Інвестиційний клімат Польщі

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Тернопільський  національний економічний  університет

Україно-німецький  економічний факультет 
 
 

Кафедра міжнародних 

фінансів 
 

ІНДЗ  на тему:

«Інвестиційний  клімат Польщі» 
 
 
 
 
 
 

Виконала: студентка групи МЕН-41

Худа  Х.І.

Перевірила: доц., к.е.н.

Гавришків І.Р. 
 
 
 
 
 
 
 

Тернопіль-2011

     План 

     Вступ

     1.Економічна  ситуація у Республіці Польща.

     2. Основні інвестиційні показники.

     3. Державна політика стимулювання  інвестицій у Польщі.

     3.1. Спеціальні економічні зони.

     Висновок

     Використані джерела 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Вступ 

     Для більшості країн актуальними  і практично значущими для  інвестора є оцінки інвестиційного клімату (інвестиційної привабливості ) регіонів. В наш час переважають негативні оцінки сучасного інвестиційного клімату України фахівцями, науковцями, працівниками управління різних наукових рівнів. Це вимагає глибокого наукового дослідження інвестиційного клімату, розробки та реалізації низки заходів з метою його поліпшення.

     Існує тісний зв`язок між обсягами інвестицій в економіку та темпами росту національного доходу, валового внутрішнього продукту, продуктивності суспільної праці. А оскільки темпи росту валового внутрішнього продукту та національного доходу визначають рівень соціально-економічного розвитку, то першочерговим завданням уряду є підтримання інвестиційної активності.

     Не  слід також забувати, що чим менше  імідж країни відповідає очікуванням  інвестора, тим нижче оцінюється інвестиційний клімат і тим на більші уступки й пільги мусить погоджуватися держава для залучення капіталу. І навпаки, поліпшення інвестиційного клімату дозволяє державі послідовно знижувати пільги, вирівнюючи їх до міжнародних стандартів, і створювати конкурентний інвестиційний ринок.

     Така  привабливість є ключовою умовою залучення зовнішніх інвестицій в економіку держави, регіону, галузі або окремого підприємства. 
 
 
 
 
 
 
 

     1.Економічна ситуація у Республіці Польща. 

     Попри певний спад обсягу інвестицій у країнах  Центральної Європи, що є проявом  негативних тенденцій на світовому  ринку, експерти сходяться у високій оцінці привабливості польської економіки насамперед з огляду на те, що Польща має передбачувану зовнішню та внутрішню політику, а також завдяки стабільності її економіки.(табл. 1) 

     Таблиця 1

Макроекономічні показники Республіки Польща у 2005-2010

     За  підсумками 2010 року у Польщі спостерігалось зміцнення позитивних тенденцій розвитку ключових галузей польської економіки: приріст промислової продукції, будівельно-монтажної продукції та роздрібного продажу. Незначного зросту рівня працевлаштування можна було зауважити у секторі підприємництва.

     Приріст рівня виробництва промислової  продукції склав 9,8% проти зниження на рівні 3,2%  у 2009 році, приріст будівельно-монтажної продукції становив на рівні 3,5% проти 3,7% у 2009, відбувся зріст об’ємів роздрібного продажу продукції - на рівні 3,1% проти 2,7% .

     Щодо  збільшення в Польщі зареєстрованих безробітних осіб, то їхня кількість  наприкінці грудня 2010 р. становила 1 955 тис. осіб, тобто на 96 тис. осіб більше у порівнянні з листопадом 2010 р. та на 62 тис. осіб більше у порівнянні з груднем 2009 р. (рівень безробіття наприкінці 2010 р. склав 12,3% проти 11,7% у листопаді 2010 р., та 12,1% в грудні 2009 р.).

     Водночас, за даними Міністерства економіки РП, за підсумками 2010 р., приріст рівня  ВВП РП становив 3,8% (1 016,0 млрд. пол. злотих або 347,9 млрд. дол. США). Приріст рівня ВВП РП Польща завдячує, окрім приросту рівня виробництва промислової продукції, будівельно-монтажної продукції та рівня роздрібного продажу, також й рівню продажу на виробничих підприємствах, які забезпечують продаж продуктів харчування (на 17,6% проти 6,3% рік тому).

     У 2010 р. в Польщі відбулось підвищення цін на товари та послуги на рівні 2,6% проти 3,5% у 2009 р., а на промислову продукцію – на рівні 2,1% (проти 3,4% у 2009 р.), у той час коли рівень заробітних плат у підприємницькому секторі підвищився на 4,4%, а у сфері промисловості на 4,9%. У звітному періоді рівень середньої заробітної плати у підприємницькому секторі становив 3 325 пол. злотих (1 104,6 дол. США) та у сфері промисловості 3 315 пол. злотих (1 105,0 дол. США). Відповідно, рівень інфляції в Польщі у 2010 р. становив 2,6% ( в грудні 2010 р. - 3,1%). 

       Виконання дохідної частини бюджету,  за результатами 11 місяців 2010 р., становить 91,1%, тобто склало 226,9 млрд. злотих (78,5 млрд. дол. США), тоді як державним бюджетом РП передбачено на 2010 р. загальну суму доходів на рівні 249,0 млрд. злотих (86,1 млрд. дол. США). Виконання видаткової частини бюджету за аналогічний період становить 89,5%, тобто склало 269,5 млрд. злотих (93,2 млрд. дол. США), тоді як державним бюджетом РП передбачено на 2010 р. загальну суму витрат на рівні 301,2 млрд. злотих (104,2 млрд. дол. США). На думку економістів, у дохідній частині державного бюджету РП найгірше виглядає ситуація із надходженням коштів від сплати податків від доходу юридичних осіб, оскільки вдалось зібрати лише 70,3% запланованої суми. Експерти вважають, що така ситуація є результатом відчутних наслідків кризи і втрат, яких зазнали підприємці протягом кризи. Не досить оптимістичною виглядає ситуація, пов’язана із податками на дохід від фізичних осіб – у даному випадку вдалось реалізувати 87,9% плану державного бюджету. Натомість, позитивною виглядає ситуація із сплатою ПДВ та акцизного збору – в обох випадках рівень доходів до державного бюджету РП перевищує вже 95% плану дохідної частини бюджету. У свою чергу, на думку експертів, уряд РП однак зазнає проблем у покритті державної заборгованості, оскільки вже на сьогодні витрачено на ці цілі 97,1% запланованої суми. Так, у листопаді ц.р. рівень витрат на ці цілі сягнув 2,2 млрд. злотих, тоді як в бюджеті залишилось лише 0,8 млрд. злотих вільних коштів. На сплату зовнішньої заборгованості витрачено 93,2% запланованої суми.

     За  підсумками 11 місяців 2010 р. динаміка зовнішнього  товарообігу РП мала тенденцію до зростання. Обсяг експорту у зазначеному періоді склав 107,9 млрд. євро або 83,6 млрд. дол. США (зростання на рівні 19,8 % у порівнянні до аналогічного періоду 2009 р.), обсяг імпорту – 119,9 млрд. євро або 92,9 млрд. дол. США (зростання на рівні 21,7% у порівнянні до аналогічного показника 2009 р.). Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі склало  12,0 млрд. євро або 9,3 млрд. дол. США.

     2. Основні інвестиційні показники.

     За  даними Національного банку РП, прямі  іноземні інвестиції до РП, за період грудень 2009 р.- листопад 2010 р. склали 30 615 млн. пол. злотих (10 205 млн. дол. США), що становить на 15,6% менший показник у порівнянні до аналогічного періоду 2008-2009р.р. Величина польських інвестицій за кордоном становить 12 990 млн. пол. злотих (4 330 млн. дол. США), що також становить на 25,8% менший показник у порівнянні до аналогічного періоду 2008 -2009рр.(рис. 1) 
 
 

     Рис. 1 Обсяги прямих іноземних інвестицій в Республіку Польща (млрд. євро) 
 

     Рис.2. Галузева структура  інвестицій

     Рис.3. Географічна структура  інвестицій 

     Рис. 3. Географічна структура  інвестицій.

     Загалом, оцінюючи досвід Польщі у залученні  іноземних інвестицій, варто зазначити, що сприятливий інвестиційний клімат у країні зумовлено насамперед прозорістю права, а також створенням рівних умов для інвесторів.

     Конкурентні переваги Польщі, як країни – рецепієнта:

• стратегічне положення в континентальній Європі (рис.4)
• транс'європейський транспортний коридор
• єдина країна ЄС із зростаючим ВВП у 2009 році (рис.5)
• стабільне зростання ринку;
• доступ до регіональних міжнародних ринків;
• стимулююча політика уряду.

     Рис. 4. Переваги від географічного положення Польщі

     Рис. 5. ВВП окремих  країн Європи у 2009 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3. Державна політика  стимулювання інвестицій  у Польщі.

Державна  політика стимулювання інвестицій:

• державні субсидії;
• звільнення від податків (можливе лише у спеціальній економічній зоні);
• звільнення від податку на нерухомість (тільки в тому випадку, коли інвестор є власником будівлі);
• грошові субсидії із фондів ЄС (залежно від інвестиційного проекту).

Державна  система підтримки(гранти):

• інвестиційний грант:
• інвестиційний проект вартістю не менше 160 млн. злотих  створення принаймні 50 нових робочих місць;
• інвестиційний проект вартістю не менше 1 млрд.злотих і створення принаймні 500 робочих місць(в тому випадку,коли інвестиції здійснюються у непріоритетні сектори);

Грант на створення робочих місць:

• створення принаймні 250 нових робочих місць та проект  вартістю не менше 40 млн. злотих (у пріоритетних секторах);
• створення принаймні 500 нових робочих місць та проект вартістю не менше 1 млрд. злотих (непріоритетний сектор);
• створення принаймні 250 нових робочих місць у секторі BPO (аутсорсинг бізнес-процесів);
• створення принаймні 35 нових робочих місць для працівників з високим рівнем освіти та інвестиційний проект вартістю не менше 3 млн. злотих в секторі R & D (науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи);

  Пріоритетні сектори:

• автомобілебудування;
• авіація;
• біотехнології;
• BPO, R & D;
• IT та електроніка;

3.1. Спеціальні економічні  зони

Рис . 6. Спеціальні економічні зони

     Перші польські СЕЗ (для пригніченого безробіттям Мельца) були створені ірландськими архітекторами на зразок зони у Шаноні.

     Між вереснем 1995 р. і квітнем 1997 р. відкрито шість зон: Мелецька, Катовіцька, Сувальська, Лодзька, Валбжихська і Легніцька.  Наступні 11 зон створено протягом двох місяців – між вереснем і жовтнем 1997р. Це було обумовлено значною лібералізацією правил, які стосуються створення СЕЗ. Нині у Польщі діє 14 СЕЗ і 1 технологічний парк. Скорочення чисельності СЕЗ пов'язано з розпорядженням Кабінету Міністрів від 13 березня 2001 р., яке закриває СЕЗ у Ченстохові, а також Мазовецьку СЕЗ "Технопарк-Модлін". Крім СЕЗ "Евро-Парк Мелец" і Катовіцької СЕЗ, які будуть активні відповідно до 2015 і 2016 рр., решта 12 СЕЗ разом з технологічним парком буде діяти до 2017 р.

     Спеціальними економічними зонами управляють акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, в яких Державна скарбниця або самоврядування воєводств мають більшість голосів. Згоду на діяльність у СЕЗ можна отримати шляхом торгів або переговорів з Міністром економіки. Однак згідно зі статтею 20 закону від 20 жовтня 1994 р., Міністр здійснив цесію (передачу прав на надання дозволів) всім товариствам, які управляють СЕЗ, тому на практиці треба звертатися до цих товариств.  Польща розвивається, але все ж таки вона постійно відчуває нестачу капіталу, технологій, а також інфраструктури, що дозволяють у короткий час зменшити економічну дистанцію відносно високорозвинених країн. Здобуваючи іноземний капітал, Польща отримує не тільки цей капітал і технологію, а також нові робочі місця, ноу-хау, яке стосується виробництва і управління, збільшує свій експорт, поліпшує торговельний баланс і конкурентоспроможність на міжнародному ринку.

     Зважаючи  на те, що після 1989 р. існує багато регіонів із проблемою структурного безробіття, яка вимагає ґрунтовного структурного перетворення, вирішено створити СЕЗ. Головною метою створення СЕЗ вважають:

     - розвиток певних сфер економічної діяльності, нових технічних і технологічних рішень та їхнього використання у національному господарстві,

     - розвиток експорту,

     - збільшення конкурентоспроможності виробництва і послуг,

     - упорядкованість промислового майна та економічної інфраструктури,

     - створення нових робочих місць,

     - благоустрій невикористаних природних ресурсів без порушення екологічної рівноваги. 
 

     Таблиця 2

     Спеціальні  економічні зони Республіки Польща

Вигоди  від отримання  дозволу на здійснення діяльності в СЕЗ: 

• право на звільнення від податку на дохід ( регіональна допомога);
• земельні ділянкі для інвестиційних проектів, пропонуються за достатньо низькими цінами;
• безкоштовна допомога у вирішенні формальностей, пов'язаних з інвестиційним проектом.

Висновок 

     Найбільшим  плюсом Республіки Польща в плані залучення інвестицій є доступ до європейського ринку, а також дуже великий сам польський ринок. Крім цього, доступ інвесторів до добре підготовленої, освіченої робочої сили. Причому її кошти, незважаючи на сильну конкуренцію в країнах Східної Європи, все ще залишаються для них привабливими.

     Якщо  ж говорити про  слабкі сторони, то найслабше представлена інфраструктура, особливо шляхова. Тут необхідно дуже багато зробити, особливо у перспективі проведення фіналу Чемпіонату Європи з футболу 2012 року.

     Також необхідним є  поліпшення роботи адміністрації і в роботі над вдосконаленням юридичних процедур.

     Загалом інвестиції в Польщі законодавчо захищені від незаконної експропріації, місцева валюта стабільна та вільно конвертується на внутрішньому ринку, прибуток може бути конвертований і репатрійований, іноземні інвестори мають змогу купувати будівлі і земельні ділянки. 

     Сьогодні  слово "інвестиція" є одним  із найбільш популярних у лексиконі  польських журналістів, урядовців, підприємців, простих громадян. Останні "інвестують" у будівництво  власного будинку або купівлю  помешкання; у "високих" кабінетах  говорять про "залучення стратегічного інвестора"; у віддалених провінційних регіонах виростають бізнес-центри. Як польська економіка спромоглася заслужити високу довіру внутрішніх та зовнішніх інвесторів? Відповідь на це питання лежить насамперед у сфері дотримуваної протягом останніх 10 років державної політики залучення інвестицій, яка була надзвичайно виваженою та вдалою. 
 
 
 
 

Список  використаних джерел:

     www.unctad.org

     mfa.gov.ua › poland