Конкурентоспроможність підприємства та його продукції в умовах ринку

 

 

Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України

ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»

Інститут економіки та бізнесу

 

 

Кафедра маркетингу

 

 

 

Курсова робота

З дисципліни: «Маркетинг»

На тему:

«Конкурентоспроможність підприємства та його продукції в умовах ринку»

 

 

 

 

cтудентки 3 курсу

групи Маркетинг «А»

денної форми навчання

Гуммель Юлії Анатоліївни

 

Науковий керівник

Путінцев Анатолій Васильович

 

 

 

 

 

 

 

 

Луганськ - 2012

 

РЕФЕРАТ

Курсова робота містить: 55 сторінок, 2 рисунки, 9 таблиць, 17 джерел.

 

Об'єкт дослідження: ТОВ «Мозаїка»

 

Мета роботи: закріплення теоретичних знань про конкуренцію, конкурентоспроможність і форми конкурентного співіснування, а також в придбанні практичних навичок в комплексній оцінці конкурентоспроможності продукції і фірми.

 

Метод дослідження: кабінетний

 

Однією з головних причин сучасної економічної кризи та низької конкурентоспроможності українських товарів та наданих послуг є нездатність вітчизняних підприємств боротися за розширення своєї частки на внутрішньому і зовнішньому ринках, просувати свої товари та формувати свого споживача, поставивши його інтереси у центр всієї виробничої та комерційної діяльності. Основний метод, який був використаний при оцінці конкурентоспроможності, - SWOT аналіз (оцінка слабких і сильних сторін цих підприємств).  Визначено основні проблемиконкурентоспроможності підприємств, а також розроблено рекомендації щодо її вдосконалення в умовах ринку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП…………………………………………………………………………….4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОЦІНКИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА………………………..6

1.1 Сутність та особливості конкурентоспроможності  підприємств………….6

1.2 Зміст поняття та чинники конкурентоспроможності підприємства……..13

1.3  Методи оцінки конкурентоспроможності  підприємства…………………17

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «Мозаїка»…………………………..23

2.1 Опис та характеристика діяльності…………………………………… ...…23

2.2 Господарська діяльність підприємства……………………………….........26

2.3 Аналіз конкурентних переваг………………………………………………30

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТОВ «МОЗАЇКА»……………………………………………………………………..39

3.1 Основні шляхи підвищення  конкурентоспроможності підприємства…..39

3.2 Економічна ефективність впровадження  нової технологічної лінії по  виробництву морозива широкого  асортименту……………………………….49

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...52

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ………………………………………………………….54

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Однією з головних причин сучасної економічної кризи та низької конкурентоспроможності українських товарів та наданих послуг є нездатність вітчизняних підприємств боротися за розширення своєї частки на внутрішньому і зовнішньому ринках, просувати свої товари та формувати свого споживача, поставивши його інтереси у центр всієї виробничої та комерційної діяльності.

В умовах глобалізації світової економіки глобалізується і конкуренція товаровиробників. Практично завжди це конкуренція з відомими, крупними виробниками. Сьогодні не можна розраховувати на те, що знайдеться ринок, недоступний для світових виробників, тому проблема забезпечення конкурентоспроможності власної продукції потребуватиме постійних рішучих дій для свого вирішення.

На сьогоднішній день проблема підвищення конкурентоспроможності - дуже актуальна для підприємств України. Проблема підвищення конкурентоспроможності стосується практично всіх сторін життя суспільства. У розвинутих країнах, наприклад, вона постійно перебуває у центрі уваги державних діячів та ділових кіл. Загострення конкурентної боротьби за збут продукції, за місце на ринку змушує підприємства постійно шукати нові можливості й резерви для збуту своєї продукції, удосконалювати технологію з метою створення якісних товарів.

Для того, щоб успішно діяти в умовах ринкової економіки, підприємство повинно оперативно формувати раціональні варіанти відповідей на всі зміни, які щоденно, виникають у процесі його ділової активності. Процес формування і застосування таких варіантів рішень необхідно здійснювати в межах концепції загального управління підприємством. В такому випадку головною метою управління є підтримка діяльності підприємства на певному рівні в залежності від змін внутрішнього і зовнішнього середовища.

Актуальність вибраної теми полягає і в тому, що кінцева мета будь-якого підприємства - перемога в конкурентній боротьбі. Перемога не одноразова, не випадкова, а як закономірний підсумок постійних і грамотних зусиль підприємства. Досягається вона або ні - залежить від конкурентоспроможності підприємства, тобто від того, наскільки воно краще в порівнянні з аналогами - продукцією і послугами інших підприємстві. Конкуренція є необхідним елементом ринкового механізму.

Тому тема конкурентоспроможності вітчизняних підприємств несе в собі особливу актуальність.

Метою данної курсової роботи є закріплення теоретичних знань про конкуренцію, конкурентоспроможність і форми конкурентного співіснування, а також в придбанні практичних навичок в комплексній оцінці конкурентоспроможності продукції і фірми.

Предмет дослідження - процеси, механізми і методи оцінки конкурентоспроможності підприємства на прикладі ТОВ «Мозаїка» і шляхи підвищення його рівня.

Об'єктом дослідження курсової роботи є ТОВ «Мозаїка».

Основний метод, який був використаний при оцінці конкурентоспроможності, - SWOT аналіз (оцінка слабких і сильних сторін цих підприємств).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОЦІНКИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

1.1 Сутність та особливості  конкурентоспроможності підприємств

Для реформування економіки України у напрямку створення повноцінного конкурентного середовища та розвитку конкурентних відносин велике значення має дослідження поняття конкуренції.

Конкуренція (від лат. concurrere - зіштовхуюсь) - економічний процес взаємодії, взаємозв'язку і боротьби між підприємствами, що виступають на ринку з метою забезпечення кращих можливостей збуту своєї продукції. задоволення різноманітних потреб покупців і одержання найбільшого прибутку. Конкуренція є головною рушійною силою ринку, а сама продукція є знаряддям конкурентної боротьби [1,С.36].

Конкуренція є об'єктивним економічним законом розвинутого товарного виробництва, дія якого є для товаровиробників зовнішньою примусовою силою до підвищення продуктивності праці на своїх підприємствах, збільшення масштабів виробництва, прискорення НТП, впровадження нових форм організації виробництва тощо. Дія багатьох економічних законів відбувається у формі примусових сил конкурентної боротьби, в результаті чого конкуренція виступає важливою рушійною силою розвитку економічної системи, складовою частиною її господарського механізму [2,С.105].

Чиста (або досконала) конкуренція відзначається присутністю на ринку великої групи продавців, які протистоять великій групі покупців, причому жодна з цих груп не має достатньої сили, щоб вплинути на ціни. Товари мають чітко визначені характеристики, повністю взаємозамінні і продаються за цінами, які визначаються тільки співвідношенням між попитом і пропозицією.

Така ситуація зустрічається на промислових ринках уніфікованих товарів типу сировинних харчових продуктів і мінеральної сировини, а також металів. Ринки такого типу звичайно є організованими, як, наприклад, Лондонська біржа металів. За чистої конкуренції детермінантою є гра попиту та пропозиції. Для фірми важливими змінними є ціна та пропонована кількість.

В свою чергу олігополія - це ситуація, коли число конкурентів мале або декілька фірм домінують на ринку, створюючи сильну взаємозалежність. На таких ринках кожна фірма добре знайома з діючими силами і маневри будь-якого конкурента відчуваються іншими фірмами.[3,С.32 ].

Взаємозалежність між конкурентами тим сильніша, чим менше диференційовані їх товари. Таку недиференційовану олігополію можна протиставити диференційованій олігополії, коли товари, на думку покупця, мають важливі відмінні властивості. Ситуація олігополії частіше за все зустрічається на ринках товару в стадії їх зрілості, коли первинний попит не розширюється.

Монополістична (або недосконала) конкуренція займає середнє положення між чистою конкуренцією та монополією. Конкуренти багаточисельні, і їх сили зрівноважені. Однак їх товари диференційовані, тобто, з точки зору покупця, вони мають відмінні якості, які сприймаються всім ринком [4,С.43].

Монополія - це така конкурентна ситуація, коли, на ринку домінує єдиний виробник, який протистоїть великому числу покупців. Монополія є граничним випадком, протилежним чистій конкуренції. Протягом короткого часу товар такого виробника не має в своїй категорії прямих конкурентів. Це монополія новатора. Подібна ситуація спостерігається у фазі життєвого циклу, що відповідає введенню товару на ринок у секторах, які народжуються і характеризуються технічними інноваціями. Проте на ринку найчастіше зустрічаються випадки державної монополії, логіка яких відрізняється від логіки приватних фірм. Це вже логіка не прибутку, а суспільного блага.

Отже, конкуренція є дуже тонким та гнучким механізмом. Гнучкість механізму конкуренції виявляється в його миттєвій реакції на будь-яку зміну ситуації. Конкуренція - одна з існуючих ознак ринків, механізм регулювання виробництва. Конкуренція відображає систему взаємовідношень між виробниками з приводу встановлення цін, обсягів пропозиції товарів на ринку та споживачами певного товару. З розвитком конкуренції виникла необхідність впровадження понять конкурентоспроможність та конкурентоздатність товару і підприємств.

Азарян Е.М. під конкуренцією розуміє суперництво на якому-небудь поприщі між окремими юридичними або фізичними особами (конкурентами), зацікавлених в одній і тій же меті [5,С.105].

Должанський І.3. стверджує, що ринкова конкуренція - боротьба фірм за обмежений обсяг платоспроможного попиту споживачів, що ведеться ними на доступних сегментах ринку [6,С.11].

Фатхудинов Р.А. вважав, що конкуренція - процес управління суб'єктами своїми конкурентними перевагами для утримання перемоги або досягнення інших цілей у боротьбі з конкурентами за задоволення об'єктивних, суб'єктивних потреб у рамках законодавства або в природних умовах [7,С.72]. Конкуренція є рушійною силою розвитку суб'єктів і об'єктів керування, суспільства в цілому.

Розрізняють такі методи конкуренції:

• на основі критерію підвищення якості товару (нецінова);
• на основі критерію підвищення якості сервісу товару;
• на основі зниження ціни (цінова);
• на основі зниження експлуатаційних витрат у споживача товару;
• на основі використання всіх конкурентних переваг об'єкта, суб'єкта.

Отже, конкуренція є найбільш ефективним засобом координації взаємних дій суб'єктів ринку без централізованого втручання в їх діяльність і в сукупності породжує конкурентне середовище, яке представлене значною кількістю самостійних (незалежних) організацій, які прагнуть зміцнити своє економічне становище, залучаючи покупців завдяки пропозиції кращих умов продажу порівняно з конкурентами, тому для ефективної боротьби між ними підприємство повинно бути конкурентоспроможним для того щоб його не витіснили з цього ринку, що в свою чергу змушує фірму використовувати кореневі компетенції, тобто ініціативний потенціал своїх працівників та постійно шукати нові шляхи та заходи боротьби з конкурентами. Процес пошуку нових ідей, шляхів, які можуть перерости в конкурентні переваги, повинен бути безперервним.[8,С.121].

Можна стверджувати, що основним інструментом підвищення ефективності діяльності підприємництва є нововведення, типовими причинами яких є можливість отримання конкурентної переваги, що виступають як: нові технології; нові або такі, що змінюються, запити споживачів; зміна вартості або наявності компонентів виробництва; поява нового сегменту галузі; зміна урядового регулювання.

Таким чином, конкурентоспроможність - це здатність об'єкта, що характеризується ступінню реального чи потенційного задоволення ним певної потреби у порівнянні з аналогічними об'єктами, представленими на даному ринку. Конкурентоспроможність визначає здатність витримувати конкуренцію у порівнянні з аналогічними об'єктами [9,С.86].

Поняття конкурентоспроможності інтерпретується і аналізується в залежності від економічного об'єкту який розглядається. Безумовно, критерії, характеристики і фактори динаміки конкурентоспроможності на рівні товару, фірми, корпорації, галузі, національного господарства, або нації мають свою специфіку. Аналіз конкурентоспроможності може бути проведений для кожного з рівнів, в залежності від цілей дослідження.

Якщо говорити про поняття конкурентоспроможності на макрорівні, то воно відображає позиції національної економіки в системі міжнародних відносин, головним чином в сфері міжнародної торгівлі, і одночасно її здатність зміцнювати позиції. Це найбільш важливий, але не єдиний аспект поняття конкурентоспроможності нації. Слід враховувати здатність зберігати і нарощувати темпи економічного зростання, зайнятості, реальні доходи громадян.

Конкурентоспроможність - це ступінь, з якою нація при справедливих умовах вільного ринку виробляє товари і послуги, які задовольняють світовим вимогам і при цьому збільшує доходи своїх громадян [10,С.43].

Рівень конкурентоспроможності нації визначається такими основними факторами, як: технологія; наявність капіталів; наявність людських ресурсів; стан зовнішньої торгівлі.

Конкурентоспроможність підприємства слід розуміти, як реальну та потенційну спроможність, а також наявні для цього можливості підприємства вивчати попит (ринок), проектувати, виготовляти та реалізувати товари, які по своїм параметрам у комплексі більш для споживачів, ніж товари конкурентів.

Конкурентоспроможність організації може бути визначена як комплексна порівняльна характеристика підприємства, яка відображує ступінь переваги сукупності оціночних показників його діяльності, що визначають успіх підприємства на певному ринку за певний проміжок часу, по відношенню до сукупності показників конкурентів [11,С.102].

Критерій конкурентоспроможності є важливим елементом апарату даної категорії, який визначається стабільністю місця на своєму ринку підприємства і його продукції, а також рівнем продажі продукції підприємства на ринках.

Конкурентоздатність та конкурентоспроможність вважають синонімічними поняттями, вони мають певні спільні риси, але також існують відмінності. Конкурентоздатність відображає майбутні можливості виживання на ринку, а конкурентоспроможність відображає сучасне положення підприємства.

Конкуренція - притаманне товарному виробництву змагання між окремими господарськими суб'єктами (конкурентами), заінтересованими у більш вигідних умовах виробництва і збуту товарів, а також у задоволенні різноманітних потреб покупців і одержання найбільшого прибутку.

Згідно із Законом України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності» конкуренція — змагальність підприємців, коли їх самостійні дії обмежують можливості кожного з них впливати на загальні умови реалізації товарів на ринку і стимулюють виробництво товарів, яких потребує споживач.

Розрізняють такі основні функції конкуренції: регулювальну, інноваційну, адаптаційну, розподільчу та контролюючу.

Фірма здійснює свою діяльність, перебуваючи в конкурентному середовищі, яке характеризується не тільки дією двох підприємств, а також впливом інших сил і факторів.

За методами здійснення конкурентної боротьби конкуренцію поділяють на цінову і нецінову. Цінова конкуренція здійснюється за допомогою зниження ціни на товар. Розрізняють такі способи зниження ціни: 

• використання демпінгових цін;
• сезонний розпродаж;
• розпродаж за зниженими цінами продукції, термін реалізації якої закінчився;
• подовження строків споживчого кредиту на придбання товарів довгострокового користування.

В умовах сучасного ринку підприємці повинні приділяти особливу увагу якості продукції, її новизні, оформленню, обслуговуванню, рекламі, іміджу. Отже, доцільно робити ставку на нецінову конкуренцію. Нецінова конкуренція — метод конкурентної боротьби, де вирішальну роль відіграють:

• диференціація продукції;
• зміна властивостей продукції;
• надання продукції якісно нових властивостей;
• створення нової продукції для задоволення як існуючих, так і нових потреб;
• оновлення властивостей товару, які є символом моди, престижу;
• зниження експлуатаційних витрат;
• удосконалення послуг, які супроводжують товар[12,С. 22].

Нецінова конкуренція висуває на перший план споживчі властивості товару, які містять не лише набір техніко-економічних параметрів, а й певний рівень умов постачання, технічне обслуговування тощо. На сучасному ринку розрізняють такі види конкуренції:

1) функціональна - конкуренція технічних засобів, які призначені для виконання однакових функцій (обробка металів можлива декількома методами, наприклад, різанням, куванням, тисненням, штампуванням);

2) видова - конкуренція товарів, які призначені для задоволення одних і тих же потреб, але розрізняються параметрами (автомобілі з різною потужністю, взуття - повсякденне і святкове тощо);

3) предметна - конкуренція ідентичних товарів, але різної якості. Отже, розглянуті методи конкурентного суперництва не лише співіснують, а й взаємодіють.

Науково-технічний прогрес створює широкі можливості для нецінової конкуренції: розширює техніко-технологічний потенціал виробництва, забезпечує модифікацію і диференціацію існуючих продуктів, створює нові та більш якісні продукти.

 

 

 

Рис.1.1. Фактори, які впливають на конкурентну боротьбу [13,С.178.].

 

1.2. Зміст поняття та чинники конкурентоспроможності підприємства

 

Конкурентоспроможність підприємства - це його комплексна порівняльна характеристика, яка відбиває ступінь переваг над підприємствами-конкурен-тами по сукупності оціночних показників діяльності на певних ринках, за певний проміжок часу.

Тобто, конкурентоспроможність можна оцінювати шляхом порівняння конкурентних позицій кількох підприємств на певному ринку.

При цьому обов'язковою вимогою є порівнянність оціночних параметрів, а саме:

а) технології,

б) потенційних можливостей обладнання,

в) рівня персоналу,

г) системи управління,

д) рівня інновацій,

е) стану комунікацій,

є) рівня маркетингової політики,

ж) експортно-імпортних можливостей та інших параметрів.

 

В економічній літературі пропонується розрізняти чотири основні рівні конкурентоспроможності підприємства:

Перший рівень - менеджери дбають лише про випуск продукції, на споживача не зважають.

Другий рівень - менеджери прагнуть, щоб продукція підприємства повністю відповідала стандартам, встановленим конкурентами.

Третій рівень - менеджери уже не зважають на стандарти конкурентів, а вже самі потроху стають „законодавцями моди» у галузі.

Четвертий рівень - коли успіх у конкурентній боротьбі забезпечує в першу чергу не виробництво, а управління і підприємство повністю стає „законодавцем моди’’ на даному ринку.

Конкурентоспроможність підприємства у свою чергу визначає конкурентностійкість підприємства.

Конкурентностійкість підприємства - це стабільність становища на ринку в часі одного виробника щодо іншого, або - це потенційні можливості підприємства з випуску конкурентоспроможної продукції[14,С.121.].

Аналіз конкурентоспроможності фірми на ринку допускає з'ясування факторів, що впливають на відношення покупців до фірми та її продукції і як результат — зміна частки ринку фірми. Усі фактори конкурентоспроможності можна умовно розділити на зовнішні й внутрішні

 

 

Фірми надають великого значення аналізу своїх сильних і слабких сторін для оцінювання реальних можливостей у конкурентній боротьбі й розробленні заходів і коштів, за рахунок яких фірма могла б підвищити конкурентоспроможність і забезпечити свій успіх. У процесі маркетингового дослідження для оцінювання конкурентоспроможності використовують кількісні показники, які свідчать про ступінь стабільності фірми, здатності випускати продукцію в оптимальному обсязі і яка користується попитом, а, крім того, що забезпечує фірмі одержання намічених і стабільних результатів.

 Спектр даних показників  повинен охоплювати: ефективність  виробничо-збутової діяльності (на  основі вивчення динаміки продаж  у вартісному й кількісному  вираженні, завантаження виробничих потужностей, портфеля замовлень, обсягу й напряму інвестицій); ефективність капітальних вкладень, резерви зниження витрат виробництва.

 Крім того, важливе значення  має аналіз витрат обігу (величини  збутових витрат до прибутку) з метою виявлення непродуктивних витрат у всій системі руху товарів від продавця до покупця.

 Якісна оцінка допускає використання  таких параметрів:

• потреба в капітальних вкладеннях фактичних і на перспективу як у цілому, так і за окремими видами продукції;
• асортимент продукції, його обсяги й вартість;
• набір ринків та їхніх сегментів для кожного виду продукції;
• потреба в коштах на формування попиту й стимулювання збуту продукції;
• перелік заходів і прийомів, якими фірма може забезпечити перевагу на ринку;
• інноваційна політика (відновлення продукції на основі власних розробок);
• виконання зобов'язань за угодами відносно строків поставок.

 Результати дослідження з  наведених показників можна використовувати  при розробленні економічної  стратегії фірми, її технічної, асортиментної політики. При цьому основними умовами забезпечення конкурентоспроможності є:

• застосування наукових підходів до стратегічного менеджменту;
• забезпечення єдності розвитку техніки, технології, економіки, управління;
• застосування сучасних методів дослідження й розробок (програмно-цільове планування, теорія прийняття рішень і т.д.);
• розгляд взаємозв'язків функцій управління будь-яким процесом на всіх стадіях життєвого циклу об'єкта;
• формування системи заходів із забезпечення конкурентоспроможності різних об'єктів.

 До організаційних заходів, що підвищують рівень конкурентоспроможності  підприємства, відносять:

• забезпечення пріоритетності продукції;
• зміну якості виробу і його технічних параметрів з метою обліку вимог споживача та його конкретних запитів;
• виявлення переваг товару порівняно із замінниками;
• виявлення недоліків товарів-аналогів, які випускають конкуренти;
• вивчення заходів конкурентів з удосконалення аналогічних товарів;
• виявлення й використання цінових факторів підвищення конкурентоспроможності продукції;
• нові пріоритетні сфери використання продукції;
• диференціація продукції, що забезпечує відносно стійкі переваги споживачів, які віддаються певним видам взаємозамінних товарів;
• вплив безпосередньо на споживача, шляхом штучного обмеження надходження на ринок нових товарів, проведення реклами, надання грошового або товарного кредиту[15].

 

1.3. Методи оцінки конкурентоспроможності підприємства

 

Розробка проблеми конкурентоспроможності товарів і послуг безпосередньо залежить від обраного методу оцінки.

 Відзначимо, що оцінка здатності товару конкурувати виробляється шляхом зіставлення параметрів аналізованої продукції з параметрами бази порівняння, оскільки конкурентоспроможність товару або іншого об'єкту - поняття відносне, тобто про нього можна говорити лише при порівнянні з іншим об'єктом.

За базу порівняння береться або потреба покупця, або зразок. Зазвичай зразок – це аналогічний товар, що має максимальний об'єм продажів і найкращу перспективу збуту в майбутньому. Якщо за базу порівняння береться потреба, то розрахунок одиничного показника конкурентоспроможності може вироблятися по формулі:

(1.2)

де  gi – одиничний параметричний показник конкурентоспроможності по i-му параметру;

Пi – величина i-го параметра для аналізованої продукції;

Пin – величина i-го параметра, при якому потреба задовольняється повністю;

n – кількість аналізованих параметрів.

Якщо за базу порівняння береться зразок, то в знаменнику дробу слід поставити величину i-го параметра для виробу, прийнятого за зразок. Інколи параметри продукції не мають фізичної міри. В цьому випадку для оцінки цих характеристик використовується методи оцінки в балах. 

Описаний метод (диференціальний) дозволяє лише констатувати факт необхідності підвищення або зниження параметрів продукції для забезпечення конкурентоспроможності, але не відображає вплив кожного параметра при виборі користовачем товару.

Основними завданнями, які вирішуються при оцінці конкурентоспроможності підприємства, є:

• визначення стану конкурентоспроможності на момент дослідження;
• виявлення тенденцій і закономірностей в підвищенні конкурентоспроможності підприємства за досліджуваний період;
• визначення «вузьких місць», що негативно впливають на конкурентоспроможність підприємства;
• виявлення резервів, які підприємство може використовувати для підвищення своєї конкурентоспроможності.

 

 

 

Оцінка виходячи з теорії ефективності конкуренції — виділяють два підходи при використанні даного методу:

• структурний підхід, суть якого полягає в організації великомасштабного, ефективного виробництва. Основним критерієм конкурентоспроможності при використанні даного підходу є концентрація виробництва і капіталу;
• функціональний підхід - оцінка конкурентоспроможності згідно з даним підходом здійснюється на основі зіставлення економічних показників діяльності (як критерій оцінки конкурентоспроможності використовується співвідношення ціни, витрат і норми прибутку).