Ефективність використання ЗНМ “Кальволак” при вирощуванні телят у стов “Новооржицька аграрна компанія” Полтавської області

23

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

НАЦИОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

              Зооінженерний факультет

              Спеціальність 7.130.201  Зооінженерія

              ДОПУСКАЄТЬСЯ ДО ЗАХИСТУ

              Завідувач кафедри технології

              виробництва молока і яловичини

              А.М. Угнівенко_______________

              “___” __________________2004 р.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЗНМ “КАЛЬВОЛАК”

ПРИ ВИРОЩУВАННІ ТЕЛЯТ У СТОВ

“НОВООРЖИЦЬКА АГРАРНА КОМПАНІЯ”

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Студент-дипломник ______________________________________ С.Р. Супрунець

Керівник дипломної роботи:

________________________________________________________ І.П. Чумаченько

Київ  2005

Зміст

           Завдання на виконання випускної роботи.                                                         3

Реферат.                                                                                                                 4

Вступ              5

1. Ефективність використання замінників молока в годівлі молодняку великої рогатої худоби (огляд літератури).              6

1.1. Класифікація замінників молока.              6

1.2. Переваги ЗНМ над молоком.              10

1.3. Норми, техніка і схеми використання ЗНМ.              13

1.4. Склад і поживність замінників молока.              16

2. Місце ,матеріал і методика досліджень.                                                     21

2.1Характеристика господарства.              21

2.2. Методика досліджень.              27

3. Результати досліджень.              30

3.1. Умови годівлі і утримання піддослідних тварин.              30

3.2. Жива маса та  прирости.              33

3.3. Економічна ефективність використання ЗНМ”Кальволак”.                  35

4.Охорона     праці.              38

Висновки і пропозиції.              48

Список літератури.              49

Додатки.              52

Реферат

         Випускна робота викладена на 55 сторінках машинописного тексту, включає 2 рисунки з класифікації замінників молока та 2 рисунки динаміки росту тварин , 12 таблиць та 4 додатки з характеристиками тварин і результатами досліду  з

виористанням 31 джерел літератури

          Матеріали досліджень отримані у високоорганізованому господарстві молочного напряму продуктивності Новооржицькій аграрній компанії Полтавської області.

          Робота містить огляд літератури в якому викладені характеристика і ефективність використання замінників молока в годівлі молодняку худоби.

         Матеріалом проведених досліджень послужив молодняк Новооржицької аграрної компанії віком 30 днів і старше. В роботі дана коротка характеристика господарства, яке спеціалізується по виробництву зернових і кормових культур у рослинництві і молока та яловичини у тваринництві.

         Проведені  дослідження показали, що телята, які отримували при вирощуванні замінник незбираного молока голландського виробництва “Кальволак” досягали живої маси 400 кг на 2 місяці раніше ніж телята , які споживали незбиране молоко.

         Телята, які отримували в складі раціонів ЗНМ “Кальволак”краще споживали концентровані корми та сіно, що свідчить про більш ранній розвиток шлунково-кишкового тракту тварин.

          Затрати кормів на одиницю приросту живої маси у телят, вирощених на заміннику молока були на 1,05корм. од. Меншими ніж у молодняку який споживав незбиране молоко. Собівартість 1 кг приросту живої маси телят становила відповідно 4.95 і 5.91 грн.

Вступ

Вирощування ремонтного молодняку повинно бути цілеспрямованим і економічним, враховувати біологічні особливості його росту і розвитку, формування міцної конституції, відповідно екстер’єру та інтер’єру, хороший розвиток органів травлення, відтворної функції і багаторічне використання тварин. Кожне нове покоління повинно бути продуктивнішим і стійким проти захворювань, відповідати вимогам сучасної технології. Вирощування телят для ремонту молочних стад організовують  таким чином, щоб виконувати головне завдання господарства виробляти максимальну кількість товарного молока високої якості при мінімальних витратах кормів, затратах праці і часу.             

Раціональна система вирощування молодняку повинна сприяти нормальному росту і розвитку, формуванню високої продуктивності і рентабельності виробництва, необхідно, щоб у молодняку з раннього віку була розвинута здатність до споживання і використання рослинних кормів. Схеми вирощування молодняку передбачають використання замінників незбираного молока і раннє привчання телят до споживання рослинних кормівю.Інтенсивність росту молодняку, його нормальний фізіологічний стан і потенційно висока продуктивність забезпечується введенням в раціони телят замінника незбираного молока, який забезпечує постійне надходження в організм достатньої кількості енергії, протеїну, макро- і мікроелементів вітамінів. Їх нестача відображається на рості і розвитку телят.

Замінник незбираного молока після 11 дня життя може повністю замінити незбиране молоко, додатково забезпечуючи телят всіма необхідними вітамінами, мікроелементами і антибіотиками. Включення його в схему вирощування дозволяє збільшити збереженість молодняку, підвищити їх приріст і отримати суттєву економічну вигоду за рахунок збільшення продуктивності тварин.

Годівля телят  ЗНМ    рано формує рубцеве травлення, що дозволяє в 4 місяці мати повноцінно розвинуту тварину, яка має стабільно високі прирости за рахунок гарного засвоювання комбікормів.

1.Ефективність використання замінників незбираного молока у годівлі великої рогатої худоьи (огляд літерату)

1.1. Класифікація асортименту замінників молока

В останні десятиліття в нашій країні різко знизились об’єми виробництва молока. Одночасно з цим практично знищено ціле направлення  виробництво замінників незбираного молока для напування молодняка сільськогосподарських тварин. Промислове виробництво молока дозволяло одночасно вирішувати дві важливі задачі: підвищити товарність молока і раціональніше використовувати вторинну сировину молочної промисловості.

Згідно з визначенням М.О. Смекалова (2000) замінники незбираного молока  це готові кормові суміші, що складені з урахуванням науки і практики в області годівлі сільськогосподарських тварин, які призначені для заміни незбираного молока при вирощуванні молодняку сільськогосподарських тварин на рівні запланованого приросту і розвитку.

В.С. Гордезіані (1990) основною класифікаційною ознакою поділу замінників молока вважає спосіб їх виробництва. За цією ознакою він їх поділяє на три основні групи: сухі замінники незбираного і збираного молока, регенероване молоко, рідкі і пастоподібні замінники молока. Крім основної класифікаційної ознаки В.С. Гордезіані поділяє замінники молока залежно від способу висушування (конвентивного і кондуктивного) за призначенням залежно від виду сільськогосподарських тварин для годівлі яких вони використовуються, деякі замінники незбираного молока в залежності від якісних показників поділяє на І та ІІ сорти. Схема цієї класифікації і наведена на рис. 1

Л.І. Подобед (1994) пропонує свою класифікую замінників молока подiляючи (рис.2 ) їх на

1.              Повноцінні замінники незбираного молока  замінники виготовлені на основі збираного молока, а також з включенням немолочних продуктів складної технологічної обробки (ізоляти,концентрати). Згодовують з  7-10денного віку.

Рис.1.Класифiкацiя ЗНМ для сiльськогосподарських тварин.

2.               Замінники молочних кормів (ЗМК)  кормові продукти з мінімальним рівнем молочного білка або без нього, які потребують менш складної технології їх обробки. Починають застосовувати з 3-4 тижнів життя.

3.               Замінники збираного молока. До них відносять сухі кормові продукти, які заміняють збиране молоко в раціонах телят, ягнят, поросят.

4.               Лікувально-профілактичні замінники незбираного молока. Вони можуть бути оброблені культурою спеціальних мікроорганізмів, підкислені або містити травні ферменти. Їх використовують в перші тижні життя тварин, охороняючи їх від інфекцій. Залежно від призначення продукту і його якості ЗНМ поділяють на категорії: 1  оптимальні (високоякісні), 2  прийнятні, 3  задовільні, 4  низької якості [2]. Оптимальні ЗНМ мають в своєму складі всі компоненти вищої кості і тільки молочний білок; прийнятні  містять соєвий білок, молочну сироватку і інші продукти тваринного і рослинного походження. До третьої категорії відносять ЗНМ, які містять частку компонентів молочного походження. ЗНМ четвертої категорії характерний тим, що в його склад включену велику кількість рослинних кормів, тому їх використовують в кінці молочного періоду вирощування молодняка.

За даними В.С. Гордезіані (2000) найбільшого поширення отримав сухий замінник незбираного молока, білковою основою якого є знежирене молоко. Меншого поширення набув ЗНМ на молочній сироватці, сухий ЗНМ на молочній сироватці, ферментований ацидофільними  пропіоновокислими бактеріями, ЗНМ на пахті, ЗНМ білкова фракція яких  представлена кормовими дріжджами, пшеничним чи соєвим борошном регенероване молоко та ін. ВНІМІ розроблений ЗНМ, в якому протеїнова фракція представлена композицією з молочної сироватки і протеїнового зеленого концентрату.М.А. Смекаловим з співробітниками (1978) запропоновано три рецепти ЗНМ зі зниженою концентрацією збираного молока із включенням кормів тваринного походження.

А.В. Подобедов (1999) рекомендує використовувати при відгодівлі молодняка тварин соєве молоко.

На даний час розроблені ЗНМ з різними включеннями: з нутом  ( Горлов І.Ф., Чепракова Т.Б.,1996 ) ріпаком (  Черних Р.,  Перелина В.,  Перов М., 1997 ) біфідогенними кормовими включеннями ( Чапаєв М.І.,  Абілов Б.І., Байкулов М.З. та ін., 2000).

23

23

1.2    Переваги ЗНМ над молоком

Високий рівень виробництва молока і яловичини в основному залежить від отримання здорового молодняка і повноцінної його годівлі. Раціональна  система вирощування молодняка  повинна сприяти нормальному росту і розвитку, формуванню високої продуктивності і рентабельності виробництва. Необхідно, щоб у молодняка з раннього віку була розвинута  здатність до споживання і використання рослинних кормів.  Схеми вирощування молодняка передбачають використання замінників незбираного молока і раннє привчання телят до споживання рослинних кормів. Необхідна повноцінна, збалансована годівля, яка базується на задоволенні ростучих тварин  в енергії поживних і біологічно активних речовинах.

Інтенсивність росту молодняка, його  нормальний фізіологічний стан і потенційно висока продуктивність забезпечується введенням в раціони телят замінників незбираного молока [18]

В травному тракті теляти процеси перетравлення поживних речовин молока і замінника молока, основу яких складають білки сироватки суттєво відрізняються. Незбиране молоко, протеїн якого містить  казеїнові білки, поступаючи в сичуг звертається сичужними ферментами,  внаслідок чого утворюється так званий  сирний  згусток, схожий на „бринзу”. В цьому випадку перетравлювання відбувається протягом 6 годин, теля почуває себе ситим і не споживає грубі концентровані корми. Замінник незбираного молока, який містить переважно білки сироватки не визиває їх згортання в сичузі , тому процес перетравлювання відбувається швидше – за 1,5 години. Це стимулює теля протягом 4,5 годин ( до слідуючого  напування ). Споживати концентровані і об’ємнисті  корми, що веде до раннього розвитку рубця і високих приростів. Збільшення об’єму рубця забезпечує послідуюче збільшення вимені і  надоїв. До того ж використання ЗНМ стимулює розвиток передшлунків, які до 70-денного віку відповідають по своєму  об’єму пропорціям дорослих тварин, а відповідно більш ефективному використанню  об’ємистих  і  концентрованих кормів, що в свою чергу веде до скорочення молочного періоду до 3-4 місячного віку[7].

В.А.Бербенець (2002) відмічає, що замінники незбираного молока стимулюють розвиток травної системи, сприяють заповненню рубця і кишечника сімбіотичною мікрофлорою і адаптацією обміну, що необхідно при переході на рослинні корми як основні, а в подальшому єдині.

Біологічна цінність молока не постійна, а залежить від здоров’я корови, умов її утримання, типу годівлі і якості кормів. Якість же замінників незбираного і  збираного молока постійна  і залишається незмінною протягом всього періоду зберігання ( .Аветісов Р., 2002 ).

В.А.Бербенець (2002) стверджує, що вміст вітамінів в молоці залежить від годівлі корів. Літом, при пасовищному утриманні, воно багате всіма вітамінами. При зимовій  годівлі силосом, соломою і концентратами, особливо низької якості, молоко мало містить вітамінів А,В,С, а при недостатньому моціоні -  вітаміна D. Напоювання таким молоком призводить до авітамінозів. Додані в замінники молока вітаміни в необхідній кількості гарантують їх ріст і здоров’я. В замінниках молока також можуть міститися ряд імуноглобулінів і інших біологічно активних речовин, таких як лактопероксидаза, лактоферин, фосфопептид, пептид глутамін. Ці речовини володіють бактерицидною, противопухлинною і противірусною активністю [7].

Молоко дуже бідне на залізо, тому недостатній запас його в організмі телят після народження і годівля їх в перші тижні тільки молоком часто призводить до розвитку анемії. Прийнято вважати, що молоко відноситься до найбільш повноцінних продуктів живлення. Але, як показав аналіз фактичного хімічного складу молока, для балансування раціону теляти в 15-30денному віці по загальній поживності йому щоденно необхідно випоювати 8,5-9 кг незбираного молока. І для забезпечення, наприклад, кобальтом йому потрібно дати 16 кг молока, каротином і міддю – 23, іншими елементами – і того більше.

Телята, що отримують велику кількість незбираного молока бувають зніжені, вибагливі до норм і умов утримання, а продуктивність і плодючість у дорослих тварин стає пониженою. Надмірна годівля молоком, як правило, гальмує розвиток шлунково-кишкового тракту у телят і негативно впливає на їх здатність до використання поживних речовин з об’ємних і концентрованих рослинних кормів. 

З цього слідує, що при інтенсивному вирощуванні навіть в перші дні життя неможливо збалансувати раціони за деталізованими нормами годівлі без використання спеціальних добавок (  БербенецьВ.А., 2002).   Аветісов Р. (2002) стверджує, що високий зоотехнічний рівень вирощування здорового молодняку, що дозволяє досягти середньодобового приросту на рівні 600-800 г, при використанні ЗНМ зумовлений вмістом в них комплексу необхідних поживних речовин, макро- і мікроелементів, вітамінів і амінокислот.

Передачу хвороб, що виникають при годівлі коров’ячим молоком, таких як паратурбекульоз, вірусна діарея великої рогатої худоби, а також захворювань слизових оболонок можна запобігти шляхом використання ЗНМ. Замінники виготовляють з пастеризованих молочних продуктів. Різноманітні інфекційні агенти при пастеризації знищуються. Використання замінників молока дозволяє виключити ризик передачі інфекцій через молоко корів і значно поліпшити показники збереження стада на фермі [7]

Вирощування телят з використанням незбираного молока економічно не вигідне. Високі норми витрат молока при вирощуванні телят призводить до того, що 20-23 % всіх молочних кормів стада виконують функцію корів-годувальниць, тобто до 25% річного надою молока використовується для вирощування молодняка. Слід відмітити, що у США, Нідерландах, Англії для цих потреб витрачають не менше 2% отриманого молока. Така економія пояснюється використанням ЗНМ і спеціальних кормозамінників, виготовлених промисловим способом (  Бербенець В.А., 2002 ).

1.3 Норми, техніка і схеми використання ЗНМ

Годівля телят з 10-20 денного до 6-місячного віку повинна забезпечувати інтенсивний ріст м’язової  і кісткової тканини, активізувати розвиток травної системи і резистентності організму. За даними О.І.Звєрєва, Е.М.Галая, Б.Г.Хмарського (1986) оптимальний рівень середньодобових приростів живої маси у телят   становить – 700 г., а жива маса 6-місячних телят повинна становити 150 – 160 кг.

              За розробленими Всеросійським науково-дослідним інститутом тваринництва схемами годівлі телят до 6-місячного віку передбачені витратити до 180 – 275 кг. незбираного молока 120 – 600 кг. збираного молока на кожне теля, що в 3 – 5 разів більше, ніж в країнах з розвинутим молочним тваринництвом. І.І.Подобедов (1994) стверджує, що прогресивним вважається скорочення норм незбираного молока до 60 – 80 кг. на голову і заміна його відповідною кількістю повноцінного ЗНМ. О.І.Звєрєв, Е.М.Галай, Б.І.Хмарський (1986) доводять , що обов’язково умовою вирощування телят на замінниках молока є введення до раціону достатньої кількості комбікормів стартерів, які в 1 кг повинні  містити не менше 180 г перетравного протеїну. За канадською технологією годівлі телят в склад стартера повинно входити не менше 15 % жиру і 20% сирого протеїну [23]. Раннє переведення на рослинний тип годівлі стимулює розвиток рубцевого травлення, і як правило, сприяє покращенню використання організмом телят грубих і соковитих кормів [25].

              Л.І.Подобєд (1994) рекомендує (цит. за  Холмакова А., (1971)) переводити телят на ЗНМ поступово, розпочинаючи з другої декади життя. При переводі кількість молока з кожним з годуванням скорочують на протязі 3 – 7 днів на 50%. Комбікорми стартери вводять з другої декади. Частину їх дають з пійлом, що стимулює споживання сухих кормів В.І.Костенко, Й.З.Сірацький, М.І.Губач та ін.(1995) вважають, що незбиране молоко можна замінити на ЗНМ з 11 – го дня життя теляти, з 3 – 4 тижневого віку можна використовувати комбікорми – стартери як доповнення до молока або ЗНМ  після закінчення молочного періоду. За їхніми даними найчастіше використовують комбікорм-стартер КР – 1, в 1 кг якого міститься 1,26 корм. од. та 180 г сирого протеїну. О.І.Звєрєв, Е.М.Галай, Б.І.Хмарський (1986) рекомендують згодовувати комбікорм стартер з третьої декади. За канадською технологією рекомендованою компанією „Сімекс” деякі телята починають споживати сухий стартер з 7 – денного віку. Скорочуючи даванку незбираного молока або ЗНМ, ми підштовхуємо телят до споживання стартера. За цією технологією телят необхідно відлучати від молока коли вони або споживають щоденно 0,5 – 0,7 кг стартеру i їх маса досягла 60 кг, або вони досягли віку 28 днів [23].

              ЗНМ з включенням високого рівня (до 40%) немолочних білків починають згодовувати не раніше ніж з 14 –го дня життя теляти цим вдається запобігти порушенню травлення у тварин ( Подобєд Л.І.,1994) Випоюють ЗНМ в дві даванки в кількості, яка передбачена схемою випоювання [19]. Краще якщо для кожного конкретного ЗНМ існує дослідження і рекомендована схема згодовування. Л.І.Подобед (1994) стверджує, що в будь-якому  випадку добова норма замінника для телят не повинна  перевищувати 10 – 12% маси тіла, за даними канадської технології годівлі телят ця норма повинна становити не більше 8% [23].

              Розчиняють сухі ЗНМ в кип’яченій чи пастеризованій воді ( Алімов Т.Н., 1979). Перед згодовуванням сухий ЗНМ відновлюють в співвідношеннях: 1 частина сухого ЗНМ і 9 частин води або 1,25 частини сухого ЗНМ і 8,75 частини води. Для кращого розчинення порошку температура води повинна бути 55 . ЗНМ ретельно розмішують, охолоджують до 35 - 37 і згодовують [27]. Після кожної годівлі відра і напувалки миють миючим розчином і дезинфікують, пластмасові відра опускають в розчин каустичної соди [4].

              Перед випоюванням рідких і відновлених замінників молока необхідно звертати увагу на появу жирових плям на поверхні рідини. Відділення жиру вказує на погану гомогенізацію вихідної суміші при виготовленні замінників. Замінники з відстояним жиром не можна випоювати тваринам в ранньому віці, а слід згодовувати телятам більш старшого віку, в  яких відмічається постійно жуйка [21].

              При виготовленні великих об’ємів замінника В.І.Костенко та ін. (1995) рекомендують використовувати агрегати АЗМ – 0,8 або „Сальвелат”, при невеликій кількості – побутові пральні машини.

              Крім відновлення ЗНМ за кордоном практикують його згодовування в сухому вигляді в складі концентрованих кормів. Н.Анісова, Н.Смекалова (1997) встановили, що з двох способів згодовування ЗНМ перевага повинна бути за випоювання його в рідкому вигляді. На малих фермах, які не мають спеціального обладнання для відновлення ЗНМ, а також в умовах холодного методу вирощування телят може бути використаний спосіб часткового (50 – 60% від загального) згодовування ЗНМ в сухому вигляді в складі концентрованих кормів.

1.4. Склад і поживність замінників молока

Кормова цінність замінників характеризується вмістом в них білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей, вітамінів, амінокислотним і жирокислотним складом[25]. Основними білковими компонентами в замінниках є знежирене молоко, солодка молочна сироватка, сколотини і   білковий гідролізат та жири – тваринний, кістковий кондитерський і кулінарний. Як емульгатор використовують фосфатидний концентрат, казеїнат натрію, моногліцерид дистильований ( Звєрєв О.І.та ін., 1986).

              Л.І.Подобед (1994) розділяє замінники незбираного молока на ЗНМ на основі молочного білку ЗНМ з включенням немолочних джерел поживних речовин. Основу перших складають побічні продукти молочної промисловості. Для виробництва ЗНМ на основі молочного білку використовують знежирене молоко від здорових корів, яке має приємний смак і запах, з кислотністю не вище 20 Т0  молочну сироватку, отриману при виробництві сичужних сирів з кислотністю не вище 20 Т0 або їх суміш[9].

              У колишньому СРСР промисловість випускала ЗНМ на основі збираного молока. Вони розроблені ще в 70-х роках і добре зарекомендували себе. Частину сухого збираного молока до 30% можна замінити молочною сироваткою. В результаті вартість замінника зменшується, а якість практично залишається попередньою, або покращується. Білоруський філіал ВНДМУ розробив БМО – ЗНМ, який включає понад 40% молочної сироватки, спеціально обробленої дріжджами [25]. Литовським філіалом ВНДМУ розроблений сухий замінник молока з білковим концентратом молочної сироватки, рецептура якого слідуюча: 820 г/кг готового продукту становить білкова молочна основа, жир кістковий 165 г/кг , концентрати фосфатидні 15 г/кг, вітамін А.

              Л.І.Подобєд (1994) стверджує, що за кордоном сухі ЗНМ на молочній основі виробляють в невеликих об’ємах, вони містять знижену концентрацію сухого збираного молока (15 -70%) за рахунок використання молочної сироватки, яку інколи звільняють від частин лактози. Вітчизняні і зарубіжні рецепти замінників дещо відрізняються за хімічним складом і поживністю. Зарубіжні ЗНМ містять менше протеїну і більше мінеральних речовин, що забезпечує краще зберігання замінників. Разом з тим спеціальна обробка компонентів не знижує в них концентрацію енергії і перетравного протеїну. У ряді випадків вигідно не сушити побічну молочну сировину, а виготовляти на її основі повноцінні рідкі ЗНМ. Технологія таких замінників досить проста, а до їх складу можна включати всі відомі види побічної сировини.

              За даними ( Мінеєва В.С., Халіна А.М., Душенькіна Н.Д., 1980) ЗНМ можна назвати лише біологічно повноцінний концентрат, який по своєму складі і по харчовій кормовій цінності наближається до материнського молока і здатний повністю замінити його з першої декади життя тварини. В склад ЗНМ входять головним чином норма тваринного походження, жирові додатки, вітаміни, антибіотики. Мікроелементи ЗНМ частіше всього випускають у сухому вигляді [23].

              Необхідність розробки і використання ЗНМ з включенням немолочних джерел поживних речовин продиктована суттєвою нестачею сухого і рідкого збираного молока та сироватки, як  повноцінних харчових джерел білка [25]. З усіх відомих кормових білків для повноцінних ЗНМ можуть використовуватися білки цільної кровi,  гідролізат каротиновмістної сировини, рибного борошна, дріжджів, соку зелених кормів, пшеничні і кукурудзяні зародки, соєве борошно, гідролізат з екстрагованого крохмалю, казеїнит натрію, соєвого ізоліта, курячих яєць,тощо [2]. Ступінь заміни молочного білка вказаними джерелами залишається суперечливою проблемою. Проте добре відомо, що якщо забезпечити амінокислотний склад ЗНМ з включенням рослинних компонентів на рівні незбираного молока при однаковому ступені доступності амінокислот норма вводу того чи іншого рослинного джерела білка може бути досить високою. Встановлені допустимі норми включення немолочних джерел поживних речовин: протеїну рибного борошна 30 – 40% від кількості протеїну, білка дріжджів 2-10%, подрібнене соєве борошно або шрот не більше 10-22%,  незжирене  соєве борошно і манку 10% [25].

              В.І.Кваша, Н.Е.Василишин (1994) рекомендують використовувати в годівлі телят сухі ЗНМ, виготовлені за ТУ – 44 – 1 – 90, але   Дяченко Л.С. iз співробітниками (1981) стверджують, що одним iз джерел дешевих білків для приготування ЗНМ є білкові відходи м’ясної промисловості. Ці білки належать до групи протеноїдів, що містять близько 90% природного білка з оптимальним співвідношенням амінокислот. Проте через наявність надто міцних дисульфідних зв’язків вони майже не засвоюються в організмі тварини, а тому їх можна використовувати для годівлі телят після перетворення у білкові гідролізати. Білковий гідролізат, введений у замінник молока містить до 90% протеїну. Азотисті речовини представлені в основному амінокислотами (до 70%) і полі пептидами (до 30%).

              НДІ тваринництва України розробив рецепт сухого замінника для телят такого складу: сухе збиране молоко – 60%, кормові дріжджі – 10%, кормові фосфати – 10%, суміші жирів – 20% [25].

              В.П.Волобуєв (1979) вивчив можливість включення до складу ЗНМ ГСТ 4917-17 5, 10, і 15% дріжджової біомаси паприну на заміну збираному молоку. Він не встановив статистичної вірогідної різниці між контролем (стандартний ЗНМ) і дослідними телятами по живій масi і середньодобовому приросту. Широка програма морфологічних і біохімічних досліджень крові показала цілковиту нешкідливість препарату. А різниця в ціні на сухе збиране молоко і біомасу паприну зумовила економічний ефект.