Інвестиційний проект у сфері виробництва склотари в Чеській Республіці

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ 

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

імені Вадима гетьмана 

      Факультет міжнародної економіки  та менеджменту  

Кафедра міжнародних фінансів 
 
 
 
 
 

Інвестиційний проект

з дисципліни “Міжнародна інвестиційна діяльність ”

на тему :  

  «Інвестиційний проект у сфері виробництва склотари в Чеській Республіці» 
 
 
 
 
 
 
 

Виконали:

Простакова Ольга

Музиченко Юлія

Фролова Ганна

ФМЕІМ, спец. 6503

IV курс, 6 група 

Перевірила:

Дороніна  І.І. 
 
 
 
 
 

Київ 2011

ЗМІСТ

СТВОРЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ

1. Корпоративний інвестор

      Загальні  відомості. ТОВ «Бучанський завод склотари» - це велике підприємство з 50-річними традиціями виробництва скляної продукції. Завод зарекомендував себе як виробник якісної склотари, що відповідає всім необхідним вимогам, що пред'являються до сучасної упаковці. Асортимент охоплює практично всі сегменти скляної тари, починаючи від банок для консервування і закінчуючи скляними кришками. На сьогоднішній день Бучанський завод склотари випускає пляшки ємністю від 0,25 л до 1,5 л і банки місткістю від 0,25 л до 3,0 л, які користуються великим попитом серед виробників сільсько-господарської продукції, виробників лікеро-горілчаної та винної продукції. Попит на продукцію Бучацького заводу склотари постійно збільшується саме тому, що підприємство взяло курс на виробництво склотари різної конфігурації та сучасного дизайну. Це значно розширює можливості використання продукції підприємства, особливо після освоєння виробництва склобанок, розрахованих на сучасну технологію збереження харчових продуктів з використанням кришки «твіст-офф». У зв'язку з тим, що українські виробники успішно почали використовувати практику просування власних торгових марок, зріс інтерес до ексклюзивної склотари. Вона допомагає кожній торговій марці виділитися серед інших виробників, зробити продукцію впізнаною, захистити від підробок. 

    Тип організації: Товариство з обмеженою  відповідальністю.

    Компанія  зареєстрована: в Україні, Київській  області.

    Керівник: Жан-Поль Луї Доннар - генеральний директор 

    Кількість працівників: 1016 чол.

    Юридична  адреса: 08292, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Буча, вул. Кірова, 84

    Телефон основний:     (04497) 90161

    Телефон бухгалтера:  (04497) 90124

    Телефони  контактні:  (04497) 90280, (04497) 90330

    Факс:                 (04497) 90780

    Електронна  пошта:     [email protected] , [email protected]

    Сайт:   www.glass.org.ua

    Вид діяльності:   Виробництво ємностей зi скла, тари.

                                 Інші види оптової торгівлі 

      Фінансова характеристика. Диверсифікація діяльності та активна інвестиційна політика дозволили в 2010 році збільшити виручку компанії до 7142723.23 дол.США.

      Чистий  прибуток компанії досяг 1069683.19 дол.США., що на 24% вище ніж у попередньому році.

      Вартість  чистих активів зросла на 60% в порівнянні з попереднім звітним періодом і  склала 2374006.56 дол.США.

      За  результатами фінансового аналізу  ТОВ «БЗС» може бути характеризоване як фінансово стійке і високорентабельне підприємство.

      Компанія  ТОВ «Бучанський завод склотари»  є корпоративним інвестором. Корпоративне інвестування може здійснюватися шляхом створення господарської організації будь-якого типу та участі у господарській організації. При використанні корпоративного інвестування слід враховувати таке:

• безпосереднє здійснення господарської діяльності (виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг) є предметом діяльності індивідуальних підприємців, підприємств різних організаційно-правових форм, виробничих кооперативів, інших господарських організацій основної ланки економіки, тоді як керівництво господарською діяльністю притаманно власникам майна підприємств, господарським об'єднанням, промислово-фінансовим групам;
• створення господарської організації має здійснюватися з обов’язковим додержанням вимог господарського законодавства, включаючи антимонопольно-конкурентне щодо запобігання економічній концентрації (статті 25-41, 126, 251-257 ГК України, Закон від 11.01.2001 р. «Про захист економічної конкуренції» та ін.);
• державна реєстрація господарської організації може здійснюватися у загальному порядку (відповідно до ЗУ “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ” або в спеціальному порядку (передбаченому ст. ст. 17-18, 22 ЗУ “Про банки та банківську діяльність”, пункти 13-14 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», статті 11, 13, 23 ЗУ «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.1996 р. № 781 «Про затвердження Положення про створення (реєстрацію), реорганізацію та ліквідацію промислово-фінансових груп» (п. 2) та ін. Спеціальний порядок державної реєстрації може бути основним (банки - Закон «Про банки і банківську діяльність» (статті 17—18, 22)) або додатковим (корпоративні інвестиційні фонди Закон «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» (ст. ст. 8, 11)).
• участь інвестора у діючих господарських організаціях виникає на підставі придбання частки у статутному капіталі підприємства. Ступінь участі у господарській організації, в т.ч. ступінь контролю над підприємством визначається величиною частки у статутному капіталі;
• об'єктом корпоративного інвестування є майнова база господарської організації. Майно, необхідне для здійснення організацією господарської діяльності чи керівництва такою діяльністю може закріплюватися за господарською організацією на різних правових титулах: праві власності (господарські товариства, виробничі кооперативи), праві господарського відання (комерційне унітарне підприємство), праві оперативного управління (некомерційне унітарне підприємство), праві користування (може застосовуватися з будь-яким з названих правових титулів; є характерною ознакою орендного підприємства);
• обсяг господарської правосуб’єктності господарських організацій фіксується в законі та в їх установчих документах. В окремих випадках, для набуття організацією відповідного обсягу правосуб'єктності, крім державної реєстрації інвестори - засновники повинні вжити низку заходів: отримати дозволи, ліцензії, патенти для здійснення певних видів господарської діяльності.

2. Вибір зарубіжного ринку

      Аналітики компанії проаналізували ринки виробництва  склотари в країнах Східної Європи і зупинили свій вибір на Чеській Республіці.

     Останнього десятиріччя за часткою надходжень ПІІ регіон Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) посідає лідируючі позиції порівняно з іншими регіонами світу, передусім, завдяки доволі ефективному законодавчому і регуляторному середовищу, розвинутій інфраструктурі, динамічній фінансово-банківській системі, суттєвій підтримці національних агентств сприяння іноземним інвестиціям і торгівлі тощо. Регіон ЦСЄ займає вагому позицію в глобальних потоках ПІІ. З низької бази початку 1990-х рр. він став одним з основних місць вкладення глобальних ПІІ. Висока динаміка залучення ПІІ в 2003-2008 рр. (рис. 1) ілюструє здатність окремих країн ЦСЄ конкурувати з великими країнами, що розвиваються, в глобальній боротьбі за ПІІ.

Рис. 1. Обсяги щорічних надходжень ПІІ в країни ЦСЄ, млрд дол.* 

*Джерело:  розраховано за даними Economist Intelligence Unit // www.eiu.com 

     На  початок 2010 р., за попередніми оцінками Economist Intelligence Unit (EIU), загальний обсяг накопичених ПІІ в Польщі складав 194,3 млрд дол., в Угорщині –151,7 млрд дол., в Чехії – 111,6 млрд дол., Румунії – 76,2 млрд дол., Болгарії – 40,6 млрд дол. (рис. 2). У вимірі ПІІ на душу населення Польща, Угорщина та Чехія посідають найвищі щаблі в Центральній та Східній Європі (рис. 3).

Рис. 2. Кумулятивні обсяги ПІІ в країнах  ЦСЄ на початок 2010 р., млрд дол.

Рис. 3. Кумулятивні надходження  ПІІ на душу населення  в 1999 р. і 2008 р., дол.* 

*Джерело:  розраховано за даними Economist Intelligence Unit // www.eiu.com 

     Регіон  ЦСЄ споживає результати успішної хвилі реформ і змін, зокрема більш низькі ставки податків, членство окремих країн в ЄС, поліпшення інфраструктури. В країнах регіону постійно здійснюються заходи, спрямовані на створення більш сприятливого бізнес-середовища для інвесторів

     Ключовими складовими формування сприятливого інвестиційного клімату є низка інституційних характеристик економік країн регіону, які забезпечують стійкий фундамент для розвитку як інвестиційних процесів, так і стабільності економічного розвитку країни.

• Політична та економічна стабільність. Усі країни дотримуються демократичної моделі розвитку, що сприяло приєднанню десяти країн до ЄС в 2004-2007 рр., а економічна політика є передбачуваною і послідовною, за винятком Угорщини, керівництво якої припустилося низки серйозних прорахунків. Незалежні центральні банки проводять виважену монетарну політику, яка сприяє стабільності національних валют.

     Членство  низки країн в Організації  економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) і членство чи асоціація з ЄС обмежують простір для дискримінаційної політики і вимагають надання рівних прав для вітчизняних та іноземних підприємств. Загальні режими прогресивно були доповнені законами, що регулюють специфічну діяльність (банківська справа, страхування, фондові біржі, права інтелектуальної власності, вільні економічні зони і промислові парки і т.п.), що сприяло подальшому наближенню регуляторного середовища до норм розвинених ринкових економік.

• Використання геостратегічного потенціалу. Розширення ЄС на схід значно підвищило привабливість країн ЦСЄ для іноземних інвесторів. Прийняття acquіs communautaіre ЄС вирівнює правове та регуляторне середовище країн ЦСЄ з ЄС, що зменшує ризики для ПІІ в ЦСЄ й надає важливу перевагу перед іншими ринками, що розвиваються, де інтелектуальні права власності залишаються слабко забезпеченими.
• Відсутність дискримінації іноземних юридичних осіб. Національний режим для іноземних інвесторів є основною правовою нормою в країнах ЦСЄ. В усіх країнах юридично закріплено однакове ставлення до іноземних та національних юридичних осіб в усіх сферах, зокрема і в процесі приватизації державного майна, за винятком оборонної та банківської галузей. Національний режим для іноземних інвесторів гарантує їм вільний доступ на внутрішні ринки і дозволяє брати участь у приватизації. Зокрема, трансформація режимів щодо ПІІ забезпечила значний прогрес у контексті вступу до ЄС, з точки зору гармонізації правових систем країн з правовою системою ЄС
• Захист інвестицій та прав власності. Заходи щодо створення сприятливого інвестиційного клімату на національному рівні доповнені укладенням міжнародних угод, спрямованих на забезпечення додаткових гарантій лібералізації і правового захисту для іноземних інвестицій. Країни ЦСЄ уклали значну кількість двосторонніх інвестиційних угод і угод про уникнення подвійного оподаткування з більшістю важливих країн-партнерів. Крім того, всі країни ЦСЄ приєдналися до Конвенції про визнання й приведення у виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йоркська конвенція) і ратифікували Конвенцію про врегулюванню інвестиційних суперечок між державами і громадянами інших країн (ІCSІ). Всі країни ЦСЄ є також учасниками Агентства по багатосторонньому гарантуванню інвестицій (MІGA), тим самим надаючи доступ до багатостороннього механізму для страхування від некомерційних ризиків у цих країнах. Нарешті, членство країн ЦСЄ в СОТ обумовило те, що вони є учасниками трьох основних пов’язаних з інвестиціями угод СОТ: Генеральної угоди по торгівлі послугами (GATS), Угоди про пов’язані з торгівлею інвестиційні заходи (TRIMs) і Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (TRIPS).
• Відсутність обмежень на переказ і конвертацію валюти для поточних операцій, або для ПІІ. Водночас така відсутність обмежень не обов’язково поширюється на портфельні інвестиції. Іноземні компанії можуть вільно конвертувати або переказувати валюту для здійснення платежів за кордон і можуть також переказувати свій дохід після сплати податкових зобов’язань. Капітал може бути вільно репатрійований після ліквідації. Звичайно відсутні обмеження для кредитів від місцевих фінансових установ чи зарубіжних.
• Репатріація капіталу. У зазначених країнах відсутні обмеження на розподіл і вивезення капіталу підприємствами до материнських іноземних компаній. Питання оподаткування дивідендів, роялті та відсоткових доходів регулюються відповідними двосторонніми угодами щодо уникнення подвійного оподаткування.
• Зниження адміністративних бар’єрів для реєстрації бізнесу, в сфері дозвільної системи. З 2004 по 2009 рр. у низці країн Східної Європи відбулися значні зміни. Так, з часу вступу до ЄС кількість процедур реєстрації бізнесу в Болгарії скоротилася майже втричі (з 11 до 4), в Словенії та Словаччині – майже вдвічі (було скасовано 4 процедури реєстрації), в Угорщині – з 6 до 4, у Чехії – з 10 до 8.

      Разом з тим, в окремих країнах регіону існує також низка обмежень стосовно володіння і управління інвестиціями іноземними інвесторами. Основні обмеження для іноземного володіння стосуються землі й споруд.

     Наприклад, володіння нерухомим майном іноземними компаніями обмежене в Чехії та Литві. У таких країнах як Чехія, Угорщина і Польща, обмежено право власності на сільськогосподарські землі. В Словенії тільки компанії з країн ЄС мають право володіти землею, у той час як у Словаччині тільки компанії з країн ЄС і ОЕСР мають право набувати власність на нерухомість. Проте оренда нерухомого майна звичайно дозволяється у цих країнах усім іноземцям (наприклад, на термін до 99 років у Латвії й Польщі).

     Позитивні зміни інвестиційного клімату в країнах  регіону відображає позитивна динаміка міжнародних рейтингів.

• Інвестиційний ризик. Після спалаху світової валютно-фінансової кризи восени 2008 р. Польща і Чехія зберегли високі інвестиційні рейтинги, тоді як провідні міжнародні агентства дещо знизили рейтинги Угорщини: агентство Standard & Poor’s – з ВВВ+ до ВВВ-; агентство Moody’s – з А2 до Ваа1; – агентство Fitch-IBCA – з ВВВ+ до ВВВ (табл. 1).

     Таблиця 1

Рейтинги  інвестиційних ризиків, травень 2009 року* 

*Джерело:  www.standardandpoors.com, www.fitchrating.com, www.moodys.com

• Захист прав власності. За оцінкою Property Rights Alliance, за останні три роки відбулося значне покращення ситуації в країнах регіону, що стосується правового та політичного середовища, сприятливого для інвесторів, захисту матеріальної та інтелектуальної власності (табл. 2).
• Легкість ведення бізнесу. Згідно з останнім звітом Світового банку “Ведення бізнесу в 2009 р.”, за ступенем легкості підприємницької діяльності Угорщина посіла 41 місце, а Чехія і Польща розташувались, відповідно, на 75 і 76 місцях (Україна перебуває на 145 позиції) (табл. 3).

Таблиця 2

Міжнародний індекс захисту прав власності* 

*Джерело:  International Property Rights Index (IPRI) 2007 Report. – Washington, DC: Property Rights Alliance, 2006; International Property Rights Index (IPRI) 2009 Report. – Washington, DC: Property Rights Alliance, 2008. 

     Таблиця 3

Рейтинги “Легкості ведення бізнесу” в 2009 р.* 

*Джерело:  The World Bank. Doing Business 2009 // www.doingbusiness.org/EconomyRankings 

     Стимули для інвестицій. Більшість країн ЦСЄ мають системи інвестиційних стимулів. Це є ознакою досить інтенсивної конкуренції за іноземні інвестиції серед країн регіону. Лідерами за таким стимулюванням є Чехія і Словаччина. Крім субсидій на національному рівні, місцеві органи влади пропонують додаткові стимули, які не координуються централізовано й інколи надаються інвесторам на індивідуальній основі. У відповідності до регуляторних норм ЄС інвестиційні стимули усе більше й більше інтегровані в ринок праці, місцевий розвиток і політику в сфері наукових досліджень і дослідно-конструкторських розробок (НДДКР).

     Стимули або визначаються спеціальним законом, або “розкидані” в низці законів. В Хорватії стимули визначені в спеціальному законі про стимулювання інвестицій (2000 р.), в Македонії – є складовою державної програми (1999 р.), в Румунії – формулюються щорічно в бюджеті, в Болгарії – в Законі про іноземні інвестиції, в Чехії Закон про стимули для інвестицій діє з 1 травня 2000 р. Румунія ввела в 2001 р. нову систему стимулювання і створила агентство стимулювання інвестицій в 2002 р., аналогічне до тих, що тривалий час функціонують в інших країнах.

     Угорщина  має найбільш складну систему  стимулів, що передбачає надання податкових і митних пільг для НДДКР і субсидій для інфраструктури.

     Згідно  з практикою ЄС, фіскальне заохочення інвестування може надаватися в одній  з трьох форм: відтермінування  сплати податків, зменшення оподаткування, податкові кредити (табл. 4).

     Таблиця 4

Податкові стимули відповідно до норм ЄС* 

*Джерело:  ITD Hungary // www.itdh.com 

     Стимули розвитку виробництва. Податкові пільги. Податкові пільги з корпоративного податку в Угорщині для інвестицій можуть надаватися з 1 січня 2004 р. для інвестицій в проекти: 1) пов’язані з виробництвом продукції; 2) які передбачають розширення і оновлення (розвиток); 3) для створення робочих місць; 4) інші інвестиції.

     В Угорщині інвестор має право претендувати на зменшення у сплаті податку розвитку, якщо обсяг інвестицій перевищує 3 млрд форинтів (12 млн євро), або 1 млрд форинтів (4 млн євро) для територій з низьким рівнем розвитку, у разі здійснення інвестицій, що передбачають створення нового заводу, або розширення вже існуючих підприємств та призводять до змін характеристик продукції, що випускається, або зміни процесу виробництва. Така податкова знижка надається у розмірі 80 % на період максимум до 10 років для інвестицій, здійснених до 31 грудня 2002 р., якщо виконуються наступні умови: у загальній сумі інвестицій на частку нового заводу повинно припадати не менше 30 %; сума, яка припадає на розширення існуючих підприємств, не може перевищувати 20 % від суми інвестицій (ця вимога не стосується регіонів, які відстають). Зменшення у сплаті податку розвитку може використовуватися протягом 10 податкових років після закінчення проекту, але не пізніше, ніж на чотирнадцятий податковий рік з моменту отримання дозволу на таку пільгу в оподаткуванні від Міністерства фінансів Угорщини. Інвестиції повинні бути вкладені у виробництво і використовуватися принаймні протягом 5 наступних років.

     В Чехії підтримка надається проектам в галузі виробничої діяльності в обробній промисловості (заохочення інвестицій) та інвестиціям у прогресивні технології, впровадження яких має великий експортний потенціал. Фактичний обсяг підтримки залежить від регіону інвестицій, для малих підприємств бонус становить 20 %, для середніх – 10 %. Загальний обсяг вищезгаданих інвестиційних стимулів (за винятком грантів на підготовку і перепідготовку) не повинен перевищувати 40 % (50 % для середніх, 60 % для малих підприємств) від обсягу інвестицій, вкладених у довгострокові активи.

     До  стимулів для інвесторів, які впроваджують нову продукцію або розширюють наявне виробництво в переробній промисловості Чехії, належить звільнення від податку з доходу юридичних (фізичних) осіб терміном на 5 років повністю для новостворених підприємств і часткове в разі розширення виробництва. Право на таку пільгу мають інвестори, що здійснюють інвестиції у нове виробництво, або розширення існуючого виробництва в переробній промисловості в розмірі 100, 60 або 50 млн чеських крон (приблизно 3,5, 2,1 або 1,7 млн євро) у довгострокові активи і задовольняють критерії, визначені законом (60 % обсягу інвестицій повинні спрямовуватися на придбання устаткування, машини повинні бути новими, принаймні 50 % мінімальних розмірів інвестиційних повинна бути покрита капіталом інвестора). Загальна сума інвестиційних стимулів (за винятком субсидії для підготовки й перепідготовки) не повинна перевищувати 40 % інвестиції у випадку великих підприємств, 50 % для середніх і 60 % для малих підприємств. Вказані умови повинні бути виконані протягом трьох років з дати надання стимулів. Одержувач стимулів повинен зберігати інвестицію протягом принаймні 5 років з дати виконання загальних критеріїв.

     Рівень  державної допомоги на Південному заході Чехії не може бути більше 36 % (у 2007-2010 рр.) і 30 % (у 2011-2013 рр.). Для певних районів Праги рівень державної допомоги не може перевищувати 10 %, а загалом в столиці Чехії такої допомоги не надається.

     Стимули для створення  робочих місць. Створення нових робочих місць стимулюється за допомогою грантів або повного чи часткового зменшення видатків на навчання / перенавчання працівників, безкоштовною допомогою в пошуку потрібного персоналу, іншими пільгами з боку як структурних фондів ЄС, так і місцевих органів влади.

     Особливістю стимулювання інвестицій для створення нових робочих місць в Угорщині є відсутність мінімального обсягу інвестицій. Податкова пільга надається в розмірі 80 %, якщо штат працівників збільшено на 300 осіб (в Будапешті або в Західній Угорщині), або 150 – в регіонах з низьким рівнем розвитку, і лише 20 – в 48 найменш розвинутих районах. Крім того, 20 % нових працевлаштованих працівників повинні бути випускниками поточного року. Ці дві зазначені умови повинні виконуватися компанією протягом п’ятирічного періоду, починаючи з третього податкового року після року, в якому вперше було використано зменшення у сплаті податку розвитку.

     Безповоротні  кредити для створення нових  робочих місць у найдепресивніших районах Чехії можуть сягати 50 000 чеських крон (2000 євро) на працівника і / або 35 % від вартості підготовки і перепідготовки фахівців.

     У Польщі розмір таких грантів може дорівнювати до 4000 євро, або 50 % видатків на перенавчання працівників.

     Субсидії  на навчання надаються в Угорщині у формі готівкових коштів незалежно від інтенсивності максимальних субсидій. Рівень субсидій залежить від розмірів компанії, місцезнаходження інвестиційного проекту і характеру навчання. Субсидія може досягати від 25 % до 90 % від витрат на навчання.

     У Чехії 10-50 % від загальної суми витрат на навчання може бути компенсовано державними субсидіями в залежності від рівня безробіття в районі, де було здійснено інвестиції.

     Стимули для НДДКР. Найголовнішою рисою режиму залучення інвестицій у Польщі, Угорщині й Чехії є його інноваційна спрямованість. Велика увага приділяється розвитку перспективних секторів економіки, які спроможні надати потужний імпульс економічному зростанню, поліпшенню структури економіки, створенню нових конкурентних продуктів і технологій. До п’ятірки пріоритетних інноваційних галузей в Центральній Європі зараховують автомобілебудування, біотехнологію, електроніку, інформаційні технології, фармакологію та створення нового медичного обладнання.