту (МСА) являють собою єдині  базові принципи, яких повинні дотримуватися  всі аудитори в процесі своєї  професійної діяльності[20].

Важливу роль у регулюванні  аудиторської діяльності відіграє всесвітня  організація професійних бухгалтерів  – Міжнародна федерація бухгалтерів ( International Federation Accountants). Вона була заснована в 1977 році в Нью – Йорку. Її завдання – один раз на чотири роки організовувати всесвітні конгреси бухгалтерів. Міжнародна федерація бухгалтерів також має комітети та ради, які сприяють розвитку й удосконаленню бухгалтерської професії, а також міжнародній гармонізації аудиту[37].

Одним із структурних підрозділів  Міжнародної федерації бухгалтерів  є Рада з міжнародних стандартів аудиту та завдань з надання впевненості. До її доробків можна віднести Міжнародні стандарти аудиту та Міжнародні положення  аудиторської практики. Ці стандарти  й положення слугують зразком  для стандартів і положень щодо проведення високоякісного аудиту в усьому світі.[5] Вони окреслюють базові принципи й основні процедури для аудиторів, надаючи їм інструмент для задоволення дедалі зростаючих і змінюваних вимог до звітності про фінансову інформацію, а також дають рекомендації щодо особливостей аудиту в спеціалізованих сферах.

В 2009 році Рада з міжнародних  стандартів аудиту та завдань з надання  впевненості оголосила про завершення вісімнадцятимісячної програми з повного  перекладу всіх МСА. У 2010 році Аудиторська  палата України отримала дозвіл Міжнародної  федерації бухгалтерів на переклад і перевидання її оновлених стандартів. В результаті проведеної АПУ а 2010 році роботи аудитори України з 2011 року отримали доступ до 36 щойно оновлених  та вдосконалених відповідно до сучасних вимог стандартів аудиту[52].

Професійні аудиторські  організації країн з достатньо  високим рівнем розвитку аудиту лише приймають до уваги положення  міжнародних стандартів аудиту. Аудитори ряду країн використовують МСА для  розробки національних стандартів аудиту. Країни, які не розробляють власні стандарти аудиту, застосовують міжнародні стандарти аудиту в якості вітчизняних  стандартів. Україна обрала останній варіант з наведених вище.

Переклад Міжнародних  стандартів аудиту (МСА) державною мовою здійснено Аудиторською палатою України (АПУ) згідно з Меморандумом про взаєморозуміння з Міжнародною федерацією бухгалтерів (МФБ) в 2001 р. На засіданні Аудиторської палати України 31 березня 2011 було розглянуто і затверджено рішення про застосування при виконанні завдань з 1 травня 2011 в якості національних стандартів аудиту Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг видання 2010 року [8]. Однак Міжнародні стандарти аудиту дослівно перекладені з англійської мови на українську без урахування нашого національного досвіду та специфіки ведення бухгалтерського обліку в Україні[22].

Призначення стандартів полягає  у визначенні, спираючись на єдність  методології, основних принципів проведення аудиту з метою вироблення єдиного  розуміння його основної ролі і значення, цілей і завдань, способів і процедур здійснення аудиту, а також основних критеріїв для визначення його якості, що, в свою чергу , дозволяє зацікавленим користувачам бухгалтерської (фінансової) інформації бути впевненими в її достовірності  після проведеного аудиту.

Насамперед, аудиторські  стандарти потрібні, тому що вони дають  змогу підтримувати аудиторську  діяльність на відповідному рівні, змушують аудитора постійно підвищувати свій науковий і професійний рівень. Крім того, стандарти регламентують порядок здійснення аудиту, чим допомагають самим аудиторам у виконанні їхніх обов’язків (рис.1.2).

Призначення міжнародних  аудиторських стандартів полягає в  наступному:

- вони забезпечують певні гарантії якості підготовки аудиторів, проведення аудиту та певний рівень надійності результатів аудиторської перевірки;

- стандарти сприяють впровадженню в практику роботи аудиторів нових наукових досягнень і створюють гідний громадський імідж професії аудитора;

- за їх допомогою забезпечується зв'язок окремих елементів процесу аудиторської перевірки та створюється можливість контролю якості роботи аудитора;

- їх послідовне застосування є вирішальним доказом і аргументом на користь аудитора при виникненні претензійних справ, судових розглядів на основі позовів клієнта.

 

 

 

 

Рис. 1.2. Необхідність стандартизації аудиторської діяльності [22]

 

Таким чином, значення МСА  полягає в тому, що вони сприяють інтеграції національного аудиту в  міжнародні економічні відносини, забезпечують розвиток аудиторської професії у відповідності  з професійними вимогами світового  рівня, а також єдиний підхід до проведення та розумінню аудиту та його якістю.

Отже, необхідність в МСА  викликана тим, що існує інтеграція країн зі своїми національними системами  бухгалтерського обліку і своєї бухгалтерською звітністю в світову систему. МСА покликані регулювати єдність організації, порядку і оформлення процедур, а також результати аудиторської діяльності в усьому світі.

 

1.2  Загальна характеристика  змісту та структури МСА

 

Аудит як елемент ринкових відносин отримав визнання практично у всьому світі. За майже двохсотрічну історію аудиту економічно розвинені країни відпрацювали систему норм, положень та вимог, слідування яким сприяє підвищенню якості та надійності аудиту. Динамічний розвиток фондових ринків і транснаціональних корпорацій, поглиблення міжнародних зв’язків призвели до необхідності розробки уніфікованих вимог до якості аудита, порядку його проведення та професійної етики.

З метою задоволення подібних потреб світове співтовариство ініціювало створення певних правил регулювання діяльності аудиторів, для загального вжитку – Міжнародних стандартів аудиту, які дозволяють з однакової позиції підходити до аудиту в різних країнах та в різних галузях економіки [28].

Міжнародні стандарти аудиту (МСА) є загальновизнаним механізмом регулювання існуючих у світовій практиці підходів до аудиту. Призначення, вищезгаданих стандартів полягає в описі, спираючись на єдність методології, основних принципів проведення аудиту в цілях вироблення єдиного розуміння його основної ролі і значення, цілей і завдань, способів і процедур здійснення аудиту, а також основних критеріїв для визначення його якості, що, у свою чергу, дозволяє зацікавленим користувачам бухгалтерської (фінансової) інформації бути упевненими в її достовірності після проведеного аудиту.

Аудиторська палата України  своїм рішенням від 31.03.2011р. №229/7 затвердила для застосування при виконання  завдань з 1 травня в якості національних стандартів аудиту Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту,огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг видання 2010 року.

МСА видання 2010 року зазнали  суттєвих змін порівняно з виданням 2007 року, яке використовувалося в  Україні до 01 травня 2011 року, включаючи  ті зміни, яких зазнали стандарти внаслідок реалізації Радою з Міжнародних Стандартів Аудиту та Надання Впевненості проекту з поліпшення зрозумілості.

Суть Міжнародних стандартів аудиту базується на застосування професійного судження. У виключних випадках для виконання завдання можливий аргументований аудитором відступ від базових принципів та приписаних процедур. Будь – яке обмеження використання того чи іншого специфічного стандарту пояснюється в його тексті. Типовий склад Міжнародних стандартів аудиту може бути наведений у вигляді рисунка (рис. 1.3) .

МСА видання 2010 року на відміну від попередніх розділені на такі розділи:

- Вступ, в якому матеріал може містити інформацію про характер, мету, сферу застосування та предмет конкретного МСА, а також відповідальність аудиторів та інші умови, в яких застосовується цей МСА.

- Мета. Кожен МСА містить чіткий виклад мети аудитора в області аудиту, яку розглядає цей МСА.

- Визначення, які необхідні для більшого розуміння стандартів, відповідні визначення, які застосовуються в конкретному МСА, були визначені в кожному МСА.

- Вимоги. Кожне завдання спирається на чітко встановлені вимоги. Вимоги визначені фразами "аудитор повинен" або "аудитор зобов'язаний".

- Матеріали для застосування та інші пояснювальні матеріали, які пояснюють те, що означають вимоги, або для чого вони призначені, або містять приклади процедур, які можуть бути прийнятними в конкретних обставинах.

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.3  Структура МСА [5]

 

Для отримання повного разуміння структури МСА доцільно розглянути структуру окремого стандарту, наприклад Міжнародний стандарт аудиту 200 «Загальні цілі незалежного аудитора та проведення аудиту відповідно до Міжнародних стандартів аудиту» (рис. 1.4)

 

 

 

 

 

Рис. 1.4 Структура МСА 200 «Загальні  цілі незалежного аудитора та проведення аудиту відповідно до Міжнародних стандартів аудиту»

 

МСА містять загальні вимоги, які пред'являються до проведення аудиту та дій аудиторів. Вони включають: мету аудиту ( підтвердження достовірності фінансової звітності); вимоги до аудиторів (незалежність, чесність, об'єктивність, професійна компетентність, конфіденційність, професійна поведінка і виконання стандартів); вимоги щодо планування аудиту, в тому числі вивчення систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю клієнта; вимоги збору аудиторських доказів та виконання аудиторських процедур; вимоги щодо документування аудиту (підготовка аудиторських файлів або досьє за результатами роботи з даним клієнтом); основні характеристики видів аудиторських вибірок; порядок контролю якості роботи в аудиторських фірмах; основні положення з розподілу відповідальності, якщо, наприклад, з даними клієнтом працюють різні аудиторські фірми або в аудиті використовуються залучені фахівці, які не є аудиторами; вимоги до оформлення і змісту аудиторського висновку[15].

Так, МСА практично не стосуються питань бухгалтерського обліку, тобто не містять положень з перевірки конкретних ділянок бухгалтерського обліку (наприклад, перевірка основних засобів, дебіторської заборгованості). Ці питання розкриваються іноді в якості практичних прикладів і зазвичай не враховують особливості системи обліку та складання звітності даної країни.

Стандарти перших семи груп належать до робочих стандартів, а  інші стосуються аудиту спеціальних  аудиторських завдань, супутніх послуг і положень міжнародної аудиторської практики.

В цілому МСА складаються  з наступних складових частин: У передмові до МСА та супутніх послуг надається полегшення розуміння  цілей та методів роботи МФБ, а  також обсягу і статусу документів, виданих нею, а у глосарії термінів наводиться  ознайомлення з основними  термінами, які вживаються в аудиті.

У розділі «Загальні принципи та відповідальність» (200-299) розкрита мета й головні принципи, які є основою аудиторської перевірки фінансової звітності, встановлені положення з надання рекомендацій щодо погодження умов завдання із замовником, а також надані рекомендації щодо контролю якості аудиту,щодо документації у контексті аудиту фінансових звітів, щодо відповідальності аудитора за розгляд шахрайства та помилок під час аудиту.

В цій групі також приділяється  увага діям аудитора при виявленні  шахрайства та помилок, а також встановлюються положення та надаються рекомендації щодо відповідальності аудитора за врахування законів і нормативних актів  у процесі аудиту і щодо обміну інформацією з питань аудиту між  аудитором і управлінським персоналом суб’єкта перевірки.

Група «Оцінка ризиків та дії у відповідь на оцінені ризики» (300-499) передбачає встановлення положень і надання рекомендацій щодо планування аудиторської перевірки фінансових звітів,надання рекомендацій щодо розуміння бізнесу, як це важливо для аудитора під час проведення аудиту, а також встановлення положень та надання рекомендацій щодо розуміння поняття суттєвості та її взаємозв’язків з аудиторським ризиком.

Аудиторські міркування стосовно суб'єктів господарювання, які звертаються  до організацій, що надають послуги встановлення положень і надання рекомендацій аудиторові, клієнт якого звертається до організації, що надає послуги.

Аудиторські докази (500-599) – методичні рекомендації щодо отримання і застосування аудиторських доказів, аналітичних процедур під час аудиту

У групі «Використання роботи інших фахівців» (600-699) подаються рекомендацій щодо використання аудитором роботи іншого аудитора стосовно фінансової інформації, включеної у фінансові звіти суб'єкта господарювання, роботи служби внутрішнього аудиту, використання роботи експерта як аудиторського доказу

Аудиторські висновки та звітність (700-799) - надання рекомендацій щодо форми і змісту аудиторського висновку, модифікації думки аудитора, а також питання стосовно порівняльної інформації.

У восьмій групі розглянуто питання застосування при проведенні аудиту інших ніж Міжнародні чи національні  стандарти бухгалтерського обліку.

 Отже,  розглянуто запроваджені в Україні міжнародні стандарти аудиту, які враховують міжнародну практику і набутий досвід проведення аудиту в розвинутих країнах Заходу. Це дає змогу здійснити аудит на високому рівні. Кожен аудитор обов’язково повинен дотримуватися основних вимог міжнародних стандартів аудиту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Напрямки вдосконалення застосування МСА в Україні

 

2.1 Досвід застосування МСА в країнах з ринковою економікою і його значення для України

 

Батьківщиною сучасного  аудита вважається Англія, де з 1844 р. опублікована серія законів про компанії, відповідно до яких правління акціонерних компаній зобов'язані не рідше разу на рік  запрошувати спеціальну людину для  перевірки бухгалтерських рахунків і складання звіту[44].

Робота над сучасними МСА почалася в 1977 р. В даний час центральна роль у створенні МСА належить Міжнародній федерації бухгалтерів, всередині якої питаннями аудиту (зокрема, стандартами) займається Рада з міжнародних стандартів аудиту та завдань з надання впевненості. Це стало значним досягненням для прийняття МСА в багатьох країнах. Але в різних країнах існує різний рівень розвитку в галузі інституціонального та технічного потенціалу, що не дає можливості простого впровадження розроблених стандартів. Потрібно провести значну роботу з їх узгодження.

В 2001 році Аудиторська палата України здійснила підготовку двох груп, разом 60 викладачів з питань впровадження в аудиторську практику Міжнародних  стандартів аудиту, надання впевненості  та етики і одночасно підписала  Меморандум на переклад на українську мову Міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та етики  і їх видання.

З врахуванням підготовлених  викладачів в Україні було створено 15 регіональних тренінг – центрів, в яких проведена підготовка аудиторів  України до проведення аудиту за Міжнародними стандартами аудиту. Крім того, в  різних областях проведено низку  науково – практичних семінарів, конференцій та круглих столів з  актуальних питань дотримання рекомендацій МСА при проведенні аудиту[18].

Переклад і видання  МСА українською мовою здійснюються з дотриманням вимог меморандумів та прийнятого Міжнародною федерацією бухгалтерів порядку перекладу і видання МСА з фіксацією на кожному примірнику авторського права Міжнародної федерації бухгалтерів.

Однак Міжнародні стандарти  аудиту не можуть врахувати всі національні  особливості організації та практики аудиту різних країн. Це пов'язано, головним чином, з низкою об'єктивних і суб'єктивних обставин розвитку національних економік. Крім того, ряд провідних економічно розвинених країн має свої стандарти  аудиту. Але в той же час при  інтеграції будь-якої держави у світову  економіку і тим більше глобалізації ринків капіталів і цінних паперів  без єдиних для всіх учасників  світового економічного розвитку вимог  Міжнародних стандартів аудиту не обійтися (особливо при наявності в національних стандартах положень, які докорінно  суперечать міжнародним стандартам ).

Національні стандарти аудиту та супутніх послуг, прийняті в багатьох країнах, відрізняються як за формою, так і за змістом, що пов'язано  зі специфікою аудиторської практики конкретної країни.   МФБ визнає існування національних стандартів аудиту та прагне врахувати їх відмінності при розробці стандартів аудиту, які можуть бути прийняті на міжнародному рівні.   

Міжнародні стандарти  використовуються в багатьох країнах  по-різному. В одних країнах (Австралія, Бразилія, Індія) міжнародні стандарти  виступають в якості бази для розробки національних стандартів. В інших  країнах, не розробляють власні стандарти  аудиту (Кіпр, Малайзія, Нігерія, Шрі-Ланка), вони виступають в якості національних. У країнах із сталим інститутом аудиту (Канада, Великобританія, Ірландія, США) положення МСА приймаються до відома професійними аудиторськими організаціями. Крім того, міжнародні аудиторські об'єднання та організації застосовують МСА при проведенні аудиту фінансової звітності транснаціональних корпорацій[39].

У країнах, де існують національні  стандарти, саме останні відіграють вирішальну роль. Міжнародні стандарти  аудиту не відміняють місцевих положень, що регулюють аудит фінансової або  іншої інформації в кожній окремій  країні. У тій мірі, в якій місцеві  положення відповідають МСА, аудит, проведений згідно з національними  положеннями, автоматично буде відповідати  аудиту, що ведуться відповідно до МСА. У тому випадку, якщо місцеві положення  відрізняються або суперечать міжнародним  стандартам аудиту, організації - члени  МФБ включають в свої національні  стандарти аудиту принципи, на яких засновані міжнародні стандарти  аудиту, розроблені МФБ.   

Країни - члени МФБ, які  бажають взяти МСА в якості своїх національних стандартів, направляють  відповідну заяву до Ради з міжнародних  стандартів аудиту та впевненості. Цей  документ визначає юридичну силу прийнятих  стандартів та можливості їх застосування в конкретній країні.

Рада, у свою чергу, розробляє  та затверджує пояснювальне передмову  за статусом кожного МСА, прийнятого в якості національного.   Якщо в МСА містяться рекомендації, значно відрізняються від закону або практики країни, то в пояснювальному передмові розкриваються такі відмінності. При необхідності Рада дозволяє країнам - членам МФБ розробляти додаткові стандарти з питань, що мають істотне значення в даній країні, але не освітленим в МСА.   

Міжнародні стандарти  дозволяють уніфікувати національні  стандарти. Професійні аудиторські  об'єднання різних країн переглядають свої професійні стандарти з метою  наближення їх до міжнародних підходам. Процес гармонізації аудиторських стандартів досить тривалий і може зайняти кілька десятків років, оскільки кожна країна має різний рівень економічного розвитку. Не можна забувати і про менталітет нації, тобто про спосіб мислення, навичках, кваліфікації, культурі, традиціях. Те, що може бути прийнятно для однієї країни, не підходить для іншого. Тим не менше особливості об'єктивного  і суб'єктивного характеру стираються. Проте міжнародні стандарти - це не панацея від усіх бід, а лише дієвий інструмент вдосконалення національних стандартів, головна мета яких зводиться  до формування професійного судження аудитора.

Доцільно розглянути досвід розробки і застосування національних стандартів аудиту Росії. У Російській Федерації існує ряд федеральних  стандартів, які не мають аналогів серед Міжнародних стандартів аудиту. Розробка цих стандартів обумовлена цілим переліком об`активних причин. Перелік таких стандартів, а також причини, якими обумовлена доцільність застосування цих стандартів можна представити у вигляді таблиці ( табл. 2.1)[52].

Слід зазначити, що національні  стандарти більш адаптовані для  існуючих економічних реалій всередині  країни, вони враховують індивідуальні  особливості економіки, тому більш  доцільним є використання національних стандартів, розроблених на базі Міжнародних  стандартів аудиту.

Переваги застосування  в Росії національних стандартів відносяться значною мірою і  України. А саме:

національні правила ґрунтуються на чинному законодавстві, відповідному особливостям функціонування національної економіки;

 багато положень МСА  засновані на західній «загальноприйнятій  системі бухгалтерських принципів», що іноді суперечить чинним  в Україні правилам обліку, які  починають адаптуватися до міжнародних  стандартів фінансової звітності  (МСФЗ);

 окремі положення МСА  ґрунтуються на маловідомих у  нас поняттях; наприклад, в нашій  країні відсутні нормативні документи,  що регламентують вимоги до  системи внутрішнього контролю. 

 

Таблиця 2.1

 

Російські правила (стандарти) аудиторської діяльності, що не мають  аналогів серед МСА

 

Найменування правила (стандарту) аудиторської діяльності	Основні причини, що обумовили  необхідність розробки правила (стандарту)
1	2
«Характеристика супутніх аудиту послуг і вимоги, що пред'являються  до них»	Чинними регулюючими документами  аудиторам заборонено: - займатися  діяльністю, не пов'язаної з аудиторською; - проводити перевірку звітності  на предмет її достовірності, якщо раніше виявлялися несумісні з-перевіркою послуги. Правило визначає детальний  перелік супутніх послуг, не сумісних з перевіркою
1	2
«Вимоги, що пред'являються  до внутрішніх стандартів аудиторських організацій»	Наявність внутрішньофірмових стандартів аудиторської діяльності відповідно до російського законодавства є одним з факторів забезпечення якості аудиторських послуг
«Права і обов'язки аудиторських організацій і перевірених економічних  суб'єктів»	Правило (стандарт) регламентувало права  і обов'язки аудиторів і аудіруемих осіб, так як до прийняття відповідного Федерального закону цим аспектам не було приділено належної уваги у Тимчасових правилах аудиторської діяльності.
«Порядок укладення договорів  на надання аудиторських послуг»	Оскільки аудит в Росії  знаходився на стадії становлення, дане правило (стандарт) було покликане внести ясність у зміст договорів  на надання аудиторських послуг з  урахуванням специфіки предмета договору
«Письмова інформація аудитора керівництву економічного суб'єкта за результатами проведення аудиту»                                                                                                                   1	Частково положення, аналогічні включеним в дане правило (стандарт) аудиторської діяльності, маються на МСА «Повідомлення інформації з 2 питань аудиту особам, відповідальним за управління». Корінною відмінністю є вимога надання інформації у письмовому вигляді. Це спонукає керівництво до зауважень аудитора і виправлення виявлених помилок
«Освіта аудитора»	Вимоги до освіти та підвищення кваліфікації аудиторів в Росії  встановлені законодавчо, тому дане правило (стандарт) необхідно для  роз'яснення питань організації  навчання претендентів на посаду аудитора та атестованих аудиторів
Методика «Податковий  аудит та інші супутні послуги  з податкових питань. Спілкування  з податковими органами »	На сучасному етапі  розвитку аудиту та оподаткування в  Росії є істотна потреба в  послугах аудиторів, пов'язаних з перевіркою податкових розрахунків та інших  питань, пов'язаних з податками