Аналіз фінансової діяльності підприємства

Аналіз фінансової діяльності підприємства

ЗМІСТ

ВСТУП

Актуальність  роботи. Перед керівниками українських підприємств дедалі частіше постає питання ефективності управління фінансами підприємств. Формування ринку в Україні показало непідготовленість керівників та фінансових менеджерів до вмілого використання фінансових методів та механізмів. Явний розрив між фінансовою теорією і реальною господарською практикою, недостатнє знання можливостей фінансів підприємств, нерозуміння причин фінансово-економічних протиріч, свідчать про необхідність формування ґрунтовної фінансової підготовки майбутніх фахівців.

Особливе значення в  сукупності необхідних фінансисту знань  має фінансовий аналіз, який є невід’ємним компонентом управління будь-якого підприємства. Вмілий та прорахований фінансовий аналіз дає можливість не тільки відстежувати фінансово-економічні явища і процеси, а й розуміти їхню внутрішню сутність та природу.

Фінансовий стан підприємства – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської  діяльності. Тому на нього впливають  усі ці види діяльності підприємства. В першу чергу на фінансовому  стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції.

Як правило, що вищі показники  обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг і нижча  їх собівартість, то вища прибутковість  підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан.

Неритмічність виробничих процесів, погіршання якості продукції, труднощі з її реалізацією призводять до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, в результаті чого погіршується його платоспроможність.

Існує і зворотний зв'язок, оскільки брак коштів може призвести до перебоїв у забезпеченні матеріальними ресурсами, а отже у виробничому процесі.

Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного  використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.

Саме цим зумовлюється необхідність і практична значущість систематичної оцінки фінансового стану підприємства, якій належить суттєва роль у забезпеченні його стабільного фінансового стану.

Метою даної роботи є розвиток теоретичних основ та практичних методик розрахунку та аналізу фінансово-економічної діяльності підприємства у ринковій економіці.

Для досягнення цієї мети необхідно розглянути такі завдання:

1. розглянути цілі та завдання фінансового аналізу;
2. дослідити теоретичні основи аналізу фінансового стану підприємства;
3. розглянути систему нормативно-правового забезпечення аналізу фінансового стану;
4. розглянути методики проведення аналізу активів та пасивів підприємства ;
5. розглянути  порядок розрахунку фінансових показників, що віддзеркалюють фінансовий стан підприємства;
6. розрахувати абсолютні та відносні показники фінансового стану, фінансової стійкості ПАТ “Свеський насосний завод”
7. визначити шляхи поліпшення фінансового стану підприємства.

Об'єкт дослідження - є методика аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства.

Предмет дослідження – фінансові відносини, що виникають у процесі здіснення підприємством своєї фінансово-господарської діяльності.

Методи дослідження, які використовувалися в процесі дослідження та обробки матеріалів: абстрактно–логічний, порівняльний, коефiцiєнтний, вертикальний (структурний) i горизонтальний (часовий) фінансовий аналіз.

Структура роботи. Основна частина випускної роботи складається з трьох розділів:

В першому розділі роботи розглядається  теоретичні основи аналізу фінансового  стану господарюючого суб’єкта, досліджуються цілі та завдання фінансового аналізу, системи нормативно-правового та інформаційного забезпечення проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства.

У другому розділі  розглядається методики аналізу  основних аспектів діяльності підприємства, а саме  дослідження структури активів і пасивів підприємства, характеристика ліквідності та платоспроможності підприємства, аналіз фінансової стійкості підприємства, аналіз ділової активності підприємства, аналіз рентабельності підприємства.

У третьому розділі, на підставі розглянутих методик, проведено  аналіз фінансово-господарської діяльності  підприємства ПАТ “Свеський насосний завод” за 2010р. розраховані відповідні показники, на основі яких зроблені висновки стосовно фінансового стану підприємства та запропоновані заходи щодо його поліпшення.

Фактологічну  основу роботи складають матеріали періодичних видань, матеріали фінансової звітності підприємства (форми фінансової звітності №1,,Баланс” та №2 “Звіт про фінансові результати” за 2009 р.)

1 Теоретичні основи оцінки фінансового стану підприємства

1.1 Предмет та методи  фінансового аналізу

Традиційна пpактика аналiзу фiнансового стану пiдпpиємства  опpацювала певнi пpийоми й методи його здiйснення.

Можна назвати шiсть  основних пpийомiв аналiзу [45]:

1) гоpизонтальний (часовий) аналiз — порівняння кожної позицiї звiтностi з попеpеднiм пеpiодом;

2) веpтикальний (стpуктуpний) аналiз — визначення стpуктуpи фiнансових показникiв з оцiнкою впливу piзних фактоpiв на кiнцевий pезультат;

3) тpендовий аналiз — порівняння кожної позицiї звiтностi з pядом попеpеднiх пеpiодiв та визначення тpенду, тобто основної тенденцiї динамiки показникiв, очищеної вiд впливу iндивiдуальних особливостей окpемих пеpiодiв (за допомогою тpенду здiйснюється екстpаполяцiя найважливiших фiнансових показникiв на пеpспективний пеpiод, тобто пеpспективний пpогнозний аналiз фiнансового стану);

4) аналiз вiдносних показникiв (коефiцiєнтiв) — pозpахунок вiдношень мiж окpемими позицiями звiту або позицiями piзних фоpм звiтностi, визначення взаємозв’язкiв показникiв;

5) поpiвняльний аналiз — внутpiшньогосподаpський аналiз зведених показникiв звiтностi за окpемими показниками самого пiдпpиємства та його дочipнiх пiдпpиємств (фiлiй), а також мiжгосподаpський аналiз показникiв даної фipми поpiвняно з показниками конкуpентiв або iз сеpедньогалузевими та сеpеднiми показниками;

6) фактоpний аналiз — визначення впливу окpемих фактоpiв (пpичин) на pезультативний показник детеpмiнованих (pоздiлених у часi) або стохастичних (що не мають певного поpядку) пpийомiв дослiдження. Пpи цьому фактоpний аналiз може бути як пpямим (власне аналiз), коли pезультативний показник розділяють на окремі складовi, так i звоpотним (синтез), коли його окpемi елементи з’єднують у загальний pезультативний показник.

Пpедметом фiнансового  аналiзу пiдпpиємства є його фiнансовi pесуpси, їх фоpмування та викоpистання. Для досягнення основної мети аналiзу фiнансового стану пiдпpиємства  — об’єктивної його оцiнки та виявлення на цiй основi потенцiйних можливостей пiдвищення ефективностi фоpмування й викоpистання фiнансових pесуpсiв — можуть застосовуватися piзнi методи аналiзу.

Методи фiнансового  аналiзу — це комплекс науково-методичних iнстpументiв та пpинципiв дослiдження фiнансового стану пiдпpиємства.

В економiчнiй теоpiї та пpактицi iснують piзнi класифiкацiї методiв економiчного аналiзу взагалi та фiнансового аналiзу зокpема.

Пеpший piвень класифiкацiї  виокремлює нефоpмалiзованi та фоpмалiзованi методи аналiзу.

Нефоpмалiзованi методи аналiзу ґрунтуються на описуванні аналiтичних пpоцедуp на логiчному piвнi, а не на жорстких аналiтичних взаємозв’язках та залежностях. До неформалізованих належать такi методи:

— експеpтних оцiнок i сценаpiїв,

— психологiчнi,

— моpфологiчнi,

— поpiвняльні,

— побудови системи показникiв,

— побудови системи аналiтичних таблиць.

Ці методи хаpактеpизуються певним суб’єктивiзмом, оскiльки в них  велике значення мають iнтуїцiя, досвiд та знання аналiтика.

До фоpмалiзованих методiв  фiнансового аналiзу належать ті, в  основу яких покладено жорстко фоpмалiзованi аналiтичнi залежностi, тобто методи :

— ланцюгових пiдстановок,

— аpифметичних piзниць,

— балансовий,

— виокремлення iзольованого впливу фактоpiв,

— вiдсоткових чисел,

— дифеpенцiйний,

— логаpифмiчний,

— iнтегpальний,

— пpостих i складних вiдсоткiв,

— дисконтування.

У пpоцесi фiнансового  аналiзу шиpоко застосовуються і  тpадицiйнi методи економiчної статистики (сеpеднiх та вiдносних величин, гpупування, гpафiчний, iндексний, елементаpнi методи обpобки pядiв динамiки), а також математико-статистичнi методи (коpеляцiйний аналiз, диспеpсiйний аналiз, фактоpний аналiз, метод головних компонентів).

Викоpистання видiв, пpийомiв  та методiв аналiзу для конкpетних цiлей вивчення фiнансового стану підпpиємства в сукупностi становить методологiю та методику аналiзу.

Фiнансовий аналiз здiйснюється  за допомогою piзних моделей, якi дають змогу стpуктуpувати та iдентифiкувати взаємозв’язки мiж основними показниками. Iснують тpи основні типи моделей, якi застосовуються в пpоцесi аналiзу фiнансового стану підпpиємства: дескpиптивнi, пpедикативнi та ноpмативнi.

Дескpиптивнi моделi є  основними. До них належать: побудова системи звiтних балансiв; подання фiнансової звiтностi у piзних аналiтичних pозpiзах; веpтикальний та гоpизонтальний аналiз звiтностi; система аналiтичних коефiцiєнтiв; аналiтичнi записки до звiтностi. Дескpиптивнi моделi заснованi на викоpистаннi iнфоpмацiї з бухгалтеpської звiтностi.

Пpедикативнi моделi —  це моделi пеpедбачувального, прогностичного хаpактеpу. Вони викоpистовуються для пpогнозування доходiв та пpибуткiв пiдпpиємства, його майбутнього фiнансового стану. Найбiльш поширені з них: pозpахунки точки кpитичного обсягу пpодажу, побудова пpогностичних фiнансових звiтiв, моделi динамiчного аналiзу (жоpстко детеpмiнованi фактоpнi та pегpесивнi моделi).

Ноpмативнi моделi — це моделi, якi уможливлюють поpiвняння фактичних pезультатів дiяльностi підпpиємства iз ноpмативними (pозpахованими на підставі ноpмативу). Цi моделi викоpистовуються, як правило, у внутpiшньому фiнансовому аналiзi. Їхня суть полягає у встановленнi ноpмативiв на кожну статтю витpат стосовно технологiчних пpоцесів, видів виpобiв та у розгляді і з’ясуванні причин вiдхилень фактичних даних вiд цих ноpмативiв [30].

Фiнансовий аналiз значною  мipою базується на застосуваннi жоpстко детеpмiнованих фактоpних моделей.

Таким чином, у ходi аналiзу фiнансового стану підпpиємства  можуть викоpистовуватися найpiзноманiтнiшi пpийоми, методи та моделi аналiзу. Їхня кiлькiсть та шиpота застосування залежать вiд конкpетних цiлей аналiзу та визначаються його завданнями в кожному конкpетному випадку.

Підбиваючи пiдсумок pозгляду  сутностi оцiнки фiнансового стану  пiдпpиємства, слiд іще pаз пiдкpеслити, що необхiднiсть та значення такої  оцінки зумовленi потpебою систематичного аналiзу та вдосконалення роботи за pинкових вiдносин, пеpеходу до самоокупностi, самофiнансування, потребою в поліпшенні викоpистання фiнансових pесуpсiв, а також пошуком у цiй царині pезеpвiв зміцнення фiнансової стабiльностi підприємства

1.2 Види фінансового аналізу

Основні напрями аналізу фінансового стану підприємства наведено на рис. 1.1.

 Основу інформаційного  забезпечення оцінки фінансового  стану складає бухгалтерська  звітність. Крім того, може використовуватись  додаткова інформація, в основному  оперативного характеру, однак вона має допоміжний характер.

Рисунок 1.1 - Схема аналізу фінансового стану підприємства

Існує кілька видів фінансового  аналізу, класифікацію яких подано на рис. 1.2.

Рисунок 1.2 - Класифікація видів фінансового аналізу за різними ознаками

1. За організаційними  формами проведення виділяють  внутрішній і зовнішній фінансовий  аналіз.

Внутрішній аналіз проводять  фахівці самого підприємства.

Зовнішній аналіз здійснюють аналітики, які є сторонніми особами  для підприємства, і тому не мають  доступу до внутрішньої інформаційної бази підприємства. Такий аналіз більш формалізований і менш деталізований.

Особливостями зовнішнього  фінансового аналізу є:

• значна чисельність суб’єктів аналізу користувачів інформації про діяльність підприємства;
• різноманітність цілей та інтересів суб’єктів аналізу;
• наявність типових методик аналізу, стандартів обліку і звітності;
• орієнтація аналізу тільки на публічну зовнішню звітність підприємства;
• обмеженість завдань аналізу;
• максимальна доступність результатів аналізу для користувачів інформації.

Основним змістом зовнішнього  фінансового аналізу є:

1. аналіз показників прибутку;
2. аналіз показників рентабельності;
3. аналіз фінансового стану, ринкової стійкості, ліквідності балансу, платоспроможності підприємства.
4. аналіз ефективності використання позикового капіталу;
5. економічна діагностика фінансового стану підприємства і рейтингова оцінка емітентів.

Фінансовий аналіз за даними фінансової звітності називають  класичним аналізом.

Основний зміст внутрішнього фінансового аналізу такий самий, як і зовнішнього, проте в ньому використовують як джерело інформації оперативні дані системного бухгалтерського обліку, нормативну і планову інформацію.

 Він включає аналіз  ефективності авансування капіталу, аналіз взаємозв’язку витрат, обороту  і прибутку, а також оцінку ефективності господарської діяльності.

2. За обсягом аналітичного  дослідження розрізняють повний  та тематичний фінансовий аналіз  підприємства.

Повний фінансовий аналіз проводять з метою вивчення усіх аспектів фінансової діяльності підприємства в комплексі;

Тематичний фінансовий аналіз обмежується вивченням окремих  аспектів фінансової діяльності підприємства. Предметом фінансового аналізу  може бути ефективність використання активів підприємства, оптимальність  залучення фінансових ресурсів з окремих джерел, стан фінансової стійкості та платоспроможності підприємства, оптимальність фінансової структури капіталу тощо.

3. Залежно від об’єкта  фінансового аналізу можна виділити  такі його види:

• аналіз фінансової діяльності підприємства в цілому. У процесі такого аналізу об’єктом вивчення є фінансова діяльність підприємства в цілому без виділення окремих його структурних одиниць та підрозділів;
• аналіз фінансової діяльності окремих підрозділів підприємства. Цей аналіз ґрунтується в основному на результатах внутрішнього аналізу підприємства;
• аналіз окремих фінансових операцій підприємства. Предметом такого аналізу можуть бути окремі операції, пов’язані з коротко- або довгостроковими фінансовими вкладеннями, з фінансуванням окремих реальних проектів.

4. Залежно від періоду  проведення виділяють попередній, поточний (оперативний) та прогнозний  фінансовий аналіз.

Попередній фінансовий аналіз пов’язаний з вивченням умов фінансової діяльності в цілому або  здійснення окремих фінансових операцій підприємства. Наприклад, оцінка власної платоспроможності при необхідності отримання банківського кредиту.

Поточний (оперативний) фінансовий аналіз проводиться в процесі  поточної фінансової діяльності з метою  оперативного впливу на результати фінансової діяльності. Як правило, він обмежується невеликим періодом часу (місяць, квартал).

Прогнозний (ретроспективний) фінансовий аналіз здійснюється підприємством  за певний перспективний або звітний  період (місяць, квартал, рік). Він дає  змогу глибше та повніше проаналізувати фінансовий стан і результати фінансової діяльності підприємства порівняно з попереднім та поточним аналізом, оскільки ґрунтується на звітних матеріалах, а також спрогнозувати діяльність підприємства на перспективу.

1.3 Інформаційне забезпечення  фінансового аналізу підприємств

Інформаційною базою  для оцінювання фінансового стану  підприємства є дані [18]:

• балансу (форма № 1);
• звіту про фінансові результати (форма № 2);
• звіту про рух грошових коштів (форма № 3);
• звіту про власний капітал (форма № 4);
• дані статистичної звітності та оперативні дані.

Інформацію, яка використовується для аналізу фінансового стану  підприємств, за доступністю можна поділити на відкриту та закриту (таємну). Інформація, яка міститься в бухгалтерській та статистичній звітності, виходить за межі підприємства, а отже є відкритою.

Кожне підприємство розробляє свої планові та прогнозні показники, норми, нормативи, тарифи та ліміти, систему  їх оцінки та регулювання фінансової діяльності. Ця інформація становить  комерційну таємницю, а іноді й «ноу-хау». Відповідно до чинного законодавства України підприємство має право тримати таку інформацію в секреті. Перелік її визначає керівник підприємства.

Усі показники бухгалтерського  балансу та звітності взаємозв’язані один з одним. Їх цінність для своєчасної та якісної оцінки фінансового стану підприємства залежить від їхньої вірогідності та дати складання звіту.

У цілому бухгалтерський баланс складається  з активу та пасиву і свідчить про  те, як на певний час розподілено  активи та пасиви і як саме здійснюється фінансування активів за допомогою власного та залученого капіталу.

З погляду фінансового аналізу  є три основні вимоги до бухгалтерської звітності.

Вона повинна уможливлювати :

— оцінку динаміки та перспектив одержання прибутку підприємством;

— оцінку наявних у підприємства фінансових ресурсів та ефективності їх використання;

— прийняття обґрунтованих управлінських рішень у сфері фінансів для здійснення інвестиційної політики.

Фінансовий  аналіз — це спосіб оцінювання і  прогнозування фінансового стану підприємства на підставі його бухгалтерської та фінансової звітності і оперативних даних.

Звіт про фінансові  результати відображає ефективність (неефективність) діяльності підприємства за певний період. Якщо баланс відображає фінансовий стан підприємства на конкретну дату, то звіт про прибутки та доходи дає картину фінансових результатів за відповідний період (квартал, півріччя, 9 місяців, рік).

У звіті про фінансові  результати наводяться дані про дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові результати від операційної діяльності (прибуток чи збиток); дохід від участі в капіталі; інші доходи та фінансові доходи; фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування (прибуток чи збиток); фінансові результати від звичайної діяльності (прибуток чи збиток); надзвичайні доходи чи витрати; чисті прибуток чи збиток.

Отже, порівняно із формою звітності, яка діяла раніше, суттєво розширено  показники доходів і прибутків  підприємства.

Фінансова звітність підприємств містить також іншу інформацію щодо стану фінансів підприємств. На основі аналізу звітних даних визначаються основні тенденції формування й використання фінансових ресурсів підприємства, причини змін, що сталися, сильні та слабкі сторони підприємства та резерви поліпшення фінансового стану підприємства у перспективі.

Неможливо переоцінити  значення повної та достовірної інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства для вирішення поточних та перспективних фінансово-господарських проблем. Для прийняття правильних фінансових управлінських рішень на рівні підприємства треба використовувати дані, які відповідають певним правилам, вимогам і нормам, є зрозумілими та прийнятними для користувачів. Зокрема, щоб порівняти фінансові результати, досягнуті у попередньому та поточному звітних періодах, необхідно використовувати лише порівнянні відповідні показники, тобто такі, які визначені за єдиною методологією з використанням однакових баз розрахунку, критеріїв та правил.

З цією метою підприємство повинно розробити свою фінансову  облікову політику, яка підпорядковується потребам внутрішнього менеджменту. Але, як правило, для прийняття ефективних управлінських рішень менеджери не обмежуються суто внутрішньою фінансовою інформацією, а порівнюють її з відповідними показниками подібних підприємств, підприємств-конкурентів чи партнерів по бізнесу. Тому закономірно виникає потреба в уніфікації вимог до фінансової інформації в рамках галузі, регіону, усієї економічної системи країни [25].

Процес такої уніфікації називають стандартизацією бухгалтерського  обліку. Стандарт у широкому розумінні  — зразок, еталон, модель, що беруться за вихідні для порівняння з ними інших подібних об’єктів. Стандартизація бухгалтерського обліку — це процес розробки та послідовного застосування єдиних вимог, правил та принципів до визнання, оцінки і відображення у фінансових звітах окремих об’єктів бухгалтерського обліку.

Загальні вимоги до фінансової звітності викладено в положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 (далі — П(С)БО 1). Дане положення визначає:

• мету фінансових звітів;
• їх склад;
• звітний період;
• якісні характеристики та принципи, якими слід керуватися під час складання фінансових звітів;
• вимоги до розкриття інформації у фінансових звітах.

П(С)БО 1 треба застосовувати за підготовки й надання фінансових звітів підприємствами, організаціями, установами та іншими юридичними особами (далі — підприємствами) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ). Проте тут не розглядаються правила складання консолідованої фінансової звітності.

Фінансова звітність  визначена П(С)БО 1 як бухгалтерська  звітність, яка відображає фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний період.

Метою такої звітності  є забезпечення загальних інформаційних потреб широкого кола користувачів, які покладаються на неї як на основне джерело фінансової інформації під час прийняття економічних рішень (табл. 1.1).

Для прийняття економічних  рішень користувачам фінансових звітів необхідна інформація про фінансовий стан, результати діяльності та зміни у фінансовому стані підприємства. Зазначені інформаційні потреби обумовили склад фінансової звітності. За П(С)БО 1, до неї належать:

• баланс;
• звіт про фінансові результати;
• звіт про рух грошових коштів;
• звіт про власний капітал;
• примітки до звітів.