Аналіз та планування позикового капіталу

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту

Київський національний торговельно-економічний  університет

Кафедра економіки підприємництва 
 
 
 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

з економіки  та фінансів підприємства

на тему: «Аналіз та планування позикового капіталу підприємства».

Роботу  виконано за матеріалами ВАТ «Київський радіозавод» 
 
 
 
 
 
 
 
 

студентка ІІІ курсу 22 групи ФЕМП

денної  форми навчання

Буришева  А.С.

Науковий  керівник:

Новікова  Н.М. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ 2011

ЗМІСТ

ВСТУП 

      Процес  розвитку підприємств супроводжується  залученням значних фінансових ресурсів, що пов'язано з використанням  різноманітних видів капіталу - власного, позиченого, залученого та вимагає подальшого вдосконалення бухгалтерського обліку їх формування і руху.

      Інфляційні  процеси, зростання фінансових ризиків, загострення конкурентної боротьби спонукає підприємців шукати ефективні  джерела фінансування та мінімізувати ризик його розміщення і виникнення. Економічним пріоритетом підприємницької діяльності стало підвищення ринкової вартості підприємства за рахунок не тільки власного, але й залученого капіталу. Це означає, що вартість та ефективність використання капіталу дедалі більше набуває пріоритетного значення серед показників фінансового стану підприємства. Капітал як джерело фінансування активів стає однією з стратегічних цілей управління та важливим об'єктом бухгалтерського обліку. Ефективне управління капіталом неможливе без подальшого вдосконалення методології і організації бухгалтерського обліку, оскільки його дані є не тільки інформаційним матеріалом, але й базою господарського контролю та аналізу. Вищезазначене набуває особливої актуальності у зв'язку з потребою значного залучення позикового капіталу для прискорення темпів розвитку підприємств та економіки в цілому.

      Бізнес  у будь-якій сфері діяльності починається  з певної суми готівки, за рахунок  якої придбавається необхідна кількість  ресурсів, організуються процеси виробництва і збуту продукції.

      Актуальність  теми курсової роботи обґрунтована тим, що правильно вибрана політика формування позикових коштів забезпечує бажаний  організаційно-технічний рівень виробництва  і відповідний масштабам цієї діяльності прибуток. Крім того, фінансова діяльність підприємства із формування позикових коштів жорстко обумовлюється загальною економічною ситуацією, галузевими особливостями і фінансовим станом підприємства.

      Метою курсової роботи є набуття та закріплення  теоретичних знань і практичних навичок з питань аналізу та планування позикового капіталу підприємством та фінансово-економічний аналіз роботи підприємства, який є передумовою отримання банківських та комерційних кредитів, бюджетних позичок тощо для ефективного функціонування підприємства.

      Завданням курсової роботи є виконання аналітичного дослідження з метою одержання  економічної інформації, а саме: дослідження стану підприємства; проведення аналітичної оцінки політики формування позикових ресурсів; оцінка ефективності формування позикового капіталу та прогнозування обсягів залучення капіталу.

      Об’єктом  дослідження курсової роботи є підприємство ВАТ «Київський радіозавод».

      Організаційно-правова  форма господарювання: відкрите акціонерне товариство.

      Предметом дослідження виступає фінансово-економічна діяльність підприємства, а саме аналіз та планування позикового капіталу.

      При аналізі ефективності політики формування позикових ресурсів підприємством  використані такі методи: статистичні  групування; методи побудови й аналізу рядів динаміки; вертикальний аналіз; горизонтальний аналіз; порівняльний аналіз; інші методи аналізу.

      У ході виконання даної роботи були використані наступні джерела інформації: фінансова звітність, установчі  документи ВАТ «Київський радіозавод»; нормативно-правові акти України; спеціалізовані видання; учбова література; Інтернет-ресурси.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПОЗИКОВОГО КАПІТАЛУ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

1.1.Позиковий  капітал підприємства та форми його залучення 

      Природа та сутність капіталу привертала увагу науковців протягом багатьох століть. Крім того, одним з беззаперечних тверджень сучасної підприємницької діяльності є визначення того, що капітал - це важлива складова успіху будь-якого бізнесу та діяльності, орієнтованої на довгострокове економічне зростання. Тому, на думку дослідників [34; с. 39], безпосередньої уваги керівників підприємств потребують питання розробки та реалізації ефективної стратегії фінансування підприємницької діяльності, в якій центральне місце посідає проблема ефективного управління формуванням і функціонуванням капіталу.

      Занадто велике залучення позикових коштів зменшує фінансову стійкість підприємства, а занадто малий об'єм позикових коштів не дозволяє підприємству розвиватися. Таким чином, підприємство, що використовує позиковий капітал, має більш високий фінансовий потенціал свого розвитку та можливості приросту фінансової рентабельності діяльності, однак більшою мірою генерує фінансовий ризик і загрозу банкрутства.

      Капітал підприємства можна розглядати з:

      1. економічної точки зору (сукупність всіх ресурсів, які є джерелом доходів);

      2. облікової (інтерес власників до чистих активів підприємства, які розраховуються як різниця між активами та зобов'язаннями);

      3. обліково-аналітичної точки зору. Вона визначає капітал як сукупність ресурсів, які характеризуються одночасно з двох сторін: з боку сфер використання (капітал приймає фізичну форму) та з боку джерел формування (звідки отримано капітал та чий він).

      Відповідно  виділяють два взаємопов'язані  різновиди капіталу: активний і пасивний капітал. Активний капітал - це виробничі потужності підприємства. Пасивний капітал - це джерела формування капіталу, з яких сформовано активи.

      Тому, на нашу думку сутність капіталу підприємства, з точки зору обліково-аналітичного аспекту, можна узагальнити на рис. 1.

      Рисунок 1: Сутність капіталу.

      Вивчення  суперечливого для бухгалтерського  обліку поняття, як "позиковий капітал", спричиняє значну кількість різних поглядів, що підкреслює складність і  багатогранність його суті як прояву суспільно-економічних відносин.

      Погляди науковців на визначення поняття "позиковий  капітал" наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Визначення  позикового капіталу з точки зору різних вчених

      Наведені  дані дозволяють визначити, що серед  науковців немає єдиного підходу  до визначення даного поняття. Визначення "позикового капіталу" носить досить загальний характер. Відсутність  чіткого визначення даного поняття  пов'язано з невизначеністю ними самого поняття "капітал".

      На  основі критичного аналізу різних підходів вчених до визначення природи капіталу можемо згрупувати основні підходи  до характеристики його сутності наступним  чином та виділити ознаки позикового капіталу (табл. 2).

Таблиця 2

Характеристика  капіталу підприємства

      Виділення даних ознак найповніше характеризує сутність капіталу підприємства. Відповідно до названих ознак можна сформувати функції, які виконує капітал  підприємства та, відповідно, позиковий  капітал. Функції капіталу обґрунтовують роль капіталу та визначають його значення для соціально-економічного розвитку. Крім того, виділення функцій капіталу забезпечить прийняття ефективних управлінських рішень, щодо управління позиковим капіталом. Функції капіталу можемо згрупувати в таблицю 3.

Таблиця 3

Функції капіталу.

      З одного боку, залучення позикових засобів - це фактор успішного функціонування підприємства, який сприяє швидкому подоланню дефіциту фінансових ресурсів, свідчить про довіру кредиторів і забезпечує підвищення рентабельності власних коштів. З іншого боку, підприємство обтяжується фінансовими зобов’язаннями. Одна з головних оціночних характеристик ефективності управлінських фінансових рішень - величина і ефективність використання позикових засобів.

      Позиковий капітал може використовуватися як для формування довгострокових фінансових засобів у вигляді основних фондів (капіталу), так і для формування короткострокових (поточних) фінансових засобів  
для кожного виробничого циклу.

      Метою управління формуванням позикового капіталу підприємства є визначення його найбільш раціонального джерела запозичення, що сприяє підвищенню вартості власного капіталу підприємства.

      Позиковий капітал являє собою частину вартості майна організації, придбаного за рахунок зобов’язання повернути постачальнику, банку, іншому позикодавцю гроші або цінності, еквівалентні вартості такого майна. Позиковий капітал характеризує в цілому обсяг фінансових зобов’язань підприємства. Ці фінансові зобов’язання можуть бути класифіковані наступним чином:

      1. за часом виникнення:

      - теперішнє зобов’язання;

      - майбутнє зобов’язання.

      2. за формою існування:

      - монетарні зобов’язання;

      - немонетарні зобов’язання.

      3. за характером участі у діяльності підприємства:

      - забезпечення;

      - поточні зобов’язання;

      - довгострокові зобов’язання;

      - доходи майбутніх періодів.

      4. за видами:

      - банківська позика;

      - фінансовий лізинг;

      - товарний (комерційний) кредит;

      - облігаційна позика;

      - кредиторська заборгованість за розрахунками.

      5. За джерелами формування:

      - сформовані із зовнішніх джерел;

      - сформовані із внутрішніх джерел (поточні зобов’язання за розрахунками).

      6. За терміном залучення:

      - довгостроковий (більше одного року: довгострокові кредити банків, довгострокові кредити і позики небанківських установ, інші довгострокові зобов’язання);

      - короткостроковий (до одного року: короткострокові кредити банків, короткострокові кредити та позики небанківських установ, кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, поточні зобов’язання за розрахунками, інші короткострокові зобов’язання).

      7. за механізмом повернення:

      - в кінці терміну залучення;

      - протягом терміну користування.

      8. за формою забезпечення:

      - незабезпечені;

      - забезпечені гарантією або ж порукою;

      - забезпечені заставою або закладом.

      9. за цілями залучення:

      - для забезпечення відтворення необоротних активів;

      - для поповнення оборотних активів;

      - для задоволення інших господарських чи соціальних потреб

      Переваги використання позикового капіталу організаціями для фінансування своєї діяльності:

      • позиковий капітал володіє широкими можливостями обсягів залучення, особливо при високому кредитному рейтингу позичальника;

      • небажання власників збільшувати число акціонерів, засновників;

      • значний позитивний вплив на збільшення активів і зростання обсягів діяльності.

      Недоліки використання позикового капіталу організацією:

      • залучення позикових коштів пов’язане з ризиками для організації;

      • активи, утворені за рахунок позикового капіталу, формують нижчу норму прибутку на капітал, так як виникають додаткові витрати з обслуговування боргу перед кредиторами;

      • відносна складність процедури залучення позикових коштів, особливо на тривалий термін;

      • зниження фінансування

      Визначну роль у нормативно-правовому регулюванні позикового капіталу підприємства відіграють Положення (стандарти) бухгалтерського обліку.

      П(С)БО № 2 форма 1 „Баланс" розкриває сутність, структуру пасивів; перелік статей та їх взаємозв’язок з планом рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств. [1].

      За  П(С)БО № 2 пасиви підприємства складаються  з п’яти розділів:

      - І. Власний капітал.

      - ІІ. Забезпечення наступних витрат  і платежів.

      - ІІІ. Довгострокові зобов’язання.

      - ІV. Поточні зобов’язання підприємства.

      - V Доходи майбутніх періодів.

      Чотири  останні розділи пасиву формують позиковий капітал .

      П(С)БО 11 „Зобов'язання" визначає методологічні  засади формування зобов’язань в  бухгалтерському обліку та їх розкриття  у фінансовій звітності.

      Зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність  зменшення економічних вигод  у майбутньому внаслідок його погашення.

      Якщо  на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

        З метою бухгалтерського обліку  зобов'язання поділяються на:

      - довгострокові;

      - поточні;

      - забезпечення;

      - непередбачені зобов'язання;

      - доходи майбутніх періодів.

        До довгострокових зобов'язань належать: довгострокові кредити банків; інші довгострокові фінансові зобов'язання; й відстрочені податкові зобов'язання; інші довгострокові зобов'язання.

      Довгострокові зобов'язання, на які нараховуються  відсотки, відображаються у балансі  за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов'язання.

      Поточні зобов'язання включають: короткострокові  кредити банків; поточну заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями;короткострокові  векселі видані; кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги; поточну заборгованість за розрахунками з одержаних авансів, за розрахунками з бюджетом, за розрахунками з позабюджетних платежів, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за розрахунками з учасниками, за розрахунками із внутрішніх розрахунків; інші поточні зобов'язання.

      Поточні зобов'язання відображаються в балансі  за сумою погашення. Забезпечення створюються  для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на: виплату відпусток  працівникам; додаткове пенсійне забезпечення; виконання гарантійних зобов'язань; реструктуризацію; виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів тощо.

      Забезпечення  створюється при виникненні внаслідок  минулих подій зобов'язання, погашення  якого ймовірно призведе до зменшення ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди, та його оцінка може бути визначена розрахунково. Забороняється створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства.

      Таким чином, позиковий капітал характеризує обсяг фінансових зобов’язань підприємств. Позиковий капітал формують забезпечення наступних витрат і платежів, довгострокові зобов’язання, поточні зобов’язання та доходи майбутніх періодів підприємства.

      Характеристика  джерел залучення  позикового капіталу підприємством.

      Використання  залученого капіталу дає змогу підприємству нарощувати економічний потенціал  і забезпечити ефективніше використання власного капіталу, а отже, підвищити  ринкову вартість капіталу.

      Залучений капітал, у вигляді позикових коштів можливо здобувати, використовуючи зовнішнє та внутрішнє залучення [5, с.106-112]. 

      Рисунок 2: Способи залучення позикового капіталу.

       Отже, є два способи залучення позикового капіталу, які в свою чергу можуть мати різні джерела формування.

      Зовнішні джерела позичкових коштів складаються з двох підгруп – зовнішні довгострокові й зовнішні короткострокові джерела позикового фінансового капіталу (рис. 3) .