Аудит виробничих запасів ВАТ «Одесхарчокомбінат

 

Міністерство освіти і  науки,молоді та спорту України

Одеський державний економічний  університет

 

Кафедра бухгалтерського  обліку і аудиту

 

 

Курсова робота

з курсу «Аудит»

за темою: «Аудит виробничих запасів ВАТ «Одесхарчокомбінат»»

 

 

Виконала: студентка

4-ого курсу 8-ої групи

обліково-економічного факультету

Лисенко Ірина

 

Науковий керівник:

 викл. Макєєва О.В. 

 

 

 

Одеса - 2011

 

Зміст

Вступ..............................................................................................................3

1. Цілі, задачі, основні  джерела інформації 

    аудиту  виробничих запасів.......................................................................7

2. Організаційно-економічна  характеристика 

    підприємства............................................................................................11

3. Оцінка стану  внутрішнього контролю та

     системи  обліку .......................................................................................20

4.Планування аудиту  виробничих запасів................................................23

5. Методика аудиторської  перевірки виробничих запасів.....................29

    5.1. Перевірка  організації складського обліку......................................29

    5.2. Оцінка  нормування витрат матеріалів...........................................35

    5.3. Перевірка  збереження виробничих запасів...................................42

    5.4. Перевірка  оцінки виробничих запасів............................................46

    5.5. Оцінка  стану бухгалтерського обліку  операцій з 

            руху виробничих запасів................................................................49

6. Оформлення результатів  аудиту виробничих

     запасів.....................................................................................................51

7.Напрямки підвищення  якості аудиторських послуг............................55

Список використаної літератури...............................................................61

          Додатки........................................................................................................66

 

 

 

 

 

 

 

 

   Вступ 

Усі економічні рішення ґрунтуються  на інформації, до якої мають доступ особи, які їх приймають. Для того, щоб рішення були оптимальними і  приносили найбільшу користь, інформація має бути конкретною, достовірною, а  також повинна точно відображати  сутність економічних явищ. Потреба  в конкретній та достовірній економічній  інформації зумовлює необхідність ведення  бухгалтерського обліку й організації  аудиту.

Бухгалтерський облік  на основі суцільної, безперервної документальної реєстрації господарських операцій та аудит забезпечує органи управління інформацією, необхідною для прийняття  економічних рішень. Виробнича діяльність підприємств неможлива без використання матеріальних запасів. Вони є одним  із основних елементів виробництва  та займають особливе місце у складі майна та у структурі витрат підприємства. У сучасних умовах формування повної інформації про господарські процеси практично неможливо без інформації про запаси. Даний вид оборотних активів має широке застосування, і тому, щоб вести бухгалтерський облік в організації відповідно до законодавчих і нормативних актів, необхідний розгляд питань обліку запасів. У зв'язку з тим, що підприємства значно відрізняються за характером своєї виробничої і фінансової діяльності, створити єдині універсальні і вичерпні методичні вказівки по проведенню аудиту запасів і розрахунку відповідних показників неможливо. Це підтверджується практикою нашої країни.

Головною ж метою аудиту запасів є перевірка правильно  облікованих даних. У той час  як бухгалтер створює економічну інформацію у формі фінансової звітності, аудитор підвищує достовірність  цих даних шляхом незалежних її перевірок.

Необхідність аудиту запасів  в ринковій економіці обумовлена складністю та заплутаністю бухгалтерської інформації про економічні процеси, віддаленістю джерел економічної інформації від осіб, що приймають управлінські рішення, неспівпаданням інтересів працівників, які складають звіти та осіб, яким ця інформація призначена, складною системою чинного економічного законодавства та частими його змінами, недостатньою роз'яснювальною та консультаційною роботою Державних контролюючих органів щодо чинного законодавства, що змушує підприємства звертатися з цього приводу до незалежних фахівців.

Проблема комерційної  оцінки запасів явно назріла, потрібна досконала класифікація даних активів, визначення сутнісних характеристик  їхніх видів, принципи взяття на бухгалтерський облік, методи оцінки, аналіз ефективного  використання запасів, їхня правова  захищеність, порядок проведення експертизи і т.д. Усе це перетворює проблему запасів в одну з найбільш актуальних економічних і правових проблем  на даному етапі руху української  економіки. З цього випливає актуальність проблеми оцінки запасів підприємства, що й обумовило вибір теми.

        Мета  аудиту виробничих запасів - скласти  обгрунтовану думку щодо достовірності  та повноти інформації про  матеріали, відображені в бухгалтерській (фінансової) звітності аудиту та  пояснення до неї.  
        Для досягнення мети аудитору необхідно: 

-Оцінити систему внутрішнього  контролю аудируємої особи; 

-Визначити методи перевірки; 

-Розробити програму аудиторських  процедур по суті. 

       Для розробки ефективного підходу до аудиту матеріалів на стадії планування проводиться попередня оцінка системи внутрішнього контролю, яка підтверджується або коректується в ході аудиту. 

       Практика показує, що далеко не завжди аудиторські перевірки матеріалів супроводжуються оцінкою системи внутрішнього контролю, що свідомо знижує їхню результативність. Це призводить, зокрема, до збільшення витрат часу, так як своєчасно не створені передумови для обгрунтування вибіркового способу перевірки підвищують вірогідність спотворень в оцінці аудиторського ризику. 

        При  оцінці системи внутрішнього  контролю аудитор повинен перевірити  наявність і дію розпорядчих  документів, що закріплюють способи  ведення обліку операцій, пов'язаних  з рухом матеріалів, здійснити  експертизу порядку документального  оформлення фактів господарської  діяльності, вивчити затверджені  графіки і схеми документообігу, провести експертизу застосовуваної  форми обліку, перевірити наявність  регістрів бухгалтерського та податкового обліку, встановити, чи дотримується встановлений порядок підготовки і представлення внутрішньої бухгалтерської звітності, узагальнити інформацію про склад, масштаби і характер операцій в періоді, що перевіряється. 

На кожному підприємстві повинна бути розроблена конкретна  програма внутрішньогосподарського контролю за збереженням та використанням  матеріальних ресурсів, яка повинна  передбачувати перелік перевіряємих питань, строки перевірки та прізвища виконавців.

Оцінивши систему внутрішнього контролю, аудитор повинен спланувати характер, масштаби і терміни проведення аудиторських процедур відносно виробничих запасів. 

        За допомогою аудиторських процедур здійснюється перевірка достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності. При виявленні порушень аудитор визначає їх характер і суть, а також рівень суттєвості. При цьому аудитор описує аудиторські процедури або методи виявлення порушень, порядок побудови аудиторської вибірки при її застосуванні, тобто обгрунтовує достатність аудиторських доказів. 

       За результатами проведених аудиторських процедур аудитор може розробити рекомендації щодо усунення помилок в бухгалтерському обліку та вдосконалення системи бухгалтерського обліку. 

       Ціллю  моєї роботи являється перевірка  правильності обліку виробничих  запасів та виробітка рекомендацій  по усуненню помилок в обліку  та більш раціональному веденню обліку. Для досягнення цих цілей в роботі поставлені слідуючі задачі:

• вивчити теоритичні аспекти теми;
• проаналізувати економічні показники даного підприємства;
• розглянути порядок, своєчасність та точність відображення в облікових регістрах: надходження, переміщення та списання виробничих запасів;
• розробити рекомендації.

      Об'єктом в курсовій роботі стало ВАТ «Одесхарчокомбінат» підприємство, яке спеціалізується на виробництві чаю і кофе. Це найбільше підприємство харчоконцентратної промисловості в Україні, асоціативний член Академії наук технологічної кібернетики і  Міжнародної академії наук технологій та інжинірингу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Цілі, задачі  та основні джерела інформації  аудиту виробничих запасів

      Головною метою аудиту є перевірка правильності обліку матеріальних запасів та виробітка рекомендацій по усуненню помилок в обліку та більш раціональному веденню обліку.[1]

            Основними завданнями аудиту  виробничих запасів є перевірка[7]:

• наявності запасів на складах та їх зберігання;
• правильності і своєчасності документального відображення операцій з надходження, заготівлі та переміщення матеріальних цінностей;
• забезпечення внутрішнього контролю виробничих запасів при транспортуванні;
• додержання підприємством встановлених норм списання;
• систематичної переоцінки та уцінки запасів та відображення їх в обліку;
• правильності відображення в обліку надходження, переміщення і списання запасів;
• додержання вимог щодо проведення інвентаризації матеріалів;
• ефективність контролю за витратами матеріалів.

            Основними джерелами інформації  аудиту виробничих запасів є:

• товарно-транспортні накладні, вимоги, накладні, лімітно-заборні карти;
• супроводжувальні та розрахунково-платіжні документи постачальників, доручення, журнали реєстрації доручень;
• митні декларації (якщо потрібно);
• акти приймання матеріалів (якщо якість і кількість матеріалів, що надійшли на склад, не відповідає даним супроводжувальних документів або матеріали надійшли без документів);
•   документи, що обгрунтовують купівельну ціну та первісну вартість запасів;
• матеріали інвентаризації (накази про проведення інвентаризації, інвентаризаційні описи, акти результатів контрольних перевірок цінностей, письмові пояснення матеріально-відповідальних осіб, протоколи засідань інвентаризаційних комісій);
• розрахунки природних втрат, акти псування;
• картки складського обліку (за кожним номенклатурним номером);
• матеріальні звіти;
• журнал-отдер № 5;
• Головні книги;
• баланси підприємства та форми звітності.

     У Міжнародних стандартах аудиту вказано, що коли аудиторські докази, отримані з різних і незалежних один від одного джерел, збігаються, то це має кумулятивний ефект. Іншими словами, достовірність подібних доказів, взятих разом, вища від простої суми таких доказів, взятих окремо.

     Отримані в  ході аудиту докази необхідно  обов’язково документувати, тобто відображати в робочих документах аудитора. Вимоги до змісту, оформлення і порядку зберігання робочої документації аудиту визначені в Міжнародному стандарті аудиту № 230 «Документація».

 

            Основними законодавчими та нормативними  документами, що регулюють в  Україні операції з виробничими  запасами є:

            1. Про податок на додану вартість: Закон України від 03.04.97р. №283/97-ВР.

            2. Про внесення змін до Закону  України “Про оподаткування прибутку підприємства”: Закон України від 22.05.97р. №283/97-ВР.

            3. Інструкція про інвентаризацію  основних засобів, нематеріальних  активів, товарно-матеріальних цінностей,  грошових коштів і документів  та розрахунків: наказ Мінфіну  від 11.08.94р. №269.

            4. Порядок визначення розміру  збитків від розкрадання, нестачі,  знищення (псування) матеріальних цінностей:  Постанова КМУ від 22.01.96р. №2116.

            5. Інструкція про порядок реєстрації  виданих, повернутих і використаних  довіреностей на одержання цінностей:  Наказ Мінфіну України від  16.05.96р. №99.

            6. Положення про документальне  забезпечення записів у бухгалтерському  обліку: Наказ Мінфіну України  від 24.05.95р. №88.

            7. Про затвердження типових форм  первинних документів з обліку  малоцінних та швидкозношувальних  предметів: Наказ Мінстату України  від 22.05.96р. №145.

            8. Про затвердження типових форм  первинних облікових документів  з обліку сировини та матеріалів: Наказ Мінстату України від  21.06.96р. №193.

            9. Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 9 “Запаси”: Наказ Мінфіну України від 20.10.99р. №2246.

            10. Інструкція про застосування  Плану рахунків бухгалтерського  обліку активів, капіталу, зобов’язань  і господарських операцій підприємства  і організацій: Наказ Мінфіну  України від 30.11.99р. №2291.

            11. Плану рахунків бухгалтерського  обліку активів, капіталу, зобов’язань  і господарських операцій підприємств  і організацій: Наказ Мінфіну  України від 30.11.99р. №2291.

            12. Щодо сплати непрямих податків  при реалізації безкоштовної  передачі митними органами товаро-матеріальних  цінностей (у тому числі конфіскованих): Лист ДПАУ від 21.02.97р. №16-1142/11-1221.

            13. Щодо оподаткування операцій  з передачі товарів у межах  договорів комісії, поручительства, доручення, зберігання, довірчого  управління, оренди, інших цивільно-правових  договорів, що непередбачають  передачу права власності на товари іншій особі: Лист Комітету ВРУ від 22.12.98р. №06-10/763.

            14. Про внесення змін до наказу  Держкомстату України від 27.07.98р.  №263 “Про затвердження типових  форм первинного обліку та  Інструкції про порядок їх  виготовлення, зберігання і застосування”,  зареєструйся Мінюстом України  12.08.98р. за №508/2948; Наказ Держкомстату  України від 25.02.99р. №76.

            15. Про бухгалтерський облік товарних  запасів: Лист Мінфіну України  від 06.10.99р. №31-18-3-2-5/4550.

            16. щодо оподаткування податком  на прибуток товаро-матеріальних  цінностей, що вносяться в установленому  порядку до статутного фонду  підприємства у вигляді прямих  інвестицій: Лист ДПАУ від 18.01.99р.  №2319/6/15-1116.

            17. Про податок на додану вартість  при реалізації товарно-матеріальних  цінностей: Лист ДПАУ від 02.04.99р.  №4947/7/16-1220-1.

            18. Про податок на додану вартість (щодо сплати податку на додану  вартість при передачі основних  фондів у межах платника податку): Лист ДПАУ від 30.04.99р. №6339/7/16-1220-26.

            19. Щодо сплати податку на додану  вартість при передачі фондів  у межах балансу платника податку:  Лист ДПАУ від 30.04.99р. №2485/6/16-1220-26.

            20. Про відображення у податковому  обліці сум дооцінки товаро-матеріальних  цінностей: Лист ДПАУ від 29.06.2000р.  №3613/6/15-1116.

 

 

                  

 

 

2. Організаційно-економічна  характеристика підприємства

       Відкрите  акціонерне товариство «Одесхарчокомбінат»  -  підприємство, яке спеціалізується  на виробництві чаю і кофе. Це найбільше підприємство харчоконцентратної  промисловості в Україні, асоціативний  член Академії наук технологічної  кібернетики і Міжнародної академії  наук технологій та інжинірингу.

Місцезнаходження: Україна, м. Одеса, вул. Бугаївська,  б 3.

     Підприємство випускає близько 100 найменувань продукції, виготовлення якої базується на поєднанні багаторічних професійних традицій і сучасних технологій. Сучасні виробничі лінії і обладнання, вироблене провідними компаніями з різних країн світу (Чехія, Данія, Італія, Німеччина) дозволяють випускати продукцію високої якості. Ми використовуємо найсучасніші системи автоматизації виробництва, що дозволяє строго контролювати технологічні параметри продукції, що випускається. 
        На виробництві акредитована лабораторія, оснащена сучасним і ефективним контрольно-аналітичним обладнанням, за допомогою якого здійснюється стовідсотковий контроль якості як сировини, що надходить і матеріалів, так і готової продукції.

         Підприємством успішно вирішуються  такі завдання, як: 
-Впровадження єдиної маркетингової стратегії; 
-Висока ефективність системи управління; 
- Розробка та просування нових торгових марок, зваженого і затребуваного асортименту; 
-Продумана фінансова політика, політика виробництва; 
- Введення єдиних стандартів продажів і єдиної цінової політики.

      Товариство  веде бухгалтерський облік   у встановленому законодавством  порядку та несе відповідальність  за його достовірність. 

       Для визначення фінансового стану  підприємства проведемо аналіз  фінансової стійкості, платоспроможності.  Для цього будемо використовувати  дані форми № 1 “Баланс” (додаток 2) та форми № 2 “Звіт про фінансові результати” (додаток 3) фінансової звітності.

        Аналіз зміни величини і структури  засобів ВАТ «Одеспіщекомбінат»  показав, що загальна сума активів  збільшилась на 33796 тис.грн. При цьому збільшення коштів відбулося за рахунок збільшення вартості необоротних активів на 35257 тис.грн. , а ось оборотні активи навпаки зменшилися на 1461 тис.грн. Якщо на початок року оборотні активи підприємства складали 48,9% у структурі, то на кінець року їх питома вага знизилася на 29%. На початок року запаси становили 6992 тис.грн., На кінець року вони збільшилися на 799 тис.грн і склали 7791 тис.грн, а за структурою вони зменшилися на 12,2%. Дебіторська заборгованість зменшилася і в абсолютному виразі (на 2228 тис.грн.) Та за структурою (на 16,3%). Грошові кошти та їх еквіваленти зменшилися на 32 тис.грн, а в структурі на 0,45%.

       Аналізуючи статті пасиву балансу визначили, що загальна сума джерел коштів збільшилася на 33796 тис.грн. При цьому відбулося збільшення власного капіталу як в абсолютному (на 36136 тис.грн) так і в структурі (на 18,56%), теж саме сталося і зі статутним капіталом, він збільшився на 32000 тис.грн і в структурі на 23,13 %. Нерозподілений прибуток збільшився на 4135 тис.грн. , А її питома вага збільшилася на 8,18%. Інші джерела залишилися незмінними, але в структурі цей показник зменшився на 12,9%. Позиковий капітал зменшився на 2340 тис.грн., А за структурою на 18,5%. Довгострокові зобов'язання зменшилися на 324 тис.грн, а їх питома вага склала на кінець року 2,53%, що менше на 4,17% показника на початок року. Поточні зобов'язання, в т.ч.короткострокові кредити банку знизилися на 2016 тис.грн., а в структурі на 14,34%.

       Аналіз виконання плану отриманого  прибутку (Додаток 5) показав, що на ВАТ «Одесхарчокомбінат» збиток від основної операційної діяльності. У порівнянні зпопереднім  роком збиток зменшився на 7207 тис.грн.  Це свідчить     про збільшення виробничих потужностей підприємства, а так само про зниження витрат механізму на підприємстві. У результаті іншої операційної діяльності у звітному році у вигляді різниць між доходами та витратами отримали 6118 тис. грн.Загальна сума отриманої прибутку в звітному році в порівнянні з попереднім збільшилась на 87 тис.грн., що пояснює зменшення збитку від ООД на  7207 тис.грн., але відбулося зменшення результату від фінансової діяльності на 13806 тис. грн. 

      Аналіз рентабельности продаж (Додаток 6) показав , що у звітному році в порівнянні з попереднім роком збільшилися  2 показника рентабельності продажів, а  2 з них зменшились.  Це свідчить про

збільшення ефективності фінансово-господарської діяльності:рентабельність від ООД збільшилася на 31,65%, рентабельність продажів

від операційної діяльності збільшився на 59,2 %, а від чистої рентабельності продажів і рентабельність продажів від звичайної діяльності знизилася на 0,51% кожна.

      Аналіз кількісного рівня фінансових результатів (додаток 7) показав, що частка МД виручки від реалізації збільшилася з 2,38 % до 16,02 також на п / п складається сприятлива тенденція щодо збільшення валового прибутку, вона збільшилася на 3341 тис.грн., при цьому постійні і условно-постійні витрати знизилися на 3871 тис.грн.,а збиток від ООД зменшився на 7207 тис.грн.  Ситуація в звітному році в порівнянні з базисним роком покращилася, про це  свідчить спад критичної точки обсягу продажів з 396638,6  до 34871,6,  при цьому відсутній запас фінансової міцності.

 

          Аналіз фінансової стійкості  підприємства (Додаток 8) показав  не достатній рівень фінансової  стійкості, так як майже всі  коефіцієнти фінансової стійкості  не відповідають нормативним  значенням, і при цьому існує  тенденція погіршення показників  фінансової стійкості.

Аналіз ліквідності  активу балансу (Додаток 9) показав, що на підприємстві найбільша кількість складно реалізуємих активів, що негативно впливає на  ліквідність підприємства. Також негативно впливає зменьшення найбільш ліквідних активів. Щодо пасивів, то тут також спостерігають негативні тенденції, які свідчать про зменьшенні платоспроможності та ліквідності балансу.

           Аналізуючи розрахунки платоспроможності (додаток10) підприємства бачимо, що  на початок року на підприємстві відповідали теоретично  обгрунтованому рівню тільки коефіцієнт покриття. Коефіцієнт абсолютної ліквідності і коефіцієнт проміжної ліквідності не відповідають теоретичному рівню. Так, на початок року підприємство своїми грошовими коштами на рахунках покривало 3,6% всіх поточних зобов'язань (при нормативному значенні від 20 до 25%). Як на початку так і в кінці року коефіцієнт проміжної ліквідності не відповідає нормативу, він вище цього нормативу, тобто у підприємства існує в наднормі дебіторська заборгованість у вигляді бистроліквідних активів, яка покриває разом з грошовими коштами всю суму поточних зобов'язань.  Коефіцієнт покриття склав 2,4 та 3,31, що вище нормативного значення. Це свідчить про те, що підприємство на кінець звітного року можна визнати платоспроможним.

Згідно з МСА  №570 «Безперервність» припущення про  безперервність діяльності підприємства є основним принципом підготовки фінансових звітів. На підставі припущення про безперервність діяльності підприємства, як правило, розглядається як таке, що продовжуватиме свою діяльність у  близькому майбутньому і не має  ні наміру, ні потреби ліквідуватися, припиняти діяльність чи шукати захисту  від кредиторів згідно з законами або нормативними актами. Відповідним  чином обліковуються активи та зобов’язання, грунтуючись на тому, що суб’єкт  господарювання зможе продати свої активи й погасити свої зобов’язання, продовжуючи звичайну діяльність.

 

       Розрахунок абсолютних показників  фінансової стійкості (Додаток  11) свідчить про те, що на аналізованому підприємстві ВАТ «Одесхарчокомбінат» величина власних оборотних коштів не покриває як на початок так і на кінець року величину запасів.  За аналізований період підприємство використало довгострокові позики, при цьому величина власних і довгострокових джерел покриває запаси. Це свідчить про нормальний тип фінансової стійкості. Розрахунок запасу фінансової стійкості в днях показав, що на кінець періоду майже 12,2 днів підприємство знаходилося в нормальному стані.

 

        У зв’язку з розширенням виробництва,  керівництвом підприємства ВАТ  вирішено провести аудиторську  перевірку виробничих запасів.  Керівник підприємства ВАТ «Одесхарчокомбінат»  надіслав запрошення аудиторській  фірмі “Тріада ” (Додаток 12).

Існує багато способів виконання  завдань аудиту. Вибір аудитором  власного підходу зумовлюється, двома аспектами: необхідно зібрати достатню кількість аудиторських доказів, щоб аудитор міг взяти на себе професійну відповідальність, крім того, вартість накопичених доказів має бути мінімальною, щоб аудиторська організація була прибутковою та конкурентоспроможною.

Перед тим, як розпочати роботу з новим клієнтом, аудитор збирає і оцінює інформацію для прийняття рішення щодо проведення перевірки чи відмови від неї. Після прийняття позитивного рішення ставляться мета та основні завдання її проведення.

Крім вивчення характеру  бізнесу клієнта та факторів впливу на нього, аудитору необхідно зібрати  таку інформацію: розміри і організацію  підприємства, особливості його роботи; організаційну структуру та методи управління; систему бухгалтерського обліку і процедури контролю; важливі дати, зокрема, дати проведення інвентаризацій активів;  дати зустрічей аудитора з ревізійною комісією і радою директорів та ін.

Одержати таку інформацію можна ознайомившись з останніми  річними звітами з врахуванням  останніх публікацій загального характеру  щодо 
сфери бізнесу, положень з ведення бухгалтерського обліку і проведення 
аудиторської перевірки. Корисними джерелами інформації є робочі документи за попередній рік, поточне листування та ін. Аудитор доповнює одержану інформацію опитуванням офіційних осіб та працівників клієнта, а також інших осіб, які мають необхідні для нього відомості та досвід роботи в певній галузі. 

Крім цього, аудитор оглядає  основні приміщення підприємства-клієнта, знайомиться з протоколами останніх засідань ради директорів та акціонерів, аналізує основні контракти і угоди, укладені клієнтом, порівнює фінансові та інші дані підприємства-клієнта з аналогічними даними підприємств, аналізуючи взаємозв'язок і напрям таких даних.

Після отримання  аудиторською фірмою запрошення, була проведена зовнішня оцінка фірми  клієнта та складені на основі цього  відповідні робочі документи.

На нашу думку  першим потрібно було заповнити анкету нового клієнта (Додаток 13), з якої ми дізналися повну та скорочену  назву підприємства, дату його утворення, адресу розташування, телефони та банківські реквізити. Також було встановлено, що керує фірмою Терзієв Сергій Георгійович, а головний хто відповідає за фінансовий облік – Асаулова Наталя Віталіївна.

Наступним кроком було проведення опитування керівництва (додаток 14), головного бухгалтера (додаток 15) . На підставі цих робочих документів ми вияснили основні данні про  керівника товариства, його головного  бухгалтера. З цих документів ми побачили, що на підприємстві досить кваліфікований та досвідчений управлінський персонал. У головного бухгалтера труднощів  з веденням обліку не спостерігається  та консультаційних послуг обліковий  персонал не потребує.

З попередніх даних  ми побачили,що ніяких труднощів на підприємстві не спостерігається то ж ми вирішили вивчити систему  бухгалтерського обліку (додаток 16). Тестування системи бухгалтерського обліку ВАТ «Одесхарчокомбінат» показало високу ступінь надійності цієї системи, високу ступінь надійності використовуємої на підприємстві інформаційних систем ведення обліку, таким чином, аудитор може в цілому довіряти системі бухгалтерського обліку на підприємстві, отже немає необхідності збільшувати стандартну кількість процедур перевірки.

Проведення аудиту завжди супроводжується певним ризиком. Немає  практичного способу звести аудиторський ризик до нуля. Аудитор завжди намагається, щоб ризик неправильної думки  був незначним. Тому він повинен  спланувати аудит так, щоб ризик  неправильного вирішення був  достатньо малим. Для цього аудиторові необхідно досягти такої обізнаності (компетентності) про системи обліку і внутрішнього контролю, яка дала б йому змогу правильно спланувати аудит і розробити ефективний підхід до його проведення. Крім того, аудиторові слід використовувати професійні знання для оцінювання ризику аудиту і підготовки аудиторських процедур, необхідних для зменшення ризику до сприятливого рівня.[14]