Інноваційний маркетинг у туризмі на прикалді готелю «Рамада Донецьк»
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Донецький національний університет економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського
Кафедра туризму
Курсова робота
Тема: Інноваційний маркетинг у туризмі на прикалді
готелю «Рамада Донецьк»
Виконала:
Студентка гр ГРС 07 Б доктор екон. наук, професор
Кулікова Т.В.
Донецьк-2011
ЗМІСТ
ВСТУП
І. Інноваційний маркетинг як ефективний метод просування туристичного продукту на ринку ..............................
1.1. Значення інноваційного маркетингу у туризмі.......................
1.2. Цілі й особливості туристичного маркетингу ..............................
1.3. Маркетингові дослідження...................
1.4. Брендінг як іноваційний інструмент просування туристичного продукту......................
1.5. Просування туристичного продукту за допомогою електронної торгівлі......................
Висновки з розділу І
ІІ. Дослідження практики реалізації інноваційного маркетингу на прикладі чотирьохзіркового готелю «Рамада Донецьк»......................
2.1. Загальні відомості про готельне підприємство «Рамада Донецьк»..........28
2.2. Аналіз ринкової позіції та маркетингової політики підприємтсва............31
2.3. Дослідження інноваційних технологій у роботі готеля........................
Висновки з розділу ІІ
ІІІ. Рекомендації щодо вдосконалення інструментів інновацйного маркетингу у готелі «Рамада Донецьк»......................
3.1. .........................37
3.2. Очікувані ефекти від впровадження інновацій.....................
Висновки з розділу ІІІ
ВИСНОВКИ......................
ЛІТЕРАТУРА....................
Вступ
Динамічна зміна технологій, боротьба за споживача і якість продкції, зростання конкуренції змушують підприємство поновому розглянути увесь комплекс питань маркетингової діяльності. Перебудова внутрішньофірмового управління останнім часом є основою реорганізаціїї всього господарського механізму підприємства.
Нерідко туризм опинявся в різних країнах таким важелем, використовування якого дозволяло оздоровити всю національну економіку країни. В багатьох країнах туризм відіграє значну роль у формуванні валового внутрішнього продукту, створенні додаткових робочих місць і забезпеченні зайнятості населення, активізації зовнішньоторговельного балансу. Туризм робить величезний вплив на такі ключові галузі економіки, як транспорт і зв'язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів народного споживання й інші, тобто виступає своєрідним каталізатором соціально-економічного розвитку. Туризм став одним з найприбутковіших видів бізнесу в світі. За даними Всесвітньої туристської організації (ВТО), він використовує приблизно 7% світового капіталу, з ним пов'язано кожне 16-е робоче місце, на нього доводиться 11 % світових споживацьких витрат і він дає 5 % всіх податкових надходжень. Ці цифри характеризують прямий економічний ефект функціонування індустрії туризму. Розвинений туризм називають одним з головних феноменів XX століття.
Останніми роками і в Україні почали надавати все більше уваги розвитку туризму. Перспективи розвитку туристського комплексу України багато в чому залежать від посилення державного регулювання туристської сфери на загальнонаціональному рівні, яке повинне поєднуватися з сучасною стратегією просування регіональних турпродуктів.
Сучасний розвиток туризму в Україні характеризується наявністю глибоких протиріч в його організаційній структурі, в спрямованості розвитку, в стані якісних і кількісних характеристик. З одного боку, сучасний стан туризму в Україні розцінюється як кризовий, пов'язаний з різким падінням досягнутих раніше об'ємів надання туристських послуг, скороченням матеріальної бази туристської галузі і значною невідповідністю потребам населення в туристичних послугах. З іншого боку, наголошуються високі темпи будівництва туристичних об'єктів, що відповідають найвищим світовим стандартам, значне зростання кількості числа туристичних організацій по всій території України. Тому туристичні підприємства для успішної роботи та зайняття своєї ніші на ринку послуг повинні використовувати маркетингову діяльність, для того щоб розпізнати, ідентифікувати і оцінити існуючий або прихований попит на послуги, які підприємство пропонує або може запропонувати, і спрямувати зусилля фірми на розробку, виробництво, розподіл, продаж і просування цих товарів і послуг.
Метою є розробка дослідження особливостей туристичних послуг та рекомендацій з удосконалення маркетингу туристичних послуг в готелі «Рамада Донецьк».
Для досягнення цієї мети потрібно вирішити наступні основні задачі:
- вивчити специфіку і природу туристичних послуг;
- визначити роль і значення маркетингу в туристичній галузі;
- охарактеризувати визначення маркетингових інновацій;
- простежити актуальність маркетингових інновацій та їх різновиди;
- зробити аналіз туристичних послуг готелю «Рамада Донецьк»;
- проаналізувати важливість введення інновацій в готелі;
- дати аналіз маркетингової діяльності готелю «Рамада Донецьк»
Об'єктом дослідження виступає готель «Рамада Донецьк».
Предметом дослідження є інноваційний маркетинг туристичних послуг.
Методологічною і теоретичною базою дослідження послужили фундаментальні положення системного підходу, загальної теорії економіки і маркетингу. В процесі дослідження застосовувалися як теоретичні, так і емпіричні методи: методи системного і порівняльного аналізу.
І. Інноваційний маркетинг як ефективний метод просування туристичного продукту на ринку
1,1. Значення інноваційного маркетингу у туризмі
Інноваційна діяльність підприємства спрямована насамперед на підвищення конкурентоспроможності випускає продукции, що (послуг).
Конкурентоспроможність - це характеристика товару (послуги), що відбиває його відмінність від товару-конкурента як по ступені відповідності конкретної потреби, так і по витратах на її задоволення. Два елементи - споживчі властивості й ціна - є головними складової конкурентоспроможності товару (послуги). Однак ринкові перспективи товарів зв'язані не тільки з якістю й витратами виробництва. Причиною успіху або невдачі товару можуть бути й інші нетоварні фактори, такі, як рекламна діяльність, престиж фірми, пропонований рівень обслуговування.
В умовах конкуренції ніхто нікого не змушує підвищувати якість продукції, крім погрози банкрутства. У результаті постійно йде процес "вимивання" з ринку неякісної продукції. Рушійної силоміць конкуренції є стимул до нововведень. Саме на основі нововведень вдається підвищувати якість продукції або послуг, поліпшувати корисний ефект товару, тим самим домагатися конкурентної переваги даного товару. Таким чином, забезпечення конкурентоспроможності товару вимагає новаторського, підприємницького підходу, суттю якого є пошук і реалізація інновацій.
Головною передумовою інноваційної стратегії є моральне старіння випускаємої продукції, що, і технології. У зв'язку із цим кожні три роки на підприємствах варто проводити атестацію виробів, що випускають, технологій, устаткування й робітників місць, аналізувати ринок і канали розподілу товарів. Іншими словами, повинна проводитися рентгенограма бізнесу.
Інновація - це робота, що вимагає знань, винахідливості, таланта. Помічено, що новатори в основному працюють тільки в одній області. Наприклад, Едісон зосередив сили тільки на електриці. Успішна інновація вимагає зосередженої роботи. Якщо ви до неї не готові, не допоможуть ні знання, ні талант. Щоб превстигнути, необхідно використати свої сильні сторони, люди повинні захопитися інновацією всерйоз.
Нарешті, інновація означає зміни в економіці, промисловості, суспільстві, у поводженні покупців, виробників, працівників. Тому вона завжди повинна орієнтуватися на ринок, керуватися його потребами.
Маркетингові інновації – розвиток новітніх маркетингових підходів з удосконаленням в ціноутворенні, пропозиції, просуванні та оплаті турпродукту.
В останні роки на ринках чільну роль займають транснаціональні компанії і корпорації, що викликало скорочення числа діючих суб'єктів, проте стало більше торговельних марок і прискорилася динаміка їх появи; зростає темп випуску нових товарів при скороченні їх життєвого циклу, що сприяє впровадженню інновацій і виникненню нових брендів і різновидів товарів; збільшується сегментація ринків, зростає вартість виведення нового товару на ринок; змінилася поведінка споживачів: у зв'язку з доступністю джерел інформації вони стали більш вимогливими до товарів, послуг та реклами. Зміни на ринках активно впливають на інноваційну діяльність. Відповідно відсоток невдалих спроб буде зростати, що пов'язано зі скороченням життєвого циклу товарів і зростанням витрат на розвиток і просування нових продуктів. Тому особливого значення набуває процес розробки нового продукту, створення нововведень.
Найпоширеніші - це продукти, що виникають всередині даного ринку. Ці інновації не створюють нових категорій або ринків, а новий продукт з'являється в рамках тієї категорії, в якій виникла первісна ідея. Вони грунтуються на розширенні чи скороченні різновидів будь базисної характеристики конкретного товару або послуги, зміні зовнішнього оформлення, упаковки товару або середовища надання послуги. Таке створення нововведень є найпоширенішим,
воно справляє позитивний вплив на ринок, оскільки збільшує його обсяг і стимулює перетворення потенційних споживачів у реальних.
Альтернативний шлях створення нововведень - це продукти, що виникають поза існуючого ринку. У випадках повної трансформації продукту з'являються нові ситуації, нові категорії споживачів, які раніше не приймалися до уваги.Перевага інновацій такого типу полягає в тому, що замість захоплення частини ринку створюється новий ринок.
Прикладом може служити ідея використання продовольчих товарів в якості альтернативного джерела отримання прибутку заправними станціями.Сьогодні на автозаправках великих міст багатьох країн можна купити фрукти, хліб, овочі та інші продукти. Причому, якщо прибуток від продажу з одного літра бензину становить близько 1%, то середній прибуток продовольчих магазинів - більше 50%.
Інший приклад. Коли Інтернет був новинкою, доступної далеко не кожному, з'явилася ідея про надання доступу до Інтернету відвідувачам кафетеріїв. Реалізація цієї ідеї призвела до створення нового бізнесу - інтернет-кафе. Їх господарі зацікавлені в тому, щоб відвідувач більше часу залишався за столиком, так як від користування послугами Інтернету вони отримують більший дохід, ніж від продажу кави.
У наведених двох різних підходах до інновацій відображені в першому випадку модифікації в рамках існуючого ринку, а в другому - створення нової категорії з відповідними змінами товару та залученням нових споживачів.
Перший підхід відображає вертикальний маркетинг - від загального до приватного через процес послідовного і логічного мислення, другий підхід - латеральний маркетинг - від часткового до загального, використовуючи оригінальне і більше творче мислення.
Маркетинг туристський - це сфера діяльності туристських організацій з розробки нових, більш ефективних видів туристсько-екскурсійних послуг, а також з їх виробництва та збуту з метою отримання прибутку на основі підвищення якості турпродукту та обліку процесів на світовому туристичному ринку.
З суті маркетингу туризму як системи витікають основні принципи, обставини, вимоги, що лежать в основі маркетингу і розкриваючи його призначення. Суть маркетингу полягає в тому, щоб пропозиції туристичних послуг в обов'язковому порядку орієнтувалося на споживача і постійне узгодження можливостей підприємства з вимогами ринку. Виходячи з цього, для маркетингу в туризмі характерні наступні основоположні принципи:
1. Орієнтація на ефективне рішення проблем конкретних споживачів. Ринок утворюють споживачі з певними потребами, для задоволення яких вони бажають і здатні придбати туристичні послуги. Саме ідентифікація запитів споживачів в маркетингу додається особливе значення. Пропоновані на ринок продукти повинні розглядатися підприємством з урахуванням того, наскільки вони можуть допомогти в рішенні їх проблем.
2. Націленість на чітко виражений комерційний результат, що для фірми, кінець кінцем, зводиться до оволодіння наміченою часткою ринку відповідно її довготривалим цілям. Сформулювавши ці цілі, визначають три головні компоненти маркетингової діяльності: терміни, ресурси, відповідальність. Звідси орієнтація на довгострокове прогнозування всієї маркетингової ситуації, починаючи від платоспроможних потреб населення і закінчуючи власними можливостями в цій перспективі.
3. Комплексний підхід до досягнення поставлений цілей, оскільки успіх забезпечується тільки всією сукупністю засобів маркетингу, узятих у взаємозв'язку і взаємообумовленості. Комплексність означає, що певні маркетингові дії (аналіз потреб, вивчення туристичного продукту, реклама і т.д.), узяті самі по собі, не здатні забезпечити того ефекту, який дає вживання маркетингу як системи.
4. Активність, наступальність, заповзятливість, що забезпечує швидку і ефективну реакцію на зміни зовнішньому по відношенню до фірми середовищу. Без цього неможливо добитися комерційного успіху і одержати конкурентні переваги.
2. Цілі й особливості туристичного маркетингу
За визначенням Х. Кріппендорфа, «туристичний маркетинг - це систематична зміна і координація ¬ ція діяльності туристичних Підприємств, а також приватної і державної політики в галузі туризму. Мета таких змін полягає в тому, щоб найбільш повно задовольняти потреби певних груп споживачів, враховуючи при цьому можливості отримання відповідних прибутків ».
Особливості туристичного продукту як товару і природи споживчої вартості туристичної поїздки безпосередньо впливають на здійснювані в сфері туризму маркетингові заходи, трохи змінюючи їх цілі, структуру і зміст.
Фахівці виділяють кілька особливостей туристичного маркетингу:
1. Для маркетингу в туризмі в меншій мірі важлива задача стимулювання попиту. Попит на туристичні послуги постійно зростає, і індустрія туризму в меншій, ніж багато інших галузей ступеня залежить від коливань економічної кон'юнктури. Для туристичного
маркетингу більш важливим є завдання «направити попит» у потрібний русло.
2. Велике значення набувають достовірна інформа ¬ ційних політика щодо клієнтів, особливо на етапі продажу послуг, а також ретельність в розробки турпродукту.
3. Враховуючи особливу роль суб'єктивного фактора в процесі покупки саме турпослуг, турфірмам і державі слід приділяти велику увагу захисту прав клієнта - їх споживача.
4. вплив сезонності обумовлює необхідність диверсифікації турпослуг або особливої уваги до маркетингових заходів в міжсезонний період, щоб зробити фірму менш залежною від тимчасового фактора.
5. У процесі управління маркетингом слід враховувати більшою, ніж в інших галузях мірою не тільки матеріальні аспекти, але й психологію, духовно-емоційний стан і особливості споживача.
6. В силу того, що турпродукт являє собою, як правило складний комплекс матеріальних і нематеріальних компонентів, велике значення для досягнення кінцевого ефекту маркетингових заходів має координація маркетингу всіх учасників виробництва турпослуг, туристичних центрів, державних органів з регулювання туризму, громадських об'єднань.
Мета маркетингу – розпізнати, ідентифікувати і оцінити існуючий або прихований попит на товари і послуги, які підприємство пропонує або може запропонувати, і спрямувати зусилля фірми на розробку, виробництво, розподіл, продаж і просування цих товарів і послуг.
Мета туристичного маркетингу – робота, яка приносить прибуток по обслуговуванню і задоволенню потреб клієнтів. З цієї точки зору маркетинг повинен служити чітко вираженій задачі: як найуспішніше функціонувати .
Об'єкт будь-якого маркетингу – це поведінка підприємства відносно його ринку і споживачів. Центральна ідея маркетингу при цьому – позиція ринкової орієнтації замість позиції орієнтації на вироблюваний продукт.
Залежно від юридичного статусу і відповідної правової форми певного туристичного підприємства, від специфіки діяльності і стану ринку туристичних послуг, від наявності і об'ємів державної допомоги, від менталітету самих підприємців, цілі маркетингу туристичного підприємства поділяються на:
1) Економічні: формуються через певні цифрові показники діяльності або через процентні співвідношення (максимізація прибутку в перспективі, визначення нових сегментів ринків, поліпшення реалізації тур продуктів, зміцнення ринкових позицій і т.д.).
2) “Егоїстичні”: підвищення престижу і поліпшення іміджу фірми, країни, регіону або певної місцевості. Це може бути прагнення зберегти незалежність, підвищити стабільність бізнесу і т.д.
3) Соціальні: розглядаються з погляду розробки такого туристичного продукту, яким зможуть скористатися люди з більш низьким рівнем доходів. Вони також можуть виражатися в розвитку таких туристичних продуктів, які сприяють охороні навколишнього середовища, зниженню рівня безробіття, стимулює розширення малого бізнесу.
Як будь-яке економічне явище, маркетинг в туризмі вимагає для свого вживання і ефективного розвитку ряд умов:
1. Глибоке насичення ринку послугами, тобто існування ринку покупця;
2. Гостра конкурентна боротьба туристичних фірм;
3. Вільні ринкові відносини, тобто можливість без адміністративних обмежень вибирати ринки збуту, ділових партнерів, встановлювати ціни, вести комерційну роботу і т.д.;
4. Вільна діяльність адміністрації усередині туристичного підприємства за визначенням цілей фірми, стратегії, управлінських структур, розподілу засобів по статтях бюджету і т.д.;
Ситуацію на туристичному ринку можливо регулювати трьома способами.
Перший спосіб провокувати зміни в попиті за допомогою формування відповідної пропозиції. Пропозиція туристичного продукту грає тут роль засобу або знаряддя державного впливу. Відбулися ж зміни попиту сприймаються як результат вживання такого засобу.
Другий спосіб є сценарієм зворотного порядку. Тут попит займає роль засобу, а зміна обсягу і структури товарної пропозиції сприймаються як наслідку змін темпів і траєкторії попиту, які вдалося зробити організації та органам державного управління. Безпосередньої зміни сумарного туристичного попиту можна досягти, наприклад, за допомогою зміни розміру сукупних грошових доходів населення через викид в обіг додаткової грошової маси, або навпаки, істотного обмеження цієї маси (метод, запропонований Кецнсом); рестрктурізаціі робочого і вільного часу споживачів туристичного продукту.
Третій спосіб - одночасний вплив на пропозицію і попит на туристичному ринку заради досягнення державних цілей.
Туристичний маркетинг в сучасн
Однією з найбільш важливих сфер застосу
Основними завданнями, які розв'язуються в ході проведення маркетинговогодослі
3. Маркетингові дослідження
Типове маркетингове дослідження туристичного ринку, організовується на рівні держави або суб'єкта ринку, представляє собою збір інформації (первинної та вторинної) з метою вирішення наступних проблем:
• Вивчення структури пропозиції на туристичному ринку;
• Визначення ступеня пріоритету сфери туризму для економічної системи країни (регіону);
• Проведення аналізу внутрішніх, в'їзних і виїзних туристичних потоків;
• Визначення кола життєво важливих питань і основних проблем туристичного сектора країни (регіону);
• Визначення кола конкурентів на туристичному ринку;
• Виявлення конкурентних переваг і слабких сторін туристичного продукту;
• Виявлення туристичного потенціалу країни (регіону) і визначення стратегічних ринків і верств населення;
• Виділення максимально ефективної позиції фірми на туристичному ринку.
Основними проблемами, які туристське підприємство має вирішити перед проведенням маркетингового дослідження туристичного ринку, є: визначення методики збору інформації, максимально відображає реальний стан справ у галузі, а також уніфікація використовуваних при зборці і обробці інформації показників. Недостатність наукових досліджень, статистичних даних, що стосуються сфери туризму - основна причина, по якій виникає проблема отримання достовірних даних про стан попиту і пропозиції на туристичному ринку.
Основою планування туристичного процесу та його початковим етапом є визначення точного числа ефективних туристів в даному регіоні або країні і достовірне прогнозування потенційної кількості туристів. Кількісний, якісний і науковий прогноз туристичного попиту _ наріжний камінь програм державного управління та програм розвитку приватного підприємництва у сфері туризму.При прогнозуванні слід враховувати рішення, пов'язані з використанням земельних ресурсів, аналіз взаємозв'язків між різними соціально-економічними факторами. Прогнозування обсягу туристичного попиту дозволить також передбачити обсяг туристичного пропозиції. Безсумнівно, поряд з прогнозуванням чисельності туристів дуже важливо визначити смаки, потреби ефективних і потенційних туристів, рівень платоспроможності, обсяги потенційних ринків.
Визначення основних характеристик туристичної пропозиції проводиться за допомогою аналізу розподілу підприємств за видами діяльності, за територіальним принципом, за видами власності. Розгляд туристичної пропозиції країни або території також вимагає проведення аналізу потужності існуючої туристичної інфраструктури (місткість готельного фонду, частка, зайнятого в туристичному виробництві місцевого населення, рівень підготовки фахівців з вищою профільною освітою, пропускна здатність транспортних вузлів і представлених туристичних ресурсів).
При аналізі існуючих проблем розвитку туризму в країні або території зазвичай застосовується анкетування керівників і працівників туристичних організацій.При цьому в анкетах респондентам пропонується розвиток туризму фактори (наприклад, низька кваліфікація персоналу, брак фінансів, відсутність гарантій безпеки туристів, низький рівень сервісу, ціна туристичних послуг, відсутність державної підтримки туристичної діяльності і туристичної привабливості регіону, митний і прикордонний режими, проблеми законодавчого плану , стан туристичної інфраструктури).
Найважливішою частиною маркетингового дослідження туристичного ринку є конкурентний аналіз. У його рамках визначаються, насамперед, конкурентні переваги країни або території у виробництві туристичного продукту. Окремі позиції високої конкурентоспроможності (наприклад, незаймана природа, рекреаційні споруди, географічне розташування і т.д.) оцінюються респондентами шляхом співвіднесення чинників конкурентоспроможності в кілька груп (від «Дуже важливих» до «не мають значення»). Далі оцінюються позиції країни або території щодо країн - найближчих конкурентів. У число конкуруючих туристичних дестинаций при цьому відносять не тільки прикордонні держави, що володіють багато в чому ідентичними факторами конкурентоспроможності (наприклад, рекреаційними туристичними ресурсами і географічним розташуванням), але всі інші країни, що концентрують власне туристичне виробництво на пропозиції аналогічного туристичного продукту.
У висновку маркетингового дослідження туристичного ринку розробляється стратегія поведінки туристичної компанії на зовнішньому і внутрішньому ринку: визначаються стратегічні зовнішні туристичні ринки; цільові групи іноземних туристів; осносние критерії діффереціаціі туристичного продукту; а також набір інструментів просування туристичного продукту і коло виконавців, які представляють країну на зовнішніх ринках і безпосередньо беруть участь у її просуванні. В якості останніх можуть виступати акредитовані туристичні фірми та їх асоціації, спеціалізовані державні органи в тому числі і закордонні туристичні представництва, уповноважені іноземні туристичні фірми на цільових ринках. Провідною метою цих суб'єктів туристичного маркетингу є створення, підтримка або зміна думок, намірів і поведінки суб'єктів-споживачів території, в тому числі:
• Привабливість, престиж території в цілому, умов здійснення туристичної діяльності і здійснення туристичних поїздок;
• привабливість зосереджених на території природних і антропогенних туристичних ресурсів, туристичної інфраструктури (готельна база, транспорт, дороги, екскурсійне обслуговування). Для реалізації своєї цільової орієнтації туристичний маркетинг виробляє комплекси заходів, що забезпечують;
• Формування і поліпшення іміджу території, її престижу, ділової та соціальної конкурентоспроможності;
• Розширення участі територією її суб'єктів у реалізації міжнародних і внутрішніх туристичних програм;
• Залучення на територію іноземної туристичного бізнесу, що спрощує надалі процедуру створення орієнтованого на цільову групу туристичного продукту та його просування на цільовому ринку.
4. Брендінг як іноваційний інструмент просування туристичного продукту
Європійскімі вахівцямі встановлено, Що масову свідомість тяжіє до определеннім системам образів, застосування которіх в просуванні послуг або товарів виробником здатне скорегувати споживчу поведінку і направити його в вігодное для самого виробника русло.
З розвитком туристичного рінка істотним чинником формування споживчих предпочтенійстановітся наявність (або відсутність) у туристичної послуги імені (торгової марки), відомого в споживчому середовищі. Торгова марка передбачає реалізацію деякої філософії впровадження даного імені з іспользовніем заходів у сферекомплекса маркетингових комунікацій, що направляють на цільову групу споживачів інформацію, адекватну споживчим очікуванням, перевагам і социольно установкам.

- Інноваційний менеджмент
- Інноваційний менеджмент
- інноваційний потенціал
- Інноваційний потенціал та аналіз кондитерської фабрики «АВК»
- Інноваційний розвиток економіки регіону
- Інноваційні дослідження в Україні
- Інноваційні методи викладання украінської мови в загальноосвітніх школах
- Інноваційна діяльність підприємства
- Інноваційна діяльність підприємства
- Інноваційна діяльність підприємства
- Інноваційна діяльність підприємства
- Інноваційна діяльність підприємства
- Інноваційна діяльність підприємства, її напрямки і зміст. Ефективність інновацій
- Інноваційна політика ТОВ "ПТЗ"