ЗМІ і проблема ідентифікації громадської думки

Зміст

Вступ

1. Роль ЗМІ в сучасному  суспільстві.

1.1. Поняття, особливості  і функції ЗМІ та їх загальна характеристика.

1.2. Сутність і основні напрямки діяльності ЗМІ.

1.3 Наукові підходи  до вивчення впливу ЗМІ

2. Ідентифікація громадської думки та місце ЗМІ в цьому процесі.

2.1. Проблема  самоідентифікації особистості  в інформаційному суспільстві

2.2. Сутність поняття громадської думки як складного надіндивідуального утворення

2.3. ЗМІ  – один із чинників конструювання  сучасної української ідентичності.

3. Проектна пропозиція «Створення форуму на факультеті соціології»

Висновок

Література 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

Засоби масової  інформації виконують багатообразні  функції: інформування населення про  події, що відбуваються в країні і  світі; освіта і соціалізація; реклама в різних її проявах. ЗМІ мають вплив майже на всі сфери і інститути суспільства, включаючи політику, охорону здоров'я, освіту, релігію та є найважливішими інструментами реалізації політичного процесу. 

Актуальність  цієї теми полягає в тому, що формування масової суспільної свідомості і спрямований вплив на окремі групи населення є однією із функцій ЗМІ. Вони впливають на громадську думку, формують певну ідеологію в масах, залучають до політичних ідей різні групи осіб. Особливо сильно процес впливу на громадську думку відбувається під час політичних виборів, коли впроваджуються установки, стереотипи, нав'язуються свої цілі і людей спонукають до певної дії. Таким чином, завдяки ЗМІ формується громадська думка - стан масової свідомості, що містить в собі приховане або явне відношення різних соціальних спільностей до проблем, подій дійсності. 

     Об’єкт  дослідження: громадська думка як складне надіндивідуальне утворення, що формує картину масової свідомості суспільства.

     Предмет дослідження: місце та роль засобів масової інформації в процесі ідентифікації громадської думки.

     Мета. Дослідження місця та ролі засобів масової інформації в процесі ідентифікації громадської думки, визначення суті основних перешкод та проблем, що виникають під час цього процесу.

     Завдання. Досліджуючи тему даної роботи, було поставлено вирішення наступних завдань:

1. ознайомитися із основною сутністю та структурою засобів масової інформації та визначити їх роль в культурній політиці держави;
2. дослідити проблему самоідентифікації особистості в інформаційному суспільстві;
3. визначити, власне, що ж собою являє поняття „громадська думка”;
4. з’ясувати основні проблеми конструювання української ідентичності, що виникають або вирішуються під впливом ЗМІ;
5. Вивчення необхідності створення форуму в НТУУ»КПІ» на ФСП, як одного із чинників покращення навчального процесу та зменшення інформаційного бар’єру між його учасниками.

     Ступінь розробки проблеми. Працюючи із науковою літературою по даній темі, довелося зіштовхнутися із багатьма відомими вченими, які займалися чи займаються дослідженням проблем ідентифікації громадської думки в умовах інформаційного суспільства. Розгляд сучасних теоретичних підходів до дослідження процесу ідентифікації передбачив звернення до творчості Ж.Дельоза, Ю.Хабермаса, В.Хесле, Р.Баумайстера, А.Гідденса, М.Серто та ін.

     У свою чергу вплив ЗМІ на формування громадської думки також вивчається багатьма вченими. Насамперед такими як Деннис Е., Меррил Д., Городенко Л., Приходченко Л. Прохоров Е.П., Гринберг Т.Е. тощо.

     Основні методи дослідженням. Під час написання роботи було використано наступні методи, а саме:

• метод аналізу документів;
• метод системного аналізу;
• методи індукції та дедукції;

     Теоретична  і практична значимість роботи. Матеріал даної роботи несе неабияку теоретичну та практичну значимість для фахівців соціально-культурної сфери. Теоретичний зміст курсової дає можливість ознайомитися із загальною структурою засобів масової інформації, докладно визначити, який вплив здійснює мас-медіа на процеси формування громадської думки, а головне дослідити феномен ідентифікації особистості, народу і всього світового соціуму в інформаційному суспільстві, що є досить актуальною проблемою на сьогодні.

      Практична значимість доводить цілковиту можливість запровадження в НТУУ «КПІ» форуму на факультеті соціології і права. Цей проект буде корисний як і для студентів так, і для викладачів, і працівників деканату. Метою форуму ФСП є інформаційне забезпечення всіх учасників факультету та забезпечення реального діалогу та взаємодії студентів, викладачів, працівників деканату. Стосовно цього показано організаційні та фінансові інструменти втілення ідеї.

     Інформаційна  база. При підготовці до виконання курсової роботи використовувалася нормативно-правова база в галузі засобів масової інформації, зокрема ЗУ „Про інформацію”, ЗУ „Про друковані ЗМІ (пресу)”, ЗУ „Про суспільне телерадіомовлення” та ін. Було досліджено наукові праці як вітчизняних вчених в галузі масових комунікацій та формування суспільних настроїв (Городенко, Горшков, Москаленко, Нагорна, Сурмін та ін.), так і роботи зарубіжних фахівців, таких як Ентоні Сміт, Дельоз, Юрген Хабермас.

     Наукові досягнення цих та багатьох інших  вчених в більшій чи меншій мірі використані мною в даній роботі з метою якомога докладнішого вивчення проблем ідентифікації громадської думки та впливів засобів масової інформації на ці процеси. 
 

1. Роль Засобів масової  інформації в сучачному  суспільстві 
 

      У наш час  величезний  психологічний вплив   на   свідомість   і

підсвідомість  людини, а загалом і суспільства мають  засоби  масової інформації. Реальність,   яку   нам   пропонують   сьогоднішні    ЗМІ,    безумовно опосередкована чиєюсь думкою, вона спрощена і не  пропонує  роздуму, аналізу. В деяких випадках ця  інформація  може  бути  небезпечна,  оскільки суспільство приймає її готовою, не  замислюючись  і йому  можна вселити  дуже багато що. Тому нам часто легше зануритися в потік інформації,  чим критично її сприймати.

     ЗМІ, поширюючи інформацію, нав'язують цілим народам порядок денний, формують установки і емоційний клімат в суспільстві. 
 
 

     1.1. Поняття, особливості  і функції ЗМІ  та їх загальна  характеристика 

Засоби  Масової Інформації (ЗМІ) -  є    установи створені  для  відкритої,  публічної   передачі   за допомогою   спеціального технічного  інструментарію  різних  відомостей  будь-яким  особам    -  це відносно  самостійна  система,  що характеризується  множинністю елементів, що становлять :  змістом,  властивостями,  формами,   методами   і певними рівнями організації (у країні, в регіоні, на виробництві).

     У ЗМІ величезна кількість функцій в абсолютно  різних  сферах,  як

наприклад:

    1. комунікативна - функція спілкування, налагодження  контакту,  яка

   називається початковою функцією журналістики;

2.  безпосередньо-організаторська,  в   якій      найбільш   прояляється роль журналістики як "четвертої влади" в суспільстві;

3. ідеологічна  (соціально-орієнтуюча),  пов'язана з прагненням

   зробити  глибокий  вплив   на  світоглядні  основи  і   ціннісні

   орієнтації аудиторії, на самосвідомість  людей,  їх  ідеали  і  прагнення

   включаючи мотивацію поведінкових актів;

   4. культурно-освітня, полягає, в тому, щоб, будучи  одним

   з   інститутів   культури   суспільства,   брати   участь в   пропаганді   і

   розповсюдженні  в   житті   суспільства   високих   культурних   цінностей

   виховувати  людей  на   зразках   загальносвітової   культури,   тим самим

   сприяючи всесторонньому розвитку людини;

    5. рекламно-довідкова, пов'язана  із задоволенням утилітарних  запитів

     у зв'язку зі світом захоплень різних шарів аудиторії (сад, город,  туризм

   колекціонування, шахи і так  далі і т.п.)";

       6.   рекреативна   (розваги,   зняття   втоми,    отримання

   задоволення).

    ЗМІ існують в абсолютно різних сферах, в кожній з яких

ЗМІ виконують свою певну функцію.

    Суспільна свідомість – це  віддзеркалення  матеріального відношення  людей

один  до одного і до природи в процесі відношення людей до дійсності.  ЗМІ

через дію на суспільство в цілому впливають на  кожну людину окремо, формуючи  певні однакові  емоції  і дії.  Таким

чином,  завдяки ЗМІ   формується  громадська  думка   –   стан

масової  свідомості,  що містить в собі  приховане або   явне   відношення

різних  соціальних спільнот до проблем, подій дійсності.

    Громадська  думка  багато в  чому  визначає   суспільне   життя   і

направляє діяльність деяких  соціальних  інститутів,  у тому числі і

діяльність  ЗМІ. Оскільки ЗМІ прагнуть освітлювати  значущі, актуальні  для

суспільства проблеми і багато в чому розглядають їх з погляду суспільної

думки, можна зробити висновок, що  і  громадська  думка може  визначати

діяльність  ЗМІ.  Але і   сама  громадська   думка   формується   під

дією  різних чинників.

    Відмінні риси ЗМІ – це  публічність,  тобто  необмежений  круг

користувачів;  наявність  спеціальних   технічних   приладів - апаратура;

непостійна кількість  аудиторії,  змінної залежно від проявленого

інтересу.

  Завдяки  використанню комунікаційних  засобів  виникли   три

підсистеми  ЗМІ: друк, радіо і телебачення, кожна з яких  складається з

величезного числа каналів — окремих  газет,  журналів,  альманахів,  книжною

продукції, програм радіо і телебачення, здатних розповсюджуватися  як  по

всьому  світу, так і в невеликих регіонах (областях, районах, округах).  Кожна

підсистема  виконує  свою  частину  функцій. 

    У друку є властивості, по яких  вона програє іншим засобам

комунікації.  Якщо  телебачення  і  особливо  радіо   здатні   передавати

інформацію  практично безперервно і надзвичайно оперативно,  то  друк

самою технологією  приречена  на  дискретність  випуску  номерів і книг.  У

теперішній  час  частота   випуску   друкарської   періодики   коливається   від щоденного  (газета)  до  щорічного  (альманах).  Звичайно,  можна   робити випуски газет, особливо з екстреною інформацією, і кілька разів  в  добу (так часто траплялося в умовах нерозвиненості інших засобів  комунікацій), але  це  пов'язано з   труднощами   друку   і   доставки,   і тому   з появою радіо і телебачення така практика майже припинилася.

  Таким чином, преса програє  в оперативності інформування.  Адже

неможливо уникнути  значного розриву в часі  між підготовкою

номеру, друкуванням тиражу, доставкою і отриманням  його  «споживачем».  Це особливо стосується преси, поширюваної по всій країні.

Телевізійна специфіка народилася як би  на  «перетині  можливостей»

радіо і кіно. Від радіо телебачення  узяло  можливість  передавати  сигнал за

допомогою радіохвиль на далекі відстані -  цей  сигнал  одночасно  має звукову і відеоінформацію, яка на екрані телевізора  залежно від

характеру  передачі  несе  кінематографічний характер  або ж характер

фотокадру,  схеми,  графіка  і так далі  На  екрані   телевізора   може   бути

відтворений і друкарський текст.

    Друк,   радіо   і   телебачення   є      своєрідними

“соперники” серед засобів масової інформації, кожне з яких  володіють  рядом особливостей, що проявляються  у  вигляді  і способах  донесення інформації  до аудиторії.  Проте  за наявності специфічних властивостей   друк,   радіо   і телебачення  мають  щось  загальне  — це  здатність  донести до  масової аудиторії більш менш  оперативно  словесно-зрозумілу

  інформацію. Але є і своєрідні риси,  що належать  тільки якому-небудь   одному   засобу    (кінематографічне    зображення    на телебаченні,  словесно-буквена  інформація  в   пресі,   й   невізуальне звукове повідомлення на радіо).

  Досягнення людини в області науки і техніки дозволили з'явитися таким

ЗМІ як інтернет і реклама.  Останніми  роками  спостерігається  прискорена  комп'ютеризація  всіх  сфер

суспільного життя і на  шляху  розвитку  інформаційних технологій  майже

повністю відсутні  які-небудь  бар'єри.  Інтернет  –  породжена  цими

технологіями  глобальна система пошуку і передачі інформації, в  ЗМІ  грає

не  останню роль .

  Реклама - це  частина  нашого  життя.  Вона  є  предметом вивчення

дослідників в багатьох областях. Всі намагаються провести  аналіз,  яким  же

чином реклама може так впливати на споживача, щоб він піддався

навіюванню, прийняв на переосмислення сторонню  інформацію. 
 
 
 

     1.2. Сутність і основні  напрямки діяльності  ЗМІ

ЗМІ виражають інтереси суспільства, різних соціальних груп, окремих

осіб. Їх діяльність має важливі суспільно- політичні

наслідки, оскільки характер інформації, аудиторії, якій адресується, визначає її відношення до дійсності і напрям соціальних дій. Тому, ЗМІ не просто інформують, повідомляють новини але і пропагують певні ідеї, погляди, навчання, політичні програми і тим самим беруть участь в соціальному управлінні. Шляхом формування громадської думки, вироблення певних соціальних установок формування переконань ЗМІ підштовхують людину (суспільство) до певних вчинків.

   У демократичній, правовій державі кожен громадянин має забезпечене

законом право  знати про усе, що відбувається усередині  країни і у світі. Як

справедливо підкреслюється в багатьох дослідженнях і витікає з

різноманітної і багатої практики, без гласності  немає демократії, без

демократії немає  гласності. У свою чергу, гласність  і демократія не мають місце без вільного, незалежного друку. ЗМІ в даному випадку є такими ж

компонентами  демократичної системи, як парламент, виконавчі органи

влада, незалежний суд. У цьому плані ЗМІ називають  ще четвертою владою.

Це образне  вираження не лише говорить про них  як про владу, але і вказує

на своєрідний, специфічний, несхожий на владу. У чому ця своєрідність?

Передусім в тому, що ЗМІ не можуть наказувати, зобов'язувати, карати

притягати до відповідальності. Єдина їх зброя - слово, звук

зображення, що несе певну інформацію, тобто повідомлення, судження

оцінки, схвалення  або засудження явищ, подій, вчинків, поведінки

окремих осіб, груп людей, партій, громадських організацій, уряду

і так далі.

ЗМІ в будь-якому  суспільстві виконують важливу  інформаційну роль, тобто стають своєрідним посередником між журналістом і аудиторією. Причому в процесі функціонування ЗМІ здійснюється двосторонній зв'язок між комунікатором і реципієнтом. Іншими словами, здійснюється комунікація – своєрідне спілкування, але не особове, як в повсякденній практиці, а з допомогою масових форм зв'язку. Між журналістом - комунікатором і аудиторією -реципієнтом існує технічний канал зв'язку, за допомогою якого ЗМІ повинні задовольняти інформаційні запити суспільства. Людина має право на правду, і це право забезпечують разом з наукою, мистецтвом, науковою інформацією друк, телебачення і радіо, різні інформаційні служби.

Останні забезпечують суспільство оперативною інформацією. Вони повинні сказати суспільству сьогодні про те, що сталося учора і сьогодні. Відсутність

достовірної інформації породжує чутки, міфи, а в кризові моменти -

страх, паніку....

  Маючи великі права і можливості, працівники ЗМІ несуть відповідальність перед суспільством, і зловживання свободою слова карається законом в усіх країнах світу. Не допускається використання ЗМІ для розголошування відомостей про державну або іншу таємницю, що спеціально охороняється законом, заклику до насильницьких вчинків чи зміні існуючого державного і громадського устрою, пропаганди війни, насильства і жорстокості (расової, національної, релігійної) винятковості або нетерпимості, поширення порнографії, в цілях здійснення інших кримінальних діянь. Також забороняється і переслідується відповідно до закону використання ЗМІ для втручання в особисте життя громадян, посягання на їх честь і достоїнства.