Аудит фінансової звітності

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Аудит»

на тему

Аудит фінансової звітності

Вступ

Кожне підприємство в  процесі свого функціонування має  на меті досягнення максимального ефекту від своєї діяльності, а це неможливо  без ефективного управління ним. В свою чергу управління виступає творчим процесом керівника, що ґрунтується на виважених рішеннях прийнятих на основі даних, що відображають реальний стан речей на підприємстві. Тому неможливо переоцінити значення повної та достовірної інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства при вирішенні поточних та перспективних господарських проблем.

Для прийняття правильних управлінських рішень на рівні підприємства повинні використовуватись дані, які відповідають певним правилам, вимогам і нормам, що є зрозумілими та прийнятними для користувачів. Дані, що є основою прийняття рішень, представляються у формі фінансових звітів відповідних звітних періодів. Як наслідок процес підготовки та складання фінансових звітів повинен бути організований відповідно до законодавства та забезпечувати користувачів повною, правдивою, неупередженою інформацією про фінансові результати діяльності і фінансовий стан підприємства. А так як є і зовнішні користувачі то фінансова звітність забезпечує у повній мірі їх потреби, пов’язані з інформацією про даний суб’єкт господарювання. Отже, фінансова звітність є провідною категорією, що покликана забезпечити користувачів в інформації і як наслідок створити умови для ефективної та цілеспрямованої роботи підприємства.

Однією з найважливіших аудиторських процедур є оцінювання фінансової звітності  підприємства. Перевірка достовірності  бухгалтерської звітності аудитором  є особливо відповідальною роботою, тому дана тема є актуальною, особливо на даному етапі ринкових перетворень в Україні.

Питання аудиту фінансових результатів в сучасних умовах розглядаються  у працях вітчизняних вчених Білухи М.Т., Вериги Ю.А., Пшеничної А.Ж., Дем’яненка М.Я., Гайдуцького П.І., Гарасима П.М., Кірейцева Г.Г., Швеця В.Г. та інших. Хоча і досить велика кількість вчених займається дослідженнями даної теми, вона до сих пір залишається не повністю розкритою.

Метою курсової роботи є розкриття особливостей аудиту фінансової звітності підприємств та пошук шляхів його удосконалення.

Для досягнення поставленої мети в роботі визначені наступні завдання:

• ознайомитись з поняттям аудит як формою контролю та його сутністю;
• оволодіти методикою проведення аудиту звіту про фінансові результати;
• визначити джерела інформації та об’єкти аудиту при проведенні документальної перевірки результатів фінансової діяльності;
• вдосконалити методику аудиту фінансових результатів діяльності підприємства у складі аудиту фінансової звітності.

Об’єктом дослідження є процес аудиту фінансової звітності.

Предметом дослідження курсової роботи є сукупність теоретичних та методичних положень стосовно організації та методики аудиту фінансової звітності.

При написані курсової роботи використовувались такі методи дослідження, як аналітичний, монографічний, статистичний, наукових узагальнень, відносних відхилень, аналізу, синтезу, економіко – математичний. В якості теоретичної основи, при написанні курсової роботи, використовувалися підручники та статті провідних українських вчених, нормативно-законодавчі акти, бухгалтерські документи та звітність підприємства, а також Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність України", Закон України "Про аудиторську діяльність", П(С)БО 1, П(С)БО 2, П(С)БО 3, П(С)БО 4, П(С)БО 5 П(С)БО 6, а також матеріали мережі Інтернет. А в якості практичних матеріалів були використані статут ПП «Любава», наказ про облікову політику, звітні дані та фінансовий звіт підприємства за останні роки.

1. Мета і завдання аудиту фінансової звітності підприємства

Основним видом послуг аудиторських фірм є аудит фінансової звітності підприємств, що здійснюються з метою визначення правильності її складання відповідно до встановлених правил ведення бухгалтерського обліку, її достовірності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим вимогам.

Аудиторська діяльність є сферою підприємництва аудиторських фірм або приватних аудиторів, яка включає організаційне і методичне забезпечення аудиту, його практичне здійснення у формі надання різноманітних аудиторських послуг.

Аудиторська діяльність включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг. Аудиторські послуги можуть надаватись у формі аудиторських перевірок (аудиту) та пов'язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб.

Аудиторські фірми  здійснюють свою діяльність відповідно до статутних документів, затверджених і зареєстрованих у встановленому порядку.

Виконують аудиторські  послуги вони із залученням штатних  і позаштатних працівників і  погодинною оплатою або в порядку  сумісництва на штатних посадах.

Аудиторські послуги – послуги пов'язані з аудитом експертизи, консультації з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб.

Аудит як окрема сфера господарських відносин регулюється  положеннями Господарського кодексу  України. Статтею 362 дано визначення аудиторської діяльності – це діяльність громадян та організацій, предметом якої є  здійснення аудиту, організаційне і методичне забезпечення аудиту та надання інших аудиторських послуг.

Згідно зі статтею 363 Господарського кодексу аудит – це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності законодавству та встановленим нормативам.

Статтею 3 закону України «Про аудиторську діяльність»  надано дещо інше визначення аудиту – це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.

Цією ж статтею  встановлено, що перелік послуг, які  можуть надавати аудитори (аудиторські  фірми), визначається Аудиторською палатою України відповідно до стандартів аудиту.

Отже, основними джерелами класифікації аудиторських послуг виступають:

Закон України  «Про аудиторську діяльність»;

Міжнародна  концептуальна основа завдань з  надання впевненості;

Міжнародний стандарт аудиту 200 «Мета і загальні принципи аудиту»;

Рішення Аудиторської палати України від 27.09.2007 року № 182/5 «Про затвердження Переліку послуг, які  можуть надавати аудитори (аудиторські  фірми)» .

Законом України  «Про аудиторську діяльність» встановлені  такі види послуг, які можуть надавати аудитори:

– аудит;

– послуги по веденню та відновленню бухгалтерського  обліку,

– консультації з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

– експертизи і  оцінки стану фінансово-господарської  діяльності;

– інші види економіко-правового забезпечення господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Міжнародна  концептуальна основа завдань з  надання впевненості визначає наступні види послуг, що можуть надавати аудитори:

надання послуг з висловленням думки (надання впевненості);

надання послуг, що не передбачають висловлення думки (надання впевненості).

До переліку послуг, що можуть надавати аудитори згідно з рішенням Аудиторської палати України, відносять:

1. Завдання з  надання впевненості, зокрема  аудит історичної фінансової інформації (фінансової звітності), огляд історичної фінансової інформації, завдання з надання впевненості, що не є аудитом чи оглядом історичної фінансової інформації (оцінка (перевірка) ефективності (відповідності) системи внутрішнього контролю (аудиту), використання виробничих потужностей, перевірка ефективності функціонування системи управління, системи матеріального стимулювання та оплати праці персоналу, систем управління персоналом, інформаційних систем (технологій), систем інформаційної безпеки діяльності підприємств тощо.

2. Супутні послуги,  визначені Міжнародними стандартами  супутніх послуг, зокрема, завдання  з виконання погоджених процедур  стосовно фінансової інформації  та завдання з підготовки фінансової  інформації.

3. Інші послуги,  пов’язані з професійною діяльністю аудиторів (аудиторських фірм), визначені Законом України «Про аудиторську діяльність»: ведення бухгалтерського обліку, складання фінансових звітів, відновлення бухгалтерського обліку, консультації з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності (обрання облікової політики; встановлення та дотримання методології бухгалтерського обліку; організація бухгалтерського обліку; консолідація фінансової звітності; трансформація звітності за іншою, ніж застосовувана, концептуальною основою); консультації з питань системи внутрішнього контролю; консультації з питань оподаткування, у тому числі з організації податкового обліку та податкової звітності; складання податкових декларацій та звітів; проведення професійних тренінгів для бухгалтерів та керівників з питань, що належать до професійної компетенції аудиторів; представлення інтересів замовника з питань обліку, аудиту, оподаткування в державних органах, організаціях або в суді; інші види аудиторських послуг.

           4. Організаційне та методичне забезпечення аудиту, зокрема, розробка і видання методичних матеріалів (вказівок, рекомендацій, практичних посібників, внутрішніх стандартів, програмного забезпечення тощо); проведення професійних тренінгів для практикуючих аудиторів; здійснення заходів з контролю якості аудиторських послуг.

Метою аудиту фінансової звітності є складання висновку щодо відповідності фінансової звітності  за всіма суттєвими аспектами  інструкціям, які регламентують  порядок підготовки і подання  фінансових звітів. Незважаючи на те, що аудиторський висновок служить основою довіри до фінансової звітності, для користувача це не може служити достатньою підставою для оцінки економічної стабільності підприємства в найближчому майбутньому або ефективності роботи його керівництва.

Основними завданнями аудиту є збирання та обробка достовірної  інформації про фінансово-господарську діяльність суб’єкта господарювання і формування на цій основі аудиторських висновків. Такими завданнями є:

• упевнитись у правомірності створення підприємства і безперервності його функціонування; ознайомитись із системою господарювання і управління; оцінити надійність системи внутрішнього контролю, з’ясувати ефективність системи бухгалтерського обліку; проконтролювати правильність здійснення основних господарських процесів (постачання, виробництво, збут).
• переконатись у повноті первинної документації; проконтролювати правильність ведення поточного бухгалтерського обліку і повноту відображення інформації в облікових регістрах; перевірити фактичну наявність активів, зобов’язань і капіталу, що відображені у фінансовій звітності; перевірити належність відображених у звітності активів, зобов’язань і капіталу (кому вони належать); перевірити постійність дотримання облікової політики суб’єктом господарювання; перевірити правильність ведення бухгалтерських записів та їх відповідність звітному періоду.
• встановити відповідність діяльності підприємства і ведення бухгалтерського обліку чинному законодавству; упевнитись у відповідності показників фінансових звітів (бухгалтерської і небухгалтерської звітності); висловити незалежну думку щодо результатів перевірки фінансової звітності.

Для того щоб скласти  свою думку про достовірність  фінансової звітності, аудитор повинен  мати обґрунтовану гарантію того, що інформація бухгалтерської документації та інші дані достовірні й достатні. Обґрунтована гарантія — це наявність доказів того, що в цілому у звітності немає істотних перекручень.

Однак існують причини, які заважають аудиторові виявити  істотні неточності й перекручення, а саме: використання неправильних тестів під час перевірки; обмежувальні фактори, притаманні системам бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю (наприклад можливість змови посадових осіб); той факт, що більшість аудиторських доказів носить більше переконливий, ніж остаточно стверджувальний характер.

Хоч аудитор відповідає перед замовником за свій аудиторський висновок про фінансову звітність  підприємства, це не звільняє керівництво  цього підприємства від відповідальності за достовірність і повноту звітності. А процедура засвідчення бухгалтерської звітності підписом і печаткою аудитора (аудиторської фірми), як цього вимагають Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку та інші державні установи, не означає солідарну відповідальність за достовірність і повноту фінансової звітності з керівництвом підприємства, що перевіряється.

Функціональні завдання аудиту. Крім основних завдань, аудит  може залежно від конкретних ситуацій вирішувати низку функціональних завдань. До них відноситься коригування. Передбачається, якщо за результатами проведеного аудиту аудитором були зроблені негативні висновки (в цілому або в будь-якій частині), аудитор може за проханням клієнта дати рекомендації щодо виправлення виявлених помилок. У завдання коригування не входить безпосереднє виправлення помилок самим аудитором.

Передбачається проведення перманентного аудиту, тобто систематичного контролю безпосередньо в процесі  діяльності суб’єкта для попередження помилок або вибору оптимальних  варіантів рішень. Діяльність аудитора щодо попередження помилок зводиться до розробки рекомендацій, правильних або оптимальних рішень або надання варіантів альтернативних рішень. Аудитор сам не може безпосередньо приймати рішення за клієнта. Стратегічне завдання — обґрунтування оптимальної або пропонування альтернативних стратегій і перспективної програми розвитку будь-якого аспекту діяльності підприємства в цілому.

2. Характеристика фінансово-господарської діяльності підприємства та постановки аналітичної роботи на ПП «Любава»

Суб’єктом дослідження  виступає приватне підприємство «Любава», що засноване на приватній власності, як юридична особа. Метою діяльності підприємства є отримання прибутку.

Форма ведення обліку на підприємстві –журнальна.

Відповідальність за організацію  бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник ПП «Любава», який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Відмітимо, що для веде бухгалтерський обліку на підприємстві створена бухгалтерія, яка налічує головного бухгалтера, бухгалтера 1 категорії та касира. Фінансову звітність на підприємстві складає головний бухгалтер.

Штатний розклад підприємства розроблений, виходячи з задач підприємства та об’ємів діяльності.

Підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку, розрахунковий рахунок в банку, здійснює свою господарську діяльність на основі повного господарського розрахунку, самоокупності та самофінансування,  має відокремлене майно у вигляді основних і оборотних засобів.

Підприємство являється платником  єдиного податку за ставкою 5%.

ПП «Любава» здійснює роздрібну торгівлю моторолерами та запасними частинами до мотоциклів та моторолерів, а також здійснює їх технічне обслуговування. Район діяльності підприємства - м. Новомосковськ.  Підприємство має склад для зберігання товарів.

Управління підприємством покладене  на керівника підприємства, який одночасно є його власником.

В зв`язку з невеликою чисельністю  працівників підприємства та об’ємами виконуваної роботи, керівництво  підприємства прийняло рішення, згідно якого в штатному розкладі секторів не передбачено посади аналітика.

Бухгалтерський облік здійснюється відповідно до Закону України "Про  бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні". Ведення  бухгалтерського обліку здійснюється відповідно з принципами і методами, передбаченими Національним положенням (Стандартами) бухгалтерського обліку.

Основні показники роботи підприємства виражені в балансі підприємства Ф №1-м та звіті про фінансові результати Ф №2-м (додатки А, Б).

Головною метою діяльності приватного підприємства „ВВСАМ” є отримання  прибутку для задоволення потреб.

Вид діяльності, яким займається підприємство є роздрібна торгівля.

В умовах конкуренції та прагнення  підприємства до максимізації прибутку аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства є невід’ємною функцією управління. Цей аспект управління підприємством стає найбільш вагомим на сьогоднішній день, тому що практика функціонування ринку показує, що без аналізу фінансово-господарської діяльності підприємство не може ефективно функціонувати. Проведення аналізу забезпечує правильне прийняття управлінських рішень та формування цілей підприємства.

Тому, з метою доведення  керівництву ПП «Любава» важливості економічного аналізу ми здійснили характеристику основних показників фінансово-господарської діяльності для виявлення резервів росту. Розрахункові дані нами представлено у табл. 1. Аналіз даних табл. 1 дозволяє відмітити розширення обсягів діяльності ПП «Любава» у 2012 році порівняно з попередніми роками, про що свідчить зростання капіталу у 2012 році на 38,2 тис.грн (або у 113,3 %) і на 31,2 тис.грн (або у 110,6 %) порівняно з 2010 та 2011 роками відповідно.

При цьому позитивним є зростання і власного оборотного капіталу у 2012 році на 26,7 тис.грн та на 23,1 тис.грн порівняно з 2010 та 2011 роками відповідно. Це свідчить про достатню самостійність ПП «Любава».

Таблиця 1

Основні показники  фінансово-господарської діяльності

ПП «Любава» за 2010 – 2012 роки

Відмітимо також і  зростання позикового капіталу за рахунок  поточних зобов’язань. Позитивним моментом є те, що протягом аналізованого  періоду всі фінансові показники знаходилися в межах нормативів, що свідчить про стійкий фінансовий стан.

Також позитивним моментом є те, що протягом всього аналізованого  періоду зростає виручка від  реалізації продукції та прибуток, причому прибуток зростає вищими темпами, ніж виручка у.

У зв’язку з тим, що ПП «Любава» поступово розширює обсяги діяльності, воно потребує інформаційного забезпечення для управління. Тому ми рекомендували керівнику запровадити посаду аналітика, який би відслідковував тенденції діяльності і вчасно надала керівнику інформацію для виявлення резервів зниження витрат та собівартості продукції, а також підвищення рентабельності діяльності.

Аналіз наукової літератури та практики господарювання ПП «Любава» показав, що аналіз малого підприємства є одним з дійових засобів розв'язання першочергових соціально-економічних проблем. Серед них можна назвати: прискорення структурної перебудови економіки, забезпечення насиченості ринку товарами і послугами, створення конкурентного середовища, створення нових робочих місць шляхом само зайнятості, забезпечення ефективного використання місцевих сировинних ресурсів та багато інших.

Функціонування малих  підприємств значною мірою залежить і від рівня інфляції. Високі темпи  інфляції є причиною для серйозних  проблем у будь-якому бізнесі. Особливо згубно вони впливають на розвиток малих підприємств, оскільки розрив у цінах на час придбання сировини та реалізації продукції спричиняє для них значні фінансові труднощі.

Саме мале підприємництво здатне найоперативніше реагувати на кон'юнктуру ринку і таким чином надавати ринковій економіці необхідної гнучкості. Ця властивість малого бізнесу набуває особливого значення в сучасних умовах, коли відбувається швидка індивідуалізація і диференціація споживацького попиту, прискорення науково-технічного прогресу, розширення номенклатури товарів і послуг.

Незалежно від організаційно-правової форми і форми власності підприємство веде бухгалтерський облік і складає  фінансову звітність відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", який визначає правові принципи регулювання, організації і ведення бухгалтерського обліку і складання звітності підприємствами України.

Ясна річ, що в доброму фінансовому  стані заінтересоване передовсім саме підприємство. Відтак необхідно систематично, детально аналізувати фінанси підприємства, оскільки від поліпшення фінансового стану підприємства залежить його економічна перспектива. Цей аналіз здійснюється на основі дани фінансової звітності. А тому вона повинна бути достовірною. Саме це може бути підтверджено аудитором

3. Організація процесу аудиторської перевірки. Програма проведення аудиторської перевірки

Основним нормативним  актом, який регулює ведення бухгалтерського  обліку на підприємстві є Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. №996-ХIV, який забезпечує одноманітність обліку майна, зобов'язань, господарських операцій, складання і надання користувачам необхідної достовірної інформації про майновий стан підприємств, їхні доходи і витрати.

Оцінювання фінансової звітності підприємства є однією з найважливіших аудиторських процедур. Саме тому при проведенні перевірки  аудитор крім Закону України також  керується Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999р. № 291, а також такими нормативними документами:

П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності";

П(С)БО 2 "Баланс";

П(С)БО 3 "Звіт про фінансові  результати";

П(С)БО 4 "Звіт про рух  грошових коштів";

П(С)БО 5 "Звіт про власний  капітал";

П(С)БО 6 "Виправлення  помилок і зміни у фінансових звітах".

Аудитор, керуючись нормативними актами, перевіряє правильність оцінки статей балансу та фінансової звітності.

Він встановлює єдині  правові і методологічні засади організації та ведення бухгалтерського  обліку в Україні. Закон закріплює  методологічні основи збирання, реєстрації й узагальнення інформації, що здійснюється шляхом суцільного, безперервного документування всіх господарських операцій.

Нормативною базою для  регулювання бухгалтерського обліку є: Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність  в Україні" від 16.07.1999р. № 996-ХІV; Наказ Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення (стандартів) бухгалтерського обліку" від 31.03.1999р. №87; Наказ Міністерства фінансів України "Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій" від 15.02.1996р. №51; Закон України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181.

Аудит може розглядатися як циклічний процес, а отже, припускає  можливість виділення його стадій, таких як :

1. організаційна;

2 підготовча (стадія планування);

3  технологічна;

4 – результативна.