Державні позабюджетні фонди України, їх завдання та джерела створення

ПЛАН

ВСТУП            

РОЗДІЛ  1. ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ ТА МЕХАНІЗМ                  ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОЗАБЮДЖЕТНИХ ФОНДІВ                         

1.1. Виникнення, етапи становлення  та розвиток  позабюджетних фондів  України            

1.2. Державні позабюджетні фонди України, їх завдання та джерела створення

РОЗДІЛ  2. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ВИКОНАННЯ  ОСНОВНИХ ПОЗАБЮДЖЕТНИХ ФОНДІВ УКРАЇНИ .     

ВИСНОВКИ           

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ      

ВСТУП

      Актуальність  теми дослідження. У сучасних умовах значення централізованих позабюджетних цільових фондів зростає в умовах нестабільності економічних відносин, низького збирання бюджетних доходів, збільшення соціальних видатків держави. Необхідність створення позабюджетних цільових фондів викликана об’єктивною закономірністю існування та розвитку суспільства, що пов’язано в першу чергу з необхідністю перерозподілу фінансових ресурсів для вирішення найбільш важливих соціально-економічних завдань, не передбачених бюджетом.

      Одним з  основних завдань сучасного періоду  проведення ринкових реформ в  Україні є реформування соціальної сфери і якісне оновлення системи соціальних гарантій, соціального захисту та соціального забезпечення, що особливо підкреслює актуальність дослідження в курсовій роботі.

      Різні аспекти створення спеціальних фондів та управління ними досліджують такі сучасні вчені у сфері фінансового управління, як: Волощук Г.О., Бондар І.К., Гнибіденко І.Ф., Лагутін В.Д., Лібанова Е.М., Мандибура В.О., Новікова О.Ф., Новіков В.М., Онікієнко В.В., Пирожков С.І., Сахань І.Я., Василенко Л.І, Черняк В.К., Чухно А.А., Шклярський Ю.О. та інші.

      Метою дослідження в курсовій роботі є визначення сфери фінансових відносин, що виникають при формуванні, розподілі та використанні фінансових ресурсів централізованих позабюджетних цільових фондів.

      Досягнення  зазначеної мети вимагає вирішення  наступних завдань:

      - здійснити  аналіз існуючих поглядів учених  на природу централізованих позабюджетних  цільових фондів;

      - визначити  поняття та розкрити істотні  риси, ознаки та особливості позабюджетних  цільових фондів як самостійної ланки фінансової системи;

      - здійснити  класифікацію фондів грошових  ресурсів;

      - визначити  основні функції та повноваження  централізованих позабюджетних  цільових фондів;

      - охарактеризувати  порядок формування, розподілу та  використання фінансових ресурсів  централізованих позабюджетних  цільових фондів у фінансовій системі України;

      - здійснити  на підставі вивчення та аналізу діючого законодавства України розробку конкретних пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства в частині, що регулює діяльність централізованих позабюджетних цільових фондів.

      Об’єктом  дослідження в курсовій роботі виступають позабюджетні цільові фонди України, як складова фінансової системи України.

      Предметом  дослідження є порядок формування, розподіл та використання фінансових ресурсів централізованих позабюджетних цільових фондів.

      В якості  інформативної бази курсової  роботи виступили нормативно-правові  акти з питань формування і  використання державних цільових  фондів, літературні джерела з  теми дослідження, матеріали спеціалізованої періодичної преси

      Курсова складається із вступу, основної частини висновків, списку літератури . У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми дослідження, визначаються мета, завдання, предмет, об’єкт, інформативна база та методи дослідження. Основна частина присвячена дослідженню визначеної проблеми. У висновках сформульовано основні результати роботи.

РОЗДІЛ  1. ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ ТА МЕХАНІЗМ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОЗАБЮДЖЕТНИХ ФОНДІВ.

1. Виникнення, етапи становлення та розвиток  позабюджетних фондів України.

       Світова історія становлення та розвитку фінансової системи показує, що цільові фонди грошових ресурсів з’явились задовго до виникнення єдиного централізованого грошового фонду держави – бюджету.

      Дані фонди  створюються з точно визначеним  цільовим призначенням – вирішення  соціальних завдань суспільства (наприклад, фінансування виплати пенсій, матеріальної допомоги і т. ін.).

      Позабюджетні  фонди - це форма перерозподілу  і використання фінансових ресурсів, що залучає держава для фінансування  деяких суспільних потреб і  комплексно їх витрачає на  основі оперативної самостійності. В західних країнах число таких фондів коливається від 30 до 80.

      Можна виділити  наступні причини, що обумовлюють  необхідність формування позабюджетних  фондів:

      1) Динамічна  зміна економічної обстановки  нерідко визначає необхідність  прийняття досить швидких управлінських  рішень, у тому числі й в області перерозподілу фінансових ресурсів.

      2) Важливим  фактором, що обумовлюють доцільність утвору позабюджетних фондів, виступає й дефіцит бюджету. Перевищення видатків над доходами вимагає не тільки вишукування додаткових фінансових ресурсів для покриття, але й перегрупування коштів, що надходять від підприємств, організацій, установ і населення в покриття певних видів видатків.

      3)  Нарешті, різноманіття форм власності й господарювання диктує необхідність застосування нових методів

      В залежності  від цільового призначення позабюджетні  фонди поділяються на економічні  і спеціальні, а у відповідності  із рівнем управління – на державні і регіональні (місцеві).

      Позабюджетні  фонди дозволяють:

      1) Впливати  на процес виробництва шляхом  фінансування, субсидування, кредитування  вітчизняних підприємств;

      2) Забезпечувати  природоохоронні заходи, фінансуючи  їх за рахунок спеціально визначених  джерел і штрафів за забруднення околишнього середовища;

      3) Надавати  спеціальні послуги населенню  шляхом виплати допомог, пенсій, субсидування і фінансування  соціальної інфраструктури в цілому;

      4) Надавати  позики, у тому числі і закордонним партнерам, включаючи іноземні держави.

      Організація  функціонування позабюджетних фондів  знаходиться під веденням державних органів влади – центральних, республіканських, місцевих. Порядок їх формування і використання регламентується відповідним законодавством.

      Утворення  державних цільових фондів відбувається або шляхом відокремлення видатків Державного бюджету на певні цілі, що мають першочергове значення для країни в даний момент, або через формування спеціальних фондів, які мають самостійні джерела доходів.

      Джерела  формування позабюджетних фондів  визначається характером і масштабністю  завдань, для реалізації яких вони створюються.

      Напрямок  витрачання коштів, які поступають у позабюджетні фонди, обумовлюється призначенням фондів, конкретними економічними умовами і складом розроблених і реалізаційних програм.

      Частина  коштів направляється на засновницьку діяльність і вкладається у цінні папери. Позабюджетні фонди можуть виступати інвесторами і учасниками фінансового ринку у зв’язку із тим, що :

      По-перше - не рідко використання грошових засобів не співпадає із часом їх утворення,

      По-друге  – доходи від інвестицій являються  додатковими джерелами формування  і фінансування затрат відповідного фонду .

      Позабюджетні  фонди за основним напрямком  своєї діяльності звільнені від сплати податків, державних і митних сплат. Правом перетворення позабюджетних фондів володіють державні і місцеві органи. Позабюджетні фонди, які створюються на державному рівні, як правило, характеризуються виявленням частини, яку передають в розпорядження територіальних владних структур. Це досягається шляхом визначення частини податків, які поступають в державні і місцеві позабюджетні фонди. За таким типом будуються Пенсійний фонд, Фонд Державного соціального страхування, Державний фонд зайнятості населення та ін.

      На сьогоднішній  день в Україні створено і  діють чотири із п’яти передбачених  Основами законодавства про загальнообов’язкове  державне соціальне страхування цільові страхові фонди. При цьому між ними чітко розподілено сфери функціонування:

       1. Пенсійний  фонд України,

       2. Фонд  загальнообов’язкового державного  соціального страхування України на випадок безробіття,

       3. Фонд  соціального страхування з тимчасової втрати працездатності,

       4. Фонд  соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

      Питання  створення медичного страхування  знаходиться на етапі законопроектів, що розглядаються у Верховній  Раді України.

      Ще одним  централізованим позабюджетним  цільовим фондом в Україні, який  можна розглядати як фонд соціального направлення, є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

      Різновидом позабюджетних фондів держави є Громади. У Законі "Про місцеве самоврядування в Україні" використовується поняття "територіальна громада". Місцева громада - це більш складне явище з різними акторами й позиціями. Складовими місцевої громади, якщо розглядати її як системне утворення, окрім громадян (членів територіальної громади), є також юридичні особи (в тому числі, громадські і благодійні організації, органи самоорганізації населення, громадські установи, бізнес-структури та ін.), що можуть виконувати різні ролі й займати різні позиції.

      Централізовані  позабюджетні цільові фонди є  відносно новими інститутами  фінансового ринку. Тому відсутність єдиного законодавчого акту, який би визначав правовий статус централізованих позабюджетних цільових фондів, та суперечливість, нестабільність і безсистемність існуючого законодавства щодо регулювання діяльності зазначених фондів, в якому домінують публічно-правові засади та спрямованість на захист публічних інтересів, є реальним фактором, який привертає увагу науковців до цих проблем.

      Дані фонди є достатньо динамічним елементом фінансової системи. Це обумовлено тим, що вони, на відміну від державного бюджету, знаходяться у розпорядженні спеціального державного органу. Тому, у порівнянні з бюджетом, перерозподіл всередині позабюджетних фондів і їх використання здійснюється більш оперативно. Крім того, через державний бюджет, як показала практика минулих років, не завжди вдавалось достатньо послідовно проводити в життя ті чи інші соціальні і економічні програми. Це пов’язано з тим, що у державному бюджеті доходи не закріплені за конкретними видами видатків, тому видатки на конкретні програми, як правило, виявляються урізаними. А також, окремі повноваження публічної влади мають особливе значення і потребують постійного та безперебійного фінансування, зокрема фінансування соціально значущих державних потреб (наприклад, пенсійне забезпечення), що не завжди можна здійснити шляхом розподілу грошових ресурсів через бюджетну систему. Тому такі потреби повинні мати відповідне гарантоване фінансове забезпечення

1.2. Державні позабюджетні фонди України, їх завдання та джерела створення

       Чинне законодавство України дозволяє мати на території України державні позабюджетні фонди. За цільовим призначенням вони можуть бути соціальними та економічними. За допомогою коштів цих фондів надається допомога як населенню, так  і для розвитку економіки, окремих галузей виробництва. Особливу роль у сучасних умовах відіграють позабюджетні фонди соціального призначення. 

Пенсійний фонд України

      Для забезпечення виконання Закону України "Про пенсійне забезпечення в Україні” був створений Пенсійний фонд України як самостійна система. Він є не тільки централізованим фондом коштів держави. Він вважається централізованим органом державної виконавчої влади, здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення. Кошти фонду не входять до Державного бюджету і не можуть бути використані на інші цілі, крім виплати пенсій і допомоги. Але в деякі роки скрутне економічне становище вимагає об’єднання коштів Пенсійного фонду України з коштами державного бюджету. Так, до 1997 року Пенсійний фонд включався в Державний бюджет України, а Фонд соціального страхування був позабюджетним. В 2000р. Законом "Про державний бюджет на 2000 рік” Фонд соціального страхування включено до Державного бюджету, а Пенсійний фонд виділено як державний позабюджетний фонд.

      Платниками внесків є підприємства й організації, незалежно від форм власності та господарювання, виду діяльності та галузевої належності, громадяни–підприємці, які використовують працю фізичних осіб на умовах найму, та всі працюючі громадяни, в тому числі ті, що працюють за угодами цивільно-правового характеру.

      Порядок сплати внесків до Пенсійного фонду регулюється Інструкцією Пенсійного фонду. Верховна Рада України, затверджуючи Державний бюджет України на 1997 рік, зменшила ставку внесків підприємств, установ та організацій до Пенсійного фонду з 37% до 32% від фонду оплати праці.

      Бюджет цього Фонду формується, насамперед, за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами, установами та організаціями. Кошти відносять на собівартість продукції, а в бюджетних установах це передбачено окремою статтею кошторису - на утримання установи. Крім того, до надходжень Фонду відносяться внески на обов'язкове державне пенсійне страхування громадян, які працюють, у розмірі 1 %  або 2% заробітної плати, а також кошти Державного бюджету на виплату окремих видів пенсії і допомог, добровільні внески підприємств, організацій, населення й інші надходження.

Головні завдання Пенсійного фонду України:

- забезпечення фінансування  витрат на виплату пенсій відповідно  до Закону України "Про пенсійне  забезпечення в Україні”, пенсій  військовим і працівникам органів  внутрішніх справ, допомоги на  дітей, а також інших витрат, покладених  чинним законодавством на цей  фонд;

- акумуляція внесків, призначених  для пенсійного забезпечення  і виплати допомоги;

- участь у фінансуванні  державних, регіональних і обласних  програм соціальної підтримки  пенсіонерів, інвалідів, інших категорій  населення й у страхуванні  здоров'я пенсіонерів через страхові  компанії;

- організація міжнародного  співробітництва  в сфері пенсійного забезпечення, зокрема, щодо виплати пенсій громадянам, що виїхали за межі України;

- контроль за вчасним  і повним надходженням страхових  внесків до цього фонду;

- розробка одночасно з  затвердженням Фонду соціального  страхування України за згодою  з Міністерством фінансів, Міністерством  праці і Міністерством соціального  забезпечення України пропозицій  про встановлення тарифів для  внесків на соціальне страхування (з урахуванням витрат на пенсійне  забезпечення і соціальне страхування) і подання їх Кабінету Міністрів  України;

- фінансування витрат, пов'язаних  з виплатою державних пенсій, допомоги й інших виплат, передбачених  законодавством України;

- визначення порядку використання  і забезпечення контролю за  правильним використанням коштів  Фонду;

- приймати разом із  Міністерством фінансів України, Міністерством праці і Міністерством  соціального забезпечення України  Мінпраці, Мінфіном і Мінсоцзабезпечення  рішень про розміри відрахувань  із підприємств і організацій на виплату пільгових пенсій у залежності від небезпеки, шкідливості, складності робіт і інших умов праці;

- брати участь у підготовці  нормативних актів, спрямованих  на удосконалення системи пенсійного  забезпечення і порядку підвищення  розміру пенсій у зв'язку зі  зміною індексу споживчих цін  і підвищення заробітної плати; 

- участь у підготовці  пропозицій до державних програм  соціального розвитку і підвищення  рівня народного добробуту, у  розробці проектів міжурядових  договорів із питань пенсійного  забезпечення і фінансування  витрат на виплату пенсій громадянам, що приїхали на постійне проживання  в Україну з інших країн  і які виїхали за її межі.

Пенсійний фонд України має право займатися комерційною діяльністю, головними напрямками якої є:

- вкладення коштів у  короткострокові і довгострокові  кредити, цінні папери державних  органів, акціонерних товариств, фондових  і товарних бірж, у комерційні  банки;

- створення підприємств, участь у комерційних структурах (банки, страхові компанії, торгові  доми, спільні підприємства, акціонерні  товариства);

- проведення грошово-речових  лотерей, добродійних вечорів, рекламно-інформаційні  заходів (добродійні теле- і радіопрограми, спеціальні випуски в періодичній  пресі).

Порядок стягнення страхових внесків на пенсійне забезпечення, перерахування добровільних внесків й інших надходжень, зарахування коштів Пенсійного фонду України на відповідні рахунки, їх облік і використання затверджує правління Фонду за згодою з Міністерством фінансів і Національним банком України.

Кошти Пенсійного фонду України використовуються на фінансування таких заходів:

- виплата пенсій за  віком (у тому числі працюючимпенсіонерам), по інвалідності, при втраті годувальника, за вислугу років, соціальних  і інших пенсій, встановлених законодавством України;

- виплата допомоги з догляду за дитиною і щомісячної допомоги на кожну дитину після досягнення нею віку, встановленого чинним законодавством;

- підвищення пенсій у  зв'язку зі зміною індексу споживчих  цін і збільшення заробітної  плати;

- реалізація державних, регіональних  і обласних програм соціальної  підтримки пенсіонерів, інвалідів, дітей та інших категорій населення;

- забезпечення поточної  діяльності й утримання органів  управління Фонду;

- поліпшення матеріально-технічної  бази системи Фонду, органів і  установ соціального забезпечення;

- організація роз'яснювальної  роботи серед населення і здійснення  інших заходів відповідно до  завдань Пенсійного фонду України.

Фонд організує облік і одержує інформацію від підвідомчих організацій і установ, подає зведені дані відповідним статистичним і іншим органам, відповідає  за вчасне і повне фінансування витрат на виплату пенсій і допомоги за рахунок своїх коштів.

Пенсійний фонд України, його управління в Автономній Республіці Крим, областях і м. Києві та Севастополі є юридичними особами, мають штампи і печатки встановленого зразка, рахунки в установах банків.

Фонд соціального страхування України

Для цілей соціального страхування громадян України Кабінет Міністрів України створив Фонд соціального страхування України. До нього направляється частина коштів від внесків на державне соціальне страхування підприємств, установ, організацій і кооперативів, розташованих на території країни, незалежно від їх відомчого підпорядкування, форм власності і господарювання, а також громадян, які працюють в умовах оренди або займаються індивідуальною трудовою діяльністю. Кошти Фонду не підлягають оподатковуванню, грошовим, митним зборам, не входять до складу державного бюджету України, якщо інше не регламентується Законом України "Про державний бюджет”.

Всі організації України, де працюючі підлягають державному соціальному страхуванню, а також особи, які наймають окремих громадян за трудовими договорами, відповідно до чинного законодавства, зобов'язані платити страхові внески, а також вносити до Фонду суми: отримані у встановленому порядку від своїх працівників за видані путівки на санаторно-курортне лікування, відпочинок і туристичні подорожі; витрат на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, причиною якої є виробничі травми і професійні захворювання в результаті порушення адміністрацією правил техніки безпеки; у зв'язку з підвищеною захворюваністю з вини адміністрації, а також травми, що одержали з вини інших організацій або окремих осіб; нарахованої пені у випадку несплати страхових внесків у встановлений термін і штрафи.

Всі юридичні і фізичні особи, які здійснюють платежі в цей Фонд, зобов'язані реєструватися як страховики за місцем свого знаходження.

Страхові внески на соціальне страхування платяться за тарифами, встановленими законодавством України.

Страхові внески нараховують, виходячи з встановленого тарифу внесків на соціальне страхування і заробітної плати всіх працюючих, що підлягають соціальному страхуванню, у тому числі штатних, позаштатних, сезонних, тимчасових, тих, що працюють за сумісництвом або виконують разові і короткострокові роботи при наявності укладених із ними письмових трудових угод.

За рахунок коштів Фонду соціального страхування здійснюються витрати на такі цілі: виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, з вагітності і пологам, при народженні дитини, на поховання; організацію санітарно-курортного лікування, відпочинок працюючих, їх дітей, ветеранів і інвалідів.

Кошти Фонду можуть витрачатися лише згідно з їх цільовим призначенням у встановленому порядку. Витрати за рахунок внесків сплачуються страхувальником із його каси або через його поточний рахунок в установі банку. Для бухгалтерії страхувальника підставою для виплати допомоги за рахунок коштів Фонду є відповідні законодавчі і нормативні документи. Допомогу за поточний місяць виплачують у терміни, встановлені для виплати заробітної плати за другу половину місяця.

Страхувальники не мають права припиняти виплату допомоги навіть у тих випадках, коли суми нарахованих внесків і інших платежів у Фонд соціального страхування не покривають фактичних витрат на виплату допомоги.

У випадках, якщо витрати, оплачені страхувальником за звітний квартал, перевищують нараховану на цей квартал суму внесків і інших платежів, різницю між сумою витрат і сумою внесків зараховують у рахунок оплати наступного кварталу.

Контроль за вчасним і повним надходженням внесків і інших платежів, а також правильністю витрат коштів Фонду соціального страхування здійснюють страхувальники, органи Фонду соціального страхування України, державна податкова адміністрація.

Фонд сприяння зайнятості населення

Фонд сприяння зайнятості населення був створений відповідно до Закону України "Про зайнятість населення”. Він є самостійною фінансовою системою, що може створювати відповідні умови для фінансування витрат, пов'язаних із забезпеченням зайнятості.

Джерела формування Фонду такі:

- кошти державного і  місцевих бюджетів;

- обов'язкові внески підприємств, установ і організацій усіх  форм власності незалежно від  виду діяльності;

- добровільні внески громадян, закордонних фірм й інші надходження;

- кошти служби зайнятості  за надані послуги підприємницьким  структурам;

- цільові фінансові відрахування  підприємств у випадках невиконання  квоти з утворення спеціалізованих  робочих місць для працевлаштування  інвалідів, у випадках відмови  від наймання на роботу в  рахунок 5% квоти, у випадках порушення  термінів інформування служби  зайнятості  при звільненні працівників.

Нормативи обов'язкових відрахувань у Фонд визначає кожний рік Верховна Рада України при затвердженні бюджету. Фонд сприяння зайнятості населення створюється на державному і місцевому рівнях.

Бюджет Фонду сприяння зайнятості на наступний рік розробляється на підставі державних і регіональних програм і затверджується Кабінетом Міністрів України або відповідними місцевими державними адміністраціями. Державний центр зайнятості, а також  обласні, районні і міські центри зайнятості в межах передбачених асигнувань самостійно розпоряджаються коштами Фонду.

Підприємствам із місцевого фонду зайнятості можуть видаватися субсидії на виконання заходів, пов'язаних із підвищенням рівня зайнятості населення. Розмір субсидій затверджується в регіональних програмах зайнятості. Підприємства можуть одержувати з фонду зайнятості кредити на цілі, передбачені в програмах, на умовах повернення в передбачені терміни.

Видані і не повернуті в терміни кредити підлягають стягненню в примусовому порядку. Відповідальність за правильне нарахування і вчасну сплату коштів у Фонд зайнятості лягають на платників. Всі підприємства зобов'язані зареєструватися як платники в службі зайнятості за місцем свого знаходження.

Сума бюджетних асигнувань Фонду сприяння зайнятості населення щороку затверджується в державному бюджеті України окремим рядком.

Фонд сприяння конверсії

Фонд сприяння конверсії був створений постановою Кабінету Міністрів України в 1992 році.

Джерелом формування цього фонду виступають такі кошти:

- відрахування від собівартості  товарної продукції (робіт, послуг), що випускають підприємства оборонного  комплексу, передбачених Програмою  надзвичайних заходів для стабілізації  економіки і виходу її з  кризового стану;

- 50% сум виручки від  продажу незавершених будівельних  об'єктів, що передбачалися для  виробництва і розробок військової  техніки й озброєння і які  не можуть бути використані  в цивільному виробництві;

- 10% амортизаційних відрахувань  на повне відновлення основних  фондів підприємства й організацій, що підлягають конверсії (з їх  згоди);

- частина коштів, отриманих  від продажу військової техніки  й озброєння, які звільняються  в процесі скорочення Збройних  Сил;

- цільових асигнувань  з державного бюджету;

- добровільних внесків  українських і закордонних юридичних  і фізичних осіб, інших надходжень.

Кошти Фонду зберігаються на окремому рахунку в банку. Суми внесків у Фонд платники визначають самостійно.

Відрахування 3% від вартості товарної продукції, що випускається підприємствами оборонного комплексу, включається щомісяця до витрат виробництва, виходячи з суми фактичної собівартості товарної продукції за останній місяць.