Удосконалення механізму формування капіталу підприємств переробної галузі

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

з дисципліни «Фінанси»

на тему

«Удосконалення механізму формування капіталу підприємств переробної галузі»

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП

Ефективне управління капіталом, як основна складова системи управління, здатне забезпечити одержання і закріплення позитивних результатів господарської діяльності вітчизняних підприємств. Проте результативність їх роботи значною мірою залежить від глибини застосування аналізу для пошуку оптимальних управлінських рішень.

Ринкова економіка являє собою розвиток підприємств різних організаційно-правових форм, що засновані на різних видах приватної власності, поява нових власників – як окремих громадян, так й трудових колективів підприємств.

З’явився такий вид економічної діяльності, як підприємництво – це господарська діяльність, тобто діяльність, пов’язана з виробництвом та реалізацією продукції, виконанням робіт, послуг або продажем товарів, необхідних споживачу.

Реалізація цього принципу на ділі залежить не тільки від наданої підприємствам самостійності але й необхідності фінансувати особисті витрати бездержавної підтримки, але й від тієї долі прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків. Крім того, необхідно створити таке економічне середовище, в умовах якої вигідно виробляти товари, отримувати прибуток,знижати витрати.

Капітал є частиною фінансових ресурсів, що використовується підприємством в обороті та дає доходи від цього обороту, тобто це виробнича частина фінансових ресурсів, яка змінює свою форму та забезпечує своє збільшення. Рух коштів, його швидкість і масштаби визначають ефективність фінансової системи. З руху коштів розпочинається і рухом коштів закінчується кругообіг засобів господарюючого суб‘єкта, оборотом всього капіталу підприємства. Таким чином, фінансовий капітал менший або дорівнює фінансовим ресурсам.

Зростання потреби підприємств в капіталі, розгортання конкурентної боротьби за обмежені ресурси фінансового ринку, необхідність їх здешевлення для підвищення ефективності діяльності суб’єктів господарювання, зниження рівня ризиків актуалізували розширення сфер застосування аналітичного обґрунтування рішень в управлінні капіталом підприємства.

Вимоги сьогодення викликали потребу застосування аналізу формування капіталу як засобу прогнозування.

Значний вклад в удосконалення формування капіталу зробили вчені О.Д. Василик, О.М.Загородна, В.М. Івахненко, К.В. Ізмайлова, М.Я. Коробов, Л.А. Лахтіонова, В.О.Мец, Є.В. Мних, В.М. Опарін, П.Я. Попович, І.Д. Фаріон, С.І. Шкарабан та інші. Серед зарубіжних авторів дослідженням вказаних проблем займалися М.І. Баканов, І.Т.Балабанов, Ю.Ф. Брігхем, О.П. Зуділін, В.В. Ковальов, М.Н. Крейніна, А.Д. Шеремет та інші.

Незважаючи на їх значний науковий вклад у цій сфері, питання організації та методики аналізу формування капіталу підприємств залишається найбільш дискусійним, вимагає подальших досліджень, започаткування пошуку нових підходів і напрямів та вдосконалення існуючих.

При прийнятті перспективних управлінських рішень у сфері формування капіталу підприємства виникла необхідність врахування впливу всіх внутрішніх і зовнішніх чинників, що дозволить забезпечувати сумісність стратегії і тактики з можливостями підприємства, знизити вартість та визначити оптимальне співвідношення ресурсів, керувати рівнем фінансового ризику, впливати на рівень потреби в додатковому капіталі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

 

1.1 Економічна сутність капіталу  підприємства, його складові

 

Капітал – це економічна категорія, яка відома давно, але отримала новий зміст в умовах ринкових відносин. Як головна економічна база створення і розвитку підприємства, капітал у процесі свого функціонування забезпечує інтереси держави, власників і персоналу.

Капітал підприємства характеризує загальну вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які інвестуються у формування його активів.

Розглядаючи економічну сутність капіталу підприємства, слід зазначити такі його характеристики (таблиця 1.1).

Таблиця 1.1

Класифікація капіталу підприємства

Характеристика капіталу підприємства	Обґрунтування характеристики капіталу підприємства
1. Капітал підприємства є основним  фактором виробництва	В економічній теорії виділяють три основних фактори виробництва, які забезпечують господарську діяльність підприємств: – капітал; – земля та інші природні ресурси; – трудові ресурси. У системі даних факторів виробництва капіталу відводиться пріоритетна роль, оскільки він об'єднує всі фактори в єдиний виробничий комплекс
2. Капітал характеризує фінансові  ресурси підприємства, які забезпечують  дохід	У даній своїй якості капітал може виступати ізольовано від виробничого фактора – у формі позикового капіталу, який забезпечує формування доходів підприємства не у виробничій (операційній), а у фінансовій (інвестиційній) сфері його діяльності
3. Капітал є головним джерелом  формування добробуту його власників	Капітал забезпечує необхідний рівень добробуту його власників як у поточному, так і в перспективному періодах. Частина капіталу, яка спрямована на задоволення поточних чи перспективних потреб його власників, перестає виконувати функцію капіталу. Капітал, який накопичується, повинен задовольнити потреби його власників у перспективному періоді, тобто формує рівень майбутнього їх добробуту
4. Капітал підприємства є головним  виміром його ринкової вартості	У даній якості, перш за все, виступає власний капітал підприємства, який визначає обсяг його чистих активів. Разом з тим, обсяг власного ка піталу, який використовує підприємство, одно час но характеризує і потенціал залучення ним позикових фінансових засобів, які забезпечують отримання додаткового прибутку. У сукупності з іншими, менш значимими факторами, форму єть ся база оцінки ринкової вартості підприємства
5. Динаміка капіталу підприємства  є важливим барометром рівня  ефективності його господарської  діяльності	Здатність власного капіталу до зростання високими темпами характеризує високий рівень формування і ефективний розподіл прибутку підприємства, його спроможність підтримувати фінансову рівновагу за рахунок внутрішніх джерел. І навпаки, зниження обсягу власного капіталу є, як правило, наслідком неефективної, збиткової діяльності підприємства

 

Велику роль відіграє капітал в економічному розвитку підприємства і в забезпеченні інтересів держави, власників і персоналу виступає головним об'єктом фінансового управління підприємством [18,c.115].

Під загальним поняттям «капітал підприємства» розуміють різні його види, які характеризуються десятками термінів. Все це потребує відповідної систематизації термінів, які використовуються. Така систематизація проведена за найбільш важливими класифікаційними ознаками (таблиця 1.2).

 Таблиця 1.2

Систематизація видів капіталу підприємства

Ознаки	Обгрунтування ознаки
1. За належністю підприємству	1. Власний капітал характеризує  загальну вартість засобів підприємства, які належать йому на правах  власності та використовуються  ним для формування відповідної  частини його активів. Частина  активів, яка сформована за рахунок  інвестованого в них власного  капіталу, є чистими активами  підприємства. 2. Позиковий капітал характеризує  залучення для фінансування розвитку  підприємства на основі повернення  коштів або інших майнових  цінностей. Усі форми позикового  капіталу, які використовує  підприємство, є фінансовими зобов’язаннями і підлягають погашенню в передбачені терміни
2. За цілями використання	1. Виробничий капітал характеризує  засоби підприємства, які інвестовані  в його операційні активи для  здійснення виробничо– збутової діяльності. 2. Позиковий капітал є  тією його частиною, яка використовується  у процесі інвестування в грошові  інструменти (короткострокові та  довгострокові депозитні вклади  в комерційних банках), а також  боргові фондові інструменти.

 

Незважаючи на значний перелік розглянутих класифікаційних ознак, вони все– таки не відображають всіх видів капіталу підприємства, які використовуються в науковій термінології та практиці.

 У процесі виробничого  використання функціонування капіталу  підприємства характеризується  постійним кругообігом. У процесі  кругообігу капітал підприємства  проходить три стадії (рисунок 1.1).

Рис. 1.1. Характер руху капіталу підприємства у процесі його кругообігу

На першій стадії капітал у грошовій формі інвестується в операційні активи (оборотні та позаоборотні), перетворюючись у виробничу форму.

На другій стадії виробничий капітал у процесі виробництва продукції перетворюється в товарну форму, включаючи і форму виробничих послуг.

На третій стадії товарний капітал, у міру реалізації виробничих товарів і послуг, перетворюються в грощовий капітал.

Середня тривалість обороту капіталу підприємства характеризується терміном його обороту в днях (місяцях, роках) [24,c.97].

Одночасно зі змінами форм рух капіталу характеризується постійною зміною його сумарної вартості, яка носить назву “вартісний цикл”. Рух вартісного циклу капіталу підприємства здійснюється за спіраллю

Розглянуті класифікація та особливості функціонування капіталу підприємства дозволяють більш цілеспрямовано керувати ефективністю його використання.

На діючому підприємстві власний капітал має певні основні форми (рисунок 1.2).

Рис. 1.2. Форми функціонування власного капіталу підприємства

 

1.2 Характеристика форм власного капіталу підприємств

 

Власний капітал підприємства характеризується різноманіттям форм і систематизується по цілому ряду категорій.

Залежно від джерела формування власний капітал підприємства можна поділити на дві групи:

1) Вкладений капітал – це  капітал, сформований за рахунок  внесків власників підприємства;

2) Накопичений капітал – це капітал, сформований внаслідок господарської діяльності підприємства.

Класифікація власного капіталу за джерелами формування є дуже важливою при визнанні його складових елементів. Капітал підприємства не може бути сформований іншими шляхами ніж вказані вище.  
Вкладений капітал включає такі елементи:

1) зареєстрований капітал (статутний капітал, пайовий капітал);

2) додатково вкладений капітал (емісійний дохід, інші внески засновників понад зареєстрований статутний фонд).

До накопиченого капіталу відносяться такі елементи:

– нерозподілений прибуток (непокритий збиток);

– резервний капітал;

– інший додатковий капітал.

Головною ознакою елементів вкладеного капіталу є наявність реальних активів, що передані підприємству в обмін на корпоративні права, на можливість брати участь в управлінні та розподілі прибутків, майна підприємства.

В системі бухгалтерського обліку та фінансовій звітності використовуються коригуючі показники:

– неоплачений капітал;

– вилучений капітал.

Ці показники відображають рух власного капіталу у процесі його формування та управління ним. Вони є технічними, регулюючими стосовно суми сплаченого капіталу.

Неоплачений капітал – це сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу.

Вилучений капітал – дорівнює фактичній собівартості акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників.

Зареєстрований капітал – юридично оформлена, офіційно об’явлена і належним чином зареєстрована частина внесків власників до капіталу підприємства.

У тому числі виділяють:

– статутний капітал – характеризує первісну суму власного капіталу підприємства, інвестовану у формування його активів для початку здійснення господарської діяльності. Його розмір визначається установчими документами і статутом підприємства. Для підприємства окремих сфер діяльності й організаційно – правових форм (акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю) мінімальний розмір статутного капіталу регулюється законодавством. Відповідно до діючого законодавства, внеском у статутний капітал товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі чи майнові права або інші права, що мають грошову оцінку;

– пайовий капітал – сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарської діяльності, а саме: суми пайових внесків членів споживчого товариства, колективного сільськогосподарського підприємства, житлово– будівельного кооперативу, кредитної спілки та інших підприємств, що передбачені установчими документами.

Законом України «Про господарські товариства» встановлено мінімальний розмір статутного капіталу різних видів товариств:

– для акціонерного товариства – сума, еквівалентна 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення акціонерного товариства;

– для товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю – сума, еквівалентна 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення товариства.

Додатково вкладений капітал – це сума внесків засновників понад зареєстровану частину. У складі додатково вкладеного капіталу виділяють:

– емісійний дохід, який пов’язаний з придбанням акцій за ціною, вищою за їх номінальну вартість у акціонерних товариствах;

– інші внески засновників понад зареєстрований статутний фонд, які вносяться без рішень про зміну розміру статутного капіталу.

Друга група елементів капіталу так чи інакше формується внаслідок діяльності підприємства – це накопичений (зароблений) капітал, головні елементи якого:

1) нерозподілений прибуток (непокритий збиток) – частина чистого прибутку, що не була розподілена між власниками;

2) резервний капітал – сума резервів, створених, відповідно до чинного законодавства або установчих документів, за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства;

3) інший додатковий капітал –  розкриває інформацію про вартість  безкоштовно отриманих активів (вартість  беоплатно отриманих активів (дарчий капітал),

Законом України «Про господарські товариства» встановлено мінімальний розмір:

– резервного фонду – 25 відсотків від статутного фонду,

– щорічних відрахувань до резервного фонду – 5 відсотків від суми чистого прибутку.

Фактичний розмір резервного фонду та щорічних відрахувань до нього встановлюється в установчих документах, але він не може бути меншим за встановлений законом мінімум.

Якщо за даними річної фінансової звітності, яка подається на затвердження загальними зборами, власний капітал буде менше статутного капіталу товариства, до порядку денного річних загальних зборів повинно включатися питання про перетворення або ліквідацію товариства, зменшення статутного капіталу товариства, залучення додаткових коштів, санацію товариства, яка керується боржником, або вжиття інших заходів.

Процеси стабілізації економіки України зумовлюють зміни у структурі джерел коштів підприємств.

Як в індустріальних країнах, так і в Україні важко визначити оптимальну чи типову структуру власного капіталу. Проте, на відміну від індустріальних країн, в Україні оптимізація структури власного капіталу відбувається часто за рахунок його тіньової складової. Стихійний процес пошуку джерел фінансування підприємствами не завжди приводить до створення оптимальної структури капіталу і особливо – власного. Розміри складових частин власного капіталу підприємств України наведено в табл. 1.3.

Таблиця 1.3 – Розміри складових частин власного капіталу підприємств України у 2005–2008 роках

Капітал підприємств, млн. грн.	Роки діяльності
	2006	2007	2008
Статутний капітал	363778,8	384997,4	400664,3
Додатковий капітал	244049,1	248464,6	256146,6
Резервний капітал	26270,7	27193,1	28175,5
Разом	634098,6	660655,1	684986,4

 

З табл. 1.3 видно, що за 2005–2008 роки вартість власного капіталу підприємств України усіх видів діяльності зростала і на кінець 2008 року становила 684986,4 млн. грн.

 

1.3 Основні джерела формування капіталу підприємства

 

Управління власним капіталом пов'язане не тільки з забезпеченням ефективного використання вже накопиченої його частини, але і з формуванням власних фінансових ресурсів, що забезпечують майбутній розвиток підприємства. Власні фінансові ресурси класифікуються за певними джерелами (таблиця 1.4).

Таблиця 1.4

Джерела формування власних фінансових ресурсів підприємства

№ з/п	Джерела	Склад джерел
1.	Внутрішні джерела	1.Прибуток, що залишається в  розпорядженні підприємства. 2.Амортизаційні відрахування від  основних засобів і нематеріальних  активів. 3.Інші внутрішні джерела формування  власних фінансових ресурсів
2.	Зовнішні джерела	1. Залучення додаткового пайового або акціонерного капіталу. 2. Одержання підприємством безплатної фінансової допомоги. 3. Інші джерела формування власних  фінансових ресурсів

 

У складі внутрішніх джерел формування власних фінансових ресурсів основне місце належить прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, він формує переважну частину його власних фінансових ресурсів, забезпечує приріст власного капіталу, а відповідно, і ріст ринкової вартості підприємства. Певну роль у складі внутрішніх джерел виконують також амортизаційні відрахування, особливо на підприємствах із високою вартістю власних основних засобів і нематеріальних активів; проте суму власного капіталу підприємства вони не збільшують, а лише є засобом його реінвестування. Інші внутрішні джерела не грають помітної ролі у формуванні власних фінансових ресурсів підприємства [20,c.214].

У складі зовнішніх джерел формування власних фінансових ресурсів основне місце належить залученню підприємством додаткового пайового (шляхом додаткових внесків у статутний фонд) або акціонерного (шляхом

такої оцінки виступає показник "коефіцієнт самофінансування розвитку підприємства". Його динаміка відображає тенденцію забезпеченості розвитку підприємства власними фінансовими ресурсами.

2. Визначення загальної потреби  у власних фінансових ресурсах.

Ця потреба визначається за такою формулою:

(1.1)

 де, Пвфр – загальна потреба у власних фінансових ресурсах підприємства у планованому періоді;

Пк – загальна потреба в капіталі на кінець планового періоду;

Пвк – питома вага власного капіталу в загальній його сумі;

ВКп – сума власного капіталу на початок періоду, що планується;

П – сума прибутку, що спрямовується на споживання в плановому періоді.

Розрахована загальна потреба охоплює необхідну суму власних фінансових ресурсів, формованих як за рахунок внутрішніх, так і за рахунок зовнішніх джерел.

3. Оцінка вартості залучення  власного капіталу з різних  джерел.

Така оцінка проводиться в розрізі основних елементів власного капіталу, сформованого за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел. Результати такої оцінки є основою розробки управлінських рішень щодо вибору альтернативних джерел формування власних фінансових ресурсів, що забезпечують приріст власного капіталу підприємства.

4. Забезпечення максимального  обсягу залучення власних фінансових  ресурсів за рахунок внутрішніх  джерел [23,c.135].

Перш ніж звертатися до зовнішніх джерел формування власних фінансових ресурсів, повинні бути реалізовані всі можливості їх формування за рахунок внутрішніх джерел. Основними внутрішніми джерелами формування власних фінансових ресурсів підприємства є сума чистого прибутку й амортизаційних відрахувань. Таким чином, у першу чергу, необхідно у процесі

Для аналізу діяльності підприємства важливим є не тільки визначення таких коефіцієнтів на окрему дату, скільки спостереження за їх зміною в динаміці та порівнянні зі значеннями, отриманими в попередніх періодах.

Фінансово– економічний стан підприємства необхідно систематично оцінювати з використанням різних методів, прийомів і методик аналізу.

Основними напрямками аналізу фінансово– економічного стану підприємства є:

• характеристика майна підприємства та джерел його формування;
• аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства;
• аналіз фінансової стійкості та стабільності підприємства;
• аналіз ділової активності підприємства;

аналіз фінансових результатів та прибутковості підприємства.

 

 

 

2 АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВ ПЕРЕРОБНОЇ ГАЛУЗІ

2.1 Регулювання використання капіталу  переробних підприємств АПК

 

Розглядаючи питання регулювання формування і використання капіталу переробних підприємств АПК державою, регіонами, підприємством варто зупинитися на аналізі економічного стану досліджуваної галузі застосовуючи статистичний підхід до визначення обсягів реалізації та прибутку підприємств, товарної структури експорту основних видів продукції, використання асигнувань в аграрному секторі України, динаміки кредитування переробних підприємств, рівню відсоткових ставок комерційних банків України за надані кредити переробним підприємствам, обсягів інвестицій в основний капітал, оборотних активів, оборотних активів в запасах товарно– матеріальних цінностей, власного капіталу переробних підприємств, поточних зобов’язань, рівню участі кредитів в формуванні потенціалу підприємств АПК за видами економічної діяльності та в розрізі регіонів, місця кредитних ресурсів у формуванні потенціалу переробних підприємств АПК за видами економічної діяльності в аспекті макро  та саморегулювання капіталу переробних підприємств АПК (табл.2.1).

Таблиця 2.1

Обсяги реалізації та прибутку підприємств АПК України за 2005–2009 роки, млн.грн

Показники	Період
	2005	2006	2007	2008	2009
Обсяг реалізації сільськогосподарської продукції, млн. грн.	77271	92531	92586	94895	88769
Обсяг реалізації продуктів переробки сільськогосподарської продукції, млн. грн.	65680,4	73099,5	74994,7	79711,8	69239,8
Собівартість реалізованої продукції сільського господарства, млн. грн.	75794,9	91247,7	91332,8	94264,6	84600,1
Собівартість реалізованої продукції переробної промисловості, млн.грн.	51230,7	56286,6	60745,7	65363,7	60931
Прибуток від реалізації сільськогосподарської продукції, млн.грн.	1476,1	1283,3	1253,2	630,4	4168,9
Прибуток від реалізації продукції переробної промисловості, млн.грн.	24564,2	34961,1	587,1	28900,9	23669,1
Сукупний прибуток переробних підприємств АПК,млн.грн.	26040,3	36244,4	31840,3	29531,3	27838
Рентабельність переробки сільськогосподарської продукції, %	47,9	62,1	50,4	44,2	38,8
Рентабельність виробництва та реалізації продукції АПК, %	20,5	24,6	20,9	18,5	19,1

 

 

Протягом 2005– 2008 років спостерігається збільшення обсягів реалізації продуктів переробними підприємствами АПК, так, у 2005 році показник становив 65680,4 млн.грн, а у 2008 році зріс до 79711,8 млн.грн., що є закономірним, оскільки в цей же період зростають обсяги реалізації і сільськогосподарської продукції агропромислового комплексу. Підвищення собівартості реалізованої продукції переробних підприємств АПК у 2008 році до 65363,7 млн.грн., що є наслідком зростання собівартості сільськогосподарської продукції. Однак, прибутки переробних підприємств АПК протягом аналізованого періоду значно перевищують показник від реалізації сільськогосподарської продукції, сукупний прибуток переробних підприємств АПК у 2009 році становив 27838 млн.грн., що на 8406,4 млн.грн. менше ніж у 2006 році, показник становив 36244,4 млн.грн., показник рентабельності переробки сільськогосподарської продукції значно вище рентабельності виробництва продукції АПК, що свідчить про наявність неефективної структури аграрного сектора економіки, вплив якої посилився в період фінансової кризи. Таким чином, можна дійти висновку, що загальні позитивні результати діяльності підприємств АПК, в першу чергу, забезпечуються завдяки ефективній переробці сільськогосподарської сировини.

В той же час, варто звернути увагу на зовнішньоекономічні ринки збуту переробних підприємств АПК України, які, мають достатній експортний потенціал, зокрема, природні ресурси, а саме: зручне географічне положення та відносно дешева робоча сила. Проте, існують і перешкоди реалізації потенціалу, одна з яких жорстка конкуренція на міжнародних ринках у сфері агропромислового комплексу (табл.2.2).

Таблиця 2.2

Товарна структура експорту основних видів продукції агропромислового комплексу України, тис. дол. США

Показники	2005	2006	2007	2008	2009
Продукція АПК	3713,2	4749,7	6247,7	11010,9	9689,59
Сільске господарство	2392,4	2347,6	2473,5	6360,5	5597,24
Переробні галузі	1320,8	2402,1	3774,2	4650,4	4092,35
продукція борошномельна та вироби з неї	29,1	36,3	73,7	180,3	158,664
продукція харчової промисловості	1291,7	1394,4	2056,2	2524,3	2221,384
цукор та кондвироби	110,2	113,5	155,7	164,4	144,672
вироби з хлібних злаків	97,8	114,9	166,6	245,8	216,304
вироби з м’яса, риби	27	23,9	34,8	40	35,2
тютюн	56,6	110,3	163,7	222,6	195,888
напої алкогольні і безалкогольні, оцет	419,5	417,2	518,7	560	492,8
продукти переробки плодів, овочів	119	135	250,5	194,5	171,16