Аналіз туристської діяльності Норвегії

Зміст 

Вступ…………………………………………………………………..1

Розділ I. Теоретичні основи  вивчення туристської діяльності…...2-4

1. Сутність туристської діяльності……………………………..2-4

Розділ II. Туристсько-рекреаційні ресурси ………………………...5-15

2.1 Природні туристсько-рекреаційні ресурси……………………..5-8

2.2 Історико-культурні  пам’ятки ……………………………………8-15

Розділ III. Аналіз туристської діяльності Норвегії…………….......15-25

3.1 Загальна характеристика  туристської діяльності………………15

3.2 Туристські  центри………………………………………………..15-18

3.3 Проблеми і перспективи туристсько-рекреаційної діяльності в Норвегії……………………………………………………………….18-20

Висновок……………………………………………………………...21

Список використаних джерел……………………………………….22

Додатки……………………………………………………………….23-25 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

Батьківщина тролів і мужніх вікінгів, Норвегія - одна з небагатьох європейських держав, яка зуміла зберегти первозданну чистоту дивовижно, неповторної природи: величні гори і льодовики, величезна кількість річок, озер, водоспадів, широкі затоки і піщані пляжі, знамениті норвезькі фіорди, національні парки і природні заповідники. Невипадково Норвегія визнана благополучною країною за рівнем економічного розвитку і тривалості життя людей.  
Про Норвегію складають легенди. Розповідають, наприклад, що в цій суворій країні прямо по вулицях бродять білі ведмеді. Насправді в Норвегії дійсно можна подивитися на полярних ведмедиків, щоправда, для цього потрібно відправитися на острів Шпіцберген. Взагалі ж, клімат в Норвегії аж ніяк не суворий. Завдяки теплому Північноатлантичного течією Гольфстрім зима тут м'яка, а влітку температура іноді піднімається до

+25 С.  
Цілями цієї роботи є:  
1. Проаналізувати туристську інфраструктуру Норвегії  
2. Оцінити її потенціал для розвитку туризму  
3. Розглянути сферу послуг  
Виходячи з поставлених цілей, були вирішені наступні завдання:  
1. Виявлення головних, найбільш цікавих ланок, що сприяють розвитку туризму  
2. Вивчення складових частин сфери послуг  
3. Виявити недоліки туризму країни  
4. Зробити висновки про розвиток туризму в країні.  
При написанні роботи були використані джерела інформації: підручники, журнали, путівники, каталоги та атласи, сайти Інтернету.                                        
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ I. Теоретичні основи  вивчення туристської діяльності

1.1. Сутність  туристської діяльності

Туристична діяльність, як головна форма рекреації, належить до видів суспільної практики з яскраво вираженою ресурсною орієнтацією. Морські узбережжя із комфортними погодно-кліматичними умовами, гірські та приозерні ландшафти, мінеральні та термальні води, лікувальні грязі, пам'ятки історії та культури стали тим підґрунтям, на якому здавна базується активний відпочинок людини і сформувалася потужна галузь нематеріального виробництва - індустрія туризму. З огляду на споживчо-значимі ознаки в туристичній діяльності прийнято розрізняти спеціалізований і соціальний туризм, таймшер, а також альтернативний туризм.

Спеціалізований туризм – термін, що використовується  для позначення туристів які купують спеціалізований тур і виїжджають з метою вивчення специфічних особливостей тієї чи іншої місцевості, для отримання особистого досвіду, виконання спортивних нормативів, активного відпочинку тощо.

Таймшер – режим поділеного часу і здійснення подорожі кожного року в певний  період тривалістю не менше одного тижня.

Широке  розуміння соціального туризму  охоплює такі види туристичної діяльності – загальнодоступних подорожей, екскурсій, відпочинку – які задовольняють пізнавальні інтереси, духовні та інші потреби людей, включаючи оздоровлення, відновлення сил за рахунок інших джерел фінансування, що виділяються державою на соціальні потреби.

Альтернативний  туризм – в якості організатора подорожі виступає не спеціалізоване підприємство, а сам турист, подорожуючий, використовуючи рекламні матеріали виконавців окремих туристичних послуг і замовляє такі послуги самостійно за допомогою інформаційних мереж.

Конкретними формами прояву туристичної діяльності вважають:

Стратегічну туристичну діяльність, яка полягає в підготовці цільових документів; зборі інформації; поясненні процесів і ситуацій; формуванні щорічних планів дій; моніторингу результатів діяльності.

Турагентську  діяльність, яка здійснюється юридичними особами і індивідуальними підприємцями на відповідних засадах як діяльність з просування і реалізації туристичного продукту.

Туроператорську діяльність, яка передбачає діяльність на основі ліцензії, юридичних або фізичних осіб з формування, просування і реалізації туристичного продукту.

Експедиційну  діяльність, яка охоплює будь-які експедиційні дослідження, що здійснюються з метою вирішення фундаментальних або прикладних завдань.

Рекреаційна діяльність – один з комплексних видів життєдіяльності людини, спрямований на оздоровлення і задоволення духовних потреб у вільний від роботи час. За суспільною функцією і технологією виділяють лікувальну, оздоровчу, спортивну і пізнавальну рекреаційну діяльність.

Рекреація – це система заходів пов’язана з використанням вільного часу людей для їх оздоровчої, культурно-ознайомчої і спортивної діяльності на спеціалізованих територіях, які знаходяться поза їх постійним помешканням. Розрізняють рекреацію короткотермінову (з поверненням на ночівлю в постійне місце проживання) і тривалу.

Рекреаційна територія - територія, що використовується для оздоровлення людей, масового відпочинку, туризму і екскурсій. В залежності від призначення виділяють дві групи рекреаційних територій: для короткочасної (лісопарки, зелені зони, приміські зони, водні об'єкти і ін.) і тривалої (приморські райони, лікувально-санаторні курорти і курортні райони, туристичні комплекси) рекреації.

Рекреаційні ресурси - це сукупності природно-кліматичних, побутових, культурних, оздоровчих, пізнавальних, історичних та інших ресурсів, які використовуються або можуть використовуватися для надання рекреаційних послуг у процесі господарської діяльності у сфері рекреації. Рекреаційні ресурси теоритично можна поділити на дві групи: рекреаційні соціально-побутові ресурси і рекреаційні природні ресурси. Рекреаційні соціально-побутові ресурси визначаються як будівлі, споруди, комунікації, засоби зв’язку, комунальна інфраструктура, архітектурні, історичні, спортивні комплекси, інші об’єкти соціально-культурного призначення, що використовуються з рекреаційною метою. Під природними рекреаційними ресурсами можна розуміти природні курортні, лікувальні, оздоровчі ресурси і фактори, що мають корисні властивості для відпочинку, відновлення життєвих сил людини і придатні для використання у рекреаційній діяльності з метою відновлення і зміцнення здоров’я людей, визначаються їх юридичні ознаки.

Рекреаційний  потенціал – сукупність наявних природних, соціально-економічних і культурно-історичних передумов певної території в організації рекреаційно-туристичноїх діяльності.

Рекреаційні потреби – необхідність людей у відновленні, зміцненні та розширенні власних фізичних і духовних сил.

Природні  рекреаційні ресурси – природні та природно-антропогенні геосистеми, природні об’єкти, явища і процеси, які мають внутрішні та зовнішні властивості і характерні риси, сприятливі для організації сезонної чи цілорічної рекреаційної діяльності.

Лікувально-курортна рекреація поділяється за основними лікувальними факторами: клімат, мінеральні джерела, лікувальні грязі. У відповідності з ними вона поділяється на такі групи: кліматолікування, бальнеолікування, грязелікування. В залежності від їх сполучення можуть бути виділені: бальнео-грязелікування, клімато-грязелікування, клімато-бальнео-грязелікування.

Оздоровча і спортивна рекреація є найрізноманітнішою. Великою популярністю у всьому світі користується купально-пляжний відпочинок. Відпочинок біля і на воді включає різні рекреаційні заняття: купання, сонячні ванни, прогулянки по березі, ігри в м'яч на пляжі, водні лижі. Прогулянковий і промислово-прогулянковий відпочинок включає такі заняття, як прогулянки на відкритому повітрі, огляд краєвидів, збирання грибів і ягід, морських молюсків, коралів і інших дарів природи. Маршрутний туризм часто ототожнюється з туризмом взагалі. Він може бути спортивним і любительським. За характером перешкод він поділяється на рівнинний і гірський.

Пізнавальна рекреація. Пізнавальні аспекти властиві значній частині рекреаційних занять. Однак виділяються суто пізнавальні рекреаційні заняття, пов'язані з інформаційним "споживанням" культурних цінностей, т.б. оглядом культурно-історичних пам'яток, архітектурних ансамблів, а також ознайомленням з новими районами, країнами, їх етнографією, фольклором, природними явищами і господарськими об'єктами.

Також до основних понять туристичної діяльності відносяться:

Тур - туристична подорож (поїздка) за визначеним маршрутом у конкретні терміни, забезпечена комплексом туристичних послуг (бронювання, розміщення, харчування, транспорт, рекреація, екскурси тощо);

Туроператори - це юридичні особи (підприємства), основною діяльністю яких є організація туризму, формування туристичного продукту, його реалізація та посередницька діяльність із надання характерних і супутніх туристичних послуг мандрівникам. Важливу роль в економіко-технологічному механізмі туристичного бізнесу виконують тур агенти, якими можуть бути як юридичні, так і фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницькі функції з реалізації туристичного продукту туроператорів або окремих послуг інших суб'єктів туристичного бізнесу.

За видом  діяльності туроператори можуть бути: - туроператорами масового ринку-продають велику кількість тур продукту, сформованого на масовий попит та наперед визначені  місця відпочинку; - спеціалізованими туроператорами - це оператори, які спеціалізуються на окремо визначеному продукті або сегменті ринку (певна країна, певний вид туризму і т. ін.). 
За місцем діяльності туроператори бувають: - внутрішні оператори - формують тур продукт для споживання громадянами своєї країни в межах країни; 
- виїзні оператори - формують тур продукт для споживання громадянами своєї країни за кордоном;

- оператори  на прийомі - базуються в місці  призначення і обслуговують прибулих  іноземних туристів.

Туристичне  агентство – підприємство або фізична особа, які здійснюють функцію роздрібної  торгівлі одиничних туристичних послуг та турів покупцям – туристам або корпоративним клієнтам. 

Тур́ист (мандрíвник) - особа, яка здійснює подорож по  своїй країні чи за межі свого своєї держави з метою відпочинку, не забороненою законом країни перебування, метою на термін від 24 годин до шести місяців без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та з зобов'язанням залишити країну або місце перебування у зазначений термін.

Туристична  індустрія - сукупність різних суб'єктів туристична діяльності (готелі, туристичні комплекси, кемпінги, мотелі, пансіонати, підприємства харчування, транспорту, заклади культури, спорту тощо), які забезпечують прийом, обслуговування та перевезення туристів.

Туристичні послуги - послуги суб'єктів туристичної діяльності щодо розміщення, харчування, транспортного, інформаційно-рекламного обслуговування, а також послуги закладів культури, спорту, побуту, розваг тощо, спрямовані на задоволення потреб туристів.

Туристичний продукт - комплекс туристичних послуг, необхідних для задоволення потреб туриста під час його подорожі;

Туристський ваучер (путівка) - документ, що підтверджує статус особи або групи осіб як туристів, оплату послуг чи її гарантію та є підставою для отримання туристом або групою туристів туристичних послуг; 

1.2.  Види туристично  – рекреаційної діяльності 
 

2.1 Природні туристсько-рекреаційні ресурси

Гора  Гаустатоппен. Гора Гаустатоппен, що велично піднімається над містом Рьюкан, цілком може посперечатися за звання найкрасивішої гори Норвегії. Її висота - 1 883 метра над рівнем моря. Близько ЗО 000 чоловік щорічно відвідують вершину гори, щоб насолодитися фантастичними видами. У ясний день звідси можна побачити одну шосту частину всієї території Норвегії.

Природний парк Е.К.Т. Лангедраг. Парк розташований на висоті 1 000 метрів над рівнем моря, недалеко від Тюнховда. Лангедраг - це заповідник, у якому представлено близько 25 видів тварин. Це місце перебування гірських лисиць, лосів і оленів. Тут можна зовсім близько підійти до рисей, а також понаблюдати за тим, як люди спілкуються з вовками на їхній мові. Крім того, можна подоїти козу, відправитися на пішу або ж велосипедну прогулянку.

Архіпелаг Вега. Острову Вега й розташованим довкола нього островам в 2004 році ЮНЕСКО присвоїло статус об'єкта Всесвітньої спадщини. Усе на островах говорить про скромний спосіб життя, основу якого становить рибальський промисел і збиранні гагачого пуху. На островах Вега ви можете відвідати рибацькі сільця, набережні, склади, гагачі ферми (побудовані для гнізд гаги), сільськогосподарські вгіддя й маяки.

Індре Остфолд. Між Осло й шведською границею розташований регіон Індре Остфолд - край недоторканої дикої природи. Тут, в оточенні безтурботної природи, ви знайдете відмінні місця для риболовлі. Індре Остфолд відігравав найважливішу роль в історії країни, і тут ви знайдете безліч оборонних споруд, що дійшли до нас із глибини століть. Найвідоміша з них - форт Хейторп у Мюсені, сама більша міцність у материковій Норвегії. У цьому ж регіоні пролягає й Халденский канал зі знаменитими - найглибшими в Північній Європі - шлюзами.

Ведмежий  парк Вассфаре. У цих мальовничих місцях ви побачите ведмедів, зустрінете лосів і інших тварин - диких і домашніх. На території парку, у долині Вассфарет, відтворене стародавнє поселення. У парку буде цікаво всім - і дорослим, і дітям. У Бертестюгу й Бамсебю вам запропонують перекусити: барбекю можна покуштувати на свіжому повітрі або в лавву, традиційному житлі саамі.

Місце розташування

Вхід у Ведмежий парк розташований у Вікберзі, центральної  частини Фло, усього в 800 метрах від  головної дороги (траса 7).

Водоспад  Вьорінгсфоссен. Водоспад Вьорінгсфоссен у Мобьодалені - самий відомий норвезький водоспад; його висота - 182 метра, у вільному падінні вода переборює 145 метрів. До підніжжя водоспаду веде тропа від мальовничого туристичного маршруту, що проходить через Хардангер.

Нерьой-фьорд  і Гейрангер-фьорд. Два норвезьких фіорди, Гейрангер-фьорд і Нерьой-фьорд, включені в Список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Ширина Нерьой-фьорда в самім вузькому місці лише 250 метрів, а скелі над його спокійними водами піднімаються на 1800 метрів. Гейрангер-фьорд відомий мальовничими місцями й приголомшливими водоспадами, з яких найбільш відомий водоспад Сім сестер.

Аустфонна. Розташований на Шпіцбергені. Аустфонна є найбільшим у Європі й третій по величині льодовик у світі, по розмірах уступающий тільки антарктичним і гренландським глетчерам. Його фронт розтягся на 200 кілометрів.

Йостедалсбреен. Цей льодовик - найбільший континентальний льодовик материкової Європи, що займає площу в 487 квадратних кілометрів. У нього більше 50 відгалужень, серед яких і знамениті глетчери Бріксдалсбреен і Нігардсбреен. Льодовик перебуває на території національного парку Йостедалсбреен у губернії Согн-ог-Фьордане.

Свартісен. Насправді, цей льодовик складається із двох: Вестре Свартісен і Острі Свартісен. Перебуває на території національного парку Салтфьєлле-Свартісен у Нурланді.

Мис Нордкап - одне з місць Північної Норвегії, де можна спостерігати північне сяйво. Протягом трьох літніх місяців сонце ніколи не заходить, а під час полярної ночі в небі танцюють чарівні сполохи світла. Північне сяйво, або aurora borealis, проявляється у вигляді променів, що рухаються, дуг або "занавесей" від зеленувато-білого до темно-червоного кольору. Спостереження за грою північного сяйва в зимовому небі залишає незвичайне, чарівне враження. Це явище виникає внаслідок зіткнення заряджених часток з магнітосферою Землі, що приводить до випромінювання атомів і молекул атмосферних газів.

Теоретично північне сяйво можна побачити по всій Норвегії, але найкраще це дивне природне явище  видно за полярним колом, у Північній  Норвегії. Північне сяйво найкраще спостерігати пізньою осінню й ранньою весною. Жовтень, лютий і березень - місяці, коли ймовірність побачити північне сяйво найбільш висока. Найвища активність спостерігається з 6 годин вечора до 1 години ночі.

Йотунхеймен. Йотунхеймен - гірська місцевість у Південній Норвегії, що простирається приблизно на 3500 квадратних кілометрів. Тут розташована найвища вершина в Норвегії - гора Галхьопігген, водоспади, ріки, озера, льодовики й тонущі у квітах долини. Деякі з найбільш мальовничих у Європі місць для піших походів (від нетривалих прогулянок, до багатоденних переходів від однієї бази відпочинку до іншої) перебувають тут.

Йотунхеймен також  ідеально підходить для людей, що займаються біговими й гірськими  лижами, що катаються на велосипедах, і альпіністів, які люблять активно проводити час на первозданній природі й свіжому повітрі в парку. До інших популярних в Йотунхеймені видів проводження часу є сходження на льодовики, рафтинг, кейвинг та їзда верхи.

Йотунхеймен утримує  рекорд серед високогірних місць по кількості представників норвезької гірської флори. Ніжний льодовиковий жовтець - горі Гліттертінд, що лише на 100 м нижче вершини. Також тут на висоті і 300 м над рівнем моря росте й родіола рожева. У багатьох частинах національного парку породи вапняні; на них росте велика розмаїтість «известелюбивых» рослин, таких як милі дрібні дріади.

Більша частина  Йотунхеймена перебуває за верхньою границею

поширення лісу, але березові гаї оточують озеро  Йєнде, а на висоті 1 200 м над рівнем моря також є дерева. У прекрасному Утладалені ви зустрінете гірську сосну, вільху чорну, березу, в’яз і ліщину.

У Йотунхеймені також живуть багато тварин: північний  олень, лось, олень, козуля, куниця, норка, росомаха й рись. У більшості озер і рік водиться форель. Гусак, беркут і кречет - найбільш характерні представники птахів, що живуть тут.

Доврефьєль. Незважаючи на суворі природні умови Доврефьєль є відмінним місцем для піших і велосипедних прогулянок улітку й катання на бігових лижах узимку. Також ця місцевість гарна для риболовлі, греблі на каное, скалолазення й сноукайтинга. Однак через досить значні відстані між будиночками, що обслуговують, через наявність більших ділянок, де немає ні житла, ні троп, а також через нестійкі погодні умови дана місцевість рекомендується, насамперед, досвідченим і добре оснащеним туристам.

Майже вся місцевість Доврефьєль перебуває під охороною, оскільки на ній розташовуються два  національних парки:

* Національний парк Доврефьєль-Сундалсфьєлла

* Національний парк Довре

Хардангервідда. Хардангервідда користується популярністю, тому що підходить для багатьох видів активного відпочинку. Полярні дослідники Руаль Амундсен і Фритьоф Нансен використали плато Хардангервідда для планування й підготовки до багатьох своїх експедицій. Тут є безліч чітко позначених маршрутів для хайкінга, їзди на велосипедах і катання на бігових лижах.

Випробуйте удачу, порибаливши в тихих гірських озерах, бурхливих струмках або вузьких  рукавах Сьор-фіорду. Якщо вам не вдасться нічого піймати, не засмучуйтесь: ви можете побачити розмаїтість риб у Природному центрі Хардангервідда.

Незважаючи на те, що домінує рельєфна місцевість, на плато також присутні й гори. Західна частина плато більше високогірна, вона плавно переходить у  вузькі долини й Сьор-фіорд. На північно-заході розташований один із самих більших льодовиків у Норвегії -Хардангерьокюлен. Гора Хортейген у центрі плато є орієнтиром. Завдяки своєї 1690-метровій вершині й характерної шапкоподібної форми її  видно майже з будь-якої точки на плато.

Крім того Хардангервідда відома своєю багатою рослинністю і тваринним світом (зареєстровано понад 500 видів рослин, 100 видів птахів і 21 вид ссавців, включаючи песця й полярну сову. На околицях плато Хардангервідда живе найбільше в Північній Європі пололів’я оленів. Вони переміщаються по плато протягом року з місця своїх зимових пасовищ на сході Хардангервідди до більше родючої західної частини плато. Мінливий клімат плато сильно впливає на флору, що більше багата із заходу, де більше вологи, чим на сухій східній стороні. Більша частина плато покрита густою травою, мохами (особливо сфагнумом) і лишайниками.

Люнгсальпене. Тут ви побачите гірські вершини, що виростають більш ніж на 1000 метрів прямо з фіорду, блакитні льодовики, що спускаються каскадом ріки, мерехтливі гірські озера й глибокі ущелини. Ці унікальні гори, розташовані на полустрові, користуються популярністю в досвідчених скелелазів і лижників-екстремалів і виявляють собою заворожливу картину на тлі синіх фіордів. На відміну від більше південних гірських районів Європи, погодні умови тут більше холодні; кататися на лижах можна, починаючи з рівня моря, поступово піднімаючись до самої вершини, а потім на повній швидкості летіти вниз до моря. На щастя, є й пологі пагорби, що ідеально підходять для хайкінгу, катання на бігових лижах, їзди на конях і на собачих запряжках. Також ви можете порибалити у фіордах, озерах і ріках, що буяють рибою. У цьому районі, що перебуває більш ніж в 300 км за полярним колом, також є неймовірні природні явища, побачити які можна залежно від пори року, на яке доводиться ваша поїздка. Це північне сяйво й полуночне сонце.

Отже, можна сказати, що Норвегія багата на природні туристсько-рекреаційні ресурси. Країна вже давно є модним напрямком відпочинку, а льодовики та фіорди - розкрученими брендами і основними асоціаціями з цією країною. Про подорожі до Норвегії написано стільки, що сказати щось нове, напевно, вже неможливо. Але туристи їздили і будуть продовжувати їздити до Норвегії, тому що ніякі листівки, фотографії, фільми і розповіді не замінять особистого враження. А воно того варто:  це дійсно треба бачити своїми очима. Є країни, де кожен камінь дихає історією; є країни, куди туристів тягне екзотичнийколорит; Норвегія ж - це в першу чергу карколомна природа. Природа не як фон або частина навколишнього середовища, а як основний її мотив. І саме гармонія людини з тутешньою природою породила все те, що є сучасною Норвегією, зробивши її одним з найпривабливіших туристичних напрямків. 

2.2. Історико-культурні  пам'ятки

Собор Святого Клімента-Нідароса. Цей собор збудований на могилі Улава Святого. Нині, як і багато століть назад, саме тут норвезькі монархи одержують благословення на царство. Собор кілька разів перебудовувався після пожеж, і дотепер залишається найкрасивішим готичним спорудженням у Північній Європі.

Дім-музей  Кіттельсена. У цьому домі-музеї художник зі своєю родиною жив з 1899 по 1908 рік, був відкритий в 1995 році. Садиба розташована в мальовничому місці в Сигдалі, поруч із озером Сунерен. Околиці Лаувліа послужили мотивами для багатьох добутків художника. У садибі збереженно багато оригінальних предметів побуту й інтер'єра, зроблені й декоровані самим художником, - від дверних ручок до меблів і настінних прикрас. Вважається, що в цій садибі, де художник провів самі щасливі й самі продуктивні роки свого життя, як ніде більше відчувається "дух" Кіттельсена. Щорічно в Лаувліа проводяться виставки його оригінальних картин і малюнків. Музейний комплекс включає будинок, побудований самим художником, де відвідувачі можуть придбати сувеніри й друковану продукцію. Музей відкритий для відвідувачів у літній період.

Фортеця Ґуннарсхолмен. Історія цієї фортеці іде коріннями  в ті часи, коли місту загрожували  ворожі кораблі й пірати. Зараз  на цій території розбит парк і  створені прекрасні пляжі. Щоразу, коли в місті святкується яка-небудь значна подія, кріпосні знаряддя на стінах оживають і дають залпи: так відбувається, наприклад, у День Конституції Норвегії, що відзначають 17 травня

Деревинна церква Хеддал. Головною визначною пам'яткою Нотоддєна є Heddal stavkyrkje. Із введенням християнства в Норвегію в 10-м і 11-м століттях, були побудовані церкви різних форм і розмірів. При зведенні деяких були використані камені, кілька дерев'яних буданків базувалися на земляних палях, а деякі в нижній частині конструкції на рамі. Незважаючи на те, що дерев'яні церкви мають конструктивні розходження, у загальному вони схожі й виконані в одному стилі. Heddal stavkyrkje представляє із себе трьохнефнbй дерев'яний костьол і є найбільшою в Норвегії дерев'яною церквою. Вона була побудовано на початку 13-го століття. Після реформації церква була в дуже поганому стані, і відновлення проходило в 1849 - 1851. Однак, оскільки ті, хто займався реставрацією не мали необхідні знання и навичками, роботи по відбудові повторно проводилися в п'ятидесятих роках минулого сторіччя. Інтер'єр характеризується періодом після Лютеранської Реформації 1536/1537 і в значній мірі виглядає сьогодні так завдяки відбудовним роботам, які відбулися в 50-х.