Ефективність використання комп’ютера в навчальному процесі

Міністерство освіти і науки України

Криворізький державний  педагогічний університет

Кафедра педагогіки

Курсова робота на тему:

Ефективність  використання комп’ютера в навчальному процесі

Виконав:

студент групи 

_____________

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук _______________

Кривий Ріг

2008 р. 
ЗМІСТ

стор

ВСТУП

Актуальність  дослідження. Соціальне замовлення сучасного суспільства полягає у формуванні особистості, яка здатна самостійно знаходити, оцінювати та використовувати одержану інформацію, досліджувати та аналізувати явища навколишнього світу. Тому на сучасному етапі розвитку освіти домінуючою в організації навчально-виховного процесу має бути переорієнтація стратегії навчання та виховання на обдарованість, здібності, інтереси учнів. У світлі цих завдань першочергового значення набуває проблема вдосконалення методики розвитку здібностей школярів з використанням нових технічних засобів навчання, зокрема комп’ютера, з метою підвищення якості навчання, досягнення якісно нового освітнього рівня.

Дану проблему досліджували такі вчені: Т. Герей, М. Жалдак, О. Жильців, Б. Ломов, Е. Машбіц, Л. Прессман.

З урахуванням всього сказаного  була визначена тема дослідження  «Ефективність використання комп’ютера в навчальному процесі».

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні ефективності використання комп’ютера в навчальному процесі.

Відповідно до мети дослідження  визначено такі завдання:

1. Проаналізувати стан розробки проблеми ефективності використання комп’ютера в науковій літературі;
2. Визначити сутність, ефективність та місце комп’ютера в навчальному процесі;
3. Розробити програму дослідно-експериментальної роботи щодо підвищення ефективності використання комп’ютера в навчальному процесі

Об’єкт дослідження – ефективність використання комп’ютера в навчальному процесі.

Предмет - сутність, структура ефективності комп’ютера в навчальному процесі при вивченні фізичних дисциплін.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що використання комп’ютера в навчальному процесі буде ефективним, якщо: в навчальному процесі з фізичних дисциплін використовуватиметься комп’ютер.

Методи дослідження. Досягненню мети й розв’язанню поставлених завдань сприяло використання комплексу методів дослідження:

• теоретичні – аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури з проблеми дослідження;
• емпіричні – вивчення та узагальнення педагогічного досвіду, бесіда, спостереження та анкетування.

Структура та обсяг роботи. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, що містить  найменувань.

Основний зміст курсової роботи викладений на  сторінках, проілюстровано однією таблицею та одним рисунком.

Повний обсяг роботи 25 сторінок.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРА В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

1.1 Можливості  технічних засобів навчання в  навчальному процесі

Сучасна педагогіка не представляє ефективного уроку  без застосування технічних засобів  навчання. На думку Л. Прессмана «процес навчання розглядається як діалектична цілісність, що включає складні та суперечливі структурні підрозділи (ланки). Розвиток процесу навчання відбувається в результаті подолання властивих йому суперечностей. В ході подолання цих суперечностей певну роль грають засоби навчання».

Проблема засобів  навчання завжди була предметом дослідження  дидактів. Ще на початку XX сторіччя В. Стоюнін писав: «Гідність викладання кожного учбового предмету залежить скільки від особи викладача, стільки ж і від тих учбових засобів, якими він може вільно розпоряджатися. Без них у нього немає можливості задовольнити багатьом педагогічним вимогам, як би вони не здавалися йому ґрунтовними і розумними». У зв’язку з розвитком інформатики і екранно-звукових засобів для вчителя стала очевидною нова сфера діяльності - освоєння і застосування сучасних ефективних засобів навчання.

Оскільки застосування технічних засобів навчання нині є насущною потребою школи, в педагогіці стає особливо актуальною завдання їх наукового обґрунтування, створення і використання.

Оскільки частина  повчальних функцій передається  технічному пристрою, виникають нові психологічні проблеми, вони вимагають  критичного перегляду фундаментальних  положень педагогічної і психологічної  теорій навчання.

Ґрунтом пізнавальних завдань, що включаються в зміст екранно-звукових засобів, є перш за все суперечність між образним викладом умов і вербальним оформленням завдання.

Активізація навчання найтіснішим чином пов’язана з формуванням стійкого пізнавального інтересу. Значення цієї особливості учбового процесу таке велике, що деякі дидакти виділяють її як особливий дидактичний «принцип всебічного стимулювання і мотивації позитивного відношення школярів до навчання», проходження якому оптимізує учбовий процес. Окремі учбові дії і учбова діяльність в цілому, особливо у молодших підлітків, часто зв’язані не стільки з внутрішніми, ще не стійкими спонуками, скільки із спонукачами зовнішнього плану. Стимуляція інтересів учнів реалізується арсеналом методичних засобів. Вона може бути здійснена, по-перше, через посередництво змісту учбового матеріалу і, по-друге, через спеціальну організацію самого процесу навчання.

Активізація пізнавальних інтересів за допомогою змісту визначається новизною учбового матеріалу, що викликає орієнтовну реакцію учнів. Тут вирішальну роль грає оперативність екранно-звукових засобів.

Особливість представлення  учбового матеріалу засобами комп'ютера  позначається і на оновленні засвоєних  знань, оскільки з їх допомогою відоме виглядає інакше, ніж при вербальному вивченні. Представляючи інформацію на мові образів, екранно-звукові засоби допомагають розкривати суть явищ і встановлювати нові взаємозв’язки знайомих об’єктів, розширювати і поглиблювати наявні знання.

Використання  комп’ютера на уроці направлене на реалізацію принципу оптимізації в учбовому процесі.

Комп’ютер є багатофункціональною навчальною машиною. Це не просто додаток до існуючої системи навчання. Він вносить істотні зміни і у зміст навчання, і в його методи і організаційні форми, приводить до значних змін у діяльності і учнів, і вчителя. Тому успішне застосування комп’ютера в навчальному процесі передбачає розгляд його в контексті технічних засобів навчання.

Основними функціями технічних засобів навчання є забезпечення інформаційної насиченості навчально-виховного процесу, усвідомленого засвоєння науково-теоретичних знань. Технічні засоби навчання мають змогу долати часові і просторові межі, проникати у глибинну сутність явищ і процесів; показувати явища у розвитку, динаміці; реалістично відображати дійсність; емоційно забарвлювати інформацію.

З їх допомогою  значно ефективніше відбувається виділення  в предметі, а потім і збереження в пам’яті, певних зовнішніх рис предмету, пов’язане з узагальнюючою та абстрагуючою роботою свідомості.

Для усвідомлення учнями предмету вивчення, на думку психологів, ще недостатньо, щоб вони його побачили. А. Н. Леонтьев підкреслював, що при використанні засобів наочності потрібно виходити з психологічної ролі, яку вони повинні виконати в засвоєнні. У зв’язку з цим їм виділені дві функції наочності: перша направлена на розширення чуттєвого досвіду, друга - на розкриття суті процесів, що вивчаються, явищ. Центральним моментом в проблемі наочності є питання про те, що повинно усвідомлюватися школярем в матеріалі, який представляється йому.

Часто учні використовують знання, одержані за допомогою технічних  засобів навчання, як переконливі приклади, аргументи, що підкріплюють важливі теоретичні положення. Таким чином, проблема наочності тісно пов’язана з проблемою актуалізації знань.

Проблема наочності розв’язується за допомогою моделювання суспільних явищ і процесів. Моделями виступають і учбові кінофільми, і учбові телепередачі, і схеми, і багато що інше, але комп’ютер дозволяє вносити в процес навчання інтерактивний особовий аспект. У учбових фільмах, телепередачах учні бачать не сам об’єкт, процес, явище, а їх відображення, що максимально наближене до справжнього об’єкту і в той же час відрізняється від нього, певним чином організаційно, що забезпечує умови для переходу від образу до логічного мислення. Дослідження комплексного використання екранних засобів, що проводилося Е. Решко, показує, що за наявності учбових телепередач провідним засобом, які задають проблемну ситуацію, є телебачення. Кінофрагменти, кінокільцівки, різні види статичної проекції використовуються вчителем для пошуку. Але ці дослідження проводилися на початку 80-х років, коли персональному комп’ютеру відводилася роль засобу програмованого контролю, а також засобу вирішення обчислювальних задач (отже, всі дослідження велися у напрямі можливості вивчення мов програмування і інших завдань, направлених на розвиток математичного апарату).

Персональний комп’ютер можна розглядати як комплексний екранно-звуковий засіб, з додатковими розширеними можливостями інтерактивності (інтерактивна дошка) і мобільної обробки інформації (мультимедійні лабораторії), з можливістю контролю за якістю засвоєння учбового матеріалу.

Розглянемо переваги технічних засобів навчання з  використанням комп’ютера на прикладі інтерактивної дошки. З її допомогою стандартний шкільний урок може розвиватися таким чином:

- Підготовка до початку заняття.

- Пояснення мети заняття.

- Вступ до нової теми або завдання — може повторюватися кілька разів  протягом заняття, тому що є його основою.

- Розвиток теми за участю школярів.

- Обговорення вивченого наприкінці заняття, а також самого процесу  навчання.

Усе, що є на комп’ютері, можна показати й на інтерактивній дошці. Це дає можливість використовувати широкий спектр ресурсів: матеріали, записані у вигляді електронних презентацій; матеріали, створені у текстових редакторах; записи з CD-ROMів; матеріали з Інтернету; відскановані зображення (фотографії, малюнки, діаграми, зображення екрана); відеофайли (уривки з телевізійних програм, з відеокасет або цифрові відеозображення); звукові файли (аудіофрагменти касет або радіо, аудіозаписи, зроблені учнями або іншими викладачами). Будь-який звук з СD-RОМа або інтернет-сторінки також буде чутно, якщо до комп’ютера підключено гучномовці.

За допомогою інтерактивної дошки:

- матеріали до уроку можна приготувати заздалегідь — це забезпечить швидкий темп заняття і заощадить час на обговорення;

- можна створювати посилання з одного файла на інший — наприклад, аудіо- та відеофайли або інтернет-сторінки. Це дає змогу не витрачати час на пошук потрібних ресурсів. До інтерактивної дошки можна підключити й інше аудіо- і відеообладнання. Це важливо у вивченні іноземної мови, коли викладачі хочуть, щоб учні могли водночас читати текст і чути вимову;

- матеріал можна структурувати по сторінках, що потребує поетапного логічного підходу, і полегшує планування;

- після заняття файли можна зберегти на комп’ютері, і, якщо цей комп’ютер знаходиться в шкільній мережі, учні завжди матимуть доступ до них. Файли можна зберегти в початковому вигляді або такими, як вони були наприкінці заняття разом з доповненнями, їх можна використовувати під час перевірки знань учнів.

1.2 Місце комп’ютера в навчальному процесі

Учитель поміщає комп’ютер між собою й учнем і відповідно до поставленої мети використовує як знаряддя пізнання, накопичення і застосування знань, тобто підпорядковує його цілям і завданням діяльності. В цих умовах зміст праці вчителя суттєво змінюється: основним стає не передача знань, а організація самостійної пізнавальної діяльності учнів, здійснення оперативного управління індивідуальною роботою всіх учнів класу, своєчасне виявлення труднощів кожного з них при розв’язанні пізнавальних задач, надання їм необхідної допомоги.

Комп’ютери реалізують діалогову взаємодію між учнем і комп’ютером природною мовою, причому сфера діалогу охоплює найрізноманітніші аспекти учбової задачі, значною мірою забезпечують індивідуалізоване навчання, надаючи учневі можливості вибору і допомоги, і складності навчального матеріалу, і навіть його стильових особливостей. Комп’ютер дозволяє довести до кінця розв’язання учбової задачі, навіть такої, яку поставив учень, і при цьому він може пояснити учню хід міркувань. Він дозволяє «занурювати» учня в найрізноманітніші соціальні ситуації, учень може стати ніби учасником історичних подій, а сучасні навчальні середовища дають можливість взаємодіяти з комп’ютером не лише у знаковій формі, а й фізично.

Навчальні програми призначені для  навчання учнів шляхом представлення їм фактичного матеріалу в тій чи іншій формі і контролю знань за допомогою тестів, практичних завдань і вправ. Навчання відбувається під керівництвом учителя або комп’ютера і використовується при вивченні багатьох дисциплін. Програми, які контролюють окремі переважно фізичні дії учня і повідомляють про результати цих дій у вигляді «правильно-неправильно», як правило, націлені на формування навичок у сенсомоторній сфері і в таких пізнавальних процесах, як увага, сприйняття, пам’ять. Характерний приклад - різні клавіатурні тренажери, які дозволяють швидко засвоїти клавіатуру комп’ютера.

Для контролю знань учнів використовуються контролюючі програми. Це, як правило, короткотермінові за часом діалогу  програми або фрагменти програм, які в тій або іншій формі подають учневі учбові задачі і меню з варіантами відповідей. Після закінчення процедури контролю програма, як правило, видає підсумкову оцінку або «висновок» в текстовій формі. Одне із можливих застосувань контролюючих програм – для самоконтролю учбової діяльності. Тут допоміжні впливи містять в кращому випадку пред’явлення правил або правильну відповідь, або відповідні алгоритмічні вказівки.

На лабораторних роботах з фізики зручно використовувати програми, що дозволяють автоматизувати проведення фізичного експерименту: інформація від фізичних приладів поступає не до людини, яка її опрацьовує, а відразу до комп’ютера, який практично миттєво виконує розрахунки, будує графіки тощо.

Використання датчиків і пристроїв  для реєстрації і вимірювання  деяких фізичних величин (наприклад, величини світлового потоку, температури, вологості) і пристроїв, які забезпечують введення і виведення аналогових і дискретних сигналів, дозволяє візуалізувати на екрані комп’ютера різні фізичні закономірності у вигляді моделей, графіків, діаграм, що динамічно змінюються в залежності від зміни вхідних параметрів.

При цьому комп’ютер дає змогу проведення десятків експериментальних зрізів за порівняно невеликий відрізок часу при негайному зворотньому зв’язку і візуалізації результатів експериментів на екрані. Це дозволяє учневі робити певні припущення щодо закономірності, яка вивчається, підтверджувати їх або спростовувати на основі результатів спостережень.

Наприклад, при дослідженні залежності висоти звукового тону від частоти  коливань, учневі надається можливість, десятки разів змінюючи висоту тону, візуалізувати на екрані синусоїдальний графік різної частоти. При цьому учень самостійно приходить до висновків щодо залежності вигляду графіка гармонічних звукових коливань від висоти звукового тону.

Останнім часом значного поширення набули моделюючі навчаючі програми. Вони дозволяють учням змінювати параметри процесу, що демонструється комп’ютером, і спостерігати, як зміна параметрів впливає на поведінку досліджуваної системи. Моделюючі програми дозволяють вивчати процеси і явища, які реально спостерігати практично неможливо: складно, дорого, небезпечно. Існують моделюючі програми з фізики, які дозволяють учневі не тільки «побачити» інтерференцію і дифракцію хвиль, дослід Резерфорда, уповільнений варіант пружної взаємодії тіл тощо, але і вивчати ці процеси шляхом, наприклад, зсуву фаз у досліді з інтерференції, зміни прицільної відстані альфа-частинок у досліді Резерфорда тощо.

Навчання на моделях передбачає, що учням пропонується провести різні  досліди з конкретним дидактичним матеріалом і встановити на основі дослідів ту або іншу закономірність. У реальному оточенні школяра часто відсутня достатня кількість такого матеріалу, тому в процесі навчання необхідно створювати «штучні» навчальні матеріали. Це є причиною того, що ілюстративні функції комп’ютерних засобів надзвичайно ефективні (поєднання статичності і динаміки, вплив кольорових гам, графічне відображення результатів моделювання і імітації).

Імітаційно-моделюючі програми базуються  на унікальних можливостях комп’ютера моделювати складні процеси і явища, візуально відтворюючи їх сутність на екрані дисплея у наочній графічній формі. Тут комп’ютер розширює можливості навчального процесу в принципово нових напрямках. Експериментуючи з моделлю, що відтворюється комп’ютером, вивчаючи її властивості і недоліки, учні багато пізнають і про об’єкти, що моделюються, і про конкретну модель, про переваги і недоліки моделей взагалі. Важливо відмітити, що подібні програмні засоби дозволяють організувати роботу школяра в режимі вільного творчого пошуку.

Можливість моделювання дозволяє використовувати комп’ютер як принципово новий інструмент пізнання світу, що оточує дитину. Фактично у школяра вперше з’являється реальна можливість отримати відповідь на питання: «А що відбудеться, якщо...?». Він може побачити, що відбудеться, якщо розірветься атомна бомба, якщо повернути річки в зворотному напрямку. Учень може спостерігати процес висихання озера, маючи можливість втручатися. Він може регулювати об’єм води, що виділяється для поливання, спостерігати, до чого це призводить: якщо води для поливання менше, знижується врожай бавовни, і неминучі економічні втрати тощо. Фактично комп’ютер дозволяє учневі зазирнути в минуле і з цього минулого моделювати теперішнє і майбутнє.

Персональний комп’ютер також надає засоби і можливості широкого використання дидактичних ігор в процесі навчання дошкільників і школярів (причому не тільки молодшого, але й старшого віку).

Головною перевагою дидактичних  ігор є те, що знання сприймаються школярем активно, з великим інтересом, а значить, міцно. Тому найважливіша властивість ігрових програм – підвищення мотивації навчання.

Можна вказати на кілька видів застосування комп’ютерних ігор безпосередньо в навчальному процесі: а) як нагороду за успішне виконання учбового завдання; б) як мотив, який спонукає до серйозної роботи; в) як засіб моделювання досліджуваної задачі; г) як спосіб стимулювання певного типу мислення; д) як засіб організації роботи учнів і управління цією діяльністю.

Педагоги і психологи, однак, застерігають від дуже великого захоплення ігровими програмами з метою навчання, тому що їх розважальний характер може негативно вплинути на вольові якості учнів: навчання і праця не можуть ґрунтуватися тільки на емоційній привабливості діяльності.

Використання персонального  комп’ютера надає змогу організовувати і найпростіші ділові ігри, які можуть виявитися корисними в плані профорієнтації школярів.

Учбові бази даних, інформаційно-пошукові системи, які дозволяють здійснити пошук необхідної учбової інформації, використовуючи сучасні засоби і методи інформатики, доцільно використовувати при вивченні не тільки предметів природничо-математичного циклу, але і всіх інших.

Ефективним засобом  подання знань може служити учбова база даних, яка орієнтована на певну предметну галузь. Учбова база даних наділена можливостями формування наборів даних (за певними ознаками); опрацювання наявних наборів даних (здійснення пошуку, вибору, впорядкування), аналізу і зміни інформації за заданими ознаками; використання модуля серійної технології, що передбачає застосування редактора образів, редактора текстів, контролю рішень, регламенту роботи. Таку учбову базу знань можуть створювати і самі учні під керівництвом вчителя. Існують і методи використання для засвоєння навчального матеріалу процесу створення учнями так званих «малих експертних систем», тобто створення ними під керівництвом вчителя експертних систем, орієнтованих на невеликий фрагмент матеріалу (скажімо, розв’язування задач стереометрії, певного типу рівнянь тощо).

Висновки до першого розділу

Як показав аналіз наукової літератури, сучасний навчальний процес неможливий без використання комп’ютера. Він відкриває необмежені можливості для вчителя і учня. Але вмонтування комп’ютерних технологій у педагогічний процес не повинно звести нанівець наявні досягнення в галузі психології, педагогіки і методик навчання різних дисциплін, завдати збитків культурним надбанням, національним традиціям. Учитель повинен враховувати і негативні наслідки комп’ютерного навчання. Інформаційні процеси завдають шкоди здоров’ю особистості. Захоплення комп’ютерами нерідко призводить до серйозної розбалансованості учнівської психіки, втрати зору. Обмежується спілкування учнів з друзями, батьками, іншими людьми. Втрачається інтерес до книги. До того ж мова комп’ютера завжди однакова. На відміну від мови вчителя вона не збуджує почуттів, не формує світогляду.

Водночас, деякі вчені висловлюють припущення, що педагогічне засвоєння електронних засобів, глибока інформатизація педагогічної діяльності можуть фундаментально змінити дидактичні концепції. Якщо у сучасному процесі навчання головною ланкою є «учитель - учень», то в інформаційно-комунікативній моделі навчання головною ланкою може стати «інформаційна система – учень».

Це ще раз підтверджує, що ефективність використання комп’ютера в навчальному процесі є дуже актуальною темою.

РОЗДІЛ ІІ.

ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА ЩОДО ПЕРЕВІРКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРА В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

2.1 Вивчення  стану проблеми в практиці  сучасної школи

Вивчаючи практичний досвід використання комп’ютерної техніки в різних школах та узагальнюючи педагогічний досвід вчителів, було зроблено наступні висновки. З появою в школі комп’ютерного класу він став тим «стрижнем», навколо якого існує, крутиться, вирує шкільне життя. «Вантаж», який «звалився» на його «плечі» дуже великий. Комп’ютерний клас завантажений навчальною роботою під час уроків, гуртковою роботою в позаурочний час і ще використовується в позаурочний час для підготовки різноманітної документації адміністрацією школи, вчителями, учнями, для підготовки і проведення вечорів відпочинку і т. п.

Рис. 2.1 Структурна схема використання комп’ютерної техніки в школі.

Головне призначення  комп’ютерного класу – забезпечення навчального процесу.

Але все ж таки інформатика є предметом, де найбільше використовується комп’ютерна техніка.

На першому ступені навчання учні знайомляться з правилами користування комп’ютера, вивчають клавіатуру та інші компоненти обчислювальної системи. Вчаться працювати з програмами — запускати їх на виконання, керувати процесом виконання, зупиняти виконання програм. Далі учні знайомляться з елементарними способами обробки інформації та прийомами програмування діяльності виконавців. Це можливо здійснювати з використанням програм «Кенгуру» та «Пилосос».

На другому ступені  навчання комп’ютерний клас може використовуватись у викладанні «Інформатики», трудового навчання (якщо воно має профіль «Інформатика»), різноманітних спецкурсів. На цьому етапі учні досконало знайомляться з принципами роботи комп’ютера, способами обробки різних видів інформації (текстової, графічної, звукової). Особлива увага приділяється алгоритмізації та програмуванню (вивчаються три мови програмування — ЛОГО, ПАСКАЛЬ та БЕЙСІК).

На третьому ступені  навчання учні вивчають новітні способи  обробки (сучасні алгоритми), передачі та збереження інформації.

У школах проводиться велика робота зі здійснення міжпредметних зв’язків за допомогою комп’ютера. Він стає незамінним помічником у проведенні лабораторних робіт із фізики: дає можливість продемонструвати процеси, які не можна спостерігати в звичайних умовах. Дає велику базу знань у вивченні англійської мови, пропонуючи багато розвивальних програм для поповнення словникового запасу, вивчення граматики. Комп’ютер також стає учням у нагоді й на уроках образотворчого мистецтва. Він дає можливість продемонструвати твори великих художників, скульпторів, архітекторів, яких дуже мало або ж зовсім немає в бібліотеках. Вивчаючи на інформатиці графічний редактор, на уроках образотворчого мистецтва учні вже вільно ним користуються і використовують його можливості. Застосування таких типів уроків ніяк не витісняє і не зменшує практичної роботи з олівцем, аквареллю, крейдою, штампами і т. п., а тільки урізноманітнює роботу учнів та економить час для їх творчого розвитку.

У післяурочний час комп’ютери використовуються для оформлення рефератів, доповідей, які задаються учителями школи.

Поява комп’ютерної техніки значно полегшила роботу всіх учителів школи. Насамперед, це стосується вчителів інформатики. Викладання інформатики на сучасному рівні просто неможливе в безмашинному варіанті. З’явилися нові обов’язки та додаткова відповідальність. Учителі інформатики повинні навчити учнів досконало використовувати інформаційні технології і несуть відповідальність за це не тільки перед учнями, а й перед своїми колегами.

Але не тільки вчителі інформатики використовують комп’ютерну техніку у своїй роботі. Впровадження інформаційних технологій у навчальний процес приводить до зростання використання комп’ютерної техніки усіма вчителями-предметниками. Моніторинг проведення таких уроків у ЗОШ І-ІІІ ступенів № 9 м.Бердянська показує суттєву зміну у зайнятості комп’ютерного класу щодо інформатизації уроків з різних предметів відносно всієї програми (див. табл. 2.1).

Моніторинг  проведення уроків з використанням  комп’ютерів Таблиця 1

Педагоги шкіл беруть активну участь у програмі «Intel^® Навчання для майбутнього», щоб бути добре підготовленим для ефективної інтеграції сучасних комп’ютерних технологій у процес викладання предмета, складають і реалізують в роботі проекти з метою реалізації важливих навчальних цілей, що постали перед сучасною школою, а саме: формування в учнів мотивації до навчання.

Вчителі діляться між собою досвідом роботи, проводять відкриті уроки та позакласні заходи з використанням матеріалів електронних підручників та посібників, складають електронні алгоритми роботи учнів під час вивчення окремих тем з різних предметів, розробляють та виготовляють різноманітні комп’ютерні варіанти роздаткових та дидактичних матеріалів, складають скарбничку інтерактивних технологій навчання.

Більшість учителів шкіл не бачать сучасного уроку без використання додаткового матеріалу, одержаного засобами мережі Інтернет. Під час викладання предметів педагоги намагаються частіше застосовувати мультимедійну техніку, яка сприяє ефективнішому засвоєнню матеріалу.