Інвентаризація на підприємстві

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Коледж

Миколаївського національного  університету

імені В.О.Сухомлинського

 

Циклова комісія економіки та підприємництва

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

Інвентаризація на підприємстві.

спеціальності 5.03050901 «Бухгалтерський облік».

 

 

 

 

                           Виконав: Бенеденко Юрій

Миколайович, група Б-210                                                                                                                  Перевірила: Несен Ірина Олександрівна

                                                                           

 

 

 

 

 

Миколаїв 2012

ЗМІСТ.

Вступ………………………………………………………………………..3

Розділ І  Економічний  зміст проведення інвентаризації

господарських засобів.

1. Нормативно-інформаційне забезпечення

проведення інвентаризації…………………………...…………….5

Розділ ІІ Техніка проведення та документальне забезпечення інвентаризації на підприємствах.

2.1 Проведення інвентаризації основних засобів……………….13

  2.2 Інвентаризація запасів…………………………………………15

2.3 Порядок відображення в обліку результатів інвентаризації

результатів інвентаризації. ……………………………………….18

Висновки. ……………………………………………………………...….22

Список використаної літератури. ………………………………………26

ВСТУП

 

В процесі становлення  ринкових відносин належну увагу  на кожному підприємстві слід приділити  обліку його майна. Усі господарські операції, що відбуваються оформляють документально. Проте у діяльності господарюючих суб’єктів відбуваються й невидимі процеси, що призводять до втрат товарно-матеріальних цінностей, які документально відобразити  неможливо. Тоді облікові дані не відповідають дійсності.

Основними причинами виникнення розбіжностей може бути:

- природні втрати (природний  убуток): усушка, утруска, розпорошення, розливання, випаровування;

- втрати через суб’єктивні  причини: пересортиця, нестача,  крадіжка.

Перевірка відповідності  даних бухгалтерського обліку з  фактичними залишками здійснюється за допомогою інвентаризації.

Інвентаризація – складання  опису майна підприємства на підставі періодичної перевірки наявності  грошових цінностей, що перебувають  на балансі підприємства на певну  дату, стану їх зберігання.

Методика інвентаризації – це сукупність способів і прийомів, що дають змогу забезпечити її організацію і раціональне проведення, при дотриманні всіх норм і вимог  законодавства.

Без інвентаризації не обійтись у разі зміни керівника колективу  з колективною матеріальною відповідальністю, а також при ліквідації підприємства, при передачі підприємств та їх структурних  підрозділів до складу інших органів  управління . Характерною ознакою  інвентаризацій є те, що їх об’єктом стає майно підприємства, а також  майно, що не належить підприємству на правах власності та перебуває у  його користуванні (майно в оренді, давальницька сировина, товари на комісії  тощо).

Інвентаризації притаманний  комплекс наступних господарсько-правових ознак: здійснення на підставі розпорядчого документу колегіальним органом; виявлення  кількісних і якісних характеристик  об’єкту; реєстрація та оцінка фактів; нормативно-правове регулювання; бухгалтерська обробка документів; узагальнення та реалізація результатів; прийняття рішення.

При інвентаризації виявляються  неточності у прийманні і відпуску цінностей, помилки при обліку у  первинній документації, крадіжки, обважування і пересортиці сировини, матеріалів, готової продукції та інших цінностей. У процесі інвентаризації також перевіряються умови зберігання цінностей на об’єктах .

Актуальність досліджуваної  теми визначається сьогодні тим, що завдяки  проведенню інвентаризації отримується  інформація для достовірного визначення реальних витрат на виробництво продукції, виконання робіт та надання послуг. Лише результати проведеної інвентаризації дозволяють виявити помилки при  здійсненні подвійного відображення господарських  операцій, окремих фактів господарського життя на бухгалтерських рахунках. Інвентаризація забезпечує дотримання таких вимог до балансу та звітності, як правдивість і реальність.

Метою написання даної  курсової роботи є визначення основних проблем щодо забезпечення достовірності  бухгалтерського обліку та фінансової звітності на підприємстві шляхом проведення інвентаризації майна та фінансових зобов’язань, що здійснюється порівнянням, перевіркою фактичної наявності  майна з даними бухгалтерського  обліку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І

ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ПРОВЕДЕННЯ ІНВЕНТАРІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСЬКИХ ЗАСОБІВ. 

 

1. Нормативно-інформаційне забезпечення проведення інвентаризації.

 

Однією з основних вимог, що ставиться до бухгалтерського  обліку є достовірність його показників. Проте в процесі зберігання і  відпуску товарно-матеріальних цінностей  між фактичною наявністю і  даними бухгалтерського обліку можуть виникнути розходження, які не піддаються повсякденному обліку, зокрема в  результаті пересортиці, несправності, ваговимірних приладів, помилок у  записі, втрати документів, зловживань матеріально відповідальних осіб та інше. У зв’язку з цим виникає  необхідність у такому способі, який би забезпечив можливість взяти на облік можливі розходження між  даними обліку і фактичною наявністю  господарських засобів. Це досягається  за допомогою інвентаризації.

Поняття інвентаризації було відоме ще в Давньому Єгипті, Китаї, Давній Греції, Давньому Римі.

Інвентаризація того часу носила дискретний характер і проводилась  працівниками обліку, які визначали  залишки запасів в натурі, і  не мали уявлення про обліковий залишок. На сучасному розвитку ринкових відносин необхідність проведення інвентаризації для господарюючих суб’єктів  не зникає, а навпаки, суттєво зростає. Інвентаризація сьогодні – це не лише теоритичне підгрунття бухгалтерського  обліку і господарського контролю, алей організаційна форма, яка використовується для виявлення та оцінки фактичного стану майнової бази, підвищення ефективності використання ресурсів, контролю за роботою  матеріально відповідальних осіб, а  також виявлення між його фактичною  наявністю і даними обліку, виявлення  винних в цьому осіб.

Інвентаризація  забезпечує дотримання таких вимог  до балансу та звітності як правильність і реальність. Проведення інвентаризації дає можливість отримати інформацію, без якої такі елементи методу бухгалтерського  обліку,як баланс та звітність втрачають  функцію способу пізнання дійсності. Лише результати проведення інвентаризації дозволяють виявити помилки при  здійснені подвійного відображення господарських операцій, окремих  фактів життя на бухгалтерських рахунках.

На мою думку інвентаризація є важливим засобом контролю перевірки  в натурі наявності майна підприємства шляхом описування, перерахунку, зважування, вимірювання й оцінювання їх залишків і порівняння одержаних результатів  з даними бухгалтерського обліку. Це дає змогу встановити розходження  між даними обліку і фактичною  наявністю активів і зобов’язань, тобто лишки або нестачі, які  оформляють відповідними документами  і відображають в обліку. Вважаємо, що поняття інвентаризації слід розглядати через призму змісту, який не можна  ототожнювати з категорією сутності, хоч ці категорії і є однопорядковими. Якщо сутність – це основа, суть процесу, тоді зміст це сукупність важливих складових елементів даного процесу. Отже, сутність – основа, яка визначає зміст основні елементи, що знаходяться  в причинно- наслідковому зв’язку.

Об’єктами інвентаризації на підприємстві є об’єкти бухгалтерського  обліку, що мають матеріально-речову форму, кількісний вимір та вартісну оцінку, а також фінансові зобов’язання (табл.1.2).

Здійснення інвентаризаційного процесу передбачає наявність не тільки об’єкту інвентаризації, але  й її суб’єктів. Визначення основних суб’єктів інвентаризаційного процесу, як зовнішніх, так і внутрішніх є  одним із завдань цього дослідження. Зовнішні суб’єкти інвентаризації є  носії прав і обов’язків державні інститути, структури та підрозділи, що згідно з чинним законодавством мають право контролювати фінансово  господарську діяльність (Державна податкова  адміністрація, Контрольно-ревізійне  управління, Фонд державного майна України, Прокуратура).

Об’єкти інвентаризації       Таблиця 1.2

Об’єкти інвентаризації:
Активи		Зобов’язання
Необоротні  активи	Оборотні  Активи	Поточні зобов’язання	Довгострокові зобов’язання
Довгострокові фінансові інвестиції Довгострокова дебіторська заборгованість Нематеріальні активи Незавершене будівництво Основні засоби	Виробничі запаси Тварини на вирощуванні та відгодівлі Незавершене виробництво Готова продукція Товари Векселі одержані Дебіторська заборгованість Поточні фінансові інвестиції Тимчасово вільні кошти	Векселі видані Інші поточні зобов’язання; Кредити банків Заборгованість перед постачальникам і підрядниками, перед бюджетом, позабюджетним фондами, працівниками	Кредити банків Облігаційні позики Інші довгострокові зобов’язання

 

Внутрішніми суб’єктами інвентаризації є керівник та власники підприємства. В системі елементів методу бухгалтерського  обліку інвентаризація як елемент має  певну самостійність і незалежність. В ієрархічній системі цей елемент як засіб контролю може зайняти будь-яке місце після документації.

Основними завданнями інвентаризації є:

1) забезпечення контролю  за наявністю і станом майна,  його рухом, використанням матеріальних, фінансових, нематеріальних, природних  та енергоресурсів відповідно  до затверджених норм, плану тощо;

2) виявлення майна, що  втратило свої споживчі властивості,  зіпсованого, невикористаного і  непотрібного у господарстві, а  також того, що знаходиться поза  обліком;

3) встановлення нормального  фізичного стану і правильності  оцінки необоротних активів та  інших засобів праці, які обліковуються  на балансі; виявлення стану  розрахунків, встановлення фактичної  наявності або підтвердження  розмірів дебіторської заборгованості;

4) виявлення понаднормово  використаних та невикористаних  матеріальних цінностей;

5) перевірку дотримання  правил і умов збереження майна;

6) виявлення та усунення  фактів безгосподарності, безвідповідальності,  виявлення резервів матеріальних  ресурсів, застосування заходів  щодо їх використання;

7) визначення розмірів  природного убутку та інших  витрат;

8) контроль за станом  обліку і звітності матеріально  відповідальних осіб;

9) перевірку дотримання  діючих положень про матеріальну  відповідальність [8].

Існують різні види інвентаризації, які залежать від різних кваліфікаційних  груп.

За частотою проведення інвентаризації поділяються на:

- періодичні інвентаризації проводяться,  як правило за ініціативою  власника. Вони можуть бути щоквартальні  та щомісячні, а також при  сезонності виробничого процесу  сезонні. Мета таких інвентаризацій  – контроль за збереженням майна виявлення втрат, природного убутку, недостач, можливих помилок та зловживань, контроль над роботою матеріально відповідальних осіб;

- разові інвентаризації, як правило  є річними і проводяться зазвичай  перед складанням фінансової  звітності в листопаді – грудні  поточного року. Вони є суцільними  та повними. 

За характером проведення й рядом питань, що вирішуються  інвентаризації бувають:

- планові інвентаризації  проводяться в чітко встановлені  у відповідності з розробленим  планом, затвердженим керівником  підприємства;

- необхідні інвентаризації  здійснюються у випадках, час  настання яких неможливо передбачити.  Такі інвентаризації обов’язкові,  оскільки необхідність їх проведення  викликана об’єктивними причинами  та регламентується нормативно  правовими актами;

- контрольна інвентаризація  повинна проводитися після закінчення  попередньої, з метою перевірки  сумлінності дій членів інвентаризаційної  комісії та перевірки попередніх  результатів проведення інвентаризації.

За охопленням матеріально  відповідальних осіб інвентаризації бувають:

- індивідуальні інвентаризації  – це перевірка певного виду  майна у однієї матеріально  відповідальної особи або бригади;

- наскрізна інвентаризація  – охоплює перевіркою конкретні  види майна у всіх матеріально  відповідальних осіб даного підприємства. Різновидом наскрізних інвентаризацій  є їх одночасне проведення  у місцях зберігання майна  (склад) і в процесі реалізації (в торгівельному залі).

За способом проведення інвентаризації поділяють:

- суцільні інвентаризації  – передбачають перевірку всіх  без винятку цінностей, що знаходяться  в під звіті тієї чи іншої  матерівльно відповідальної особи;

- несуцільна інвентаризація  – охоплює перевіркою лише  деякі цінності у певної матеріально  відповідальної особи. Таку інвентаризацію  порівняно легко організувати  у будь – який час без  припинення роботи підприємства. На практиці проведення несуцільних  інвентаризацій є найбільш доцільним  в міжінвениаризаційний період  за об’єктами, де облік ведеться  в натурально – вартісному  виразі.

За суб’єктом, що призначив  інвентаризацію поділяють:

- ординарні інвентаризації, що проводяться за ініціативою  власника для прийняття управлінських  рішень виробничого характеру,  а також для перевірки адекватності  даних бухгалтерського обліку;

- неординарні інвентаризації, що проводяться за ініціативою  зовнішніх органів контролю і  можуть здійснюватись при проведенні  аудуторської перевірки, в процесі  ревізії, а також за ініціативою  інших зовнішніх суб’єктів.

За способом обстеження елементів  об’єктів виділяють:

- вибіркові;

- основного масиву - це  перевірка в процесі інвентаризації  переважної частини елементів  об’єкту інвентаризації (більше 51%);

- монографічним способом  слід інвентаризувати найбільш  дефіцитні види виробничих ресурсів, що користуються підвищеним попитом,  а також тих, що тривалий  час зберігаються на складах  без руху.

Під методикою розуміється  конкретизація методу, доведення  його до положення, чіткого опису  способів проведення. Важливе місце  в даному випадку займають принципи інвентаризації, які визначають її організацію та техніку здійснення, прийоми встановлення кількісної та якісної характеристики майна, його оцінку, місце інвентаризації в управлінському та обліковому процесах, а також  в забезпеченні зберігання власності. Дотримання принципів інвентаризації знаходиться в тісному взаємозв'язку з методикою її проведення. В практичній діяльності недооцінюють вагомість  правильного проведення інвентаризації та дотримання її принципів. Принципи інвентаризації визначають порядок її організації і техніку здійснення, прийоми встановлення кількісної і якісної характеристики майна і його оцінку, місце інвентаризації в управлінському та обліковому процесах, а також в забезпеченні зберігання власності [7].

При проведенні інвентаризації дотримуються наступних принципів:

1. раптовість – передбачає неочікуваність для матеріально відповідальних осіб перевірки їх дій з обліку і зберігання цінностей, що знаходяться в їх підзвіті;
2. зіставленість – полягає в тому, що одиниці виміру, які застосовуються в обліку, повинні збігатись з одиницями виміру, що вказані в інвентаризаційних документах як за способом обчислення, так і за системою розрахунків;
3. плановість – реалізується на підприємстві через систему внутрішньогосподарського планування кількості, видів і строків проведення інвентаризацій;
4. своєчасність – полягає у своєчасному проведенні, яке не дозволяє приховати недостачу та надає змогу попередити порушення за умови, що вони носять частковий і незначний характер, попереджає виникнення матеріального збитку;
5. точність – передбачає достовірне відображення фактичної наявності майна, його кількісних та якісних характеристик;
6. об’єктивність – полягає у виявленні причин та умов, які спричиняють господарські порушення, недостачі або лишки;
7. безперервність – полягає у тому, що інвентаризація повинна проводитись активно і безперервно, до повного встановлення фактичної наявності об’єкту перевірки, отримання результатів інвентаризації та прийняття відповідних рішень;
8. повнота охоплення об’єктів – передбачає суцільну перевірку об’єкту інвентаризації. Дотримання є обов’язковим при проведенні повних і часткових інвентаризацій, коли виявляється стан та наявність майна, яке належить підприємству;
9. ефективність - передбачає, що кожна інвентаризація повинна закінчуватися прийняттям рішень і рекомендацій, загальним виявленням недоліків та впровадженням передового досвіду;
10. оперативність – полягає в необхідності проведення інвентаризації і оперативному веденні її результатів;
11. економічність – полягає в необхідності організації інвентаризації так, щоб витрати на її проведення були мінімальні та її проведення не створювало б перешкод для процесів виробництва та реалізації;
12. гласність – дотримання даного принципу ставить діяльність інвентаризаційної комісії під безпосередній контроль колективу підприємства;
13. юридичного значення результатів інвентаризації передбачає суворе дотримання положень, що дозволяють відображати результати інвентаризації в бухгалтерському обліку;
14. виховного впливу - своєчасно і правильно проведені інвентаризації сприяють вихованню і підвищенню у матеріально відповідальних осіб почуття відповідальності за збереження довіреного їм майна;
15. оцінка результатів – передбачає прийняття необхідного рішення по виявлених під час інвентаризації відхиленнях;
16. обов’язковість – полягає в тому, що проведення інвентаризації регламентується діючими нормативними актами та інструкціями;
17. документальне відображення результатів контролю – результати інвентаризації обов’язково повинні мати доказову силу для юридичного підтвердження її підсумків;
18. доцільність – полягає в тому, що інформація, яка отримується після проведення інвентаризації повинна мати конкретний економічний зміст, бути потрібною й корисною для прийняття управлінських рішень.

 

РОЗДІЛ  ІІ

ТЕХНІКА ПРОВЕДЕННЯ ТА ДОКУМЕНТАЛЬНЕ  ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВАХ.

2.1 Проведення інвентаризації основних засобів

 

Будь-яке підприємство для  здійснення виробничо-господарської  діяльності повинно мати визначену  масу засобів виробництва (засобів  праці та предметів праці). При  цьому характер участі засобів і  предметів праці у виробництві  готової продукції, у створення  її вартості неоднаковий. Предмети праці (сировина, матеріали, паливо) цілком і  без залишку споживаються протягом одного виробничого циклу, утворюючи  матеріально-речову субстанцію готової  продукції. Засоби праці багаторазово беруть участь у виробничих процесах, втрачаючи свої властивості не зразу , а поступово. З цих відмінностей випливає неоднаковий характер відтворення  вживаних засобів і предметів  праці. Перші (засоби ) повинні повністю бути відтворені після ряду виробничих циклів, другі (предмети) – після  кожного циклу. Всі засоби виробництва, що мають вартість являють собою  фонди підприємства

Проведення інвентаризації на підприємстві розпочинається з перевірки  і видачі наказу, що є внутрішнім документом і регламентує порядок  проведення та об’єкти інвентаризації, строки її проведення, склад інвентаризаційної  комісії та оформлення необхідної комісії  та оформлення необхідної документації

Наказ вручається голові інвентаризаційної  комісії перед початком проведення інвентаризації. Перед початком її проведення керівник збирає інвентаризаційну комісію і проводить інструктаж з наступних питань: ознайомлення з виданим наказом; уточнення  об’єктів, які підлягають інвентаризації; забезпечення бланками описів; правами  і відповідальністю кожного члена  інвентаризаційної комісії .

Згідно з П(С)БО 7 "Основні  засоби": основні засоби – матеріальні  активи, які підприємство утримує  з метою використання їх у процесі  виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного  використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Об’єкт основних засобів - це закінчений пристрій з усіма  пристосуваннями і приладдям  до нього; конструктивно відокремлений  предмет, призначений для виконання  певних самостійних функцій; інший  актив що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.

При перевірці основних засобів  до складу інвентаризаційної комісії  входять: голова комісії – головний інженер; члени комісії – головний механік, заступник головного бухгалтера .

До початку проведення інвентаризації матеріально-відповідальна  особа здає в бухгалтерію всі  видаткові й прибуткові документи  на товарно-матеріальні цінності та складає звіт про останні проведені  операції з описом документів.

В інвентаризаційних описах відразу вказується інформація про розписку, в якій підтверджується, що всі матеріальні цінності довірені їм на зберігання знаходяться в приміщенні, а також всі цінності, що надійшли на відповідальність матеріально-відповідальним особам були оприбутковані, а ті що вибули – списані у витрати. Також вказується на підставі чого проводиться інвентаризація (Наказ №93 від 22.11.2006 р.), виконані знімання фактичних залишків основних засобів, що знаходяться на балансових рахунках 10 "Основні засоби", 152 "Основні засоби на складі".

Дані про наявність  тих чи інших цінностей із зазначенням  номеру по порядку, назви об’єкта, рік  випуску інвентарного номера, ціна і кількість фактично виявлених  натуральних одиниць з даними бухгалтерського обліку записують  до інвентаризаційного опису .

На останній сторінці інвентаризаційного опису записується: кількість порядкових номерів; загальна кількість одиниць, фактично; на суму гривень, фактично. Також, в інвентаризаційному описі підписуються всі члени комісії та матеріально-відповідальна  особа, яка підтверджує, що всі матеріальні  цінності облічені й відображені  в інвентаризаційному описі правильно  і повністю, жодних пропусків і  не включених до опису предметів  немає. Один примірник опису залишається  у матеріально-відповідальної особи, другий перелається до бухгалтерії, де бухгалтер перевіряє виявлені і відображені в обліку результати інвентаризації.

При не виявленні розбіжностей між фактичними даними і даними бухгалтерського  обліку, бухгалтер підписує, що в  описі дійсно всі дані перевірив, і вказує дату перевірки. Дані інвентаризаційних описів свідчать, що під час проведення інвентаризації основних засобів розбіжностей не виявлено.

На підприємстві, в кінці  інвентаризації по всіх основних засобах, а тобто по їх матеріально-відповідальних особах в бухгалтерії складається  зведений інвентаризаційний опис , в якому зазначаються прізвище, ім’я та по-батькові матеріально-відповідальної особи, а також загальну фактичну суму оцінених у вартісному вираженні основних засобів, які надійшли на відповідальність матеріально-відповідальних осіб.

2.2 Інвентаризація запасів

 

Запаси відповідно до П(С)БО 9 " Запаси" - це активи, що утримуються  для продажу за умови звичайної  господарської діяльності; перебувають  у процесі виробництва з метою  подальшого продажу; використовуються в процесі виробництва продукції, робіт, послуг, а також діяльності підприємства.

Запаси належать до оборотних  активів і є найрухомішою частиною активів підприємства, тому їх обліку необхідно вчасно приділяти увагу  й інвентаризацію проводити ретельно.

При проведені інвентаризації виробничих запасів, вони повинні бути розсортовані та укладені за найменуваннями, сортами, розмірами на складах і  в коморах. Також виробничі запаси мають мати присвоєні їм ярлики з  докладними відомостями, які їх характеризують із зазначенням якості, кількості, ваги або міри.

Одиницею бухгалтерського  обліку запасів є найменування запасів  або їхньої однорідної групи.

Як вже було зазначено, інвентаризація на підприємстві розпочинається із підготовки та видачі Наказу про  проведення інвентаризації № 93 .

До складу інвентаризаційної  комісії для перевірки виробничих запасів входять: головний інженер, члени комісії, контрольний майстер, головний бухгалтер . При перевірці запасів інвентаризаційна комісія дотримується наступних вимог:

1. переважування, обмірювання, підрахунок запасів проводиться в порядку їх розміщення у цьому приміщенні, не допускаючи безладного переходу комісії від одного виду запасів до іншого;
2. інвентаризаційні описи складаються окремо на запаси, що перебувають у дорозі, неоплачені у строк запаси відвантажені покупцями, ті що знаходяться на складі інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, в переробці);
3. у випадках надходження або витрачання запасів під час проведення інвентаризації матеріально-відповідальною особою в присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови на видаткових та прибуткових документах робиться позначка "після інвентаризації" з посиланням на дату опису, де записано такі записи.

При інвентаризації виробничих запасів одночасно перевіряють  наявність тари за її видами та проводиться  інвентаризація готової продукції, яка знаходиться на складі підприємства. До початку проведення інвентаризації матеріально-відповідальна особа всі видаткові та прибуткові документи на товарно-матеріальні цінності, разом із звітом про останні проведені операції та описом документів під розписку здає в бухгалтерію.

Інвентаризаційний опис підписується усіма членами інвентаризаційної  комісії та матеріально-відповідальною особою, яка своїм підписом підтверджує, що всі цінності перелічені в даному інвентаризаційному описі комісією перевірені і занесені в опис, і  ніяких прирікань з боку інвентаризаційної  комісії не має. Один примірник опису  залишається у матеріально-відповідальної особи, а другий передається у  бухгалтерію, де бухгалтер співставляє  фактичні дані з даними бухгалтерського  обліку та виявляє розбіжності.