Інвестиційна привабливість туристичної галузі

 

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

 

Кафедра економічної теорії і фінансів

 

 

 

 

Індивідуальна робота

з дисципліни інвестування

на тему:

«Інвестиційна привабливість туристичної галузі»

 

 

 

 

 

Виконала:

студентка ІІІ курсу

групи УД - 11

Ткаченко В.А.

 

 

 

Перевірила:

старший викладач

 Мілєва Т. С.

 

 

 

 

 

 

 

Харків-2014

 

 

ПЛАН

 

1. Стан і перспективи розвитку туризму в Україні
2. Мета та основні завдання розвитку туризму в Україні

     3. Стратегія розвитку галузі туризму

3. Фінансове забезпечення основних напрямів

     5.  Основні показники  туризму в Україні

     6. Оцінка інвестиційної привабливості галузі

Висновки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Стан і перспективи  розвитку туризму в Україні

Невід’ємною складовою світового туристичного процесу є вітчизняна галузь. Попри всі політичні та соціально-економічні негаразди останніх років індустрія туризму стала тією галуззю народного господарства України, яка з року в рік без залучення державних дотацій стабільно нарощує обсяги виробництва туристичного продукту.

Туризм в Україні може і повинен стати сферою реалізації ринкових механізмів, джерелом поповнення держаного та місцевих бюджетів, засобом загальнодоступного і повноцінного відпочинку та оздоровлення, а також ознайомлення з історико-культурною спадщиною та сьогоденням нашого народу і держави.

Пріоритетним видом туризму для України залишається іноземний (в’їзний) туризм як вагомий чинник поповнення валютними надходженнями державної скарбниці та створення додаткових робочих місць.

Нині Україна має понад 4,5 тис. закладі розміщення туристів і відпочиваючих на 620 тис. місць, але вони потребують модернізації та реконструкції відповідно до міжнародних стандартів. Крім того, підтримання в належному стані потребують і рекреаційні зони, пам’ятки культури та архітектури України, інші об’єкти туристичних чи екскурсійних послуг.

З урахуванням тенденцій реформування усіх сфер суспільного життя доцільним є розроблення основних напрямків розвитку туризму в Україні до 2013 року (далі - основні напрями). Вони мають стати концептуальною базою довгострокової Державної програми розвитку туризму, створення організаційно-правових та економічних засад становлення туризму як високорентабельної галузі економіки, важливого засобу культурного та духовного виховання громадян України, відтворення їх трудового потенціалу.

 

 

 

 

2. Мета та основні  завдання розвитку туризму в  Україні

Метою розвитку туризму в Україні є створення сприятливого організаційно-правового й економічного середовища для розвитку цієї галузі, формування конкурентоспроможного на світовому ринку вітчизняного туристичного продукту на основі використання природного та історико-культурного потенціалу України, забезпечення її соціально-економічних інтересів і екологічної безпеки.

Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити такі основні завдання:

- впровадити ефективні механізми  фінансово-економічного регулювання  розвитку галузі туризму;

- визначити шляхи, форми та методи  стимулювання розвитку підприємництва в цій сфері;

- створити, з урахуванням соціально-економічних  інтересів держави, ефективну модель  інвестиційної політики в галузі  туризму;

- удосконалити організаційні структури  управління галуззю туризму;

- забезпечити раціональне використання  та відновлення природного та історико-культурного середовища;

- прийняти екологічні регламенти  та затвердити допустимі норми  освоєння туристичних ресурсів, розробити механізми їх дій  та запровадити в практику  управління.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Стратегія розвитку  галузі туризму

Стратегія розвитку туристичної індустрії в Україні полягає у виробленні державної політики в галузі туризму як одного із пріоритетних напрямків розвитку національної культури та економіки.

Основу державної політики в галузі туризму повинні складати такі чинники:

- державне стимулювання внутрішнього  та іноземного (в’їзного) туризму, в  тому числі через удосконалення  системи оподаткування;

- забезпечення внутрішньої конвертованості  туристичних послуг шляхом підвищення  їх якості та розширення асортименту, поліпшення умов обслуговування туристів;

- поетапна приватизація туристичних  об’єктів з їх інфраструктурою;

- будівництво нових, реконструкція  та модернізація діючих туристичних  об’єктів;

- державне фінансування відновлення  пам’яток архітектури, культури, історії України;

- залучення коштів підприємницьких  структур, суб’єктів туристичної  діяльності для розвитку інфраструктури  туризму (шляхи, пункти пропуску, системи  водопостачання та каналізації, зв’язок, служби сервісу тощо);

- організація приміських зон короткочасного відпочинку, створення нових рекреаційних зон загальнодержавного та місцевого значення;

- сприяння організації виробництва  екологічно чистої сільськогосподарської  продукції для забезпечення потреб  туристів і відпочиваючих у  високоякісних продуктах харчування;

- залучення приватного сектора, особливо у сільській місцевості, до рекреаційно-туристичного підприємництва  та підсобної діяльності у  сфері туризму (сільського зеленого  туризму);

- створення сприятливих умов  для розвитку активних видів туризму (оздоровчо-спортивного, екологічного, пригодницького тощо);

- державне сприяння просуванню  на міжнародний ринок туристичного  продукту України через міждержавні  угоди та програми;

- створення сучасної інформаційно-маркетингової  служби у сфері туристичного бізнесу;

- проведення науково-дослідних, проектних  і пошукових робіт з актуальних  проблем розвитку рекреаційно-туристичних  господарств, використання природного  та історико-культурного потенціалу  країни, створення геоінформаційної  системи “Туризм в Україні” тощо.

Разом із цим необхідно реалізувати низку науково-організаційних програм з метою забезпечення екологічно допустимих масштабів і темпів розвитку рекреаційно-туристичних зон, зокрема:

- провести комплексні ландшафтно-екологічні та історико-культурні дослідження території України, встановити диференційовані норми туристичного навантаження на довкілля;

- переглянути природо-та пам’яткоохоронні  нормативно-правові акти з метою  посилення відповідальності за  їх порушення;

- обґрунтувати на основі норм антропогенного навантаження гранично допустимі межі сумарної місткості об’єктів, розміщених у туристичних центрах.

Першочерговими практичними кроками у контексті реалізації Основних напрямів слід вважати:

- розроблення нормативно-правової бази з питань туризму, здійснення за участю Державного комітету України по туризму експертиз проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів у цій галузі;

- розроблення стандартів на  послуги, що надаються туристам  і екскурсантам;

- проведення сертифікації туристичних послуг;

здійснення паспортизації туристичних підприємств і організацій;

- удосконалення порядку ліцензування  суб’єктів туристичного підприємства;

- запровадження пільгових умов для стимулювання організацій відпочинку й

оздоровлення дітей та молоді, насамперед, дітей-сиріт, дітей-інвалідів, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших соціально незахищених груп населення;

- облаштування туристичної інфраструктури  у мережі міжнародних транспортних

коридорів, що пролягають через територію України;

            - налагодження потужної реклами вітчизняного туристичного продукту;

- випуск високоякісного інформаційно-довідкового  матеріалу, створення 

спеціалізованих видань туристичного профілю (газет, журналів, законодавчих збірників, методичних рекомендацій, тематичних монографій, навчальних посібників, підручників тощо), постійних радіо та телепрограм;

- забезпечення регулярного проведення  в Україні міжнародних і національних 

туристичних виставок, салонів, бірж, ярмарків, фестивалів, конкурсів тощо, організацію участі вітчизняних виробників туристичного продукту в аналогічних заходах за межами України з метою залучення в Україну найбільшого числа іноземних туристів;

- створення сприятливих умов  для збільшення туристичних потоків шляхом

спрощення, згідно з міжнародною практикою, візових, митних і прикордонних формальностей;

            - формування мережі туристичних представників України за кордоном;

- створення тематичних програм, у яких всебічно, повно та правдиво

висвітлюються вітчизняна історія, життя і діяльність видатних українських політичних і військових діячів, народних героїв, митців;

- проведення науково-практичних, методичних  конференцій, семінарів та інших 

заходів для визначення науково обґрунтованих напрямів туризму;

4. Фінансове забезпечення основних напрямів

Комплексне управління реалізацією основних напрямів покладається на Державний комітет України по туризму, який має співпрацювати з цих питань з місцевими органами виконавчої влади, заінтересованими міністерствами і відомствами. Основними джерелами фінансування основних напрямів мають стати:

            - кошти туристичних підприємств  і організацій, у тому числі  й на умовах пайової участі;

            - кредитні ресурси;

            - іноземні інвестиції;

            - державні асигнування на розвиток рекреаційних зон загальнодержавного значення та відновлення історико-культурних пам’яток

            - інші джерела, не заборонені  законодавством України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.   Основні показники  туризму в Україні

Туристичні потоки 

 

роки	Кількість громадян України, які виїжджали за кордон - усього*	Кількість іноземних громадян, які відвідали Україну - усього*	Кількість туристів, обслугованих суб'єктами туристичної діяльності України – усього**	Із загальної кількості туристів:			Кількість екскурсантів
				іноземні туристи	туристи-громадяни України, які виїжджали за кордон	внутрішні туристи
2005	13422320	6430940	2013998	377871	285353	1350774	1643955
2006	14849033	9174166	2175090	416186	271281	1487623	1874233
2007	14729444	10516665	2265317	417729	302632	1544956	1991688
2008	14794932	12513883	2856983	590641	344 332	1922010	2690810
2009	15487571	15629213	1890370	436311	441798	1012261	1502031
2010	16453704	17630760	1825649	326389	566942	932318	1704562
2011	16875256	18935775	2206498	299125	868228	1039145	1768790
2012	17334653	23122157	2863820	372455	336049	2155316	2393064
2013	15498567	25449078	3041655	372752	1282023	1386880	2405809

 

Протягом 2013 року чинними були 6106  ліцензій на туристичну діяльність, з них тур операторів - 1 904 та турагентів - 4 202, відповідно 31 % і 69 %. У порівнянні з 2012 роком спостерігається збільшення кількості чинних ліцензій на 14,4% (у 2012 р. чинними були 5 338 ліцензій).

Протягом 2012 року туристичні послуги фактично надавали 4 631 ліцензіата, з них: туроператорів – 1 517 і турагентів – 3114, відповідно 33 % та 67 %.

Отже, у 2013 році туристичну діяльність здійснювали 76 % ліцензіатів, у 2009 року, фактично працювали 72 % ліцензіатів. Тобто, за 2013 рік число непродуктивних ліцензіатів зменшилось.

Середньооблікова кількість працівників туроператорів та турагентів дорівнює 23,6 тис. осіб, що на 4 %  більше, у порівнянні з 2012 роком.

Пріоритетними видами туристичної діяльності у 2013 році, як і у 2012 році, залишаються внутрішній та виїзний туризм. В цілому по Україні на внутрішній туризм припадає 46 % туристів, обслугованих ліцензіатами, 42 % - на  виїзний туризм та 12 % на в’їзний.

Всього протягом 2013 року туристичними підприємствами обслуговано 3 млн. туристів (на 6 % більше, ніж у 2012 році) та 2,4 млн. екскурсантів (на 1 % більше) в т. ч. за видами туризму:

-   в’їзний – 372,8 тис. осіб (майже не змінилося порівняно з 2013 роком);

-   виїзний –  1,3 млн. осіб (у 4 рази більше, ніж у 2012 році);

-   внутрішній – 2,2 млн. осіб (на 36 % менше, ніж у 2013 році).

Збільшення на 6 % загальної кількості туристів, обслугованих туроператорами  протягом 2013 року, відбулось за рахунок зростання кількості обслугованих виїзних туристів.

Зростання кількості виїзних туристів протягом року, відбулось за рахунок м. Києва (на 25 %, або на 276,5 тис. осіб) та областей: Черкаської (на 53 %, або на 3,7 тис. осіб), Житомирської (на 51 %, або на 1,9 тис. осіб), Полтавської (на 43 %, або на 5,1 тис. осіб), Львівської (на 32 %, або на 18,6 тис. осіб), Чернівецької (на 21 %, або на 5,7 тис. осіб), Харківської (на 19 %, або на 10,4 тис. осіб).

Зменшення кількості обслугованих внутрішніх туристів протягом року, відбулось за рахунок в м. Києві (на 8 %), м. Севастополі (на 7%), АР Крим (на 11 %) та в регіонах: Івано-Франківському (на 54 %), Полтавському (на 17 %), Луганському (на 16 %), Харківському (на 12%).

Платежі до бюджету ліцензіатів у 2012 році збільшились порівняно з 2011 роком на 19,6 % і становлять 208,1 млн. грн. В середньому з розрахунку на одного ліцензіата припадає 34,0 тис. грн. платежів до бюджету, що на 4 % більше, ніж у 2012 році.

Ефективність роботи підприємств у 2013 році зменшилась – в середньому один ліцензіат обслужив 1067 туриста, що на 21% менше, ніж в минулому році.

Продуктивність праці підвищилась - в середньому на одного ліцензіата припадає 1738,0 тис. грн. обсягу наданих послуг, що на 22 % більше, ніж у 2012 році.

За географічними напрямами туристичні потоки майже не зазнали змін. Як і у попередніх роках українці подорожували до Туреччини (36 %), Єгипту (28%), Болгарії (2 %), Польщі (2 %). До України приїздили переважно з Росії (39 %), Німеччини (10 %), США (7 %), Англії (3 %), Білорусії (3 %).

Перші місця за рейтингами основних показників, як і в попередніх роках, посідають м. Київ, Івано-Франківська обл. та АР Крим. Зокрема, м. Київ посідає 1 місце майже по всім основним показникам, крім кількості обслугованих екскурсантів, Івано-Франківськ займає 2 місце за всіма показниками, кількості обслугованих екскурсантів – 1 місце та внутрішніх туристів –1 місце.

   АР Крим займає 3 місце  за всіма показниками, крім  кількості  обслугованих екскурсантів – 2 місце  та внутрішніх туристів – 3 місце.

В’їзний (іноземний) туризм

 

Роки	Кількість іноземних громадян, які в'їхали в Україну −  усього**	Із них − за метою поїздки
		службова,  ділова, дипоматична	туризм	приватна	навчання	працевла-штування	імміграція (постійне місце проживання)	культурний та спортивний обмін, релігійна, інша
Усього	21203327	694557	1083015	19089067	67479	14760	48343	206106
у тому числі з країн
Афганістан	991	91	71	282	63	1	391	92
Албанія	427	180	71	99	14	18	19	26
Алжир	677	165	55	153	138	3	78	85
Ангола	160	4	12	17	111	−	11	5
Азербайджан	77123	4699	6282	57350	1791	160	1639	5202
Аргентина	1716	345	612	613	1	14	11	120
Австралія	5769	841	3370	1199	6	91	57	205
Австрія	27512	8700	8849	9052	32	178	164	537
Бахрейн	425	38	101	103	161	2	3	17
Бангладеш	245	75	16	44	61	2	44	3
Вірменія	52492	1801	3457	44238	147	50	1774	1025
Бельгія	13796	2898	4866	5483	14	75	134	326
Болівія	173	25	94	36	1	3	5	9

 

Продовження таблиці в’їзний туризм

Боснія і Герцеговина	997	507	92	182	18	12	31	155
Бразилія	2427	653	769	327	20	117	57	484
Болгарія	27099	8655	2054	14934	462	178	388	428
М'янма	167	3	48	2	2	112	−	−
Білорусь	3058023	49834	130730	2843308	330	207	1499	32115
Камерун	504	31	43	56	323	5	36	10
Канада	28349	2815	8810	15720	60	82	282	580
Шрі-Ланка	431	192	35	45	118	4	33	4
Чілі	382	61	264	22	1	−	−	34
Китай	16794	6022	1326	1106	6372	321	1068	579
Тайвань, провінція Китаю	378	140	168	14	3	20	5	28
Колумбія	278	76	134	47	2	4	8	7
Конго	286	42	6	35	183	8	7	5
Демократична Республіка Конґо	176	31	5	11	121	−	2	6
Хорватія	3575	1262	813	928	16	81	30	445
Куба	702	282	54	235	1	4	101	25
Кіпр	3913	692	1143	1828	46	26	22	156
Чеська Республіка	46461	9501	9097	26928	18	172	137	608
Данія	12051	3210	5058	3413	31	83	78	178
Еквадор	270	77	39	39	89	11	7	8
Ефіопія	104	9	3	28	50	−	10	4
Естонія	16712	2869	3579	9913	35	32	84	200
Фінляндія	8020	1874	3691	2274	6	7	24	144
Франція	56268	11222	24341	18389	40	467	499	1310
Грузія	36039	7641	2493	21154	636	146	1824	2145
Палестинська територія	668	52	86	149	306	3	61	11
Німеччина	227725	29720	75320	116729	235	610	843	4268
Гана	312	13	9	15	253	2	10	10

 

Кількість в’їзних (іноземних) туристів, обслугованих ліцензіатами протягом 2013 року, становила 315,9 тис. осіб, що менше у 2 рази, у порівнянні з 2012 роком.

Зменшилась кількість іноземних туристів, які скористались послугами суб’єктів туристичної діяльності, в областях Івано-Франківській у 2,1 рази , Тернопільській на 1 %, Миколаївській на 6,5 %, АР Крим на 10,5%, Полтавській на 7 %,  Дніпропетровській на 2,4 %,  Волинській на 2,5%, Одеській на 4,1%, м. Севастополь на 5%

Найменша кількість іноземних туристів - 56 осіб - обслугована в Житомирській області, це дорівнює 0,008 % від обсягу по Україні. Також дуже низький цей показник в Луганській (126 особи або 0,019 %), Сумській (149 осіб або 0,022 %), Тернопільській (220 осіб або 0,033 %), Кіровоградській (594 особи або 0,098 %), Київській (625 осіб або 0,095%),  Черкаській (953 особи або 0,145 %), Полтавській (1341 особа або 0,2 %).

Традиційно більше 80 % іноземних туристів припадає на 4 регіони: м. Київ (48 %), АР Крим (17,5 %), м. Севастополь (11 %), Одеську область (6,75 %).

Внутрішній туризм

Державна служба туризму й курортів констатує стабільність внутрішнього туризму в Україні в 2013 році на рівні минулого року.

Про це на прес-конференції сказав голова державної служби туризму і курортів Анатолій Пахля.

"На внутрішньому ринку вдалося  практично зберегти стійку тенденцію  збільшення туристичного потоку. При тому, що минулий рік у  цьому напрямку був дуже вдалим", - сказав він.

Він уточнив, що стосовно минулого року рівень українського внутрішнього туризму знизився на 4%.

При цьому, за оперативним даними служби, виїзний туристичний потік разом з тим знизився на 38%, в'їзд іноземних туристів - на 24% у цілому по Україні, при тому, що в деяких регіонах країни такий відтік туристів досягав 40%.

У цілому по Україні скоротилася кількість проведених екскурсій на 7%.

Таким чином, вплив світової фінансової кризи був несуттєвим тільки на ринок внутрішнього туризму.

Зі слів Пахлі, Україна намагається не допустити збільшення зниження потоків туристів порівняно зі своїми країнами-сусідами.

Він зазначив, що, оцінюючи нинішній сезон, тенденція скорочення в'їзного туризму чітко проглядається в багатьох туристичних країнах.

Щодо Криму, одного з основних туристичних регіонів України, керівник Держслужби туризму й курортів повідомив, що за підсумками 9 місяців поточного року (після завершення літнього сезону) загальне зниження туристичного потоку відбулося на 12,7% до 4,9 млн. чоловік.

Однак при цьому фінансові надходження від туризму скоротилися тільки на 2%, становивши майже 1,5 млрд. гривень.

У західному туристичному регіоні України (Закарпаття, Карпати) зниження потоків туристів відбулося тільки на 2-3%.

Пахля пояснив цю тенденцію тим фактом, що в нинішньому сезоні в Криму середні ціни на відпочинок зросли на 10-15%, тоді як на Західній Україні залишилися на торішньому рівні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Оцінка інвестиційної привабливості галузі(за 2008 рік)

№	Показники	Бали (від   -5 до +5)
1.	Рівень перспективності розвитку	+5
2.	Рівень стійкості відносно економічного спаду	+3
3.	Рівень насичення попиту на продукцію	+3
4.	Рівень державної підтримки	-3
5.	Рівень конкуренції	1
6.	Рівень державного регулювання цін на продукцію	-2
7.	Рівень державного регулювання поточних витрат і норми прибутку	-2
8.	Надійність забезпечення сировинними ресурсами	+5
9.	Прогресивність техніки і технологій	+2
∑  балів		12
Середній бал		1,33