Облік капітальних інвестицій підприємства

ЗМІСТ

Реферат                                                                                                                        5

Вступ                                                                                                                             6

1Теоретико-методологічні основи та облік капітальних інвестицій                      8

1.1 Економічна сутність і класифікація  капітальних інвестицій                         8

1.2 Джерела фінансування капітальних  інвестицій                                                 9

1.3 Облік капітального будівництва  у підрядника                                                 12

1.4 Облік капітального будівництва у замовника                                                  13

1.5 Облік некапітальних робіт                                                                                  18

2 Документальне оформлення обліку капітальних інвестицій                             24

3 Автоматизація обліку капітальних  інвестицій                                                    26

Практична частина                                                                                                    30

Висновки                                                                                                                    41

Список  використаних джерел                                                                                  43

Додатки                                                                                                                       46

РЕФЕРАТ

Обсяг роботи 46 сторінок, таблиць 10, малюнків 1, джерел 30, додатки.

Облік капітальних інвестицій, вкладення, підрядник.

Курсова робота складається зі вступу, 3 питань, висновку, практичної частини. списку використаних джерел і додатків.

У вступі обґрунтована актуальність обраної теми, визначені мета, основні  завдання, об'єкти дослідження.

В першому  питанні описаний порядок синтетичного і аналітичного обліку капітальних інвестицій, наведена кореспонденція рахунків.

В другому питанні описано порядок документального оформлення господарських операцій з обліку капітальних інвестицій на підприємствах.

В третьому питанні визначені направлення удосконалення обліку капітальних інвестицій на підприємстві в умовах функціонування інформаційних систем.

У висновку в результаті дослідження  сформульовані напрямки удосконалення обліку.

Надані пропозиції по організації  і удосконаленню обліку з використанням  інформаційних систем.

ВСТУП

Під організацією бухгалтерського  обліку розуміється науково обґрунтована система виконання облікових  робіт, побудова облікового процесу  з метою одержання своєчасної і вірогідної інформації для оперативного керівництва господарством, ефективного  контролю за ощадливим і раціональним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Згідно з Законом про бухгалтерський облік і звітності бухгалтерський облік представляє собою упорядковану систему збору, реєстрації і узагальнення інформації в грошовому виразі про  майно, зобов'язання продавця підприємств, про рух майна і зобов'язань  продавця шляхом суцільного, безперервного  і документованого обліку всіх господарських  операцій.

Відповідно, виходячи з цього визначення, об'єктами бухгалтерського обліку на промисловому підприємстві є: майно, зобов'язання продавця, господарські операції, здійснювані  підприємством в процесі своєї  діяльності.

В бухгалтерському обліку майно  визначається як сукупність оборотних  і необоротних активів підприємства. При цьому до оборотних активів відносяться грошові засоби або продукція, що може бути конвертована в грошові засоби або спожиті протягом одного року або звичайного операційного циклу.

Якщо цей цикл більш одного року, те таке майно оборотним не вважається. Отже, до оборотних активів відносяться: готівка в касі підприємства, грошові  засоби, що зберігаються на рахунку  підприємства в банках, легко реалізовані  цінні папери, тобто короткострокові  фінансові вкладення, дебіторська  заборгованість, запаси сировини, матеріалів, незавершеного виробництва, готової  продукції, поточна частина видатків майбутніх періодів.

Капітальні інвестиції - це витрати  на будівельно-монтажні роботи, придбання  будівель або їх частин, обладнання, інструменту, інвентарю, інші капітальні роботи і витрати на проектно-пошукові роботи, геологорозвідувальні і бурові роботи, а також витрати на ведення земельних ділянок і перенесення у зв'язку з будівництвом, на підготовку кадрів для підприємств, що будуються, та ін.Для обліку витрат, пов'язаних з придбанням або створенням матеріальних і нематеріальних активів, застосовується рахунок №15 «Капітальні інвестиції». Цей рахунок виконує широку функцію, ніж діючий до 2000р. рахунок №33 «Капітальні вкладення», оскільки на ньому ведеться також облік обладнання для встановлення та операцій з придбання або створення нематеріальних активів.

1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГИЧНІ ОСНОВИ ТА ОБЛІК КАПІТАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ

1.1 Економічна сутність і класифікація капітальних інвестицій

Капітальні інвестиції являють  собою витрати по створенню нових, розширенню, реконструкцію і технічне переозброєння об'єктів основних засобів, а також на їхнє придбання  поза залежністю від джерел фінансування.

Капітальні інвестиції і капітальне будівництво, зокрема, мають своєю  метою створення визначених об'єктів  для одержання в майбутньому  економічних вигод від їхнього  використання. При цьому витрати  підприємства на створення таких  об'єктів (а це найчастіше необоротні матеріальні активи) не відбиваються відразу в складі витрат підприємства, а капіталізуються, з їхньою наступною амортизацією. Тобто капітальні інвестиції за структурою робіт відносяться до витрат, що збільшують вартість основних засобів.

Крім того, необхідно відзначити ще одну важливу рису капітальних  інвестицій - підприємство повинне  одержати в майбутньому економічний  ефект, вигоду від їхнього використання. Такий ефект може виражатися в  економії ресурсів підприємства (матеріальних, трудових), скороченні тривалості виробничого  циклу та інших.

Рахунок №15 "Капітальні інвестиції" відноситься до Класу 1 "Необоротні активи", рахунки цього класу  призначені для узагальнення інформації про наявність і рух основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, довгострокових фінансових інвестицій, капітальних  інвестицій, довгострокової дебіторської заборгованості й інших необоротних  активів, а також зносу необоротних  активів.

Рахунок №15 "Капітальні інвестиції" призначений для обліку витрат на придбання чи створення матеріальних і нематеріальних активів.

Рахунок №15 "Капітальні інвестиції" має наступні субрахунки:

151 "Капітальне будівництво"  – відображаються витрати на  будівництво, що здійснюється  як господарським, так і підрядним  способом для власних потреб  підприємства.

152 "Придбання (виготовлення) основних  засобів" – призначений для  обліку витрат на придбання  чи виготовлення власними силами  матеріальних активів, облік яких  ведеться на рахунки №10 "Основні  засоби".

153 "Придбання (виготовлення) інших  необоротних матеріальних активів" – відображаються витрати на придбання чи виготовлення матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку №11 "Інші необоротні матеріальні активи".

154 "Придбання (створення) нематеріальних  активів" – відображаються  витрати на придбання чи виготовлення  активів, облік яких ведеться  на рахунку №12 "Нематеріальні  активи".

155 "Формування основної череди" – враховуються витрати на  формування основної череди робочої  чи продуктивної худоби (крім  тварин, що враховуються на рахунку  №21 "Тварини на вирощуванні  і відгодівлі").

1.2 Джерела фінансування капітальних інвестицій

В даний час для підприємств  недержавної форми власності  можна виділити наступний перелік  джерел, що можуть застосовуватися  для фінансування капітальних вкладень (мал.1):

- власні засоби підприємств-забудовників (чистий прибуток, що залишається в їхньому розпорядженні);

- засоби Державного і місцевого бюджетів, отримані підприємствами і поворотній або безповоротній основі;

- засоби пайовиків чи паї інших підприємств;

- кредити банків і інші позики;

- іпотечний кредит;

- цільові облігації;

- фінансування будівництва житла Фондами фінансування будівництва і Фондами операцій з нерухомістю;

- засоби цільового фінансування й ін.

Мал. 1.1 Джерела фінансування капітальних вкладень

1) Іпотечний кредит банку. Фактично відносини іпотечного кредитування являють собою позика, що надана під заставу нерухомого майна. Основу іпотечного кредитування, відповідно до Закону України "Про іпотеку" від 05.06.2003р. №898-І складає забезпечення зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавача (боржника або майнового поручителя). Одночасно з цим іпотекотримача (кредитор) має право у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань, що забезпечені іпотекою, вимагати їхнього задоволення.

Для того щоб нерухоме майно стало  предметом іпотеки, воно повинно  відповідати наступним критеріям:

- належати іпотекодавачу на праві власності (або направі господарчого ведення);

- нерухоме майно повинно бути відчуженим і на нього може бути звернене стягнення;

- таке нерухоме майно повинно бути зареєстровано як окремий об’єкт права власності, виділений у натурі.

Отже, іпотекодавачем повинен виступати власник нерухомого майна. Однак у даному випадку предмет іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва, що стане власністю и іпотекодавача після висновку іпотечного договору, за умови, що іпотекодавач може документально підтвердити право на придбання їм у власність відповідного нерухомого майна в майбутньому.

2) Залучення засобів фондів фінансування будівництва і Фондів операцій з нерухомістю (далі - ФФБ і ФОН) базується на нормах Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і керування майном при будівництві житла й операціях з нерухомістю" від 19.06.2003р. №978-І. Так, відповідно до названого закону в Україні можуть створюватися фонди фінансування будівництва і фонди операцій з нерухомістю, що будуть залучати засобу фізичних і юридичних осіб у довірче керування для фінансування будівництва.

Суб'єктами таких відносин будуть виступати довірителі (для ФОН - власники сертифікатів), що передають фонду  свої засоби; управитель Фонду, а також  підприємство-забудовник.

Відмінність ФОН від ФФБ полягає  в тому, що для ФОН засобу будуть залучатися шляхом розміщення сертифікатів ФОН, а для ФФБ - висновком договорів  з довірителями.

У бухгалтерському обліку підприємства-забудовника  відображення по капітальному будівництву  з використанням засобів, що надходять  від ФФБ чи ФОН, відбувається аналогічно операціям по будівництву за рахунок  засобів цільового фінансування.

1.3 Облік капітального будівництва у підрядника

В даний час велика увага приділяється розрахункам з замовниками та підрядчиками. Це обумовлено тим, що постійно відбувається кругообіг господарських  засобів викликає безупинне поновлення різноманітних розрахунків.

Одним з найбільш розповсюджених видів  розрахунків саме і є розрахунки з замовниками та підрядчиками за сировину, матеріали, будівельні роботи, товари та інші матеріальні цінності.

Будівництво є галуззю матеріального  виробництва, діяльність якої спрямована на зведення нових та реконструкцію  старих будівель, споруд, об’єктів виробничого  та невиробничого призначення на місці їх функціонування.

Капітальне будівництво як галузь складається з таких суб’єктів  господарювання:

проектно-пошукові та науково-дослідні підприємства;

підрядні будівельні і монтажні підприємства та обслуговуючі їх транспортні  підрозділи;

підприємства, зайняті виробництвом будівельних матеріалів;

постачальницькі підприємства, які  займаються виробничо-технологічною  комплектацією будівництва;

підприємства, які здійснюють ремонт і експлуатацію будівельної техніки.

За технологічною ознакою розрізняють  підприємства, які зайняті виконанням будівельних, монтажних та пусконалагоджувальних  робіт, а також здійснюють монтаж конструкцій та обладнання.

За участю у спорудженні об’єкта  виділяють ген підрядні та субпідрядні  будівельно-монтажні організації. Генеральний  підрядник несе відповідальність за своєчасне введення потужностей  та об’єктів, а субпідрядник виконує  окремі види робіт на об’єкті та передає їх генпідряднику.

Господарські відносини між  замовником і підрядником регулюються  Правилами виконання договорів  підряду в будівництві, а також  Положенням Міністерства України у  справах будівництва та архітектури  від 15.12.1993р. №9 «Про підрядні контракти  в України».

В галузі будівництва реалізуються капітальні вкладення (інвестиції) підприємств  на відтворення основних засобів.

Класифікація капітальних вкладень згідно з вимогами Інструкції про  порядок складання статистичної звітності з капітального будівництва, затвердженої наказом Мінстату України  від 28.03.1996р. №93.

Виконані роботи приймаються згідно акту виконаних робіт  актів може бути декілька за звітний місяць але  загальна сума виконаних робіт відображається у довідці про вартість виконаних  підрядних.

1.4Облік капітального будівництва у замовника

Капітальні вкладення по напрямках  можуть бути умовно об’єднані в  наступні групи:

- нове будівництво – зведення підприємств, будинків, споруджень, здійснюване на нових площадках з метою створення нової виробничої потужності;

- розширення – здійснюване будівництво других і наступних черг діючого підприємства, додаткових виробничих комплексів і виробництв, нових цехів і розширення вже існуючих потужностей, що приводить до більш швидкого і з меншими витратами збільшенню виробничої потужності в порівнянні зі створенням аналогічних потужностей шляхом нового будівництва;

- реконструкція діючого підприємства – повне або часткове переустаткування і перебудова виробництва з заміною морально застарілого і фізично зношеного устаткування, механізацією й автоматизацією технологічного процесу з метою підвищення загальної ефективності виробничого процесу з меншими витратами й у більш стиснутий термін, чим при будівництві нових чи розширенні діючих підприємств;

- технічне переозброєння діючого підприємства – комплекс заходів (без розширення наявних виробничий площ) по підвищенню вимог технічного рівня окремих ділянок виробництва, агрегатів, установок з метою забезпечення приросту продукції, поліпшення її якості й інших показників роботи підприємства;

- підтримка потужності діючого підприємства – заходу, зв’язані з постійним поновленням основних засобів, що вибувають у процесі виробничої діяльності, (потужність підприємства в цілому при цьому не збільшується);

- капітальний ремонт об’єктів, що знаходяться в експлуатації, витрати на проведення якого приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, спочатку очікуваних від використання такого об’єкта.

Таблиця 1.1 Поняття капітального і поточного ремонту будинків

Ключовою фігурою взаємин у  будівництві є замовник, що може виступати одночасно й інвестором, і забудовником. За дорученням інвестора  замовником можуть виступати також  інші фізичні і юридичні особи. Тому на замовника покладаються наступні функції:

- формулювання (визначення) ключових умов договору підряду на будівництво, його висновок;

- забезпечення будівництва фінансуванням;

- поточний контроль за виконанням будівельних робіт підрядчиками;

- приймання завершених будівельних робіт;

- здійснення розрахунків з підрядчиками за виконаний обсяг будівельно-монтажних і інших робіт і т.д.

Незалежно від організації договірних відносин між замовником і підрядчиками, усі понесені витрати на будівництво, крім ремонтів, будутьдля замовника капітальними інвестиціями. Тому з початку будівництва і до моменту остаточного введення споруджуваного об'єкта в експлуатацію, суми таких витрат будуть відбиті в замовника в 1 розділі Балансу по рядку 020 "Незавершене будівництво".

Крім ухвалення рішення про  проведення будівельних робіт, на замовника  також покладається обов'язок вибору форми ведення таких робіт. У  цілому, такий вибір залежить від забезпеченості засобами будівництва власними засобами виробництва і кваліфікованих кадрів.

У залежності від цього, будівництво  можна вести способом:

- підрядним;

- господарським;

- змішаним..

Господарським способом капітальне будівництво  здійснюється силами і засобами самого підприємства-забудовника, тобто підприємство, що має у своєму розпорядженні  засоби на капітальні вкладення, самостійно виконує всі обсяги будівельно-монтажних  робіт і зараховує введені  в експлуатацію об'єкти до складу своїх  основних засобів. У цьому випадку  забудовник одночасно виступає й  інвестором, виконавцем, а також  несе відповідальність за виконання  будівельних робіт і організацію  будівництва. При виконанні будівельних  робіт господарським способом забудовник повинний мати не тільки дозвільні  документи на ведення будівництва, але і ліцензії.

Особливо широке застосування знаходить  названий спосіб будівництва при  реконструкції, технічному переозброєнні, розширенні і відновленні діючих підприємств.

Господарський спосіб будівництва  застосовується підрядними будівельними організаціями при будівництві  об'єктів для власних потреб.

На великих підприємствах організацією робіт, застосовуючи господарський  спосіб будівництва, займаються відділи  або управління капітального будівництва. У даному випадку взаємини дирекції діючого підприємства і відділ (управління) капітального будівництва аналогічні взаєминам замовника і підрядчика. Перша є замовником і інвестором (розпорядником фінансування), а  відділ (управління) капітального будівництва  виконує функції підрядчика.

У чистому виді господарський спосіб ведення будівництва застосовується досить рідко, а найчастіше сполучається з підрядним способом будівництва: частина робіт виконує сам настроювач, а частина - підрядні організації.

Підрядний спосіб ведення будівництва  припускає залучення замовником (забудовником) до виконання будівельних  робіт сторонньою організацією - підрядчика.

Підрядчик - це учасник будівництва, що зобов'язаний на свій ризик і за обумовлену ціну виконати передбачені  будівельним контрактом роботи і  передати їх замовнику у встановлений термін.

Основою підрядного способу ведення  будівельно-монтажних робіт є  договором підряду, що укладається  замовником з підрядчиком. При цьому, як правило, полягає договір підряду  на будівництво з генеральним  підрядником. Відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації генпідрядник зобов'язаний здійснити  самотужки і засобами будівництво  чи об'єкта виконати інші будівельні роботи і здати готовий об'єкт замовнику  в обговорений договором термін.

За договором підряду замовник зобов'язується:

- надати замовнику майданчик для будівництва об'єкта і передати йому затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядчика;

- робити оплату будівельних робіт відповідно до графіка платежів, обговореним у договорі;

- по закінченні будівництва прийняти від генпідрядника завершені будівельні роботи і зробити остаточний розрахунок.

Вартість будівельно-монтажних  робіт визначається угодою сторін, тобто генпідрядником за узгодженням  із замовником будівництва шляхом прямої домовленості або шляхом проведення тендерних торгів.

Найчастіше в будівельному договорі беруть участь дві сторони: замовник і підрядчик, однак останній як учасників (сторін) підрядного будівельного контракту може залучати головного підрядчика і субпідрядників (див. табл. 1.2).

Змішаний спосіб ведення будівництва  полягає в одночасному використанні господарського і підрядного способів будівництва. Іншими словами, що відповідає частину будівельних робіт підприємство-забудовник виконує самостійно власними силами, а частково з залученням підрядчика.

Таблиця 1.2 Особливості сторін будівельного договору

1.5 Облік некапітальних робіт

Будівельні підприємства, крім будівельно-монтажних  робіт, що виконуються за договорами підряду, здійснюють також роботи, що не включаються до обсягу виконаних  будівельно-монтажних робіт і  обліковуються в бухгалтерському  обліку як некапітальні роботи. Некапітальні роботи виконуються працівниками, зайнятими  в основному будівельному виробництві. Основну частину некапітальних  робіт складають роботи зі зведення допоміжних тимчасових будівель і споруд, необхідних для забезпечення нормального  ходу будівництва основних об’єктів. Зазначені будівлі і споруди  використовуються тільки під час  будівництва синовніх об’єктів і  тому носять назву тимчасових. Поряд  зі зведенням тимчасових будівель і  споруд, будівельні організації виконують  й інші роботи, що за характером їх виконання  належать до некапітальних робіт, роботи з демонтажу об’єктів, по яких припинене будівництво тощо.

У практиці будівництва широко використовуються збірно-розбірні або мобільні тимчасові  споруди і пристосування, що виготовляються в заводських умовах. Їх початкова  вартість при придбанні обліковується  на рахунку 10 «Основні засоби». Ці пристосування  служить тривалий час. Після закінчення робіт вони в розбірному вигляді  перевозяться на новий будівельний  майданчик, де знову збираються. Сума зносу таких споруд і пристосувань списується на рахунок 91 «Загально  виробничі витрати».

Прикладом тимчасових будівель та споруд є приоб’єктні склади та розчинні вузли; різні житлові приміщення, інструментальні, тимчасові інженерні мережі та споруди; водопровід, електромережі, естакади тощо та інші тимчасові будівлі і споруди.

Зведення тимчасових будівель і  споруд здійснюється або за рахунок  коштів замовника (забудовника), передбачених в зведеному кошторисному розрахунку, або за рахунок накладних витрат будівельного підприємства. В першому  випадку тимчасові будівлі і  споруди називаються титульними і обліковуються на балансі забудовника. В іншому випадку вони вважаються не титульними, і обліковуються на балансі підрядного підприємства.

До не титульних тимчасових будівель і споруд, приладдя і обладнання належать: приоб’єктні контори і комори виконробів і майстрів, складські приміщення і навіси при об’єкті будівництва, душові, драбини, перехідні містки, ходові дошки, огорожі при розплануванні будівлі, пристрої з техніки безпеки; паркани і огорожі (окрім спеціальних і архітектурно оформлених), запобіжні козирки, також витрати, зв’язані з пристосуванням будівель і споруд, що будуються й існують на будівельних майданчиках, замість будівництва згаданих.

Часто будівельно-монтажні організації  використовуються як тимчасові будівлі  та споруди типові інвентарні об’єкти  – вагончики, фургони, інші приміщення контейнерного типу, збірно-розбірні будиночки та ін. придбають такі об’єкти за рахунок власних капітальних вкладень підрядної організації і обліковують у складі основних засобів. При використанні зазначених інвентарних об’єктів підрядником для потреб будівництва їх вартість не включається замовником до вартості будівництва. Замовник (забудовник) включає до обсягу капітальних інвестицій тільки витрати на їх спорудження, які він оплачує.

Якщо є зазначені інвентарні об’єкти придбані підрядною організацією за узгодження із замовником і за рахунок  коштів, передбачених на будівництво  тимчасових будівель і споруд у зведених кошторисних розрахунках і внутрішньо-будівельних  титульних списках, тоді вартість таких  об’єктів після їх надходження на будівництво включається до складу основних засобів замовника (забудовника) і оприбутковується бухгалтерією замовника (забудовника).