Аналіз формування й використання прибутку ВАТ машинобудівного заводу «Комсомолець»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Інститут економіки  і менеджменту

Кафедра обліку та аналізу

Аналіз господарської  діяльності підприємства

Курсовий проект

з дисципліни «Організація і методика економічного  аналізу»

Аналіз формування й  використання прибутку ВАТ машинобудівного  заводу «Комсомолець»

Студентки 3 курсу групи ОА-32

Клеманчук А. В.

Науковий керівник

ас. Кортнів Ю.І

Львів  - 2011 
ЗМІСТ

ВСТУП

Метою будь-якої підприємницької  діяльності є одержання прибутку. Прибуток є однією з основних категорій  товарного виробництва. Це передусім  виробнича категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва.

Поява прибутку безпосередньо пов’язана з появою категорії «витрати виробництва». Прибуток — це та частина додаткової вартості продукту, що реалізується підприємством, яка залишається після покриття витрат виробництва. Відособлення частини вартості продукції у вигляді витрат виступає в грошовому виразі як собівартість продукції.

Керівництво підприємства має чітко знати кількість  прибутку який воно отримує щоб координувати діяльність підприємства від цього залежить благополуччя підприємства і результати його діяльності. Тому аналіз формування й розподілу прибутку підприємства має важливе значення.

Мета аналізу формування й розподілу прибутку є об’єктивна оцінка та виявлення резервів подальшого підвищення ефективності управління цими показниками фінансового результату діяльності підприємства.

Завданнями  курсового проекту є проаналізувати формування й розподілу прибутку підприємства, порівняти показники стану та ефективності використання нашого підприємства за конкурентом, а також визначити основні підвищення ефективності формування й розподілу прибутку.

Об`єктом аналізу є  джерела майна ВАТ машинобудівний завод «Комсомолець».

Курсовий проект складається  з трьох розділів. У першому  розділі описуватимуться теоретичні основи аналізу стану та ефективності формування й розподілу прибутку підприємства. У другому розділі буде проводитись аналіз формування й розподілу прибутку ВАТ машинобудівний завод «Комсомолець» за 2009-2010 рр. А у третьому розділі курсового проекту проводитиметься порівняння ВАТ машинобудівний завод «Комсомолець» з найнебезпечнішим конкурентом та обгрунтовуватимуться пропозиції за результатами аналізу формування й розподілу прибутку ВАТ машинобудівний завод «Комсомолець», а також буде запропоновано шляхи покращення та оптимізації формування джерел майна підприємства.

Для написання курсової роботи базовим підприємством є  Полтавське Відкрите Акціонерне Товариство машинобудівний завод «Комсомолець», а його основним конкурентом є Полтавське Вiдкрите акцiонерне товариство "Полтавський машинобудiвний завод".

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ФОРМУВАННЯ Й ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА

1.1. Економічний  зміст прибутку підприємства  та його класифікація

Прибуток в класичному його розумінні є різницею між  ціною товару і витратами на його виробництво. Саме таке розуміння прибутку закладене в нормативних актах України про систему бухгалтерського обліку. Зокрема, в П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» прибуток визначено як суму, на яку доходи суб’єкта господарювання перевищують пов’язані з ними витрати.

Відповідно до національних стандартів бухгалтерського обліку розрізняють такі види прибутку, а відповідно й об’єкти його аналізу:

• валовий прибуток – різниця між чистим доходом від реалізації продукції і собівартістю реалізованої продукції;
• прибуток від операційної діяльності – алгебраїчна сума валового прибутку, іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат;
• прибуток від звичайної діяльності до оподаткування -  алгебраїчна сума прибутку від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат;
• прибуток від звичайної діяльності – різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків з прибутку
• чистий прибуток - алгебраїчна сума прибутку від звичайної діяльності, надзвичайних доходів, надзвичайних витрат та податків з надзвичайного прибутку. Чистий прибуток є узагальню вальним показником фінансових результатів діяльності підприємства, що забезпечують його виробничий і соціальний розвиток. [1, 364-365]

Прибуток виконує такі основні функції:

• оцінки підсумків діяльності підприємства;
• розподілу (розподілу доходу між підприємством і державою, підприємством і його робітниками, між сферою виробництва і невиробничою сферою);
• джерела утворення фондів економічного стимулювання і соціальних фондів.

Отже, у зростанні прибутку зацікавлені як підприємство, так  і держава. На підприємствах приріст прибутку досягається не лише завдяки збільшенню трудового внеску колективу підприємства, а й за рахунок багатьох інших факторів. Саме тому на кожному підприємстві необхідно систематично аналізувати формування, розподіл та використання прибутку. Цей аналіз має надзвичайно важливе значення і для зовнішніх суб’єктів (місцевих бюджетів, фінансових і податкових органів, банків).

Великий прибуток може сигналізувати не про високу ефективність роботи, а про монополізм, ведення нечесного бізнесу, про зневагу суспільними інтересами.

У зв’язку з реформуванням  бухгалтерського обліку і застосуванням  міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО) дещо змінилося традиційне розуміння таких понять, як доходи, витрати, відшкодування. Так, стаття «Доходи (виручка) від реалізації» формується від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг, доходів від страхової діяльності. Тут також відображаються суми знижок, наданих покупцям. [2]

Сьогодні завдяки ринкових відносин відбувається розширення традиційного розуміння прибутку, що зводився до різниці між доходами і витратами. В економічній теорії і господарській практиці розрізняють економічний прибуток, бухгалтерський прибуток і нормальний прибуток.

Бухгалтерський прибуток  - різниця між загальним доходом  і явними витратами. Економісти називають такий прибуток бухгалтерським (чи інакше госпрозрахунковим), тому що вона враховує при розрахунку тільки явні (грошові) платежі, що фіксуються в бухгалтерській звітності підприємства.

Економічний прибуток - різниця  між загальним доходом і загальними витратами фірми, явними і неявними.

Нормальний прибуток  - це той мінімальний прибуток, що повинний заробити підприємець, якщо він хоче залишитися у своєму бізнесі і продовжувати діяльність.

Джерелами формування прибутків  підприємств є операційна, фінансова, інвестиційна та інші види діяльності. Найбільшу питому вагу в структурі прибутків підприємства займає прибуток від операційної діяльності, а саме прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг).

Інформацію про прибутки і витрати підприємства забезпечує бухгалтерський облік.

Отриманий підприємством  прибуток може бути використаний для  задоволення різноманітних потреб. По-перше, він спрямовується на формування фінансових ресурсів держави, фінансування бюджетних видатків. Це досягається вилученням у підприємств частини прибутку в державний бюджет. По-друге, прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів самих підприємств і використовується ними для забезпечення господарської діяльності.

Отже, отриманий підприємством  прибуток є об'єктом розподілу. У  розподілі прибутку можна виділити два етапи. Перший етап - це розподіл загального прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держава й підприємство. У результаті розподілу кожний з учасників одержує свою частку прибутку. Пропорція розподілу прибутку між державою і підприємствами має важливе значення для забезпечення державних потреб і потреб підприємств. Це одне з принципових питань реалізації фінансової політики держави, від правильного вирішення якого залежить розвиток економіки в цілому.

Пропорції розподілу  прибутку між державою (бюджетом) і  підприємством складаються під  впливом кількох чинників. Істотне  значення при цьому має податкова політика держави щодо суб'єктів господарювання. Ця політика реалізується в сумі податків, що сплачуються за рахунок прибутку, у визначенні об'єктів оподаткування, ставках оподаткування, у порядку надання податкових пільг.

Другий етап - це розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємств після здійснення платежів до бюджету. На цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди для фінансування відповідних витрат.

На обсяг прибутку, який залишався в розпорядженні підприємств, впливають: абсолютна сума отриманого балансового прибутку; платежі в бюджет, здійснювані за рахунок прибутку (рентні платежі, податок на прибуток).

Прибуток, що залишається  в розпорядженні підприємства, не дорівнює чистому прибутку. Чинні нормативні акти визначали, що за рахунок прибутку підприємства повинні були сплачувати штрафи в таких випадках:

• за порушення господарських договорів із суб'єктами господарювання;
• за несвоєчасне подання в податкову адміністрацію необхідних розрахунків;
• за затримку перерахування коштів до бюджету і державних цільових фондів;
• за приховування прибутку від оподаткування, заниження інших податків;
• за недотримання встановлених лімітів забору води або використання води без укладання відповідної угоди (це стосується використання води з державних водогосподарських систем);
• за прострочені банківські позички;
• за невиконання квоти зі створення робочих місць для інвалідів;
• за інші порушення.

З урахуванням особливостей фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання у різних сферах економіки стягувалися за рахунок прибутку й штрафи. Особливо це стосувалося комерційних банків, страхових компаній. [6]

1.2. Значення, завдання  та основні напрями аналізу  формування й розподілу прибутку  підприємства

Фінансові результати діяльності підприємства формуються завдяки  одержанню ним доходів та і  здійсненню витрат. Доходи і витрати  є основними факторами формування прибутку (збитку підприємства)  за всіма видами його господарської діяльності [7].

Головними завданнями аналізу фінансових результатів підприємства є:

• систематичний контроль за виконанням планів одержання прибутку;
• виявлення факторів формування показників прибутку та розрахунки їхнього впливу;
• вивчення напрямків і тенденцій розподілу прибутку;
• виявлення резервів збільшення прибутку;
• розроблення заходів для використання виявлених резервів.

Є різні напрями  аналізу доходів і витрат підприємства, різні підходи до його здійснення, але охопити усі напрями в  одному курсовому проекті неможливо, тому сформулюємо декілька основних напрямів за якими буде проводитися аналіз у даному курсовому проекті. Для зручності сприйняття інформації подамо ці напрями у вигляді схеми, тобто створено своєрідну модель аналізу доходів і витрат.

Аналізують прибуток за такими основними напрямами (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Основні  напрями аналізу прибутку

Для підприємств забезпечення прибутковості – це першорядна задача, яку ставить перед собою вище керівництво. Іноді як цільовий показник вибирається абсолютний показник прибутку, але частіше всього використовують відносні показники, на зразок доходу на одну акцію, або прибутки на акціонерний капітал. Цільові показники розраховуються, як правило, на основі результатів колишньої діяльності і в зіставленні з показниками інших банків.

Не дивлячись на переважне  використовування показників прибутку для оцінки успіху в бізнесі, їм властиві певні недоліки. По-перше, на практиці показниками прибутку підприємці можуть достатньо легко і просто маніпулювати з метою отримання фальсифікованих результатів. Самі різні, і притому абсолютно законні, методи можуть перетворити збитки по окремих статтях витрат в бухгалтерському обліку у великий звітний прибуток і навпаки. Таким чином, опубліковані цифри по прибутку можуть характеризувати досить сумнівні результати діяльності.

Фахівцям по фінансах відома ціла безліч обмежень, пов'язаних з використанням традиційних показників прибутку. Прибутковість можна легко поліпшити, якщо фінансувати зростання за рахунок боргу, а не нарощування власного капіталу. Доходи з розрахунку на одну акцію можуть рости, але ринковий курс акцій падає як наслідок підвищеного фінансового ризику. За зростанням показника прибутку легко ховається набираюча силу криза ліквідності. Іншими словами, показник прибутку не враховує чинник ризику. Звичайно, чим вище прибуток, тим вище чинник ризику. Прибуток і ризик повинен бути збалансований.

Великий прибуток може сигналізувати  не про високу ефективність роботи, а про монополізм, ведення нечесного  бізнесу, про зневагу суспільними інтересами.

І, нарешті, показник прибутку органічно не може використовуватися  як об'єктивний критерій перспективності бізнесу. Прибуток, як і відносні показники, виміряють результати минулої діяльності, але не її майбутній потенціал. Концентрація зусиль на прибутковості як на першорядній меті неминуче породжує особливий стиль керівництва, орієнтованого на короткостроковий успіх, який готовий покласти довгострокову конкурентоспроможність компанії на вівтар хвилинного прибутку. Підприємці знають, як можна без особливих зусиль підняти поточні доходи шляхом скорочення витрат, зниження витрат на впровадження нового банківського продукту. На ділі ж більшість таких програм по поліпшенню прибутковості ні що інше, як розбазарювання активів. Замість того, щоб свідчити про збільшений потенціал, швидкі успіхи в доходах нерідко говорять швидше про підрив майбутнього розвитку.

Сказане свідчить про  те, що висока результативність по одному або двом показникам є дуже ненадійний індикатор успіху в майбутньому. Головна причина цього в тому, що будь-який показник значною мірою асоціює з певною групою інтересів.

Найважливіші групи  інтересів (впливи) і характер їх мети можна представити таким чином:

Акціонери. Їх очікування направлені на отримання певних дивідендів, зростання курсу акцій і відшкодування вкладеного капіталу.

Менеджери. Оклади і премії, додаткова нерегулярна винагорода і виконавська влада числяться серед найважливішої їх цілей.

Клієнти. Задоволення їх потреб, вирішення їх проблем в рамках прийнятних витрат за допомогою продуктів даного банку є головним змістом їх очікувань від діяльності компанії.

Персонал. Прагнуть гарантованої зайнятості в поєднанні з оплатою їх праці, наданням певних пільг і задоволенням від виконуваної роботи.

Виживання і успішний розвиток банку залежить від підтримки  або, принаймні, від неактивної опозиції будь-якої з названих груп впливу. [11]

1.3. Методи та  інформаційне забезпечення аналізу  формування й 

розподлу прибутку підприємства

На практиці застосовуються різні методи планування прибутку. Найбільш розповсюдженим є метод  прямого рахунка. При цьому методі запланований прибуток від реалізації продукції визначається як різниця між запланованим виторгом від реалізації продукції в діючих цінах (без податку на додаткову вартість, акцизів, торгових і збутових знижок) і повною собівартістю продукції, що реалізуватиметься. Цей метод розрахунку найбільш ефективний при випуску невеликого асортименту продукції [3].

Метод прямого рахунку  використовується для обґрунтування  створення нового чи розширеного діючого підприємства або здійснення якого-небудь проекту. Різновидом методу прямого рахунка є метод поасортиментного планування прибутку (тобто визначення прибутку по кожній асортиментній групі) [4].

Перевагою методу прямого  рахунка є його простота. Однак  його доцільно використовувати при плануванні прибутку на короткостроковий період.

Для складання плану  прибутку використовуються й інші методи, наприклад, аналіз перекриття ліміту рентабельності, прогноз рентабельності, аналіз перекриття ліквідності, а також інші аналітичні методи. Аналіз ліміту рентабельності дозволяє оцінити взаємозв’язок планового прибутку й еластичності підприємства стосовно коливань величини витрат при обороті капіталу. Аналітичні методи планування прибутку засновані на побудові багатофакторних моделей і враховують вплив різних факторів на результати діяльності підприємства.

Максимізація прибутку досягається у взаємодії внутрішніх і зовнішніх факторів діяльності прибутку. Основна вимога - прибутковість кожної одиниці випуску. Виробництво 136 кожної додаткової одиниці продукції збільшує обсяг на величину граничних витрат, але одночасно підвищується і загальний дохід - на величину граничного доходу. Поки граничний дохід більше граничних витрат, прибуток у цілому підвищується, її гранична максимізація ще не досягнута і підприємство може збільшувати обсяг виробництва. Як тільки граничні витрати виявляються вище граничного доходу, зростання загального прибутку сповільнюється і збільшення випуску стає збитковим. Отже, величина прибутку досягає максимуму при такому випуску продукції, при якому граничний доход дорівнює граничним витратам [5].

Джерелами інформації для  аналізу прибутку можуть бути:

• фінансові плани підприємства
• бізнес плани
• дані бухгалтерського обліку (рахунок 79 «Фінансові результати» та його субрахунки, рахунок 44 «нерозподілений прибуток», рахунки 7,8,9 класів)
• форми фінансової звітності
• податкова звітність, статистична звітність
• облікові регістри, первинні документи
• матеріали ревізій та аудиторських перевірок.

Завдання, які вирішуються  в процесі аналізу прибутку, джерела  інформації, що використовуються при цьому, залежать передусім від інтересів користувачів аналітичної інформації. Менеджери і власники підприємства, наприклад, зацікавлені у вирішенні усіх зазначених вище завдань аналізу з використанням всієї сукупності джерел інформації. Результати такого аналізу можуть становити комерційну таємницю. Податкові органи, аудиторські фірми можуть проводити зовнішній аналіз прибутку на основі даних фінансової і податкової звітності з метою перевірки правильності нарахування прибутку і сплати податків. Банки та потенційних інвесторів цікавлять передусім питання якості прибутку, тобто стійкості та надійності одержання прибутку в найближчій перспективі і в майбутньому з тим,щоб зменшити ризики кредитування підприємства та інвестування коштів в його активи. Постачальникам та іншим партнерам підприємства за господарськими договорами аналіз прибутку дає змогу виробити стратегію відносин з підприємством, спрямовану на мінімізацію фінансового ризику при реалізації господарських договорів.[1,667]

РОЗДІЛ 2.  АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ Й ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ ВАТ МАШИНОБУДІВНОГО ЗАВОДУ «КОМСОМОЛЕЦЬ» ЗА 2009-2010РР.

2.1 Техніко-економічна  характеристика господарської діяльності  ВАТ машинобудівного заводу «Комсомолець»

Об’єктом курсового  проекту є  ВАТ машинобудівного  заводу «Комсомолець» (коди підприємства за ЄДРПОУ 00931750, за КОАТУУ 5310700000, за КВЕД  28.11.0). Підприємство розміщене за адресою: д/н Полтавська Лубенський 37500 м. Лубни вул. Радянська, 110\1.

Пiдприємство засноване  вiдповiдно рiшення регiонального  вiддiлення Фонду Державного майна України по Полтавській областi згiдно з постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 07.12.1992 року № 686 " Про затвердження порядку перетворення в процесi приватизацiї державних пiдприємств у вiдкритi акцiонернi товариства". Товариство створене i дiє на пiдставi закону України "Про господарські товариства." вiд 19.09.1993 року зi змiнами та доповненнями інших законодавчих актів та Статуту. Дiяльнiсть товариства регулюється Статутом та чинним законодавством України. Товариство створене для органiзацiї i здiйснення систематичної дiяльностi по виконанню робiт i наданню послуг та заняття торгiвлею, а також iнших видiв пiдприємництва, з метою одержання прибутку. Метою дiяльностi товариства є ефективне використання власних та залучених коштiв i отримання прибутку в економiчних i соцiальних iнтересах акцiонерiв товариства.

Організаційно-правова форма господарювання – приватна власність.

Основною дiяльнiстю  товариства є обслуговування фiзичних та юридичних осiб областi. З 1888 року ВАТ машинобудівного заводу «Комсомолець» виріс зі ливарно-механічних майстерень в машинобудівний завод, що спеціалізується на проектуванні, виготовленні та реалізації обладнання для транспортування, зберігання, переробки зерна, зернопродуктів та інших сипучих матеріалів. Багаторічний досвід у машинобудівній галузі дозволив нам створити повноцінний комплексний пакет розробок і рішень для кожного замовника. Обладнання успішно працює як на Україну, так і в країнах колишнього Радянського Союзу: Росії, Білорусі, Молдові, Казахстані, Азербайджані та ін. Розробка проектно-конструкторської документації та виготовлення устаткування, що випускається виробляється з використанням сучасних технічних засобів і технологій (комп'ютерна система проектування, плазмова різка, аргонно-дугове зварювання і т.д.). Машини оснащуються комплектуючими провідних фірм-виробників. Вся продукція сертифікована і має необхідні дозволи. У проектній і виробничій програмі нашого підприємства представлена ​​повна гама виробів від окремих одиниць до великих виробничих ліній. Ми здійснюємо всі необхідні операції по комплексній поставці - розробку концепції та конструкції машини, постачання машин, допоміжного обладнання, запасних частин, навчання персоналу, сервісне обслуговування, модернізацію і ремонт різного рівня. Можливості ВАТ машинобудівного заводу «Комсомолець» не обмежуються тільки виготовленням транспортних систем. Сьогодні ми надаємо повний спектр послуг з реалізації обладнання провідних фірм-виробників Німеччини та Франції для сушіння та зберігання зерна, починаючи з пошуку цікавить клієнта устаткування і закінчуючи його установкою, гарантійним та післягарантійним обслуговуванням. Основними елементами професійного успіху є покращення продуктивності, збільшення безпеки операцій і, нарешті, зниження цін. Чи пов'язано це з маленькою фірмою або великою компанією - «Комсомолець» завжди знайде рішення будь-якої проблеми, пов'язаної з транспортуванням, обробкою або зберіганням насипних матеріалів.

 Основнi ринки збуту: Полтава агропроект.

Постачальники: ОАО “Институт  “Кировоградагропроект”, ОАО «Черкасагропроект».

В товариствi налiчується: своє ливарне, ковальське, фарбувальне  виробництва, два складальні цехи, механічний цех, енергомеханічний цех, інструментальний, зварювально-складальний і заготівельний ділянки, склади матеріалів і готової продукції.

В табл. 2.1. наведено основні  економічні показники, які характеризують економічну діяльність ВАТ машинобудівного заводу «Комсомолець» за 2009-2010 рр.

Таблиця 2.1

Динаміка основних економічних показників ВАТ машинобудівного  заводу «Комсомолець» за 2009-2010 рр.