Звіт по практиці в СВ Ворошиловського РВ ГУМВС України в Донецькій області

Зміст

ВСТУП……………………………………..……………………………….3

1. СТРУКТУРНІ ПІДРОЗДІЛИ У СКЛАДІ АПАРАТУ СИСТЕМИ МВС…………………………….…………………………………….....................4

2. ПОНЯТТЯ ТА СИСТЕМА  СЛІДЧИХ ДІЙ…………………….….......6

3. ОБОВ'ЯЗКИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ  ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ОВС…….12

4. СЛІДЧИЙ ТА ПОМІЧНИК СЛІДЧОГО ЯК УЧАСНИКИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ.………………………………………………..13

5. ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ  ПЛАНІВ ТА ЗАВДАНЬ НА ПРАКТИЦІ……………………………………………………………………….16

ВИСНОВКИ………………………………………………………….……18

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………...………………………19

ВСТУП

У період з 01.03.2010 року по 12.03.2010 року я проходила практику в СВ Ворошиловського РВ ГУМВС України в Донецькій області, на посаді помічника слідчого під безпосереднім керівництвом начальника СД Ворошиловського РВ підполковника міліції Белічкова Олександра Миколайовича.

Під час проходження практики я ознайомилась з оперативно правовою базою, що регламентує діяльність міліції в Україні, вивчила діяльність структурних підрозділів РВ, функціональні обов’язки підрозділів РВ, структуру органів внутрішніх справ; ознайомилась з розстановкою сил і засобів та організацією роботи підрозділів РВ, з практичною діяльністю слідчих підрозділів та сектору дізнання; ознайомилася з порядком приймання та розгляду заяв та повідомлень щодо скоєних злочинів, а також діями слідчо-оперативної групи на місці події; придбала практичні навички складання процесуальних документів в ході просування по кримінальній справі; придбала професійні навички проведення допитів, оглядів та інших слідчих дій при розслідуванні справ.

За час проходження  практики мною були вивчені різні  нормативні документи, що регламентують  діяльність слідчих підрозділів. Після завершення проходження практики мною був складений звіт з використанням нормативних та інших документів.

Крім того, я брала участь у виконанні ряду слідчих дій, а також самостійно їх проводила. За час проходження практики мною були отримані навички з виявлення причин і умов, які сприяють вчиненню злочинів. Отриманий практичний досвід складання подань слідчого в порядку ст. 23, 231 КПК України.

У процесі практики я також  придбала навички планування розслідування  кримінальних справ. Відробив навички  спілкування з посадовими особами  та громадянами.

1. СТРУКТУРНІ ПІДРОЗДІЛИ У СКЛАДІ АПАРАТУ СИСТЕМИ МВС.

Діяльність органів попереднього слідства та дізнання в кримінальному  судочинстві здійснюється в певній процесуальній формі, яка зобов'язує здійснювати слідчі дії в необхідній послідовності та з додержанням  встановлених кримінально-процесуальним  законодавством умов. Процесу розслідування  злочинів поряд із загальними, властиві специфічні тактичні прийоми провадження  слідчих дій. Перш за все це зумовлено  видом цього злочину та обставинами  його здійснення. Слід також зауважити, що певні слідчі дій не можуть бути застосовані при розслідуванні  злочинів , зважаючи на особливості складу злочину, слідчими мають бути взяті до уваги ті специфічні особливості, які притаманні даному виду злочинів. В запропонованій роботі розглядаються слідчі дії, які найбільш часто використовуються в практичній діяльності та особливості їх провадження.

Місцевим органам внутрішніх справ  належить провідна роль в охороні  громадського порядку, боротьбі зі злочинністю, оскільки безпосередньо вони своїми силами й засобами забезпечують порядок  у громадських місцях, запобігають  правопорушенням і припиняють їх.

Структура міських і районних відділів (управлінь) внутрішніх справ відповідає їх основним функціям. Вона визначається штатними розписами, в яких дається найменування посад, чисельність та посадові оклади. Міністерство внутрішніх справ України в межах штатної чисельності та фонду заробітної плати затверджує штати відповідних органів внутрішніх справ.

Керують міськими, районними відділами (управліннями) начальники, які призначаються  на посаду наказом начальника УВС (ГУВС) за узгодженням з МВС України.

До складу відділів (управлінь) місцевих органів внутрішніх справ входять: штаб, відділ (відділення) карного розшуку, відділ служби по боротьбі з економічною злочинністю, слідчий підрозділ, підрозділ державної автомобільної інспекції, паспортні служби, інспекція виправних робіт, служба дільничних інспекторів міліції. При відділах (управліннях) внутрішніх справ існують також відділи (управління) державної служби охорони. Щоб забезпечити безперервне виконання функцій охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю в апаратах внутрішніх справ діють чергові частини, є камери попереднього ув'язнення, можуть бути також медичні витверезники та інші підрозділи.

Міські й районні відділи (управління) внутрішніх справ у своєму складі можуть мати відділення міліції, які  обслуговують певну територію і  побудовані за галузевим принципом, їх співробітники, виходячи з галузевого поділу, працюють за відповідними напрямами.

Слідче відділення (СВ), є  структурним підрозділом у складі єдиного слідчого апарату системи  МВС України та УМВС України в  Донецькій області. Структура і штати СВ, затверджуються начальником УМВС України в Донецькій області. Очолює слідче відділення начальник, який у своїй діяльності підзвітний начальнику СУ Донецького ГУ УМВС України в Донецькій області.

Права, обов'язки та повноваження співробітників СО, порядок їх призначення  на посади, звільнення, а також умови  функціонування цієї ланки, визначаються Положенням про органи досудового слідства в системі УМВС України.

У своїй діяльності СО керується  Конституцією та Законами України, вказівками і постановами Генерального прокурора  України, Пленумом Верховного Суду України  з питань слідчої роботи, а так  само державними нормативними актами, відомчими документами, що стосуються загально організаційних питань і внутрішнього розпорядку.

2. ПОНЯТТЯ І  СИСТЕМА СЛІДЧИХ ДІЙ 

Слідчі дії - регламентовані нормами процесуального права та здійснювані в рамках кримінально-процесуального провадження уповноваженою на те особою, а також забезпечувані  мірами державного примусу процесуальні дії, які являють собою комплекс пізнавально-засвідчувальних операцій, спрямованих на отримання доказів.

Слідчі дії - це процесуальні дії, здійснювані для збирання, дослідження  та перевірки доказів. Вони мають  пізнавальний характер та процесуально-правову  природу.

Норми права, які регламентують  провадження слідчих дій, становлять певну модель діяльності слідчого і  несуть у собі конструктивні засади. Вони створюють правовий інститут - слідчу дію. Виступаючи як пізнавально-засвідчувальна дія, слідча дія є й актом і  являє собою певну систему  правовідносин.

Інститут слідчої дії - це система правових приписів, що визначають: сферу і об'єкт слідчої дії, його мету і завдання; підстави проведення; коло учасників та їх правовий статус; механізм реалізації ними своїх прав і обов'язків; порядок здійснення і правила провадження пізнавально-засвідчувальних  дій; способи і форми їх фіксації; міри примусу і відповідальності, які застосовуються у разі невиконання  приписів закону.

Кримінально-процесуальний  закон передбачає та регламентує  проведення таких слідчих дій:

- огляд (місця події,  предметів, документів, місцевості, приміщень, трупа). Провадження даної  слідчої дії виконується у  відповідності до ст.ст. 190-192,195 КПК  України, з метою знайдення  слідів злочину та інших речових  джерел доказової інформації, з'ясування  обставин злочину та інших  обставин, що мають значення у  справі;

- освідування (огляд живих  осіб).(ст.ст. 193,195 КПК України) Проводиться  з метою виявлення особливих  прикмет, слідів злочину або  іншої інформації, яка має значення  по справі, на тілі живої людини;

- обшук (ст.ст. 177, 179- 185,188,189 КПК України). Слідчі, маючи достатні  підстави вважати, що в будь-якому  приміщенні чи у особи знаходяться  предмети або документи, які  мають значення по справі, мають  право проводити обшук з метою  їх виявлення та вилучення;  виїмка (предметів і документів  та поштово-телеграфної кореспонденції)( ст.ст. 178-183, 185-189 КПК України) Докази  можуть бути отримані шляхом  виїмки, якщо слідчому точно відомо, де і в кого вони знаходяться;  накладення арешту на майно; 

- затримання підозрюваного  (ст.ст. 106,115 КПК України). КПК дає  право органам дізнання та  слідства, при наявності достатніх  підстав, підозрювати особу у  вчиненні злочину, за який може  бути призначене покарання у  вигляді позбавлення волі, затримувати  особу; 

- відтворення обстановки  та обставин події злочину  (слідчий експеримент)( ст.ст. 194,195 КПК  України) 3 метою перевірки і уточнення  результатів допиту свідка, потерпілого,  підозрюваного або обвинуваченого  або даних, отриманих при провадженні  інших слідчих дій, слідчий  може виїхати на місце і  в присутності понятих відтворити  обстановку і умови, в яких  ті чи інші події могли відбуватися  в дійсності; 

- допит (свідка, потерпілого,  підозрюваного, обвинуваченого, експерта)(свідка - ст.ст. 68-71Д66-170КПК України, обвинуваченого - ст.ст. 21,43,44-48, 134-139, 143-146 КПК України,  підозрюваного -ст.ст. 43-1,44-48,107,134-136,143-146 КПК України) Це слідча дія,  в процесі якої слідчий отримує  від особи, яку допитує, словесну  інформацію про обставини події  злочину, які мають значення  для встановлення об'єктивної  істини і забезпечення правильного  застосування закону;

- очна ставка (ст.ст.172,173 КПК  України) Слідча дія, що полягає  у проведенні одночасно і в  одному й тому самому місці  допиту двох учасників кримінального процесу, у показаннях яких є протиріччя, з метою перевірки правдивості раніше даних показань;

- впізнання; 

- ексгумація трупа (ст. 192 КПК України) Полягає в тому, що труп виймається з місця  поховання в присутності слідчого, судово-медичного експерта і двох  понятих та оглядається; 

- отримання зразків для  порівняльного дослідження ( ст.199 КПК України) Іноді необхідні  зразки, джерело походження яких  з достовірністю відоме та  може бути перевірено, і відображають  характерні особливості певної  особи чи предмета і може  бути використане для їх ідентифікації  або визначення групової належності;

- призначення та провадження  експертизи (ст.ст.75,76,196-205 КПК України). Суть полягає в дослідженні за постановою слідчого особою, яка має необхідні знання, різних матеріалів, виробів, документів та інших матеріальних об'єктів з метою встановлення фактичних даних, які мають значення у справі.

Слід також звернути увагу  на таке джерело отримання доказів  в справах про ухилення від  сплати податків, як документальна  перевірка. Вона не передбачена кримінально-процесуальним  законодавством, але за своїм значенням  в розслідуванні злочинів в сфері  оподаткування може бути прирівняна до слідчої дії.

Система слідчих дій передбачає такі процесуальні форми здійснення пізнавальних дій, які включають  у себе всі необхідні та допустимі  методи пізнання і у своїй сукупності дають можливість встановлення об'єктивної істини.

Слідчі дії можуть бути поділені на окремі види: а)спрямовані на отримання інформації від людей (допит, очна ставка) та від матеріальних об'єктів (огляд, обшук, експертизи); б)спрямовані на збирання, дослідження або перевірку  доказів; в)первинні та повторні.

За особливостями процесуальної  форми провадження слідчі дії  можуть бути поділені на такі, які провадяться:

1) за постановою слідчого (виїмка, обшук, проведення експертизи, ексгумація трупа та ін.) або  без неї (допит, впізнання, огляд  та ін.);

2) з санкцій прокурора  (обшук, виїмка документів, які  становлять державну таємницю, ексгумація  трупа, призначення судово-медичної  або судово-психіатричної експертизи  з поміщенням особи в установу  закритого типу) і без санкції  прокурора; 

3) за участю понятих  (обшук, виїмка, впізнання та ін.) і без них (допит, очна ставка);

4) з обов'язковою участю  фахівця (огляд трупа, судово-медичний  огляд, ексгумація трупа, допит  неповнолітнього свідка у віці  до 14 років) і без його участі  або за його участю на розсуд  слідчого;

5) особою однієї статі  з іншими учасниками (огляд, особистий  обшук) та будь-якими особами  в передбаченому порядку. 

Слідчі дії провадяться  особою, в чийому провадженні перебуває  кримінальна справа (слідчим, особою, яка провадить дізнання, або прокурором), а також можуть проводитися іншими співробітниками правоохоронних органів  за окремим дорученням. Послідовність  проведення слідчих дій, їх обов'язковість  або необов'язковість визначаються конкретною слідчою ситуацією та вирішуються слідчим.

Загальними вимогами щодо провадження слідчих дій є  такі: перед початком провадження  будь-якої слідчої дії слідчий  повинен роз'яснити учасникам їх права та обов'язки; про провадження  будь-якої слідчої дії має бути складений протокол, у якому докладно фіксується все, що відбувалося, відображаються хід та результати слідчої дії.

Складання протоколу слідчої  дії має на меті: забезпечити можливість переконатися в обґрунтованості  та законності проведеної слідчої дії, отже правильно вирішити питання  про допустимість отриманих при  цьому доказів; закріпити знайдені дані шляхом фіксації їх самих, обставин їх знаходження та відомостей, які підтверджують достовірність доказів. Для цього у провадженні деяких слідчих дій беруть участь поняті, які засвідчують правильність записів у протоколі своїми підписами. Протокол слідчої дії дозволяє визначити достовірність отриманих доказів.

Відомо, що достовірність  використаних у доказуванні доказових  матеріалів безпосередньо пов'язана  із встановленням об'єктивної істини. Власне кажучи, доказування і є  встановленням істинності будь-яких положень за допомогою аргументів, посилань, істинність яких є встановленою. Тому використовувані слідчим фактичні дані можуть мати значення доказів  лише тоді, коли визначена їх достовірність.

Це обумовлює необхідність ретельної фіксації у протоколах слідчих дій обставин знайдення  тих або інших даних, визначає підвищені вимоги до складання протоколів.

У протоколі кожної слідчої  дії згідно із ст. 85 КПК України  мають бути вказані: місце і час  провадження слідчої дії, ким  вона провадилась, хто був присутнім, роз'яснення прав та обов'язків учасникам  слідчої дії; зміст проведеної слідчої  дії; час початку та закінчення слідчої  дії; всі суттєві для справи обставини, які були виявлені під час провадження  даної слідчої дії.

Протокол зачитується  всім особам, які брали участь у  провадженні слідчої дії, при  цьому їм роз'яснюється їх право  робити зауваження. Вказані особи  можуть ознайомитись з протоколом особисто.

Вставки та виправлення мають  бути застережені в протоколі  перед підписами.

Протокол підписують: особа, яка провадила слідчу дію, допитана особа, а також перекладач, поняті, якщо вони були присутніми, та інші особи, які були присутніми або брали  участь у провадженні цієї слідчої  дії.

Якщо будь-хто з цих  осіб з причини фізичних недоліків  або з інших причин не може особисто підписати протокол, то для підписання останнього запрошується стороння особа, про що робиться відмітка в протоколі. До протоколу можуть бути додані фотознімки, матеріали звукозапису, кінозйомки, відеозапису, плани, схеми, зліпки та інші матеріали, які пояснюють його зміст.

Якщо особа, яка брала  участь у проведенні слідчої дії, відмовиться підписати протокол, то це зазначається в протоколі та засвідчується підписом особи, яка  провадила слідчу дію.

Кінозйомка та відеозапис можуть застосовуватись під час  провадження таких слідчих дій, як огляд, обшук, відтворення обстановки та обставин події та інш. Учасників  слідчої дії необхідно попередити про застосування кінозйомки, відеозапису  до початку цієї дії. Після зйомки, запису та виготовлення кінострічки, відеострічки вони демонструються всім учасникам  слідчої дії, про що складається  окремий протокол.

У разі провадження слідчої  дії із застосуванням звукозапису  про це повідомляється всі учасники перед її початком. Фонограма повинна  містити відомості, вказані в  протоколі, та відображати весь хід  слідчої дії. Повторення спеціально для звукозапису будь-якої частини  слідчої дії в ході її провадження  не дозволяється. Перед закінченням  слідчої дії звукозапис повністю відтворюється її учасникам. Висловлені ними зауваження та доповнення до звукозапису  повністю заносяться у фонограму.

У протоколі має бути зазначено  про застосування звукозапису та про повідомлення про це учасників  слідчої дії, про технічні засоби та умови звукозапису, по відтворення  звукозапису учасникам слідчої  дії та про їх заяви з приводу  застосування звукозапису.

3. ОБОВ'ЯЗКИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ОВС.

ОВС зобов'язані забезпечувати:

• прийом, реєстрацію, облік, розгляд і вирішення заяв і повідомлень про злочини та інші правопорушення;
• своєчасний і повний збір інформації, накопичення та її аналіз, Що необхідно для прийняття управлінських рішень;
• планування діяльності відділу в цілому і його структурних підрозділів;
• повний облік і об'єктивна оцінка діяльності працівника і підрозділу в цілому;
• дотримання законності та дисципліни в діяльності відділу;
• інформування органів влади, трудових колективів, Засобів масової інформації про стан громадського порядку і злочинності в районі, інформування про діяч через пресу, радіо, телебачення інформувати населення про обставини скоєного злочину для залучення громадськості до його розкриття. Матеріали кримінальної справи не можуть бути розголошені до закінчення попереднього слідства,
• можуть залучати окремих громадян до виконання обов'язків громадських помічників слідчого.

4.  СЛІДЧИЙ ТА ПОМІЧНИК СЛІДЧОГО ЯК УЧАСНИКИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ.

 За час проходження практики в СВ Ворошиловського РВ ГУУМВС в Донецькій області на посаді помічника слідчого, я розглянула безпосередньо роботу слідчого та помічника слідчого.

Слідчий — це особа, яка  провадить попереднє, досудове слідство в кримінальних справах. Є слідчі прокуратури, органів внутрішніх справ, органів безпеки і податкової міліції. Обговорюється питання  про створення єдиного слідчого апарату.

Штатним розписом Головного  слідчого управління МВС України, слідчих управлінь головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областей, міст Києва і Севастополя, на транспорті передбачені посади: старших слідчих і слідчих в особливо важливих справах, старших слідчих, слідчих, помічників слідчих. На посади слідчих призначаються громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, пройшли стажування і виявили при цьому професійну придатність до слідчої роботи.

Активна роль слідчих у  зміцненні законності та правопорядку, велике значення їх діяльності з розкриття  злочинів і викриття злочинців зумовили надання їм широких повноважень  у кримінальному процесі. КПК  надає слідчому право самостійно порушувати кримінальну справу, призначати експертизи, провадити допити, огляди, обшуки та інші слідчі дії, притягувати  особу як обвинуваченого, зупиняти й закривати справу. При провадженні  попереднього слідства всі рішення  про спрямування слідства і провадження  слідчих дій слідчий приймає  самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання  рішення судді, санкції чи згоди  прокурора або затвердження ним  рішення, і несе повну відповідальність за їх законне й своєчасне проведення.

Санкція прокурора або  його заступника необхідна в разі застосування запобіжного заходу у  вигляді взяття під варту (ст. 157 КПК); відсторонення обвинуваченого від  посади (ст. 147 КПК); провадження обшуку (ст. 177 КПК); поміщення обвинуваченого до медичного закладу для тривалого  спостереження за ним при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної  експертизи (ст. 205 КПК); поміщення неповнолітнього  до приймальника-розподільника (ч. З  ст. 7 КПК).

За загальним правилом вказівки прокурора для слідчого є обов'язковими. При незгоді з  ними він може оскаржити їх вищестоящому прокурору, але оскарження не зупиняє  виконання вказівок (ч. 8 ст. 227 КПК). Але  в разі незгоди слідчого з вказівками прокурора про притягнення як обвинуваченого, про кваліфікацію злочину  й обсяг обвинувачення, про направлення  справи для віддання обвинуваченого до суду або про закриття справи слідчий вправі подати справу вищестоящому прокуророві з письмовим викладом своїх заперечень. У цьому разі прокурор або скасовує вказівки нижчестоящого  прокурора, або доручає провадження  слідства в цій справі іншому слідчому (ч. 2 ст. 114 КПК). Цим підкреслюється процесуальна самостійність і незалежність слідчого, його право приймати рішення в  справі на підставі оцінки зібраних доказів  за своїм внутрішнім переконанням.

Важливе значення для успішного  розслідування кримінальних справ  має взаємодія слідчого з органами дізнання. Регламентуючи їх взаємовідносини, КПК надає слідчому право по розслідуваних  ним справах давати органам дізнання обов'язкові для них доручення  і вказівки про провадження розшукових та слідчих дій і вимагати від  органів дізнання допомоги при провадженні  окремих слідчих дій.

Постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання  всіма підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами  і громадянами (ч. 5 ст. 114 КПК).

Слідчий підлягає відводу, якщо він є потерпілим, свідком, цивільним  позивачем, цивільним відповідачем або родичем кого-небудь з них, а також родичем обвинуваченого; брав участь у справі як експерт, спеціаліст, перекладач, захисник або представник  інтересів потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; коли він або його родичі заінтересовані в результатах справи; за наявності  інших обставин, які викликають сумнів у його об'єктивності. За наявності  цих підстав слідчий повинен  заявити самовідвід або йому може бути заявлений відвід підозрюваним, обвинуваченим, захисником, потерпілим і його представником, цивільним  позивачем, цивільним відповідачем або їх представниками.

В мої обов'язки як помічника слідчого входило надання допомоги слідчому і виконання його доручень, пов'язаних із розслідуванням кримінальних справ. На посаду помічника слідчого призначаються повнолітні громадяни України, які мають середню, середню спеціальну освіту і нахил до слідчої роботи. Помічник слідчого бере участь у проведенні огляду місця події, предметів, документів, місцевості, приміщень, освідування, виїмки, обшуку, відтворенні обстановки та обставин події, допиті потерпілих і свідків, пред'явленні предметів та осіб для впізнання та інших слідчих дій, підготовляє і складає процесуальні документи, викликає для проведення слідчих дій свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених, спеціалістів, експертів, цивільних позивачів і відповідачів та інших учасників процесу, залучає понятих до участі в проведенні процесуальних дій, упаковує вилучені у справі речові докази, витребує і доставляє за місцем призначення необхідні документи, предмети, речові докази та ін., бере участь при ознайомленні потерпілого, його представника, цивільного позивача, відповідача або їх представників, обвинуваченого та його захисника з матеріалами кримінальної справи, виконує технічну роботу з оформлення матеріалів дослідчої перевірки і кримінальних справ: підшивка, нумерація аркушів, томів, складання опису, списків, супроводжувальних документів, друкування тощо.

5. ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ПЛАНІВ ТА ЗАВДАНЬ НА ПРАКТИЦІ.

Після ознайомлення з організаційною структурою підрозділу, мій наставник  Белічков О.М. передав мені кілька кримінальних справ для ознайомлення. На прикладі розслідування даних кримінальних справ я зробила висновки щодо проведення слідчих дій і практичної діяльності слідчих.

Мною було виконано:

- ознайомилась зі службовими функціями слідчого;

- ознайомилась із порядком ведення процесуальних дій в кримінальному праві;

- складено план спільних  слідчих дій та оперативно-розшукових заходів;

- висунуті певні версії з розслідування і розкриття злочину;

- проведені допити свідків, потерпілих;

- була присутня при  вилученні наркотичних речовин;

- брала участь у проведенні  відтворення обставин та обстановки  події;

- виїзд у складі СОГ  на огляд місця події;

- брала участь у складанні  протоколу допиту потерпілих;

- вивчення причини та умови, які сприяли вчиненню правопорушень.

При проходженні практики у СВ Ворошиловського РВ ГУМВС  України в Донецькій області  та виконання індивідуального завдання були вивчені різні документи, що знаходяться в кримінальних справах  і встановлено, що проведення обшуку, виїмки і правильне виявлення, вилучення  речових доказів до матеріалів кримінальної справи є основною складовою частиною розслідування та встановлення істини у справі. Розкриття і розслідування  злочину неможливо без отримання  певної доказової інформації, однак, вона пов'язана з вторгненням  в особисте життя громадян, обмеженням їхніх прав і свобод, що суперечить конституційним принципам.

Також мною була розглянута важливість участі спеціаліста при проведенні окремих слідчих дій. Це дозволить слідчому уникнути прикрих помилок та справить бажане враження на інших осіб, які беруть участь в слідчих діях.

ВИСНОВКИ

За час проходження  навчальної практики:

1. Ознайомилась з основами  планування роботи слідчого, зі  складанням плану розслідування  кримінальних справ.

2. Вивчила порядок та  особливості огляду місця події з виїздом у складі слідчої групи.

3. Вивчила тактику і  методику розслідування окремих  видів злочинів.

4. Ознайомилась з порядком  і методикою проведення різних  слідчих дій.

Однак поряд з позитивними  сторонами, існує ряд недоліків, а саме: