Аналіз фінансової діяльності Центру поштового зв’язку №3 Івано-Франківської дирекції УДППЗ “Укрпошта”, та напрями покращення роботи.

ДИПЛОМНА  РОБОТА

з економіки підприємства

Аналіз  фінансової діяльності Центру поштового зв’язку №3 Івано-Франківської дирекції УДППЗ “Укрпошта”, та напрями покращення роботи.

 

ЗМІСТ

Вступ

Розділ  I.

    Теоретичні  аспекти організації  фінансової діяльності підприємства.----

1.1.Зміст  та основні завдання фінансової  діяльності підприємств.----------------

1.2.Методологія  оцінки фінансової діяльності  підприємств.------------------------

1.3.Особливості  організації фінансової діяльності  підприємств зв’язку.---------

1.4.Нормативно-законодавча  база регулювання фінансової  діяльності підприємств зв’язку  . -----------------------------------------------------------------------

Розділ  II.

      Аналіз  фінансової діяльності Центру поштового  зв’язку №3 Івано-Франківської дирекції УДППЗ “Укрпошта” за 2004-2006 роки .-------------------

2.1.Загальна  характеристика ЦПЗ №3 Івано-Франківської  дирекції УДППЗ “Укрпошта”.-------------------------------------------------------------

2.2.Аналіз  фінансової діяльності ЦПЗ №3  Івано-Франківської дирекції УДППЗ  “Укрпошта”за 2004-2006 рр.------------------------------------------------------------------------

2.3.Аналіз  прибутку та рентабельності підприємства  ЦПЗ №3 .----------------------------

Розділ  III.

      Основні напрями покращення фінансових результатів  підприємства за рахунок  розширення спектру  надання послуг.----------------------------------------------

3.1.Впровадження  послуг споживчого кредитування .-------------------------------

3.2.Покращення  фінансових результатів за рахунок  розвитку комерційної діяльності.-------------------------------------------------------------------------------------

3.3.Впровадження  новітніх технологій в практику  діяльності ЦПЗ №3 Івано-Франківської  дирекції УДППЗ “Укрпошта”.-------------------------------------------

Висновки  --------------------------------------------------------------------------------------

Список  використаної літератури ---------------------------------------------------------

Додатки----------------------------------------------------------------------------------------- 

                  ВСТУП

 

      Пошта у всі часи  відігравала важливу  роль у суспільстві, ще древньогрецький  історик Теродот у п'ятому столітті до нашої ери так висловив  свою думку про значення пошти та людей, що там працюють:"А ні сніг, а ні спека, а ні день, а ні ніч не зупинять цих кур'єрів від швидкого завершення маршруту.”

      Українська  пошта  асоціюється нині  не тільки  з доставкою листів, періодичних  видань і пенсій. Все  активніше  в наше життя входять і фінансові  послуги від Укрпошти. Місією пошти є надання  на всій території України універсальних  послуг поштового зв'язку визначеного рівня якості, а також фінансових, транспортних та інших  загальнодоступних  продуктів.

      Головним пріоритетом діяльності Укрпошти  є  її  економічне  зростання, спрямоване на виконання державних завдань за рахунок збереження  позитивних тенденцій у нарощуванні обсягів надання послуг, поліпшення їх якості та впровадження  нових послуг, технологій, розбудови  мережі  поштового  зв'язку,  створення нових робочих місць, забезпечення гідного рівня  заробітної плати .

      Мережа  поштового зв’язку, що історично  будувалася за ієрархічним принципом  – відповідно до адміністративно-територіального  поділу України, - у сучасних умовах не відповідає вимогам ринкової економіки, не спроможна адекватно реагувати  на виклики конкурентного середовища, є громіздкою та затратною структурою, не сприйнятною для впровадження новітніх технологій. Тому було прийнято програму реструктуризації підприємства, яка базувалася на науково обґрунтованій методиці, з окремими відпрацьованими програмами для кожного регіону з попереднім погодженням з обласними державними адміністраціями.

      Суть  реорганізації мережі поштового  зв’язку полягала в укрупненні територіальних меж відповідальності управлінських  структур (районних вузлів зв’язку) і  створення на їх базі без балансових виробничих підрозділів – центрів  поштового зв’язку, які забезпечували  б управління відділеннями зв’язку, що знаходяться в підпорядкуванні  з меншою кількістю адміністративно-управлінського персоналу, в оптимізації транспортної мережі та процесів сортування поштових відправлень.

      Основні положення теми дипломної роботи – фінансова діяльність підприємства, фінансові результати підприємства, впровадження новітніх технологій в  практику діяльністі ЦПЗ №3 Івано-Франківської дирекції УДППЗ “Укрпошта”.

      Робота  складається з трьох розділів :

    • теоретичної частини ;
    • аналітичної частини ;
    • рекомендаційної частини .        

      В теоретичній частині дипломної  роботи наводиться зміст та основні  завдання фінансової діяльності підприємства, методологія оцінки фінансової діяльності підприємств зв’язку, а також  розглядається особливості організації  фінансової діяльності підприємств  зв’язку та нормативно-законодавча  база регулювання фінансової діяльності підприємств зв’язку.

      В аналітичній частині розглядається  загальна характеристика підприємства   (повна та скорочена назва підприємства, ріе заснування , форми власності та види діяльності, основні техніко-економічні показники роботи підприємства ), а також загальний аналіз фінансової дільності підприємства за 2004-2006 рр. та аналіз прибутку та рентабельності підприємства за 2004-2006 рр.

      Рекомендаційна  частина містить заходи щодо покращення фінансових результатів за рахунок  розширення спектру надання послуг :

    • послуг споживчого кредитування ;
    • комерційна діяльність ;
    • новітні технології та устаткування .

      Також дипломна робота обґрунтована додатками ( статутом, змінами до статуту, формами  фінансової звітності , даними про рух  коштів по розрахункових рахунках та по касі , а також  розшифровка  до доходів фінансових результатів ). 
 

РОЗДІЛ  I.

ТЕОРЕТИЧНІ  АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ  ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА . 

1.1.Зміст  та основні завдання  фінансової діяльності  підприємств. 

      Фінансова діяльність – це система використання різних форм і методів для фінансового  забезпечення фунціонування підприємств та досягнення ними поставлених цілей,тобто це та практична фінансова робота  ,що забезпечує життєдіяльність підприємства ,поліпшення її  результатів.

      Фінансова діяльність займає особливе місце в  управлінні підприємством. Від неї  залежить повнота фінансового забезпечення поточної виробничо-господарської  діяльності та розвитку підприємства .

      Фінансова діяльність – це діяльність , направлена на забезпечення підприємства фінансовими  ресурсами , досягнення ним визначених цілей  економічного і соціального  розвитку .

      Ефективність  фінансової діяльності забезпечується формуванням оптимального фінансового  механізму підприємства .

      Фінансовий  механізм підприємства – це сукупність форм і методів формування та використання фінансових ресурсів з метою забезпечення фінансування діяльності підприємства .Фінансовий механізм підприємства включає систему фінансових методів :

            -фінансове прогнозування ;

            -фінансове планування ;

            -фінансові показники та коефіцієнти ;

            -нормативи ;

            -ліміти ;

            -резерви ;

            -система розрахунків ;

            -кредитування ;

            -інвестування ;

            -оподаткування ;

            -страхування ;

            -стимулювання .

      До  фінансового механізму належать також  фінансові важелі (дохід, прибуток, ціна, норма амортизації, ставка податку, ставка дисконту , відсотки ,нормативи  фінансових санкцій тощо). Фінансовий механізм вітчизняних підприємств  формується  на основі правового ( закони України , постанови Верховної Ради України , укази Президента України ,накази , розпорядження , листи міністерств  і відомств ,статутні документи підприємства) , нормативного ( інструкції , норми , нормативи , методичні вказівки тощо) та інформаційного   ( звітні бухгалтерські і статистичні  документи , дані вибіркових спостережень тощо ) забезпечення.

      Фінансову роботу на підприємстві здійснюють за такими основними напрямками :

    1. фінансове планування і прогнозування ,тобто розроблення перспективних , поточних і оперативних фінансових планів підприємства , бізнес-планів реалізації окремих підприємницьких проектів та угод ;
    2. аналіз і контроль фінансово-господарської діяльності підприємства , з метою діагностики його фінансового стану , виявлення резервів зниження витрат , збільшення доходів і прибутків ;
    3. оперативна (поточна) фінансово-економічна робота – робота з постачальниками стосовно розрахунків за сировину , матеріали , паливо та з покупцями по розрахунках за реалізовану продукцію , забезпечення своєчасної сплати податків і податкових платежів , погашення банківських кредитів і сплати відсотків , своєчасних виплат заробітної плати тощо .

      Для ведення фінансової роботи на великих  підприємствах створюють фінансовий (фінансово-економічний ) відділ .

      На  невеликих підприємствах , де немає  самостійного фінансового відділу, фінансову роботу виконує фінансовий сектор (група ) у складі бухгалтерії  .На малих підприємствах фінкції фінансиста виконує головний бухгалтер або бухгалтер , якому доручається ця ділянка роботи .

      Фінансову діяльність підприємства спрямовано на виконання таких основних завдань :

    • фінансове забезпечення операційної ,інвестиційної діяльності ;
    • пошук резервів збільшення доходів , прибутку , підвищення рентабельності та платоспроможності ;
    • своєчасність виконання фінансових зобов’язань перед суб’єктами господарювання , бюджетом ,банками ;
    • мобілізація фінансових ресурсів у обсязі , необхідному для фінансування виробничого й соціального розвитку , збільшення власного капіталу ;
    • контроль за ефективним , цільовим розподілом та використанням фінансових ресурсів .

      Фінансове прогнозування  та планування є однією з найважливіших ділянок фінансової роботи  підприємства. На цій стадії фінансової роботи визначається загальна потреба в грошових коштах для  забезпечення нормальної операційної  й інвестиційної діяльності та можливість одержання таких коштів .

      За  ринкових умов підприємство самостійно визначає напрямки та розмір використання прибутку, який залишається в його розпорядженні після сплати податків . Метою складання фінансового  плану є з’ясування фінансових ресурсів, капіталу та резервів на підставі прогнозування  величини фінансових показників :

    • власних оборотних коштів ;
    • амортизаційних відрахувань ;
    • прибутку ;
    • суми податків .

      Планування  виручки є необхідним для розроблення  плану прибутку від реалізації продукції, визначення суми планових платежів у  бюджет. Від обґрунтованості та правильності розрахунку виручки великою мірою  залежить також реальність основного  джерела надходження коштів та розмір запланованого прибутку .

      Мета  планування витрат – визначення можливості найекономнішого витрачання матеріальних, трудових та грошових ресурсів на одиницю продукції. Зменшення витрат виробництва та обороту є важливим фактором збільшення ефективності виробництва. Зниження собівартості за рахунок економії сировини, матеріалів, палива, енергії та живої праці дає змогу виробити значну кількість додаткової продукції, збільшити прибуток та рентабельність підприємств, створює реальні можливості для самофінансування. Скорочення витрат на виробництво одиниці продукції є матеріальною підставою для зниження цін на неї, а отже, прискорення обігу оборотних коштів і підвищення конкурентоспроможності .

      Плануючи  витрати на виробництво та реалізацію продукції, неодмінно слід ураховувати  резерви зниження її собівартості, до яких належать :

      - поліпшення використання основних  виробничих засобів та збільшення  у зв’язку з цим випуску  продукції на кожну гривню  основних засобів ;             

       - раціональне використання сировини, матеріалів, палива, енергії та скорочення  витрат на одиницю продукції  без зниження її якості ;

      - зменшення витрат живої праці  на одиницю продукції на основі  науково-технічного прогресу ;

      - скорочення витрат на реалізацію  продукції за рахунок удосконалення   форм  її збуту ;

      - зменшення втрат від браку  та безгосподарності, ліквідація  непродуктивних витрат ;

      - економія в адміністративно-управлінській  сфері на підставі раціональної  організації апарату управління  підприємством .                                                             

      Спираючись  на опрацьовані фінансові показники, складають перспективні, поточні  та оперативні фінансові плани. Поточний фінансовий план – у формі балансу  доходів та витрат грошових коштів, оперативний – у формі платіжного календаря .

      Поточна та оперативна фінансова робота на підприємстві спрямовується на практичне  втілення фінансового забезпечення підприємницької діяльності, постійне підтримування платоспроможності  на належному рівні .

      Зміст поточної оперативної фінансової роботи на підприємстві полягає в такому :

    • постійна робота зі споживачами стосовно розрахунків за реалізовану продукцію, роботи, послуги ;
    • своєчасні розрахунки за поставлені товарно-матеріальні цінності та послуги з постачальниками ;
    • забезпечення своєчасної сплати податків, інших обов’язкових платежів у бюджет та цільові фонди ;
    • своєчасне проведення розрахунків із заробітної плати ;
    • своєчасне погашення банківських кредитів та сплата відсотків ;
    • здійснення платежів за фінансовими операціями .

      Аналіз  та контроль фінансової діяльності підприємства – це діагноз його фінансового  стану, що уможливлює визначення недоліків  та прорахунків, виявлення та мобілізацію  внутрішньо-господарських резервів, збільшення доходів та прибутків, зменшення витрат виробництва, підвищення рентабельності, поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому. Матеріалами аналізу послуговуються під час фінансового прогнозування, планування та керування .

      Підприємство  має опрацювати таку систему показників, за допомогою якої воно змогло б  із достатньою точністю оцінити поточні  та стратегічні можливості підприємства . Аналітичну роботу підприємства можна  поділити на два блоки :

    1. аналіз фінансових результатів та рентабельності ;
    2. аналіз фінансового стану підприємства .

      Аналіз  фінансових результатів підприємства здійснюється за такими основними напрямками :

    • аналіз та оцінка рівня і динаміки показників прибутковості, факторний аналіз прибутку від реалізації продукції, робіт, послуг ;
    • аналіз та оцінка використання чистого прибутку ;
    • аналіз взаємозв’язку витрат, обсягів виробництва продукції та прибутку ;
    • аналіз взаємозв’язку прибутку, руху оборотного капіталу та грошових потоків ;
    • аналіз та оцінка впливу інфляції на фінансові результати ;
    • факторний аналіз показників рентабельності .

      Аналіз  фінансового стану підприємства проводиться за такими напрямами :

    • аналіз та оцінка складу та динаміки майна ;
    • аналіз фінансової стійкості підприємства ;
    • комплексний аналіз і рейтингова оцінка підприємства .
 

1.2.Методологія  оцінки фінансової  діяльності підприємств  .

      Предметом фінансового аналізу підприємства є його фінансові ресурси, їх формування та використання .Для досягнення основної мети аналізу фінансового стану підприємства – об’єктивної його оцінки та виявлення на цій підставі потенційних можливостей підвищення ефективності формування й використання фінансових ресурсів – можуть застосовуватися різні методи .

      Метод фінаансового аналізу – це комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства .

      Існують неформалізовані та формлізовні методи фінанасового аналізу .

      Неформалізовані методи аналізу грунтуються на описі аналітичних процедур на логічному рівні ,а не на жорстоких аналітичних взаємозв’язках та залежностях .До неформалізованих належать такі методи :

      -експертних оцінок і сценаріїв ;

      -психологічні ;

      -морфологічні ;

      -порівняльні ;

      -побудови системи показників ;

      -побудови системи аналітичних таблиць.

      Ці  методи характеризуються певним суб’єктивізмом , оскільки в них велике значення мають інтуїція , досвід та знання аналітика .

      До  формлізованих методів фінансового аналізу належать ті , у підгрунтя яких покладено жорстко формалізовані аналітичні залежності ,тобто методи :

      -ланцюгових підставок ;

      -арифметичних різниць ;

      -балансовий ;

      -виокремлювання ізольованого впливу факторів ;

      -відсоткових чисел ;

      -диференційний ;

      -логарифмічний ;

      -інтегральний ;

      -простих і складних відсотків ;

      -дисконтування .

      У процесі фінансового аналізу  широко застосовуються і традиційні методи економічної статистики ( середніх та відносних величин , групування,графічний , індексний , елементарні методи оброблення рядів динаміки ), а також математико-статистичні  методи ( кореляційний аналіз , дисперсійний аналіз , факторний аналіз , метод  головних компонентів ).

      Використання  видів , прийомів та методів аналізу  для конкретних цілей вивчення фінансового  стану підприємства в сукупності утворює методологію та методику аналізу .

      Фінансовий  аналіз здійснюється за допомогою різних моделей , які дають змогу структурувати  та ідентифікувати взаємозв’язки між основними показниками . Існуюють три головні типи моделей , які застосовуються в процесі аналізу фінансового стану підприємства :дескриптивні , предикативні та нормативні .

      Дескриптивні  моделі є головними для оцінки фінансового стану підприємства . До них належать : побудова системи  звітних балансів ; подання фінансової звітності в різних аналітичних  розрізах ; вертикальний та горизонтальний аналіз звітності ; система аналітичних  коефіцієнтів ; аналітичні записи до звітності  .Дескриптивні моделі грунтуються на використанні інформації з бухгалтерської звітності .

      Предикативні  моделі – це моделі передбачувального , прогностичного характеру . Вони використовуються для прогнозування доходів та прибутків підприємства , його майбутнього фінансового стану . Найпоширеніші з них : розрахунки точки критичного обсягу продажу (аналіз беззбитковості), побудова прогностичних фінансових звітів , моделі динамічного аналізу (жорстко детерміновані факторні та регресивні моделі ) ,моделі ситуаційного аналізу .

      Нормативні  моделі – це моделі , які уможливлюють порівняння фактичних результатів  діяльності підприємства з нормативними  (розрахованими на підставі нормативу ) .Ці моделі використовуюються ,як заведено ,у внутрішньому фінансовому аналізі . Їх суть полягає у встановленні нормативів на кожну статтю витрат стосовно технологічних процесів, видів виробів та в розгляді і з’ясуванні причин відхилень фактичних даних від цих нормативів .

      Фінансовий  аналіз значною мірою базується  на застосуванні жорстко детермінованих факторних моделей .

      Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвщення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як підгрунтя стабільної роботи лідприємства і виконання ним зобов’язань перед бюджетом , банком та іншими установами .

      Фінансовий  стан підприємства треба систематично і всебічно оцінювати з використанням  різних методів , прийомів та методик  аналізу . Це уможливить критичну оцінку фінансових ресурсів діяльності підприємства як у статистиці за певний період так  і в динаміці – за кілька періодів ; дасть змогу визначити “больові точки” у фінансовій діяльності та способи ефективнішого використанняи фінансових ресурсів , їх раціонального розміщення .

      Неефективне використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і ,як наслідок , до можливих перебоїв у  постачанні , виробництві та реалізації продукції ; до невиконання плану  прибутку , зниження рентабельності підприємства , до загрози економічних санкцій .

      Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на організацію систематичного надходження  й ефективного використання фінансових ресурсів , додержання розрахункової  і кредитної дисципліни , досягнення раціонального співвідношення власних  і залучених коштів , фінансової стійкості з метою ефективного  функціонування підприємства .

        Під час аналізу фінансового  стану підприємства можуть використовуватися  найрізноманітніші прийоми , методи  та моделі аналізу .Їх кількість і широта застосування залежать від конкретних цілей аналізу та визначаються його завданнями в кожному конкретному випадку .

      Методологія оцінки та аналізу фінансової діяльності – це  сукупність аналітичних  процедур, що використовуються для  визначення фінансового становищя підприємства .

      Фахівці в галузі аналізу наводять різні  методики визначення фінансового становища  підприємства.

      Однак основні принципи і послідовність  процедурної сторони аналізу  й оцінки є практично однаковими з невеликими відмінностями .

      Деталізація процедурної сторони методики аналізу  та оцінки фінансової діяльності підприємств  залежить від поставленої мети і  різних чинників інформаційного, методичного, кадрового і технічного забезпечення.

      Важливе значення має для оцінки та аналізу  його інформаційне забезпечення. Це пов’язане  з тим, що відповідно до законодавства  України підприємство може не надавати інформацію, що містить комерційну таємницю . На нашу думку, навіть для  проведення деталізованого аналізу  фінансової діяльності найчастіше не потрібно інформації, що становить  комерційну таємницю. Для її проведення вимагаються відомості з установлених форм бухгалтерської звітності, а саме :

    • форма №1 “Баланс” ;
    • форма №2 “Звіт про фінансові результати “ ;
    • форма №3 “Звіт про рух грошових коштів “ ;
    • форма №4 “Звіт про власний капітал “ .

      Комплексний аналіз та оцінка фінансової діяльності підприємств проводиться в кілька етапів .

      На  першому етапі приймається рішення  про доцільність аналізу та оцінки фінансової звітності і перевіряється  її готовність до читання .

Аналіз фінансової діяльності Центру поштового зв’язку №3 Івано-Франківської дирекції УДППЗ “Укрпошта”, та напрями покращення роботи.