Дебіторська заборгованість. 3

    Процес  управління дебіторською заборгованістю вирішує наступні задачі:

• визначення обсягу інвестицій у дебіторську заборгованість по комерційному і споживчому кредиту;
• формування принципів та умов кредитної політики по відношенню до покупців продукції;
• визначення складу потенційних дебіторів;
• забезпечення інкасації дебіторської заборгованості;
• прискорення платежів за допомогою сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості.

    Дочірнє підприємство «Управління баштових кранів»  
ВАТ «Будмеханізація» відповідає міжнародному стандарту ISO 9001:2000 «Системи управління якості» з більш ніж 50-річним досвідом експлуатації та обслуговування  вантажопідйомної техніки.

    УБК – сучасне структуроване підприємство, яке надає повний комплекс послуг із застосуванням баштових кранів на будівельних майданчиках:

• монтаж-демонтаж кранів всіх типів;
• експлуатація вантажопідйомних кранів;
• сервісне обслуговування усіх типів та моделей баштових кранів;
• пропонуємо будівельним організаціям, які є власниками баштових кранів, повний комплекс послуг.

    УБК виконує роботи баштовими кранами  в межах міста Києва і Київської області, а також в інших регіонах України (Чернігів, Обухів, Житомир, Миколаїв, Запоріжжя, Луганськ, Суми, Полтава та ін.).

    На  підприємстві працює більш ніж 500 спеціалістів високого рівня, які забезпечують роботу:

1. Більш ніж 250 баштових кранів таких, як:

• JASO (Іспанія),

• SAN MARCO (SMT) (Італія),
• Liebherr (Німеччина);
• Виробництва Росії та України.

2. Більш ніж 70 одиниць спеціальної техніки, в тому числі:

• автомобільні крани, гусеничні крани та крани на спеціальному шасі вантажністю до 70 т,
• тягачі та причепи вантажністю до 60 т.

3. Крім загальноприйнятих підрозділів, які забезпечують процеси управління підприємством, на базі УБК є навчальний центр по підготовці робочих кадрів ;

4. Експертно-проектне підприємство ТОВ «Експертиза, проектування, сервіс», яке:

• виконує експертні обстеження вантажопідйомних кранів;

• розробляє проекти виконання робіт для будь-яких типів кранів;
• розробляє проекти кріплення баштових кранів до будівель;
• розробляє проекти фундаментів під баштові крани;
• виконує інші проектні та експертні роботи.

    В даний час в Україні відбуваються істотні зміни в господарській, економічній і соціальній діяльності підприємств. Це призводить до об’єктивної необхідності зміни системи контролю. 

    Для нормального функціонування всіх ланок народного господарства необхідно, щоб підприємці, ухвалюючи рішення, мали достовірну інформацію про фінансовий стан підприємства, особливо про стан дебіторської заборгованості, про законність і підтвержденість господарських операцій, в результаті яких вона виникла.

    Метою курсової роботи є освоєння методики та порядку проведення аналізу дебіторської заборгованості.

    У зв’язку з цим задачі курсової роботи наступні:

• дослідження економічної суті дебіторської заборгованості та їх виникнення в сучасних умовах господарювання;
• доповнення її класифікації й обґрунтування критеріїв визначення;
• удосконалення нинішньої методики обліку заборгованості та її рефінансування;
• здійснення аналізу і внутрішнього контролю дебіторської заборгованості спеціальним структурним підрозділом підприємства із проблемної дебіторської заборгованості.

    Предмет дослідження – дебіторська заборгованість підприємства,  
об’єкт дослідження – дебіторська заборгованість дочірнього підприємства «Управління баштових кранів» ВАТ «Будмеханізація» та її вплив на досліджуване підприємство.

    При дослідженні використовуються наступні методи:

    1)описовий;

    2)порівняльний;

    3)виявлення та визначення взаємозв’язків елементів досліджуваної системи, встановлення їх причинно-наслідкового характеру та параметрів;

    4)оцінка аналітичних результатів та обґрунтування висновків за цільовою метою дослідження. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    1.ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ АНАЛІЗУ  СТАНУ ДЕБІТОРСЬКОЇ  ЗАБОРГОВАНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

    1.1 Економічний зміст  поняття дебіторської  заборгованості підприємства 

    Для нормального функціонування всіх ланок народного господарства необхідно, щоб підприємці, ухвалюючи рішення, мали достовірну інформацію про фінансовий стан підприємства, особливо про стан дебіторської заборгованості, про законність і підтвержденість господарських операцій, в результаті яких вона виникла. [4, 27]

    Дебітори — це юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

    Дебіторська заборгованість — це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

    Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання  підприємством майбутніх економічних  вигод та може бути достовірно визначена  її сума. Майбутня економічна вигода від  дебіторської заборгованості полягає  в тому, що в результаті її погашення  в майбутньому відбудеться пряме  надходження грошових коштів або  отримання грошей на банківський  рахунок від здійснення факторингової  операції. [1]

      Факторинг — це вид фінансово-комерційних послуг, суть яких полягає у придбанні банками та іншими фінансовими організаціями боргів підприємств (зобов’язань з оплати поставлених товарів і виконаних робіт або послуг).

    Дебіторська заборгованість може бути погашена шляхом непрямого надходження грошових коштів, наприклад отримання активів  за допомогою бартерних операцій, отримання дивідендів акціями інших  підприємств тощо. [8, 95]

    Умовою  достовірної оцінки дебіторської заборгованості є договір,  
у якому конкретно визначено ціну за одиницю відвантаженої продукції,  
а також відвантажувальні документи, що підтверджують факт отримання покупцем певної кількості продукції за договірною ціною на зафіксовану суму.

    Якщо  дебіторська заборгованість виникла  внаслідок виконання робіт або  надання послуг, підставою для  її оцінки служать також договори підряду, акти приймання-здачі виконаних  робіт і послуг. Відвантажені товари, виконані роботи і послуги можуть бути оплачені векселями, які до їх погашення також обліковуються в сумі дебіторської заборгованості.

    Достовірність оцінки дебіторської заборгованості підтверджується  сумою належно оформлених векселів, а також умовами договорів  
купівлі-продажу або підряду. [8, 91]

    Дебіторська заборгованість класифікується в залежності від:

• термінів її погашення;
• ймовірності її погашення;
• оцінки її відображення в балансі.

    Розрізняють поточну і довгострокову дебіторську  заборгованість.

    Поточна дебіторська заборгованість — це сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців від дати балансу.

    Довгостроковою  дебіторською заборгованістю є сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу  
й буде погашена після дванадцяти місяців від дати балансу. [11, 33]

    Дебіторська заборгованість спричиняє вилучення  коштів з обороту підприємств, що негативно позначається на їх фінансовому  стані, а несвоєчасна оплата боргів і зобов’язань веде до залучення  в оборот коштів, які належать іншим  підприємствам. 
 
 
 
 
 
 

    1.2 Система показників розрахунку дебіторської заборгованості підприємств     

    Узагальнюючим показником дебіторської заборгованості є її оберненість. Розраховується фактична та очікувана обіговість на разі умов договорів.

    Оберненість виступає взагалі показником ліквідності і якості дебіторської заборгованості, вона розраховується як відношення відвантаженної продукціії за реалізаційними цінами до середньої дебіторської заборгованості за аналізований період:

    Кобдз=ОВП/СДЗ, (1.21)

    де, Кобдз – коефіцієнт оберненості  дебіторської заборгованості, раз;

    ОВП – обсяг відвантаженої продукції  за реалізаційними цінами;

    СДЗ – середня дебіторська заборгованість за аналізований період.

    Цей коефіцієнт показує, скільки раз дебіторська заборгованість створюється на підприємстві і надходить йому за аналізований період.

    Оберненість дебіторської заборгованості можна розрахувати в днях. Цей показник розраховується в два способи:

• як відношення кількості днів в аналізованому періоді до коефіцієнта обіговості:

    Одз=Дн/Кобдз, (1.22)

    де, Одз – оберненість дебіторської заборгованості;

    Дн  – дні аналізованого періоду;

    Кобдз – коефіцієнт оберненості дебіторської заборгованості, раз;

• як відношення додатка суми заборгованості на кінець періоду і тривалості аналізованого періоду до обсягу відвантаження продукції за реалізаційними цінами:

    Одз=ДЗк*Дн/ОВП, (1.23)

    де, Одз – оберненість дебіторської заборгованості;

    Дн  – дні аналізованого періоду;

    ДЗк – сума дебіторської заборгованості за аналізований період;

    ОВП – обсяг відвантаженної продукції  за реалізаційними цінами. 

    Досліджується також тривалість надходження коштів у дебіторській заборгованості. Вона розраховується за формулою:

    Тдз=СЗ*Дн/ДО (1.24)

    де, Тдз – тривалість надходження  коштів в дебіторській заборгованості, дні;

    СЗ  – середні залишки заборгованості по розрахунках дебіторів;

    Дн  – дні аналізованого періоду;

    ДО  – сума дебетового обороту по розрахунках  дебіторів.

    Окремо  підраховують суму збитків підприємства від несвоєчасної сплати дебіторської заборгованості. Як правило, суму простроченої дебіторської заборгованості помножують на ставку банківського процента за цей період і потім віднімають суму отриманої пені. Інша методика розрахунку збитків: від простроченої суми дебіторської заборгованості віднімають її суму. Скориговану на індекс інфляції за цей період і суму отриманої пені. [15, 249]

    Для аналізу дебіторської заборгованості також визначають період погашення  дебіторської заборгованості:

    Длдз=Т/Кдз (1.25)

    де, Длдз – тривалість погашення дебіторської заборгованості;

    Т – дні;

    Кдз – коефіцієнт оберненості дебіторської заборгованості.

    Чим триваліший період погашення, тим більший ризик її неповернення.

    Цей показник необхідно розглядати по юридичним  та фізичним особам, видам продукції, умовам розрахунків, тобто умовам заключення договорів.

    Доля  дебіторської заборгованості в загальному об’ємі оборотних засобів розраховується за формулою:

    Удз=ДЗ/СО*100 (1.26)

    де, Удз – питома вага дебіторської заборгованості в загальному об’ємі оборотних засобів, %;

    ДЗ  – середня величина дебіторської заборгованості;

    СО  – об’єм оборотних засобів.

    Чим вищий цей показник, тим менш мобільна структура майна підприємства.

    Доля  сумнівної заборгованості в складі дебіторської заборгованості розраховується за формулою:

    Усдз=СЗ/ДЗ*100 (1.27)

    де, Усдз – питома вага сумнівної заборгованості в складі дебіторської;

    СЗ  – сумнівна заборгованість.

    Цей показник характеризує «якість» дебіторської заборгованості. Тенденція його росту свідчить про зниження ліквідності.

    Показники оберненості дебіторської заборгованості можна порівнювати в динаміці, із середніми по галузі тощо.

    Якщо  в обліковій політиці підприємства у момент реалізації зараховують надходження грошей на розрахунковий рахунок, то у склад дебіторської заборгованості необхідно вносити статтю «Товари відвантаженні». 

    1.3 Сутність та інформаційне забезпечення аналізу дебіторської заборгованості підприємства 

    У сучасних у мовах господарювання, за наявності конкуренції як невід’ємного елемента ринкової економіки та складнощів реалізації та збуту продукції підприємства продають її, використовуючи форми  послідовної оплати. Таким чином  у підприємств з’являється дебіторська заборгованість.

    Дебіторська заборгованість – це суми, заборговані  покупцями і замовниками.

    Необхідно розрізняти нормальну і прострочену  заборгованість. Наявність простроченої заборгованості, як і невиправдане збільшення дебіторської заборгованості, призводить до створення фінансових труднощів, нестачі фінансових ресурсів для придбання виробничих запасів, виплати заробітної плати тощо. [16, 24]

    Природно, що підприємства  зацікавленні продавати продукцію замовникам, які своєчасно оплачують рахунки, незалежно  від контролюючих заходів, розроблених підприємством з метою запобігання збутові продукції неплатоспроможним покупцям і замовникам. Ці рахункові реєстри містять необхідну інформацію для аналізу якості дебіторської заборгованості. На основі відомості цілеспрямовано здійснюють ранжування цієї заборгованості за термінами оплати рахунків.

    Метод ранжування допомагає керівництву  підприємства раціонально керувати дебіторською заборгованістю (активами) й усіма розрахунковими операціями.

    Аналіз  дебіторської заборгованості має особливе значення в періоди інфляції, коли така іммобілізація власних оборотних коштів стає особливо невигідною.

    В залежності від розміру дебіторської заборгованості, кількості розрахункових  документів та дебіторів аналіз її рівня можна проводити як суцільним, так і вибірковим методом. Загальна схема контролю і аналізу, як правило, включає в себе декілька етапів. [16, 31]

    Етап 1. Задається критичний рівень дебіторської заборгованості; всі розрахункові документи, віднесені до заборгованості, що перевищують критичний рівень, перевіряються в обов’язковому порядку.

    Етап 2. Із розрахункових документів, що залишились проводиться контрольна вибірка. Для цього використовуються різні способи.

    Етап 3. Перевіряється реальність сум  дебіторської заборгованості у відібраних розрахункових документах. В окремих випадках, можуть направлятися листи контрагентам з проханням підтвердити реальність проставленої в документі чи в обліку суми.

    Етап 4. Оцінюється значимість виявлених  помилок. При цьому можуть використовуватися  різні критерії.

    Особливу  увагу слід приділяти аналізу  даних про резерви сумнівних  боргів і фактичним втратам, пов’язані з непогашенням дебіторської заборгованості. Нашій країні ще недостатньо досвіду з вирахування резерву сумнівних боргів. В економічно розвинутих країнах компанії в процесі підготовки звітності найчастіше начисляють резерв в відсотках по відношенню до загальної суми дебіторської заборгованості, при цьому варіації можуть бути дуже значними.

    Дебіторська заборгованість має значну питому вагу в складі поточних активів і впливає на фінансовий стан підприємства. Значення аналізу дебіторської заборгованості особливо зростає в період інфляції, коли іммобілізація власних оборотних активів стає дуже невигідною. [26, 148]

    Джерело аналізу — баланс підприємства.

    Для внутрішнього аналізу застосовуються також дані аналітичного обліку.

    У найзагальнішому вигляді зміни  в обсязі дебіторської та кредиторської  заборгованості за звітний період можуть бути охарактеризовані даними горизонтального  та вертикального аналізу балансу.

    Особливу  увагу в процесі аналізу дебіторської заборгованості приділяють статті «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги», яка має найбільшу питому вагу в загальній сумі дебіторської заборгованості.

    Згідно  з національними стандартами  бухгалтерського обліку ця дебіторська  заборгованість відображається в балансі  за чистою реалізаційною вартістю, тобто як сума дебіторської заборгованості за мінусом сумнівних та безнадійних  боргів.

    За  балансом визначають:

    — первісну вартість дебіторської заборгованості;

    — резерв сумнівних боргів;

    — чисту реалізаційну вартість.

    З метою аналізу розрахунків з  покупцями і замовниками складається  аналітична таблиця за формою таблиці 1.1.

    Таблиця 1.1

    Аналіз  дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги 

    За  даними цієї аналітичної таблиці  визначають:

    1) загальну суму дебіторської заборгованості;

    2) заборгованість щодо окремих  покупців, замовників і строків  виникнення заборгованості понад  один рік. Таку заборгованість за наявності виправдувальних документів можна віднести до позареалізаційних витрат і списати на збитки як дебіторську заборгованість, стосовно якої минув строк позовної давності, або записати (з рішення інвентаризаційної комісії) до резерву сумнівних боргів;

    3) за даними відомості обліку розрахунків з покупцями і замовниками (або попередньої аналітичної таблиці) складається така аналітична таблиця, наприкладі таблиця 1.2, за якою аналізується стан дебіторської заборгованості за часом виникнення.

    Таблиця 1.2

    Аналіз стану дебіторської заборгованості

    Регулярне ведення такої відомості дає  змогу бухгалтеру аналізувати дебіторську  заборгованість і своєчасно вживати  заходів для усунення простроченої заборгованості. Цей аналіз здійснюється за даними внутрішньої звітності підприємства і використовується для потреб управління. Але, як відомо, для зовнішніх користувачів інформації також дуже важливий стан дебіторської заборгованості підприємства, бо зростання її завжди свідчить про фінансову нестабільність. За даними бухгалтерської звітності (ф. 1, ф. 2) можна визначити низку показників, що характеризують стан дебіторської заборгованості. [23, 78-80]

    До  цих показників належать:

    1. Оборотність дебіторської заборгованості:

    Од = В : Д, (1.31)

    де  Од — оборотність дебіторської заборгованості;

    В — виручка від реалізації продукції;

    Д — середня дебіторська заборгованість.

    2. Період погашення дебіторської  заборгованості:

    Пд = 360 днів : Од, (1.32)

    де Пд — період погашення дебіторської заборгованості;

    Од — оборотність дебіторської заборгованості.

    3. Частка дебіторської заборгованості  в загальному обсязі поточних активів:

    Да = [Дз : Па] 100, (1.33)

    де Да — частка дебіторської заборгованості в поточних активах;

    Дз  — дебіторська заборгованість;

    Па  — поточні активи (2 + 3 розділ активу балансу).

    4. Відношення середньої величини  дебіторської заборгованості до  виручки від реалізації визначається  за формулою:

    Дз = Д : В, (1.34)

    де Д — середня величина дебіторської заборгованості;

    В — виручка від реалізації продукції.

    5. Частка сумнівної дебіторської  заборгованості в загальному  обсязі заборгованості, %.

    Показник  сумнівної дебіторської заборгованості може бути взятий з балансу (рядок 162 ф. 1).

    Методика  аналізу показників оборотності  дебіторської заборгованості: дані за звітний період порівнюють з даними за минулий рік (або інший звітний  період), визначають зміни і вивчають причини цих змін, їхню якісну характеристику.

    Деякі показники за минулий період (оборотність  дебіторської заборгованості, або відношення середньої величини дебіторської заборгованості до виручки від реалізації) переносяться з розрахунку, складеного за підсумками минулого року чи іншого виробничого  періоду. [6, 26]

    Якщо  порівняти показники дебіторської заборгованості, можна зробити висновок щодо того, поліпшився чи погіршав стан розрахунків з покупцями проти  минулого року. Якщо на підприємстві зросла сумнівна дебіторська заборгованість, а також загальна частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі оборотних коштів, то можна зробити висновок про зниження ліквідності поточних активів у цілому, а отже, про погіршання фінансового стану підприємства. Важливим у процесі аналізу дебіторської заборгованості є контроль за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості. [6, 32]