Аналіз діяльності комерційного банку на ринку пластикових карток

Вступ

З розвитком банківського бізнесу, виникає потреба становлення  і вдосконалення його діяльності у будь-яких аспектах, що спричиняє, по-перше, отримання більшого прибутку, по-друге, підвищення конкурентних переваг  на ринку серед конкурентів.

Основа сьогоднішніх електронних  грошей – це банківські розрахункові картки. Застосування карток у країнах  із розвитою ринковою економікою викликало  справжню революцію в банківському обслуговуванні фізичних осіб. Практично  рядовий клієнт перестав відвідувати  банк. Все спілкування з банком відбувається у клієнтів тільки за допомогою банкоматів або безготівкових  розрахунків у торгових установах. Остання форма набула в західних країнах величезну популярність, тому що вигідна і для банків, що одержують відсоток за обслуговування, і для магазинів, що замість інкасації  величезних грошових мас одержують  прибутки в безготівковій формі, що призводить до істотної економії коштів, і для клієнтів, що замість товстих  гаманців носять маленькі кредитки.

Стрімкий розвиток українського ринку пластикових карток свідчить про численні переваги запровадження банками та використання громадянами платіжних карток. Але, в той же час безготівкові розрахунки з використанням платіжних карток не набули масового характеру і розвиваються значно нижчими темпами, а ніж їх емісія.

Одночасно, останнім часом  викликають занепокоєння та привертають  особливий суспільний інтерес питання, пов’язані з ризик-менеджментом, блокуванням карткових рахунків у разі втрати платіжних карток, масовою розсилкою кредитних  карток без попереднього їх замовлення клієнтами, порушенням прав та законних інтересів клієнтів у сфері особистої  інформації, поліпшенням рівня фінансової грамотності клієнтів тощо.

Тема дипломної роботи зумовлена зростанням ролі пластикових  карток у проведенні операцій банками. Це питання на сьогоднішній день носить досить актуальний характер, бо саме розвиток внутрішніх платіжних систем містить величезний потенціал подальшої розбудови фінансово-банківської системи України.

Останнім часом розвиток карткового бізнесу банку є одним  із пріоритетних напрямків, який на сьогоднішній момент вимагає спільних професійних  зусиль із сторони комерційного банку, так і Національного банку  України.

Важливим на даному етапі  є вивчення організаційної структури  та елементів банківського карткового бізнесу, а саме інструментів з допомогою  яких виконується основна функція, а саме забезпечення безготівкових  розрахунків та надання другорядних  послуг клієнтам комерційного банку.

Одним із основних напрямків  діяльності Національного банку  України є вдосконалення діяльності Національної системи масових електронних  платежів, що базується на використанні банківських пластикових карток. Внаслідок утворення електронної  платіжної системи і використання пластикових карток у цій сфері  зменшується показник готівкових операцій, що у свою чергу зменшує відтік коштів у тіньову економіку.

Таким чином створення  і розвиток національної електронної  платіжної системи є питання  досить важливе і потребує негайного  виконання. Воно повинне вирішуватись в тісні й співпраці Національного  банку України з комерційними банками.

Враховуючи те, що національна  платіжна системи не є досить розвиненою з точки зору міжнародних розрахунків, то вітчизняні комерційні банки на основі договорів співпрацюють із іноземними картковими платіжними системами, які  в свою чергу створюють умови  вдосконалення для безготівкових  розрахунків.

Отже, ринок пластикових карток надає різноманітні переваги і нові можливості в сфері обслуговування фізичних осіб, приватних підприємців, корпоративних клієнтів, і як наслідок, банк отримує більший прибуток.

Об’єкт дослідження: операції комерційного банку з пластиковими картками.

Предмет дослідження: діяльність банку у сфері карткового бізнесу.

Метою даної роботи розгляд стану карткового бізнесу в країні, розробка  рекомендацій щодо його вдосконалення.

Таким чином, виходячи із загальної  мети, випливають наступні задачі, які  вирішуються в роботі:

• Дослідження та аналіз теоретичних аспектів карткового бізнесу банку;
• Характеристика видів платіжних карток, виявлення їх особливостей;
• Дослідження структури платіжної системи з точки зору використанням платіжних карток;
• Аналіз діючої практики у сфері управління картковим бізнесом АТ «Райффайзен Банк Аваль;
• З’ясування факторів ефективності карткового бізнесу банку;
• Дослідження проблем у вітчизняній банківській практиці у сфері операцій з пластиковими картками та надання рекомендації щодо їх вдосконалення.

Інформаційною базою є  законодавчі акти України, документи  нормативного і методичного характеру  Національного банку України, що стосуються досліджуваної проблеми, матеріали періодичної преси, бухгалтерська  і фінансова звітність, внутрішня  нормативна документація банку.

РОЗДІЛ І. Економіко-правові основи здійснення операцій банківських установ з пластиковими картками.

1.1.Сутність, види та особливості застосування банківських пластикових карток, як кредитно-розрахункового інструменту.

З розвитком карткових  систем з'явилися різні види пластикових  карток, які розрізняються за призначенням, функціональними і технічними характеристиками.

З точки зору механізму  розрахунків виділяють двосторонні  і багатосторонні системи. Двосторонні  картки виникли на підставі двосторонніх угод між учасниками розрахунків, де власники карток можуть використовувати  їх для купівлі товарів у замкнених  мережах, які контролюються емітентом  карток (універмаги, бензоколонки тощо). На відміну від цього, багатосторонні системи, які очолюють національні  асоціації банківських карток, а  також компанії, які виготовляють картки туризму та розваг, надають  власникам карток можливість купувати товари в кредит у різних торговельників і організацій сервісу, які визнають ці картки як платіжний засіб. Картки цих систем дозволяють також отримувати касові аванси, користуватись автоматами для зняття готівки з банківського рахунку тощо.

Поділ карток визначається їх функціональними характеристиками. Розрізняються кредитні і дебетні  картки, а також картки типу “електронний гаманець” (еlесtгоnіс рuгsе). Перші - пов'язані  з відкриттям кредитної лінії  в банку, що дає можливість власнику користуватись кредитом при купівлі  товарів і при отриманні касових  позик. Другі - призначені для отримання  готівки в банківських автоматах  або купівлі товару з розрахунком  через електронні термінали. Гроші  при цьому списуються з рахунку  власника картки в банку. Третій вид карток призначений для використання готівкових коштів, внесених на саму картку, при оплаті за товари або послуги.

Є відмінності у використанні карток у системах, заснованих на паперовій  технології, та в електронних системах. У “паперових” системах одержувач  ставить свій підпис на торговельному  рахунку або іншому документі, що підготовлений торговельником і  є підтвердженням його дозволу дебетувати свій рахунок у банку. Потім торговельний рахунок скеровується емітенту картки як основа для виплати відповідної  суми торговельнику (кредитування його рахунку) і списання грошей з рахунку  власника картки. В електронній системі  власник картки безпосередньо зв'язується з емітентом через термінал. Замість  підпису на рахунку він вводить  за допомогою клавіатури секретну комбінацію цифр, що при правильному наборі є санкцією на дебетування його банківського рахунку.

Розглянемо коротко основні  види кредитних карток.

Банківські кредитні картки (bаnk сгеdit сагds) призначені для купівлі товарів з використанням банківського кредиту, а також для отримання авансів у готівковій формі. Головна особливість цієї картки - відкриття банком кредитної лінії, яка використовується автоматично кожного разу, коли проводиться купівля товару або береться кредит у грошовій формі. Кредитна лінія діє в межах встановленого банком ліміту.

Кожний фінансовий заклад встановлює свої правила, що визначають можливість одержання кредиту. У  деяких системах банківська кредитна картка може застосовуватись для  пільгової оплати окремих видів  послуг (наприклад, телефонних розмов), а також для отримання грошей у банківських автоматах. Кредитні картки випускаються в широких масштабах  для платоспроможних споживачів і є для них засобом самоідентифікації.

Розрізняють індивідуальні  та корпоративні картки. Індивідуальні  видаються окремим клієнтам банку  і можуть бути “стандартними” або  “золотими”. Останні призначені для  осіб з високою кредитоспроможністю  і передбачають пільги для користувачів.

Корпоративна картка видається  організації, яка на основі такої  картки може видати індивідуальні картки вибраним особам (керівникам або просто цінним співробітникам). Їм відкриваються персональні рахунки, “прив'язані” до корпоративного карткового рахунку. Відповідальність перед банком за корпоративним рахунком несе організація, а не власники індивідуальних корпоративних карток.

Згідно з багатьма прогнозами кредитні картки стануть невід'ємною  частиною майбутньої системи платежів і вийдуть далеко за рамки своєї традиційної кредитної ролі.

Картки туризму і розваг. Це - “платіжні” картки згідно з вищенаведеною термінологією. Випускають їх компанії, що спеціалізуються на обслуговуванні указаної сфери, наприклад “Аmегісаn Eхргеss” і “Dіnегs с1ub”. Картки приймаються сотнями тисяч торговельних і сервісних підприємств у цілому світі для оплати за товари і послуги, а також надають власникам різні пільги щодо бронювання авіаквитків, номерів у готелях, отримання скидок на ціни за товар, страхування життя.

Основні відмінності цього  виду карток від банківських кредитних  карток полягають, по-перше, у відсутності  разового ліміту на купівлю і, по-друге, в обов'язку власника картки погасити заборгованість протягом місяця без  права пролонгації кредиту. У  разі прострочення платежу з власника картки знімається збільшений відсоток.

У вказаних системах також  існують індивідуальні й корпоративні картки.

Приватні платіжні картки підприємств торгівлі й послуг. Застосування цих карток обмежено визначеною замкненою  мережею торговельних установ, наприклад - системою універмагів або заправних  станцій певної компанії. Кредит надає  сама компанія, вона ж отримує відсоток за позиками. З 70-х років набули поширення  банківські приватні картки, за допомогою  яких можна здійснити купівлю  в окремих магазинах зі скидкою, але випуск карток, видачу кредиту  на покупки і розрахунки щодо оплати торговельних рахунків здійснює банк - учасник угоди. Інколи картки такого типу випускаються для членів окремо визначених професійних груп (пілотів, адвокатів) або осіб, які мають спільні інтереси (наприклад, філателістів). Їх називають “клубними” картками.

Дебетні картки. Дебетну  картку називають також карткою  готівкових коштів, або карткою активів, і вона має такі характеристики своїх  особливостей і функцій:

- це пластикова картка, на якій є прізвище та ім'я її власника як клієнта певної фінансової установи, де він має на рахунку грошові кошти; тут можуть бути також зазначені види операцій, що виконуються за цим рахунком;

- має магнітне кодування і зчитується ЕОМ. Це - зручний інструмент для проведення автоматизованих платіжних операцій за допомогою терміналів;

- дебетна картка є для власника зручним засобом виконання платіжних операцій шляхом прямого зменшення розмірів його фінансових активів замість збільшення зобов'язань чи боргу;

- дебетна картка з відповідною системою зв'язку є потенційно можливою заміною готівкових коштів або звичайних чеків у багатьох платіжних операціях у сфері індивідуальних розрахунків.

Дебетна картка, з юридичного погляду, може стати кредитною, якщо вона наділяється будь-якою специфічною  рисою кредиту (наприклад - можливістю надання кредитного овердрафту). Можна  сказати, що картка, яка служить виключно для кредитних операцій, очевидно, є кредитною. Та, яка може бути використана  тільки в автоматах-касирах або  для прямих дебетових операцій у  торговельних точках, є дебетною карткою. Дебетна картка починає відігравати  більш важливу роль у зв'язку з  розвитком системи електронного переказу фінансових коштів. Окрім  кредитних операцій, вона знаходить  застосування в автоматах-касирах  і гарантійних операціях з  чеками. У майбутньому дебетна  картка може стати основним інструментом фінансових операцій у магазинах  роздрібної торгівлі і відіграти  ключову роль у системі надання фінансових послуг, яка значно відрізнятиметься від існуючої системи.

Ринок дебетних карток усе  ще далекий від насичення, і чисельність  їх потенційних споживачів безперервно  зростає у міру того, як ця картка поступово входить у повсякденне  життя.

Практика свідчить, що в  першу чергу послугами дебетних карток зможуть користуватися особи, які:

- частіше від інших користуються банківськими послугами;

- виписують велику кількість чеків;

- мають нижче середнього сальдо чекових рахунків;

- мають фінансові ресурси вищі за середні;

- мають картки для оплати за поїздки (у тому числі - туристичні) і розваги;

- користуються всім набором можливостей банківських карток або карток для оплати за послуги магазинів;

- мають дохід вище за середній;

- відносяться до категорії швидше молодих, ніж старших сімей.

Таким чином, дебетні картки потенційно можуть задовольняти велику різноманітність споживчих потреб.

Отже, дебетні картки можуть бути використані у трьох випадках:

- для зняття грошових сум у відділенні банку;

- у мережі автоматів-касирів;

- як незалежні замінники чеків у торговельних закладах.

Якщо виходити з даних  фірми “Vіsа”, найближчими роками поширення дебетних карток цілком може досягти 60% теоретичного розрахункового рівня насичення ринку цього  виду послуг.

Картки для банківських  автоматів. Це - різновид дебетних карток, які дають можливість власнику рахунку  в банку отримувати готівку в  межах залишку коштів на рахунку  через автоматичні пристрої, які  встановлені в банку, торговельних залах, на вокзалах. При наявності  грошової картки можна одержати готівку протягом доби, а також у вихідні та святкові дні. Крім цього, власник позбавлений необхідності відвідувати своє відділення банку і може користуватися автоматами, розташованими в торговельних центрах, на вокзалах тощо.

Банки в США встановлюють ліміт щоденного зняття грошей з  рахунку через автомати — до 200 доларів. За останні роки в багатьох країнах автомати, які належать різним банкам, об'єднуються в мережі колективного користування, які охоплюють певний район або мають загальнодержавний  характер. Такі великі мережі автоматів (наприклад, Рlus у США) дають можливість здійснювати операції в глобальному  масштабі.

Деякі типи автоматів виконують  більш широкий спектр операцій, крім простого зняття грошей з рахунку; вони дозволяють, наприклад, вносити гроші  на вклад, робити внесок для погашення  позики, одержувати виписку про стан банківського рахунку, переказувати гроші  з одного рахунку на інший (наприклад, з ощадного - на поточний).

Слід ще раз зазначити, що картка для автоматів пов'язана  не з кредитною лінією (як у випадку  з банківською кредитною карткою), а з поточним або ощадним рахунком власника картки в банку. Тому в більшості  банків система розрахунків за цими картками адміністративно і функціонально  відокремлена від системи банківських  карток.

Картки для купівлі  через термінали в торговельних пунктах. Картки цього виду (Р0S - Роіnt оf Sа1е) також відносяться до розряду  дебетних. Вони “прив'язані” до чекового або ощадного рахунку власника картки і не передбачають автоматичного надання кредиту. Картка Р0S виконує функції банківського чека, однак її застосування більш надійне, оскільки ідентифікація власника проводиться в момент здійснення операції і гроші перераховуються на банківський рахунок торговельного підприємства негайно.

За останній час набули поширення дебетні картки власних  мереж, їх випускають банки, які беруть участь у регіональних системах торговельних терміналів, не підключених до загальнонаціональних комунікацій. Банки приваблюють ті обставини, що в цьому випадку не потрібно платити комісійні за передачу інформації загальними комунікаціями.

Вище зазначалося, що при  використанні Р0S-карток сума купівлі  негайно знімається з рахунку  покупця. Це не вигідно останньому, тому що при інших формах розрахунків (чек, кредитна картка) він одержує  відстрочення платежу. Для торговельників угоди на обслуговування Р0S-карток обходяться дорожче, ніж при використанні чеків. Це зумовило відносно повільні темпи збільшення кількості операцій з картками вказаного типу.

Чекові гарантійні картки. Ці картки видаються власникам поточних рахунків у банку для ідентифікації  чекодавця і гарантії платежу  за чеком. Картка базується на кредитній  лінії, яка дозволяє власнику рахунку  користуватися кредитом (овердрафтом). При цьому банк гарантує торговельнику  одержання грошей за чеком у межах  встановленого ліміту в тому випадку, якщо на рахунку чекодавця відсутня необхідна сума.

Основні правила користування чековою гарантійною карткою:

- підписи на чеку і на картці повинні бути ідентичні;

- сума чека не повинна перевищувати ліміту, зазначеного на картці;

- якщо сума виплати за чеком перевищує суму коштів на рахунку, з власника знімаються комісійні за використання кредитної лінії і відсотки за овердрафт.

“Електронні гаманці”. Це картки, що призначені для оплати різноманітних  товарів або послуг у багатьох підприємствах торгівлі та сфери  послуг. Потенційно можуть використовуватися  як у середині однієї країни, так  і в міжнародних масштабах, але інколи їх використання обмежується певним регіоном. Платіжна спроможність таких карток обумовлена певною сумою, яку власник картки попередньо вносить емітенту цієї картки або його агенту. Кошти можуть вноситися безпосередньо на картку готівкою або з використанням депозитного рахунку власника картки. Надається можливість багаторазового “завантаження електронного гаманця”.

На поточний момент “електронні  гаманці” ще не одержали широкого розповсюдження в жодній державі світу, однак  у багатьох країнах розгор-таються  експериментальні проекти щодо запровадження  кількох різних схем організації  такої системи. Передбачається, що незалежно  від вибору остаточної схеми функціонування “електронних гаманців”, вони поступово  замінюватимуть готівку при виконанні  дрібних індивідуальних (таких, що не повторюються) платежів.

Ще одна класифікація пластикових  карток пов'язана з їхніми технологічними особливостями. Найбільш розповсюджені  картки двох видів - з магнітною смугою і з вбудованою мікросхемою (які  мають назви сhір сагd - чіп-картка, або smart сагd - смарт-картка, чи “інтелектуальна” картка).

Картки з магнітною  смугою мають на звороті магнітну смугу, де записані дані, необхідні  для ідентифікації особи власника картки при її використанні в банківських  автоматах і електронних терміналах торговельних закладів:

- банківські реквізити власника картки, тобто адреса, код його банку і відділення, а також номер його рахунку;

- розпізнавальний напис, що відповідає секретному персональному коду власника;

- строк дії картки;

- максимальна сума, яку має в розпорядженні власник картки і яка зменшується при кожному знятті коштів із рахунку.

На початку 80-х років  цю інформацію було використано для  часткової автоматизації розрахунків. Перш за все, щоб замінити операцію механічного друкування банківських  реквізитів і коду клієнта на квитанціях, комерсантів почали забезпечувати  новими пристроями, які можуть читати цю інформацію і видавати відповідну квитанцію. Ці ж пристрої видають  касовий звіт і можуть акумулювати  суми і підготовляти їх до переказу в банк. Тим самим вони дозволяють уникнути нагромадження квитанцій  у центрах їх обробки.

На наступному етапі було впроваджено систему платежів у  реальному часі за допомогою електронних  платіжних терміналів: завдяки тій  самій магнітній картці клієнт може через касу магазину, обладнаного  такими терміналами, безпосередньо  пов'язаними з його банком, віддати  розпорядження зняти гроші з  його рахунку й одразу ж внести їх на рахунок продавця.

Коли картка встановлена  у відповідні зчитуючі пристрої, індивідуальні  дані власника передаються комунікаційними  мережами для одержання дозволу  на проведення операції. На картках  великих міжнародних карткових  асоціацій VISA і Маster Саrd магнітна смуга має кілька доріжок для фіксації необхідних відомостей у закодованій формі. На одній з доріжок записано персональний ідентифікаційний номер, який вводиться власником картки за допомогою спеціальної клавіатури при використанні ним банківських автоматів і терміналів Р0S. Набрані цифри порівнюються з РIN-кодом, що записаний на смузі. У випадку, якщо вони не збігаються, власнику дається можливість зробити ще кілька спроб набору РIN-коду. Потім картка вилучається або повертається власнику (єврокартка).

Картка з мікросхемою  була винайдена у Франції 1974 року й одержала широке розповсюдження в  цій країні та за кордоном. Вбудована  в картку мікросхема (чіп) складається  із запам'ятовуючих пристроїв для  збереження інформації та процесора, який є комп'ютером і здатний обробляти  інформацію, записану в запам'ятовуючих  пристроях. Ці мікропроцесори постійно вдосконалюються для розширення функціональних можливостей картки і підвищення її надійності. Такі картки називають також “інтелектуальними” картками, або смарт-картками.

На основі записаних у  мікросхемі відомостей трансакція з  використанням картки може здійснюватись  в автономному режимі (оff-Ііпе), тобто без безпосереднього зв'язку з центральним процесором банківської комп'ютерної системи в момент здійснення транзакції. Оскільки картка сама зберігає в пам'яті суму коштів, які є на банківському рахунку, то авторизації тут не потрібно: якщо ліміт перевищений, трансакція не відбудеться. Якщо ж сума трансакції менша від суми ліміту, то в момент її здійснення сума вільного ліміту буде зменшена і записується новий залишок, який може бути використаний при наступній купівлі. При внесенні грошей на рахунок ліміт поновлюється, про що робиться новий запис у мікросхемі.

Картка з мікросхемою  має чимало переваг перед карткою  з магнітною смугою:

- якщо картка з магнітною смугою є лише пасивним засобом збереження інформації, то картка з мікросхемою може реагувати і записувати в свою пам'ять інформацію про попередньо виконані трансакції;

- інформаційні можливості смарт-картки значно ширші, ніж у карток з магнітною смугою;

- можливість оперативного поновлення даних у пам'яті мікропроцесора.

Важливою перевагою картки з мікропроцесором є її висока надійність. Дуже швидко злочинці навчились  розпізнавати секретні коди карток з  магнітною смугою, викрадати й  використовувати ці картки або виготовляти  фальшиві і використовувати їх в  автоматах для видачі готівки. Вона має декілька ступенів захисту і  підробити інформацію, записану в  ній, дуже важко або зовсім неможливо. Якщо картка викрадена і новий  власник захоче скористатись нею  для одержання грошей через автомат, то при неправильному введенні РIN-коду мікросхема руйнується і картку не можна більше використовувати.

Інформаційні можливості картки з мікросхемою значно ширші, ніж у карток з магнітною смугою (якщо картка з магнітною смугою дозволяє зберігати інформацію обсягом  в 1 Кб, тобто 1024 біти, то картка з мікросхемою - 8 Кб, із збільшенням у найближчому  майбутньому до 16 Кб, а в подальшому навіть до 64 Кб із використанням іншої  технології). Крім того, її перевагою  є можливість оперативного поновлення даних у пам'яті мікропроцесора.

Картки з мікросхемою  мають відносно високу вартість (у 5-7 разів вищу порівняно з магнітною  карткою). Крім того, їх введення в обіг у країнах, які з початку створення  системи карткових розрахунків  орієнтувались на магнітні картки, ускладнюється. Там встановлені  десятки і сотні тисяч одиниць  обладнання, не пристосованого для  зчитування інформації з мікросхеми, а заміна цього обладнання на пристрої, сумісні зі смарт-картками, вимагає  значних капіталовкладень.

І нарешті, останні нововведення в технології карток - це лазер і  голографія. Оптична пам'ять і  запис за допомогою лазера не тільки забезпечують візуальне відображення інформації на картці, а й дозволяє збільшити ємність пам'яті до 1,2 Мб. Але це все тільки пасивні  картки, якщо на них немає мікропроцесора.

Зараз найнижчу собівартість мають картки з магнітною смугою завдяки їх масовому виготовленню, однак собівартість карток з мікросхемою  найближчим часом повинна значно знизитися, враховуючи можливості їх широкого розповсюдження.

Кредитні та дебетні картки можуть існувати як на основі пластикових  карток з магнітною смугою, так  і на основі карток з мікросхемою, але “електронний гаманець” може бути реалізований лише у вигляді  смарт-картки. Більшість емітентів  замінюють існуючі картки з магнітною  смугою на картки з мікросхемою щоб  усі види карткових послуг (кредитні, дебетні та “електронного гаманця”) можна було надавати з використанням  однієї картки. Крім того, смарт-картки забезпечують значно більший захист від шахрайства.

1.2. Основні елементи  і учасники системи карткових  розрахунків та їх взаємодія.

На сучасному етапі  іде процес створення національної платіжної системи України. В  більшості випадків українські банки  є членами міжнародних платіжних  систем, а деякі з них випускають власні пластикові картки.

Для більш детального розуміння  всіх процесів, пов’язаних з пластиковими картками, детально зупинимося на визначенні основних складових .

Платіжна картка – спеціальний  платіжний засіб у вигляді  емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання  переказу грошей з рахунку платника або з відповідного рахунку банку  з метою оплати вартості товарів  і послуг, перерахування грошей зі своїх рахунків на рахунки інших  осіб, отримання грошей у готівковій формі в касах банків, фінансових установ, пунктах обміну іноземної  валюти уповноважених банків та через  банківські автомати, а також зд1йснення  інших операцій, передбачених відповідним договором.