Загальна характеристика позакласної роботи з математики

ЗМІСТ

ВСТУП

Формування у учнів навичок самостійної діяльності, творчого потенціалу і здатності використовувати знання на практиці є важливим завданням сучасної школи. Одне з головних напрямків реформи загальноосвітньої і професійної школи - підвищити якість освіти і виховання учнів. Поряд з уроком основною формою навчального процесу в школах все більшого значення набуває позакласна робота з математики. Сприяючи глибокому і міцному оволодінню шкільним матеріалом, підвищенню математичної культури, прищепленню навичок самостійної роботи, розвиває інтерес до вивчення математики.

Позакласна робота з математики формує і розвиває здібності та особистість дитини. Управляти цим процесом - значить не тільки розвивати й удосконалювати закладене в людині природою, але формувати у неї потребу в постійному саморозвитку і самореалізації, так як кожна людина виховує себе,перш за все сама.

Цілі навчання математики обумовлені концепцією предмета математики, загальними цілями освіти, її статусом і роллю в науці, культурі та життєдіяльності суспільства, цінностями математичної освіти, новими освітніми ідеями, серед яких важливе місце займає розвиваюче навчання.

Під позакласною роботою розуміється не обов'язкові, систематичні заняття з учнями в позаурочний час. Математичні школи, факультативні заняття та гуртки покликані поглиблювати математичні знання школярів, вже визначили основне коло своїх навчальних інтересів. Враховуючи, що потреба у фахівцях - математиках зараз дуже велика, необхідно формувати відповідний інтерес ще в школі.

На уроках математики є чимало можливостей зацікавити школярів змістом цієї науки. Разом з тим основна мета занять все ж полягає в навчанні певного комплексу процедур математичного характеру, цікавість викладу підпорядкована цій меті, розвиток здібностей учнів відбувається в рамках вивчення обов'язкового матеріалу.

Нерідко участь в позакласній роботі з математики може з'явитися першим етапом поглибленого вивчення математики і привести до вибору факультативу з математики, до вступу в математичну школу, до самостійного вивчення зацікавленого матеріалу і т.п.

Дана тема на сьогоднішній день актуальна, так як позакласна робота допомагає вчителю не тільки формувати знання, вміння, навички з математики, а й розвивати логічне мислення, пам'ять, підвищує інтерес до предмета. Також позакласна робота допомагає перевіряти свої сили, математичні здібності і усвідомлювати роль і значимість даного предмета і глибше його розуміти.

Об’єкт дослідження - процес навчання математики.

Предмет дослідження - методика організація проведення позакласної роботи з математики.

Мета дослідження - розробити і науково обґрунтувати методику організації проведення позакласних заходів з математики.

РОЗДІЛ I Загальна характеристика позакласної роботи з математики

1.1 Класифікація позакласної роботи

Позакласна робота сприяє поглибленню знань, яких набувають учні на уроках, застосовуючи ці знання на практиці, вихованню моральних якостей: волі, наполегливості, критичного ставлення до виконаної роботи, а також розвиває інтерес до вивчення предмету.

Існують різні види класифікації позакласної роботи з математики, вони докладно висвітлені у численній педагогічній та методичній літературі. Ю.М.Колягін розрізняє два види позакласної роботи з математики.

1. Робота з учнями, які відстають від інших у вивченні програмного матеріалу, тобто додаткові заняття з математики.

2. Робота з учнями, які проявляють інтерес до математики.

Але можна виділити ще й третій вид роботи.

3. Робота з учнями з розвитку інтересу у вивченні математики.

Основною метою першого виду позакласної роботи є ліквідація прогалин і попередження неуспішності. Існує думка, що якщо така додаткова робота ведеться. То це говорить, проте, що недостатньо організована робота на уроці. У будь-якому випадку ця робота повинна носити яскраво виражений індивідуальний характер і вимагає від учителя особливого такту і характеру.

Цілі другого виду позакласної роботи з математики можуть бути дуже різноманітні і залежать від того, що цікаво і що хочуть дізнатися нового про математику учні так, наприклад:

1. Розвиток і поглиблення знань  з програмного матеріалу.

2. Прищеплення їм навичок дослідницької  роботи.

3. Виховання культури математичного  мислення.

4. Розвиток уявлень про практичне  застосування математики і т. п.

Третій вид позакласної роботи може носити подібні цілі, але головний упор робиться на розвиток зацікавленістю математикою у відповідності з можливостями  учнів.

Існують і різноманітні форми позакласної роботи з математики:

1. Математичний гурток.
2. Факультатив.
3. Математичні конкурси, вікторини.
4. Математичні олімпіади.
5. Математичні вечори.
6. Тиждень математики.
7. Виготовлення математичних газет.
8. Математичні екскурсії.

Зазначені форми часто перетинаються і тому важко провести між ними чітку межу. Більш того, елементи багатьох форм можуть бути використані при організації роботи з якою-небудь з них. Наприклад, при проведенні математичного вечора можна використовувати змагання, конкурси, доповіді і т. д.

1.2 Цілі проведення позакласної роботи з математики

Однією з найважливіших цілей проведення позакласної роботи з математики є розвиток інтересу учнів до математики, залучення учнів до занять в факультативах. В учнів є велике бажання перевірити свої сили, математичні здібності, уміння вирішувати нестандартні завдання. Їх приваблює можливість добровільної участі.

Проведення позакласної роботи з математики є прекрасним засобом підвищення кваліфікації вчителів. Однією з цілей є розширення досліджуваного матеріалу курсу математики, іноді таке розширення виходить за рамки обов'язкової програми. Розгляд на додаткових заняттях таких питань неминуче приводить учителя до необхідності ґрунтовного знайомства з цим матеріалом і з методикою його викладу учням.

Так само це допомагає виявити учнів, які мають інтерес і схильності до занять математикою, що вельми важливо для вирішення питання про підготовку великого числа нових математичних і науково-методичних кадрів. Сучасна школа повинна управляти виховним процесом, а не плентатися у хвості. Управляти виховним процесом - значить не тільки розвивати й удосконалювати закладене в людині природою,а й коректувати намічені небажані соціальні відхилення в її поведінці та свідомості, але формувати у неї потреби в постійному саморозвитку, самореалізації фізичних і духовних сил.

Основні цілі проведення позакласної роботу з математики наступні:

1. Визначити рівень зацікавленості учнів і вчителів в позакласній роботі з математики.
2. Визначити рівень збігу інтересів педагога та учнів.
3. Визначити місце позакласної роботи з математики середніх і старших класів у шкільному житті.
4. Визначити спрямованість цієї позакласної роботи.

1.3Роль позакласної роботи з математики.

Вимоги, що пред'являються програмою з математики, шкільними підручниками і сформованою методикою навчання, розраховані на так званого "середнього" учня. Проте вже з перших класів починається різке розшарування колективу учнів: на тих, хто легко і з цікавістю засвоюють програмний матеріал з математики, на тих, хто домагається при вивченні математики лиш задовільних результатів, і тих, кому успішне вивчення математики дається з великими труднощами.

Все це призводить до необхідності індивідуалізації навчання математики, однією з форм якої є позакласна робота.

Під позакласною роботою з математики розуміються необов'язкові систематичні заняття учнів з викладачем у позаурочний час.

Слід розрізняти два види позакласної роботи з математики:

• робота з учнями, які відстають від інших у вивченні програмного матеріалу (додаткові позакласні заняття);
• робота з учнями, які проявляють до вивчення математики підвищений, в порівнянні з іншими, інтерес і здібності (власне позакласна робота в традиційному розумінні сенсу цього терміна).

Говорячи про перший напрямку позакласної роботи, слід зазначити, що цей вид позакласної роботи з учнями з математики в даний час має місце в кожній школі. Разом з тим підвищення ефективності навчання математики з необхідністю має призвести до зниження значення додаткової навчальної роботи з відстаючими. В ідеальному випадку перший вид позакласної роботи повинен мати яскраво виражений індивідуальний характер і виявлятися лише у виняткових випадках (наприклад, у випадку тривалої хвороби учня, переходу зі школи іншого типу т. п.). Проте в даний час ця робота вимагає ще значної уваги з боку вчителя математики.

Роль позакласної роботи в підготовці учнів, які відстають від інших у вивченні програмного матеріалу.

Основною метою позакласної роботи є своєчасна ліквідація (і попередження) наявних у учнів прогалин у знаннях і вміннях за курсом математики.

Передовий досвід роботи вчителів математики свідчить про ефективність наступних положень, пов'язаних з організацією та проведенням позакласної роботи з відстаючими.

1. Додаткові (позакласні) заняття з  математики доцільно проводити  з невеликими групами відстаючих (по 3-4 людини в кожній); ці групи учнів повинні бути досить однорідні як з точки зору наявних у школярів прогалин у знаннях, так і з точки зору здібностей до навчання.

2. Слід максимально індивідуалізувати  ці заняття (наприклад, пропонуючи  кожному з таких учнів заздалегідь  підготовлене індивідуальне завдання і надаючи в процесі його виконання конкретну допомогу кожному).

3. Заняття з відстаючими в  школі доцільно проводити не  частіше одного разу в тиждень, поєднуючи цю форму занять  з домашньою роботою учнів  за індивідуальним планом.

4. Після повторного вивчення  того чи іншого розділу математики  на додаткових заняттях необхідно  провести підсумковий контроль  з виставленням оцінки по темі.

5. Додаткові заняття з математики, як правило, повинні мати навчальний  характер; при проведенні занять корисно використовувати відповідні варіанти самостійних або контрольних робіт з "Дидактичних матеріалів", а також навчальні посібники (і завдання) програмованого типу.

6. Вчителю математики необхідно  постійно аналізувати причини  відставання окремих учнів при вивченні ними математики, вивчати типові помилки, що допускаються учнями при вивченні тієї чи іншої теми. Це робить додаткові заняття з математики більш ефективними.

Роль позакласної роботи у підготовці учнів, які проявляють до вивчення математики підвищений інтерес і здібності.

Друге із зазначених вище напрямків позакласної роботи з математики - заняття з учнями, які проявляють до її вивчення підвищений інтерес, відповідає наступним основним цілям:

1. Пробудження і розвиток стійкого  інтересу учнів до математики і її додатків.

2. Розширення і поглиблення знань  учнів з навчальним матеріалом.

3. Оптимальний розвиток математичних  здібностей у учнів і прищеплювання  учням певних навичок науково-дослідного  характеру.

4. Виховання високої культури  математичного мислення.

5. Розвиток в учнів уміння  самостійно і творчо працювати  з навчальною та науково-популярною  літературою.

6. Розширення і поглиблення уявлень  учнів про практичне значення  математики в техніці і практиці.

7. Розширення і поглиблення уявлень учнів про культурно-історичної цінності математики.

8. Виховання у учнів почуття колективізму та вміння поєднувати індивідуальну роботу з колективною.

9. Встановлення більш тісних  ділових контактів між вчителем  математики і учнями і на  цій основі більш глибоке вивчення пізнавальних інтересів і запитів школярів.

10. Створення активу, здатного надати  вчителю математики допомогу  в організації ефективного навчання  математики всього колективу  даного класу (допомога у виготовленні  наочних посібників, заняттях з відстаючими, у пропаганді математичних знань серед інших учнів).

Передбачається, що реалізація цих цілей частково здійснюється на уроках.

Однак у процесі класних занять, обмежених рамками навчального часу і програми, це не вдається зробити з достатньою повнотою. Тому остаточна і повна реалізація цих цілей переноситься на позакласні заняття з математики цього виду.

РОЗДІЛ II Організація та проведення позакласної роботи з математики

2.1Методика проведення та організації позакласних заходів з математики

Основні завдання позакласної роботи такі: поглиблювати і розширювати знання та практичні навички учнів; розвивати логічне мислення, кмітливість, математичну пильність, виявляти найбільш обдарованих і здібних дітей, сприяти їхньому дальшому розвитку, виховувати інтерес до математики; залучати дітей до цікавих занять; виховувати наполегливість, любов до праці, організованість і колективізм.

Учитель повинен детально продумувати організацію позакласної роботи з тим, щоб вона забезпечувала активність, ініціативу і самостійність учнів. Він може використовувати форми позакласної роботи з математики які були зазначені вище.

Організація і проведення позакласної роботи з математики має свої особливості:

• розпочинаємо позакласну роботу з математики з хвилинок цікавої математики;
• основними формами роботи на позакласних заняттях з математики є ігрова та практична діяльність учнів - використання дидактичних ігор,створення проблемних ситуацій, розв’язування задач, відгадування загадок, ребусів тощо;
• наочність на заняттях повинна бути яскравою, привабливою, цікавою для дітей.

Позакласну роботу будують за принципом добровільності. Тут учням не виставляють оцінок, однак обґрунтованість суджень, кмітливість, швидкість обчислень, використання раціональних способів розв’язування треба заохочувати. Для позакласної роботи добирається доступний матеріал підвищеної складності або такий, що доповнює вивчення основного курсу математики, але з урахуванням наступності з класною роботою.

Своєрідно проводиться облік участі учнів у цій роботі і результатів її виконання. Певним звітом з позакласної роботи є олімпіади, математичні вечори, конкурси, спеціальні газети, альбоми та ін.

Учителю належить керівна роль у проведенні позакласної роботи, але це керівництво тут має певну специфіку. Учитель допомагає учням планувати позакласні заняття, підбирати необхідний матеріал і посібники, проводити окремі заходи, даючи їм можливість проявити власну ініціативу на всіх етапах підготовки і проведення занять.

Позакласні заняття дають широкий простір для самостійної роботи учнів, розвитку їх ініціативи, самодіяльності, виявлення творчих здібностей. Вони також допомагають у розвитку уваги і спостережливості, що є важливою умовою успішного навчання.

Розглянемо методичні особливості організації та проведення окремих видів позакласної роботи з математики.

Основним видом позакласної роботи з математики в школі є факультативні заняття з математики. Викликаючи інтерес учнів до предмета, факультативи сприяють розвитку математичного кругозору, творчих здібностей учнів. Їх доповнюють заходи які проводяться у школі (математичні вечори, вікторини, олімпіади, КВН, змагання команд тощо), так і поза школою (математичні конкурси, заняття у фізико-математичних школах, конкурси щодо вирішення завдань та ін.).

Факультативні заняття з математики ведуться в школі з 8 класу з наступним числом тижневих годин : 8 клас - 1 годину, 9 - 2 години, 10 - 2 години і 11 - 2 години. 

Головною метою факультативних занять з математики є поглиблення і розширення знань, розвиток інтересу учнів до предмета, розвиток їх математичних здібностей, прищеплення школярам інтересу і смаку до самостійних занять математикою, виховання і розвиток їх ініціативи і творчості. Програма основного курсу математики разом з програмою факультативних занять з математики для старшої школи складають програму підвищеного рівня з даного предмета для учнів даного класу. Програма факультативних занять з математики складена так , що всі питання її можуть вивчатися синхронно з вивченням основного курсу математики в школі. У тих випадках, коли в даному класі основний курс математики веде один вчитель, а факультативний - інший, вивчення тем факультативу може проводитися незалежно від основного курсу програми (у цьому випадку вивчення тем можна проводити з деяким запізненням по відношенню до основного курсу програми). Для того щоб факультативні заняття з математики були ефективними, необхідно їх організувати там, де є:

1 ) висококваліфіковані вчителі або інші фахівці, здатні вести заняття на високому науково - методичному рівні; 

2 ) не менше 15 учнів, бажаючих вивчати даний факультативний курс.

Якщо школа має класи з невеликою наповнюваністю (що особливо характерно для деяких сільських шкіл) , то групи учнів для факультативних занять можна комплектувати по паралелях або з учнів суміжних класів (8 -9 класи, 10 - 11 класи і т.п.). Запис учнів на факультативні заняття проводиться на добровільних засадах у відповідностей з їх інтересами. Не слід примушувати учнів обов'язково вивчати факультативні предмети. Особливо уважно слід ставитися до тих учням, які мають труднощі у вивченні математики або суміщають навчання в школі з іншими видами занять (спорт, музика і т. д.). По закінченні факультативного курсу учні здають залік (з оцінкою), про що робиться відмітка в атестаті. Учитель математики несе повну відповідальність за якість факультативних занять; факультативні заняття вносяться в розклад і оплачуються вчителю. Проведення факультативних занять з математики не означає відмови від інших форм позакласної роботи (математичні гуртки, вечори, олімпіади і т. д.). Вони повинні доповнювати ці форми роботи з учнями, які цікавляться математикою. Можливість 1 - 2 години на тиждень додатково працювати зі школярами, але виявляють підвищений інтерес і здібності до математики, являє собою один із проявів нової форми навчання математики - диференційованого навчання. По суті факультативні заняття є найбільш динамічним різновидом диференціації навчання. В якій би формі та якими б методами не проводились факультативні заняття з математики , вони повинні будуватися так, щоб бути для учнів цікавими, захоплюючими, а часом і цікавими. Необхідно використовувати природну допитливість школяра для формування стійкого інтересу до свого предмета.

Основними формами проведення факультативних занять з математики є в даний час виклад вузлових питань даного факультативного курсу вчителем (лекційним методом), семінари, співбесіди (дискусії), розв’язок задач, реферати учнів (як з теоретичних питань, так і за рішенням циклу задач), математичні твори, доповіді учнів і т. д. Однак вчителю не слід віддавати перевагу будь-якій одній формі або методом викладу. Разом з тим, пам'ятаючи про те, що на факультативних заняттях з математики самостійна робота учнів повинна зайняти провідне положення, слід все ж частіше застосовувати розв’язок задач, реферати, доповіді, семінари-дискусії, читання навчальної та науково-популярної літератури і т.п.

Однією з можливих форм ведення факультативних занять з математики є поділ кожного заняття на дві частини.

Перша частина присвячується вивченню нового матеріалу і самостійної роботи учнів за завданнями теоретичного та практичного характеру. По закінченні цієї частини заняття учням пропонується домашнє завдання з вивчення теорії та її додатків.

Друга частина кожного заняття присвячена вирішенню завдань підвищеної труднощі і обговоренню рішень особливо важких чи цікавих завдань. Ця форма проведення факультативних занять може сприяти успішному переходу від форм і методів навчання в школі до форм і методів навчання у вищих навчальних закладах. Природно також при проведенні факультативних занять в основному використовувати методи вивчення (а не навчання) математики, а також проблемну форму навчання. Зокрема, її можна здійснити, якщо уявити досліджуваний факультативний курс у вигляді серії послідовно розташованих завдань. Вирішуючи послідовно всі завдання самостійно або за незначною допомогою викладача, школярі поступово вивчають курс при великій особистій участі, проявляючи активність і самостійність, опановуючи техніку математичного мислення. Корисно також широко використовувати завдання проблемного характеру. В даний час факультативні заняття з математики проводяться за двома основними напрямками:

а)вивчення курсів за програмою "Додаткові глави і питання курсу математики";

б) вивчення спеціальних математичних курсів .

Зміст програми "Додаткові глави і питання" систематичного курсу математики дозволяє вирішити і поглибити вивчення програмного матеріалу, ознайомити учнів з деякими загальними сучасними математичними ідеями, розкрити додаток математики в практиці, готує вчителя до роботи за новою програмою ".

Вже після першого заняття учні систематично отримують завдання для самостійного вивчення відповідного матеріалу. На самих заняттях якість засвоєння теорії перевіряється в процесі вирішення завдань і прикладів. Тут абсолютно неприпустимі такі форми роботи, які сковували б ініціативу учнів. Заняття починається з постановки вправи для всіх учнів. За час, який відводиться на виконання завдання або прикладу, вчитель встигає прослідкувати, хто і як справляється із завданням. Не слід квапити учнів. Зазвичай, якщо не всі то деякі з них виконують завдання в запланований учителем час  а потім починається розбір і теоретичне обґрунтування рішень.

Ініціатива в оцінці способів вирішення, у виправленні помилок, у постановці питань надається самим учням. У процесі цієї роботи досягається логічна точність у формулюваннях визначень поняття або їх властивостей. У заключному слові вчитель дає вмотивовану оцінку знань учнів. Крім зазначеної форми контролю знань, доцільно проводити короткочасні 15 - 20 - хвилинні перевірочні роботи. Заняття по курсу 10 класу корисно завершити контрольною роботою. На заняттях у 11 класі корисно практикувати постановку доповідей учнів. При підготовці до доповідей учні використовують різну додаткову літературу, зазначену учителем. Не слід захоплюватися великою кількістю доповідей, в іншому випадку у вчителя просто не вистачить часу для хорошої підготовки доповідачів.

Математичний гурток - одна з найбільш дієвих та ефективних форм позакласних занять. В основі роботи математичного гуртка лежить принцип суворої добровільності. При наборі дітей до гуртка треба враховувати їхні нахили, можливості та інтереси. Не обов’язково, щоб членами гуртка були лише здібні і підготовлені учні. Треба прагнути викликати зацікавленість до гурткової роботи і з боку середніх та слабких учнів. Стимулом до організації математичного гуртка може стати спеціально проведена коротка бесіда вчителя про те, чим діти будуть займатись у цьому гуртку. Таку бесіду можна провести на уроці у зв’язку з вивченням тієї чи іншої теми, при розв’язуванні задач та ін.

У залежності від умов гурток можна створити або загальношкільний для учнів паралельних класів, або окремий для учнів одного класу.

Заняття математичного гуртка доцільно проводити не частіше 1 - 2 разів у місяць, оскільки кожне заняття вимагає детальної підготовки як з боку вчителя, так і учнів.

Методи проведення занять гуртка більш різноманітні, ніж інших занять. Це зокрема: короткі повідомлення членів гуртка чи вчителя з історії розвитку математики; вправи на розв’язування цікавих задач, ребусів, загадок, задач підвищеної складності; розв’язування логічних вправ; виготовлення наочних посібників; випуск газет; дидактичні ігри та ін.

Всі матеріали - результати роботи гуртка - повинні зберігатися у класі.

Члени гуртка періодично влаштовують виставки, на яких демонструють наочні посібники, математичні газети, збірники задач, які складені членами гуртка за числовими даними, що взяті з життя, матеріали цікавих повідомлень, екскурсій і т.д.

Підбиваючи підсумки роботи математичного гуртка, вчитель можне додати ще кілька математичних ігор, які можна використати як у позакласній роботі з учнями, так і на уроках. Разом з тим, вона є джерелом знань учнів на ранніх стадіях математичної освіти. Вибирати ігри треба відповідно до віку дітей, змісту матеріалу уроку і рівня знань учнів.

Математичні газети.

Математика як наука містить багато цікавого та захопливого. Для розширення математичного світогляду учнів, для ознайомлення їх з цікавими фактами з області математики, з рядом цікавих питань та задач велику допомогу може надати математична газета .

Математичні газети випускаються з метою зацікавити позакласною роботою й інших учнів, продемонструвати усім результати роботи тих, хто займається у математичних гуртках та інших формах цієї роботи.

У зв’язку з тим, що в класі можуть випускатись газети з різних предметів, математична газета може оформлятись двічі-тричі на півріччя.

Математична газета повинна стати дійовим помічником учителя у прищепленні дітям інтересу і любові до математики, у вихованні кмітливості, логічного мислення. Вона повинна бути агітатором математичного гуртка, висвітлювати матеріали і результати математичних конкурсів, вікторин. У ній варто розміщувати цікаві задачі-головоломки, задачі-жарти, логічні вправи у формі запитань, загадок, задач у віршах.

Оформлення математичної газети відіграє важливу роль. Яскраво ілюстрована, гарно написана газета притягує увагу дітей. Неабияке значення має назва газети. В її виборі діти повинні взяти активну участь. Це може бути ""Математична веселка", "Юний математик" та ін.

Математичні вікторини, олімпіади.

Організація вікторин - одна з форм позакласної роботи з математики. Змагання в формі вікторини, яке допомагає виявити найкращого математики, найбільш кмітливу команду, найкращий клас, проводиться таким чином: пропонується система питань, задач, прикладів, доступних певній віковій групі учнів. Діти в добровільному порядку розв’язують задачі, приклади, відповідають на питання та в усній чи письмовій формі повідомляють результати. Перевірка якості результатів виконання завдань та відповідний облік допомагають виявити найкращого математика або клас.

Організація вікторини вимагає не так уже й багато часу. Цим вона приваблює вчителів. Вікторини проводяться всередині класу, математичного гуртка, в клубі юних математиків.

Вікторини проводять з метою підвищення інтересу учнів до математики. Зміст та кількість завдань для вікторини залежать від того, в яких умовах та з яким складом учнів вона проводиться.

Найчастіше вікторина проводиться так, що на певний час (наприклад, тиждень) пропонується декілька питань, завдань з математики . Ці питання та завдання можуть бути запропоновані через стінну газету або оформлені на спеціальному плакаті з яскравим закликом до учнів. Діти протягом тижня виконують запропоновані завдання, відповідають на питання, розв’язують завдання та приклади, свої роботи в письмовому вигляді з вказанням прізвища та класу, в якому вони вчаться, вкладають у відповідні конверти.