Безготівкові розрахунки фізичних осіб, їх види та проблеми організації в Україні

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ БАНКІВСЬКОГО БІЗНЕСУ

 

 

кафедра банківської справи

 

 

 

НА ТЕМУ:

«Безготівкові розрахунки фізичних осіб, їх види та проблеми організації в  Україні»

 

 

 

Виконала: студентка

Перевірила: викладач

 

 

 

 

 

 

 

Тернопіль 2012 

План

Вступ.

Розділ І. Теоретичні основи організації безготівкових розрахунків.

1.1. Безготівкові розрахунки, їх  суть, класифікація, принципи організації.

1.2. Види та порядок відкриття  рахунків фізичним особам.

Розділ II. Аналіз діючої системи безготівкових  розрахунків фізичних осіб.

2.1. Перерахування заробітної плати  і доходів на вклади.

2.2. Списання сум з рахунків  вкладів за їх доручення. 

2.3. Розрахунки розрахунковими чеками.

2.4. Перекази коштів фізичних осіб.

Розділ III. Проблеми і перспективи  організації безготівкових розрахунків  фізичних осіб в Україні.

Висновки.

Список використаної літератури .

 

Вступ

Безготівкові  розрахунки - система грошових розрахунків, які проводяться без участі готівки, тобто у сфері безготівкового грошового обороту, шляхом перерахування  банком певної суми з рахунку платника на рахунок одержувача, або заліком  взаємних вимог.

Безготівкові  розрахунки фізичних осіб - це розрахунки через банки, зв'язані з перерахуванням (за дорученням фізичної особи) на вклади в банках заробітної плати, гонорару, пенсії тощо. За дорученням вкладників банки переказують грошові суми з вкладів фізичних осіб на рахунки  відповідних організацій в оплату за товари, послуги тощо.

Метою курсової роботи є розкриття суті і аналіз основних форм безготівкових розрахунків  фізичних осіб, виявлення проблем  і обґрунтування пропозицій, направлених  на удосконалення безготівкових  розрахунків в сучасних умовах переходу до ринкової економіки.

У відповідності  до поставленої мети у курсовій роботі визначено наступні завдання:

    • розкрити основні тези організації безготівкових розрахунків 
      фізичних осіб;
    • розглянути види і порядок відкриття рахунків населенню;
    • охарактеризувати діючі форми безготівкових розрахунків 
      фізичних осіб;
    • проаналізувати проблеми і перспективи організації безготівкових 
      розрахунків фізичних осіб.

Теоретичною і методологічною основою дослідження  послужили закони та постанови Верховної  Ради України, нормативні акти і інструкції Національного банку України. При  цьому були використані праці  українських і зарубіжних авторів-економістів, наукова і спеціальна література з питань теорії і практики безготівкових  розрахунків, а також періодичні видання газет і журналів. 

Розділ І. Теоретичні основи організації безготівкових розрахунків.

1.1. Безготівкові розрахунки, їх суть, класифікація, принципи організації.

Безготівкові розрахунки - рахунки, що проводяться без участі готівки, тобто в сфері безготівкового грошового обігу.

Безготівкові  розрахунки є розрахунками (платежами) за продукцію та послуги, що здійснюються двома основними способами: акцептно-інкасовим, коли поставка передує оплаті, та акредитивним, - коли оплата передує відправленню продукції. Безготівкові розрахунки здійснюються за двома основними грошовими потоками. Це, по-перше, надходження коштів на рахунок; по-друге, витрачання коштів з рахунку.

За об'єктом розрахунків, тобто  залежно від призначення платежу  безготівкові розрахунки поділяються  на дві групи:

  • розрахунки за товарними операціями - платежі за товарно-матеріальні цінності, надані послуги і виконані роботи;
  • розрахунки за нетоварними операціями - сплата податків та перерахування інших платежів до бюджету, одержання і проведення банківських позичок, страхових сум.

В залежності від місця проведення безготівкових розрахунків виділяють:

  • внутрішньодержавні (внутріміські, що здійснюються в межах одного населеного пункту, і міжміські - за межами цього пункту);
  • міждержавні розрахунки (між господарськими суб'єктами, які перебувають на територіях різних держав).

Безготівкові розрахунки класифікують також як:

  • гарантовані, тобто такі, що забезпечують гарантію платежу за рахунок депонування коштів;
  • негарантовані, тобто такі, за яких платіж не гарантується.

Залежно від способу  реалізації продукції безготівкові розрахунки можуть бути:

  • прямі - безпосередньо між постачальником і покупцями;
  • транзитні - здійснюються за наявності проміжних структур.

Безготівкові  розрахунки між фізичними особами, 
підприємствами здійснюються через банки шляхом 
перерахування коштів з поточних рахунків платників на поточні 
рахунки одержувачів коштів. [5,c.48-53]

Банк  на договірній основі здійснює розрахунково-касове 
обслуговування своїх клієнтів і виконує їх розпорядження щодо 
перерахування коштів з рахунків.

У сучасних умовах використовують такі основні  форми безготівкових розрахунків:

    • платіжні доручення;
    • платіжні вимоги-доручення;
    • акредитиви;
    • векселі;
    • чеки;
    • банківська платіжна картка.

Форми безготівкових  розрахунків розрізняють залежно  від характеру і змісту відповідних  розрахункових документів. Розрахункові документи є інструментами здійснення безготівкових розрахунків.

За формою і змістом вони повинні відповідати  певним вимогам:

    • бути простими;
    • зрозумілими платникові і одержувачу коштів;
    • точно визначеними;
    • зручними в користуванні;
    • давати максимально повну і точну інформацію про грошову операцію, що проводиться.

 

Форма безготівкових розрахунків  визначається в договорі між постачальником і покупцем.

Розрахункові документи - це складені за встановленою формою документи, що подаються до банку юридичними чи фізичними особами, містить письмове доручення про перерахування певної суми грошей у безготівковій формі за відвантажені товари, виконані роботи, надані послуги та інші платежі.

 

1.2 Види та порядок відкриття  рахунків фізичним особам.

Для зберігання коштів і здійснення всіх видів розрахунків  і касових операцій юридичні і  фізичні особи відкривають банківські рахунки. Банки відкривають рахунки  зареєстрованим в установленому  чинним законодавством порядку юридичним  особам незалежно від форми власності  й виду діяльності та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності, іноземним інвесторам, фізичним особам на певних, чітко визначених НБУ  умовах.

Банківський рахунок є формою поточного відображення та оперативного контролю за станом, рухом, джерелами формування і напрямами витрачання коштів власника певного рахунка.

Фізичним  особам установи банків відкривають  поточні (вклади до запитання) і вкладні (депозитні) рахунки у національній та іноземній валюті, а також карткові рахунки.

Поточні рахунки призначені для обліку коштів за вкладами фізичних осіб до запитання і використовуються для зберігання коштів, отримання готівки та проведення безготівкових розрахунків у національній валюті з іншими фізичними та юридичними особами. [6,c.40]

В установах банків відкриваються  поточні рахунки в національній валюті фізичним особам: резидентам-громадянам України; резидентам-іноземцям та особам без громадянства, які отримали посвідку на проживання в Україні; нерезидентам-громадянам України, які постійно проживають за межами України нерезидентам-іноземцям та особам без громадянства, які тимчасово перебувають на території України строком до одного року відповідно до відкритої візи або документів, що підтверджують законність їх перебування на території України згідно з чинним законодавством.

Поточні рахунки відкриваються фізичним особам (у тому числі приватним  нотаріусам, адвокатам, патентним повіреним) на підставі заяви; документа, що засвідчує  особу (паспорта або документа, що замінює  його); договору про відкриття та обслуговування рахунку між установою  банку і громадянином; картки із зразками підписів. Зразки підписів засвідчуються працівником банку, який відкриває рахунок.

У договорі між установою банку та фізичною особою зазначаються серія, номер, дата та ким виданий документ, що засвідчує  фізичну особу (паспорт або документ, що замінює його), адреса за місцем прописки, а також ідентифікаційний номер  фізичної особи - платника податку (резидента), що вноситься в договір на підставі відповідного документа, виданого податковим органом.

Якщо  договір укладається з фізичною особою, яка через свої релігійні  або інші переконання відмовляється  від прийняття ідентифікаційного  номера та офіційно повідомила про  це відповідні державні органи і в  паспорті якої зроблено відмітку про  право здійснювати будь-які платежі  без ідентифікаційного номера, в  договорі ідентифікаційний номер не зазначається, а уповноважений працівник  банку в присутності особи, яка  відкриває рахунок, знімає копію  сторінки паспорта з такою відміткою.

Карткові рахунки відкриваються фізичним особам на підставі документів, зазначених вище. Якщо в установі банку фізичній особі відкрито поточний рахунок, то картковий рахунок відкривається на підставі заяви на відкриття карткового рахунку і договору.

. На поточні рахунки в національній  валюті фізичних осіб-резидентів  зараховуються:

- оплата праці, пенсії, допомоги, авторські гонорари за літературні 
роботи, музичні твори, витвори образотворчого мистецтва, за артистичну 
діяльність, наукові роботи та винаходи;

- виплати страхових та викупних сум, позичок з особистого страхування, страхове відшкодування за майновим страхуванням;

- орендна плата за найм житлових помешкань, рухомого і нерухомого майна;

- відшкодування шкоди, заподіяної робітникам та службовцям каліцтвом або у разі втрати годувальника;

-  кошти в національній валюті за продану іноземну валюту;

- кошти за реалізоване власне майно та за здану сільгосппродукцію;

- інші надходження у випадках, що не суперечать чинному законодавству України.

З поточних рахунків у національній валюті фізичних осіб – резидентів за розпорядженням власника чи за його дорученням проводяться такі операції:

    • розрахунки за надані послуги юридичними та фізичними особами;
    • розрахунки за придбані в підприємствах торгівлі товари;
    • відрахування до державного та місцевих бюджетів обов'язкових та інших платежів;
    • розрахунки за участь у створенні підприємств різної форми власності;
    • розрахунки за купівлю та продаж цінних паперів на біржовому або 
      позабіржовому ринку;
    • розрахунки за купівлю готівкової іноземної валюти.
    • інші операції - у випадках, що не суперечать чинному законодавству України;
    • розрахунки за купівлю іноземної валюти за дорученням фізичної 
      особи, яка виїжджає на постійне місце проживання за кордон, для 
      подальшого зарахування на її поточний рахунок в іноземній валюті (копії документів про виїзд з України залишаються в уповноваженому банку).

 На поточні рахунки фізичних осіб-нерезидентів (за наявності підтвердження джерел походження готівкових коштів у грошовій одиниці України чи при перерахуванні коштів з власного поточного рахунку), зараховуються відповідно:

    • кошти, одержані як оплата праці, допомога, авторські гонорари;
    • кошти, одержані як відшкодування шкоди, заподіяної робітникам та 
      службовцям каліцтвом;
    • кошти від продажу власного майна;
    • успадковані кошти;
    • кошти, отримані внаслідок здійснення іноземної інвестиції в Україну;
    • виплата страхових сум;
    • кошти, що були раніше зняті власником з рахунку, але не використані або не повністю використані;
    • інші надходження, що не суперечать чинному законодавству України.

З поточних рахунків у національній валюті фізичних осіб -нерезидентів за розпорядженням власника чи за його довіреністю  проводяться такі операції в грошовій одиниці України:

  • видача коштів готівкою;
  • видача платіжних документів для здійснення безготівкових 
    розрахунків;
  • розрахунки у безготівковій формі за послуги, надані юридичними та фізичними особами на території України;
  • сплата мита, податків та інших обов'язкових платежів;
  • сплата страхових та членських внесків;
  • здійснення платежів з відшкодування витрат судовим, слідчим,арбітражним, нотаріальним та іншим органам;
  • перерахування на рахунок іншої фізичної особи;
  • перерахування на інший власний поточний рахунок в іншому банку 
    України чи на вкладний рахунок;
  • перерахування на рахунок юридичної особи-резидента як внесок до її 
    статутного фонду у випадках, передбачених чинним законодавством.
  • перерахування на рахунок юридичної особи-резидента як реінвестування в об'єкт первинного інвестування чи в інші об'єкти інвестування відповідно до чинного законодавства України;
  • перерахування за купівлю іноземної валюти (купівля іноземної 
    валюти за кошти у грошовій одиниці України з урахуванням нарахованих відсотків за залишками коштів на рахунку);
  • інші операції, що не суперечать чинному законодавству України.

Вкладні рахунки в національній валюті України відкриваються: резидентам - громадянам України; резидентам - іноземцям та особам без громадянства, які отримали посвідку на проживання в Україні; нерезидентам-громадянам України, які постійно проживають за 
межами України; нерезидентам - іноземцям та особам без громадянства, які проживають в Україні відповідно до візи відкритої строком до 1 року або документів, що підтверджують законність їх перебування на території України відповідно до вимог чинного законодавства (за наявності підтвердження джерел походження готівкових коштів у грошовій одиниці України чи при перерахуванні коштів з власного поточного рахунку). [4]

У разі відкриття  вкладного рахунку фізичними  особами (резидентами) в договорі про  відкриття вкладного рахунку  на підставі відповідного документа  податкового органу вказується ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податку. При цьому власнику рахунку видається  вкладний документ. Таким документом може бути ощадна книжка (іменна чи на пред'явника); інший, виданий банком документ, що засвідчує укладення  з банком договору. Фізичній особі-нерезиденту  надається іменна ощадна книжка.

У договорі обумовлюються: сума, що вноситься або  перераховується на вкладний рахунок; строк зберігання та порядок повернення коштів після закінчення строку зберігання (виплата готівкою, перерахування  на поточний рахунок вкладника та ін.); розмір сплати відсотків, умови  перегляду їх розміру, відповідальність сторін; умови розірвання договору; інші умови за погодженням сторін. [4]

Відкриття вкладних (депозитних) рахунків в іноземній  валюті фізичним особам здійснюється на підставі договору за умови надання  паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.

На вкладний (депозитний) рахунок  в іноземній валюті фізичної особи-резидента  зараховуються:

  • готівкова валюта;
  • валюта, перерахована з власного поточного чи вкладного рахунку в 
    іноземній валюті в іншому уповноваженому банку України.

З вкладного рахунку в іноземній  валюті за розпорядженням фізичної особи - резидента чи за його дорученням проводяться  операції (при закритті рахунку):

- виплата готівкою (вивезення за межі України здійснюється згідно з Порядком переміщення валюти через митний кордон України);

- виплата платіжними документами (вивезення за межі України здійснюється згідно з Порядком переміщення валюти через митний кордон України);

- перерахування на власний поточний чи вкладний рахунок в іноземній валюті в іншому уповноваженому банку України.

На вкладний рахунок в іноземній  валюті фізичної особи - нерезидента  зараховуються:

  • готівкова валюта, яка ввезена на територію України і зареєстрована 
    митною службою при в'їзді в Україну (в митній декларації робиться відмітка уповноваженого банку України про зарахування готівкової іноземної валюти на рахунок);
  • валюта, перерахована з власного поточного чи вкладного рахунку в 
    іноземній валюті в іншому уповноваженому банку.

З вкладного рахунку в іноземній  валюті фізичної особи - нерезидента  за розпорядженням власника чи за його дорученням проводяться такі операції (при закритті рахунку):

- перерахування за межі України через кореспондентські рахунки 
уповноважених банків України відповідно до Правил переказу іноземної 
валюти за межі України за рахунок особистих коштів фізичних осіб- 
резидентів і нерезидентів;

- виплата готівкою (вивезення за межі України здійснюється згідно Порядком переміщення валюти через митний кордон України);

- виплата платіжними документами (вивезення за межі України 
здійснюється згідно з Порядком переміщення валюти через митний кордон 
України);

- перерахування на власний поточний чи вкладний рахунок в іноземній валюті в іншому уповноваженому банку України.

Правові відносини, що виникають при відкритті  клієнтам банків рахунків у національній та іноземній валюті, регулюється  Інструкцією "Про порядок відкриття  та використання рахунків у національній та іноземній валюті" (затвердженою постановою Правління НБУ №146 від 14.04.2000р.).

 

Розділ II. Аналіз діючої системи  безготівкових розрахунків фізичних осіб.

2.1. Перерахування заробітної плати  і доходів на вклади.

Перерахування сум грошових доходів фізичних осіб на рахунки по вкладах проводиться  на підставі договору між підприємством  і відділенням комерційного банку  із стягненням комісійної винагороди за виконання цієї роботи.

Бухгалтерія підприємства складає список, у якому  вказуються: номер філії, номер рахунка по вкладу, прізвище, ім'я та по батькові вкладника і сума, що перераховується. На загальну суму списку і суму комісійної винагороди, відповідно до укладеного договору, складається доручення установі банку з вказівкою виду перерахування і періоду, за який воно проводиться.

Підприємство  складає контрольні іменні списки, вказуючи в них порядковий номер  заяви працівника, або закріплений  за ним табельний номер чи номер  пенсійного листа, прізвище, ім'я, по батькові та номер особового рахунка по вкладу. Контрольні списки складаються  у двох примірниках по кожній установі комерційного банку окремо, засвідчуються  підписами керівника і головного  бухгалтера і відбитком печатки  підприємства та направляються у  відділення комерційного банку. [6,c.41]

Відділення  комерційного банку направляє у  відповідну установу комерційного банку  обидва примірники контрольних списків. В установі комерційного банку контролер (оператор) перевіряє правильність вказаних в списках номерів особових рахунків вкладників і одночасно  на особових рахунках проставляє порядкові  номери заяв або табельні номери, присвоєні  працівникам, чи номери пенсійних листів. Другий примірник контрольного списку з відміткою контролера про повну  перевірку повертається у відділення комерційного банку. Підставою для  зарахування сум на вклади в установах  комерційного банку є реєстр-ордер  відповідної форми, виписаний бухгалтерією відділення комерційного банку на загальну суму доданих до реєстра-ордера списків або платіжних доручень.

При надходженні  в установу комерційного банку реєстра-ордера з іменними списками (платіжними дорученнями) контролер (оператор) зараховує суму перерахування, що надійшла на особовий рахунок по вкладу, і направляє  реєстр-ордер, відомість, списки (платіжні доручення) й ордери відповідної  форми на зарахування у відділення комерційного банку в складі денного  звіту.

Підставою для зарахування на вклади сум  поштових переказів в установах  комерційного банку є реєстр-ордер  і повідомлення про поштові перекази.

Якщо  вкладник пред'являє ощадну книжку, в яку не було записано кілька операцій із зарахуванням сум на рахунок вкладника, то у цьому випадку кожну суму записують окремо і виводять залишок  вкладу тільки цифрами, а літерами записують  після останнього запису.

За згодою вкладника запис в ощадкнижку кількох операцій зарахування може бути проведений однією загальною операцією; в цьому випадку залишок вкладу в ощадкнижці вказується цифрами  і прописом. На прохання вкладника  йому також може бути видана окрема довідка, де вказані всі зараховані суми.

Порядок перерахування заробітної плати і доходів на вклади

1. Вкладник  подає на підприємство заяву.

2. Бухгалтерія  підприємства складає список, платіжне  доручення і передає в відділення  комерційного банку.

3. Відділення  комерційного банку направляє  список у відповідну установу  комерційного банку.

4. Установа  комерційного банку передає список  в операційну частину.

5. Зарахування  суми на вклад

Для проведення безготівкових операцій платнику необхідно  бути вкладником даної установи банку.

На сьогодні актуальним є виплата  заробітної плати працівникам за допомогою банківських платіжних  карток. Так наприклад, ПриватБанк пропонує для працівників підприємств  – учасників зарплатних проектів, вклад “Скарбничка”, який особливий тим, що клієнт може взагалі не приходити до банку. Фахівець банку приходить до на підприємство й укладає з працівниками угоду та заявку на регулярний платіж. Послуга активізується, коли на рахунку з’являється перше надходження. Працівник сам вирішує, яку суму зі свого заробітку він хоче перераховувати на “Скарбничку”. Відсоток на цьому рахунку значно більший, аніж на зарплатній картці. На сьогодні ПриватБанк підписав зарплатні проекти з найбільшими підприємствами України, за якими передбачається емісія 70 тисяч зарплатних карт.

 

2.2. Списання сум з рахунків вкладів  за їх доручення. 

Безготівкові  розрахунки по вкладу здійснюються тільки за письмовим розпорядженням (дорученням) власника рахунка, які є разовими і довгостроковими.

Разові і довгострокові розпорядження  на списання сум із рахунків по вкладах  оформляються на бланках встановленої форми, у яких повинні бити вказані:

  • номер рахунка по вкладу;
  • прізвище, ім'я та по батькові вкладника;
  • номер поточного рахунка організації, на користь якої перераховуються кошти, її назва та ідентифікаційний код;
  • назва обслуговуючого банку;
  • вид платежу;
  • період платежу;
  • номер особового рахунка платника в організації - одержувача платежу;
  • сума платежу;
  • дата здійснення платежу.

Разове  розпорядження складається з  двох частин - "Доручення вкладника" та "Повідомлення". Зворотна сторона "Доручення вкладника" замінює  ордер на списання сум із вкладного  рахунка, а "Повідомлення" призначається  організації, на користь якої списується платіж. Довгострокове розпорядження  вкладник оформляє власноручно.

Працівник установи банку, відповідальний за виконання  довгострокових доручень вкладників, у день строку платежу слідкує  за своєчасним їх оформленням та проведенням:

- на підставі  довгострокового доручення заповнює  разове доручення окремо за  кожним видом платежу;

- проводить  операцію списання по особовому  рахунку вкладника, вказує вид  платежу і дату здійснення  операції;

- проставляє  на звороті "Доручення" разового  розпорядження залишки по вкладу та процент після списання платежу;

- виконує  операцію списання згідно з  технологією, яка використовується  для оформлення операцій по  вкладних рахунках фізичних осіб.

При разовому списанні вкладник самостійно заповнює бланк разового доручення, в якому  обов'язково вказує свою адресу. Отримавши  заповнене доручення, працівник банку перевіряє його, звіряє підпис зі зразком підпису і виконує операцію, аналогічну з довгостроковими розпорядженнями. [8,c.37]

Після закінчення операційного дня  контролер виводить суми списання із вкладів по видах платежів:

- сплата  за товари;

- квартирна  плата і комунальні послуги;

Безготівкові розрахунки фізичних осіб, їх види та проблеми організації в Україні