Доходи і витрати державного бюджету, їх структура і роль в економічному зростанні.

РЕФЕРАТ

 

            Курсова робота «Доходи і витрати  державного бюджету, їх структура  і роль в економічному зростанні.»: с. 41, рис. 1, табл. 4, 25 джерел.

           Об’єкт дослідження – бюджетна  система.

           Предмет дослідження – економічні  відносини, що виникають з приводу формування та використання державного бюджету, а також його вплив на основні макроекономічних показників.

           Мета роботи – є розробка  шляхів удосконалення процессу  формування державного бюджету України, з метою покращення його впливу на економічний розвиток країни.

           Методи дослідження – описовий, порівняльний, структурний.

           Результати та їх новизна. У  ході дослідження було проведено  аналіз Державного бюджету Україні  у період 2007-2011 рр., в результаті якого визначено вплив бюджету на основні макроекономічних показників. Проведено аналіз зміни основних показників та покращення їх впливу на економічне зростання країни. Також було узагальнено світовий досвід впровадження заходів та пропозиції щодо покращення структури бюджету.

           Значимість роботи та висновки. Запропонований комплекс заходів дозволить проаналізувати стан енокоміки на сьогодні та запропонувати шляхи покращення,підвищення ефективності частин бюджету.

           Ключові слова: ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ, ДОХОДИ, ВИДАТКИ, ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ, ВВП, ІНФЛЯЦІЯ, ПОДАТКИ.

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

Завдання на курсову роботу………………………………………………….........2

Реферат…………………………………………………………………...…….........3

Вступ ……………………………………………………………..............................5

Розділ 1 Теоретичні основи дослідження структури Державного бюджету

                та його впливу на економічне зростання……………………………...7

                 1.1 Економічна сутність та структура державного бюджету.…........7

                 1.2  Зміст економічного зростання та його взаємозв'язок з державним 

                    бюджетом ……………………………………………………………………11

Розділ 2    Аналіз структури Державного бюджету України за 2007-2011 р.р…15

                 2.1 Аналіз структури надходжень  Державного бюджету України

                 за 2007-2011 роки……………………………………………………….15

                 2.2 Аналіз структури видатків  Державного бюджету України  за

                 2007-2011 роки…………………………………………………………..18

                 2.3 Вплив Державного бюджету на макроекономічні показники……21

Розділ3   Проблеми та пропозиції їх вирішення щодо покращення структури

                видаткової частини державного бюджету України…………………….26

                 3.1 Пропозиції щодо удосконалення  Державного бюджету України…26

Висновки…………………………………………………………………….……….32

Перелік використаних літературних джерел………………………………………..34

Додаток А.………………………………………………………………….………….37

Додаток Б.……………………………………………………………………………..41 

ВСТУП

 

Бюджет та бюджетна система загалом відноситься  до тієї сфери суспільного життя, що безпосередньо стосується інтересів всіх і кожного. В бюджеті будь-якої країни відбиваються важливі економічні, соціальні, політичні проблеми життя суспільства і людини.

Кожна країна має  свою бюджетну систему, що відображає її економічну, соціальну, зовнішньоекономічну політику. Важливість питання побудови ефективної бюджетної системи полягає у тому, що через бюджетну систему, зокрема, через її ланки перерозподіляється частина національного доходу, що обумовлено необхідністю створення централізованого фонду грошових коштів для забезпечення суспільних потреб та повного виконання державою своїх функції.

Актуальність  теми посилюється тим, що бюджетна система  нашої країни на сьогоднішній день є фактичною копією бюджетної  системи колишнього СРСР. На пострадянському і постсоціалістичному європейському просторі вже усі держави, крім України та Білорусії, реформували або розпочали реформувати свої бюджетні системи. І це стало дієвим фактором суттєвих економічних зрушень в цих державах, виходу із стадії соціально-економічної кризи.

           Державний бюджет є основним знаряддям економічного планування, макроекономічної стабілізації і економічного зростання. Надходження до державного бюджету безпосередньо залежать від стану виробництва. У свою чергу, можливість утримувати соціальну сферу, забезпечувати соціальний захист населення залежить від стану надходжень до бюджету. Формування дохідної та видаткової частин державного бюджету пов'язане з основними макропоказниками економічного й соціального розвитку на відповідний рік.

Метою даної  курсової роботи є розробка шляхів удосконалення процессу формування державного бюджету України, з метою покращення його впливу на економічний розвиток країни.

Об'єктом дослідження  є бюджетна система.

Предмет дослідження - економічні відносини, що виникають з приводу формування та використання державного бюджету, а також його вплив на основні макроекономічні показники.

Для реалізації мети дослідження нами було поставленно  наступні завдання:

• визначити суть, значення державного бюджету України;
• здійснити огляд макроекономічних показників, зокрема тих , що стосу-

ються видаткової частини бюджету, а також визначити  проблеми, що виникають при формуванні видаткової частини бюджету;

• запропонувати заходи, які можуть підвищити ефективність видаткової

частини державного бюджету і бюджетної системи  України в цілому.

Методи дослідження: описовий, порівняльний, структурний.

Науковий і практичний інтерес викликає, визначений у курсовій роботі, вплив видаткової частини зведеного, державного та місцевих бюджетів на економічний розвиток держави й адміністративно-територіальних одиниць. У роботі встановлено взаємозв'язок між рівнем бюджетної централізації і економічним зростанням.

 

  

 

 

 

 

 

 

 

         

 

 

 

РОЗДІЛ 1

Теоретичні  основи дослідження структури Державного бюджету

                 та його впливу на економічне  зростання

 

1.1 Економічна сутність та структура державного бюджету

Державний бюджет являється однiєю з найважливiших  макроекономiчних категорiй, оскiльки вiн  задає вихiднi параметри балансу соцiальної i економiчної полiтики, а також являє собою співвідношення цілей розвитку суспільства і засобів їх досягнення. Конкретними формами цього балансу є співвідношення між нагромадженням і споживанням, між економічною ефективністю і соціальною справедливістю та між різними моделями економічного розвитку [1, с.147 ].

Оскільки функціонування бюджету відбувається за допомогою  особливих економічних форм - доходів і видатків, тож розглянемо економічну сутність цих категорій і форми їх прояву.

Державні доходи охоплюють  ту частину фінансових відносин, яка  пов’язана з формуванням фінансових ресурсів у розпорядженні держави  і державних підприємств. При  цьому акумульовані державою фінансові  ресурси належать до централізованих (концентруються в бюджеті держави і фондах цільового призначення), а ті, що залишаються у розпорядженні державних підприємств, є децентралізованими. Доходи бюджету посідають головне місце у складі централізованих державних доходів, але це поняття більш вузьке, ніж доходи держави [1, с.147].

Доходи бюджету - це частина централізованих фінансових ресурсів держави, необхідних для виконання його функцій. Вони виражають економічні відносини, які виникають у процесі формування фондів грошових ресурсів і поступають у розпорядження органів влади різних рівнів.

Державні доходи - це грошові відносини з приводу розподілу вартості валового внутрішнього продукту, це частина внутрішнього валового продукту, що використовується державою для здійснення своїх функцій.

Головне матеріальне джерело - національний доход. Якщо для покриття фінансових потреб його недостатньо, держава залучує національне багатство (сукупність матеріальних благ, створених працею передуючих і теперішніх поколінь та залучених в процес відтворення природних ресурсів, якими володію суспільство на  визначений момент часу) [2, с.278].

В організаційному плані  всі доходи бюджету поділяються  на закріплені і регулюючі.

Закріпленими доходами вважаються такі доходи, які в законодавчому  порядку повністю закріплюються  за певним бюджетом і не підлягають передачі нижчестоячим бюджетам, або частково закріплюються за вищестоячим бюджетом і у певному обсязі підлягають передачі нижчестоячим бюджетам.

Регулюючими доходами вважаються такі доходи, які є закріпленими за вищестоячим бюджетом і частково передаються нижчестоячим бюджетам для їх збалансування у вигляді процентних відрахувань.

Державні видатки - це сукупність грошових відносин, які складаються в процесі розподілу і використання централізованих і децентралізованих грошових ресурсів для фінансування основних витрат суспільства.

Відповідно до законодавства  України видатки бюджету спрямовуються  на фінансування:

• виробничого й невиробничого будівництва, геологорозвідувальних,

проектно-пошукових та інших робіт;

• заходів у галузі освіти, науки, культури, охорони здоров'я, фізичноїкуль-

тури, соціального забезпечення;

• загальнореспубліканських програм підвищення життєвого рівня та захо-

дів соціального захисту  населення;

• загальнореспубліканської програми охорони навколишнього середови-

ща та ресурсозбереження;

• утримання органів державної влади й державного управління, судів,

прокуратури;

•   утворення резерву коштів для ліквідації наслідків стихійних явищ, ава-

рій і катастроф;

• створення республіканських матеріальних резервів і резервного фонду

та ін.

Джерела доходів  Державного бюджету України визначені  Бюджетним кодексом та іншими нормативними актами. Конкретизація доходів та ставок відрахувань уточнюється в Законі про Державний бюджет на поточний рік. Розглянемо класифікацію доходів, подану в табл.1.2.

Таблиця 1.2

Класифікація доходів Державного бюджету

Критерії  класифікації	Види  доходів
Залежно від пов-ноти зарахування доходів до бюд-жету	закріплені — згідно з чинним законодавством повністю зараховуються до бюджету; регулюючі — зараховуються у певному відсотковому відношенні.
За частото появи	звичайні — регулярно включаються в доходи; надзвичайні — з'являються в доходах за виняткових, але обґрунтованих обставин.
За  методам залу-чення	податки; збори; обов'язкові платежі;  • інші надходження
За способо зарахування	загальний фонд; спеціальний фонд.
За розділами відповідно до Бюджетного кодексу	податкові надходження; неподаткові надходження; доходи від операцій з капіталом. • трансферти

     

На  рівень доходів Державного бюджету впливають зовнішні та внутрішні фактори. Вони можуть мати економічне, соціальне, політичне, національне спрямування. Розглянемо лише економічний напрям як найбільш вагомий.

 

Зовнішні  фактори:

• Зовнішній державний борг;
• Рівень інтеграції у зовнішньоекономічний простір;
• Рівень цін на енергоносії;
• Рівень зовнішньої фінансової допомоги від іноземних держав,

   міжнародних фінансових організацій;

 

            Внутрішні фактори:

• Рівень податкових ставок;
• Рівень банківського процента;
• Рівень податкової спроможності населення;
• Об’єкти  приватизації;
• Рівень ВВП;
• Курс національної валюти;
• Рівень інфляції;
• Внутрішній державний борг.

           Коли видатки бюджету перевищують його доходи, виникає від’ємне бюджетне сальдо, або дефіцит бюджету. Профіцит - позитивне сальдо бюджету, тобто перевищення доходів над видатками. Збалансованим є бюджет, у якому видатки й доходи рівні.

Сутність бюджету, його економічну природу відображають певні  еко-

номічні відносини. Учасниками цих відносин є держава, суб'єкти господарю-вання всіх форм власності та населення:

•   держава має потребу у фінансових ресурсах для виконання своїх

функцій;

•   суб'єкти господарювання усіх форм власності та напрямів діяльності як

постачають грошові ресурси державі, так і можуть отримувати їх від неї залежно від місця і ролі у системі економічних відносин;

•   населення, яке може бути як платником податків, так і одержувачем

грошових коштів (допомога дітям, матерям, інвалідам, пенсіонерам тощо) [2, с.449].

Отже, державний бюджет є одною із головних ланок фінансової системи. У цій ланці зосереджуються найкрупніші прибутки і найбільш важливі в політичному й економічному відношенні витрати. Дослідження проблем формування доходної частини Державного бюджету України викликає інтерес, насамперед тому, що саме бюджет характеризує рівень економічного розвитку країни, і завдяки правильному здійсненню бюджетного процесу забезпечується економічна і соціальна стабільність та належний життєвий рівень населення.

 

1.2 Зміст економічного зростання та його взаємозв'язок з державним бюджетом

Економічне  зростання - це збільшення обсягів реального ВВП в одному періоді порівняно з іншим. Економічне зростання являє собою зростаючу здатність економіки до реалізації своїх виробничих можливостей. Сутність економічного зростання полягає у розширеному відтворенні тих самих товарів і послуг з використанням незмінної технології.

Найпоширенішою  величиною економічного зростання  є темп зміни ВНП (ВВП) з урахуванням динаміки середнього рівня цін. У такому випадку логічним буде визначення економічного зростання як збільшення масштабів сукупного виробництва та споживання в країні, що характеризується такими макроекономічними показниками,  як ВНП, ВВП,  національний дохід.

Воно вимірюється  темпами зростання або приросту цих показників у кінці та на початку періоду або відношенням приросту показника до його попереднього значення [3, с.367].

Економічне  зростання є однією з цілей  макроекономічної політики. Тому його темпи залежать від ефективності заходів цієї політики. Основним показником, що вимірює  економічне зростання є реальний ВВП. Як зазначалося раніше , державний бюджет безпосередньо відтворює відносини розподілу і перерозподілу ВВП.

Залежно від  того, завдяки чому відбувається розширене відтворення, виділяють: екстенсивне; інтенсивне економічне зростання [4, с.120].

Екстенсивний  тип економічного зростання - це розширення виробництва на основі кількісного приросту залучених економічних ресурсів(збільшення чисельності зайнятих, збільшення фізичного обсягу капіталу) зізбереження їхніх попередніх техніко-технологічних та кваліфікаційних параметрів. У цьому випадку зростання результатів виробництва пов'язане з додатковим залученням робочої сили та природних ресурсів у виробництво,  а також зростанням обсягів капітальних вкладень. За таких умов ефективність та продуктивність праці фактично залишаються незмінними.

Інтенсивний тип - це розширення виробництва на основі якісного вдосконалення використання економічних ресурсів  (технологічний прогрес, рівень освіти та професійної підготовки, економія за рахунок ефекту масштабу виробництва, покращення розподілу економічних ресурсів) при вдосконаленні організаційно-економічних відносин виробництва  (поділ праці,  спеціалізація та кооперування виробництва тощо). Цей тип економічного зростання супроводжується підвищенням ефективності економічної системи загалом, тобто відбувається внаслідок підвищення продуктивності праці, віддачі основних фондів, покращення використання сировинних ресурсів країни.

           Основними показниками економічного зростання слугують:

• збільшення річного обсягу ВВП, НД ;
• обсягу промислового виробництва ;
• заробітної плати ;
• питомої ваги випуску нової техніки та ін.

 З макроекономічної  точки зору податки є сильним  важелем впливу на

масштаби економічного зростання, інтенсифікації підприємництва, поліпшення суспільного добробуту, підвищення благоустрою населення [4, с.413].

Державне регулювання економічного зростання в Україні здійснюється за допомогою інструментів фіскальної, бюджетної, податкової, грошово-кредитної, амортизаційної та інших напрямів державної економічної політики.

Державний бюджет істотно впливає на економіку та її зростання, тому динаміка основних макроекономічних показників може виступати одним із критеріїв успішності того або іншого варіанта бюджетної політики. Можна виокремити такі кількісно вимірювані критерії бюджетної політики щодо економічного зростання: рівень нагромадження бюджетних доходів загалом, зокрема податків; обсяг і напрями видатків бюджету; розмір бюджетного дефіциту та швидкість зростання державного боргу; обсяг фінансових ресурсів, що відволікаються на обслуговування державного боргу; рівень монетаризації бюджетного дефіциту; динаміка ВВП; рівень безробіття; ступінь виконання законодавчих актів і прирівняних до них нормативних документів щодо бюджету[4, с.415].

В якості причин, стримуючи економічне зростання  часто називають ресурсні та екологічні обмеження, широкий спектр соціальних витрат, пов'язаних із зростанням виробництва, а також неефективну економічну політику уряду.

  Отже, тим не менш, при всіх його недоліках, економічне зростання залишається найбільш вживаним критерієм економічного розвитку.

З усього вищезгаданного можна зробити  наступні висновки:

• економічне зростання можна визначити як зростання реального ВНП або
• зростання реального ВНП на душу населення. Він забезпечує приріст виробництва, використовуваний для рішення внутрішніх і міжнародних соціально-економічних проблем.
• економічне зростання визначається такими факторами: природні ресурси, трудові ресурси, капітал, технології.
• при екстенсивному економічному зростанні досягається скорочення рівня безробіття, досягнення повної зайнятості, яка дозволяє збільшити темпи зростання. Але це явище тимчасово, тому що стан повної зайнятості не може поповнюватися щорічно і на наступний рік темп зростання буде такою ж.
• держава може відігравати значну роль в економічному зростанні при правильній податковій політиці і політиці інвестування.

Таким чином, з усього вищесказаного можна зробити висновок, що дійсно державний бюджет країни є важливими питаннями сучасності, що стосуються економічної сторони життя країни. Він потребує детального обговорення та аналізу, і в результаті вирішення всіх проблем, пов’язаних з ним, усунення всіх недоліків.Бюджет відіграє важливу роль для стимулювання довгострокового економічного зростання, забезпечення стратегічних умов розвитку економіки і підвищення її ефективності та конкурентноспроможності.

Бюджет повинен  бути контрольованим і не мати ніяких негативних проявів для економіки  країни. З цим пов’язана проблема збалансованості бюджету по видатках та доходах. Перевищення видатків над доходами призводить до бюджетного дефіциту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

           

РОЗДІЛ 2

Аналіз  структури Державного бюджету України  за 2007-2011 р.р

 

            2.1 Аналіз структури надходжень Державного бюджету України за 2007- 2011роки

Світовий досвід свідчить, що рівень економічного зростання  окремої країни залежить від ефективної державної політики управління грошовими  потоками. Останні десятиліття показали, що управління грошовими потоками на рівні держави здійснюється не системно, існує деякий безлад в надходженні і витрачанні грошових коштів держави. Ефективність її функціонування визначається найрізноманітнішими факторами і насамперед економічним становищем в державі, розкладом політичних сил, рівнем податкової культури, досягненнями економічної науки тощо.

            Для аналізу структури і динаміки  надходжень державного бюджету  України обрано період 2007-2011 років  та використано дані, що надаються  офіційною статистикою. Основним джерелом, використаним для аналізу, є закони про Державний бюджет України на відповідні роки [5,6,7,8,9].

            Для початку проаналізуємо загальну  динаміку доходів за 2007-2011 роки, що  наведена у вигляді таблиці  (надходження зазначені з міжбюджетними трансфертами).

Таблиця 2.1

Доходи  державного бюджету України, 2007-2011 рік

Показник \ рік	Всього доходів, тис. грн.	Відношення  до попереднього року	Відношення  до 2008 року	Зростання доходів  з року в рік, тис. грн.
2007	147 888 145,70	-	1	-
2008	215 359 392,30	1,456232	1,456231609	67 471 246,60
2009	288 098 060,90	1,337755	1,948080825	72 738 668,60
2010	267 451 994,90	0,928337	1,808474869	-20 646 066,00
2011	281 464 879,40	1,052394	1,903228133	14 012 884,50

Проаналізувавши дані таблиці, можна зробити висновок, що номінальні доходи державного бюджету спадали лише у 2010 році, в той час як реально вони продовжили падіння і у 2011, досягши відмітки, лише на 10% більшої за базовий 2007 рік. Як ми можемо бачити, темпи приросту також є не дуже високими.

           Далі необхідно визначити 4 основних типів надходжень (та цільових фондів) до бюджету згідно з бюджетною класифікацією, дослідження їх структури та динаміки. Результати наведені у додатку Б. Як ми бачимо, існує тенденція до збільшення частки податкових надходжень до бюджету та в певній мірі зменшення всіх інших. Основне джерело доходів - податкові надходження, що на 2012 рік заплановані на рівні 288 641 431,80 тис. грн., що становить 86,41% усіх надходжень. Так, видно, що запланована сума податкових надходжень на зросла майже на 173%, порівняно з 2007, а їх частка зросла на 2,33 відсоткових пункти.

           Аналізуючи доходи Державного  бюджету, необхідно також виокремити  окремі пункти надходжень. Для  аналізу ми взяли окремі, найбільш  цікаві у вартісному та науково-методологічному вимірі статті надходжень та розглянули їх динаміку протягом 2007-2011 років. Результат наведений у таблиці "Основні статті доходів державного бюджету України, 2007-2012 роки, тис. грн." (Додаток А). У даній таблиці ми бачимо тенденцію до зростання надходжень по податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість. Планується, що останній забезпечить у 2012 році майже 44% всіх надходжень, а разом з іншими непрямими податками та зборами - майже 56 % усіх надходжень державного бюджету України [5,6,7,8,9].

           Також необхідно зазначити, що 5 найбільших статей доходів у проекті бюджету такі:

• ПДВ (146643000 тис. грн.);
• податок на прибуток підприємств (52826000 тис.грн.);
• акцизні збори з вироблених в Україні товарів (36149000 тис. грн.);
• плата за послуги бюджетних установ (17121687,3 тис. грн.);
• рентна плата (16182810,10 тис. грн.).

            Слід звернути увагу на те, що з роками структура надходжень змінюється не лише кількісно, але й якісно. Так, з 2011 року з’являється стаття "податок на доходи фізичних осіб" (раніше це був дохід місцевих бюджетів, тепер 50% надходжень по цьому податку м. Києва перераховується до державного бюджету (6766237,2 тис. грн. у 2011 році). Рентна плата, що до 2010 року входила до неподаткових надходжень, останні 2 роки входить до податкових. Збір за забруднення навколишнього середовища був замінений екологічним податком тощо.