Державно-економічне регулювання та його вплив на господарську діяльність підприємства

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Промислово-економічний коледж

Національного авіаційного університету

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА   РОБОТА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ

2013

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Промислово-економічний коледж

 Національного авіаційного  університету

 

 

                                                         До захисту допустити      

                                                    Голова ЦК________________ __________

                                                                     прізвище, ініціали              підпис

                                «___»_______________20__р.   

                                                                        

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни  «___________________________________»

 

Пояснювальна записка

 

Тема ______________________________________________________________ __________________________________________________________________

Студента

______________________________________________________

______________________________________________________

 

Група___________ Спеціальність_____________________________________

Студент ___________________              ______________________________________

                                    підпис                                                                     ініціали, прізвище

 

Курсова робота перевірена та допущена до захисту:

 

Керівник          ____________________                __________________________________

                                                     підпис                                                                     ініціали, прізвище

Курсова робота захищена з оцінкою: _______________________________________

 

 

 

Київ

20__

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Промислово-економічний коледж

 Національного авіаційного  університету

 

 

 

 

 

 

ЗАВДАННЯ

на курсову роботу

 

з дисципліни «___________________________________»

 

 

Тема_____________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

Студенту_________________________________________________________________________________________________________________________

 

Спеціальність___________________________________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ

2013

Вихідні дані________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Перелік питань, які підлягають опрацюванню в пояснювальній записці.

 

Вступ 

1

1.1

1.2

1.3

2

2.1

2.2

2.2.1

2.2.2

2.2.3

 

Висновки

Список рекомендованої літератури _______________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

 

 

 

 

 

Дата видачі завдання «____»_______________20___р.

 

Дата закінчення курсової роботи «____»_______________20___р.

 

 

Керівник  _____________________           _________________________________________

                                        підпис                                                                          ініціали, прізвище

«____»______________20___р.

 

Зміст

 

Вступ………………………………………………………………………...6

 

Розділ 1. Теоретична частина. Державно-економічного регулювання та його вплив на господарську діяльність підприємства

1.1 Сутність державного регулювання в Україні та його вплив на господарську діяльність підприємства…………………………………....8

3.  Функції державно-економічного регулювання господарської діяльності підприємств………………………………………………..12

1.3  Методи державно-економічного регулювання господарської діяльності підприємств в Україні………………………………………..15

 

Розділ 2. Розрахункова частина. Аналіз фінансових показників підприємства в умовах державно-економічного регулювання в Україні.

 

1. Характеристика підприємства. Видавництво «Глобус». ………….20

 

2.2Аналіз фінансових результатів підприємсва «Глобус» в умовах державно-економічного регулювання господарської діяльності підприємств……………………………………..25

2.3Розрахунок показників рентабельності в умовах державно-економічного регулювання господарської діяльності підприємств………………………………………………….28

2.4Аналіз фінансової стійкості підприємства «Глобус» в умовах державно-економічного регулювання господарської діяльності підприємств в Украіні…………………………..30

 

Висновки………………………………………………………………….37

Список використаної літератури………………………………………...39

 

 

 

 

Вступ

 

Актуальність дослідження: в умовах переходу українських підприємств до ринкової економіки, при якій активно розвивається приватне підприємництво, особливої уваги вимагають методи державного управління органів виконавчої влади державними підприємствами і оцінка ефективності дії держави на економіку підприємств. Це пов'язано з тим, що держава продовжує залишатися найвпливовішим економічним суб'єктом. На це є, принаймні, дві причини. По-перше, при галузевих міністерствах ще залишається значна кількість державних унітарних підприємств. По-друге, в ході приватизації все тих же державних підприємств в руках держави, виступаючої як основний власник, опинилися значні пакети акцій.

Функціонування державних підприємств в сучасній ринковій економіці України є однією з форм участі держави в економіці. Ці підприємства є не тільки виробниками суспільно-значущих товарів, потреба в яких ринок не в змозі задовольнити із-за нерентабельності їх виробництва, але і виступають як одне з джерел неподаткових доходів державного бюджету у вигляді доходів від використання державної власності.

Особливої уваги вимагає і проблема державного управління пакетами акцій, що знаходяться у власності держави, а також оцінки ефективності управління ними.

Особливо актуальна ця проблема у видавничому бізнесі де велика частина державних видавництв і поліграфічних підприємств акціонована, утворюється значна кількість відкритих акціонерних суспільств, частина акцій яких знаходиться в руках держави. Ця нова форма державної власності потребує ефективного управління і, далі, в його оцінці.

Проблема участі держави в ринковій економіці розглядалася в працях багатьох економістів (До. Маркс, Дж. М. Кейнс, Т. Веблен, Дж. Коммонс, У. Мітчел), представників різних напрямів економічної думки. Дотепер остаточна крапка в суперечці про вибір оптимальних меж участі держави в ринковому механізмі так і не поставлена.

Це, поза сумнівом,важливе питання не знаходить поки належного теоретичного обґрунтування з погляду сучасної економічної науки. При цьому воно вже потребує практичного рішення. Необхідна розробка методики оцінки ефективності, що відображає всі аспекти і особливості управління державним підприємством на сучасному етапі, зокрема, на етапі приватизації.

Актуальність цієї проблеми і її практична значущість для економіки в цілому, а особливо для галузі книговидання на даному етапі — етапі акціонування, з метою подальшої приватизації деяких видавництв, — визначили вибір теми курсової роботи і її зміст.

Цілі і завдання дослідження: метою дослідження є розробка методики оцінки ефективності державного управління діяльністю підприємств (видавництв). Відповідно до поставленої за мету були поставлені і вирішені наступні завдання:

- розглянуті теоретичні  аспекти державного управління  з погляду різних наукових  концепцій;

- виділені функції, що  виконуються державою в сучасній  ринковій економіці, і форми дії  держави на економіку, у тому  числі і на видавничий бізнес;

- оцінені методики оцінки  ефективності діяльності державних  підприємств, вживані на державному  рівні в даний час;

Об'єктом курсової роботи є методологія і практика державного управління і регулювання діяльності підприємств (видавництв).

Предметом дослідження є ефективність державного управління діяльністю підприємств (видавництв) в Україні.

Структура і об'єм роботи:  Курсова робота складається зі вступу, двох розділів (разом із розрахунковою частиною), висновків і списку використаної літератури.

Розділ 1. Теоретична частина

 

1. Сутність державного регулювання в Україні та його вплив на господарську діяльність підприємства.

 

Реформи, що здійснюються у країні, покликані змінити характер участі держави в господарській діяльності, зменшити частку державної власності, створити економічні умови для забезпечення високої ділової активності. Мета державного регулювання економіки — створити таку господарську систему, яка б орієнтувалася на вибір найефективніших варіантів використаним наявних факторів виробництва та забезпечення сприятливих соціально-економічних умов життєдіяльності.

Орієнтирами, яких дотримується держава у процесі регулювання економіки, є показники, що характеризують рівень економічного розвитку та якість життя: тривалість життя людини, дохід (валовий внутрішній продукт) на душу населення, рівень зайнятості, ступінь реалізації прав людини, стан навколишнього середовища.

Державне регулювання — це майже всі функції держави, пов'язані з економічною та економіко-соціальною діяльністю і покликані забезпечити умови функціонування ринкової економічної системи.

Державне регулювання охоплює всі напрямки суспільного виробництва. Однак першочергова увага приділяється регулюванню відносин власності та підприємництва, інвестицій і структурної перебудови галузей матеріального виробництва, соціального розвитку й ринку праці, фінансового ринку та грошового обігу, територіальних пропорцій і регіональних ринків, природокористування, зовнішньоекономічної діяльності. Ці питання становлять основний зміст державного регулювання економіки. Водночас з огляду на наявні особливі умови реформування вирішуються гострі економічні та соціальні проблеми, зокрема структурні перетворення, технологічні оновлення, подолання кризових явищ.

Процес опосередкування державою економічного життя всіх галузей виробництва, в тому числі видавничої справи — це процес державного регулювання економіки. Необхідність державного регулювання ринкової економіки випливає з об'єктивно властивих державі економічних функцій. В умовах існування різних форм власності роль державного регулювання полягає, з одного боку, в забезпеченні юридичного механізму їх реалізації, а з іншого — в спрямованому впливі на ринкові параметри, що забезпечують організацію функціонування економічної системи як цілого.

В економічній науці є два протилежні підходи до участі держави в регулюванні процесів: класична й кейнсіанська теорії. На думку класиків, ринковий механізм автоматично забезпечує рівність попиту й пропозиції, а відтак унеможливлює тривалі порушення в економіці, зокрема спад виробництва, інфляцію, безробіття.

На відміну від традиційної класичної теорії англійський економіст Джон Мейнард Кейнс обґрунтував об'єктивну необхідність і практичне значення державного регулювання ринкової економіки. Його теорія — це аналіз взаємодії та взаємозв'язків різних агрегованих економічних категорій і величин, дослідження того, як невідповідність між ними впливає на стан економіки, а також в яких межах і якими методами державного втручання можна досягти узгодження між цими категоріями та величинами з метою постійного економічного розвитку.

Загострення соціально-економічної кризи у країнах з ринковою економікою змусило їх переглянути методи й підходи до макроекономічного регулювання, а тому великого поширення дістали неокласичні теорії. В їх основу покладено концепцію саморегулювання економіки та обмеженого державного втручання. На відміну від кейнсіанського стимулювання попиту вони, допускаючи безробіття, значну увагу приділяють обмеженню інфляції. Водночас перехід до консервативної моделі регулювання не означає повної відмови від кейнсіанських методів, а є лише зміною стратегії щодо збереження в певних межах традиційних інструментів у разі їх модернізації. Держава, незважаючи на майже повсюдне проведення політики приватизації, приділяє увагу важелям регулювання, продовжує виконувати властиві їй функції, насамперед політико-стратегічні, економічні, соціальні та екологічні.

Державне регулювання потрібне за таких обставин:

1. У разі  природної монополії, коли вихідною  є теза про обмеженість ресурсів  у галузі. Найчастіше цю обмеженість, покликану сформувати особливі  умови ринкової діяльності, штучно  створюють підприємства, які функціонують  у цих галузях.

2. За ринкової  монополії, коли йдеться про неконкурентне  ринкове витіснення, тобто продавці  через дискримінацію цін або  їх агресивне зниження намагаються  витіснити з ринку конкурентів  з метою встановлення панівного  ринкового середовища.

3. Коли спостерігається  побічна дія, тобто коли у процесі  виробництва або споживання товарів  з'являються недоліки у ціновій  системі. Ціна втрачає властивість  показника обмеженості, бо до  уваги беруться лише ті вигоди  та невигоди, їх визначне економічний  суб’єкт. Побічний ефект може бути і негативним, і позитив ним. У першому випадку соціальні витрати перевищують особисті, (і особисті вигода перевищує суспільну).

Найважливіші завдання економічної політики України потрібно конкретизувати в політиці таких державних пріоритетів: прискорення структурної перебудови економіки з метою розвитку конкуренції; збільшення обсягу випуску продукції, що користується попитом, експорто-спроможна та імпортозамінна; модернізація і технічне переозброєння підприємств, виробничих потужностей яких не вистачає для створення замкнених циклів із виробництва особливо важливих виробів виробничо-технічного призначення, товарів народного споживання тощо.

Економічну політику слід реалізовувати лише через державне регулювання економічних процесів в умовах ринкової економіки. Для цього Україна має великий арсенал випробуваних світовою та вітчизняною практикою економічних, правових та адміністративних важелів — ціни, податки, державний контракт, субсидії, субвенції та ін. Ефективність державного регулювання залежить від того, наскільки розумно й виважено використовуються ці важелі у процесі реалізації економічної політики.

Особливо актуальним є питання цінового регулювання тиску промисловості на сільське господарство через державне регулювання. Для цього держава за допомогою цін має впливати насамперед на споживання продукції базових галузей (вугілля, нафти, газу, електро- і теплоенергії, послуг транспорту і зв'язку), підтримувати сільськогосподарське виробництво (забезпечувати паритет обміну з промисловістю), декларувати зміни цін на основні види продукції виробничо-технічного призначення, обмежувати торговельно-постачальницькі надбавки при визначенні роздрібних цін і тарифів, а в подальшому взагалі відмінити їх. На сучасному етапі особливу увагу держава повинна звернути на фактори, які б сприяли посиленню інвестиційної діяльності. Внутрішніми джерелами фінансування технічного переозброєння підприємств мають бути прибуток і амортизаційні відрахування, зовнішніми — емісія цінних паперів і кредит. Причому частка зовнішніх джерел фінансування технічного розвитку галузей господарства повинна збільшуватись.

Правильне поєднання зазначених чинників сприяє забезпеченню структурної переорієнтації економіки, створенню передумови для ефективної роботи всіх її складових (промисловості, сільського господарства, діяльності поліграфічних підприємств та ін.) як на етапі переходу до ринку, так і в умовах його функціонування. Для її здійснення потрібні передусім політична воля та науково обґрунтований план практичних дій.

 

 

 

 

2. Функції державно-економічного регулювання господарської діяльності підприємств.

 

Функції державного регулювання різноманітні. Фактично економічна роль уряду виявляється в таких широких масштабах, що досить важко скласти вичерпний перелік його економічних функцій. Залежно від завдань уряду можна систематизувати функції державного регулювання. Окремі економічні завдання уряду мають за мету підтримувати функціонування ринкової системи. У цій сфері виокремлюють дві найважливіші функції державного регулювання: забезпечення правової бази та громадського порядку, які сприяють ефективному функціонуванню ринкової системи, і захист конкуренції.

Виконуючи функцію захисту конкуренції, уряд посилює та модифікує функціонування ринкової системи. Тут важливого значення набувають такі функції державного регулювання:

• перерозподіл доходу і багатства;
• коригування розподілу ресурсів з метою зміни структури національного продукту;
• стабілізація економіки, тобто контроль за рівнем зайнятості та інфляції, що породжуються коливаннями економічної кон'юнктури, а також
• стимулювання економічного розвитку.

У межах кожної з перелічених функцій передбачається вжиття відповідних заходів. Щоб створити необхідну для ефективного функціонування ринкової економіки правову базу, потрібні заходи з надання законного статусу приватним підприємствам, визначення власності та гарантії виконання контрактів. Уряд установлює також законні "правила гри", що регулюють відносини між підприємствами, постачальниками ресурсів і споживачами.

Приймаючи певний закон, держава впроваджує правила поведінки, якими мають керуватись виробники у взаємовідносинах і відносинах зі споживачами, а в окремих питаннях — працівники підприємств із дирекцією. Правові основи діяльності друкованих засобів масової інформації (преси) в Україні врегульовано Законом України від 16 листопада 1992 p. «Про друковані засоби масової інформації (преси) в Україні». Їх діяльність регулюється також законами України від 3 липня 1996 р. «Про рекламу», від 7 лютого 1991 p. «Про підприємництво», від 23 грудня 1993 p. «Про авторське право і суміжні права», від 23 березня 2000 р. «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм», постановою Кабінету Міністрів України від 13 жовтім 2000 р. «Про затвердження положень з питань розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм» та іншими законодавчими актами. Всі друковані засоби масової інформації, що видаються на території України, підлягають державній реєстрації в органах виконавчої влади. Це є базова форма діяльності уряду.

Конкуренція — основний регулюючий механізм у ринковій економіці. Досконала конкуренція передбачає існування достатньої кількості виробників, де вплив кожного підприємства на ціноутворення не може бути визначальним.

Недосконала конкуренція та наявність монополій створюють серйозні проблеми. Недосконала конкуренція виникає тоді, коли будь-який конкурент має змогу одноосібно впливати на ціни. Якщо монополія замінює конкуренцію, то продавці впливають на ринок і маніпулюють цінами на власну користь, завдаючи шкоди суспільству загалом.

Монополісти можуть штучно обмежувати обсяги виробництва, одержувати вищий прибуток. В інтересах монополістів розподіляються також ресурси. Це зумовлює необхідність державної антимонопольної діяльності. Ефективною є тільки система антимонопольних законів, мета якої — захистити і посилити конкуренцію, підвищити ефективність виробництва.

Зважаючи на особливості монополізованих товарних ринків в Україні, тут доцільно впроваджувати такий комплекс заходів щодо захисту конкуренції:

• децентралізація управління;
• зменшення кількості чи зняття бар'єрів, що обмежують вихід суб'єктів господарювання на існуючі ринки;
• стимулювання виходу на монополізовані ринки нових суб'єктів господарювання;
• поділ існуючих державних монопольних утворень;
• ліквідація державних організаційних структур монопольного типу.

Держкомвидав здійснює державну політику у сфері обмеження монополізму у видавничій справі, книгорозповсюдженні та демонополізації друкованих засобів масової інформації, запровадження у видавничу практику прогресивних форм ринкових відносин і структур, підтримку господарської ініціативи та підприємництва, а також щодо роздержавлення видавництв, поліграфічних підприємств та підприємств книгорозповсюдження. Державна політика у видавничій справі спрямовується на підтримку розвитку національного книговидання, наповнення україномовними виданнями ринку, фондів бібліотек, забезпечення потреб навчальних і наукових закладів, Збройних Сил України та інших військових формувань, правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій необхідними виданнями державною мовою. Відповідно до Закону України "Про друковані засоби масової інформації в Україні" випуск друкованого засобу масової інформації може бути припинено за рішенням засновника (співзасновника) або суду. Згідно із Законом держава надає підтримку видавництвам, видавничим організаціям, поліграфічним і книготорговим підприємствам, які випускають чи розповсюджують не менше 50% продукції державною мовою та малотиражні (до 5 тисяч примірників) видання мовою мало чисельних національних меншин шляхом надання пільг зі сплати податків і зборів.

Історично склалося так, що стабілізація економіки всіх сфер господарства певною мірою є найважливішою функцією уряду, яка полягає в тому, щоб стабілізувати, згладити промисловий цикл, попередити безробіття, запобігти інфляційним явищам та інфляційному попиту.

В економіці можуть також виникнути несприятливі ситуації, коли загальний рівень витрат у приватному секторі буде надто низький для реалізації повної зайнятості. У цьому разі уряд має доповнити витрати приватного сектору, щоб загальний рівень витрат — приватних і державних — був достатній для створення повної зайнятості. З одного боку, потрібно збільшити бюджетні видатки на суспільні блага й послуги, а з іншого — зменшити податки з метою стимулювання витрат приватного сектору.

Може виникнути й інша ситуація, коли суспільство витрачатиме більше, ніж дозволяють виробничі потужності. Якщо сукупні витрати перевищують обсяг випуску продукту за повної зайнятості, то надлишкові витрати призведуть до підвищення цін. Надмірні сукупні витрати мають інфляційний характер. У такому разі уряд повинен ліквідувати надмірні витрати, зменшивши видатки.

 

1.3. Методи  державно-економічного регулювання  господарської діяльності підприємств  в Україні.

 

Державне регулювання економіки передбачає використання ряду методів. Під методами державного регулювання економіки розуміють способи впливу держави, законодавчих і виконавчих органів на сферу підприємництва, інфраструктуру ринку комерційний сектор економіки з метою створення або забезпечення умов їх діяльності. Методи державного регулювання поділяються на дві групи: прямого і непрямого (опосередкованого) впливу.

До методів прямого державного впливу належать такі:

• визначення стратегічних цілей розвитку економіки і відображення в індикативних та інших планах, цільових програмах
• державні замовлення і контракти на поставки певних видів продукції, виконання робіт, надання послуг;
• державна підтримка програм, замовлень і контрактів;
• нормативні вимоги до якості і сертифікації технології та продукції;
• правові й адміністративні обмеження та заборони щодо виробництва певних видів продукції;
• ліцензування операцій з експорту та імпорту товарів, тобто зовнішньоторговельних операцій.

Прямі методи державного регулювання економіки не передбачають створення додаткового матеріального стимулу, не загрожують фінансовими збитками і спираються на силу державної влади.

Методи непрямого (опосередкованого) державного регулювання ґрунтуються переважно на товарно-грошових важелях, визначають правила гри в ринковому господарстві та впливають на економічні інтереси суб'єктів господарської діяльності. До цих методів належать:

• оподаткування, рівень оподаткування і система податкових пільг;
• регулювання цін, їх рівні та співвідношення;
• плата за ресурси, відсоткові ставки за кредит і кредитні пільги;
• митне регулювання експорту й імпорту, валютні курси та умови обміну валют.

Сфера застосування опосередкованого регулювання в міру розвитку ринкової економіки значно розширюється. Водночас зменшуються можливості прямого втручанні держави у процеси розширеного відтворення.

Залежно від засобів впливу на ринок розрізняють правові, адміністративні, економічні, зокрема кредитно-грошові, методи регулювання. Механізм поєднання методів прямого і опосередкованого регулювання, а також правових, адміністративних і економічних методів може бути різний, незалежно від ступеня розвитку ринкових відносин, фінансової та економічної ситуації в країні.

Правові методи регулювання розвитку економіки передбачають прийняття законів і законодавчих актів Верховної Ради України, видання указів Президента, а також вироблення механізму їх реалізації і контролю. Закони, законодавчі та нормативні акти визначають об'єкт і зміст регулювання, відповідальність юридичних і фізичних осіб у разі їх невиконання. Закони виконують функцію довгострокового правового регулювання, а укази, нормативні акти, як правило, — короткострокового, або оперативного. Закон України "Про видавничу справу" визначає загальні засади видавничої справи, регулює порядок організації та провадження видавничої діяльності, розповсюдження видавничої продукції, умови взаємовідносин і функціонування суб'єктів видавничої справи. Відповідно до Конституції України цей Закон покликаний сприяти національно-культурному розвитку українського народу, громадян України всіх національностей, утвердженню їх духовності та моралі, доступу членів суспільства до загальнолюдських цінностей, захисту прав та інтересів авторів, видавців, виготовлювачів, розповсюджувачів і споживачів видавничої продукції.

Адміністративні методи регулювання ринку виражають, по суті, пряме управління з боку держави. Суть адміністративних методів значною мірою залежить від обраного засобу управління суб'єктами ринкової діяльності. Адміністративні методи базуються на стилі державної влади і поділяються на засоби заборони, дозволу і примусу.