Аудит виробничих запасів. 2

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Миколаївський національний університет 

ім. В.О. Сухомлинського

Факультет економіки 
 
 

Кафедра «Обліку та фінансів» 
 

Курсова робота

за темою: «Організація і методика аудиту обліку виробничих запасів на ВАТ Житлопромбуд-8» 

з дисципліни «Аудит» 
 
 
 

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Законодавчо-нормативні та теоретичні основи аудиту обліку виробничих запасів на підприємствах

1. Законодавчо-нормативне регулювання аудиту обліку виробничих запасів на підприємствах……………………………………………………………...5
2. Теоретичні аспекти аудиту обліку виробничих запасів…………………8

Розділ 2. Організаційно-економічна характеристика ВАТ «Житлопромбуд-8».

2.1. Організаційно-економічна  характеристика об’єкта дослідження……….14

2.2. Визначення аудиторського ризику згідно МСА НВЕ…………………….23

Розділ 3. Організація  і методика аудиту виробничих запасів  у ВАТ «Житлопромбуд»

3.1. Планування  аудиту виробничих запасів на  підприємстві………………..27

3.2. Перевірка  обліку виробничих запасів у  ВАТ «Житлопромбуд-8»………29

3.3. Узагальнення  результатів перевірки обліку  виробничих запасів на підприємстві…………………………………………………………………………..34

Висновки…………………………………………………………………………40

Список використаних джерел…………………………………………………..42

Додатки

Вступ

     Для здійснення виробничо-господарської  діяльності підприємства використовують виробничі запаси, які є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства.

     Виробничі запаси займають особливе місце не лише у складі майна підприємства, а й особливе місце їм належить у структурі витрат, оскільки виробничі запаси є основною складовою при формуванні собівартості готової продукції. Враховуючи це виробничі підприємства особливу увагу приділяють саме обліку, аналізу і аудиту виробничих запасів.

            Для забезпеченості  підприємства виробничими запасами  та ефективного їх використання необхідно вживати комплекс заходів, щодо виявлення, кількісного вимірювання та реалізації виявлених заходів. Для цього необхідно здійснювати систематичний аудит обліку, якісний аналіз рівня та динаміки забезпеченості, а також ефективності використання виробничих запасів. В цьому полягає актуальність теми проведеного дослідження. Основним джерелом інформації є дані бухгалтерського та фінансової звітності.

     Метою курсової роботи є вивчення методичних аспектів аудиту обліку виробничих запасів.

     В якості об’єкта дослідження виступає ВАТ «Житлопромбуд-8»

     Теоретичною і методологічною основою дослідження  є нормативні документи, які регулюють питання обліку і аудиту виробничих запасів ; а також підручники, навчально-методичні посібники, наукові статті.

     Курсова робота складається з вступу, 3-ох розділів, висновку, списку використаної літератури та додатків.

     У вступі обґрунтована актуальність вибраної теми, визначена мета, задача об’єкту дослідження.

     У першому розділі досліджується  економічна сутність виробничих запасів, а також їх законодавчо-нормативна база де показується якими нормативними документами слід керуватися при вивчені даної теми.

     У другому розділі роботи висвітлюється організаційна характеристика ВАТ «Житлопромбуд-8» , дається повна оцінка економічного та фінансового стану розвитку підприємства в динаміці за два роки, яка показує нам, що підприємство не є фінансово стійким. Також розкривається порядок визначення аудиторського ризику. Аудиторський ризик становить 2,5%.

     у третьому розділі курсової роботи висвітлюється організація і методика аудиту виробничих запасів. Описуються аудиторські процедури, робочі документи аудитора, етапи планування, документально розробляється загальний план та програма аудиту виробничих запасів. Аудитор надав умовно-позитивний висновок по підприємству ВАТ «Житлопром»

     У завершенні сформовані висновки і пропозиції за результатами дослідження.

     Курсова робота представлена на 43х листках друкованого тексту. опрацьований практичний матеріал представлений у 6ти таблицяхі одному малюнку. Список літератури включає 26 джерел. 

розділ  і.

Законодавчо-нормативні та теоретичні основи аудиту обліку виробничих запасів на підприємствах 

1. Законодавчо-нормативне регулювання аудиту обліку виробничих запасів на підприємстві ВАТ «Житлопромбуд-8»

     При організації аудиту обліку виробничих запасів в Україні ВАТ «Житлопромбуд-8» необхідно керуватися в першу чергу Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. №996-ХІV (зі змінами і доповненнями) [7], який визначає правові основи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінонсової звітності в Україні. Цим законом передбачено державне регулювання бухгалтерського обліку з метою захисту інтересів користувачів та удосконалення бухгалтерського обліку і звітності, застосування принципів та методів ведення обліку і складання звітності, які визначаються П(С)БО та не суперечать міжнародним стандартам. Згідно статей 4 і 5 цього закону бухгалтерський облік операцій з виробничими запасами здійснюється в єдиній грошовій одиниці України.

     Методологічні засади формування у бухгалтерському  обліку інформації про виробничі запаси і розкриття її у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.99 р. , [24]

     П(С)БО 9 регулює порядок оцінки і обліку матеріальних цінностей на підприємстві та розкриття інформації в фінансовій звітності. Це положення дає аудитору інформацію про нормативно-правове регулювання при дослідженні операцій, пов'язаних із рухом запасів. Відповідно до П(С)БО 9, запаси - це активи, які перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва та утримуються для споживання під час виробництва продукції, а також управління підприємством.

   Для упорядкування змісту економічної  інформації про господарські засоби та джерела їх утворення, господарські процеси, а також для правильної та чіткої побудови й організації бухгалтерського обліку виробничих запасів потрібно користуватися Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій № 291 від 30.11.99 р., [20] та Інструкцією із застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій № 291 від 30.11.99 р. ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.12.99 р. під № 893/4186), [10].

   План  рахунків включає перелік рахунків, схем реєстрації і групування на них фактів господарської діяльності (кореспонденція рахунків) в бухгалтерському обліку. Для обліку виробничих запасів Планом рахунків передбачено активний, балансовий  рахунок 23 «Виробничі запаси».

     Інструкція  № 291 встановлює призначення та порядок  ведення рахунків бухгалтерського  обліку для узагальнення методом  подвійного запису інформації про наявність та рух активів, капіталу, зобов’язань та факти фінансово господарської діяльності підприємства. Ця інструкція спрямована на забезпечення єдності, відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках та субрахунках.

     При проведені аудиту обліку виробничих запасів необхідно керуватися Законом України «Про аудиторську діяльність» від 14.09.06 р. № 140-V [8]. Цей закон визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україне на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів власника. Згідно ст. 3 цього закону, аудит – це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової  звітності суб’єкту господарювання з метою вираження незалежної думки аудитора про достовірність фінансової звітності у всіх істотних аспектах.

     У цьому законі наведено загальні положення, визначено порядок сертифікації аудиторської діяльності, регламентації діяльності Аудиторської палати України, порядок проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг, права та обов’язки, відповідальність аудиторів та аудиторських фірм, обо’язки господарських суб’єктів при проведені аудиту. Однак на сьогодні немає такого законодавчого акту, який би ретельно обгрунтував усі можливі варіанти та нюанси проведення аудиту підприємств усіх галузей економіки.

     Правила організації і методики проведення аудиту встановлюють Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики (МСА НВЕ) [15].

     Стандарти визначають загальний підхід до проведення аудиту, масштаб аудиторської перевірки, види аудиторських висновків, а також базові принципи проведення аудиторських перевірок, єдині вимоги до якості та надійності аудиту, якими повинні керуватися всі представники даної професії, незалежно від умов, у яких здійснюється аудит. У своїй діяльності аудитори використовують наступні базові міжнародні стандарти. При погоджені умов завдання із замовником, аудитор керується МСА НВЕ 210 «Умови домовленості про аудит». Метою Міжнародного стандарту 230 “Документація з аудиту” є встановлення положень і надання рекомендацій щодо документації. Аудитор повинен документально оформити інформацію, яка є важливою з погляду формування доказів на підтримку аудиторської думки, а також доказів того, що аудиторську перевірку виконано згідно з МСА НВЕ. МСА НВЕ 300 «Планування аудиту фінансових звітів» надає рекомендації щодо планування аудиторської перевірки визначеного об’єкту.Оцінка ризиків та внутрішній контроль визначається в МСА НВЕ 315 “Ідентифікація та оцінка ризиків суттєвих викривлень через розуміння суб’єкта господарювання і його середовища”, згідно з яким ризик аудиту або загальний ризик – це ризик того, що аудитор може висловити неадекватну думку, якщо в документах бухгалтерської звітності є викривлення. В цьому стандарті також наводиться характеристика складових частин загального ризику. Згідно з МСА НВЕ 500 “Аудиторські докази”, аудитор повинен одержати достатні та відповідні аудиторські докази для того, щоб мати змогу сформувати обґрунтовані висновки, на яких ґрунтується думка аудитора. Одержуючи аудиторські докази шляхом проведення тестів контролю, аудитор повинен розглянути достатність і відповідність аудиторських доказів для підтвердження оціненого рівня ризику контролю. МСА НВЕ 550 «Зв’язані сторони» показує існування зв’язаних сторін та розкриває інформацію про них, а також перевіряє операції зі зв’язаною стороною. Метою Міжнародного стандарту аудиту, надання впевненості та етики 700 “Висновок незалежного аудитора щодо повного пакету фінансових звітів загального призначення” та МСА НВЕ 701 “Модифікація висновку незалежного аудитора” є визначення основних положень  і надання рекомендацій щодо форми і змісту аудиторського висновку, який надається в результаті аудиторської перевірки фінансових звітів суб'єкта господарювання, проведеної незалежним аудитором. Аудиторський висновок розраховується для широкого кола користувачів (власників підприємств, їх керівників, кредиторів, інвесторів тощо). Його оприлюднення є свідоцтвом того, що фінансовий звіт суб’єкта господарювання як у цілому, так і у всіх частинах відповідає чинному законодавству України, методології ведення фінансового обліку, визначеної внутрішнім регламентом облікової політики підприємства і є достовірним. 

2. Теоретичні  аспекти аудиту обліку виробничих запасів

       Для здійснення виробничо-господарської  діяльності підприємствами всіх форм власності та галузей економіки  використовуються виробничі запаси, які є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства. Вони займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності.Товарно-виробничі запаси є складовою частиною групи матеріальних ресурсів, які формують економічні (виробничі) ресурси.

     Методологічні засади формування інформації про визнання, оцінку запасів та їх розкриття у фінансовій звітності визначено у П(С)БО 9 “Запаси”[6]. Згідно П(С)БО 9 запаси – це активи які:

• зберігаються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності (товари, готова продукція);
• перебувають у процесі виробництва з метою дальшого продажу продукту виробництва (незавершене виробництво);
• зберігаються для споживання під час виробництва продукції та надання послуг, а також для управління підприємством (сировина, основні і допоміжні матеріали).

     Згідно  П(С) БО 9 «Запаси», під запасами розуміють  активи, які зберігаються для подальшого продажу за умовою звичайної господарської діяльності, знаходяться у процесі виробництва з метою наступного продажу продукту виробництва, зберігаються для використання при виробництві продукції, виконанні робіт, а також управлінні підприємством. Запаси визнаються активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримує в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена. [24]

     Виробничі запаси є предметом, на які направлена праця людини з метою отримання готової продукції.

     Відомі  фахівці з обліку Ф.Ф.Бутинець, О.В.Оліник, М.М. Шигун дають наступне визначення виробничих запасів – це придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають подальшій переробці на підприємстві. До них відносяться сировина, матеріали, будівельні матеріали, матеріали передані в переробку. [18, с.310]

     Вчені Должинський М.І., та Должинський  Н.М. трактують виробничі запаси як матеріальні ресурси (засоби виробницутва, предмети споживання та ін.), необхідні  для забезпечення розширеного відтворення, обслуговування сфери нематеріального  виробництва та задоволення потреб населення, які зберігаються на складах  або в інших місцях з метою  їх наступного використання [5, с.65].

     З усього вище сказаного можна зробити висновок, що запаси – матеріальні ресурси, які утримуються для наступного продажу за умовами ведення звичайної господарської діяльності, перебувають у процесі виробництва, утримуються для споживання при виробництві продукції, а також для управління підприємством.

     Метою аудиту операцій із запасами є встановлення: достовірності первинних даних щодо наявності та руху виробничих запасів, напівфабрикатів, МШП, готової продукції, товарів; повноти та своєчасності відображення первинних даних в зведених документах та облікових регістрах; правильності ведення обліку запасів відповідно до прийнятої облікової політики; достовірності відображення залишку запасів у звітності господарюючого суб'єкта. Аудитор має чітко поставити цілі та завдання. В кожній ситуації аудитор на певному етапі аудиту обирає аудиторські процедури. Прикладами процедур можуть бути: попереднє ознайомлення з бізнесом клієнта, вивчення установчих документів, планування аудиту, оцінка надійності внутрішнього контролю, проведення арифметичних перевірок .

     Основними завданнями аудиту операцій із запасами є наступні:

     - перевірка фактичної наявності  запасів (за згодою замовника);

     - перевірка організації складського  господарства, стану збереження  запасів;

     - перевірка організації обліку  заготівлі, придбання та витрачання  запасів;

     - перевірка повноти оприбуткування  запасів при належності документів, які підтверджують їх придбання;

     - перевірка правильності визначення  первісної вартості запасів при  їх придбанні;

     - перевірка організації контролю  за зберіганням, використанням  і погашенням довіреностей;

     - перевірка правильності оформлення  надходження та відпуску запасів;

     - перевірка законності списання  запасів при втратах;

     - перевірка дотримання лімітів  з відпуску запасів;

     - перевірка незавершеного виробництва, правильності формування собівартості продукції (робіт, послуг) за об'єктами калькулювання витрат;

     - перевірка своєчасності пред'явлення  претензій за якістю та кількістю  запасів;

     - визначення правильності ведення  синтетичного та аналітичного  обліку витрат на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг), які включаються до собівартості;

     - перевірка дотримання підприємством  податкового законодавства по  операціях, пов'язаних із формуванням  собівартості продукції (робіт,  послуг);

     - оцінка повноти та правильності  відображення господарських операцій  із запасами в бухгалтерському  обліку та звітності.

     Предметом аудиту операцій із запасами є господарські процеси та операції, пов'язані з наявністю, рухом і використанням виробничих запасів, МШП, витрат виробництва, браку у виробництві, напівфабрикатів, готової продукції, товарів, а також відносини, що виникають при цьому всередині підприємства та за його межами. Виходячи з цілей, яких необхідно досягнути аудитору при дослідженні операцій із запасами, формуються об'єкти аудиту:

• перелік витрат, що не включаються до первісної вартості запасів;
• порядок відображення в обліку запасів, що не принесуть підприємству економічної вигоди в майбутньому;
• порядок обліку випуску готової продукції;
• метод оцінки та списання виробничих запасів;
• порядок визначення первісної вартості запасів, виготовлених власними силами;

     - порядок списання вартості МШП  при їх передачі в експлуатацію;

      - порядок списання МШП, непридатних  для подальшої експлуатації виробничих запасів, витрат виробництва, браку у виробництві напівфабрикатів, готової продукції, товарів, тварин на вирощуванні і відгодівлі, продукції сільського господарського виробництва;

      - записи в первинних документах, облікових регістрах та звітності;

      - вивчення складу і структури  матеріальних цінностей, ознайомлення  з умовами їх зберігання;

      - підтвердження правильності оцінки  запасів та відображення операцій  їх надходження і використанням  в обліку;

      - оцінка системи внутрішнього  контролю за використанням сировини  і матеріалів у виробництві;

      - підтвердження достовірності визначення та відображення використання МШП;

      - оцінка якості проведення інвентаризації  матеріальних цінностей;

      - підтвердження достовірності оформлення  та відображення на рахунках типових господарських операцій;

      - інформація про порушення порядку  ведення бухгалтерського обліку, нестачі, зловживання, які знайшли  підтвердження в актах ревізій,  перевірок, висновках аудиторів,  постановах правоохоронних органів.

     Джерелами інформації для аудиту операцій із запасами є наступні:

     1) наказ про облікову політику;

     2) первинні документи з обліку  запасів, перелік яких передбачено наказами Міністерства статистики України від 21.06.1996 року № 193 та 22.05.1996 року № 145 .

     3) облікові регістри, що використовуються  для відображення господарських операцій з обліку запасів;

     4) акти і довідки попередніх  аудиторських перевірок, аудиторські  висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю;

     5) звітність.

     На  основі завдань, принципів і джерел інформації аудиту операцій із запасами розробляється методика здійснення такого аудиту.

     Метод аудиту - це система способів і конкретних методів аудиторського контролю, яка реалізує обраний підхід до здійснення перевірки об'єктів аудиту, вказує шлях встановлення істини, визначає взаємозв'язки і взаємозалежності досліджуваної аудитором системи (об'єкта перевірки) і забезпечує додержання принципів аудиту. Методика аудиту – це система способів, прийомів і правил, що застосовуються при вивченні фінансово-господарської діяльності підприємства і складаються з трьох рівнів: об'єкт дослідження, джерела отримання інформації, прийоми і способи вивчення об'єктів .

     Аудит виробничих запасів можна поділити на дві частини: перевірку їх фактичної  наявності, яка здійснюється за допомогою  інвентаризації та перевірку правильності оцінки запасів в обліку і звітності.

     Після перевірки фактичної наявності  запасів аудитор розпочинає документальну перевірку в такій послідовності:

1. перевірка правильності оцінки запасів при надходженні, придбанні;
2. перевірка повноти оприбуткування запасів та наявності документів, що підтверджують їх придбання;
3. перевірка своєчасності пред’явлення претензій за якістю і кількістю запасів та за кількістю виконаних робіт і наданих послуг;
4. перевірка організації контролю за зберіганням і використанням довіреностей;
5. вивчення організації контролю за погашенням довіреностей;
6. перевірка достовірності відображення руху запасів в бухгалтерському обліку;
7. перевірка фактів псування запасів;
8. перевірка законності списання запасів при їх втратах і витратах.

     Під час дослідження документів застосовують логічну, нормативно-правову, зустрічну  перевірку

     Таким чином, виявлені аудитором порушення  заносяться до його робочих документів, а пізніше знаходять відображення у відповідних узагальнюючих документах. 
 
 
 
 
 

Розділ 2.

Організаційно-економічна характеристика ВАТ  «Житлопромбуд-8» 

2.1. Організаційно-економічна характеристика об’єкта дослідження 

     відкрите акціонерне товариство «ЖИТЛОПРОМБУД-8» (надалі - Товариство) засновано відповідно до рішення установчих зборів та діючого законодавства України. Засновниками товариства є громадяни України, які підписали Установчий договір про заснування Товариства на підставі Акту передачі майна від 25.08.1995 року та Свідоцтва від 25.12.1995 року № 102:

• члени колишньої організації орендарів орендного підприємства «БМУ-8», які внесли свою частку у колективну власність.
• інші громадяни України, які прийняли участь у викупі державного майна орендного підприємства «БМУ-8» за майнові приватизаційні сертифікати та власні кошти.

     Місцезнаходження  Товариства: 54022, Україна, Миколаївська область, м. Миколаїв, Корабельний район, вул. Толстого, буд. 2-Б.

     Товариство  є юридичною особою. Права і  обов’язки юридичної особи Товариство набуває з дня його державної  реєстрації. Товариство має самостійний баланс, поточні, валютні та інші рахунки в установах банків, круглі печатки зі своєю повною офіційною назвою, інші печатки, фірмовий знак (символіку), товарний знак, торгову марку, а також інші реквізити, які затверджуються Правлінням Товариства.

     Майно Товариства становлять виробничі і  не виробничі фонди, а також цінності, вартість яких відображається в  балансі  Товариства.

     Предметом діяльності Товариства є:

• підготовка будівельних ділянок;
• будівництво будівель та споруд;
• будівництво магістральних трубопроводів;
• будівництво інших споруд;
• монтаж та встановлення збірних конструкцій;
• виготовлення каркасних конструкцій і покрівель;
• будівництво доріг;
• ізоляційні та газопровідні роботи;
• та інше, що зазначено у Статуті підприємства.

     На  ВАТ ”Житлопромбуд-8” створено бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером. Бухгалтерія як структурний підрозділ підприємства є складовою адміністрації, і тісно взаємопов'язана з усіма виробничими підрозділами та службами підприємства. Структуру бухгалтерії підприємства можна побачити на рис.2.1.:

      Головний бухгалтер

 Бухгалтер з обліку необоротних  активів, запасів і грошових коштів 

 Бухгалтер з обліку розрахунків 

       Касир

     Рис. 2.1. «Структура бухгалтерії» 

     На  початку діяльності досліджуваного підприємства було прийнято Наказ про  обліковук політику, в якому зазначені  основні аспекти діяльності даного підприємства (робочий план рахунків бухгалтерського обліку, форми внутрішніх документів, порядок проведення інвентарізації активів та зобов’язань, визначені стадії документообігу та обробки документів в бухгалтерії, порядок контролю за господарськими операціями та інше). Згідно Наказу про облікову політику ВАТ «Житлопромбуд» користується загальним Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій № 291 від 30.11.99 р. [20], тільки 9 класом рахунків для узагальнення інформації про витрати операційної, фінансової та інших видів діяльності цього підприємства.

     А також згідно цього Наказу підприємство ВАТ «Житлопромбуд» застосовує метод середньозваженої собівартості  для оцінки вибуття запасів.

     Метод середньозваженої собівартості застосовується окремо для кожної сукупності відображених в обліку запасів, однакових за призначенням і споживчими характеристиками. Середньозважена собівартість одиниці, що вибуває, визначається за наступною формулою: Середньозважена собівартість одиниці = (Залишок на початок місяця + Отримано ідентичних запасів протягом місяця) / (Кількість запасів, що залишилися на початок місяця + Кількість ідентичних запасів, отриманих протягом місяця)

     Отже, в чисельнику формули проставляють значення в грошовому (вартісному) вимірі, у знаменнику ці ж значення — у кількісному вимірі (тобто у фізичних одиницях).

     Облік на підприємстві ведеться за журнальною формою бухгалтерського обліку та напівавтоматизовано.