Дохід підприємства

ВСТУП

Перехід до ринкових механізмів  функціонування економіки України, органічне включення її в процеси світового господарювання вимагають корінного перегляду всієї сукупності економічних важелів, використовуваних у системі керування. Перехід від  переважно прямих адміністративних методів впливу до непрямих, заснованих   на ринкових механізмах і взаємозв'язках, має потребу в заглибленому теоретичному осмисленні широкого кола мікро- і макроекономічних проблем, включаючи мотиваційний аспект господарської діяльності економічних суб'єктів, об'єктивні закономірності формування і використання доходів цих суб'єктів.

   В умовах ринкової  економіки та конкурентних взаємовідносин  між суб'єктами господарювання  важливим є удосконалення всіх  ланок економічної роботи на  підприємствах. Для цього необхідно  підприємству отримувати   дохід,  який є основним джерелом усіх  фінансових ресурсів. Його величина  характеризує фінансові результати  роботи підприємства та визначає  його фінансовий стан.

У сучасних умовах господарювання при складанні плану виробництва  та реалізації на підприємстві на майбутні періоди найважливішу роль відіграє планування доходів. Зіставлення запланованих величин доходів з фактичними показниками допомагає в прийнятті  обґрунтованих управлінських рішень. Саме управління процесом формування доходів забезпечує довгостроковий контроль за ними. Від доходу залежить величина прибутку підприємства –  одного з найважливіших показників його діяльності. Тому необхідна подальша робота щодо систематизації методів  та особливостей формування доходів  на сучасних підприємствах.

Метою курсової роботи є розкриття теоретичних аспектів поняття «дохід підприємства» його структури та особливостей формування, проведення аналізу фінансового стану підприємства ПАТ "Ужгородська швейна фабрика" та надання пропозицій щодо підвищення дохідності його діяльності.

Для досягнення мети були поставлені та вирішені наступні завдання:

• розкрити поняття доходу підприємства як економічної категорії;
• визначити економічну сутність та структуру доходів підприємства;
• провести економіко-правовий аналіз нормативної бази з питань формування доходів підприємства;
• охарактеризувати методику аналізу доходів підприємства;
• провести розрахунки та аналіз основних показників формування доходів на прикладі підприємства ПАТ «Ужгородська швейна фабрика»;
• внести та економічно обґрунтувати пропозиції щодо підвищення дохідності діяльності підприємства ПАТ «Ужгородська швейна фабрика »;

Об’єктом дослідження є діяльність підприємства ПАТ «Ужгородська швейна фабрика» за 2009-2011 роки.

Предметом дослідження є механізм формування та методика аналізу доходів підприємства.

У процесі дослідження  використані загальнонаукові методи (діалектичний, історичний, системний, аналізу та синтезу, індукції та дедукції) і спеціальні (тлумачення правових норм). За допомогою діалектичного  методу досліджувалося вчення про дохід  підприємства як економічної категорії. Ця категорія розглядалася з урахуванням  історичних умов, в яких вона формувалася, тобто застосовувався історичний метод. За допомогою системного методу, методу аналізу і синтезу досліджувалися теоретичні положення про структуру  доходів підприємства та особливості  їх формування. За допомогою абстрактно-логічного  методу узагальнено теоретичні основи категорії «дохід підприємства». За допомогою методу прогнозування  визначенні перспективи розвитку підприємства ПАТ «Ужгородська швейна фабрика», а саме підвищення дохідності його діяльності. Для виявлення відповідності норм права предмету дослідження, проведення економіко-правового аналізу нормативної бази з питань формування доходів підприємства – застосовувався метод тлумачення правових норм.

Теоретичну основу проведеного  дослідження складають роботи вчених, присвячені особливостям формування доходів  підприємств таких як: Андрійчук  В.Г., Огійчук М. Ф., Борисова В., Русак П.П., Онищенко О. та багатьох інших дослідників.

Інформаційною базою дослідження  слугували законодавчі та нормативно-правові  акти України (Господарський Кодекс України, Закон України «Про господарські товариства», «Про оподаткування прибутку підприємств»), нормативна література з питань планування діяльності підприємства, управління підприємством, нормування і оподаткування доходу підприємства, Національні стандарти бухгалтерського  обліку, нормативно-інструктивні документи, звітні дані Держкомстату України, спеціальна література по темі дослідження (підручники, монографії тощо), наукові праці  вітчизняних та зарубіжних вчених, матеріали науково-практичних конференцій, професійних періодичних видань (журнали «Актуальні проблеми економіки», «Фінанси України» тощо), інші літературні  джерела, а також результати власних  досліджень та розрахунків.

   Вихідною інформацією  для проведення аналізу та  розрахунків отримали з таких  джерел: річний звіт підприємства  ПАТ «Ужгородська швейна фабрика» («Баланс підприємства», «Звіт про фінансові результати»).

Розділ 1. Формування доходів підприємства

1. Дохід підприємства як економічна категорія

 Як економічна категорія дохід (виручка) є потоком грошових коштів та інших надходжень за певний період, отриманий від продажу продукції, товарів, робіт, послуг [25, с. 524].

Найпоширенішим серед  сучасних економістів стало визначення поняття «дохід підприємства» як суми виручки від реалізації продукції  і майна, а також від здійснення позареалізаційних операцій. Для  прикладу такого підходу наведемо тлумачення цього поняття В.П. Грузіновим: «Дохід підприємства складається з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг), основних засобів (зайвих) й іншого майна підприємства, а також із доходів від позареалізаційних операцій» [7, с. 340]. Аналогічне визначення, що за своїм змістом не перечить поняттю «дохід підприємства», хоча характеризує далеко не всі його сторони, можна знайти і в працях інших науковців [11, с. 140; 14, с. 35; 12, с. 452; 13, с. 273].

Бухгалтерський підхід до поняття «дохід підприємства» переважно  базується на терміні «економічна  вигода». Такий зміст цієї категорії  визначено в Міжнародному стандарті  фінансової звітності 18 «Дохід»: «дохід – це валове надходження економічних  вигод протягом певного періоду, що виникає в ході звичайної діяльності суб’єкта господарювання, коли власний  капітал зростає в результаті цього надходження, а не в результаті внесків учасників капіталу» [3, с. 539]. Аналогічне поняття в Національному стандарті бухгалтерського обліку – П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» інтерпретується наступним чином: «Доходи – це збільшення економічних вигод у вигляді надходжень активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання власного капіталу за рахунок внесків учасників (власників) за звітний період» [5, с. 25]. Проте визначення доходу в національному стандарті бухгалтерського обліку як збільшення економічних вигод у формі «надходження активів або зменшення зобов’язань» піддається критиці науковців як не зовсім коректне. Очевидно слід погодитися із зауваженням, що «не кожне збільшення активів та зменшення зобов’язань характеризує момент отримання доходу. Про отримання доходу свідчить оплата рахунку, пред’явленого підприємством покупцеві його продукції (товарів, робіт, послуг). Стосовно зобов’язань підприємства, то при їх безпосередньому погашенні ніякого зростання капіталу насправді не відбувається. До зростання капіталу призводить не погашення зобов’язань, а відмова кредитора від своїх прав, тобто тоді, коли активи отримані підприємством на безоплатній основі» [12, с. 458].

На відміну від широкого трактування поняття «дохід підприємства»  як за економічним, так і за бухгалтерським підходом, вузьке трактування цього  поняття суттєво обмежує його зміст за кількісними параметрами. Економісти, що притримуються цього  підходу зводять поняття «дохід підприємства» лише до тієї частини  валової виручки і результатів  позареалізаційних операцій, що включає  лише витрати на оплату праці та прибуток. За визначенням доходу М.С. Абротіною: «Дохід в економічному розумінні – це завжди різниця між вартістю випуску продукції і витратами виробництва» [7, с. 388]. Аналогічний зміст в це поняття вкладає і Ю.І. Продіус, який зазначає, що «валовий дохід характеризує кінцевий результат виробничої або комерційної діяльності підприємства і вираховується шляхом виключення із валової виручки та результатів позареалізаційних операцій всіх витрат на виробництво і реалізацію продукції, що входять до собівартості, крім витрат на оплату праці. Таким чином, дохід – це виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) за вирахуванням матеріальних витрат. Він являє собою грошову форму чистої продукції підприємства, тобто включає до себе оплату праці та прибуток» [25, с. 254-255].

Розгляд поняття «дохід підприємства» у широкому трактуванні як за економічним, так і за бухгалтерськими підходами дає змогу визначити наступні основні його характеристики:

• дохід підприємства являє собою один із видів фінансових результатів його господарської діяльності за певний період;
• цей фінансовий результат характеризує надходження економічних вигод;
• основними формами економічних вигод, що характеризують дохід підприємства, виступають виручка з реалізації іншого майна, а також надходження коштів з позареалізаційних операцій;
• економічні вигоди, що формують дохід підприємства, визначаються їх обсягом у грошовій формі.

Ці базові характеристики поняття «дохід підприємства» потребують певного доповнення.

З нашої точки зору однією з таких характеристик є висока ступінь варіювання реального значення суми економічної вигоди, що формує дохід підприємства, у часі. Це обумовлено тим, що дохід підприємства визначається у грошовій формі (а вартість грошей у часі постійно змінюється під впливом  інфляції та інших чинників) і за певний період (чим довшим буде цей  період, тим вищим буде ступінь  зміни реального значення доходу підприємства). Тому об’єктивна оцінка доходу суб’єкта господарювання має  базуватись на обов’язковому врахуванні фактору часу[8, с. 118 ].

Крім того, важливою характеристикою  доходу підприємства є його висока залежність від ризику, що притаманна господарській діяльності конкретного  підприємства. Ця діяльність може здійснюватись  за обраною підприємством агресивною, помірною або консервативною політикою, що відповідним чином буде позначатись  і на сумі отриманих ним економічних  вигод (доході). Отже, об’єктивне оцінювання доходу підприємства має базуватись на обов’язковому врахуванні такого фактору, як ризик.

З урахуванням всіх розглянутих  характеристик поняття «дохід підприємства»  пропонується визначити наступним  чином: «Дохід підприємства являє собою  один із видів фінансового результату його господарської діяльності за певний період, що характеризує у грошовому  визначенні обсяг надходження грошових вигод у формі виручки від  реалізації виробленої продукції (робіт, послуг) і майна, а також коштів з позареалізаційних операцій, які  формуються з урахуванням факторів часу і ризиків».

2. Склад,структура і формування  доходів підприємства

На рисунку в додатку Д приведена структурно-логічна схема формування і використання доходів підприємств згідно з національними положеннями (стандартів) бухгалтерського обліку, що введені з 2000-го року в Україні.

Відповідно грошові  надходження підприємств включають:

– доходи від основної (операційної) діяльності – виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг;

– доходи від іншої операційної діяльності (реалізація оборотних активів, іноземної валюти; від операційної оренди, операційних курсових різниць; одержані пені, штрафи, неустойки; від списання кредиторської заборгованості; одержані гранти, субсидії, інші доходи);

– доходи від фінансових операцій: від спільної діяльності, інвестицій в асоційовані і дочірні підприємства, одержані дивіденди, одержані відсотки за облігаціями, інші доходи;

– доходи від іншої звичайної діяльності: реалізації фінансових інвестицій, основних засобів, нематеріальних активів, інших необоротних активів; ліквідації необоротних активів; неопераційних курсових різниць; безоплатно отриманих оборотних активів; уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій;

– доходи від надзвичайних подій: відшкодування збитків від надзвичайних подій; інші надзвичайні доходи [16, 231 c.].

Залежно від виду діяльності, здійснення яка дозволила отримати доходи, розрізняють:

1. Доходи від торговельної діяльності: від продажу товарів, від операцій з тарою, від перемірювання тканин, надання платних додаткових торговельних послуг.
2. Доходи від виробничої діяльності, до складу яких входить:

• виручка від реалізації всіх видів товарної продукції, напівфабрикатів, відходів;

• виручка від послуг промислового характеру (ремонтно-будівельних, транспортних абощо), що виконані та реалізовані “стороннім споживачам”.

3. Доходи від посередницької діяльності, отримані у вигляді:

• суми комісійних винагород (відсотків);
• додаткові виручки від реалізації продукції (робіт, послуг), якщо підприємство є посередником і бере участь у розрахунках при виконанні домовленості;
• доходів від робіт (послуг), які виконані тимчасовими творчими колективами для інших підприємств тощо;

4. Доходи від інвестиційно-кредитної діяльності, до складу яких входять:

• доходи, отримані від пайової участі в спільних підприємствах;
• доходи, отримані від надання майна в оренду (лізинг);
• дивіденди (відсотки), отримані за акціями, облігаціями та іншими цінними паперами, що придбані підприємством;
• відсотки від надання комерційного кредиту;
• доходи від депозитних вкладів підприємства та інше [8, 214 - 215].

5. Доходи від продажу майнових та інтелектуальних прав (власності) підприємства отримані при реалізації:

• майна підприємства (включаючи основні фонди), матеріальних обігових активів;
• нематеріальних активів (“ноу-хау”, патентів, фірмового знаку, торгової марки), програмних продуктів.
6. Інші види доходів:
• доходи від курсової різниці валютних коштів та цінних паперів, які належать підприємству;
• суми економічних санкцій та відшкодувань збитків отриманих підприємством;
• доходи від об’єктів соціально-побутової сфери підприємства: плата за утримання дітей в дитячих дошкільних закладах, оплата путівок та інше [8, c.215].

Залежно від характеру  отримання доходів розрізняють  доходи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і майна підприємства та доходи від використання тимчасово  вільних фінансових ресурсів, цінних паперів підприємства.

Дохід від реалізації є  результатом суспільного визнання споживчої вартості реалізованих товарів (робіт, послуг). Його складниками е  вартість праці, втілена у затрачених матеріальних ресурсах, та додана вартість, створена працею робітників. Останній складник, тобто додана вартість, у  свою чергу, розкладається на частини, а саме: заробітну плату робітників, що створювали товар, надавали послуги  чи виконували роботи, та валовий прибуток, який є джерелом покриття непрямих витрат, пов'язаних зі здійсненням функції  управління, створення резервів, накопичення  джерел майбутнього розширення виробництва, здійснення соціальних програм [5, c.51].

Розмір реалізаційних  доходів безпосередньо залежить від обсягів діяльності підприємства у звітному періоді та її ефективності (додаток Е).

Розмір доходів від  використання майна (капіталу) підприємства залежить від його наявності та можливості використання поза виробничим процесом підприємства (з об'єктивних причин чи прийнятих рішень стосовно переливу капіталу в інші підприємства та сфери економіки).

Залежно від повноти та місця відображення доходів розрізняють:

1. «бухгалтерські» доходи, які відображуються на рахунку реалізації готової продукції (товарів, матеріальних коштовностей, виконаних робіт та наданих послуг) і які використовуються для визначення фінансових результатів діяльності;
2. "приховані" доходи, не відображені на рахунку реалізації.

До них належать:

1. цільові кошти, отримані від підприємств-покупців (замовників) для власних потреб підприємства: для поповнення фонду ризику, резервного фонду, фонду споживання;
2. цільові кошти у вигляді безповоротної фінансової допомоги та безоплатно наданих товарів і таке інше;
3. доходи, отримані від товарообмінних операцій, які визначаються розрахункове, виходячи з різниці в ціні на товарно-матеріальні цінності, які обмінюються;
4. фактично отримані доходи в зв'язку з реалізацією товарів (продукції) за цінами, нижчими за ціни закупки (собівартості), їх розмір розраховується, виходячи з цін реалізації аналогічної продукції у відповідний період та інше [8, с. 236].

Доходи (виручка) від реалізації товарів, робіт, послуг.

 Виручка від реалізації  продукції – це сума коштів, які надійшли на рахунок підприємства за реалізовану продукцію. Вона є основним джерелом грошових доходів і фінансових ресурсів підприємств. Виручка від реалізації продукції є фінансовою категорією, яка виражає грошові відносини між постачальниками і споживачами товару [29, c. 65].

Для підприємства-виробника  реалізація продукції є свідченням, що вона за споживчими властивостями, якістю та асортиментом відповідає і  потребам покупців, суспільному попиту.

На практиці можуть використовуватись  два методи визначення моменту реалізації продукції:

а) продукцію відвантажено або відпущено споживачу (відбулася  передача права власності), – метод нарахування;

б) одержано кошти на рахунок  постачальника за реалізовану продукцію  – касовий метод.

Розмір виручки від  реалізації продукції, за інших однакових  умов, залежить від:

1) кількості,  асортименту та якості продукції,  що підлягає реалізації;

2) рівня реалізаційних  цін.

Обсяг (кількість) реалізованої продукції  прямо впливає на величину виручки, а сама кількість реалізованої продукції  залежить від обсягу виробництва  товарної продукції і зміни величини перехідних залишків нереалізованої продукції  на початок і кінець року. Асортимент реалізованої продукції справляє двоякий  вплив на величину виручки. Зростання  в загальному обсязі реалізованої продукції  питомої ваги асортименту з більш  високою ціною збільшує величину виручки, і навпаки.

Виручка від  реалізації продукції, робіт і послуг є основним джерелом відшкодування коштів на виробництво і реалізацію продукції, утворення доходів і формування фінансових ресурсів. За ринкової економіки обсягу продажу і виручці приділяється особлива увага. Від величини виручки залежить не тільки внутрішньовиробниче відшкодування витрат і формування прибутку, а й своєчасність і повнота податкових платежів, погашення банківських кредитів, які впливають на рівень виплачених відсотків, що в кінцевому рахунку позначається на фінансовому результаті діяльності підприємства[25,c.44].

Формування доходу підприємства неможливе без самої стратегії  формування доходу того чи іншого підприємства.

Стратегія формування доходу – це логічно побудована програма перспективних заходів, спираючись на яку підприємець зможе досягти поставлених цілей. Така стратегія передбачає розробку правил і прийомів, за допомогою яких досягається основна мета підприємництва - отримання прибутку.

Вирішення цієї проблеми вимагає  розробки стратегії розвитку підприємств  на основі вибору ефективних джерел формування доходу й обґрунтування раціональних напрямів його використання.

Особливе місце в такій  стратегії посідає прогнозування  оптимальною рівня й обсягу доходу. Кінцевою метою прогнозування є  визначення ефективних джерел одержання  і доцільних напрямів розподілу  доходів підприємства. Тому стратегія  доходу охоплює програму дій підприємців, спрямовану на пошуки стійких та ефективних джерел його формування і розробку раціональної системи використання [21, c.87].

При розробці стратегії необхідно  пам'ятати: ринкові відносини визначають самостійність стратегічних розробок підприємств, але не анархію. Самостійність  знаходиться під регулюючим впливом  держави. 
Розробка стратегії доходу підприємства вимагає знань загальної стратегії управління підприємницькою діяльністю, під якою прийнято розуміти формування системи довгострокових цілей діяльності і вибір ефективних шляхів їхнього досягнення.

Загалом під стратегією доходу суб'єктів підприємницької діяльності слід розуміти систему довгострокових цільових завдань, спрямованих на одержання  такого обсягу доходів, якого вистачить  для сплати податків і обов'язкових  зборів, відшкодування витрат і одержання  прибутку для забезпечення саморозвитку підприємства та винагороди праці й  капіталу. 
Стратегія в такому розумінні передбачає форму розімкнутого кола, в якому завершальний етап – використання доходу – потребує виходу на новий, вищий, рівень його формування. Спіралеподібна стратегія здатна вивести підприємство на вищий рівень прибутковості і забезпечити поступальні темпи розвитку [11, c.209].

Здійснення стратегії  доходу в підприємницькій діяльності являє собою розтягнутий у  часі процес реалізації базової економічної  стратегії розвитку підприємства. При  цьому враховуються сильні сторони  існуючих видів і форм підприємства і сильні сторони самого підприємства, які можуть відігравати вирішальну роль при виборі стратегії нарощування  доходів. Важливо також вишукати можливості розширення діяльності в  нових для підприємства умовах, які  мають резерви для росту доходу. Вибір стратегії росту повинен  спиратися на стратегію концентрованого  або інтегрованого росту[21, c. 108]:.

Механізм розробки стратегії  доходу підприємства неможливий без  повної, точної, систематизованої інформації про практику його формування, розподілу  та використання. Таку інформацію дає  моніторинг. 
        Моніторинг доходу – це механізм постійного спостереження, аналізу та підготовки даних для прогнозування можливостей розвитку підприємств на власній доходній основі.

Результати аналізу доходу є інформаційною базою для  коригування діючої або вибору нової  стратегії формування та використання доходу. Без усебічного моніторингу  неможливо обґрунтування стратегії  і тактики формування та розподілу  доходу підприємств. Схема стратегічного  планування доходу підприємства представлена в додатку Ж.

Отже, грошові надходження  підприємств відіграють значну роль у процесі кругообігу коштів. Відшкодовуючи  авансовані у виробництво вкладення, формуючи доходи і грошові фонди, вони створюють економічні умови  для нового циклу виробництва  і реалізації продукції, удосконалення  та розширення власного господарства, збільшення власного капіталу.

Підводячи підсумок, можна  сказати що дохід (прибуток) є метою  діяльності кожного підприємства і  він характеризує ефективність роботи того чи іншого підприємства. Дохід  – це збільшення економічних вигод  у вигляді надходження активів  або зменшення зобов’язань, які  призводять до зростання власного капіталу.

3.   Методика аналізу доходів підприємства

Аналіз доходів—це частина економічної стратегії підприємства. Він спрямований на створення економічних умов, що забезпечують відшкодування постійних витрат підприємства, покриття змінних витрат, які залежать від обсягу реалізації продукції, повної і своєчасної оплати всіх видів податків, обов'язкових платежів та забезпечення отримання прибутку. Досягнення цих умов пов'язане з:

1) обгрунтуванням цін на товари, які закуповуються;

2) раціональністю умов  комерційних угод;

3) встановленням економічно  обгрунтованих цін продажу товарів, які стимулюють збільшення попиту і, відповідно, реалізації;

4) скороченням кількості  ланок товаропросування, яке дозволяє збільшити розміри доходів за рахунок скорочення кількості посередників;

5) формуванням оптимального  асортименту товарів для реалізації, які відповідали б структурі  споживчого попиту та забезпечували  б отримання необхідного обсягу  доходів;

6) диверсифікацією діяльності (асортиментної, регіональної, за  видами діяльності), що дозволяє  забезпечувати компенсацію можливих  втрат доходу у випадку несприятливих  змін на окремих товарних, регіональних  ринках чи погіршення можливостей  здійснення окремих видів діяльності[20, с. 241].

Таким чином, аналіз доходів  торгового підприємства передбачає: