Інвестиційна привабливість Кіровоградської обласоті

Інвестиційна  привабливість Кіровоградської  області

Зміст

Вступ

1.Оцінка  рівня загально-економічного  розвитку регіону.

2.Характеристика  робочої сили регіону

3.Оцінка рівня  розвитку ринкової,у тому числі  інвестиційної інфраструктури.

4.Взаємовідносини  влади та підприємства у сфері інвестиційної діяльності регіону.

Висновки 

Список використованих джерел

Останні рейтинги інвестиц. Привабливості регіону(контракти,сайт інституту реформ)

Яке місце на основі рейтингу дісталося області 

Хто склакв рейтинг

Журнал Експерт

1. Оцінка рівня загально-економічного розвитку регіону.

   Кіровоградська  область по структурі економіки  є аграрно-індустріальною.

У структурі  валового випуску продукції займають:

• сільське господарство — 32,1%
• промисловість — 28,1%
• транспорт і зв'язок — 11,6%
• житлово-комунальне господарство — 5,1%
• інші галузі матеріального і нематеріального виробництва — 23,1%

   Промисловiсть. Промисловiсть є однiєю з ведучих галузей соцiально-економiчного комплексу областi, на яку припадає 20,7% валового суспiльного продукту. В нiй зайнято 75,1 тис.чоловiк. Промислову продукцiю випускають бiльш нiж 3 тисячi пiдприємств та виробництв, 295 з яких складають основну групу самостiйних промислових пiдприємств та об`єднань. Промисловий комплекс охоплює 13 провiдних галузей.

Галузева структура промисловостi:  

   Особливе  мiсце в промисловостi областi належить харчовiй, на яку припадає 39% вiд загального об`єму промислового виробництва.

   На  товарному ринку України область  вирiзняється виробництвом нiкелю, графiту, гiрського воску, буровугiльних брикетiв, мостових електричних кранiв, продукцiєю харчової промисловостi: м`ясо, молочнi продукти, цукор, олiя i т.п.

   Сiльське господарство. Загальна площа сiльськогосподарських угiддь - 1722,5 тис. га, в т.ч. ріллі  - 1519 тис. га. На сiльське господарство припадає 37% валового загального продукту областi.

   В галузевiй структурi сiльського господарства провiдне мiсце належить рослинництву, питома вага якого складає 70%, ( тваринництва - 30% ).

   Основнi культури, якi вирощуються на територiї  областi:

• зерновi ( озима пшениця, ячмiнь, кукурудза на зерно, гречка, просо );
• бобовi ( горох );
• технiчнi культури ( соняшник, цукровий буряк ).
• Садiвництво представлено вирощуванням яблук, груш, слив, вишнi та ягiд.

   Сiльське господарство областi складають 523 пiдприємства, 355  колективних сiльськогосподарських пiдприємств, 25 мiжгосподарських пiдприємств та 143 інших агропромислових формувань,  а також 1984 фермерських господарства. В сiльському господарствi зайнято 115,9 тис. чоловiк.

   Будiвництво. Будiвництво складає 6%  валового загального продукту областi. Основою будiвельного комплексу областi є 149 будiвельних органiзацiй, з яких:

37 - державної  форми власностi,

112 - колективних  з чисельнiстю працюючих  6,6 тис.чоловiк.

Транспорт та зв`язок.

     Область має розвинуту транспортну мережу. 

     Територiю  перетинають багаточисельнi залiзничнi магiстралi. Здiйснюються в основному транспортнi перевезення в напрямку Донбас-Карпати, що зв`язують важливi промисловi та сiльськогосподарськi райони Пiвдня з Пiвденним Заходом та Центром України. Експлуатаційна довжина колії - 944 км. З яких електрифіковано 601 км. Густота мережi залiзних дорiг - 38 км. на 1000 кв.км.

     Кiровоградська область має 10 автомагiстралей довжиною 728,7 км , якi зв`язують Україну зi країнами СНД, Центральної та Пiвденної Європи. Густота автомобiльних дорiг складає 308,5 км на 1000 кв.км.

     Авіаційні перевезення здійснюються державним  підприємством авіакомпанії "Авіалінії  України", а також міжнародною  акціонерною компанією "УРГА" Область має мiжнародний телефонний зв`язок.

     Зовнiшньоекономiчна  дiяльнiсть, зовнiшня торгiвля.

Зовнiшньоторговельний обiг за 1995 рiк склав 150348 тис.дол.США.  

     В структурi експорту переважають поставки таких видiв продукцiї та товарiв:  

     Найбiльшi експортнi постачання здiйснювались в  Росiйську Федерацiю - 26,2%.

     В структурi iмпорту переважали такi види продукцiї та товари:

     Найбiльшу питому вагу в загальному обсязi iмпорту займає Росiя - 24,9 %.

     Iнвестицiйне  спiвробiтництво. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в економику області  станом на 01.01.99 року становив 15390,4 тис. доларів США, понад 70% яких, це надходження у вигляді рухомого і нерухомого майна, а решта (біля 30%) - грошові внески.

     Пріоритетними об"єктами інвестування залишаються  підприємства машинобудування і металообробки, агропромислового комплексу, внутрішньої торговлі, транспорту і кольорової металургії.

     В областi зареєстровано 180 пiдприємств  за участю iноземних партнерів з 35 країн  світу. Головним партнером Східної  Європи є Болгарія (22 СП). У тому  числі співзасновників з промислово розвинутих країн світу - США (15СП), Велика Британія - (5СП) та Італія (3 СП).

     Об`єкти соцiальної iнфраструктури. В областi станом на початок 1998/99 навчального року працюють 6 вищих учбових закладiв     ІІІ - ІV рівнів акредитації , 18 вищіх навчальних закладів  І - ІІ рівнів акредитації , 25 професiйно-технiчних  училищ, 638 загальноосвiтнiх шкiл, 654 дошкiльних заклади.

     В областi нараховується 24 готелi. Є 688 масових  та унiверсальних  бiблiотек, 748 клубних закладiв, 2 театри, 1 концертна органiзацiя, 16 державних музеїв, 32 музичні школи, 11 шкiл мистецтв та 3 дитячі художні школи.

     Працюють 40 дитячо-юнацькi спортивних шкіл, школа  вищої спортивної майстерностi, школа  олімпійського резерву, 24 стадiони, 516 спортивних залiв, 10 басейнiв для плавання.

     В областi працюють 96 лiкарень, 194 лікарських амбулаторно-полiклiнiчних закладів , 598 фельдшерсько-акушерських пунктiв.

2. Характеристика робочої сили регіону 

      В умовах ринкових перетворень фінансові відносини використовуються державою як ефективний регулятор усіх сфер економічного життя суспільства. Сфера зайнятості України характеризується посиленням протиріч між попитом на робочу силу та її пропозицією, послабленням мотивації населення до продуктивної трудової діяльності.

      Невідповідність сучасного механізму забезпечення ефективної зайнятості населення Кіровоградської  області потребам його випереджаючого розвитку зумовлює необхідність нагального вирішення широкого спектру стратегічно  важливих проблем розвитку ринку праці, серед яких соціально значущими є: його недостатня дієвість щодо забезпечення бажаної трудової поведінки економічно активного населення області; посилення розбалансованості між попитом на послуги праці та їх пропозицією; регіональні, галузеві та секторні диспропорції в зайнятості цієї групи населення; послаблення дії стимулів до активного кваліфікаційно-освітнього зростання особистості; ускладнення самого процесу перетікання робочої сили до відкритого сегменту сфери зайнятості, її ефективного залучення до продуктивної зайнятості.

      Саме  тому актуальною потребою є запровадження  принципово нових важелів регулювання  регіонального ринку праці, адаптації  до цих процесів відповідного мотиваційного  механізму забезпечення зайнятості. Актуальність вирішення цих проблем у стратегічній перспективі обумовлена також потребою збалансованого розвитку регіонального ринку праці як структурно цілісного утворення та загалом забезпечення необхідних темпів економічного зростання та підвищення добробуту населення Кіровоградської області.

      Оскільки  зайнятість населення визначає стан економіки, обсяг національного  виробництва і всі складові економічного зростання, вона є фундаментом соціально-економічного прогресу України, а також Кіровоградської  області. Продуктивною може вважатися тільки зайнятість на сучасному обладнанні, що забезпечує високу продуктивність праці і ефективне використання людського потенціалу, а також гідний дохід працівників, достатній для задоволення природних економічних, соціальних і культурних потреб.

      Характерною ознакою ринку праці в Кіровоградській області в 2010 році є зниження попиту на робочу силу. За даними державної служби зайнятості на обліку цієї установи на 1 серпня 2010р. перебувало 12,8 тис. незайнятих громадян, які шукали роботу, з них більше половини становили жінки, понад третину – молодь у віці до 35 років.

      Кількість вільних робочих місць і вакантних  посад станом на 1 серпня 2010р. становила 999 місць проти 1109 місця на 1 липня.

      Навантаження  незайнятого населення, яке перебувало на обліку дер-жавної служби зайнятості, зросло з 12 осіб на одне вільне робоче місце, вакантну посаду на кінець червня п.р. до 13 осіб на кінець липня.

      Кількість зареєстрованих безробітних на 1 серпня 2010р. становила 12,3 тис. осіб., що на 1,4% менше  ніж на 1 липня. Рівень зареєстрованого безробіття в цілому по області за липень знизився на 0,03 в.п. і на 1 серпня п.р. становив 2,09% населення працездатного віку. Зниження рівня безробіття спостерігалося майже в усіх містах та районах області.

      За  сприяння державної служби зайнятості в липні 2010р. працевлаштовано 2 тис. осіб, що на 10,8% менше ніж у червні.

      Із  Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок  безробіття в липні п.р. на допомогу по безробіттю було витрачено 6336,3 тис.грн. Середньооблікова кількість безробітних, які її отримували впродовж зазначеного місяця, становила 9,6 тис. осіб. Розмір допомоги по безробіттю в середньому на одного безробітного дорівнював 659 грн.

      Незважаючи на певні позитивні зрушення у сфері зайнятості, ситуація на ринку праці Кіровоградської області залишається напруженою: збільшення зайнятості (принаймні, в офіційному секторі економіки) відбувається повільними темпами; чисельність звільнених з підприємств перевищує чисельність прийнятих; низька якість вакансій, які пропонуються службою зайнятості; наявність значної територіальної диференціації показників навантаження на вільне робоче місце та рівня безробіття; посилення тенденцій зайнятості у сфері торгівлі.

      Ринок праці Кіровоградської області  характеризується високою конкуренцією серед претендентів на працевлаштування, значною напруженістю ситуації, що позначається як на тривалості пошуку місця праці, так і на перспективах та якості працевлаштування. Майже третину усього обсягу попиту на робочу силу складає попит на посади службовців, дві третини – на робочі місця, що засвідчує низьку затребуваність трудового потенціалу осіб, які мають вищу освіту. З іншого боку, третина нових робочих місць, що створені в області не є продуктивними, оскільки не забезпечують оплату праці на рівні прожиткового мінімуму.

3. Оцінка рівня розвитку ринкової,у тому числі інвестиційної інфраструктури 

    Кіровоградщина  – край, що лежить у самому серці  України, щедрий своїми природними ресурсами. Не менш багата наша область і на талановитих людей, які спрямовують свої зусилля на благо рідної області, розбудовуючи її, прославляючи в державі та у світі. Підтримка здібних земляків та допомога у якнайраціональнішому використанні природних багатств з метою забезпечення ефективної життєдіяльності нашого регіону є суттю діяльності та планів облдержадміністрації.

    Родючі  чорноземи Кіровоградщини, сприятливі природно-кліматичні умови та вмілі  руки трудівників і господарників  дали змогу зробити візитною карткою  області потужний, розвинутий агропромисловий комплекс. Привілейоване географічне розташування області тільки підсилює ці можливості, дає змогу сільському господарству розвиватися ще інтенсивніше та налагоджувати торгівельно-економічні зв’язки з іншими регіонами. Неабияк сприяє цьому розгалужена система якісних автомобільних доріг, залізничні магістралі, невелика відстань до морських портів та Дніпра.

    Промисловий сектор області характеризується потужною мережею машинобудівних заводів  та підприємств чорної і кольорової металургії. Базою для його розвитку є мінерально-сировинний потенціал Кіровоградщини та професійні технічні фахівці й науковці, які працюють у галузі сільськогосподарського машинобудування. Ринок збуту сучасних моделей техніки нашого виробництва – необмежений, тому ця галузь є найсприятливішою щодо залучення інвестицій.

    Значну  увагу обласна державна адміністрація  приділяє розвитку малих підприємств, фермерських господарств, сприяючи щорічному збільшенню кредитування.

    Туристична  галузь Кіровоградщини також є перспективною .Пам'ять народу зберігає відомості про діяльність та перебування на Кіровоградщині відомих драматургів, поетів, письменників, художників, музикантів, полководців, композиторів, космонавтів, педагогів та хліборобів. Через кіровоградську землю пролягли стежки великого поета і національного пророка Тараса Григоровича Шевченка.

    Сприятливий інвестиційний клімат та розвинута  інфраструктура Кіровоградщини приваблює  усіх, хто зацікавлений у взаємовигідному  співробітництві та шукає нові шляхи  ефективного партнерства. У нас є багато позитивних прикладів взаємовигідної співпраці з українськими та іноземними партнерами.

    Кіровоградщина- центр України, а тому є регіоном, сприятливим для розвитку торгівельно- економічних зв’язків та вигідної інвестиційної співпраці.

    Область займає важливе місце в агропросисловому комплексі України, має унікальні виробничі потужності з видобутку корисних копалин, мережу машинобудівних заводів, підприємств чорньої, кольорової металургії, будівельних матеріалів. Мінерально-сировинний потенціал Кіровоградщини має понад 340 родовищ корисних копалин.

    Важливою  складовою частиною економіки області  є мале підприємництво. Щороку збільшується кількість малих підприємств  та обсяг виробленої ними продукції. Зростає кількість фермерських  господарств, чому сприяло проведення реформ в агропромисловому комплексів і прийняття нового земельного законодавства. Щороку збільшується обсяг кредитування малого підприємництва установими комерційних банків, що свідчать про зростання довіри до такого виду діяльності.

      Обласна державна адміністрація надає вагому підтримку середньому і малому бізнесу, створенню спільних підприємств, сприятливого інвестиційного клімату для інвесторів, взаємовигідної торгівлі і формування позитивного міжнародного іміджу Кіровоградщини.

    Із  року в рік розширюється міжнародне співробітництво області. Підприємства регіону мають постійні зовнішньоекономічні зв’язки з партнерами більш ніж 80 країн світу, а регіон понад десять років має значне позитивнее сальдо в зовнішній торгівлі та за темпами росту експорту посідає одне з перших місць серед регіонів України. Обсяг іноземних інвестицій, вкладених у кіровоградську область, перевищив 70,5 млн дол. США.

    Підприємства  області здійснюють торговельно-економічні зв’язки з 79 країнами світу. Зовнішньоторгівельний  оборот товарами та послугами склав 299,9 млн дол. США, в т. Ч. Експорт – 211,4 млн дол. США, імпорт – 88,5 млн дол. США.

    У будівельному комплексі області діють 110 будівельних підрядних організацій, з яких 32 – державної, 2 – комуналної та 76 –приватної власності з чисельністю працюючих 5,4  тис. осіб.

    Введено в експлуатацію соціально значимі  об’єкти. За видами економічної діяльності найбільші обсяги інвестицій вкладені в обробну (72,3%) та добувну промисловості (1,9%). В економіку області залучено інвестицій із 26 країн світу, серед яких Сполучене Королівство, Вірінські Острови, Швейцарія, США.

    Загальний обсяг інозмних інвестицій в економіку  області за весь період інвестування склав станом на 1 січня 2005 р. 107, 2 млн  дол. США.

    Питома  вага області у загальному обсязі іноземних інвестицій в Україну складає 1,3 %.

4. Взаємовідносини  влади та підприємства  у сфері інвестиційної діяльності регіону 

    Незважаючи  на зусилля уряду і велику кількість  публікацій, проблема залучення інвестицій в Україну залишається не вирішеною, методи оцінки інвестиційної привабливості регіонів України практично не визначеними. Саме відсутність відповідних характеристик та інформації про економічні, фінансові та юридичні умови здійснення іноземних інвестицій в України є серйозною перешкодою на шляху інвесторів.

    Основні підходи оцінки інвестиційної привабливості  регіонів переважно базуються на використанні методу експертних оцінок і на аналізі статистичних даних  по різних економічних показниках. Вони розрізняються переліком пропонованих респондентам питань, методикою збору інформації, виділенням груп економічних суб’єктів, а також критеріями, відповідно до яких виробляється групування показників на кожному рівні.

    Аналіз  існуючих методик оцінки інвестиційного клімату регіонів свідчить про існування різноманіття підходів, що використовують різні способи статистичного збору інформації і різні критерії економічного аналізу. Наприклад, лондонський журнал „Euromoney” розраховує інтегральний показник надійності, що вимірюється за стобальною шкалою. У США публікуються індекси, що характеризують рейтинг штатів за різними критеріями і мають різну спрямованість. Низка відомих наукових центрів та інвестиційних компаній періодично публікують ранговий за рівнем інвестиційної привабливості перелік країн з метою орієнтації потенційних інвесторів. З метою виявлення нових можливостей для регіональної диверсифікації вітчизняних і зарубіжних інвесторів, підвищення гарантії ефективності інвестиційної діяльності необхідно визначити методи та методики, що дають достовірну оцінку інвестиційної привабливості регіонів країни.

    Розглянемо  результати досліджень найбільш відомих  рейтингів регіонів, проведених в  Україні. Для оцінки розвитку економіки  й регіональної диференціації В.Романенко, І.Калініченко запропонували інтегральний показник валового регіонального продукту на душу населення. За його відсутності вони пропонують використовувати показник валової доданої вартості.

    Серед найбільш розповсюджених підходів варто  виділити оцінку інвестиційної привабливості  інвестиційного потенціалу регіонів, яка зводиться до ранжування регіонів за рівнем їхньої привабливості для інвестора. До найбільш відомих методик ранжування регіонів належать розробки І.О.Бланка, Л.Тарангул, І.Горленко, К.Гурової та О.Колосова. Ці автори пропонують проводити оцінку привабливості регіонів по п'яти синтетичних параметрах: рівень природного потенціалу, демографічна характеристика регіонів, рівень розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури регіону, рівень криміногенних, екологічних й інших видів ризиків. Інтегральний показник економічного потенціалу розраховувався шляхом визначення часток ваги з урахуванням їхньої порівняльної значимості у формуванні даного показника. К.Д.Гурова запропонувала доповнити процедуру ранжування регіонів з урахуванням використання їхнього потенціалу залежно від критеріїв ефективності і ризику.

    Якщо  орієнтуватися на індикатор інвестиційної  безпеки, дефіцит інвестиційних  ресурсів в Україні складає як мінімум 5,32% ВВП. Обмеженість інвестиційних  ресурсів викликає необхідність залучення прямих іноземних інвестицій. Проте, світовий досвід свідчить, що для збільшення рівня інвестування національної економіки необхідно, в першу чергу, використовувати внутрішні резерви та механізми підвищення інвестиційної активності. Одним з таких резервів є активізація інвестиційної діяльності в регіонах. Аналіз територіальної структури внутрішніх інвестицій свідчить про нерівномірність їх розподілу та різну динаміку по роках у різних регіонах (табл.2).  

Територіальна структура інвестицій в основний капітал* (відсотки)

Список  використаних джерел 

1. Т. Иванова, С. Макаренко

      Проблемы  занятости в Кировоградской области

2. Маршавін Ю. М. / Ринок праці та зайнятість населення. - №1. – 2010р. – 17 ст.

3. http://www.ekonomika.kr.ua/

4. http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=836650

5. http://center.kr-admin.gov.ua/

Додаток