Дослідження системи організації імпортних операцій ТОВ Альвис

Вступ

Розділ 1 Теоретичні основи організації імпортних операцій

1. Теоретико-методичні основи організації імпортних операцій на підприємстві субєктів зовнішньо-економічної діяльності
2. Механізм організації імпортних операцій на підприємстві
3. Методи оцінки імпортних операцій на підприємстві

Розділ 2 Дослідження системи організації імпортних операцій ТОВ Альвис                   2.1 Організаційно-управлінська структура та характеристика господарської діяльності підприємства

2.2 Аналіз динаміки  та структури імпортної діяльності підприємства

Розділ 3 Вдосконалення організації імпортних операцій на підприємстві

3.1Пропозиції щодо вдосконалення механізму імпортних операцій на підприємстві

Висновки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                 

 

Вступ

 

Ринкові реформи, що проводяться в країні, створюють сприятливі умови для відродження української економіки та її інтеграції в світове економічне співтовариство. Демократизація процесів управління економікою надає рівні права всім господарюючим суб`єктам зовнішньоекономічній діяльності.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств відіграє значну роль у розвитку економіки України, насиченні споживчого ринку товарами належної якості.

Здійснювати операції, пов'язані з зовнішньоекономічною діяльністю підприємства можуть лише використовуючи міжнародні правила розрахунків, порядок укладання договорів, аналізуючи кон’юнктуру валютних ринків, а також, володіючи нормативно-правовою базою з регулювання порядку проведення операцій в іноземній валюті на території України і за її межами.

Формування і здійснення комерційних зв'язків з іноземними партнерами, ефективне управління експортно-імпортними операціями неможливе без науково обґрунтованого підходу до розв'язання комплексу завдань їх інформаційного забезпечення, які вирішуються в системі обліку й аналізу. Дані бухгалтерського обліку, аналіз та аудит стали необхідними елементами при прийнятті обґрунтованих управлінських рішень, обранні надійних партнерів для одержання ефективних результатів фінансово-господарської діяльності.

Разом з тим, неузгодженість бухгалтерського і податкового законодавства з питань зовнішньоекономічної діяльності, викликає багато проблем з відображення імпортних операцій у бухгалтерському обліку і побудови ефективної системи її аналізу.

Дослідження розвитку імпортних операцій суб'єктів господарювання свідчить про відсутність системного підходу до організаційно-методичного забезпечення їх обліку і аналізу, що призводить до серйозних порушень валютного, податкового та митного законодавства. Більше того, становлення зовнішньоекономічної діяльності відбувається в період реформування бухгалтерського обліку, що характеризується наявністю певних прорахунків та неузгодженостей і підвищує ризик ринкової невизначеності.

Отже, недостатній рівень теоретичної розробки і обґрунтування питань методики та організації імпортних операцій в системі управління зовнішньоторговельною діяльністю та потреби практики обумовлюють актуальність і науково-практичне значення обраної теми.

Об’єктом дослідження курсової роботи є імпортна діяльність підприємства.

Суб’єктом дослідження курсової роботи є комплекс теоретичних, методичних та практичних питань, пов’язаних з імпортною діяльністю підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1 Теоретичні основи організації імпортних операцій

1.1Теоретико-методичні основи організації імпортних операцій на підприємстві субєктів зовнішньо-економічної діяльності

 

Зовнішньоекономічна діяльність – це діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, що побудована на взаємовідносинах між ними і здійснюється як на території нашої держави, так і за її межами.

Зовнішньоекономічна діяльність в Україні регламентується Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та міжнародними договорами з окремими країнами. Вона пов’язана з виробництвом та обміном матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару .

Суб’єкти господарської діяльності України та іноземні суб’єкти господарської діяльності у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються такими принципами:

- суверенітету народу  України у здійсненні зовнішньоекономічної  діяльності;

- свободи зовнішньоекономічного  підприємництва;

- юридичної рівноправності  та недискримінації;

- верховенства законів;

- захисту інтересів  суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які полягають у тому, що Україна є державою;

- еквівалентного  обміну, недопущення демпінгу при  ввезенні та вивезенні товарів.

Суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

- фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства), які володіють цивільною правоздатністю і дієздатністю згідно з чинним законодавством України і постійно проживають на території України;

- юридичні особи, які зареєстровані і мають  постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об’єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, концерни, консорціуми, торгові дома, посередницькі й консультаційні фірми, кредитно-фінансові установи та ін.), у тому числі юридичні особи, майно і/або капітал яких перебуває повністю у власності іноземних суб’єктів господарської діяльності;

- об’єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних  осіб, які не є юридичними особами  згідно з чинним законодавством  України, але мають постійне місцезнаходження на території України та яким цивільно-правовими актами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;

- структурні одиниці  іноземних суб’єктів господарської  діяльності, які не є юридичними  особами згідно з чинним законодавством України, але мають постійне місцезнаходження на її території;

- спільні підприємства  з участю суб’єктів господарської  діяльності України та іноземних  суб’єктів господарської діяльності, що зареєстровані як такі в  Україні і мають постійне місцезнаходження на її території;

- інші суб’єкти  господарської діяльності.

Усі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види незалежно від форми власності та інших ознак після державної реєстрації як учасників зовнішньоекономічної діяльності в Міністерстві зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України. Підставою для цього є договір (контракт) .

Питання форми, порядку складання і виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) регулюють законодавчі й нормативні акти України. Згідно із Законом до зовнішньоекономічної діяльності належать такі її види:

- експорт та імпорт  товарів, капіталів і робочої  сили;

- надання послуг, у тому числі виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних та ін.;

- наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна  та інша кооперація з іноземними  суб’єктами господарської діяльності;

- міжнародні фінансові  операції та операції з цінними  паперами;

- кредитні й розрахункові  операції, створення кредитних і  страхових установ на території  України та за її межами;

- спільна підприємницька  діяльність, що передбачає створення спільних підприємств різних видів і форм власності, здійснення спільних господарських операцій та спільне володіння майном як на території України, так і за її межами;

- підприємницька  діяльність, пов’язана з наданням  ліцензій, патентів, ноу-хау, торгових марок й інших нематеріальних об’єктів власності на території України та за її межами;

- організація виставок, аукціонів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних  заходів, здійснюваних на комерційній  основі за участі суб’єктів  зовнішньоекономічної діяльності;

- організація та  здійснення оптової консигнаційної  торгівлі на території України  за іноземну валюту;

- товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована за формою зустрічної  торгівлі;

- орендні, у тому  числі лізингові операції;

- операції з придбання, продажу й обміну валюти на  валютних аукціонах і біржах, міжбанківському валютному ринку;

- робота на контрактній  основі фізичних осіб (громадян  України та іноземців) на території  України та за її межами;

- інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені законами України.

 

 

 

 

 

 

1.2Механізм організації імпортних операцій на підприємстві

Ввіз товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає:

1) подання митному органу документів, які засвідчують підстави й умови ввозу товарів на митну територію України;

2) сплату податків і зборів, якими  обкладаються товари під час  ввозу на митну територію України  відповідно до законів України;

3) дотримання вимог, передбачених  законом, щодо заходів нетарифного  регулювання й інших обмежень.

Документи необхідні для оформлення товарів і транспортних засобів у митний режим імпорту:

1. Платіжне доручення про оплату  митних платежів.

2. Платіжне доручення що підтверджує  оплату за послуги за митного  термінала 

3. Контракт, специфікація, додаткова угода.

4. Оригінали інвойсу

5. Сертифікат походження (СТ-1, якщо  товар походить з країн СНД, форма А та інші.)

6. Картка обліку суб’єкта зовнішньоекономічної  діяльності

7. Довідка про декларування валютних  цінностей 

8. Книжка МДП (Tir Carnet)

9. Транспортна накладна CMR (AWB, Ж/Д  накладна, коносамент)

10. Експортна декларація країни  відправлення.

11. Дозвільні документи (сертифікат  якості, санітарно-епідеміологічний  висновок, реєстрація МОЗ, Держстандарт  і т.д.) - якщо необхідно.

12. Документи які підтверджують вартість і код товару (прайси, каталоги, технічний опис, попередні висновки про вартістю і класифікацію товарів та інші.)

13. Платіжне доручення за карантинний  огляд, завірене в Держкарантині.

Для дослідження та контролю імпортних операцій підприємства по них запроваджено ведення аналітичного та синтетичного обліку.

Отже для дослідження механізму формування організації операцій підприємства необхідно розглянути синтетичний та аналітичний облік імпортних операцій підприємства.

В залежності від виду операцій в Україні застосовуються різні способи обмеження імпорту: короткострокове обмеження імпорту, митний бар'єр, антидемпінгові мита.

Короткострокове обмеження імпорту - обмеження імпорту на строк не більше 180 днів.

Митний бар'єр - обмеження імпорту, метою якого є перешкоди ввезенню імпортних товарів через завищення ввізного мита.

Якщо ринок експортера є монопольним або олігопольним, а зарубіжний ринок - конкурентним, може виникнути ефект демпінгу. Для його попередження держава може застосувати антидемпінгову політику на будь-який продукт.

Демпінг - ввезення на митну територію України товарів за ціною, нижче від порівняної ціни на подібний товар у країні експортеру, що заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару.

З метою запобігання торгівлі товарами та послугами за демпінговими цінами країна проводить антидемпінгову політику шляхом встановлення антидемпінгового мита.

Антидемпінгове мито - додаткове мито на імпортні товари, що ввозяться в країну за цінами, нижче цін світового ринку або внутрішніх цін.

При перетині товарно-матеріальними цінностями кордону України необхідно сплатити ПДВ, акцизний збір, мито та митні збори. їх сума зазначається в вантажній митній декларації та перераховується шляхом надання до банку платіжного доручення на перерахування відповідних сум на рахунок митниці.

Суб'єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, їх філії, відділення, а також інші відокремлені підрозділи, які імпортують на митну територію України підакцизні товари, зобов'язані до або під час подання вантажної митної декларації сплатити акцизний збір.

Акцизний збір на ввезені підакцизні товари обчислюється у відсотках до митної вартості за встановленими ставками або в твердих сумах в Євро з одиниці товару.

Сплата акцизного збору проводиться на момент розмитнення.

Акцизний збір стягується лише один раз, тому при наступній реалізації товарів, на які його було нараховано при ввезені на митну територію України, акцизний збір не нараховується.

Сума акцизного збору в бухгалтерському обліку включається до вартості імпортного товару.

Об'єктом оподаткування ПДВ є операції з ввезення (пересилання) товарів на митну територію України і отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, в тому числі операції ввезення власності за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки.

Базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість імпортних товарів, але не менше митної вартості, що зазначена у вантажній митній декларації.

При оподаткуванні імпортних товарів сума ПДВ визначається у розмірі 20 % від митної вартості товару з врахуванням фактично сплаченого мита і акцизного збору.

Підставою для нарахування та сплати ПДВ є вантажна митна декларація; де нарахована сума ПДВ зазначається окремо. Сплата ПДВ повинна проводитись до/або на момент приймання вантажної митної декларації до митного оформлення.

Імпорт деяких товарів та операцій по передачі основних засобів у вигляді внеску до статутного капіталу юридичних осіб не оподатковуються ПДВ. Ця норма поширюється як на безпосередніх постачальників, так і на посередників. При ввозі товарів на митну територію України платники ПДВ можуть надавати органам митного контролю простий вексель на суму податкових зобов'язань (крім підакцизних товарів групи 1-24 Гармонізованої системи опису і кодування. Вексель видається на термін не більш 30 днів і він не підлягає передачі індосаменту. Сума, зазначена в податковому векселі, включається до суми податкових зобов'язань платника податку в податковому періоді, на який припадає тридцятий календарний день з дня надання такого векселя органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним, а сума податку, визначеного у векселі, окремо до бюджету не сплачується і враховується в розрахунках податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, в якому вексель погашено. В наступному звітному (податковому) періоді сума, яка була вказана в податковому векселі, включається до складу податкового кредиту.

Платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету, при цьому зазначена сума коштів включається до складу податкового кредиту платника в тому податковому періоді, в якому відбувалося таке погашення, і не включається до складу його податкових зобов'язань.

Облік імпорту робіт, послуг суттєво не відрізняється від обліку імпорту товарів, за винятком деяких особливостей:

- документом, який підтверджує  факт виконання робіт (послуг),є  акт виконання робіт (послуг), оформлений  належним чином;

- при імпорті робіт (послуг) датою виникнення податкових зобов'язань є дата події, яка відбулася першою, а саме:

- або дата списання коштів  з потокового рахунку платника  податків в оплату собівартості  робіт;

- або дата оформлення документу, який підтверджує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом;

- не дозволяється відносити  до податкового кредиту з сплати  податку суми, які не підтверджені  актом приймання робіт (послуг);

- надані (виконані) суб'єктами підприємницької  діяльності Росії роботи (послуги), які використовуються або споживаються на митній території України, пільговому оподаткуванню не підлягають.

Отже імпорт є комерційною діяльністю, що пов'язана з закупівлею та ввезенням в Україну іноземних товарно-матеріальних цінностей для їх наступної реалізації на внутрішньому ринку або використання у виробничо-господарській діяльності.

 

 

 

1.3Методи оцінки імпортних операцій на підприємстві

 

Аналіз імпортних операцій

1) звітні обсяги порівнюються  з плановими і минулого року;

2) визначаються зміни у  товарній структурі;

3) визначаються зміни у  географічному напрямку експорту. Доцільність імпорту для підприємства обумовлюється вищою

якістю товарів, їх низькими цінами (товари азійських виробників, пострадянських країн), відсутністю певної сировини, матеріалів, комплектуючих в Україні. Існують угоди про вільну торгівлю між країнами СНД. Наприклад, товар, зроблений в Росії (за винятком деяких груп товарів) завозять до України без мита.

З метою стягнення штрафів, пеней, неустойок з постачальників і для своєчасної власної оплати аналізують виконання строків контрактів по імпорту за звітний рік. строки подається позов у суд.

При визначенні економічної ефективності імпортної діяльності підприємства застосовують дві групи показників:

- показники ефективності  імпорту товарів виробничого  призначання для виробничої діяльності;

- показники ефективності  імпорту товарів народного споживання для продажу.

Для розрахунку показників економічного ефекту імпорту машин та технологічного устаткування визначають повну їх вартість за формулами:

Де

В - повна вартість покупки в умовах її використання, тис

грн.;

Ц - купівельна ціна імпортного обладнання, тис грн.;

Ев - експлуатаційні витрати при використанні цього обладнання, тис грн.;

м - вартість матеріалів на одиницю продукції, яка випускається на цьому обладнанні;

е - вартість палива і енергії на одиницю продукції;

р - питома вартість ремонтів на одиницю продукції;

з - заробітна плата основних робітників на одиницю продукції;

N - програма випуску продукції, на яку розраховує виробник.

Проводячи фінансовий аналіз, слід пам'ятати також про врахування такого важливого фактора, як значне підвищення якості продукції, заради чого найчастіше закуповується обладнання у високорозвинених країнах. Певним чином цей фактор знаходить своє відображення у підвищенні ціни товару, що випускається.

Показник економічної ефективності імпортного устаткування:

де

Qim- обсяг товарної продукції, що випускається на імпортному обладнанні у середньорічних цінах.

Цей показник демонструє випуск продукції на 1 гривню коштів, вкладених в імпортне обладнання.

Якщо комерційне підприємство купує імпортний товар для його подальшого перепродажу, економічний ефект імпорту обчислюється за формулою:

де

Цв - внутрішня відпускна ціна товарів; Цм - імпортна фактурна вартість товару.

Фінансовим результатом тут буде прибуток, який визначається як різниця між комісійним збором (винагородою підприємця) за всім обсягом імпортної поставки і витратами обігу. Витрати обігу:

- накладні витрати за  зовнішніми операціями (транспортування, зберігання, портові і вантажні збори, відсотки по комерційному кредиту);

- відсотки за кредити  банку;

- кошторисні витрати на  утримання апарату управління. На  фінансовий результат, збільшуючи  його або зменшуючи,

також впливають:

1) штрафи, пені, неустойки (+, -);

2) нестача товару понад  норму природних втрат (-);

3) списані і безнадійні  борги (-);

4) різниця курсів валют (+, -).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2 Дослідження системи організації імпортних операцій  ТОВ Альвис                   2.1 Організаційно-управлінська структура та характеристика господарської діяльності підприємства

ТОВ "Альвис" на ринку покрівельних і облицювальних матеріалів з 1994р.

У даний момент "Альвис" є офіційним представником австрійського концерну "TONDACH", що є одним із провідних виробників керамічної черепиці в Європі.

Аналіз абсолютних показників діяльності підприємства ТОВ "Альвис" наведено в таблиці 2.1.

 

Таблиця 2.1

Аналіз абсолютних показників діяльності підприємства ТОВ "Альвис"

№	Показник		роки
		2011			2012				2013
		фактично			фактично		темпи росту		фактично		темпи росту
1	Дохід (виручка) від реалізації продукції		1987,00		2616,00		131,66		3018,00		115,37
2	Податок на додану вартість		331,17		436,00		131,66		503,00		115,37
3	Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції		1655,83		2180,00		131,66		2515,00		115,37
4	Собівартість реалізованої продукції		563,00		751,00		133,39		898,00		119,57
5	Валовий прибуток		1092,83		1429,00		130,76		1617,00		113,16
6	Інші операційні доходи				7,00				3,00		42,86
7	Адміністративні витрати		554,00		894,00		161,37		978,00		109,40
8	Витрати на збут		313,00		329,00		105,11		419,00		127,36
9	Інші операційні витрати		105,00		5,00		4,76		2,00		40,00
10	Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:		120,83		208,00		172,14		221,00		106,25
11	Податок на прибуток від звичайної діяльності			30,21		62,40		206,57		66,30		106,25
12	Чистий прибуток			90,62		145,60		160,66		154,70		106,25
13	відношення до виручки			0,05		0,06		122,03		0,05		92,10

 

Отже на досліджуваному підприємстві у 2009 році виручка від реалізації збільшилась на 15,37%, внаслідок збільшення обсягу реалізації відбулось збільшення собівартості продукції. Як наслідок на підприємстві мало місце збільшення чистого прибутку на 6,25%.

Резерви підвищення рівня ефективності експорту продукції (патрон токарний 3-х кулачковий D 100 мм 7100-0002 (Г)) підприємства ТОВ "Альвис" представлено в таблиці 2.2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.2

 

 

 

 

 

 

 

 

Резерви підвищення рівня ефективності експорту продукції (черепиця «Границе – 11») підприємства ТОВ "Альвис"

№	Показники			Роки
				2011		2012
				Прогноз		Реструктуризація експортних (імпортних)поставок				Реструктуризація експортних (імпортних)				Прогноз			Реструктуризація експортних (імпортних)поставок					Реструктуризація експортних (імпортних)
				обсяг		обсяг				обсяг				обсяг			обсяг			обсяг
						розрахунок		відхилення від прогнозного значення		розрахунок		відхилення від прогнозного значення					розрахунок		відхилення від прогнозного значення	розрахунок				відхилення від прогнозного значення
1	Загальний обсяг планових експортних продаж в натуральних одиницях			2693,5		2644,6		-48,9		2721,4		28,0		2672,5			2614,3		-58,3			2686,5		72,2
2		Загальний обсяг планових експортних продаж у вартісних одиницях	929,3		912,4		-16,9		938,9		9,6		986,2			964,7		-21,5			991,3		26,7
3		обсяг планових витрат пов’язаних з експортом продукції тис дол. США	659,8		636,8		-22,9		739,9		80,1		710,0			684,9		-25,1			684,0		-0,9
4		Плановий результат від експорту тис дол. сша	269,5		275,5		6,1		199,0		-70,4		276,1			279,8		3,6			307,3		27,6
5		Плановий рівень рентабельності експорту, %	29,0		30,2		1,2		21,2		-7,8		28,0			29,0		1,0			31,0		2,0
6		Плановий рівень рентабельності витрат	0,4		0,4		0,0		0,3		-0,1		0,4			0,4		0,0			0,4		0,0

 

Виходячи з таблиці можна зробити висновок, що за рахунок реструктуризації поставок можна підвищити рентабельність експорту на 7,8% та 31%.

Аналіз динаміки діяльності підприємства ТОВ "Альвис"представлено в таблиці 2.3.

 

Таблиця 2.3

Аналіз динаміки діяльності підприємства ТОВ "Альвис"

№	Показник	Роки
		2011	2012		2013
		фактично	фактично	абсолютне відхилення	фактично	абсолютне відхилення
1	індекс вартості	0,67	0,64	-0,03	0,60	-0,04
2	індекс цін	0,78	0,72	-0,06	0,71	-0,01
3	індекс фізичного обсягу	0,44	0,48	0,04	0,54	0,06
4	індекс структури	0,37	0,40	0,04	0,41	0,01
5	індекс кількості	0,91	0,94	0,03	0,86	-0,08

 

Отже, виходячи з табл. 2.3 можна сказати, що на підприємстві за досліджуваний період відбулось зменшення індексу вартості, цін та кількості, що пояснюється зменшенням попиту на продукції внаслідок кризових явищ в економіці.

Однією з важливих характеристик фінансового стану підприємства є його незалежність від зовнішніх джерел фінансування. З цією метою обчислюється коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) Кавт як відношення спільної суми власних коштів до підсумку балансу:

 

Кавт = Баланс, ряд. 380 / Баланс, ряд. 280 (2.1)

Кавт 2008 = 62,0 / 2484,3 = 0,025

Кавт 2009 = 100,0 / 5674,6 = 0,018

 

Практикою встановлено, що спільна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто критичне значення Кавт = 0,5. З розрахунку видно, що фінансовий стан підприємства на кінець періоду погіршав, що означає велику залежність підприємства від зовнішніх джерел.

Для визначення фінансової стійкості обчислюють коефіцієнт фінансової стабільності (Кф.с), який характеризує співвідношення власних і позикових засобів.

 

Кф.с = Баланс, ряд. 380 / Ф-1 (ряд. 180 + ряд. 620) (2.2)

Кф.с 2008 = 62,0 / 2422,3 = 0,026

Кф.с 2009 = 100,0 / (13,5 + 5574,6) = 0,018

 

Перевищення позикових засобів над власними, указує на те, що підприємство не має достатнього рівня фінансової стійкості і залежить від зовнішніх фінансових джерел. Нормативне значення Кф.с>1. Якщо Кф.с < 1, то необхідно з'ясовувати причини зменшення фінансової стабільності. Причиною фінансової нестабільності можуть бути необґрунтоване збільшення матеріальних запасів і зменшення виручки від реалізації продукції, податковий тягар. З метою поліпшення фінансового стану керівництву необхідно вирішити питання про зменшення виробничих запасів і збільшити виробничу потужність.