Економічний стан та перспективи розвитку торговельного підприємництва

 

Міністерство  освіти, науки, молоді та спорту України

Львівський інститут економіки  і туризму

 

 

Кафедра економіки  і менеджменту

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з економіки торгівлі

на тему:

«Економічний стан та перспективи розвитку торговельного  підприємництва»

 

 

 

 

                                                                                    Виконав: студент

Факультету МТКД

                                                                                  Групи ТЕМ-10

                                                                                Долинюк М.В

 

                                                                        Прийняв:

                                                                                  Полянчич Т.М.

Львів – 2013

ЗАВДАННЯ

 

на виконання курсової роботи з «Економіки торгівлі»

студента групи  ___________________________________________

 

Прізвище, ім’я, по батькові____________________________________

 

Тема курсової роботи:

 

 

План

Вступ

 

 

 

 

 

Висновки

Література

Додатки

 

Завдання видав__________________

 

Дата видачі завдання_____________

Термін виконання  роботи__________

Зміст

 

                                                                                                С.

ВСТУП ………………………………………………….4

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТОРГІВЛІ ….......6

1. Суть та функції торгівлі …………………………………….6
2. Торгівля її значення в економіці у ринкових умовах …….9

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

                 «СУХОДІЛЬСЬКИЙ СПИРТОВИЙ ЗАВОД » ………11

2.1.    Загальна характеристика підприємства «Суходільський

          спирт завод »…………………………………………………11

2.2.   Основні економічні показники підприємства

         «Суходільський спирт завод…………………………...........20

РОЗДІЛ 3. НОВІ ІДЕЇ У ПРОДАЖІ ТОВАРІВ …………….........22

3.1.    Нові  форми поза магазинного продажу товарів …………22

3.2.    Перспективи  розвитку торговельного підприємництва …27

ВИСНОВКИ ………………………………………………………..31

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………...33

ДОДАТКИ…………………………………………………………..35

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

 

Торгівля товарами народного споживання, продуктами харчування пов’язана із повсякденним життям людей і задоволенням їхніх потреб у товарах і торгових послугах. У торгівлі виявляються інтереси суспільства, інтереси кожної сім'ї, кожної конкретної людини. Незадовільне функціонування торгівлі підриває принципи соціальної справедливості, матеріальної захищеності населення, порушуючи процес розподілу.

Виходячи із значення торгівлі в суспільстві, стає цільовою настановою проведення дослідження цієї галузі в цілому та діяльності суб’єктів галузі – торгівельних підприємств - зокрема в сучасних умовах, виявлення характерних рис і тенденцій їх розвитку, проведення оцінок та розробки висновків.

Метою написання курсової роботи є дослідження економічної сутності та функцій торгівельного підприємства на прикладі «Суходільського спирт заводу» в системі ринкових відносин. Характеристика сутності та функцій торгівлі.

Об’єктом дослідження виступає діяльність торгівельного підприємства «Суходільський спирт завод»

Предметом курсової роботи є економічний стан та перспективи розвитку торговельного підприємництва, та діяльність торгівлі з її різноманітністю.

Для досягнення поставленої мети в курсовій роботі необхідно вирішити такі основні завдання:

• Визначити суть та функції торгівлі;
• З’ясувати умови розвитку торгівлі у ринкових відносинах;
• Ознайомитися з підприємством, за матеріалами якого буде проведена оцінка економічних показників;
• Визначити які є нові форми продажу товарів і послуг;
• Зробити висновки.

Курсова робота складається зі вступу, 3 розділів ( розділ 1 – загальна характеристика торгівлі; розділ 2 – характеристика підприємства «Суходільський спирт завод»; розділ 3 – нові ідеї у продажі товарів), висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг курсової складає __ сторінок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1.

ЗАГАЛЬНА  ХАРАКТЕРИСТИКА ТОРГІВЛІ

 

 

1. Суть та функції торгівлі

 

В ринковій економіці  торгівля є найбільш розповсюдженою сферою підприємницької діяльності та сферою застосування праці.

Призначення торгівлі полягає в тому, що вона забезпечує доведення споживчих товарів і послуг від виробника до споживача посередництвом купівлі продажу.[1: 55]

Торгівля – це форма економічного зв’язку між виробництвом і споживанням, що здійснюється безпосередньо ринком.

Торгівля виникла  на відповідному етапі розвитку суспільства, а саме тоді, коли окремі виробники почали виготовляти продукції більше, ніж їм було потрібно для своїх власних потреб. Попередником торгівлі був натуральний обмін продуктами праці, який виник у первісно - общинному ладі.

Важливим стимулом розвитку обміну був перший великий суспільний розподіл – це відокремлення скотарства від землеробства. Відповідно обмін ставав все частішим явищем. Перехід від випадкового до регулярного обміну виник унаслідок другого великого суспільного розподілу праці – відокремлення ремесла від землеробства.[1:72]

Значний поштовх  у розвитку обміну дало виникнення міст. Поряд із цим, важливою економічною  передумовою розвитку регулярного  обміну була поява приватної власності  на знаряддя та засоби виробництва  і предмети праці.

У різних державах, з різним рівнем розвитку суспільних фондів споживання, де продукти праці  виробляються як товари, їх рух із сфери  виробництва у сферу споживання здійснюється з допомогою товарного  обміну. Наявне товарне виробництво  і товарно-грошові відносини обумовлюють наявність товарного обігу.

Відповідно до цього товарний обіг має три форми:

• матеріально-технічне постачання народного господарства;
• закупівля сільськогосподарських продуктів і сировини;
• торгівля товарами народного споживання;

На макроекономічному рівні товарний обіг виступає як об’єктивна необхідність процесу відтворення. Якщо товари не будуть реалізовані, то виробництво не відшкодує своїх витрат, не будуть вивільнені вкладені у товари грошові засоби. Нормальне функціонування сфери товарного обігу означає, що потреби населення задовольняються.[1:78]

Торгівля здійснює обіг товарів народного споживання. За своїм матеріальним змістом торгівля  є самостійною галуззю народного господарства.  

Торгівля є  однією з могутніх галузей економіки будь-якої держави як за обсягом діяльності, так і за чисельністю зайнятого в ній персоналу, а підприємства цієї галузі є найбільш масовими.

Торгівля, реалізуючи вироблену продукцію, звільняє виробників від цієї функції (або зводить  її до мінімуму) і забезпечує процес просування товару від виробника до споживача.[2:123]

Торгівля є  найважливішою сферою формування і  стабілізації споживчого ринку, координуючою ланкою в системі міжгалузевих, регіональних та міжрегіональних зв’язків, дієвим механізмом задоволення соціальних потреб.

На сучасному  етапі розвитку держави передбачається функціонування торгівлі на основі наступних  принципів:

• організаційно-господарська незалежність;
• відкритість (доступність торговельних послуг для всіх категорій споживачів, пріоритетне врахування їх інтересів, запобігання дискримінації покупців);
• цивілізованість (високий рівень торговельного обслуговування);
• самоокупність (повернення суб’єктами господарювання витрат у процесі торговельної діяльності, запобігання банкрутству і фінансової неплатоспроможності підприємств);
• конкурентоспроможність суб’єктів господарювання;
• урегульованість (відповідне реагування торговельної сфери на вплив координуючих зовнішніх факторів через систему правових, науково-технічних, інвестиційних, соціально-політичних та інших механізмів державного регулювання);
• контрольованість – попередження і профілактика порушень та зловживань.

Торгівля як галузь господарської діяльності має  розгорнуту мережу оптових і роздрібних підприємств, забезпечує зберігання, транспортування і реалізацію товарної продукції, предметів споживання. Рівень розвитку торгівлі характеризує обсяг і структуру споживання товарів і послуг в країні. Торгівля інформує і впроваджує нові товари, виробництво яких тільки починається, які для споживачів є ще невідомими. Таким чином, розвиток торгівлі, будучи обумовлений рівнем і темпами розвитку виробництва товарів, в свою чергу, здійснює вплив на промисловість, сільське господарство з одного боку , і на споживання людей – з іншого. Важливе значення торгівлі в тому, що вона сприяє особистій матеріальній зацікавленості людей у підвищенні продуктивності праці, в збільшенні виробництва, в більш повному задоволені потреб.[2:133]

Виходячи з  цього можна виділити такі функції  торгівлі :

• доведення товарів до споживачів (закупівля товарів у виробників, доведення товарів у торгівельну мережу);
• продовження процесу виробництва у сфері товарного обігу (сортування, комплектування, пакування);
• зміна форм вартості з товарної на грошову (у процесі товарообміну, який здійснюють підприємством торгівлі, здійснюється перехід товару у власність покупця. Реалізація виробленої споживчої вартості є важливою умовою відтворення суспільного продукту та обігу капіталу);
• надання торгових послуг населенню в процесі реалізації товарів.

Отже, місце торгівлі в економічному розвитку країни може визначатись як функціями, які вона виконує, так і зв’язками, в яких вона перебуває.

Основні господарські зв’язки торгівлі проявляються в наступному:

1. Налагодження  економічних зв’язків між адміністративними районами за допомогою багатостороннього обігу товарами між ними.

2. Забезпечення  збуту товарної продукції виробників  і задоволення попиту споживачів.

3. Зв’язки з  державним та місцевими бюджетами  проявляються у формі відрахувань податків, зборів, обов’язкових платежів, що здійснюють підприємства роздрібної торгівлі.[2:156]

 

 

2. Торгівля. Її значення в економіці в ринкових умовах

 

Торгівля  як сфера національної економіки за своєю формою і змістом належить до складних соціально-економічних  систем і виконує життєво важливі завдання і функції.

Торгівля посідає  особливе місце в структурі національної економіки  та в системі економічних відносин. Вона опосередковує товарно-грошовий обмін у величезних розмірах - більше ніж 450 млрд. грн. щороку, формує не менш як 12 % ВВП, є важливим чинником економічного зростання. Крім того, торгівля відіграє неабияку роль у реалізації соціальної політики, ринкової орієнтації національної економіки, формуванні конкурентного середовища.

Особливістю сучасного  розвитку внутрішньої торгівлі є позитивна і стійка динаміка її результативних показників. Середньорічні темпи зростання товарообігу починаючи з 2010 року перевищують 15 %, що вдвічі вище від темпів зростання ВВП. Спостерігаються позитивні тенденції в структурі товарообігу, кон'юнктурі ринку, розвитку матеріально - технічного потенціалу.[3:65]

Функціональна структура  являє собою склад елементів, що виражають основні функції торгівлі. Донедавна ядро функціональної структури утворювали такі канали: «Матеріально-технічне забезпечення», «Заготівля сільськогосподарської продукції» і «Торгівля товарами народного споживання». Усі вони в різних формах опосередковували обмін і формували сферу товарного обігу. В умовах ринкових відносин ця структура суттєво трансформується. «Матеріально-технічне забезпечення» і «Заготівлі сільськогосподарської продукції», для яких характерне усуспільнення, лімітація матеріально-технічного потенціалу, ресурсів, централізація їх розподілу, не вписуються в ринкову систему і гальмують широке використання товарно - грошових відносин.

Оскільки ці канали займають 3/4 економічного обороту, то закономірно постає проблема їх адаптації до нових масштабів  товарно-грошових відносин і відповідної  інтеграції в єдину систему торгівлі, як це практикується в більшості країн.[3:77]

Таким чином, «Матеріально-технічне забезпечення» перетворюється на оптову торгівлю засобами виробництва, а «Заготівля сільгосппродукції» - на оптову торгівлю аграрною продукцією. Тому цілком закономірно, що ці дві форми можна віднести до галузі «Торгівлі», як це практикується в країнах ринкової орієнтації.

 

РОЗДІЛ 2.

ХАРАКТЕРИСТИКА  ПІДПРИЄМСТВА

«СУХОДІЛЬСЬКИЙ  СПИРТОВИЙ ЗАВОД»

 

 

2.1.    Загальна характеристика підприємства

 

Державне підприємство «Суходільський спирт завод » (надалі - Підприємство) засновано на основі державної власності і входить до складу Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, (далі - концерн «Укрспирт»), входить до сфери управління Міністерства аграрної політики України (надалі - Уповноважений орган управління) і є підзвітним йому.

У своїй діяльності Підприємство керується Конституцією України, і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України,

наказами Міністерства аграрної політики України, нормативно-правовими  актами, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами контролю, а також цим Статутом.                   

Мета  і предмет діяльності Підприємства. Підприємство створене з метою реалізації виробленої продукції, а також активного використання державного майна шляхом запровадження нових технологій, форм організації виробництва, задоволення потреб у спирті, а також іншої продукції і наданні послуг, виходячи із виробничих можливостей і отримані на цій основі прибутку.

Предметом діяльності Підприємства є: сукупність виробничих, господарських, комерційних, торгово-посередницьких, постачальницько- збутовий фінансових і соціальних функцій, робіт і послуг, які виконуються в

ітересах самих виробників та споживачів продукції.

Основними напрямками діяльності Підприємства є виробництво та реалізація продукції:

- спирту етилового ректифікованого:

- біоетзолу;

- спирту етилового денатурованого (спирту технічного), спирту етилового технічного та продукції, на виробництво якої використовується спирт етиловий денатурований (спирт технічний);

- високооктанової кисневмісної добавки - сирцю (ВКДС);

- спирту етилового ректифікованого денатурованого для            парфумерно- косметичної продукції;

- етанолу сирцю;

- біогазу;

- фракції головної етилового спирту;

- діоксиду вуглецю;

- солоду;

- барди зернової нативної;

- вологого концентрату зернової барди;

- барди зернової сухої;

- сивушного масла;

- парфумерно-косметичних виробів;

- миючих засобів;

- харчових продуктів, а також іншої продукції та надання послуг, виходячи із виробничих можливостей.

Юридичний статус Підприємства. Підприємство є юридичною особою та володіє закріпленим за ним на праві господарського відання майном. Права і обов'язки юридичної особи Підприємство набуває з дня його державної реєстрації, яка проводиться згідно з чиним законодавством.

Підприємство  самостійно організовує роботу з  питань статутного спрямування здійснює свою діяльність на засадах госпрозрахунку.

 Підприємство здійснює підприємницьку діяльність, формує програми діяльності, вибирає постачальників та споживачів продукції, робіт та послуг,

встановлює ціни відповідно до законодавства.

Для здійснення підприємницької діяльності Підприємство залучає і використовує матеріально-технічні, фінансові, трудові та інші види ресурсів, використання яких не заборонено законодавством.

Підприємство має самостійний баланс, рахунки в банках, печатку із своїм найменуванням. Підприємство у разі потреби може мати кутовий та інші штампи, бланки, а також знаки для товарів та послуг, які реєструються у встановленому законодавством порядку.

Підприємство  несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного йому майна  згідно із законодавством.

Держава та Уповноважений  орган управління не відповідають за зобов'язаннями Підприємства, а Підприємство не відповідає за зобов'язаннями держави та Уповноваженого органу управління, крім випадків передбачених чинним законодавством.

Майно Підприємства є державною власністю і закріплюється  за ним на праві господарського відання. Майно Підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, оборотні кошти, нематеріальні активи, а також інші цінності, вартість яких  відображається в самостійному балансі Підприємства.

Джерелами формування майна Підприємства є:

- майно, передане йому на баланс відповідно до рішення про створення Підприємства;

- кошти, доходи та інше майно, отримані від усіх видів господарської діяльності Підприємства;

- доходи від цінних паперів;

- кредити банків та інших кредиторів:

- капітальні вкладення та дотації з бюджетів; - майно придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку;

- інші джерела, не заборонені законодавством України. Підприємство здійснює володіння, користування землею і іншими природніми ресурсами відповідно до мети своєї діяльності та законодавства. Підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, Підприємство має право лише за попередньою згодою Уповноваженого органу управлінні на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом.

Відчуження нерухомого майна, а також повітряних і морських суден, суден внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту здійснюється за умови додаткового погодження в установленому порядку з Фондом державного майна України.

Укладати мирові угоди, що передбачають відчуження майнових об'єктів, які належать до основних фондів. Підприємство має право тільки за попередньою згодою Уповноваженого органу управління.

Розпоряджатися  в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, у тому числі передавати майно в оренду, Підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Господарським кодексом України та іншими законами України.

Кошти, одержані від продажу майнових об'єктів, що належать до основних фондів Підприємства, використовуються відповідно до затвердженого  фінансового плану.

Передача у  заставу майнових об'єктів, що належать до основних фондів Підприємства, здійснюється у спосіб, що встановлений законодавством Україна, за погодженням із Уповноваженим органом управління.

Списання з  балансу не повністю амортизованих  основних фондів, а також прискорена амортизація основних фондів Підприємства можуть проводитися тільки за згодою Уповноваженого органу управління.

В установленому  законодавством порядку Уповноважений  орган управління та інші державні органи здійснюють контроль за ефективністю використання та збереженням закріпленого за Підприємством державного майна коштів, здійсненням господарської діяльності Підприємства.

Матеріально-фінансовою основою діяльності Підприємства є  фонд, який утворений відповідно до рішення про створення і обліковується  на балансі Підприємства. Статутний фонд Підприємства становить 300000 гривень. У разі якщо вартість активів Підприємства за результатами його діяльності виявиться меншою, ніж розмір статутного фонду, передбачений цим повноважений орган управління зобов'язаний провести в установленому законодавством порядку зменшення розміру його статутного фонду, але не нижче мінімального розміру статутного фонду.

За рішенням Уповноваженого органу управління розмір статутного фонду може бути змінений (збільшений, зменшений) у порядку, передбаченим законодавством.

Основним показником, що узагальнює фінансові результати господарської діяльності Підприємства, є прибуток (дохід). Джерелом формування фінансових ресурсів Підприємства є прибуток, одержаний в результаті його господарської діяльності, амортизаційні відрахування, кошти, одержані від безоплатних або благодійних внесків підприємств, організацій, громадян та інші надходження, включаючи централізовані капітальні вкладення та кредити.

Прибуток Підприємства, що залишився після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат, витрат на оплату праці, оплату відсотків по кредитах банків, внесення передбачених законодавством України податків, інших платежів до державного та місцевих бюджетів та державних цільових фондів, залишається у повному його розпорядженні.

Розподіл прибутку (доходу) Підприємства здійснюється відповідно до затвердженого фінансового плану з урахуванням вимог Господарського кодексу України та інших законів.

Підприємство  утворює за рахунок прибутку (доходу) спеціальні (цільові) фонди, призначені для покриття витрат, пов'язаних з їх діяльністю:

- амортизаційний фонд;

- фонд розвитку виробництва;

- фонд споживання (оплати праці);

- резервний фонд.

Порядок використання цих фондів визначається відповідно до затвердженого фінансового плану. Розміри відрахувань до фондів затверджуються Уповноваженим органом управління одночасно із затвердженням фінансового плану на поточний рік.

Порядок визначення нормативів відрахувань до цільових фондів

Підприємства, їх граничні розміри та порядок формування і використання

встановлюється  законодавством України. У фінансовому плані затверджуються суми коштів (частина прибутку), які направляються державі як власнику і зараховуються до Державного бюджету України.

Господарська  діяльність Підприємства здійснюється відповідно до з фінансового плану, який затверджується Уповноваженим органом управління. До 15 червня року, що передує плановому, Підприємство складає на кожний наступний рік річний фінансовий план, який зобов'язується виконувати. Відносини Підприємства з іншими підприємствами, установами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності

здійснюються на основі договорів.

Підприємство здійснює зовнішньоекономічну діяльність згідно з чинним законодавством України.

Підприємство вибирає предмет договору, визначає зобов'язання, інші умови господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України та Статуту .

Підприємство  реалізує свою продукцію, послуги, залишки  від виробництва за цінами, що формуються відповідно до умов економічної діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - за фіксованими державними цінами.

Підприємство має право:

• самостійно планувати свою діяльність, визначати стратегію та основні напрямки розвитку відповідно до галузевих, науково-технічних прогнозів та пріоритетів, кон’юнктури ринку продукції, товарів, робіт, послуг та економічної ситуації;
• здійснювати власне будівництво, реконструкцію, капітальний та поточний ремонт основних фондів, матеріально-технічне забезпечення виробництва;
• самостійно, без узгодження з Уповноваженим органом управління, укладати договори та угоди на суму, що не перевищує розмір статутного фонду;
• звертатися до Уповноваженого органу з пропозиціями щодо удосконалення нормативно правових та методичних документів стосовно регулювання ринку спирту етилового та лікеро-горілчаних виробів;

Обов’язки Підприємства:

• приймати та виконувати доведені до нього в установленому законодавством порядку державні замовлення, враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку;
• відповідно до державного контракту та державного замовлення, укладати договір забезпечувати виробництво та поставку продукції і товарів;
• забезпечувати своєчасну сплату податків та інших відрахувань згідно із законодавством, а також відрахування відповідно до встановленого порядку частини прибутку до Державного бюджету України;
• створювати належні умови для високопродуктивної праці, забезпечувати додержання законодавства про працю, правил та норм охорони праці, техніки безпеки, соціального страхування;
• здійснювати заходи по вдосконаленню оплати праці з метою посилення матеріальної зацікавленості працівників як в результатах особистісної праці, так і в загальних підсумках роботи Підприємства;
• виконувати норми і вимоги щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки;
• дотримуватися вимог законодавства про державну таємницю.

Працівники мають  право брати участь в управлінні Підприємством через загальні збори, ради трудових колективів, професійні спілки, які діють у трудовому колективі, інші органи, уповноваженні трудовим колективом на представництво, вносити пропозицію щодо поліпшення роботи Підприємства. Представники первинної профспілкової організації, а у разі їх відсутності – вільно обрані працівниками представники, представляють інтереси працівників в органах управління підприємством відповідно до законодавства.

Трудовий колектив Підприємства складається з усіх громадян, які  своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору або інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з Підприємством. До складу органів, через які трудовий колектив реалізує своє право на участь в управлінні Підприємством, не може обиратися генеральний директор Підприємства.

Виробничі, трудові  та соціальні відносини трудового  колективу з адміністрацією Підприємства регулюються колективним договором. Оплата праці працівників Підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються Підприємством після виконання зобов’язань щодо оплати праці.

Працівники Підприємства проводять свою діяльність відповідно до Статуту, колективного договору та посадових інструкцій згідно з законодавством України.