Удосконалення логістичної системи підприємства (на прикладі магазину «Паркетний світ»

Удосконалення логістичної системи підприємства (на прикладі магазину «Паркетний світ»

Вступ

В умовах “ринку покупця” продавець вимушений будувати свою діяльність, виходячи з купівельного попиту. При цьому попит не обмежується  одним попитом на товар. Покупець диктує свої умови також і в  області складу і якості послуг, що надаються йому в процесі поставки цього товару. Логістичний сервіс нерозривно зв'язаний з процесом розподілу  і представляє собою комплекс послуг, що надаються в процесі  поставки товару. Об'єктом логістичного сервісу є різні споживачі  матеріального потоку. Здійснюється логістичний сервіс або самим  постачальником, або експедиторською  фірмою, що спеціалізується у сфері  логістичного обслуговування.

Актуальність роботи визначається стрімким розвитком логістики  на сьогоднішній день, тому що логістика  виступає провідними артеріями живлення і є головним зв'язком між зацікавленими  суб'єктами, між продавцем продукції  та замовником.

Мета роботи полягає  у визначені основних напрямків  удосконалення логістичної системи  в магазині «Паркетний світ».

Відповідно до поставленої  мети треба вирішити такі задачі:

- аналіз теоретичних  та методичних підходів щодо  організації логістичної діяльності  в магазині;

- дослідження організації  логістичної діяльності на підприємстві;

- удосконалення  транспортної логістики;

- розробка напрямків  покращення складського господарства;

- шляхи підвищення  рівня обслуговування споживачів.

Предметом є економічні відносини, які виникають в системі  логістики.

Об'єктом дослідження  виступає логістична система салону-магазину «Паркетний світ».

Методи дослідження - математичний, аналізу, спостереження, статистичний.

Математичний метод  застосовується в розрахунковій  частині роботи при аналізі логістичних  операцій транспортування, складського  розміщення товарів та визначенні рівня  обслуговування клієнтів магазину.

Метод прямого аналізу  використовувався при виявленні  каналів збуту магазину «Паркетний світ», зважуванні переваг та недоліків  використання послуг перевізників та власного транспортного засобу при  здійсненні доставок продукції.

Метод спостереження  вживався при вивченні реакції споживачів на відсутність необхідної продукції  на складі, коли частка споживачів відмовлялась від покупки через незадоволення  строками поставок продукції.

Статистичний метод  було втілено в розробку діяльності магазину. Представлена статистика виконаних  операцій з відвантаження продукції  за певний період, надана статистична  інформація про обсяги збуту, використання послуг перевізників при доставках  продукції з Києва, інш.

У роботі представлені теоретичні засади роботи логістичної  системи магазину «Паркетний світ», проаналізована діяльність магазину, розроблені пропозиції щодо удосконалення  роботи підприємства в логістичній  сфері.

Розділ 1. Загальна характеристика логістичного процесу 

1.1 Економічна сутність поняття  "логістика". Цілі логістики  на сучасному етапі 

Термін “логістика”, відомий донедавна лише вузькому колу спеціалістів, набуває сьогодні широкого розповсюдження. Основна причина  цього явища полягає в тому, що поняття “логістика” почало використовуватися в економіці.

Етимологія поняття  “логістика” викликає істотні суперечності. Найбільш розповсюдженими є дві  точки зору. За однією із них термін “логістика” походить від грецького  і означає: обчислювати, міркувати, за другою - від французького - постачати. Однак зустрічаються й інші версії, зокрема, від древньогерманського - склад, зберігання.

Все ж, логістика, що була застосована пізніше в економічній  сфері, розвивалася як військова  дисципліна і, на думку ряду західних учених, саме завдяки військовій справі виросла в науку. Творцем перших наукових праць з логістики прийнято вважати французького військового  фахівця А. Жоміні (1779-1869 рр.), який визначив логістику як “практичне керівництво  пересуванням військами”.

Уперше на можливість використання положень військової логістики  в економіці вказав у 1951 р. фахівець у сфері системного аналізу О. Моргенштерн, який зазначив, що існує  абсолютна подібність між управлінням  забезпеченням військ і управлінням  матеріальними ресурсами у промисловості.

Хоча логістика  довгий час вважалася військовим терміном, його застосування в цивільній  сфері розпочалося вже у 60-ті роки й означало “оптимальну координацію  переміщення і створення запасу сировини, діяльності з переробки, пакування  кінцевої продукції, її складування  і доставки клієнтам”. У такий  спосіб логістика одержала інший  напрямок розвитку - економічний [27].

На сьогодні у  закордонній і вітчизняній літературі немає єдиного визначення логістики. Багатоманітність визначень поняття  логістики пов'язана насамперед з тим, що еволюціонувала сама концепція  логістики, тому як саме визначення, так  і об'єкти дослідження логістики  змінювалися й уточнювалися з  розвитком ринкових відносин.

Так, відомі наступні поняття.

Логістика - наука  про планування, організацію, управління, контроль і регулювання переміщення  матеріальних і інформаційних потоків  у просторі і в часі від їхнього  первинного джерела до кінцевого  споживача.

Логістика - наука  про планування, контроль і управління транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними і нематеріальними  операціями, здійснюваними у процесі доведення сировини і матеріалів до виробничого підприємства, внутрішньозаводської переробки сировини, матеріалів і напівфабрикатів, доведення готової продукції до споживача з врахуванням інтересів та вимог останнього, а також передачі й обробки відповідної інформації.

Логістика - це гармонізація інтересів учасників процесу  переміщення продукції, форма оптимізації  ринкових зв'язків, тобто вдосконалення  управління матеріальними і пов'язаними  з ними інформаційними та фінансовими  потоками на шляху від первинного джерела сировини до кінцевого споживача  готової продукції на основі системного підходу й економічних компромісів  для отримання синергичного ефекту.

Логістика - це мистецтво  управління потоком матеріалів і  продуктів від зовнішнього джерела  до споживача.

Логістика - новий  науковий напрямок, учення про планування, управління і спостереження (відстеження) під час переміщення матеріальних та інформаційних потоків у виробничих і енергетичних системах.

Логістика - це наукове  учення про планування, управління і контроль потоків матеріалів, енергії  та інформації в окремих видах  підприємства.

Логістика - міждисциплінарний  науковий напрямок, безпосередньо пов'язаний з пошуком нових можливостей  підвищення ефективності матеріальних потоків [35].

У сучасному розумінні  логістика - це наукова дисципліна (або  вид практичної діяльності), що пов'язана  з плануванням, організацією, управлінням, контролем та регулюванням матеріальних та інформаційних потоків у просторі і часі від їх першоджерела до кінцевого  споживача.

Найбільш узагальнюючим  є концептуальний підхід, за яким логістика - це:

- сукупність різних  видів діяльності з метою одержання  з мінімальними витратами необхідної  кількості продукції в установлений  час та в установленому місці,  в якому існує конкретна потреба  в даній продукції;

- деяка система,  розроблена для кожного підприємства  з метою оптимального, з точки  зору отримання прибутку, прискорення  руху матеріальних ресурсів і  товарів усередині та поза  підприємством, починаючи від  закупівлі сировини та матеріалів, проходження їх через виробництво  і закінчуючи постачанням готових  виробів споживачам, включаючи інформаційну  систему, яка зв'язує ці задачі;

- наука управління  матеріальними потоками від первинного  джерела до кінцевого споживача  з мінімальними витратами, пов'язаними  з товаропросуванням і відносним  потоком інформації;

- способи і методи  координування відносин підприємства  з партнерами, засіб координування  поставленого ринком попиту і  виставленої підприємством пропозиції;

- спосіб організації  діяльності підприємства, який дозволяє  поєднати зусилля різних одиниць,  виробляючих товари і послуги,  з метою оптимізації фінансових, матеріальних і трудових ресурсів, які використовує підприємство  для реалізації своїх економічних  цілей;

- науково-практичний  напрям господарювання, який заключається  в ефективному управління матеріальними  і пов'язаними з ними інформаційними  та фінансовими потоками в  сферах виробництва та обігу;

- теорія і практика  управління матеріальними і пов'язаними  з ними інформаційними потоками;

- міждисциплінарний  науковий напрям, безпосередньо  пов'язаний з пошуком нових  можливостей підвищення ефективності  матеріальних потоків;

- напрям господарської  діяльності, який заключається в  управлінні матеріальними потоками  в сферах виробництва і обігу;

- наука про планування, контроль і управління транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними  і нематеріальними операціями, здійснюваними  в процесі доведення сировини  і матеріалів до виробничого  підприємства, внутрізаводської переробки  сировини, матеріалів та напівфабрикатів,  доведення готової продукції  до споживача у відповідності  з його інтересами і вимогами, а також передачі, зберігання  та обробки відповідної інформації;

- наука про процес  фізичного розподілу продукції  в просторі і часу;

- наука про взаємозв'язок  і взаємодію постачання зі  збутом і транспортом;

- комплексний напрям  в економіці, який охоплює проблеми  управління матеріальними потоками;

- наука про раціональну  організацію виробництва і розподілення, яка в комплексі вивчає постачання, збут и розподілення засобів  виробництва.

Більш конкретним до розуміння логістики є функціональний підхід. Він зумовлює її визначення з погляду виконуючих підприємством  логістичних функцій. Згідно з таким  підходом логістика - це:

- процес дослідження  і прогнозування ринку, планування  виробництва, закупівлі сировини, матеріалів та обладнання, включаючи  контроль за запасами і ряд  послідовних товаропросувних операцій, вивчення технології обслуговування  покупців;

- переміщення та  зберігання сировини, напівфабрикатів  і готових виробів в господарському  обігу з моменту сплати грошей  постачальнику до моменту одержання  грошей за постачання кінцевої  продукції споживачу;

- процес планування, контролю та управління формуванням  матеріального потоку, його складуванням  та інтегрованою інформацією  від місця виготовлення до  місця споживання з метою пристосування  до потреб споживача;

- процес управління  просуванням і зберіганням сировини, компонентів та готової продукції  в господарському обігу з моменту  сплати грошей постачальникам  до моменту отримання грошей  за доставку готової продукції  споживачу [6].

Однак усі наведенні  тлумачення не суперечать концептуальній сутності логістики, а їх численність  є цілком закономірним явищем, яке  часто супроводжує становлення  і розвиток нових науково-практичних напрямків.

При цьому не важко  помітити, що основним об'єктом дослідження, управління й оптимізації вважається саме матеріальний потік. Пізніше в  сферу інтересів логістики потрапили  інформаційні та фінансові потоки, які супроводжують матеріальний, а зовсім недавно - потоки послуг. Сьогодні здійснюються спроби подальшого розширення сфери застосування логістики шляхом виділення як об'єктів її дослідження  енергетичних, трудових та інших потоків, які присутні в економічних системах.

Отже, логістика  розглядається як теорія і практика управління матеріальними і пов'язаними  з ними інформаційними і фінансовими  потоками.

Новизна логістичного підходу в управлінні ресурсами  полягає в зміні пріоритетів  господарської діяльності. Головну  роль відіграє не продукт, а процес у формі потоку (матеріального, інформаційного, фінансового тощо). Управління потоковими процесами, їх перетворення й інтеграція є новою формою управління, що перевершує традиційні як за рівнем творчого потенціалу, так і за ефективністю кінцевих результатів. Оптимізація потокових процесів в економіці стала можливою лише завдяки переорієнтації з кількісних критеріїв оцінки господарської  діяльності на якісні.

Як науковий напрямок логістика і далі розширює межі свого  застосування. На сьогодні вона виділилася в спеціальну дисципліну, тісно пов'язану  з математикою, кібернетикою, статистикою  та певними економічними науками [33].

Теоретичні положення  і конкретні рекомендації логістики  активно впроваджуються в практичну  діяльність фірм і компаній у багатьох країнах. У прикладній сфері зворотна віддача виявляється у відчутному економічному ефекті, такому як скорочення витрат і часу в сферах виробництва  і обігу.

До логістики  як наукової основи управління потоковими процесами звертаються не тільки у промисловості, торгівлі і на транспорті, але також у сфері послуг, банківській  і страховій справі, організації  після продажного сервісу, у комунальному господарстві, у сфері туризму  та інших галузях діяльності [9].

Встановлено, що застосування на практиці принципів логістики  дає змогу скоротити до 30--50 % рівень запасів сировини та палива, до 25--30 % -- транспортні витрати.

Учасниками логістичних  операцій можуть бути такі організації  та підприємства:

— підприємства-виробники;

— підприємства гуртової та роздрібної торгівлі;

— комерційно-посередницькі  організації;

— транспортні  організації загального користування, різні експедиторські фірми їхні склади та транспортні засоби виконують  різноманітні логістичні операції.

Сучасна наука розглядає  декілька видів логістики:

o закупівельна  логістика, пов'язана із забезпеченням  виробництва матеріалами;

o виробнича логістика,  спрямована на підвищення організованості  та ефективності функціонування  виробничого процесу;

o збутова логістика,  або, як її ще називають,  маркетингова чи розподільча  логістика.

Логістика передбачає надання споживачу різноманітних  логістичних послуг. Логістичний  сервіс неподільно пов'язаний з процесом розподілення і представляє собою  комплекс послуг, що надаються в  процесі постачання товарів. Всі  роботи в сфері логістичного обслуговування можна погрупувати на три основні  види:

- передпродажні  послуги (інформування клієнта,  планування необхідного рівня  обслуговування, зберігання товару  тощо);

- послуги, що  надаються під час продажу  товарів (підбір асортименту,  пакування, транспортування тощо);

- післяпродажні  послуги (гарантійне обслуговування, зобов'язання розглянути претензії  покупців, замінити товар тощо) [14].

Кожен виробник має  сформувати ефективний канал розподілу  своєї продукції. Це може бути канал  прямого маркетингу, коли збутову  діяльність здійснює безпосередньо  виробник через свої збутові підрозділи. Але більшість виробників використовує непрямі канали розподілу, залучаючи  торговельних посередників різних типів.

Найбільш економічною  є елементарна схема логістичного обслуговування: один продуцент (виробник, спеціалізований посередник) - один клієнт. Проте така схема має місце  лише в окремих випадках. Як правило, постачальники мають складні  схеми реалізації і поставок готової  продукції, коли транспортно-експедиційні зв'язки здійснюються одночасно з  декількома клієнтами (споживачами). В  такій ситуації структури, що здійснюють сервісне логістичне обслуговування, повинні вирішувати дві групи  задач, які утворюють так званий мікро- і макрорівень сервісу.

Мікрорівень логістичного сервісу - це організація, структура  і якість обслуговування конкретних споживачів, а також оперативне управління логістичною діяльністю і необхідними  для цього інфраструктурними  елементами.

Макрорівень логістичного сервісу представляє собою розподіл замовників по зонам їх агрегування, сегментам цільового ринку, а  також розробку стандартів обслуговування, стратегічне планування, інвестиції, реалізацію загальної політики діяльності на ринку логістичних послуг [2, с.93].

Логістичні затрати  починають формуватися на мікрологістичному  рівні. Виходячи з маркетингового міксу, концепція логістики спрямовує  діяльність фірм, компаній на мінімізацію  сукупних витрат. З цією метою рекомендується обережність у поводженні з мінімізацією часткових витрат.

Логістичний сервіс характеризується трьома найважливішими показниками: корисністю, оперативністю, якістю.

Логістичні витрати  і логістичний сервіс, як правило  перебувають у прямо пропорційній залежності. Якісний сервіс завжди є досить дорогим, і зростання  витрат, за звичай, тільки поліпшує його.

Логістичними слід вважати витрати, що пов'язані з  рухом МР від первинного джерела  їх виникнення до кінцевого споживача. Абсолютно точний їх розрахунок є  дуже складним, оскільки сучасна теорія і практика бухгалтерського обліку “проходить мимо” таких затрат [8].

До цілей логістики  можуть бути віднесені такі:

– своєчасне постачання відповідної кількості, якості, асортименту  вантажів до місця їх споживання;

– управління запасами ресурсів;

– узгодження політики розподілу з політикою виробництва  продукції;

– формування оптимальних  розмірів партій поставок та переробки;

– якісне виконання  всіх замовлень у встановлені  строки тощо.

Уся ця сукупність цілей може бути визначена за допомогою "шести правил логістики":

1 Вантаж - необхідний  товар

2 Якість - необхідної  якості

3 Кількість - в  необхідній кількості

4 Час - в необхідний  час

5 Місце - в потрібному  місці

6 Витрати - з  мінімальними витратами.

1.2 Види логістичних систем, їх  характеристика 

Поняття логістичної  системи є одним із базових  понять логістики. Існують різні  системи, які забезпечують функціонування економічного механізму. В цій множині  необхідно розрізняти саме логістичні системи з метою їх аналізу  та удосконалення.

Поняття логістичної  системи є похідним від загального поняття “система”. Тому надамо спочатку визначення загального поняття системи, а потім з'ясуємо, які системи  відносяться до класу логістичних [25].

В Енциклопедичному словнику наведено наступне визначення поняття “система”: “Система (від  грецької мови - ціле, складене із частин; сполучення ) - це множина елементів, які знаходяться у відношеннях  та зв'язках один з одним, утворюють  визначену цілісність, єдність”.

Оскільки одним  з основних методологічних принципів  логістичної концепції є системний  підхід, то надамо йому характеристику.

Системний підхід - це методологія наукового пізнання, в основі якої лежить розгляд об'єктів  як систем, що дозволяє побачити об'єкт  дослідження як комплекс взаємопов'язаних підсистем, об'єднаних спільною метою, розкрити його інтегративні властивості, а також внутрішні та зовнішні зв'язки. Системний підхід передбачає послідовний перехід від загального до часткового, коли в основі розгляду лежить конкретна кінцева мета, для  досягнення якої створюється система. Відповідно до методології системного підходу кожна система є інтегрованим цілим навіть тоді, коли вона складається  з окремих розрізнених підсистем.

Логістичні системи  вкладаються у загальноприйняте поняття «системи», бо складаються  із системоутворюючих елементів, тісно  взаємопов'язаних і взаємозалежних між собою, які мають впорядковані звязки й утворюють певну структуру  із заздалегідь заданими властивостями. Відрізняються ці системи високим  ступенем узгоджених вхідних продуктивних сил з метою управління наскрізними  потоками [18].

Логістична система (ЛС) - це адаптивна система зі зворотним  зв'язком, яка виконує ті чи інші логістичні функції (операції), складається  із підсистем і має розвинуті  внутрішньосистемні зв'язки та зв'язки із зовнішнім середовищем.

В якості ЛС можна  розглядати промислове підприємство, територіально-виробничий комплекс, торгівельне  підприємство тощо.

Метою логістичної  системи є забезпечення наявності  необхідного товару в необхідній кількості і асортименті, заданої  якості, в потрібному місці й у  потрібний час, в максимально  можливому ступені підготовлених  до виробничого процесу або особистому споживанню при заданому рівні логістичних  витрат.

Будь-яка логістична система складається із сукупності елементів, так званих ланок логістичної  системи, між якими встановлені  певні функціональні зв'язки і  відношення. Внутрішньо системні зв'язки є більш міцними, ніж зв'язки із зовнішнім середовищем. Зазвичай вони мають циклічний характер, бо відображають послідовність передачі матеріального  та інформаційного потоків між ланками  відповідного логістичного ланцюга.

Більшості реально  функціонуючих на практиці логістичних  систем, як і більшості систем, притаманні такі властивості:

- складність - характеризується  такими основними ознаками: наявність  великої кількості елементів  (ланок), складний характер взаємодії  між окремими елементами, складність  функцій, виконуваних системою, наявність  складно організованого управління, вплив на систему великої кількості  стохастичних факторів зовнішнього  середовища;

- ієрархічність  - підпорядкованість елементів нижчого  рівня (порядку, рангу) елементам  вищого рівня у контексті лінійного  чи функціонального логістичного  управління;

- цілісність - властивість  системи виконувати задану цільову  функцію, реалізована тільки логістичною  системою в цілому, а не окремими  її ланками або підсистемами. Логістична система є цілісною  сукупністю елементів, що взаємодіють  один з одним. Декомпозицію  логістичних систем на елементи  можна здійснювати по-різному.  На макрорівні при проходженні матеріального потоку від одного підприємства до іншого в якості елементів можуть розглядатися самі ці підприємства та транспорт, що їх пов'язує. На мікрорівні логістична система може бути представлена у вигляді таких основних підсистем, як: закупівля, планування та управління виробництвом, збут;

- структурованість  передбачає наявність певної  організаційної структури логістичної  системи, яка складається із  взаємопов'язаних об'єктів і суб'єктів  управління, що реалізує задану  мету;

- рухливість - мінливість  параметрів елементів логістичной  системи під впливом зовнішнього  середовища, а також рішень, прийнятих  учасниками логістичного ланцюга;

- унікальність, непередбачуваність  і невизначеність поведінки в  конкретних умовах і під впливом  зовнішнього середовища;

- адаптивність - здатність  логістичної системи змінювати  свою структуру і вибирати  варіанти поведінки відповідно  до нових цілей і під впливом  зовнішнього середовища;

- наявність зв'язків  - між елементами логістичної  системи є суттєві зв'язки, які  визначають інтеграційні властивості.  В макрологістичних системах  основу між елементами складає  угода. В мікрологістичних системах  елементами пов'язані всерединівиробничими  зв'язками;

- організація - зв'язки між елементами логістичної  системи визначеним чином упорядковані, тобто логістична система має  організацію;

- інтеграційні  властивості - логістична система  володіє інтеграційними властивостями,  які не притаманні ні одному  із елементів окремо. Це здатність  доставити необхідний товар в  необхідний час, в необхідне  місце, необхідної якості, з мінімальними  витратами, а також здатність  адаптуватися до змінних умов  зовнішнього середовища (зміна попиту  на товар, непередбачений вихід  із строю технічних засобів  тощо). Інтеграційні властивості  логістичної системи дозволяють  їй закупати матеріали, пропускати  їх через свої виробничі потужності  і видавати їх у зовнішнє  середовище, досягаючи при цьому  раніше запланованих цілей [5].

Логістичну систему, яка здатна відповісти на попит швидким  постачанням необхідного товару, можна порівняти із живим організмом, в якому в якості мускулів виступає підйомно-транспортна техніка, у  якості центральної нервової системи - мережа комп'ютерів на робочих місцях учасників логістичного процесу, які  організовані в єдину інформаційну систему. За розмірами цей організм може займати територію заводу або  підприємство оптової торгівлі, а  може охоплювати регіон або виходити за межі держави. Він здатен адаптуватися, пристосовуватися до змін зовнішнього  середовища, реагувати на них у  тому ж темпі, в якому вони відбуваються.

Межі логістичної  системи визначаються циклом обігу  засобів виробництва. Спочатку закуповуються  засоби виробництва, які у вигляді  матеріального потоку надходять  у логістичну систему, складуються, обробляються, знову зберігаються і  потім йдуть з логістичної  системи у споживання в обмін  на фінансові ресурси, що надходять  у логістичну систему. Виділення  меж логістичної системи на базі циклу обігу засобів виробництва  отримало назву принципу «сплати  грошей - отримання грошей».

Логістичні системи  класифікуються за такими ознаками. Принципово за ознакою просторового обмеження  логістичні системи поділяються  на два типи:

- макрологістичні;

- мікрологістичні.

Макрологістична система  є великою логістичною систему  управління потоковими процесами за участю декількох і більше незалежних суб'єктів господарювання, не обмежених  у територіальному розташовувані. Виділяють такі макрологістичні  системи:

- регіональні;

- національні (міжрегіональні);

- міжнаціональні.

Створення макрологістичних систем обумовлене необхідністю забезпечити  чітку взаємодію різногалузевих структур з метою поліпшення економічного стану на глобальному рівні. Під  час створення макрологістичних систем особливу увагу приділяють взаємо погодженню інтересів кожного учасника незалежно від його ролі у створеній  системі.

Цілі створення  макрологістичних систем можуть значною  мірою відрізнятися від цілей  і критеріїв синтезу мікрологістичних систем. У більшості випадків критерій мінімуму загальних логістичних  витрат використовується і під час  синтезу макрологістичних систем. Однак  найчастіше критерії формування макрологістичних систем визначаються екологічними, соціальними, військовими, політичними та іншими цілями. Наприклад, для поліпшення екологічної  ситуації в регіоні може бути створена макрологістична система оптимізації  транспортних (вантажних) регіональних потоків, що вирішує задачі оптимізації  маршрутів, розв'язання транспортних потоків, переключення з одного виду транспорту на інший. З погляду державних  органів управління, які також  можуть брати участь у створенні  макрологістичної системи, позитивний ефект може виражатися, наприклад, у  поліпшенні загальної економічної  ситуації в регіоні, країні або між  державами.

Таким чином, макрологістична  система є високо інтегрованою інфраструктурою  економіки регіону, країни або групи  країн.

Мікрологістична система  охоплює внутрішньовиробничу логістичну сферу одного підприємства або групи  підприємств, об'єднаних на корпоративних  засадах. До мікрологістичної системи  належать технологічно пов'язані виробництва, об'єднані єдиною інфраструктурою, які  працюють на єдиний економічний результат. Мікрологістичну систему підприємства можна подати у вигляді основних підсистем: закупівлі, виробництва  і збуту [29].

Закупівля - підсистема, яка забезпечує надходження матеріального  потоку в логістичну систему.

Планування та управління виробництвом - ця підсистема приймає  матеріальний потік від підсистеми закупівель та управляє ним в процесі  виконання різних технологічних  операцій, які перетворюють предмет  праці в продукт праці.