Міністерство  освіти і науки України

Прикарпатський  націоннальний університет 

ім. В. Стефаника 

      Кафедра:_________________________________ 
 
 
 

      Курсова робота

      на  тему:

      Державні санкції та відповідальність у сфері податкового законодавства 

      Виконав: _____________________

      _____________________

      Перевірив:____________________

      ____________________ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      м. Івано-Франківськ

      2011

     План

     Вступ..................................................................................................................3 

     1. Характеристика відповідальності у сфері податкового законодавства України

     1.1. Відповідальність у сфері податкового законодавства ...........................5

     1.2. Підстави застосування відповідальності  у сфері податкового законодавства………………………………………………………………………...9

     2. Види відповідальності, які застосовуються  у сфері податкового  законодавства України

     2.1. Адміністративна відповідальність  у сфері податкового законодавства.............................................................................................................13

     2.2.  Особливості застосування  фінансових  санкцій у сфері податкового законодавства……………………………………………………………………….16

     2.3. Кримінальна відповідальність у сфері податкового законодавства............................................................................................................. 

     Висновок..........................................................................................................23

     Список  використаної літератури………………………………………...24

     Додатки............................................................................................................25. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Вступ

     Податки  являють  собою  обов'язкові  збори,  стягнуті державою із суб'єктів, що хазяюють, і з громадян по ставці, встановленій в законному порядку. Податки є необхідною ланкою економічних відносин у суспільстві з моменту виникнення держави. Розвиток і зміна форм державного устрою завжди супроводжується перетворенням податкової системи.

     У сучасному цивілізованому суспільстві  податки – основна форма доходів держави. Крім цієї сугубо фінансової функції податковий механізм використовується для економічного впливу держави на суспільне виробництво, його динаміку і структуру, на стан науково-технічного прогресу.

     Кожна людина повинна реально уявляти, як складаються його відносини з державою з приводу оподатковування. Знання податкових проблем є частиною загальноекономічної культури бізнесу.

     Змінюються  ставки податків, об'єкти оподатковування, скасовуються одні пільги і вводяться  нові, уточнюються джерела сплати податків. Численні зміни і доповнення вносяться в інструктивний і методичний матеріал по податках. Усе це різко збільшує потік інформації з оподатковування, за яким складно устежити, але необхідно вчасно одержати. Незнання законів не звільняє від відповідальності за їхнє невиконання.

     Процес  формування норм податкового законодавства  виявив особливу актуальність установлення відповідальності за податкові порушення. Пряма залежність державного бюджету  від податкових надходжень зробила  такого роду відповідальність однієї з головних складових системи податкових правовідносин і зажадала її глибокої правової регламентації. В умовах формування в Україні ринкових відносин, різноманіття форм власності, становлення захисту економічних прав людини правова відповідальність ґрунтується на нових принципах. Подальший розвиток податкового законодавства неможливо без виділення такого важливого питання як податкові порушення.

     Відповідальність  за податкові порушення формується в рамках спеціального   регулювання   майнових відносин при оподатковуванні. Нерідко створюється суперечлива ситуація, породжена цивільно-правовим    характером    майнових відносин і адміністративно-правовим характером податкових відносин, що повинно бути роз'яснено нормами спеціальних податкових законів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     1. Характеристика податкового  законодавства України  та  відповідальность за податкові правопорушення 

     1. 1 Відповідальність  у сфері податкового законодавства

     Виконання платниками податків та іншими суб'єктами податкового обов'язку об'єктивно не може спиратися лише на високий рівень їх правової культури та усвідомлення суспільної значущості передбаченої нормами податкового права належної поведінки. У сучасних умовах для забезпечення необхідного рівня податкових надходжень вирішального значення набуває застосування заходів державного примусу в податковій сфері. Останні мають такі специфічні ознаки:

     1) здійснюються з метою забезпечення режиму законності у сфері оподаткування та дотримання правил сплати податкових платежів;

     2) поширюються як на юридичних, так і на фізичних осіб; підстави та порядок їх застосування визначаються фінансовим, адміністративним і кримінальним законодавством;

     3) їх застосування є результатом реалізації державно-владних повноважень посадовими особами спеціальних державних органів;

     4) метою податкового примусу є  спонукання платників по датків до виконання податкового обов'язку;

     5) різнобічний характер цих заходів (за значущістю» силою впливу та масштабом застосування);

     6) спрощений процесуальний порядок застосування податкового примусу;

     7) забезпечення законності при застосуванні заходів податкового примусу, здійснення прокурорського нагляду, а також забезпечення можливості оскарження відповідних рішень.

     Державний примус у податковій сфері реалізується через установлений законодавством механізм юридичної відповідальності. Для встановлення взаємозв'язку між державним примусом і юридичною відповідальністю важливе значення має поняття «обов'язок». Відповідальність — це виконання обов'язку на основі державного примусу. Головне призначення відповідальності полягає у державному примусі до реального виконання обов'язків. [10] У податковому праві, враховуючи специфіку предмета і методу правового регулювання, застосування юридичної відповідальності до зобов'язаних суб'єктів податкових правовідносин завжди пов'язано з невиконанням або неналежним виконанням ними податкового обов'язку.

     Особливістю відповідальності за порушення податкового  законодавства є її компенсаційно-каральний  характер. Зміст компенсаційної ознаки полягає в необхідності відшкодування збитків держави та органів місцевого самоврядування внаслідок неотримання Надходжень податків, зборів, інших обов'язкових платежів до бюджетів і державних цільових фондів. Поряд із цим застосування відповідальності спрямовано на покарання конкретного правопорушника (платника податків, податкового агента) у зв'язку з невиконанням ним покладеного на нього обов'язку, а також на попередження податкових правопорушень. Отже, відповідальність за порушення додаткового законодавства поєднує різні моделі (конструкції) юридичної відповідальності; право відновлювальну (компенсаційну) та штрафну (каральну). Для право відновлювальної відповідальності істотно важливим є визначення існуючих обов'язків правопорушника та їх, у разі необхідності, примусове здійснення. Для штрафної — правильна кваліфікація правопорушення, індивідуалізація покарання або стягнення, реалізація застосованих до правопорушника заходів примусу, звільнення його від відповідальності у разі, якщо її цілі досягнуто.

     Указаний  феномен відповідальності за порушення  податкового законодавства зумовлений сутністю податкових правовідносин, а саме — їх владно-майновим характером. Якщо владному компоненту кореспондується застосування санкцій безпосередньо до платника податків у разі невиконання податкового обов'язку, опосередковане державним примусом, то акцент на майновому характері вимагає створення умов для відновлення порушеного публічного майнового інтересу, тобто примусового забезпечення податкових надходжень до бюджетів і державних цільових фондів. При цьому сплаті підлягає не тільки сума податкового боргу, а й передбачені законом додаткові майнові санкції. В результаті бюджети та державні цільові фонди отримують додаткові грошові надходження у вигляді штрафних санкцій і пені. Специфіку відповідальності за окремі види порушень податкового законодавства фахівці вбачають у її безпосередній спрямованості на відшкодування фінансових втрат держави або муніципальних утворень на стадії формування ними фондів грошових коштів як фінансової бази власної діяльності.

     З урахуванням сучасного етапу  розвитку вітчизняної правової системи і, зокрема, системи законодавства, слід зазначити, що категорія «відповідальність за порушення податкового законодавства» є комплексною, оскільки підставою такої відповідальності може виступати дія або бездіяльність, передбачена нормами податкового, адміністративного та кримінального права. При цьому терміни «відповідальність за порушення податкового законодавства» та «податкова відповідальність» за своїм змістом не є тотожними.

     У теорії податкового права, зокрема  російськими вченими, підкреслюється, що податкова відповідальність може мати місце лише у разі вчинення податкових правопорушень, а також їх різновиду – порушень законодавства про податки і збори у зв'язку з переміщенням товарів через митний кордон.

     М. В. Кустова пропонує відповідальність за майнові порушення у податковій сфері на даному етапі її розвитку та юридичного оформлення виокремлювати як податкову відповідальність, не виключаючи можливості її визначення у майбутньому як фінансової відповідальності (або її різновиду).

     Поряд із загальними ознаками юридичної відповідальності, податкова відповідальність характеризується низкою специфічних рис:

     — підставою податкової відповідальності є вчинення діяння, що містить усі ознаки складу податкового правопорушення;

     — настання відповідальності врегульовано нормами податкового права;

     — відповідальність полягає у застосуванні до правопорушника податкових санкцій фінансового характеру (штрафів);

     — законодавство передбачає особливий порядок притягнення до відповідальності;

     — суб'єктами цієї відповідальності є платники податків та інші фіскально-зобов'язані особи.

     Остаточне вирішення проблеми змісту та розробки юридичної конструкції податкової відповідальності можливе лише за умови законодавчого визначення поняття податкового правопорушення, закріплення окремих складів податкових правопорушень, а також встановлення процесуального порядку провадження з цієї категорії справ. Стаття 11 «Відповідальність платників податків і зборів (обов'язкових платежів) за порушення податкових законів» Закону України «Про систему оподаткування» містить лише бланкетні норми, які об'єктивно не можуть відігравати роль ефективних законодавчих засад відповідальності за порушення податкового законодавства.

     Відповідальність  за порушення податкового законодавства  як комплексна категорія включає  адміністративну, фінансову та кримінальну  відповідальність.

     1.2. Підстави застосування відповідальності у сфері податкового законодавства

     Проблеми  відповідальності за податкові правопорушення є однієї з найбільш дискусійних  сфер податкового права. Якоюсь мірою  це пояснюється, мабуть, певною комплексністю  виникаючих при цьому питань. Адже санкції за податкові провини і злочини додатково до фінансового регулюються й адміністративним, і трудовим, і карним правом.

     Підставою податкової відповідальності є правопорушення, що відрізняється відповідними ознаками. Докладно ми не будемо зупинятися на їхній характеристиці, оскільки вони традиційні для будь-якого правопорушення:

     а) протиправність виражається в порушенні  певних податкових норм;

     б) караність, особливістю якої в податкових санкціях є відрив (у деяких випадках) стягнення (покарання) від провини платника (на цьому ми зупинялися вище);

     в) винність (у формі дії або бездіяльності);

     г) причинний зв'язок між протиправною дією і наступили в результаті його негативними наслідками.

     Податкове правопорушення — протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність) особи, зв'язана з невиконанням або неналежним виконанням обов'язків по сплаті податку, за яке встановлена юридична відповідальність. Відповідальність у цій галузі не обмежується невиконанням тільки фінансових зобов'язань, адже несвоєчасна здача звіту платником теж тягне за собою штраф, а це можна з дуже великою натяжкою віднести до фінансових зобов'язань.

     Об'єктом  правопорушення є суспільні відносини, що складаються з приводу забезпечення надходження податків і обов'язкових  платежів у бюджет і відповідні фонди між суб'єктами податкових правовідносин.

     Суб'єктом  правопорушення виступає особа, що відповідно до закону зобов'язано сплачувати податки  у відповідному розмірі й у  встановлений час. Переважно суб'єктом  податкового правопорушення виступає платник податку, але тільки у тому випадку, коли на ньому лежить обов'язок обчислювати і сплачувати податок. Коли ж ці обов'язки лежать на підприємстві, що виплачує доход (при перерахуванні прибуткового податку з громадян), суб'єктом відповідальності (за неправильне числення, утримання податку, несвоєчасне перерахування його в бюджет) є підприємство-джерело виплат. Саме тому вчасно не утримані або не перераховані в бюджет суми податків, що підлягають утриманню в джерела виплати при прибутковому обкладанні громадян, стягуються податковими органами з підприємств, що виплачують доходи фізичним особам, у безперечному порядку з накладенням штрафу.

     Класифікація  податкових правопорушень може здійснюватися за різними критеріями:

     а) у залежності від об'єкта:

     — приховання доходу;

     — заниження доходу;

     — відсутність обліку об'єкта оподатковування  або ведення його обліку з порушенням установленого порядку:

     — несвоєчасна сплата податку;

     — ненадання документів і іншої  інформації і т.д.;

     б) у залежності від спрямованості діянь.

     — правопорушення проти системи податків;

     — правопорушення проти прав і воль платників податків;

     — правопорушення проти порядку ведення  бухгалтерського обліку і звітності;

     — правопорушення проти контрольних  функцій податкових органів і  т.д.;

     в) у залежності від характеру санкцій  і галузей, їх регулюючих:

     — фінансова;

     — адміністративна;

     — карна;

     — дисциплінарна;

     г) у залежності від ступеня суспільної небезпеки:

     — податкові злочини;

     — податкові правопорушення. 

       У залежності від характеру  дій податкові злочини і правопорушення можна згрупувати в три групи:

     А. Правопорушення, що припускають карну  і фінансову відповідальність:

     — відхилення від постановки на облік  у податкових органах;

     — відхилення від подачі податкової декларації;

     — відхилення від ведення обліку;

     — дії, спрямовані на зменшення податків (зборів);

     — дії, спрямовані на неправомірний залік  або повернення податку або збору;

     — відхилення від оподатковування.

     В. Податкові злочини:

     — розголошення податкової таємниці;

     — утрата документів, що містять податкову таємницю.

     С. Правопорушення, що припускають адміністративну  і фінансову відповідальність:

     — порушення платником податків порядку  постановки на облік у податкових органах;

     — порушення порядку представлення  в податкові органи відомостей, необхідних для ведення обліку платників податків;

     — порушення порядку представлення  інформації про відкриття рахунка  в банку;

     — порушення порядку представлення  податкової декларації;

     — порушення порядку ведення обліку;

     — порушення порядку збереження документів, зв'язаних з оподатковуванням;

     — відмовлення від видачі документів і інших відомостей;

     — порушення банком порядку відкриття  рахунка платникові податків;

     — недотримання порядку користування майном, на яке накладений арешт;

     — образа посадової особи податкового органа;

     — відмовлення свідка від дачі пояснень;

     — незаконний вплив на податковий орган  і інші.

     Критерії  класифікації податкових правопорушень:

     В основі подібної класифікації лежать дві групи критеріїв, які і  дозволяють віднести конкретне правопорушення до певного виду:

     1. Кількісні:

     - термін відхилення, непредставлення  (наприклад: відхилення від постановки  на облік протягом більш 180 днів припускає відповідальність  відповідно до карного законодавства.  Якщо подібний термін перевищує  60 днів, але не досягає 180, платникові податків грозять фінансові санкції);

     - розмір несплачених, прихованих  сум податків, зборів (так, податковим  злочином буде розглядатися відхилення  від постановки на облік у  податкових органах, якщо сума  податків або зборів перевищить певну встановлену законодавством України суму).

     2. Якісні — обставини, що характеризують суспільну небезпеку правопорушення. Одним з основних критеріїв у цій галузі законодавець звичайно виділяє форму провини. Так, навмисне непредставлення, відхилення від подачі податкової декларації карається відповідно до карного законодавства. Ненавмисне (через недбайливість і т.д.) припускає більш м'які санкції.

     Наприклад, відповідно до кодексу внутрішніх державних  доходів США, запізнення з подачею  податкової декларації може кваліфікуватися як карний злочин. У випадку доказу в суді, що податкова декларація була не представлена навмисне, можливе позбавлення волі на термін: до 1 року. Якщо ж буде доведено, що платник навмисне намагався ухилитися шляхом представлення помилкової декларації, то злочин відноситься до категорії фелоній, і обвинувачуваний може бути присуджений до позбавлення волі на термін у 5 років. [14] 
 
 
 

2. Види відповідальності, які застосовуються  за податкові правопорушення. 

2.1. Адміністративна  відповідальність за порушення податкового законодавства.

       Попередження  податкових правопорушень не завжди досягає мети, тому особливу важливість здобуває регулювання покарання  за здійснення податкових причин і  злочинів.

        Керівники та інші посадові  особи підприємств, установ організацій, включаючи установи банків, громадяни, в тому числі суб’єкти підприємницької діяльності, в разі порушення норм податкового права можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності.

         Адміністративна відповідальність  –це засоби адміністративного впливу за допомогою адміністративно-правових норм, які містять осудження винного та цього діяння і передбачають негативні наслідки. [ 10 ]

         Адміністративний штраф є грошовим  стягненням, що накладається на  громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених чинним законодавством України.

         Підстави притягнення до адміністративної  відповідальності та санкції,  які накладаються на порушників, а також притягнення до відповідальності  здійснюється у порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення. Підставою для адміністративної відповідальності за порушення податкового законодавства є наявність складу адміністративного правопорушення –винного умисного або необережного діяння, або бездіяльності, яке посягає на суспільні відносини, що охороняються законом. [6]

        Отже,  адміністративна відповідальність, що застосовується податковими  органами, має деякі особливості:                                             підставою для її застосування є вчинення адміністративного правопорушення, адміністративні штрафи накладаються лише на фізичних осіб (громадян) — окремих платників податків, керівників i бухгалтерів платників податків — юридичних осіб, інших громадян, винних у порушенні податкового законодавства; розмір штрафу залежить від сукупності обставин, що пом’якшують або обтяжують відповідальність порушника , а також від його особи, ступеня вини, майнового стану.  ( Додаток 1 )

      Закон України  «Про державну податкову  службу в Україні» (із змінами i доповненнями) передбачає притягнення безпосередньо начальниками державних податкових інспекцій та їх заступниками до адміністративної відповідальності керівників й інших службових осіб підприємств, установ i організацій чи громадян, винних у порушенні законодавства про оподаткування або порушенні порядку зайняття підприємницькою діяльністю, чи таких, що не виконують законних вимог державних податкових інспекцій.

          Факт здійснення адміністративного  правопорушення — порушення законодавства про оподаткування чи порушення здійснення підприємницької діяльності — встановлюється в процесі або за наслідками перевірки підприємства, установи, організації чи громадянина. Службові особи державних податкових інспекцій при встановленні фактів порушень, за які винні особи підлягають притягненню інспекціями до адміністративної відповідальності, крім відображення цих фактів у актах перевірок, складають протокол про адміністративне правопорушення — порушення податкового законодавства у двох примірниках. [ 2 ]

          Протокол підписується службовою  особою ДПІ, яка його склала, i особою, яка вчинила порушення.  Протокол може бути також підписаний  свідками. У разі відмови особи,  яка вчинила правопорушення, від  підписання протоколу в ньому  робиться запис про це i така відмова не є підставою для припинення розгляду справи. Особа, яка вчинила правопорушення, має право надати пояснення i зробити зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до нього, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

        При складанні протоколу порушникові  роз’яснюються його права i обов’язки  про що робиться відмітка у  протоколі. Один примірник протоколу  разом з актом перевірки i додатками  до акта передається відповідно  керівнику перевіреного підприємства, установи, організації або громадянину, про що на акті вчиняється запис. Другий примірник протоколу не пізніше наступного після його складання дня реєструється у спеціальній книзі i разом з поясненням порушника (якщо такі наявні) i матеріалами перевірки подається для розгляду начальнику ДПІ чи його заступнику. Керівник ДПІ, якому передано протокол для розгляду, повинен на корінці протоколу вчинити підпис i поставити дату отримання протоколу.  

        Справа про адміністративне правопорушення — порушення податкового законодавства розглядається начальником ДПІ чи його заступником за місцем вчинення правопорушення  у 15-денний термін від дня одержання протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.