Злиття і поглинання в міжнародному бізнесі

      Міністерство  освіти і науки  України Київський національний економічних університет

      імені Вадима Гетьмана 

      Факультет міжнародної економіки  та менеджменту 

Кафедра міжнародної економіки 

      Курсова робота на тему:

  злиття  і поглинання в  міжнародному бізнесі 
 
 
 
 
 
 
 

Студентки

денного відділення

Науковий  керівник

     Київ 2011

ЗМІСТ 

ВСТУП……………………………………………………………………………3

Розділ 1. Теоретичні аспекти процесів злиття та поглинання у міжнародному бізнесі …………………………………………………………….5

1. Поняття та класифікація злиття та поглинання …………………………..5
2. Мотиви злиття та поглинання  ……………………………………….........11

Розділ 2. Основні тенденції , динаміка і масштаби міжнародних процесів злиття та поглинання……………………………………………………………..18

2.1. Тенденція та оцінка сучасного стану процесів M&A ……………………….18

2.2. Аналіз процесу злиття та поглинання на міжнародному рівні на прикладі світових компаній ……………………………………………….…………………24

Розділ 3. Злиття і поглинання в Україні……………………………………..29

3.1. Аналіз процесу злиття та поглинання  в Україні на прикладі телекомунікаційного ринку ……………………………………………………….29

3.2. Проблеми і перспективи процесу M&A в Україні…………………………..35

ВИсновки………………………………………………………………………41

анотація……………………………………………………………………..…45

Список  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………46 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВСТУП

Основні принципи розвитку великих компаній у 80-90 -ті роки - економія, гнучкість, маневреність і компактність - у другій половині 90-х років та на початку ХХІ століття змінилися орієнтацією на експансію і зростання. Великі компанії прагнуть вишукувати додаткові джерела розширення своєї діяльності, серед яких одним з найбільш популярних є злиття і поглинання компаній. Злиття - один з найпоширеніших прийомів розвитку, до якого вдаються в даний час навіть дуже успішні компанії. Цей процес в ринкових умовах стає явищем звичайним, практично повсякденним. Небагато проблеми економічної теорії та практики викликають більш палкі дискусії, ніж проблеми злиття і поглинання компаній. Стикаються абсолютно протилежні точки зору на доцільність і ефективність подібної реструктуризації компаній: деякі розглядають злиття як важливе джерело підвищення результативності діяльності компаній; інші вважають їх тільки відображенням владних інстинктів менеджерів, чиє прагнення знижує, а не підвищує ефективність компанії. 
Але які б не існували думки з цього питання, злиття та поглинання компаній - це об'єктивна реальність, яку необхідно дослідити, аналізувати і робити відповідні висновки, що дозволяють не повторювати помилки іншим.

Серед наукових праць, в яких досліджуються теоретичні основи процесів злиття та поглинання, їх сучасні форми, міжнародне конкурентне середовище,  а також планування та організація процесів злиття, необхідно виділити  таких вчених, як: М.Бішопа, П.Гохана, Ф.Крюгера, А.Лажу, М.Марсалезе,  Дж.Стиглера,  М.Трема, С.Ріда, М.Хебека, та багатьох інших. У наукових роботах Ф.Вестона, Р.Бейлі, С.Маєрса, П.Стейнера, М.Бредлі, А.Десаі, Е.Кіма, М.Дженсена, І.Мекнінга, Г.Дональдсона,  А.Бекенштейна, К.Чанга, Р.Меліхера, Дж.Ледортера, Л. де Антоніо та інших..

Світовий досвід корпоративного менеджменту і, перш за все, американський, в області  реструктуризації компаній безумовно  буде вельми корисним для новостворюваних  та діючих українських корпорацій.

Разом з тим, багато аспектів даної наукової проблеми залишається недостатньо розкритими та обґрунтованими. Потребують подальшого дослідження теоретичні засади процесів злиття та поглинання в глобальному середовищі та у високотехнологічних сферах економіки. Недостатньо обґрунтованими залишаються визначення категорій злиття та поглинання, дослідження сучасних тенденцій консолідації та реструктуризації компаній, визначення ефективності корпоративних стратегій та регулювання цих процесів в інноваційній сфері. Таким чином, системне дослідження процесів злиття та поглинання за умов економічної глобалізації є дуже важливим як в теоретичному, так і в практичному плані, що і обумовило вибір теми курсової роботи , її мету та завдання.

    Мета  і задачі дослідження. Метою курсової роботи є комплексний аналіз на базі новітніх економічних концепцій сутності процесів злиття та поглинання компаній у міжнародному бізнесі та мотиваційних механізмів; дослідження новітніх методик оцінки різних видів реструктуризації міжнародного бізнесу, ринку M&A в умовах глобалізації та оцінка тенденції сучасного розвитку ринку.

    Виходячи  з мети дослідження, в роботі поставлені наступні конкретні завдання:

• розглянути теоретичні аспекти процесів злиття та поглинання;
• дати класифікацію основних типів злиттів і поглинань компаній;  
• проаналізувати специфіку поглинань в Україні;
• описати перспективи та проблеми ринку злиття та поглинання ;
• комплексно дослідити процеси злиття та поглинання в умовах глобалізації;

    Об’єктом  дослідження є процеси злиття і поглинання в сучасному середовищі.

    Предметом дослідження є  злиття та поглинання міжнародному бізнесі .

      Інформаційною базою дослідження є зарубіжна та вітчизняна монографічна література, періодичні видання. 

Розділ 1

Теоретичні  аспекти  процесів злиття та поглинання у міжнародному бізнесі 

1. Поняття та класифікація  злиття та поглинання

    Як же можна визначити, що таке злиття і поглинання ? У принципі, в спеціальній літературі подібна діяльність називається одним словом - злиття (mergers), під якою в широкому сенсі розуміється такий процес, в ході якого з декількох компаній утворюється одна. Однак юридична наука та бухгалтерський облік вимагають дроблення даної категорії на процедури зі злиття (mergers) і поглинання (acquisitions). Простіше за все ці два поняття можна охарактеризувати наступним чином. Як правило, існує одне підприємство, що виступає ініціатором i володіє могутнішим економічним потенціалом. Відмінною рисою операції злиття компаній є те, що акціонери компанії-цілі після об’єднання зберігають свої права на акції, вже нової корпорації. Термін злиття має чітке юридичне визначення. У юриспруденції та бухгалтерському обліку розрізняють ще й процедури по злиттю та поглинанню (acquisition ).

    Компанія, що поглинає, викуповує в акціонерів компанії-цілі все або велику частину  акцій. Таким чином, акціонери компанії, що поглинається, втрачають свої права на частку в капіталі нового об’єднання. Злиття згідно з визначенням П.Гохана є об’єднанням двох корпорацій, в якому виживає тільки одна з них, а інша припиняє своє існування [17, с. 321- 327 ].

    Під діяльністю із злиття й поглинання розуміють не тільки придбання повністю або більшої частини якого-небудь господарюючого суб’єкта, але також i відчуження, продаж підрозділів, дочірніх компаній, зміну структури власності фірми. Корпоративне поглинання – це процес, внаслідок якого акції чи активи корпорації стають власністю покупця. Таким чином, поглинання – це загальний термін, який використовується на позначення процедури передачі власності, а злиття більш вузький технічний термін, що відображає певну юридичну дію, яка може бути наслідком поглинання, а може і не відбутися. Значно частіше зустрічаюся поглинання, за яких не відбувається  злиття.  Експерти зі  злиття  та  поглинання  Г. Дінз, Ф. Крюгер, С. Зайзель  стверджують, що дефініція „злиття та поглинання” є синонімом визначення „злиття”. Адже, провівши дослідження понад 1000 найбільших угод консолідації за останні роки, вони дійшли висновку, що процесів „злиття” є дуже мало „просто не існує”  [15, с. 105-128].

    Таким чином, можна відмітити, що злиття та поглинання є процедурою зміни власника або зміни структури власності компанії, i є кінцевою ланкою в системі заходів з її реструктуризації та підвищенню конкурентоспроможності .

      Тип злиттів залежить від ситуації на ринку, а також від стратегії  діяльності компаній і ресурсів, якими вона володіє. Зупинимося на найбільш часто зустрічаються видах злиття компаній. 

Залежно від  характеру інтеграції компаній доцільно виділяти такі види: 
- Горизонтальні злиття - об'єднання компаній однієї галузі, що виробляють один і той же виріб або здійснюють одні й ті ж стадії виробництва; 
- Вертикальні злиття - об'єднання компаній різних галузей, пов'язаних технологічним процесом виробництва готового продукту, тобто розширення компанією-покупцем своєї діяльності або на попередні виробничі стадії, аж до джерел сировини, або на наступні - до кінцевого споживача. Наприклад, злиття гірничодобувних, металургійних і машинобудівних компаній; 
- Родові злиття - об'єднання компаній, що випускають взаємопов'язані товари. Наприклад, фірма, що виробляє фотоапарати, об'єднується з фірмою, що виробляє фотоплівку або хімреактиви для фотографування; 
- Конгломератні злиття - об'єднання компаній різних галузей без наявності виробничої спільності, тобто злиття такого типу - це злиття фірми однієї галузі з фірмою іншій галузі, яка не є ні постачальником, ні споживачем, ні конкурентом. У рамках конгломерату об'єднуються компанії не мають ні технологічного, ні цільового єдності з основною сферою діяльності фірми-інтегратора. Профілюючі виробництво в такого виду об'єднаннях приймає розпливчасті обриси або зникає зовсім. 
У свою чергу можна виділити три різновиди конгломератних злиттів: 
- Злиття з розширенням продуктової лінії (product line extension mergers), тобто з'єднання не конкуруючих продуктів, канали реалізації та процес виробництва яких схожі. Як приклад можна навести придбання компанією Procter & Gamble, провідним виробником миючих засобів, фірми Clorox - виробника відбілюючих речовин для білизни. 
- Злиття з розширенням ринку (market extension mergers), тобто придбання додаткових каналів реалізації продукції, наприклад, супермаркетів, в географічних районах, які раніше не обслуговувалися. 
- Чисті конгломератні злиття, що не припускають ніякої спільності. 
У залежності від національної приналежності об'єднуються компаній можна виділити два види злиття компаній: 
- Національні злиття - об'єднання компаній, що знаходяться в рамках однієї держави; 
- Транснаціональні злиття - злиття компаній, що знаходяться в різних країнах (transnational merger), придбання компаній в інших країнах (cross-border acquisition). 
Враховуючи глобалізацію господарської діяльності, в сучасних умовах характерною рисою стає злиття та поглинання не тільки компаній різних країн, але і транснаціональних корпорацій. 
У залежності від відношення управлінського персоналу компаній до угоди по злиттю або поглинанню компанії можна виділити: 
- Дружні злиття - злиття, при яких керівний склад та акціонери набуває і купується (цільовий, обраної для купівлі) компаній підтримують цю угоду; 
- Ворожі злиття - злиття і поглинання, при яких керівний склад цільової компанії (компанії-мішені) не згоден з підготовлюваною угодою і здійснює ряд заходів. У цьому випадку набуває компанії доводиться вести на ринку цінних паперів дії проти цільової компанії з метою її поглинання. 
Залежно від способу об'єднання потенціалу можна виділити наступні типи злиття: 
- Корпоративні альянси - це об'єднання двох або декількох компаній, сконцентроване на конкретному окремому напрямку бізнесу, що забезпечує отримання синергетичного ефекту тільки в цьому напрямку, в інших же видах діяльності фірми діють самостійно. Компанії для цих цілей можуть створювати спільні структури, наприклад, спільні підприємства; 
- Корпорації - цей тип злиття має місце тоді, коли об'єднуються всі активи тих, хто в угоду фірм. 
У свою чергу, в залежності від того, який потенціал в ході злиття об'єднується, можна виділити: 
- Виробничі злиття - це злиття, за яких об'єднуються виробничі потужності двох або кількох компаній з метою отримання синергетичного ефекту за рахунок збільшення масштабів діяльності; 
- Чисто фінансові злиття - це злиття, за яких об'єдналися, не діють як єдине ціле, при цьому не очікується істотною виробничої економії, але має місце централізація фінансової політики, що сприяє посиленню позицій на ринку цінних паперів, у фінансуванні інноваційних проектів. 
Злиття можуть здійснюватися на паритетних умовах ("п'ятдесят на п'ятдесят"). Однак накопичений досвід свідчить про те, що "модель рівності" є найважчим варіантом інтеграції. Будь-яке злиття в результаті може завершитися поглинанням. 
У зарубіжній практиці можна виділити також такі види злиттів компаній: 
- Злиття компаній, функціонально пов'язаних з лінії виробництва або збуту продукції (product extension merger); 
- Злиття, в результаті якого виникає нова юридична особа (statutory merger); 
- Повне поглинання (full acquisition) або часткове поглинання (partial acquisition); 
- Пряме злиття (outright merger); 
- Злиття компаній, що супроводжується обміном акцій між учасниками (stock-swap merger); 
- Поглинання компанії з приєднанням активів за повною вартістю (purchase acquisition) і т.п. [13.p.605-632.] 
Злиття і поглинання компаній мають свої особливості в різних країнах або регіонах світу. Так, наприклад, на відміну від США, де відбуваються, перш за все, злиття або поглинання великих фірм, в Європі йде поглинання дрібних і середніх компаній, сімейних фірм, невеликих акціонерних товариств суміжних галузей. Процедура поглинання, що здійснюється шляхом придбання великого (доцільно-достатнього) пакета акцій розроблена в англійському праві, і носить назву «Takeover bid». Цей термін можна перекласти як «придбання акцій на основі раніше спрямованого пропозиції». В американському праві часто застосовується термін «tender offer»-тендерна пропозиція (спеціальне регулювання даної процедури було здійснено у 1968р «Законом Вільямсона»). З американського права дана процедура була запозичена багатьма європейськими країнами (період: 1980-2000рр). На сьогоднішній день, американська та європейська модель мають певні відмінності, які ми зараз і розглянемо. 
Європейська модель. У 1968р. була створена спеціальна неурядова організація-Комісія Сіті з поглинань і злиття. Даною комісією було прийнято звід правил (який не має сили закону, але повсюдно використовується в Великобританії), який отримав назву Кодекс Сіті про поглинання (The City Code on Takeovers). Основні вимоги Кодексу Сіті: 
- Обов'язкову пропозицію продати належні акціонерам акції, як тільки набувач акцій акціонерної компанії перевищує певний поріг (таке граничне значення в європейських країнах складає, як правило, 30-33% акцій); 
- Обмеження повноважень менеджерів компанії на протидію поглинанню; 
- Вирішальна роль акціонерів у прийнятті пропозиції. 
У 2004 році була прийнята директива ЄС про поглинання (заснована на Кодексі Сіті про поглинання), національні законодавства держав-членів ЄС уніфіковані. 
Американська модель. На відміну від європейської, в американській моделі особа, що поглинає іншу компанію, не зобов'язана запропонувати продати акції всім акціонерам. В американській моделі вводиться обов'язок щодо розкриття інформації (як особи, яка провадить поглинання, так і ради директорів компанії, що поглинається). При цьому, менеджмент компанії, що поглинається наділяється широкими повноваженнями з протидії поглинанню. Обов'язковим стає розкриття інформації про кожного придбанні пакета акцій, розмір якого перевищує 5%. 
Метою спеціального законодавства про поглинання (як європейського, так і американського) є забезпечення захисту прав акціонерів від знецінення інвестицій. 
Дійсно, у праві європейської моделі відбувається наступна ситуація: особа, що поглинає підприємство (як правило) зацікавлена ​​у придбанні якогось фіксованого пакета акцій (наприклад, 50% +1 акція). Отримавши контроль над підприємством після придбання економічно доцільного пакету акцій, «поглинач» втрачає інтерес до придбання решти акцій, в результаті інвестиції інших акціонерів знецінюються. Таким чином процедура «Takeover bid» ефективно захищає права міноритарних акціонерів. 
У праві американської моделі захист акціонерів базується на наступному: в умовах розвинутого фондового ринку, при публічному оголошенні про поглинання, ціна акцій компанії, що поглинається завжди підвищується. Це дозволяє міноритарному акціонеру продати належні йому акції за вигідною ціною. [ 4-c.79, 8-№8]

2. Мотиви  злиття та поглинання

    Протягом  багатьох століть учені-економісти намагалися теоретично обґрунтувати фундаментальні мотиви процесів злиття і поглинання компаній. Підприємства є основними  економічними суб’єктами конкурентних відносин на ринку. Тобто конкурентна боротьба відбувається на будь-якому полі між окремими юридичними особами, що зацікавлені в досягненні тієї самої мети. З позиції підприємства такою метою є максимізація прибутку внаслідок завоювань вподобань споживачів.

       Теорія і практика сучасного корпоративного менеджменту висуває досить багато причин для пояснення злиттів і поглинань компаній. Виявлення мотивів злиття дуже важливо, саме вони відображають причини, за якими дві або декілька компаній, об'єднавшись, коштують дорожче, ніж окремо. А ріст капіталізованої вартості об'єднаної компанії є метою більшості злиттів і поглинань. Аналізуючи світовий досвід і систематизуючи його, можна виділити наступні основні мотиви злиттів і поглинань компаній (рис. 1). 
Отримання синергетичного ефекту. Основна причина реструктуризації компаній у вигляді злиття і поглинань криється у прагненні отримати та посилити синергетичний ефект, тобто взаємодоповнюючу дію активів двох або кількох підприємств, сукупний результат якого набагато перевищує суму результатів окремих дій цих компаній. Синергетичний ефект у даному випадку може виникнути завдяки :

• економії  обумовленої масштабами діяльності;
• комбінування взаємодоповнюючих ресурсів;
• фінансової економії за рахунок зниження трансакційних витрат;
• зростання ринкової мощі через зниження конкуренції (мотив монополії);
• взаємодоповнюваності в області НДДКР.

   Рис. 1. Основні мотиви злиття і поглинань компаній 

У той же час не можна не враховувати можливість виникнення негативних синергетичних ефектів, коли додаткові доходи не покривають усіх витрат процесу об'єднання. Останні включають як прямі витрати, зокрема пов'язані з придбанням акцій, викупом зобов'язань та звільненням  персоналу, так і непрямі - наприклад, початкове  зниження  керованості  об'єднаної структури і падіння якості діяльності через неминуче  підвищення  морального напруження в скорочуваних колективі [ 14. Chap. 8. ] 

Економія, обумовлена ​​масштабами, досягається тоді, коли середня величина витрат на одиницю продукції знижується у міру збільшення обсягу виробництва продукції. Одне з джерел такої економії полягає у розподілі постійних витрат на більше число одиниць продукції, що випускається.  Основна ідея економії за рахунок масштабу полягає в тому, щоб виконувати більший обсяг роботи на тих же потужностях, при тій же чисельності працівників, при тій же системі розподілу і т.д. Іншими словами, збільшення обсягу дозволяє більш ефективно використовувати наявні ресурси. Однак треба пам'ятати, що існують певні межі збільшення обсягу виробництва, при перевищенні яких витрати на виробництво можуть істотно зрости, що приведе до падіння рентабельності виробництва. Отримання економії, обумовленої масштабами діяльності, особливо характерно для горизонтальних злиттів. Але і при утворенні конгломератів часом можливе її досягнення. У цьому випадку домагаються економії, обумовленої масштабами, за рахунок усунення дублювання функцій різних працівників, централізації ряду послуг, таких як бухгалтерський облік, фінансовий контроль, діловодство, підвищення кваліфікації персоналу та загальне стратегічне управління компанією. 
Але при цьому необхідно відзначити, що інтегрувати поглинаючу компанію в діючу структуру зазвичай надзвичайно складно. Тому деякі компанії після злиття продовжують функціонувати як сукупність окремих і іноді навіть конкуруючих підрозділів, що мають різну виробничу інфраструктуру, науково-дослідні і маркетингові служби. Навіть економія за рахунок централізації окремих функцій управління може виявитися недосяжною.  Складна структура корпорації, перш за все, конгломератного типу, навпаки, здатна привести до збільшення чисельності адміністративно-управлінського персоналу.

Злиття і поглинання компаній можуть часом забезпечувати економію, отриману за рахунок централізації маркетингу, наприклад, через об'єднання зусиль і надання гнучкості збуту, можливості пропонувати дистриб'юторам більш широкий асортимент продуктів, використовувати загальні рекламні матеріали. 
Злиття може виявитися доцільним, якщо дві або декілька компаній мають взаємодоповнюючі  ресурси. Кожна з них має те, що необхідно для іншої, і тому їх злиття може виявитися ефективним. Ці компанії після об'єднання будуть коштувати дорожче порівняно із сумою їх вартостей до злиття, так як кожна набуває те, що їй не вистачало, причому отримує ці ресурси дешевше, ніж вони обійшлися б їй, якби довелося їх створювати самостійно. 
Злиття з метою отримати взаємодоповнюючі ресурси характерні як для великих фірм, так і для малих підприємств. Найчастіше об'єктом поглинання з боку великих компаній стають малі підприємства, так як вони здатні забезпечувати відсутні компоненти для їх успішного функціонування.   
Мотив монополії. Часом при злитті, насамперед, горизонтального типу, вирішальну роль грає (гласно або негласно) прагнення досягти або посилити своє монопольне становище. Злиття в даному випадку дає можливість компаніям приборкати цінову конкуренцію: ціни через конкуренцію можуть бути знижені настільки, що кожен з виробників отримує мінімальний прибуток. Однак антимонопольне законодавство обмежує злиття з явними намірами підвищити ціни. Іноді конкуренти можуть бути придбані і потім закриті, тому що вигідніше викупити їх і усунути цінову конкуренцію, ніж опустити ціни нижче середніх змінних витрат, змушуючи всіх виробників нести істотні втрати. 
Вигоди від злиття можуть бути отримані у зв'язку з економією на дорогих роботах з розробки нових технологій і створенню нових видів продукції, а також на інвестиціях у нові технології й нові продукти. Одна фірма може мати видатних дослідників, інженерів, програмістів і т.д., але не володіти відповідними виробничими потужностями, мережею реалізації, необхідними для отримання вигоди від нових продуктів, які ними розроблялися. Інша компанія може мати чудові канали збуту, але її працівники позбавлені необхідного творчого потенціалу. Разом ж обидві компанії здатні плідно функціонувати. Через злиття можуть бути також з'єднані передові наукові ідеї та грошові кошти, необхідні для їх реалізації. 
Підвищення якості управління. Усунення неефективності. Злиття і поглинання компаній можуть ставити собі за мету досягнення диференційованої ефективності, яка означає, що управління активами однієї з фірм було неефективним, а після злиття активи корпорації стануть більш ефективно керованими. 
При бажанні завжди можна знайти компанії, в яких можливості зниження витрат і підвищення обсягів продажів і прибутку залишаються не до кінця використаними, компанії, які страждають від нестачі таланту чи мотивації керівників, тобто компанії, що мають неефективний апарат управління. Такі компанії стають природними кандидатами на поглинання з боку фірм, що мають більш ефективні системи управління. У деяких випадках "більш ефективне управління" може означати просто необхідність хворобливого скорочення персоналу або реорганізації діяльності компанії. 
Практика підтверджує, що об'єктами поглинання, як правило, виявляються компанії з невисокими економічними показниками. Дослідження показують, що в поглинених компаніях фактичні норми прибутковості були відносно низькими протягом декількох років до їхнього приєднання до інших фірмам. 
Безумовно, злиття і поглинання не слід вважати єдино можливим засобом вдосконалення методів управління. Звичайно, якщо реструктуризація дозволить підвищити якість управління, то це саме по собі досить вагомий аргумент на її користь. 

1. Податкові мотиви. Чинне податкове законодавство стимулює часом злиття та поглинання, результатами яких є зниження податків або отримання податкових пільг. Наприклад, високоприбутковий фірма, що несе високу податкове навантаження, може придбати компанію з великими податковими пільгами, які будуть використані для створеної корпорації в цілому. 
   У компанії може бути потенційна можливість заощаджувати на податкових платежах до бюджету завдяки податковим пільгам, але рівень її прибутків недостатній, щоб реально скористатися цією перевагою. Іноді після банкрутства і відповідної реорганізації компанія може скористатися правом перенесення понесених нею збитків на оподатковуваний податком прибуток майбутніх періодів.  
   Диверсифікація виробництва. Можливість використання надлишкових ресурсів. Дуже часто причиною злиття і поглинань є диверсифікація в інші види бізнесу. Диверсифікація допомагає стабілізувати потік доходів, що вигідно і працівникам даної компанії, і постачальникам, і споживачам (через розширення асортименту товарів і послуг). Мотивом для злиття може стати поява в компанії тимчасово вільних ресурсів. Припустимо, вона діє в галузі, що перебуває в стадії зрілості. Компанія створює великі потоки грошових коштів, але має в своєму розпорядженні незначним вибором привабливих інвестиційних можливостей. Тому часто подібні компанії використовують утворилися надлишки коштів для проведення злиття. В іншому випадку вони самі можуть стати об'єктом поглинання іншими фірмами, які знайдуть застосування надлишковою грошовою засобів. 
   Цей мотив пов'язаний з надіями на зміну структури ринків чи галузей, з орієнтацією на доступ до нових важливих ресурсів і технологій. 
   Різниця в ринковій ціні компанії й вартості її заміщення. Найчастіше простіше купити діюче підприємство, ніж будувати нове. Це доцільно тоді, коли ринкова оцінка майнового комплексу цільової компанії (компанії-мішені) значно менше вартості заміни її активів. 
   Різниця в ринковій ціні компанії й вартості її заміщення виникає через розбіжність ринкової та балансової вартості придбаної фірми. Ринкова вартість фірми базується на її здатності давати прибуток, чим і визначається економічна цінність її активів. Якщо говорити про справедливу оцінку, то саме ринкова, а не балансова вартість буде відображати економічну цінність її активів, а, як показує практика, ринкова вартість дуже часто виявляється менше балансової (інфляція, моральний і фізичний знос і т.п.). 
   Різниця між ліквідаційною та поточною ринковою вартістю (продаж "врозкид"). Інакше цей мотив можна сформулювати наступним чином: можливість "дешево купити і дорого продати". Нерідко ліквідаційна вартість компанії вище її поточної ринкової вартості. У цьому випадку фірма, навіть за умови придбання її за ціною трохи вище поточної ринкової вартості, в подальшому може бути продана "врозкид", по частинах, з отриманням продавцем значного доходу (якщо активи фірми можуть бути використані більш ефективно при їх продажу частинами іншим компаніям, має місце подобу синергії та синергетичного ефекту). В цілому якщо дотримуватися точки зору доцільності, то ліквідація повинна мати місце тоді, коли економічні придбання переважують економічні втрати. 
   Особисті мотиви менеджерів. Прагнення збільшити політичну вагу керівництва компанії. Безумовно, що ділові рішення щодо злиття та поглинання компаній ґрунтуються на економічній доцільності. Однак є приклади, коли подібні рішення базуються швидше на особистих мотивах керуючих, ніж на економічному аналізі. Це пов'язано з тим, що керівники компаній люблять владу і претендують на велику оплату праці, а кордону влади і заробітна плата знаходяться в певному зв'язку з розмірами корпорації. Так, прагненню до збільшення масштабів компаній сприяло застосування опціонів як засобу довгострокового заохочення. Ці опціони становили значну частину оплати менеджерів і були прив'язані до вартості капіталу керованої ними компанії. У зв'язку з цим існують прямі стимули використовувати прибуток на придбання все нових активів у будь-яких сферахбізнесу. 
   Іноді причиною злиття компаній є самовпевненість керівників, які вважають, що передбачувана угода досконала. Вони переймаються азартом полювання, на якому видобуток повинен бути наздогнаний  будь-якою ціною. У результаті такі покупці дуже дорого платять за свої придбання. [17, c.139,215-217]

Розділ 2

     Основні тенденції , динаміка і масштаби міжнародних  процесів злиття та поглинання 

1. Тенденція та оцінка сучасного  стану процесів M&A

      Більшість угод M&A укладаються в індустріально розвинених країнах, збільшується їхня роль і для країн, які розвиваються (найчастіше у формі придбань). Найактивніше ці процеси розгортаються в країнах Західної Європи й США, меншою мірою — в Азії й Латинській Америці. Дослідженням тенденцій на світовому ринку M&A займаються провідні міжнародні агентства і консалтингові групи, зокрема група корпоративних фінансів КПМГ, компанія Dealogic, аудиторсько-консалтингові фірми Pricewaterhouse Coopers, Ernst&Young та ін.

      У 90-ті роки ХХ ст. у світовій практиці почався так званий період мегазлиттів. Посилення процесів злиття і поглинання спостерігалося в усіх галузях, але  найбільший розвиток був у сфері  комунікацій, інформаційних технологій, банківських і фінансових послуг, медичної індустрії і транспорту.

      В 2001-2003 роках спостерігається  різке падіння обсягів угод M&A .

Так у 2003 року було укладено понад 15 тис. угод зі злиття, що на 25% менше ніж 2002 року (майже 21 тис. угод); у грошовому еквіваленті загальна вартість завершених угод знизилася на 16% — з 1,2 трлн дол. до 1,0 трлн. доларів. Початок 2004 року був позначений сплеском світової активності в галузі злиття і поглинання. Так тільки за два перших місяці 2004 р. було оголошено про угоди на суму понад 300 млрд. дол. До 2008 року у всьому світі спостерігалося підвищення активності інтеграційних процесів.

      У 2005 році обсяг глобального ринку  злиття і поглинань досяг 2,9 трлн. доларів. Об’єктами поглинання сталі, зокрема такі відомі компанії, як виробник спортивного одягу Reebok International, телекомунікаційний гігант AT&T . У 2006 році обсяг ринку M&A зріс до 3,9 трлн. доларів. Учасниками цих процесів стали відомі компанії, такі як «Mittal Steel Group» та «Arcelor»,  італійський банк UniCredito Italiano.

      Світовий ринок M&A в 2007 році виріс на 21%, з 3,91 до 4,74 трлн. дол. Число оголошених угод також збільшилося - з 33,4 до 35,6 тис. При цьому активність M&A досягла рекордних рівнів по всіх регіонах. Обсяг злиттів і поглинань найбільше виріс у Європі - на 34%, до 1,96 трлн. дол. По цьому показнику регіон уперше обійшов США, де ринок M&A через фінансову кризу виріс усього на 2% і досяг оцінки 1,56 трлн. дол. В Азії в 2007 р. було оголошено про злиття на суму в 718 млрд. дол. США, однак, зберігають лідируючі позиції в рейтингу лідерів M&A по країнах (див. табл. 2).

      Однак із другого півріччя 2007 р. почалося різке вповільнення активності в  області злиттів і поглинань  через кризу ліквідності. З рекордних  рівнів першого півріччя (2,7 трлн. дол.) обсяг угод упав на 26%, до приблизно 2 трлн. дол.

      Активність в області M&A по країнам в 2006-2007 рр. Табл. 2

Джерело: Dealogic

      Найбільшою  угодою 2007 року є придбання Королівським банком Шотландії датського "ABN Amro" за $99 млрд. доларів. Але, у принципі, у цьому ж році вуглевидобувний гігант "BHP Billiton" оголосив про намір придбати "Rio Tinto" за $193 млрд. Особливу активність на світовому ринку M&A в 2007 році виявили азіатські компанії, у першу чергу індійські й китайські. У червні China Investment Corp. придбала майже 10% акцій американського хедж-фонду Blackstone Group LP, у серпні глава індійської Tata Motors заявив про намір купити підрозділи Jaguar і Land Rover, що належали Ford Motor Co., у жовтні китайська інвестиційна компанія CITIC Securities оголосила про обмін активами з американським Bear Stearns, а провідний банк КНР ICBC - про придбання 20% акцій південноафриканського Standard Bank Group Ltd. [ 12 . c – 405- 423 ]

      За  перше півріччя 2008 р. обсяг угод M&A на 31% нижче аналогічного показника 2007 року. Це відбулося через кредитну кризу, що продовжує обмежувати присутність на ринку компаній по управлінню приватним капіталом. За даними Dealogic, за перше півріччя цього року обсяг угод M&A склав 1,87 трлн. дол., що на 31% нижче аналогічного показника рік назад. За цей рік ріст активності показали тільки два сектори промисловості. Обсяг угод гірничорудних компаній становить 149,6 млрд. доларів, у порівнянні з 63,1 млрд. в 2007 р. Обсяг угод на ринку споживчих продуктів виріс із 61,9 млрд. доларів до 178,9 млрд. доларів слідом за утворенням нової дочірньої компанії Philip Morris International з капіталом 111,3 млрд. доларів.

      Число самих злиттів і поглинань  збільшилося з 17,9 тис. до 18,5 тис., що свідчить про зниження апетитів і можливостей самих «поглиначів». Кількість угод на суму понад 1 млрд. дол. зменшилася на 39%, а нижче 100 млн. дол. – збільшилася на 1%. Максимальне зниження обсягу злиттів і поглинань відбулося в Європі - на 39% (до 645 млрд. дол.). У США цей показник знизився на 30% (до 694 млрд. дол.), а в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні виріс на 5% (майже до 391 млрд. дол.). На загальному тлі виділяються ринки, що розвиваються, де обсяг угод M&A виріс. Dealogic вказує на залежність: у розвинених країнах Європи й США обсяг злиттів і поглинань падає, а в країнах, що розвиваються, він збільшився на 13% (до 450 млрд. дол.). Так, наприклад, у Бразилії приріст склав 134% (до 47,2 млрд. дол.), у Китаї - 94% (до 115,4 млрд.), у Росії - 18% (до 64,3 млрд. дол.).

У 2009 році світовий ринок злиття і поглинання скоротився до найменшого   його значення за останні 15 років. За останній місяць літа в усьому світі було оголошено про злиття і поглинання (M & A) на загальну суму в 72 мільярди доларів - це найменша місячна активність з лютого 2003 року і найменший показник для серпня з 1994 року. Ринок M & A в США в серпні склав 13 мільярда доларів, що є рекордно низьким показником. Зокрема, через кризу в 2008 році було скасовано рекордне число угод злиття і поглинання - 1309. При цьому загальний обсяг таких операцій за рік впав на 29 відсотків у порівнянні з 2007 роком до 3,28 трильйона доларів.