Аудит витрат на виробництво продукції рослинництва у ПСП "Сонячна долина" Вознесенського району

Міністерство  аграрної політики та продовольства  України

Миколаївський державний аграрний університет

Кафедра бухгалтерського  обліку

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

«Аудит  витрат на виробництво продукції  рослинництва у ПСП «Сонячна долина»  Вознесенського району»

                                            Виконала:

                                                                  студентка групи Б 4 / 4

                                                                               Станкевич Олена Вячеславівна

Миколаїв – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП

Виробництво є одним із основних процесів господарської  діяльності підприємства. Процес виробництва  являє собою, з одного боку, процес виробничого споживання засобів, предметів  праці та самої праці, а з іншого – одержання нової продукції (робіт чи послуг).

Основною  метою обліку виробництва є своєчасне, повне, вірогідне відображення фактичного розміру і складу витрат та контроль за використанням всіх видів виробничих ресурсів, а також обсягу виробленої продукції (наданих робіт чи послуг) в натуральних та грошових вимірниках. Рослинництво як галузь господарства характеризується низкою особливостей. Воно визначається, з одного боку, впливом природних факторів, з другого – соціальних, які необхідно враховувати при організації бухгалтерського обліку. Такою особливістю є те, що земля – один із основних засобів виробництва. На відміну від інших засобів, які у процесі виробництва поступово зношуються, внаслідок чого їх через певний проміжок часу необхідно замінювати новими, земля є незмінним засобом виробництва.

Раніше згадане  і обумовило вибір теми курсової роботи. За об’єкт дослідження взято виробничо-господарська діяльність приватного сільськогосподарського підприємства «Сонячна долина» Вознесенського району Миколаївської області (далі за текстом ПСП «Сонячна долина»). Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та прикладні аспекти аудиту витрат на виробництво продукції рослинництва.

Метою роботи являється ознайомлення з методикою проведення аудиту витрат на виробництво продукції рослинництва, здатністю виявляти суттєві зони ризику, а також уміння визначити допущені помилки, зловживання, правопорушення, а також передбачити можливі наслідки цих порушень для підприємств та не допустити їх настання.

У процесі проведення дослідження був використаний наступний матеріал: матеріали Вознесенського управління статистики, нормативно-довідкова література, літературні джерела, дані первинного обліку, річні звіти, баланс та статистична звітність основних економічних показників роботи об’єкту дослідження ПСП «Сонячна долина» Вознесенського району за період 2008 - 2010 рр.

Робота складається  зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Обсяг роботи – 54 cторінки. У роботі міститься 11 таблиць. Список використаних джерел становить  33 найменування.

РОЗДІЛ І. ЗАКОНОДАВЧО–НОРМАТИВНІ ТА ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АУДИТУ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКЦІЇ  РОСЛИННИЦТВА

1.1. Законодавчо-нормативні  аспекти аудиту витрат на виробництво  продукції рослинництва

Метою будь-якої підприємницької діяльності є одержання прибутку. Відповідно до П(С) БО 16 “Витрати” під витратами розуміють зменшення економічних вигод внаслідок вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розділу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Метою ж аудиту витрат є встановлення об'єктивної істини щодо достовірності, об'єктивності, правдивості й законності відображення в бухгалтерському обліку й фінансовій звітності та фінансових результатів і донесення цієї істини через аудиторський висновок до користувачів інформації.

Основними законодавчими документами при аудиті витрат на виробництво продукції рослинництва виступають:

1. Закон України «Про аудиторську діяльність» № 140 від 14.09.2006р. [10]. Цей Закон визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів користувачів фінансової та іншої економічної інформації.

2. Міжнародні  стандарти аудиту НВЕ:

- 200 «Мета та  загальні принципи аудиторської  перевірки фінансових звітів»;

- 220 «Контроль якості під  час історичної фінансової інформації»,  в якому встановлені стандарти  і надаються рекомендації щодо контролю якості, зокрема:

1) з політики та процедур  аудиторської фірми стосовно  аудиторської роботи в цілому;

2) з процедур стосовно  роботи, дорученої асистентам при  проведенні окремої аудиторської  перевірки.

- 230 «Документація з аудиту», в якому встановлені стандарти і надаються рекомендації щодо документації у контексті аудиту фінансових звітів.

- 300 «Планування аудиту  фінансових звітів». Встановлення  стандартів і надання рекомендацій  щодо планування аудиторської  перевірки фінансових звітів. Даний МСА складений у контексті аудиторських повторних перевірок. Для проведення першої аудиторської перевірки аудитору може знадобитися розширити процес планування, включивши питання,що не охоплюються цим стандартом.

- 315 «Ідентифікація  та оцінка ризиків суттєвих  викривлень через розуміння суб'єкта  господарювання і його середовища».

- 500 «Аудиторські докази».

- 520 «Аналітичні процедури», мета якого є встановлення  стандартів і надання рекомендацій  щодо застосування аналітичних процедур під час аудиторської перевірки.

- 530 «Аудиторські вибірки  та процедури тестування».

- 700 «Висновок  незалежного  аудитора щодо повного пакету  фінансових звітів загального  призначення».

- 701 «Модифікація висновку  незалежного аудитора».

3. Закон України «Про  бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996 -XЙV. (зі змінами  та доповненнями [14]. Цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності та поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність відповідно до чинного законодавства.

4. План рахунків бухгалтерського  обліку активів, капіталу, зобов'язань  і господарських операцій підприємств  і організацій, затверджений наказом  Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р.№291[25]. План рахунків є перелікам рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарської діяльності (кореспонденція рахунків) у бухгалтерському обліку і є обов'язковим для всіх підприємств. В ньому передбачені всі необхідні рахунки для обліку операційної, фінансової та інвестиційної діяльності підприємств.

5. Інструкція  про застосування Плану рахунків  бухгалтерського обліку активів,  капіталу, зобов'язань і господарських  операцій підприємств і організацій,  затверджений наказом Міністерства  фінансів України від 30.11.1999 р.№291 [8].

6. Положення  (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» [27]., затверджено наказом міністерства фінансів України від 31.03.1999р. № 87. Цим Положенням (стандартом) визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів. Норми цього Положення (стандарту) слід застосовувати до фінансової звітності підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім бюджетних установ) і консолідованої фінансової звітності.

7. Положення  (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" [28], затверджено наказом міністерства фінансів України від 31.03.1999р. № 87.

Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і  форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей.

8. Положення  (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" [29], затверджено наказом міністерства фінансів України від 31.03.1999р. № 87 . Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей. Норми цього Положення (стандарту) стосуються звітів про фінансові результати підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім бюджетних установ).

10. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. [11]. №168. Цей документ визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу оподаткування, перелік неоподаткованих та звільнених від оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

9. Положення  (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» [30], відповідно до нього аудитор з’ясовує перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції відповідно до порядку, встановленого самостійно сільськогосподарським підприємством.

10. П(с)БО 9 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. № 246, зі змінами і доповненнями; [33],

Для сільськогосподарських  підприємств об’єкти планування та обліку витрат і об’єкти калькуляції встановлені Методичними рекомендаціями з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затвердженими наказом Міністерства аграрної політики України від 18 травня 2001 р. № 132 (далі — Методичні рекомендації).

Методичними рекомендаціями у галузі рослинництва, тваринництва, допоміжних підсобних промислових виробництв передбачена така номенклатура витрат (табл. 1).

Відповідно  до п. 11 П(С)БО 16 «Витрати» до виробничої собівартості продукції включають:

• прямі матеріальні витрати;
• прямі витрати на оплату праці;
• інші прямі витрати;
• змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Таблиця 1

ПРИБЛИЗНИЙ  ПЕРЕЛІК СТАТЕЙ ВИТРАТ

Основними нормативними документами аудиту витрат є: облікова політика щодо обліку витрат, норми витрат сировини, розцінки, рахунки бухгалтерського обліку, регістри з податкового обліку, операції на рахунках 23, 26, рахунки класів 8 та 9, регістри обліку, Головна книга, фінансова звітність (форми №№ 1, 2, 4 та 5), правильність відображення у фінансової, податкової та статистичної звітності.

1.2. Теоретичні  аспекти аудиту витрат на виробництво продукції рослинництва

Аудит виробництва  продукції здійснюється у наступній  послідовності: обстеження – перевірка  звітності – перевірка облікових  регістрів – перевірка первинних  та зведених документів.

Розкриємо порядок  організації та проведення аудиту витрат підприємства.

 Мета  проведення аудиту — перевірка правильності визнання та класифікації витрат – виробничих, адміністративних, витрат на збут, інших операційних витрат, повнота відображення витрат у бухгалтерському та податковому обліку (валові витрати), оцінка стану внутрішнього контролю щодо витрат.

 Завдання аудиту — встановити:

• додержання підприємством визначеного П(С)БО 16 «Витрати» їх переліку при віднесенні окремих витрат до прямих матеріальних, трудових та ін., а також загальновиробничих;
• правильність відображення в регістрах бухгалтерського обліку всіх видів прямих витрат на виробництво;
• законність формування загальновиробничих витрат та віднесення їх на рахунки бухгалтерського обліку;
• правильність калькуляції собівартості продукції.

При перевірці витрат виробництва потрібно врахувати суттєві зміни, що відбулися при введенні нового Плану рахунків бухгалтерського обліку, зокрема:

1) скорочення  переліку витрат, які входять  до складу собівартості продукції, вилучення з їх складу адміністративних витрат, витрат на збут, інших витрат операційної діяльності;

2) формування витрат за елементами з подальшим віднесенням їх у разі потреби на відповідні об’єкти обліку і калькуляції ;

3) відокремлення  управлінського обліку від фінансового. 

Об’єктами витрат рослинництва на сільськогосподарських підприємствах, як правило, є вид культур: зернові та зернобобові культури (пшениця озима, ячмінь озимий, овес, горох та ін.), технічні культури (соняшник на зерно, конопля, цукрові буряки, тютюн тощо) та інші культури. Облік витрат і калькуляція відрізняються також за своїми об’єктами.

Джерела інформації:

• наказ про облікову політику підприємства;
• первинні документи з обліку витрат діяльності й виходу продукції;
• регістри синтетичного та аналітичного обліку;
• регістри оперативного, агротехнічного обліку, матеріали інвентаризації;
• затверджені норми витрат, розцінки, оклади, наряди, табелі, акти списання витрат, кошториси витрат, аналітичні відомості та розрахунки, довідки, розрахункові відомості;
• звітність.

Зміст об’єкту перевірки. Зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, що призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками ). Відображені на відповідних рахунках суми, які зменшують дохід та валовий дохід

Вивчення стану  внутрішнього контролю, особливості. Аналітичний облік витрат здійснюється з достатнім рівнем деталізації, оприбуткування цінностей та формування витрат санкціонується належним чином, дані аналітичного обліку з синтетичними рахунками та Головною Книгою звіряються. Перевірка стану валових витрат щодо податкового обліку з податку на прибуток

Аудиторські процедури. Розрахунки, порівняння, співставлення, інвентаризація, економічний аналіз, можливо залучення фахівців з технології виробництва. Зв’язок з іншими об’єктами аудиту

Методичні прийоми  аудиту Розрахунки, порівняння, співставлення, інвентаризація, тестування, економічний аналіз, можливо залучення фахівців з технології виробництва. Зв’язок з іншими об’єктами аудиту

Особливості проведення аудиту Точність визнання суми витрат, правильність відображення витрат на рахунках обліку, правильність формування валових витрат, порівняння з іншими регістрами обліку

В кінці проведення аудиту витрат складається аудиторський висновок, який регулюється МСА 800 “Аудиторський висновок про виконання завдань аудиту спеціального призначення”

При проведенні операцій з  обліку витрат на виробництво та калькулювання  собівартості готової продукції  аудитором виконуються наступні основні аудиторські роботи [3]:

• аналіз тотожності показників фінансової звітності та регістрів бухгалтерського обліку стосовно формування витрат;
• перевірка організації аналітичного обліку витрат на виробництво та управлінського обліку, перевіряється правильність записів на рахунках 23, 25, 26, а також на рахунках класів 8 та 9;
• перевірка якості оформлення первинних документів, правильності оцінки та своєчасності включення виробничих витрат до собівартості;
• перевірка обґрунтування групування витрат за місцями їх виникнення (виробництва, цехи, дільниці, центри відповідальності тощо);
• аудит витрат допоміжного виробництва, загальновиробничих, адміністративних витрат;
• аудит правильності формування валових витрат для сплати податку на прибуток підприємств;
• перевірка якості інвентаризації незавершеного виробництва та їх відповідність обліковій політиці; перевірка правильності обліку витрат майбутніх періодів та своєчасності їх списання на витрати; перевірка документального оформлення браку у виробництві та правомірність списання втрат від браку;
• здійснення детальних процедур перевірки виробничого циклу: витрат, що включаються до собівартості на підставі лімітів, норм, тарифів – паливо, витрати на службові відрядження, електроенергія, телефонні розмови, сировина, запасні частини тощо; правильність віднесення сум зносу (амортизації) необоротних активів, правильність документального оформлення та включення до собівартості нарахованої заробітної плати; вибіркова перевірка інших статей витрат у відповідності до номенклатури галузевих інструкцій (положень) з формування собівартості продукції;
• проведення аналітичних операцій, зокрема, аналіз собівартості продукції та розрахунок основних факторів, що впливають на показник.

Для обліку витрат на виробництво сільськогосподарської продукції Планом рахунків передбачено рахунок 23 «Виробництво», який має субрахунки. За дебетом рахунку 23 «Виробництво» відображуються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також розподілені загальновироблничі витрати і втрати від браку продукції (робіт, послуг) з технологічних причин за кредитом — суми фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом продукції.

РОЗДІЛ ІІ

ФІНАНСОВО –  ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПСП «СОНЯЧНА ДОЛИНА» ВОЗНЕСЕНСЬКОГО РАЙОНУ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ЗОН РИЗИКУ

2.1. Фінансово  – економічна характеристика  підприємства

ПСП «Cонячна долина»  розташоване у с. Вознесенське  Вознесенського району Миколаївської  області, підприємство було організоване як радгосп з 2004 року. Центральна садиба господарства перебуває в селі Вознесенському.

Велике значення для розвитку господарства мають  його місце розташування й природні умови. ПСП «Сонячна долина» розташоване  в межах степової області південних  схилів Придніпровської височини. Поверхня території рівнинна, яка знаходиться на водорозділі річок Мертвовод  і Гнилий Єланець і в 18 км від м. Вознесенська та 113 км від обласного центру – м.Миколаїв. Транспортне сполучення здійснюється по асфальтованому шосе.

Територія ПСП  «Сонячна долина» знаходиться у  центральній частині південно-західного степу України – в помірно-континентальному кліматі. Клімат даного району характеризується відносно високою температурою влітку і порівняно низькою температурою взимку з частими відлигами, невеликою кількістю опадів. Середньорічна температура повітря взимку -20 – 23 С, влітку - +37,6 С. Кількість без морозних днів 220 – 240. Середня дата першого осіннього заморозку 25 листопада. Найраніше заморозок 15 листопада. Пізні – 15 квітня.

Спочатку охарактеризуємо  розмір господарства за допомогою таблиці 2.1, вихідні дані якої взяті з форми №1 «Баланс» (додаток А) та форми № 50 с.-г. «Основні економічні показники роботи с.-г. підприємств» (додаток Б), а розрахунок вартості валової продукції сільського господарства в порівняних цінах 2005 р. наведено у додатку В.

Таблиця 2.1

Визначення  розміру виробництва в ПСП  «Сонячна долина» Вознесенського району¹

Дані таблиці 2.1 свідчать, що у ПСП «Сонячна долина»  Вознесенського району показники розміру  виробництва з кожним роком мають тенденцію до зниження. Валова продукція сільського господарства в порівняних цінах 2005р. у 2010 році становила 908, 62 тис. грн., якщо ж порівнювати з 2008 р., то вона зменшилась на 51%, а в 2009 р. на 14,7%. Розмір грошової виручки від реалізації сільськогосподарської продукції зменшився в 2010 р. порівняно з 2008 р. на 19 %, а в порівнянні з 2009 р. збільшився на 16,4 %. Середньорічна чисельність працюючих протягом 2008-2009 років була незмінною і складала 19 чоловік, а в 2010 р. відбулося скорочення персоналу на 2 чол. На підприємстві площа сільськогосподарських угідь протягом трьох років залишалась без змін і становила 1390 га, а середньорічна вартість основних виробничих засобів з кожним роком збільшувалась, і в 2010 році досягла 1050тис. грн..

На концентрацію виробництва впливає розвиток спеціалізації. Спеціалізація сільськогосподарського виробництва – це переважний розвиток тієї чи іншої галузі чи виробництво  певної культури, перетворення її в  головну товарну галузь, яка визначає основний виробничий напрям сільськогосподарського підприємства. Для цього розглянемо таблицю 2.2. на основі джерел даних форми 50 с-г (додаток Б)

Таблиця 2.2

Склад та структура  грошової виручки від реалізації в ПСП “Сонячна долина” Вознесенського району²

Проаналізувавши дані таблиці 2.2, можна зробити висновки, що найбільший розмір грошових надходжень від реалізації товарної продукції був в 2008 році і склав 2515,8 тис. грн. Господарство продукції тваринництва не виробляє. За останні три роки відбулися деякі зрушення в структурі грошових надходжень. В розрізі сільськогосподарського виробництва продукції рослинництва найбільшу частку грошових надходжень господарство отримує від реалізації соняшнику (37,8%), на другому  місці знаходяться  зернові (34,4 %), а на третьому – ріпак озимий (27,8%). Такий низький рівень реалізації ріпаку озимого пов’язано з тим, що дана культура не вирощувалась в 2009 році, що і призвело до втрат доходів від реалізації. Таким чином, господарство має середній рівень спеціалізації.

Для висвітлення точної та повної картини фінансової роботи даного господарства проаналізуємо склад та структуру майна. Вихідні дані таблиці 2.3 взято з форми № 1 «Баланс» (додаток А).

Таблиця 2.3

Склад та структура майна 

ПСП «Сонячна долина» Вознесенського району³