Проблеми розвитку та регулювання валютної системи України

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи функціонування валютної системи………………………………………………………………………….6

1.1. Поняття, основні елементи та періоди становлення валютної системи України……………………………………………………………………………...6

1.2. Система валютного регулювання в Україні………………………………..15

РОЗДІЛ 2. Аналіз валютної системи УКРАЇНИ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ЕКОНОМІКУ……………………………………………………………………..25

2.1 Аналіз показників валютної системи……………………………………….25

2.2. Фактори валютного курсоутворення в Україні……………………………32

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ  РОЗВИТКУ ВАЛЮТНОЇ СИСТЕМИ………………………………………………………………………..40

3.1. Проблеми розвитку та регулювання валютної системи України……..…40

3.2. Шляхи підвищення ефективності валютно-курсової політики України……………………………………………………………………………43

Висновки……………………………………………………………………….52

Додатки………………………………………………………………………..55

Список  використаних джерел………………………………………..59

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Після здобуття Україною незалежності надзвичайно зросла актуальність вивчення проблем, пов’язаних з валютою і валютно-фінансовою системою. Адже міцність фінансово-валютної системи країни визначає її економічну незалежність. Крім того, рівень інтеграції валютно-фінансової системи країни з міжнародною валютно-фінансовою системою зумовлює ефективність існування різних форм міжнародної торгівлі, а значить, без сумніву впливає на рівень економічного розвитку будь-якої країни.

Валютні відносини є  складовою частиною і одною з  найбільш складних сфер ринкового господарства. У них зосереджені проблеми національної і світової економіки, розвиток яких історично рухається паралельно і тісно переплітаючись. В міру інтернаціоналізації господарських зв'язків збільшуються міжнародні потоки товарів, послуг і особливо капіталів і кредитів. Міжгосподарські зв'язки немислимі без налагодженої системи валютних відносин.

Формою організації  і регулювання валютних відносин є валютна система, закріплена національним законодавством.

Національна валютна  система нерозривно пов'язана зі світовою валютною системою, тобто  формою організації світових валютних стосунків, закріпленої міждержавними угодами. Характер функціонування і стабільність світової валютної системи залежать від міри відповідності її принципів структурі світового господарства.

При вивченні валютної системи надзвичайно актуальним є розгляд валютного курсу, який робить великий вплив на багато макроекономічних процесів, що відбуваються в суспільстві. Він відіграє важливу роль при розробці і проведенні кредитно-грошової політики, оскільки підтримка певного рівня валютного курсу може зажадати використання офіційних валютних резервів, що неминуче відіб'ється на пропозиції грошей в економіці.

Таким чином, об’єктом дослідження  даної роботи є не тільки валютна  система,  а і валютний курс. Для цього використовувались такі методи дослідження, як узагальнення, аналіз і синтез розглянутої літератури. Варто наголосити, що питаннями валютної системи і валютного курсу з усіма похідними займаються українські вчені Колдовський А.В., Корнєва І.В., Кульчицький М.І., Полагнин Д.Д., Кашуба О.Ю. та ін.

Актуальність дипломної роботи полягає в тому, що від валютної системи залежить всі сфери фінансової діяльності держави, як на внутрішньому, так і зовнішньому ринку. Завдяки вдалому функціонуванню валютної системи забезпечується стабільність грошової одиниці, регулюються темпи інфляції.

Мета дипломної роботи – дослідити та проаналізувати сучасний стан валютної системи, її концептуальних засад та інструментів впливу на неї, провести аналіз елементів валютної системи. В результаті цього зробити висновки та окреслити напрями розвитку валютної системи.

Відповідно до загальної мети дипломної роботи, конкретними завданнями дослідження є:

-  визначення сутності, основні елементи та періоди становлення валютної системи України;

• дослідження механізму регулювання валютної системи;
• дослідження впливу валютного ринку на валютну систему;
• дослідження валютного курсу як засобу впливу на валютну систему;
• визначення шляхів підвищення ефективності валютного курсу та валютної системи в цілому.

Об’єктом дослідження є економічні процеси в межах валютної системи України.

Предметом дослідження  є валютна система України.

Інформаційну базу дослідження  складають законодавчі й нормативні документи, що визначають функціонування валютної системи, аналітичні та статистичні матеріали. У роботі широко використовувались публікації, підручник, наукові праці вітчизняних та зарубіжних економістів, присвячені проблемам регулювання як валютної системи в цілому, так і її елементів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи функціонування валютної системи

 

 

 

1. Поняття, функції та основні елементи валютної системи 

 

Валютна система - правова  форма організації валютних відносин, які історично склалися на основі інтернаціоналізації господарських  зв’язків. Валютні системи діють у межах певного економічного простору, завдяки чому вони поділяються на наступні 3 види: національні, міжнародні (регіональні), світові.

Національна валютна  система - це державно-правова форма  організації валютних відносин даної  країни з іншими країнами, а також з міжнародними економічними і політичними структурами. Національні валютні системи базуються на національних грошах і, по суті, є складовими грошових систем окремих країн. Національна валютна система України знаходиться у процесі становлення і остаточно ще не сформувалася. Проте її контури і основні тенденції виявилися достатньо безумовно. Національна валютна система України формується з урахуванням структурних принципів світової валютної системи, оскільки країна узяла курс на інтеграцію в світове господарство і вступила в МВФ.

Міжнародна валютна система - це договірно-правова форма організації  валютних відносин між групою держав.

Світова валютна система - це спеціально розроблена державою і закріплена міжнародними договорами форма організації валютних відносин між всіма чи значною частиною держав світу.

Міжнародні та світова  валютні системи ґрунтуються  на багатьох валютах провідних країн  світу (наприклад, долар) та міжнародних  валютах (наприклад, євро) і формуються на підставі міждержавних угод та світових традицій¹.

Як організаційно-правове  явище національна валютна система  складається з цілого ряду елементів.

Елементами валютної системи є умови, які забезпечують функціонування тієї чи іншої валютної системи. Основними з них є:

1. Національна валюта - грошова одиниця країни, склад її купюр та характер емісії . В Україні національна валюта називається гривнею.²

2. Ступінь конвертованості національної  валюти. Українська гривня є частково  вільно конвертованою. Верховна  Рада України ратифікувала угоду  про приєднання до VIII статті Статуту МВФ, якою передбачено вільну конвертованість національної валюти в іноземну з операцій за поточними платежами.

3. Режим курсу національної валюти. Законодавче визначення режиму  валютного курсу Верховна Рада  України поклала на Кабінет Міністрів та НБУ. Режим валютного курсу поступово змінювався від жорсткої фіксації до регульованого плавання (у межах "валютного коридору") і до вільного плавання, що було введене в 2000 р.

4. Режим використання іноземної  валюти на національній території в загальному економічному обороті. Звичайно цей режим зводиться до повної заборони, або до заборони з деякими винятками для окремих видів платежів. В Україні заборона на використання іноземної валюти у внутрішніх платежах була введена лише в 1995 p., хоч за деякими платежами дозволено її використання і зараз: надання іноземних валютних позичок банками, оплата послуг, пов'язаних із зовнішньоекономічною діяльністю (оплата авіаквитків на міжнародних авіалініях, оплата митних послуг тощо) та в інших, визначених НБУ випадках.

5. Режим формування і використання  державних золотовалютних резервів. Він установлюється для забезпечення  стабільності національних грошей  і може проявлятися двояко:

- у формі жорсткої прив'язки національної валюти до певної іноземної (національної чи колективної) з установленням фіксованого курсу її до цієї валюти. За такого режиму іноземна валюта перетворюється в забезпечення національних грошей, тобто державні запаси її повинні на 100% забезпечувати наявну в обороті масу національних грошей. Емісія останніх здійснюється тільки через купівлю цієї валюти на внутрішньому ринку, а вилучення з обороту - через її продаж. За такого режиму курс національної валюти "плаває" разом з курсом базової іноземної валюти, а центральний банк країни втрачає окремі свої функції, зокрема функцію кредитора останньої інстанції, певною мірою втрачає свій статус органу монетарної політики. Не випадково грошову систему за такого режиму у світовій практиці називають системою "валютного бюро", а центральний банк стає органом такого бюро;

- у формі використання валютних запасів для підтримання рівноваги на національному валютному ринку з метою стабілізації зовнішньої і внутрішньої вартості грошей при збереженні незалежності центрального банку в проведенні національної монетарної політики та виконанні ним усіх традиційних функцій. В Україні в саме цей режим використання золотовалютних резервів.

6. Режим валютних обмежень, які  вводяться чи скасовуються законодавчим  органом залежно від економічної  ситуації в країні. Якщо економіка розбалансована, національні гроші не стабільні, в країні вводяться певні заборони, обмеження, лімітування тощо на операції з іноземною валютою. Так, в Україні в період загострення економічної і фінансової кризи було введено обмеження на відкриття юридичними особами рахунків в іноземних банках і заборонено переведення на них інвалюти; експортерам заборонялося вільно розпоряджатися своєю валютною виручкою, і вони зобов'язані були повністю чи частково продавати її на валютному ринку тощо. У міру поліпшення економічної ситуації подібні обмеження послаблювалися чи зовсім скасовувалися. Розвинуті країни в останні десятиліття взагалі скасували валютні обмеження.

7. Регламентація внутрішнього валютного  ринку і ринку дорогоцінних  металів. Нормативними актами визначається в Україні порядок функціонування біржового ринку, міжбанківського валютного ринку; центральний банк здійснює ліцензування діяльності комерційних банків з валютних операцій, видає дозволи юридичним особам-резидентам на відкриття рахунків в іноземних банках, контролює надходження виручки експортерів у країну. Регламентується режим поточних і строкових вкладів в іноземній валюті.

8. Регламентація міжнародних розрахунків  та міжнародних кредитних відносин. Нормативними актами України  чітко регламентується: порядок відкриття в наших банках кореспондентських рахунків іноземних банків, і навпаки; порядок здійснення платежів за окремими видами комерційних операцій та форм розрахунків; порядок переказування іноземної валюти за кордон фізичними особами тощо.

9. Визначення національних органів,  на які покладається проведення  валютної політики, їхніх прав  та обов'язків у цій сфері. Такими органами в Україні є:

- Кабінет Міністрів України;

- Національний банк України;

- Державна податкова  служба;

- Державний митний комітет;

У визначенні цілей та завдань валютної політики на певний період, крім Кабінету Міністрів та НБУ, беруть участь Адміністрація Президента та Верховна Рада України. Валютне регулювання  і валютний контроль у країні здійснює НБУ, який має право делегувати частину цих функцій на вибрані комерційні банки, надавши їм ліцензії на здійснення валютних операцій та статус агентів з валютного контролю (уповноважених банків).

Органи Державної податкової служби здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться на території України резидентами та нерезидентами.

Органи Державного митного  комітету контролюють додержання правил переміщення валютних цінностей  через митний кордон України.

Зазначені державні органи та комерційні банки створюють інфраструктуру валютної системи, у центрі якої знаходиться НБУ, як орган державного валютного регулювання і контролю³.

Розвиток валютної системи в України від моменту здобуття незалежності пройшов декілька етапів:

- Перший етап –1991-1994 роки. Характеризувався впровадження національної грошової одиниці, появою українського валютного ринку, становленням регулюючих органів та формуванням законодавчої бази функціонування ринку. Початок цього періоду відмічався значними темпами девальвації національної валюти та наступною фіксацією її курсу зі створенням подвійного ринку.

Ще у 1992 р. за пропозицією  НБУ почалися створення резервів та розробка механізму для підтримки  валютного курсу національної валюти. Характерною рисою цього періоду  становлених валютного ринку незалежної держави буде прийняття Постанови Верховної Ради України «Про формування валютних фондів України у 1992 р.» від 5 лютого 1992р. та створення у жовтні 1992 року валютної біржі при НБУ. Перші торги на біржі, засновниками якої стали більш ніж 40 комерційних банків, почалися в листопаді 1992 р.

 Порядок формування  валютних фондів передбачав, що  суб'єкти підприємницької діяльності, розташовані в Україні, незалежно  від місця реєстрації та форм  власності, сплачують податок  на валютну виручку від експорту  продукції (робіт, послуг) за всіма  видами іноземної валюти.

Головною ознакою розвитку валютної системи в Україні у 1993 р. стало запровадження елементів системи регулювання валютного ринку. З прийняттям низки декретів Кабінету Міністрів щодо валютного регулювання в Україні була створена юридична основа для подальшого розвитку валютного ринку.

 Водночас інфляційні  процеси в економіці України  внаслідок неконтрольованої кредитної  емісії, подальшого спаду виробництва,  зростання цін на енергоносії,  відсутність як зовнішньої, так  і внутрішньої рівноваги грошового обігу, проблеми, пов'язані з використанням «тимчасової» валюти — карбованця, призвели до різкого падіння курсу карбованця відносно іноземних валют.

 Внаслідок цього  урядова політика протягом з  12 серпня 1993 р. по серпень 1994 р.  була переорієнтована на спробу відновлення зовнішньоторговельної та валютної монополії.

Цього ж року Національним банком України був затверджений класифікатор іноземних валют, які  перебувають в обігу та є законними  платіжними засобами на території відповідної  іноземної держави й можуть бути використані при здійсненні торговельних та неторговельних платежів суб'єктами підприємницької діяльності та банками України.

Всі види валют відповідно до міжнародної практики поділено на три групи:

• перша група: вільно конвертовані валюти, які без обмежень обмінюються на інші види валют, курси яких котируються Національним банком України;
• друга група: валюти з обмеженою конвертованістю, які обмінюються на інші валюти з певним обмеженням, та курси яких визначаються Національним банком України;
• третя група: неконвертовані валюти, що не обмінюються на інші валюти, курси яких не котируються і не визначаються Національним банком України.

НБУ визначив порядок, згідно з яким використання іноземної валюти як засобу платежу на території України  дозволяється лише для проведення платежів на підприємствах торгівлі, які мають індивідуальну ліцензію Національного банку України на здійснення торгівлі товарами з оплатою в іноземній валюті. За валюту можуть реалізуватися тільки товари іноземного виробництва, ввезені в Україну з додержанням митних правил, оплата яких здійснена торговельною організацією в іноземній валюті у безготівковому порядку безпосередньо резиденту чи посереднику за укладеним контрактом із нерезидентом. Комісійна торгівля за валюту заборонялася. Стягнення комісійних за послуги в іноземній валюті між резидентами також заборонялось.⁴

 Таким чином, перший  етап розвитку валютної системи в Україні можна поділити на декілька періодів:

1) попередній — з  прийняття Декларації про Державний  Суверенітет України до виходу України з «рублевої зони»;

2) період упровадження  власної грошової одиниці та  прийняття національного валютного  законодавства;

3) період спроби відновлення  державної валютної монополії;

4) період лібералізації валютного  ринку та відносної стабілізації валютного курсу карбованця, який закінчився запровадженням національної валюти — гривні.

- Другий етап - 1995-1998роки. Характеризувався  лібералізацією проведення валютних  операцій, стабілізацією інфляційних  процесів національної грошової одиниці і як наслідок стабілізацією валютного курсу. Значною ревальвацією реального курсу гривні впродовж 1996-1997 років, яка створила підстави для девальвації гривні в 1998р. Використанням НБУ ринкових інструментів регулювання валютної системи. Кінець періоду характеризувався фінансовою кризою та значною девальвацією національної валюти, що висвітлило приховані проблеми та недосконалість механізму функціонування валютного ринку.

Удосконалення системи заходів  щодо валютного регулювання протягом 1995 —1996 р.р. сприяли позитивним тенденціям, які визначилися на валютній системі в Україні:

- значно зросла роль УМВБ  як центру проведення валютних  операцій, активізувалися валютні  операції не тільки на біржовому,  а й на позабіржовому валютному  ринках;.

- змінилося співвідношення між попитом та пропозицією іноземних валют на користь останньої та стабілізувався курс українського карбованця відносно ключових іноземних валют;

- НБУ спромігся без залучення  1,5 млрд дол. США, які обіцяв  надати МВФ як кредит розширеного фінансування (ЕFF), створити значні валютні резерви в іноземній валюті;

- було розроблено систему заходів,  котрі вплинули на переведення  коштів з валютного та кредитного  ринків на ринок державних  цінних паперів. Так, за даними  НБУ, підписка на ОДВП тільки нерезидентами досягла 300 — 370 млн грн.

 Всі ці фактори разом з  повним контролем НБУ над фінансовою  ситуацією в країні, різким зниженням  темпів інфляції створювали сприятливі  передумови для проведення грошової  реформи в Україні, яка і  була здійснена у вересні 1996 р.⁵

Гривня як повноцінна національна  валюта незалежної України була введена  в обіг 1 вересня 1996 р.

- Третій етап –1999 –  сьогодні. В період 2000–2008 рр. НБУ проводилась політика зміцнення обмінного курсу – ревальвація. А з 1996 по 1999 рр. – девальвація. До 2005 р. зусилля НБУ спрямовувались на запобігання відпливу капіталу та підтримку відповідного рівня пропозиції іноземної валюти. Починаючи з 2005 до 2008 року, валютно-курсова політика НБУ зосереджувалась на підтриманні стабільності обмінного курсу національної валюти, посиленні дії ринкових механізмів.

 Події кінця 2008–початку 2009 років свідчать про неефективність  проведеної валютно-курсової політики, що не додавало стабільності  валютній системі. Значні коливання гривні знизили довіру до неї та стали інфляційним фактором.

Причинами знецінення гривні, а отже, зменшення її купівельної спроможності, є:

- накопичення потужного потенціалу  попиту на іноземну валюту  з боку економічних агентів,  що спричинює скуповування доларів  США та вивіз капіталу з держави;

- доларизація економіки та прив’язка  гривні до долара США, що  внаслідок девальвації долара  викликає ланцюгову реакцію;

- привабливість валютних кредитів;

- негативне сальдо платіжного  балансу та структура платіжного  балансу;

- незрозуміла логіка дій НБУ щодо стабілізації валютного ринку України та посилення дефіциту іноземної валюти;

- спекулятивні коливання валютного  курсу на міжбанківському ринку; 

- зниження надійності  банків;

- збільшення валового  зовнішнього боргу, який на 01.10.2008року  становив 74,223 млрд дол., на 01.10.2009 –  102,439 млрд дол., на 01.10.2010 –111,623  млрд  дол., на 01.10.2011 -  117,346млрд дол. ; ⁶

- відсутність тактичних та стратегічних  цілей валютної політики.

Девальвація 2008-2009 рр. спричинила наступні негативні тенденції для розвитку фінансового ринку країни, як:

- зміна вартості активів банків  – значне зменшення кількості  депозитів та відміна кредитування  банками країни;

- падіння ліквідності та банкрутство окремих фінансових установ;

- здешевлення вартості боргу  України перед міжнародними організаціями  за рахунок зміни курсу валют;

- здешевлення вартості експортно-орієнтованої  сировини та продукції на міжнародних  ринках;

- інфляція споживчих  цін;

- відсутність довіри  до банківської систем та національної  валюти.

Після валютної кризи 2008 року курс національної валюти залишається  стабільним і коливається у межах 7.80-8.20 грн за долл.США, див. рис. 1.⁷

Рис 1.1. Динаміка курсу гривні до доллара США за період 10.10.2011-07.11.2001 років, грн

Джерело: Офіційний сайт української міжбанківської валютної біржі – Режим доступу: http://www.uice.com.ua

 

Таким чином, валютна система України формується з урахуванням структурних принципів світової валютної системи, оскільки країна узяла курс на інтеграцію в світове господарство. В залежності від світової економічної ситуації змінюється і структура валютної системи.

 

 

1.2. Система валютного регулювання в Україні

 

Бажаною передумовою успішного  виконання грошима їх функцій у народному господарстві є стійка купівельна спроможність грошової одиниці. Зниження купівельної спроможності грошової одиниці відображається на погіршенні матеріального становища населення, що одержує стабільний дохід (зарплату, пенсії), на зниженні зацікавленості в накопиченні їх тощо.

Значно зростає  значення державного регулювання маси грошей в обороті при застосуванні не розмінних на золото грошових знаків, а також розвитку безготівкового грошового обороту. Це обумовлено великою мірою тим, що при втраті безпосереднього зв'язку грошової одиниці з золотом з'явилися можливості надмірного збільшення маси грошей в обороті з усіма небажаними наслідками, а саме у вигляді виникнення підвищеного платоспроможного попиту, що відбивається, за інших рівних умов, на знеціненні грошової одиниці, зниженні її купівельної спроможності.

Державне валютне регулювання - це комплекс заходів регуляторного  характеру, що застосовуються державою в особі уповноважених органів  у сфері регламентації та впорядкування  системи міжнародних розрахунків, операцій з валютою та валютними цінностями, на базі відповідного інструментального, нормативно-правового та інформаційного забезпечення.

Вплив держави, метою якого є стабілізація грошового  обороту, може проявлятися у вигляді системи заходів з регулювання маси грошей в інтересах запобігання можливих негативних наслідків. Разом з тим держава має можливість здійснити різні заходи, спрямовані на усунення вже сформованих негативних наслідків знецінення грошової одиниці.

Як відомо, валютний курс – це ціна (котирування) грошової одиниці однієї країни, що виражена в грошовій одиниці іншої країни, дорогоцінних металах, цінних паперах та реальній продукції, виробленій в державі. Відповідно, для того щоб компенсувати, або хоча б пом'якшити негативні зміни в одній з цих складових, державі необхідно вжити певних заходів, які дозволять зробити позитивний вплив на ці складові.⁸

Якщо розглядати обсяг золотовалютних запасів, то, безумовно, державі простіше вплинути на запаси іноземної валюти, ніж на обсяг золотих резервів. Наприклад, валютний фонд України поповнюється за рахунок торгівлі з іншими державами, що розраховуються за товари іноземною валютою. Основними товарами Україні, як експортера, на міжнародному ринку є сільськогосподарська продукція, метал та продукція хімічної промисловості. Але конкурентоспроможність української продукції є низькою. Тож експортні операції не можуть в бажаній мірі поповнювати валютні запаси держави.

В економіці  Україні, за неофіційними даними, крім врахованих Національним банком грошових одиниць, знаходитися до 40-50% неврахованої валюти, як національної, так і іноземної. Основна її маса зосереджена серед населення. Тобто реальним способом збільшення зареєстрованих запасів іноземної валюти є проведення певних заходів, спрямованих на облік валюти, що знаходиться в межах держави, але не є облікованою НБУ. Прикладом конкретної дії на спрямованої на це, можна вважати вимогу НБУ до банків і пунктів обміну валют здійснювати документальну ідентифікацію клієнтів-фізичних осіб, які обмінюють інвалюту, а також копіювати документи таких клієнтів незалежно від суми операції обміну валют, яке вступило в силу.

Валютне регулювання  впливає на всі фактори забезпечення грошової одиниці:

- збільшення  врахованої валюти стимулює виробництво;

- зростання  ВВП стимулює збільшення золотовалютних  запасів; 

- при збільшенні  золотовалютних запасів, НБУ отримує  можливість інвестувати в цінні  папери, які є засобом впливу  на грошову масу.

Сучасна система валютного  регулювання сформована за досить суперечливих і важких соціально-економічних умов. На процес її становлення впливав ряд негативних чинників, зокрема, розрив традиційних господарських зв’язків між республіками колишнього Радянського Союзу, різке падіння виробництва, постійне зростання інфляції, зміна валютного режиму державної монополії на режим валютних обмежень, фінансові кризи тощо.