Поняття основних етапів аудиту, їх зміст і характеристика

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Державний вищий навчальний заклад

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСТИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

 

 

 

 

 

Доповідь

з дисципліни «Комп’ютерний  аудит» на тему:

«Поняття основних етапів аудиту, їх зміст і характеристика»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ-2012

План

Вступ

1.Характеристика  підготовчого етапу аудиту.

2.Етап планування аудиту.

3.Аудит на основному та заключному етапі.

Висновок

Використана література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ 
          Аудиторська перевірка передбачає вивчення достовірності вихідної інформації про фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання та формування на їх основі висновків про їх реальний фінансовий стан. При цьому аудитор самостійно визначає форми і методи перевірки на підставі чинного законодавства, існуючих норм і стандартів, умов договору із замовником, професійних знань та досвіду. 
         Проведення аудиту - це певна послідовність здійснення аудиторських процедур, що реалізуються через упорядковану системи способів та прийомів дослідження фактів господарського життя, в залежності від мети та завдань аудиту. Тому процес аудиторської перевірки умовно поділяють на окремі етапи залежно від терміну, змісту і призначення виконуваних аудитором процедур.

        Проведення  аудиту , по суті, є конкретним  практичним завданням і жодного  аудиту, подібного до іншого, не  буває. Однак ряд загальних  етапів можна вказати: на підготовчому  етапі здійснюється попереднє  дослідження об’єкта аудиту і укладення договору, аудитор досліджує і дає відповідну оцінку процедурам внутрішнього контролю на підприємстві. На другому етапі здійснюється планування аудиту, тобто дослідження системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, розробка загального плану проведення аудиту, а також розробка програми проведення аудиту з переліком необхідних аудиторських процедур. На третьому, основному етапі, здійснюється перевірка первинних документів, облікових регістрів, документів фінансової звітності, також встановлюється ступінь відповідності показників фінансової звітності обліковим запасам, проводиться уточнення плану і програми аудиту. Заключний етап включає : оформлення аудиторського висновку та інших підсумкових документів аудитора, а також передача документів замовнику.

 

 

 

 

1.Характеристика  підготовчого етапу аудиту.

          Договір на проведення аудиту є основним документом, який засвідчує факт досягнення домовленості між замовником та виконавцем про проведення аудиторської перевірки, він документально стверджує, що сторони дійшли згоди з усіх моментів, обумовлених у договорі.

Як правило,  до підписання договору сторони обмінюються відповідними листами.

Замовник направляє аудитору лист-пропозицію, в якому пропонує провести аудит.

Аудитор направляє замовнику (клієнту) лист – зобов’язання. Аудитор  може попередньо ознайомитись з підприємством  клієнта (провести попереднє його обстеження) з метою визначення обсягів роботи.

Лист – зобов’язання підтверджує згоду аудитора на проведення аудиту і містить таку інформацію:

• мета аудиту;
• розподіл відповідальності;
• обсяг (масштаб) аудиту;
• форми підсумкових документів;
• вимога вільного доступу до необхідної інформації та недопущення впливу (тиску) на думку аудитора;
• можливість аудиторського ризику та межа суттєвості;
• можливість залучення до проведення аудиту інших спеціалістів та експертів  (у тому числі спеціалістів замовника);
• планування аудиту і порядок визначення винагородиза проведення аудиту.

Після обміну листами між аудитором та його клієнтом укладається договір на проведення аудиту. При цьому листи можуть бути додатком до договору, якщо це обумовлено умовами договору.

Для того, щоб уникнути неправильного розуміння сторонами взятих на себе зобов'язань, умов їх виконання та прийнятого ступеня відповідальності, необхідно максимально зрозуміло обумовлювати в договорі всі ключові аспекти взаємовідносин, які можуть виникати в процесі аудиторської перевірки.

Договір на проведення аудиторської перевірки є офіційним документом, який регламентує взаємовідносини "клієнт-аудитор", і в загальних рисах не відрізняється від звичайних договорів, які використовуються в підприємницькій діяльності.

Договір на проведення аудиту має суттєві відмінності від інших договорів, які використовуються в підприємництві. У першу чергу це врахування інтересів третьої сторони (споживачів інформації фінансової звітності), яка не бере участі в укладанні договору та перед якою аудитор фактично несе відповідальність (у тому числі матеріальну) при завданні збитків у результаті неякісної перевірки. Тому перед підписанням угоди аудитору необхідно не тільки чітко зрозуміти бажання клієнта, і, по можливості, допомогти йому правильно сформулювати своє замовлення. Якість проведення аудиторської перевірки, безконфліктність взаємовідносин аудитора з клієнтом, однозначне трактування прав та обов'язків сторін значною мірою залежать від чіткого укладання договору на проведення аудиту.

Детальна структура договору може бути різною, проте його форма повинна відповідати загальноприйнятій в Україні формі складання договорів. Доцільно враховувати в договорі певну специфіку аудиту в Україні, на яку сторони часто не звертають уваги. Так, у договорі на аудит бажано передбачити право аудитора відмовити у видачі аудиторського висновку, визначити строки надання клієнтом документів, необхідних для проведення перевірки, тощо. У договорі можна передбачити авансування клієнтом послуг аудиторської фірми. Доцільним для аудитора буде внесення до договору пункту, що зобов'язує клієнта надавати допомогу аудитору в процесі перевірки (виділення працівників для надання допомоги при проведенні інвентаризації, надання аудиторові транспорту і готелю у разі необхідності відрядження тощо). Аудиторські фірми іноді вносять у договір пункти про надання клієнту додаткових конкретних послуг, а також пункти про оплату фактично виконаної роботи аудитора у випадку одностороннього розірвання договору клієнтом.

Для того щоб уникнути неправильного розуміння сторонами взятих на себе зобов'язань, умов їх виконання та прийнятого ступеня відповідальності, необхідно максимально чітко обумовити в договорі всі ключові аспекти взаємодії, які виникають у зв'язку з його укладанням.

Детальний зміст договору на проведення аудиту може бути різним залежно від ситуації, проте існує ряд моментів, які в будь-якому разі повинні знайти відображення в договорі. Договір обов'язково повинен містити такі положення:

• мету аудиту;
• масштаб аудиту, враховуючи посилання на чинне законодавство, стандарти, нормативи та інші аналогічні документи (до поняття масштабу аудиту входить необхідний обсяг та глибина перевірки, склад, кількість і обсяг аудиторських процедур);
• можливість доступу до будь-яких записів, документації та іншої інформації, необхідної для проведення аудиту;
• відповідальність керівництва підприємства, яке перевіряється, за надану аудитору інформацію (при необхідності обумовлюється вимога про одержання від керівництва підприємства письмового підтвердження, яке стосується наданої інформації);
• умови відповідальності за початкові залишки при першому проведенні аудиту або якщо попередні перевірки виконувалися іншим аудитором;
• зауваження про те, що у зв'язку з сутністю перевірки та інших властивих аудиту обмежень існує можливість і навіть імовірність того, що будь-які, навіть суттєві, помилки можуть залишитися невиявленими;
• форма, в якій замовнику буде видана інформація про результати проведеної аудитором роботи (обсяг та склад переданої замовнику документації). Крім того, договір може містити такі положення:
• угоди, які стосуються залучення до перевірки інших аудиторів та експертів із певних аспектів аудиту;
• угоди, які стосуються залучення до перевірки внутрішніх аудиторів та іншого персоналу клієнта;
• порядок розрахунків за виконання робіт із проведення аудиту;
• будь-які можливі обмеження аудиторських зобов'язань;
• посилання на будь-які додаткові угоди між аудитором та клієнтом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Етап планування  аудиту.

       Однією з найважливіших вимог до сучасного аудиту є його обов’язкове планування, яке забезпечує своєчасне і ефективне виконання робіт. Планування аудиторських робіт допомагає звернути необхідну увагу аудитора на найважливіші напрямки аудиту, на виявлення проблем, які слід перевірити найбільш ретельно. Допомагає належним чином організувати свою роботу, та здійснювати нагляд за роботою асистентів, які беруть участь в перевірці, а також координувати роботу, яка здійснюється іншими аудиторами і фахівцями інших професій.

       Характер планування в значній ступені залежить від організаційної форми, розміру і виду діяльності підприємства, виду аудиту, правильного уявлення аудитора про стан справ на підприємстві.

       Найважливіша складова частина планування аудиту - отримання аудитором уявлення про стан справ на підприємстві. Усвідомлення аудитором цього питання допоможе йому визначити події, операції та заходи, які могли суттєво вплинути на звітність підприємства і зменшити загальну ризику в аудиті. Загальний ризик в аудиті - це небезпека того, що аудитор допустить неправильний висновок по виконаних ним аудиторських процедурах, іншими словами, по невірно підготовленій звітності буде представлено аудиторський висновок без зауважень.

        Аудитор обговорює з керівництвом та фахівцями підприємства елементи загального аудиторського плану і аудиторські процедури для досягнення ефективності та результативності аудиту, а також для узгодження порядку проведення аудиторських процедур з внутрішнім розкладом роботи фахівців підприємства.

         У процесі планування створюються два основних документи: загальний план і програма перевірки. План, як правило, складається з переліку робіт на основних етапах аудиту, а програма містить конкретні завдання і процедури перевірки кожного циклу господарських операцій, рахунки бухгалтерського обліку.

       Під час планування необхідно брати таку інформацію:

• умови конкретного договору (строки, порядок звітування перед клієнтом і т. д.);
• останні нормативні документи, що регулюють здійснення аудиту;
• визначені найбільш важливі питання аудиту;
• рівень довіри до системи внутрішнього контролю;
• зміст облікової політики замовника та її зміни;
• розрахований чи просто оцінений рівень суттєвості ( допустимої помилки);
• умови, що потребують особливої ретельності ( наявність пов’язаних сторін, можливість зловживань, судова справа тощо);
• необхідність залучення експертів, співпраці з іншими аудиторами та можливості залучення працівників замовника;
• зміст і обсяг необхідних аудиторських свідчень.

Зміст планів повинен враховувати існуючі вимоги стандартів і передбачати:

• Ознайомлення з діяльністю замовника, аналіз поточних економічних умов (зовнішніх і внутрішніх);
• Отримання знань про облікову систему, політику і процедури внутрішнього контролю;
• Визначення змісту, часу і обсягу здійснення процедур аудиту;
• Координацію і контроль виконуваних робіт.

        Аудитор розробляє і документально оформлює загальний план аудиту, визначає в ньому суттєвість помилок, а потім здійснює аудит, керуючись цим планом.

        Загальний  план аудиту розробляється настільки  детально, щоб аудитор мав можливість, керуючись ним, підготувати програму  аудиту, в свою чергу, програма  аудиту і її зміст та розмір  значно залежать від розміру,  виду і специфіки підприємства, яке перевіряється, умов договору  на проведення аудиту, а також  особливостей методики та техніки,  яку використовує аудитор під  час перевірки.

 

3.Аудит на основному  та заключному етапі.

      На даному етапі здійснюється перевірка первинних документів, облікових регістрів, документів фінансової звітності,встановлення ступеня відповідності показників фінансової звітності обліковим записам,уточнення плану і програми аудиту. Перевірку основного етапу аудиту бажано розпочати зі встановлення реальності вхідного залишку незалежно від того, хто за договором несе відповідальність за його достовірність.

Для аналізу основного етапу, наведемо зразок програми аудиторської перевірки:

№ з/п	Перелік аудиторських процедур	Виконавець	Індекс робочого документа	Аудиторські докази	Терміни виконання	Примітки
1	2	3	4	5	6	7
І. ПЕРЕВІРКА ДІЯЛЬНОСТІ КЛІЄНТА
	Отримання загальної інформації про підприємство
1.1.	— перевірка юридичного статусу підприємства
	— вивчення статуту підприємства
1.2.	Попередня оцінка систем обліку та внутрішнього аудиту
1.3.	Визначення аудиторського  ризику та суттєвості помилок
1.4.	Аудит основних засобів та нематеріальних активів
1.5.	Аудит виробничих запасів
	Аудит кредиторської заборгованості
	— звірення залишку заборгованості за даними головної книги із залишками в обігових регістрах
1.6.	— перевірка наявності  актів звіряння і відповідності їх даним аналітичного й синтетичного обліку
	— оформлення окремим документом порушень при дослідженні документів операцій і записів
	Аудит дебіторської заборгованості
	— звіряння залишків заборгованості за даними головної книги із залишками в облікових регістрах
	— перевірка наявності  актів звіряння і відповідності їх даним аналітичного і синтетичного обліку
1.7.	— перевірка повноти і  своєчасності оплати рахунків на основі регістрів обліку
	— оформлення окремим документом порушень при дослідженні документів операцій і записів
	— перевірка результатів  проведення інвентаризації дебіторської заборгованості
	Аудит касових операцій
1.8.	— перевірка наявності  прибуткових і видаткових документів, відображених у касових звітах
	— перевірка наявності  касових звітів (аркушів касової  книги)
	— перевірка відповідності  дат прибуткових і видаткових документів датам у касових звітах
	— перевірка заповнення реквізитів у касових ордерах і звітах
	— перевірка оформлення касової книги
	— розрахунок залишків касових  звітів
	— звіряння оборотів і залишків у касовій книзі і журналах-ордерах
	— перевірка дотримання ліміту залишку каси
1.9.	Аудит безготівкових операцій
	— перевірка наявності  прибуткових і видаткових документів, відображених у банківських виписках
	— перевірка наявності  банківських виписок
	— перевірка відповідності  дат платіжних доручень датам  у банківських виписках
	— перевірка повноти оприбуткування коштів, зданих із каси на поточний рахунок
	— звіряння відповідності  контрагентів за платіжними документами і за журналом-ордером
	— перевірка правильності застосування кореспонденції рахунків і повноти відображення операцій за
	рахунком у журналі-ордері
	— зіставлення сум, відображених у фінансовій звітності, із залишками в регістрах бухгалтерського обліку і головній книзі
	Аудит власного капіталу
	— перевірка змісту складових
	статутного капіталу
	— вивчення відповідності  розміру статутного капіталу даним установчих документів та законодавству
1.10.	— вивчення повноти й  дотримання термінів внесення статутного капіталу
	— виявлення відповідності  формування і відображення руху капіталу чинному законодавству
	— перевірка ведення обліку руху капіталу
	— оформлення окремим документом порушень при дослідженні документів, операцій та записів
1.11.	Аудит кредитів банку
1.12.	Аудит доходів
1.13.	Аудит витрат
1.14.	Аудит розрахунків із підзвітними особами
1.15.	Аудит розрахунків з оплати праці
	Аудит звіту про фінансові  результати
	— перевірка звіту на арифметичну точність
1.16.	— складання пробного звіту  про фінансові результати (на підставі робочих документів за іншими розділами аудиту)
	— узгодження показників звіту  про фінансові результати з даними балансу
1.17.	Аналіз фінансового становища  підприємства
1.18.	Складання аудиторського  висновку

 

Заключний етап.

       Етап узагальнення та реалізації результатів контролю включає в себе узагальнення і реалізацію результатів контрольно-аудиторського процесу.

Узагальнення результатів контролю – це систематизація недоліків у діяльності підконтрольного підприємства. При цьому виявлені недоліки групують, оформлюють результати проміжного контролю, складають аналітичні таблиці, слідчо-юридичне обгрунтування, узагальнюють і відображають результати аудиту в акті ( висновку).

      Реалізація результатів контролю є завершальним етапом у контрольно-аудиторському процесі. Бригада контролерів разом з керівництвом підприємства, де було проведено аудит, обговорюють результати контролю, доповідаючи про них на зборах акціонерів, засновників. Обговорення результатів аудиту оформляють спеціальним протоколом. оформляють спеціальним протоколом. Надання гласності результатам контролю, зміцнення його демократичних принципів дає змогу об’єктивно визначити причини недоліків у діяльності підприємства і розробити проект профілактичних заходів щодо запобігання недолікам у подальшій роботі підприємства.

       При проведенні зовнішнього аудиту обговорення результатів контролю у колективі та розробка запобіжних заходів можуть відбуватись без участі аудиторів.

        Виділяючи  заключний етап у контрольно-аудиторському процесі, як окремий, необхідно сказати, що цей етап майже збігається зі змістом етапу реалізації результатів контролю; але в них є деякі відмінності. А саме, під час цього етапу обговорюється якась додаткова документація, для того, щоб більш детально і змістовно розглянути питання по, яким у аудиторів виникли проблеми. Розглянувши цю інформацію аудитори відсилають її замовнику для того, щоб не було претензій до написаного негативного висновку. А закінчується цей етап передачею аудиторського висновку замовнику.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Проведення аудиту - це певна послідовність здійснення аудиторських процедур, що реалізуються через упорядковану системи способів та прийомів дослідження фактів господарського життя, в залежності від мети та завдань аудиту. Тому процес аудиторської перевірки умовно поділяють на окремі етапи залежно від терміну, змісту і призначення виконуваних аудитором процедур.

На підготовчому етапі аудитор знайомиться з бізнесом підприємства-клієнта, вивчає основні напрями та специфіку його фінансово-господарської діяльності. Крім того, аудитор повинен вивчити результати попередніх аудиторських перевірок та наслідки контролю іншими установами й організаціями; провести загальну оцінка організації і функціонування систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю; експрес-аналіз фінансового стану підприємства з метою визначення основних фінансово-економічних показників та зон ризику, що дозволить спрямувати аудиторську перевірку на ті сфери і системи, які мають особливе значення і потребують більше уваги.

На цьому етапі аудитор проводить особисті бесіди з керівництвом та персоналом підприємства, знайомиться з установчими документами, оцінює результати роботи внутрішнього аудитора; аналізує стан та перспективи розвитку підприємства, вивчає зовнішню інформацію, що стосується діяльності клієнта.

На основі зібраної інформації аудитор приймає рішення про можливість прийняття замовлення на проведення аудиторської перевірки. Після підписання Листа-зобов'язання аудитором та клієнтом, укладається договір на аудиторську перевірку - документ, що засвідчує факт досягнення домовленості між аудитором і клієнтом про проведення аудиторської перевірки, закріплює права, обов'язки і відповідальність сторін.

Після підписання договору аудитору слід розробити план та програму аудиторської перевірки, що дозволять ефективно та вчасно провести аудит.

На проміжному етапі аудитор повинен провести детальний аналіз, оцінку надійності та ефективності функціонування системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю, визначити, якою мірою він може довіряти інформації, що міститься в облікових записах і документації.

Аудитору при вивченні системи  бухгалтерського обліку необхідно  перевірити дотримання підприємством  загальноприйнятих принципів обліку; з'ясувати структуру системи бухгалтерського  обліку; вивчити схему документообороту на підприємстві; визначає послідовність здійснення облікових операцій; здійснити аналітичний огляд рахунків підприємства.

Якщо аудитором на проміжному етапі  буде виявлено помилок більше, ніж  він попередньо очікував, то йому слід зробити відповідні коригування  плану і програми аудиторської перевірки  в наступних етапах аудиту.

Основний етап аудиту передбачає:

- фізичну перевірку активів підприємства;

- документальну перевірку рахунків бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Фізична перевірка активів підприємства передбачає оцінку результатів інвентаризації. Для цього аудитор чи його асистент спостерігають за проведенням інвентаризації, оцінюють дотримання її загальноприйнятої методики, перевірюють правильність документування результатів. Крім того аудитор сам робить окремі вибіркові перевірки активів з метою порівняння власних результатів інвентаризації та даних підприємства. У разі виявлення суттєвих розбіжностей з багатьох найменувань цінностей, аудитор має право вимагати від керівництва підприємства повторного проведення інвентаризації.

На цьому етапі аудитор також проводить аналіз фінансової звітності за період перевірки, який дозволяє оцінити динаміку і тенденції розвитку підприємства та його перспективи на майбутнє.

Заключний етап передбачає складання звіту про проведену аудиторську перевірку та аудиторського висновку про достовірність перевіреної звітності.

Аудитор на основі попередньо отриманих аудиторських доказів формулює думку про фінансову звітність підприємства. Аудиторський висновок формулюється з урахуванням подальших подій, які сталися після дати складання звітності, але до дати закінчення аудиторської перевірки. Ці події можуть суттєво вплинути на перевірену звітність (наприклад, банкрутство дебітора вимагає віднесення на витрати (збитки) підприємства його заборгованості) або на подальше функціонування підприємства (наприклад, стихійне лихо, яке сталося після закінчення звітного періоду і завдало значної шкоди підприємству).

Звіт і висновок щодо аудиторської перевірки передається замовникові.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література:

1.Савченко В.Я Аудит:Навч.посібник.-К.:КНЕУ,2002.-82-84 с.

2.Коцупатрий М.М.,Золотарьова  Н.с., Гончар І.І Комп’ютерні інформаційні системи в аудиті: Навч.посібник.-К.:КНЕУ 2010 р.

3.Савченко В.Я., Зотов В.О., Аудит:Навч.посібник.-К.:КНЕУ,2003р.

4.Петрик О.А.,Зотов В.О., практикум.-К.:КНЕУ,2011р.

5. Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація.-К.:Т-во “Знання”, НОО, 2001.-402 с.