Вплив на організм людини тютюнових виробів

ПЛАН

ВСУП

1.Тютюн і тютюнові  вироби...................................................................................4

1.1 вирощування та захист тютюну.......................................................................4

1.2 господарське значення тютюну.......................................................................8

2.Класифікація  та характеристика основних груп  тютюнових виробів..........11

3.Оцінка якості та зберігання тютюнових виробів...........................................14

4.Вплив на  організм людини тютюнових виробів.............................................19

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

     Тютюнопаління-одна з найшкідливіших звичок людства, яка останніми роками з явища перетворилиь на проблему загальносвітового масштабу.

     Курці усього світу,а їх більше 1,1 мільярда (близько третини населення світу у віці від 15 років і більше),щлрічно купують від чотирьох до п'яти трильйонів цигарок (близько 1650 сигарет на кожного мешканця планети),витрачаючи на це 85-100 мільярдів доларів. Щорічно споживання сигарет у світі зростає на 2,1%,тобто зростає швидше,ніж народжуваність населення планети [5].

     Тютюн був з незапам'ятних часів відомий  в південно-східній Азії. У XIII столітті його завезли в Персію по караванних шляхах через Китай. Американські індійці жували тютюн, палили його, загорнувши в маїсове листя або набивши ним так звані "люльки миру", і використовували стимулюючий ефект тютюну задовго до того, як Колумб зі своїми супутниками досяг в 1492 році берегів Нового Світла.

       Мореплавці привезли тютюн додому  в Європу. Він незабаром увійшов  до моди в середовищі аристократії  як ліки і тонізуючий засіб.  За переказами, французький дипломат  Жан Нико, на честь якого і  названий нікотин, вилікував від  мігрені королеву Катерину Медичи  за допомогою тютюнового порошку.  Придворні нюхали тютюн, тоді  як нижчі стани палили трубку, жували тютюн або закладали  його за губу.

       Куріння тютюну в Росії ввів  примусовим порядком Петро Перший, який сам приохотився до тютюну  під час навчання в Голландії  і вважав, що ця звичка наблизить  Росію до європейської культури.

  Поширення тютюну і різноманіття способів його вживання пов'язані з численними війнами. Втомлені, змучені солдати виявили, що тютюн надає їм сил і дозволяє скоротати час на привалі. Способи вживання різних сортів кочували з однієї армії в іншу. У XVII столітті шведські солдати, що повернулися додому після тридцятирічної війни, принесли з собою звичку вживати тютюн [1].

       Наполеонівські війни сприяли  поширенню сигар, козаки рознесли  по Росії звичку палити трубку, а в Кримську війну поширилися  самокрутки, які прийшли через  Росію в Скандинавію.

  Під час Першої Світової війни куріння стало по-справжньому масовим явищем. З'явилася ціла "курильна культура" з її курильними клубами, вишукано прикрашеними табакерками, мундштуками і іншим курильним приладдям. Ранні виступи про шкоду куріння для здоров'я замовкли коли влада в багатьох країнах усвідомила, що введення тютюнового податку може стати прекрасним джерелом поповнення державної казни. Це пояснює, чому куріння тютюну довгий час не лише не обмежувалося, але навіть заохочувалося. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.ТЮТЮН  І ТЮТЮНОВІ ВИРОБИ

1.1 вирощування та захист тютюну

     В Україні тютюн вирощують переважно  в АР Крим та в південних і західних областях: Тернопільській, Хмельницькій, Закарпатській,  Івано-Франківській. Урожайність сухого листя сягає: 16–17 ц/га, великолистяних сортів —  до 25 ц/га. Вона залежить від родючості  грунту, сортових особливостей і технології вирощування.

       Тютюн (Nicotiana tabacum L., родина Solanaceae) — це культура, яка містить та нагромаджує один із найпотужніших алкалоїдів — нікотин. Відомо три типи тютюну: східний цигарковий, великолистяний цигарковий і сигарний. Зелене листя є також сировиною для отримання харчового білка, а із суцвіття виготовляють ефірну олію для парфумерії. Окислюючи нікотин хромовою кислотою, отримують нікотинову кислоту для синтезу фармацевтичних препаратів. Нікотин є сировиною для виготовлення інсектицидів і багатьох хімічних препаратів.

 Вирощування  тютюну поділяють на два періоди. 

       Перший — вирощування розсади  в парниках і теплицях. Цей  період становить 40–50 днів до  появи 5–6 справжніх листків.  Слід враховувати, що насіння  тютюну проростає за температури  10...12°С, оптимальною для росту  рослин є температура 25...30°С, а  за мінус 2°С воно гине.

 Другий  період — від висаджування  розсади в полі до настання  технологічної зрілості листя  верхнього ярусу. Залежно від  кліматичних умов та сорту,  цей період становить 80–120 днів. Тютюн — культура теплолюбна, посухостійка, не витримує мінусових  температур, тому розсаду висаджують  у поле лише після того, як  мине загроза приморозків[3].

  Розсаду вирощують у парниках і теплицях, у теплих грядках і холодних — для страхового фонду. З 1м2 теплих грядок отримують до 2 тис. рослин, із холодних — 1–1,5 тис., а з 1м2 парника — до 3 тис. рослин. Догляд за розсадою передбачає: регулярне поливання, провітрювання, підживлення рослин.

  Восени проводять напівпаровий обробіток грунту: лущення на глибину 8–10 см з одночасним боронуванням; через 20–30 днів — оранка. Навесні рекомендується проводити раннє боронування та культивацію. За 20–30 днів до висаджування розсади бажано провести весняне переорювання зябу на глибину 12–15 см. Бідні грунти потребують внесення комплексних добрив.

       Саджають розсаду наприкінці  квітня, коли температура грунту  на глибині 10 см становить не  менше 10...12°С. Ширина міжрядь —  60 см, відстань між рослинами —  18–20, для великолистяних сортів  — 25–30 сантиметрів.

  Розсаду тютюну в парниках та у відкритому грунті пошкоджують галові нематоди, слимаки, мишоподібні гризуни, личинки довгоніжки, капустянка, тютюновий трипс, персикова попелиця.

       Галова нематода (Meloidogyne marioni) проникає в коріння та утворює гали. Внаслідок цього рослини виснажуються та відстають у рості, особливо в посушливий період. Потрапляє в парники з грунтом, посадковим матеріалом та інвентарем.

  Капустянка (Gryllotalpa grуllotalpa), рухаючись у поверхневому шарі грунту, вивертає на поверхню висіяні насінини тютюну, а після появи сходів перегризає коріння розсади. Личинки довгоніжки шкідливої (Tipula paludosa) живляться підземною та надземною частинами стебла, корінням, основою черешків, що спричинює загибель сходів.

  Персикова попелиця (Myzodes persicae) і тютюновий трипс (Trips tabaci) пошкоджують розсаду та дорослі рослини, які внаслідок цього виснажуються, а листя жовтіє й відмирає. Крім того, живлячись соком рослин, вони є небезпечними переносниками збудників вірусних захворювань — Сucumber mosaic virus, Potato virus. Трипс зимує на багаторічних бур’янах і виходить із місць зимівлі в квітні, за середньодобової температури повітря 15...20°С. Тютюновий трипс розвивається на розсаді та дорослих рослинах у четвертому-п’ятому поколіннях. Пік найбільшої чисельності шкідника припадає на липень.

  Розсаду тютюну в польових умовах пошкоджує комплекс багатоїдних шкідників. У Лісостепу значної шкоди завдають личинки коваликів, чорнишів, шкідливої довгоніжки, пластинчастовусих жуків, гусениці підгризаючих совок. Особливо шкодочинні личинки коваликів роду Agriotes, бо вони перегризають стебло нижче рівня грунту. Личинка ковалика вигризає отвір у надземній частині стебла, проникає всередину й виїдає серцевину. За чисельності личинок 10 екз. на м2 вони повністю знищують плантації тютюну. В Степу листя та стебла тютюну пошкоджують жуки-чорниші: піщаний, малий і кукурудзяний мідляки, — а також жуки-довгоносики: сірий цукровий, південний сірий і чорний.

       Найпоширеніші та найнебезпечніші  шкідники тютюну, які масово розмножуються  у фази стеблування, бутонізації  та цвітіння, — сисні фітофаги: тютюновий трипс, персикова й  баштанна попелиці. Їхні пошкодження пригнічують розвиток рослин та негативно впливають на якість листя.

  Листя й генеративні органи тютюну пошкоджують гусениці бавовникової, тютюнової і шавлієвої совок, совки-гамма, карадрини, капустяної і люцернової совок, а також лучного метелика.

  У цілому шкідлива ентомофауна тютюну розподіляється так: прямокрилі — 20%, рівнокрилі — 3, напівтвердокрилі — 3, трипси — 1, твердокрилі — 38, перетинчастокрилі — 4, лускокрилі — 30, двокрилі — 1%.

 На рослинах тютюну зареєстровано 44 захворювання, з них найпоширенішими і найшкодочиннішими є:

-чорна  ніжка; 

-чорна  коренева гниль; 

-несправжня  борошниста роса;

-бронзовість  томатів; 

-тютюнова  та огіркова мозаїка; 

-бактеріальна  рябуха тощо.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.2 господарське значення

     Тютюн вирощують заради листя, з якого  виготовляють цигарки, сигарети, сигари, люльковий і курильний тютюн. Зелене листя тютюну є сировиною  для одержання харчового білка. Із суцвіття тютюну добувають ефірну олію, яку використову ють у  парфумерній та хімічній галузях  промисловості.

  У відферментованому листі тютюну міститься: нікотину 1 — 3, рід ше 5 %, вуглеводів 4 — 15 %, білків 7 — 12 %, поліфенолів 3 — 5 %, мі¬неральних речовин 12 - 17 %, ефірних олій 0,3 - 0,5 %, смоли 4 - 7 %. Смоли й ефірні масла зумовлюють запах і ароматичність тютюну. Листя тютюну містить також багато органічних кислот (лимонна, яблучна, щавлева тощо).

       Походить тютюн з Америки, де його вирощували туземці для па ління. В Європу насіння тютюну було завезено в першій чверті XVI ст. На початку XVII ст. він став відомим на всіх континентах земної кулі. В Україні його вирощували в цей час уже на значних площах навколо м. Мени Чернігівської та м. Ромни Сумської облас тей. Нині тютюн вирощують у 155 країнах світу. Світова площа по сівів тютюну становить понад 5 млн га. Більше половини світового виробництва тютюну припадає на Китай, США, Індію та Бразилію.

       В Україні тютюн вирощують  майже на 30 тис. га. Найбільші його  площі у Вінницькій, Тернопільській, Хмельницькій, Закарпатській, Івано-Франківській  областях та в АР Крим. Середня  світова вро жайність тютюну  становить 12 — 13 ц/га, в Україні  16 — 17 ц/га. Урожайність і якість  сировини великою мірою залежать  від ґрунто во-кліматичних умов  району, рівня агротехніки, технології  сушіння. Найціннішу сировину  виробляють у Криму, зокрема  дрібнолистих сортів типу Дюбек,  Самсун тощо. У кращих господарствах  вирощу ють крупнолисті сорти  тютюну, збирають по 25 — 20 ц/га  сухого листя.

  Морфобіологічні та екологічні особливості. Тютюн (Nicotiana ta-bacum L.) звичайний (жовтий) — однорічна рослина з прямостоя чим, звичайно округлим або ребристим опушеним стеблом зав вишки 0,8 — 0,2 м (рис. 75). Корінь його стрижневий, добре розгалу жений, проникає у ґрунт на глибину 1,5 — 2 м. Основна маса корін ня розміщується в шарі ґрунту 0 — 40 см. В кореневих волосках син тезується нікотин, який потім акумулюється в листі.

  истки великі, черешкові або сидячі, цільнокраї, овальної, яйце подібної або еліптичної форми, загострені, гладенькі або із зморш¬куватою поверхнею. На одній рослині буває 25 — 50 листків. Довжи на листків середнього яру су від 12 до 70 см. Кіль кість і розміри їх дуже за лежать від сорту й умов вирощування. Листки по криті короткими волоска ми. Забарвлення їх від темно-зеленого до зелену вато-жовтого.

  Квітки двостатеві, на ніжках, п'ятірного типу, з приквітниками. Трубка ві ночка біла, відгин роже вий або червоний.

       Тютюн — самозапиль на рослина,  але можливе й перехресне запилення.

  Суцвіття — волоть, плід— коробочка овальної форми, коричнева, при достиганні розтріскується. Насіння дрібне, овальне, темно-коричневе. В одній коробочці формується 2000^000 насінин. Маса 1000 насінин 0,05 - 0,12 г. Насіння містить 35 - 42 % олії.

  Тютюн характеризується високим вмістом зольних речовин. Середня зольність тютюнів становить 15—18 % (махорки 20 — 25 , тоді як зольність хлібних злаків не перевищує 5 — 6 %. З підвищен ням вмісту золи погіршується якість тютюну. Під час паління цига рок утворюються продукти неповного згоряння, які містять чадний газ та інші шкідливі сполуки. Особливо погіршують смакові якості тютюну хлористі сполуки кальцію. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2.АСОРТИМЕНТ  ТА ХАРАКТЕРИСТИКА  ОСНОВНИХ ГРУП  ТЮТЮНОВИХ ВИРОБІВ

     Тютюнові  вироби - продукти, повністю або частково виготовлені з тютюнового листа  як сировинний матеріал, приготований так, щоб використовувати для  куріння, смоктання, жування або  нюхання.

     Сигарета  з фільтром - вид курильного тютюнового виробу, що складається з різаної  сировини для виробництва тютюнових  виробів, обернутого сигаретним папером (курильна частина), і фільтру.

  Сигарета без фільтру - вид курильного тютюнового виробу, що складається з різаної сировини для виробництва тютюнових виробів, обернутого сигаретним папером (курильна частина).

  Сигара - вид курильного тютюнового виробу виготовленого з сигарного і іншої сировини для виробництва тютюнових виробів і що має три шари: начинку з цілісного, тіпаного або різаного сигарного і іншої сировини для виробництва тютюнових виробів, підкручення з сигарного і (чи) іншої сировини для виробництва тютюнових виробів і обгортку з сигарного тютюнового листа. Товщина сигари упродовж однієї третини (чи більш) її довжини має бути не менше 15 міліметрів (мм).

  Сигарилла (сигарита) - вид курильного тютюнового виробу, виготовленого з сигарного і іншої сировини для виробництва тютюнових виробів і що має багато шарів, : начинку з різаного або рваного сигарного і іншої сировини для виробництва тютюнових виробів, підкручення з сигарного і (чи) іншої сировини для виробництва тютюнових виробів і обгортку з сигарного тютюнового листа, відновленого тютюну або спеціального паперу, виготовленого на основі целюлози і тютюну. Сигарилла може не мати підкручення. Сигарилла може мати фільтр. Максимальна товщина сигарилли, що має три шари, не повинна перевищувати 15 мм.

       Цигарка - вид курильного тютюнового виробу, що складається з різаної сировини для виробництва тютюнових виробів і мундштука у вигляді згортка мундштучного паперу, обернутого цигарковим (сигаретною) папером, сполученим бесклеевым зубчастим швом. У мундштук цигарки може бути вставлений матеріал, що фільтрує.

  Тютюн для кальяну - вид курильного тютюнового виробу, призначеного для куріння з використанням кальяну і різаної або рваної сировини, що є сумішшю, для виробництва тютюнових виробів з додаванням або без додавання нетютюнової сировини і інших інгредієнтів.

       Тютюн курильний тонкорезаный - вид курильного тютюнового виробу, що призначеного для ручного виготовлення сигарет або цигарок і складається з різаного, рваного скрученого або спресованого тютюну з додаванням або без додавання нетютюнової сировини, соусів і ароматизаторів, в якому не менше 25 відсотків ваги нетто продукту складають волокна шириною 1 мм або менш.

  Тютюн трубковий - вид курильного тютюнового виробу, призначеного для куріння з використанням курильної трубки і що складається з різаного, рваного, скрученого або спресованого тютюну з додаванням або без додавання нетютюнової сировини, соусів і ароматизаторів у якому більше 75 відсотків ваги нетто продукту складають волокна шириною більше 1мм.

       Биди - вид курильного тютюнового  виробу, що складається з суміші  подрібненого тютюнового листя,  тютюнових жилок і стебел, загорнутою  у висушений лист тенду і  ниткою, що обв'язала.

       Кретек - вид курильного тютюнового  виробу, що складається з соусированной  і ароматизованої суміші подрібненої  гвоздики і різаної сировини  для виробництва тютюнових виробів,  загорнутою в сигаретний папір  або висушений лист кукурудзяного  качана, з фільтром або без  фільтру.

       Некурильні тютюнові вироби - тютюнові  вироби призначені для смоктання,  жування або нюхання.

  Тютюн смоктальний (снюс) - вид некурильного тютюнового виробу, призначеного для смоктання і повністю або частково виготовленого з очищеного тютюнового пилу і (чи) дрібної фракції різаного тютюну з додаванням або без додавання нетютюнової сировини і інших інгредієнтів.

  Тютюн жувальний - вид некурильного тютюнового виробу, призначеного для жування і виготовленого із спресованих обривків тютюнового листя з додаванням або без додавання нетютюнової сировини і інших інгредієнтів.

  Тютюн нюхальний - вид некурильного тютюнового виробу, призначеного для нюхання і виготовленого з тонкоподрібненого тютюну з додаванням або без додавання нетютюнової сировини і інших інгредієнтів.

  Насвай - вид некурильного тютюнового виробу, призначеного для смоктання і виготовленого з тютюну, винищити і іншої нетютюнової сировини. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3.ОЦІНКА  ЯКОСТІ ТА ЗБЕРІГАННЯ  ТЮТЮНОВИХ ВИРОБІВ

     Для об'єктивної експертизи якості тютюнових  виробів необхідно з достатньою повнотою визначати не лише фізико-хімічний склад самого тютюну, але і продуктів  його згорання і сухої перегонки [9].

     Сигарети  бувають першого, другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого і сьомого  класів. Чим вище клас сигарет, тим  складніше і інтенсивніше аромат і смак їх диму, менше зміст нікотину і багатше зовнішнє оформлення. З  пониженням класу сигарет, підвищується їх смакова фортеця. Смакова фортеця  тютюнового диму - показник, що характеризує міру дратівливої дії тютюнового диму на дихальні шляхи того, що палить.

  Найбільший попит серед тютюнових виробів мають сигарети. У нас в країні їх виготовляють з мундштуком, що фільтрує, - великі і без мундштука, що фільтрує, - круглі і овальні.

       Сигарети без мундштука, що  фільтрує, є гільзовою сорочкою  циліндричного або овального  перерізу, суцільно заповненою волокнами  тютюну.

       Сигарети з мундштуком, що фільтрує, складаються з укорочених сигарет  з приєднаним до них суцільним  мундштуком з паперових матеріалів  або подовжньо розташованих ацетатцеллюлозных,  віскозних або подібних до  них волокон. Існують також сигарети з рецес - фільтрами. У них до укороченої сигарети приєднаний картонний циліндр у якому поміщений мундштук, що фільтрує, коротше за циліндр, тому на торці такої сигарети утворюється відкрита порожнина.

  Сигарети виготовляють з сигаретного паперу шириною 27-28 мм. Мундштук сигарет першо-четвертого класів, що фільтрує, має бути з ацетатного волокна. Допускається застосування комбінованих мундштуків, що фільтрують.

       Сигарети мають бути цілими, мати  міцний шов і рівномірну щільність  заповнення по довжині курильною  часта. Обріз тютюну має бути  рівним, урівень з торцем або  осіданням на глибину до 1 мм, а  обріз мундштука, що фільтрує, - чистим, рівним, без перекосу.Мундштук, що фільтрує, повинен щільно прилягати  до курильної частини сигарети  і міцно приклеєний до неї  сигаретним папером марки З  (згідно з діючим ДСТУ) або папером  обода, що імітує пробку, або  кольоровий. Обідок повинен щільно, без зморшок і складок облягати  сигарету. Просмоктування повітря  із-за нещільного прилягання обідка  до сигарети не допускається. Сигарети не повинні гаснути  в перерві між затягуваннями [8].

       Граничні відхилення по розмірах  сигарет можуть бути (у мм) : по  загальній довжині ±0,6, по довжині  мундштука ±, що фільтрує, 0,3, діаметр  7,90 ±0,06.

  До сигарет високої якості можуть бути віднесені сигарети першо-четвертого класів з ацетатним мундштуком, що фільтрує. Допускається виготовлення сигарет з тютюнової сировини, обробленої соусами, ароматизаторами, пом'якшувачами.

  Аромат диму тютюнових виробів покращують шляхом додавання до різаного тютюну спиртових розчинів ефірних олій, синтетичних речовин ванільного типу, харчових есенцій і подібних ним речовин - ароматизаторів. Цей процес називається ароматизацією тютюну.

  Для пом'якшення смаку тютюнового диму листовий тютюн перед різанням просочують водними розчинами речовин, багатих вуглеводами, які при згоранні впливають на смак, а також на аромат диму. Цей процес носить назву соусирования тютюну.

  Експертизу сигарет за органолептичними показниками проводять за 30-бальною шкалою (у балах) :

 аромат  тютюнового диму - 10;

 смак  тютюнового диму - 10;

 зовнішній  вигляд - 10.

  Оцінку якості сигарет по аромату і смаку тютюнового диму проводять за найбільш вираженою ознакою, відповідно до вимог нормативно-технічної документації.

       Сигарети першо-четвертого класів  мають бути середньої фортеці,  п'ятого класу - середньої і  вище середньої фортеці, шостого  і сьомого класів - вище за середню  фортецю. При невідповідності  вказаним вимогам по фортеці  робиться знижка з оцінки смаку  тютюнового диму в 1-2 бали.

       Для сигарет першого класу  і високої якості загальна  оцінка по аромату і смаку  тютюнового диму має бути не  менше 7 балів, при цьому оцінки  окремо по аромату і за смаком  тютюнового диму мають бути  не менше 3,5 балу. Для сигарет  інших класів загальна оцінка  по аромату і смаку тютюнового  диму має бути не менше 2 балів, при цьому оцінка по  аромату або смаку тютюнового  диму має бути не менше 1 балу.

  Оцінкою зовнішнього вигляду сигарет і упаковки вважається різниця між 10 балами і загальною сумою знижки балів, що діляться на число перевірених пакувальних одиниць.

       Оцінка зовнішнього вигляду сигарет і упаковки має бути не менше 1 балу, а сигарет високої якості - не менше 3,5 балу. Допускається не більше двох коробок або пачок, що отримали оцінку 0 балів.

       За фізичними показниками сигарети  повинні відповідати наступним  вимогам.

 З агальна довжина сигарет усіх класів (у мм) без мундштука, що фільтрує, - 70, з мундштуком, що фільтрує, - 70, 80, 85 і 100, а довжина курильної частини сигарет залежно від марки сигарет - 55, 60, 62, 65, 70 і 80. Вологість тютюну - не більше 13%; масова доля пилу (у  в тютюні: не більше 2,5 - для сигарет першого і другого класів, 3,0 - для сигарет третього і четвертого класів, 3,5 - для сигарет п'ятого класу, 4,0 - для сигарет шостого класу і 4,5 - для сигарет сьомого класу. Ширина тютюнового волокна 0,7 мм.

  Визначення довжини сигарет, курильної частини, мундштука, що фільтрує, вологості тютюну і масової долі пилу в тютюні сигарет проводиться методами, викладеними у відповідній НТД.

       Наявність в коробці або пачці сигарет іншого найменування не допускається.

       Зниження змісту в тютюновому  димі сигарет смоли, що є  щільним залишком тютюнового  диму, з якого видалені волога  і нікотин, зменшує канцерогенність  і токсичність сигарет і, отже, підвищує їх якість. Визначення води і нікотину в тютюновому димі проводять по стандартах ISO 10315 і ISO 10362-1 газохроматографічним методом.

  Міжнародним агентством по вивченню раки (МАИР) була прийнята наступна система класифікації оцінки якості сигарет за змістом в них смол (у міліграмі/сигарету) :

 дуже  низьке - до 4,9;

 низьке - 5-9,9;

 помірне  - 10-14,9;

 високе - 15-19,9;