Обґрунтування дефініції евфемізм, визначення його функцій

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП………………………………………………………….........……3 РОЗДІЛ  І 1.1. Обґрунтування дефініції евфемізм, визначення його функцій……5           1.2. Маніпуляція як засіб впливу на свідомість читача……………….10           РОЗДІЛ ІІ 1.1. Роль евфемізмів у ЗМІ маніпулюванні…………………………….13 1.2. Евфемізми як інструменти маніпулювання……………………….17   ВИСНОВКИ…………………………………………………...………..20   СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………….....………22

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Сьогодні  інформаційна складова має важливу роль в житті суспільства. Часто володіння тією чи іншою інформацією визначає подальші дії та вчинки людини. Те ж саме відбувається й на глобальному рівні. Отримання певної інформації підштовхує подальший розвиток політичних і економічних відносин, впливає на стабільність країни або цілого регіону. На даний момент інформація поширюється за допомогою ЗМІ, які відіграють важливу роль у створенні політичного та соціального клімату. Тому, дуже часто ЗМІ називають четвертою владою. Відомо, що манера подачі інформації надає більший вплив на реципієнта. В останні роки дослідження технологій і методів маніпуляції свідомістю набули масового характеру.

В якості основної ознаки маніпуляції дослідники називають прихований характер впливу, сам факт якого не повинен бути помічений об'єктом маніпуляції. «Для достижения успеха манипуляция должна оставаться незаметной. Успех манипуляции гарантирован, когда манипулируемый верит, что все происходящее естественно и неизбежно» [29, с.43]. Саме тому з численних мовних засобів маніпулятивного впливу мою увагу привернули евфемізми - слова або вирази, здатні вуалювати, затемнювати факти і події, що мають для суспільної свідомості свідомо несприятливу систему оцінок і здатні викликати антипатію. Лінгвістична природа евфемізмів така, що вони відволікають увагу реципієнта від забороненого поняття. Евфемізми, таким чином, є емоційно нейтральними субститутами небажаних або занадто різких позначень.

Явлення евфемії існує у соціумі ще від тоді, як зароджувалася сама мова й виникла необхідність завуальовувати зовнішню грубіть виразів більш вдалим еквівалентом.

Вивчення способів і прийомів маніпулятивного  впливу евфемізмів на аудиторію представляється  дуже актуальним не тільки для розробників  соціальних інформаційних технологій (реклами, маркетингу, public relations) і для  вчених-лінгвістів, але і для тих людей, чиїм свідомістю маніпулюють, тому отримання знання про інструментарії маніпулятивного впливу допоможе виробити способи захисту від маніпуляції. На думку американського політолога Г. Лассуела, «особую категорию важной для каждого человека информации составляет знание того, каким образом он может подвергнуться манипуляции и избавиться от той степени выбора, которую он мог бы иметь» [29, с.197]. Таким чином, актуальність даного дослідження зумовлена ​​зростаючою роллю маніпулятивного впливу в сучасному суспільстві та недостатньою лінгвістичної  вивченістю маніпулятивного аспекту евфемізмів у мові ЗМІ.

Об’єкт курсової роботи - маніпулювання за допомогою евфемізмів, які використовуються в пресі.

Предметом роботи є евфемія в сучасній американській пресі.

Матеріалом роботи - це евфемістичні слова й вирази, які виокремлені з текстів переважно публіцистичного характеру.

Мета роботи: розкрити поняття евфемії як інструменту маніпулювання в сучасній американській пресі.

Поставлена ​​мета конкретизується вирішенням наступних дослідницьких завдань:

1. Надати класифікацію евфемізмів, які вживаються у сучасній американській пресі; визначити їх функції;
2. охарактеризувати евфемію, котра використовується у даних ЗМІ, як засіб маніпуляції свідомістю читача;
3. встановити способи мовного вираження евфемізмів у американських друкованих ЗМІ.

 

 

РОЗДІЛ І

1. Обґрунтування дефініції евфемізм, визначення його функцій

Евфемізм – стилістично й  емоційно нейтральне слово або вираз, що вживається для заміни назви предметів  або явищ‚ які з погляду суспільної моралі вважаються непристойними та сприймаються негативно. Це ввічлива форма мовних заборон, своєрідне "словесне пом'якшення". При розгляді евфемізму в лінгвістичному плані вчені зазвичай загострюють увагу на його зв'язку з явищем табу.

В основі явища евфемізму лежать:

1) глибоко  анархічні пережитки мовних "табу" (заборон вимовляти прямі найменування  небезпечних предметів та явищ);

2) чинники  соціальної діалектології (так  звані етичні та моральні евфемізми,  зумовлені соціальними, моральними та етичними нормами поведінки в суспільстві).

У кожній мові існують слова, котрі вважаються непристойними, нетактовними, занадто  прямолінійними або неввічливими. Для  англійської мови характерні такі групи  евфемізмів:

• вік (слово "old", яке вважається некоректним, замінюється словами: "mature", "senior", "advanced in years");
• зовнішній вигляд, а також розумові та фізичні можливості (будь-які відхилення від встановленої норми виражаються за допомогою евфемізмів: "fat" – "overweight"; "blind" – "unseeing"; "invalid" – "disabled", "handicapped"; "mad" – "mentally sick");
• расова та національна приналежність (у США та багатьох європейських країнах заборонено використовувати слово "nigger", замість якого варто говорити "Afro-American". Слово "black", яке ще декілька років тому вважалося прийнятним, зараз вже вважається неввічливим);
• соціальний стан та фінансове становище (слово "poor" в офіційних ЗМІ, як правило, намагаються замінити на: "the needy", (socially) "deprived", "penniless", "low-income family");
• професії (більшість необхідних, проте не дуже популярних професій на заході, особливо в США, отримують більш "престижні" назви: "garbage collector" – "sanitation man" (engineer); "undertaker" – "mortician", "funeral director"; "hairdresser – hairstylist" та ін.);
• терміни, особливо медичні (медичні терміни дуже часто називають прості поняття, що мають не дуже позитивне значення: "insane asylum" – "mental home", "mental hospital", "mental health clinic"; "terminal home" – "hospice");
• релігійні поняття і явища - "the Prince of Darkness" або "dickens" (замість "devil"); "Lord!", "Good heavens!", "Gracias me!" (замість "God");
• смерть, похорони - "to pass away", "to breathe one's last", "to close one's eyes" (замість to die);
• фізіологічні стани людини - "to clear one's nose" (замість "blow one's nose"), "indisposition or period" (замість "menstruation"), "in an interesting condition", "in a delicate condition", "expecting" (замість "pregnant").

Окремі групи евфемізмів в англійській мові складають дипломатичні евфемізми, евфемізми у мові реклами, евфемізми, пов’язані із впливом держави на життя людей (воєнні дії, соціальні вади, родина, звільнення, академічна неуспішність).

Як відомо, за способом утворення евфемізми також поділяються на групи. Вони бувають: графічні, фонетичні, морфологічні і лексичні евфемізми.

На основі прагматичних особливостей вживання евфемізмів та запропонованого  їх трактування у роботі було виділено наступні функції евфемічних субститутів: вуалітивна, кооперуюча, превентивна, риторична, елевативна, конспіративна та дистортивна.

В у а л  і т и в н а – виявляє  прагнення адресанта приховати  аспекти дійсності, про які він  не бажає говорити відверто. Вуалітивна функція притаманна усім без винятку  евфемізмам; інші функції діють поряд з вуалітивною та можуть бути більш або менш виражені. Особливо чітко ця функція евфемізмів простежується в мовленні політиків та громадських діячів. Щоби приховати політичні реалії, які можуть викликати негативну реакцію публіки, мовці використовують одиниці на зразок game (war), rectification of frontiers, transfer of population (deportation), to stretch the truth, to embroider the truth (to lie).

К о о п е р у  ю ч а – відображає прагнення  комунікантів до збереження мовленнєвого співробітництва для вирішення завдань спілкування (притаманна більшості евфемізмів, але особливо чітко виражена в евфемізмах, які вживаються з метою уникнення дискримінації): vertically challenged (short), physically handicapped (crippled), developmentally disabled (retarded), hearing-impaired (deaf).

П р е в е н т  и в н а – передбачає використання евфемічних слів та виразів як альтернативи давніх табу, які ще збережені у  свідомості людини (виконують евфемізми  на позначення денотатів фізіології людини, смерті, релігійної тематики тощо): Cape of Good Hope, Temple of Venus (female genitals), Father of Lies, old boy, Prince of evil (devil), Creator, Almighty, Savior (God), to sleep (to be dead), to answer the final summons, to pass away (to die).

Р и т о р и ч  н а – полягає у намаганні  мовця певним чином впливати на ціннісні установки адресата, змінити його ставлення до повідомлюваного, спонукати його до певних дій (придбати певний продукт, обрати певну організацію для отримання послуг тощо): to re-engineer (to fire), de-luxe (expensive), economy (cheap), message (commercial).

Е л е в  а т и в н а – адресант представляє аспекти реальності у позитивнішому світлі, гіперболізує низькі чи середні стандарти. Здебільшого  елевативними евфемічними одиницями  номінуються непрестижні професії, товари, організації чи установи, що за інших обставин не привернули би уваги адресата: large (medium-sized), average-looking (ugly), embalming surgeon (undertaker), access controller (doorman), sanitation engineer (dustman), podiatrist, chiropodist (corn-cutter).

К о н с  п і р а т и в н а  – виявляється у навмисній  евфемізації неприйнятних аспектів реальності членами певної соціальної, професійної чи вікової групи  задля ускладнення сприймання інформації особами, що до групи не належать: magpie (machine-gun), company, customer (CIA, FBI), to hemorrhage (to bleed), D & C (abortion). Конспіративна функція евфемізмів тісно пов'язана з функціями арго та сприяє можливості ідентифікації мовцями членів своєї групи, дозволяє їм спілкуватися, розуміти один одного та ізолювати себе від інших мовців, які не здатні адекватно інтерпретувати інформацію, котрою обмінюються члени групи.

Д и с т  о р т и в н а – вживання евфемізмів спричинює спотворене відображення інформації у свідомості адресата; може бути результатом вуалітивної  чи конспіративної функції і притаманна політичним, медичним евфемізмам, евфемізмам реклами. Дистортивна функція евфемізмів є близькою до вуалітивної, проте завуальовування інформації набуває більших масштабів. Евфемізми, що виконують цю функцію, використовуються для найменування найнеприйнятніших для адресанта аспектів дійсності. Дистортивна функція евфемізмів найбільш негативно впливає на ефективність комунікації та заважає досягненню мовленнєвого співробітництва, тобто виключає реалізацію кооперуючої функції: democracy (dictatorship), rescue mission, brotherly help (invasion).

Таким чином, хоча мотиваційні передумови вживання евфемізмів носіями мови можуть бути різними, проте  всі вони мають єдину мету –  замінити соціально або психологічні неприйнятні прямі номінації на аналогічні, але з більш нейтральним значенням, що значною мірою полегшує процес передачі інформації у певних сферах людської діяльності.

Проблема евфемізації  мови є недостатньо дослідженою, все ж існування евфемізмів в  англійській мові є беззаперечним. Зростаючий інтерес до цієї проблематики, прогнозується, стане поштовхом для подальших ґрунтовних досліджень застосування евфемізмів як в англійській мові, так і в інших мовах в цілому.

Виходячи з  вищесказаного, можна виокремити наступне визначення евфемізму, в якому враховуються всі названі критерії: евфемізм - це заміна будь-якого небажаного в даній ситуації слова або вираза за допомогою нейтрально або позитивного позначення з метою уникнення конфлікту в спілкуванні та/або приховати неприємні явища дійсності.

 Дослідження  специфіки евфемізму як мовної одиниці показують, що евфемізація мови може використовуватися не тільки з причини тактичного ставлення до співрозмовника, але і для маніпулювання своїми реципієнтами.

Говорячи про  газетно-публіцистичний стиль, потрібно відзначити, що все ж таки основна роль евфемістичної лексики в таких текстах полягає не стільки в пом'якшенні, скільки в маскуванні дійсності і маніпулюванні масовою аудиторією.

 

 

 

 

2. Маніпуляція як засіб впливу на свідомість читача

Незважаючи на те, що спроби маніпулювання були характерні для еліти всіх історичних періодів, більше це явище властиве саме нашому часу. Саме в 20-му столітті завдяки бурхливому науково-технічному прогресу став можливим стрімкий розвиток засобів масової інформації.

Проблема маніпуляції  людською свідомістю і поведінкою має яскраво виражений міждисциплінарний характер і досліджується такими науками, як філософія, психологія, історія, соціологія, політологія і лінгвістика.

У науковій літературі поняття «маніпуляція» і «прихований вплив» часто використовуються як синонімічні. Так, Е.Л. Доценко визначає маніпуляцію як «вид психологічного впливу, при якому майстерність маніпулятора використовується для прихованого впровадження в психіку адресата цілей, бажань і намірів, відносин або установок, не збігаються з тими, які є у адресата у даний момент» [11, с. 60].

Сучасне значення слова «маніпуляція»  – це спритне поводження з людьми, об'єктами, і речами. "Оксфордський словник англійської мови" трактує маніпуляцію як "акт впливу осіб або спритне управління ними, особливо зі зневажливим підтекстом, приховане під певною обробкою" ("Оксфордський словник англійської мови", NY– 1969).

Маніпулювання як вид психологічного впливу може здійснюватися на двох рівнях:

1) рівень міжособистісного спілкування;

2) рівень впливу  на масову свідомість.

Психологічний зміст маніпуляції полягає в програмуванні та контролі поведінки людей, отриманні над ними влади або переваги за рахунок обмеження їх свободи, вибору, створення такої ситуації, де об'єкт буде вести себе вигідним для маніпулятора чином, не маючи вибору або не усвідомлюючи його. Мета будь-якої маніпуляції - приховуючи свої справжні наміри, спонукати людину до здійснення певних дій, зміни установок, думок, відносин, уявлень і поглядів. Необхідна умова - зберегти в об'єкта маніпуляції ілюзію свободи вибору рішень, ілюзію незалежності. Іншими словами, зробити так, щоб людина була впевнена, що вона діє за власною волею, що це її власне бажання.

А. Карпов пише: «потреби людини психіка матеріалізує у вигляді набору стереотипів, установок, стандартних правил. Оцінюючи будь-яку зовнішню ситуацію, людина порівнює її з цими стереотипами і робить висновок про те, наскільки задоволена та чи інша потреба. Якщо потреба здійснена, ми, не замислюючись і не розмірковуючи, відчуваємо позитивну емоцію - радість, вдячність, якщо ні, негативну - страх, гнів, ненависть. Саме тому, що емоційна сфера мало схильна до логіки, більшість віддають перевагу емоційним оцінкам ситуації, ніж міркуванням і логічним висновкам. І саме сера емоцій є однією з найбільш уразливих мішеней для маніпулювання. Щоб змусити людину діяти за заданою маніпулятором програмою, потрібно викликати емоцію настільки сильну, щоб вона заполонила людину, не дала можливості повернутися на раціональний рівень і спокійно обдумати ситуацію. Якщо набір стереотипів відомий маніпулятору, то його завданням є сформувати через механізми сприйняття і уяви такий образ дійсності, який відповідним стереотипом буде перетворений в необхідну емоцію. Проте, все ж таки потрібно розуміти, що будь-яка маніпуляція є взаємодією і без участі об'єкту, на якого вона спрямована, не відбудеться» (Карпов, А.Н.  Маніпулятивні технології PR, 2004).

Маніпулювання громадською думкою в більшості випадків ґрунтується на використанні стереотипів. Для успішної маніпуляції суспільною думкою необхідно мати надійну карту стереотипів різних груп і верств населення - весь культурний контекст даного суспільства. Якщо вдається підштовхнути великі маси людей бачити якесь суспільне явище через потрібний маніпулятору стереотип, то незгодним стає дуже важко закликати людей до здорового глузду.

ЗМІ відбирають більшу частину інформації і дезінформації, якою ми користуємося для оцінки соціально-політичної дійсності. Наше ставлення до проблем і явищ, навіть сам підхід до того, що можна вважати проблемою або явищем, визначені тими, хто контролює світ комунікацій. В дійсності, те, що не потрапляє в ЗМІ, як би і не існує, ми не надаємо такій інформації належного значення. Завдяки цьому те важливе, що повинно досягти аудиторії значно обмежується рамками.

Отже, можна  зробити висновок, що ЗМІ стали головним інструментом маніпулювання громадською думкою. Вони виховують у мас спільні цінності, поведінкові моделі і норми. Якою не була б маніпуляція, її цілі і прийоми залишаються прихованими для суспільства. Людина, як об'єкт маніпуляції, знецінюється.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ  ІІ

1. Роль евфемізмів у ЗМІ маніпулюванні

Сьогодні активно досліджується маніпулятивний вплив мови ЗМІ на аудиторію, принципи ведення інформаційної війни. Вони фактично контролюють всю нашу культуру, пропустивши її через свої фільтри, виділяють окремі елементи із загальної маси культурних явищ і надають їм особисту вагомість, підвищують цінність однієї ідеї, обезцінюючи іншу, поляризують таким чином все поле культури. Те, що не потрапило до каналів масової комунікації, в наш час майже не впливає на розвиток суспільства. Таким чином, сучасна людина не може оминути вплив ЗМІ.

ЗМІ через свої відмінні характеристики (масового поширення інформації, публічності, односпрямованості впливу) ідеально підходять для маніпулювання людиною. Г. Шиллер відзначав, що для успішної маніпуляції потрібна «фальшивая действительность, в которой ее присутствие не будет ощущаться» [29, с. 28]. Цю "фальшиву" дійсність створюють ЗМІ: акцентуючи увагу на одних деталях і залишаючи в тіні інші, вони задають певний тон, емоційне ставлення до фактів дійсності, впливаючи тим самим на процес формування світогляду великої кількості людей.

Роль евфемізмів у ЗМІ маніпулюванні полягає у створенні неадекватної інформаційної моделі дійсності (перекручення, приховування інформації, зміщення пріоритетів), а також у суб’єктивному впливу на аудиторію.

Маніпулятивний ефект евфемізмів, що функціонують у текстах ЗМІ, заснований на механізмі асоціативності, через який як би відволікає увагу співрозмовника від забороненого поняття, маючи на увазі, принаймні формально, інші утримання.

Розглянемо  як приклад розповсюджений у мові ЗМІ евфемізм знешкодити у значенні "вбити". В цьому випадку для позначення негативного денотата використовується слово, що викликає додаткові асоціації з чимось позитивним. Виникненню даних асоціацій сприяє внутрішня форма слова: знешкодити → зробити нешкідливим [21, с.341]; нешкідливий → не заподіює шкоди [21, с. 35]; шкоду → збиток, псування [21, с. 84]. Таким чином, використовуючи евфемізм знешкодити, мовець формально має на увазі таку дію, яка допомогла уникнути шкоди і, отже, має бути позитивно сприйнятою адресатом. Це яскрю виражений маніпулятивний вплив: у психіку реципієнта приховано впроваджуються установки, що не збігаються з його власними. Незважаючи на всю очевидність, евфемізм "знешкодити" володіє стійкою позитивною конотацією за рахунок виникаючих асоціацій з чимось корисним, що зупинило шкоду.

Проте маніпулятивний потенціал евфемізму не вичерпується механізмом асоціативності. Це пов'язано з тим, що евфемістичний ефект не завжди виникає через асоціації з позитивним денотатом. Евфемізми можуть утворюватися і шляхом фонетичних викривлень, абревіатур, скорочень, за рахунок збільшення кількості компонентів висловлювання. За таких способів утворення евфемізм лише видозмінює табу чи словосполучення, тому мова не йде про асоціативність. Е.Н. Торопцева вважає, що можна говорити про так званий механізм "буфера" в тих випадках, коли евфемізм грає роль «проміжної ланки, своєрідного "​​буфера" між негативно конотованим словом і свідомістю учасників комунікації» [24, с. 35].

Найбільш сильний маніпулятивний вплив на людину здійснюється за допомогою так званих політичних евфемізмів. Даний термін використовується для позначення групи евфемізмів, «уживаних у текстах політичної комунікації, адресатом яких є масова аудиторія, з метою пом'якшити негативні асоціації, пов'язані з деякими фактами, найчастіше за рахунок спотворення сенсу самого описуваного факту» + (Обвінцева 2003, с. 51).

Деякі автори відмовляють політичним евфемізмам у статусі справжніх евфемізмів, тому що вони являють собою навмисне спотворення істини. На думку І.Р. Гальперіна, якщо евфемізму не вдається зберегти зв'язок з позначуваним денотатом, то він перестає бути евфемізмом. Наприклад: "tension" (напружена ситуація, обстановка) замість "uprising" (повстання), "undernourishment" (недоїдання) замість "starvation" (голод) [7, с. 175]. В.П. Москвін розмежовує евфемію й дезінформацію, вважаючи, що вони протиставлені функціонально (за комунікативною метою). Мета евфемії - пом'якшення вираза ("повний" замість "товстий"), мета дезінформації - брехня, обман, спотворення істини ("чорнобильська аварія" замість "чорнобильська катастрофа") [19, с. 61]. Дані приклади все ж є евфемізмами, незважаючи на слабкий зв'язок з денотатом. По-перше, вони замінюють слова і вирази, які були небажаними для комунікатора в даній ситуації, могли викликати негативну реакцію; по-друге, вони володіють нейтральною конотацією і, по-третє, відповідають основній меті евфемізації мови: уникнути конфлікту в спілкуванні, приховати неприємні явища дійсності. Політичні евфемізми володіють найбільш ефективними можливостями для маніпулятивного впливу на людину.

У різноманітних  класифікаціях способів маніпулятивного  впливу евфемізми не представлені, хоча мають величезний маніпулятивний потенціал, який обумовлений рядом факторів:

1) евфемізми  приховують істинну сутність  явища за рахунок створення нейтральної або позитивною конотації, за рахунок дії механізму асоціативності та механізму "буфера"; прихований спосіб передачі інформації більш ефективний, ніж прямий вплив на людину;

2) реципієнт  звичайно не встигає вичленити евфемізми з контексту й осмислити їх, тому що величезний інформаційний вплив, трансльований каналами масової комунікації, ускладнює орієнтацію у мовному матеріалі та його критичну оцінку;

3) щоб привласнити  слову статус евфемізму, треба  зрозуміти, який саме референт  ховається за цим словом; якщо адресат за якимись причинами (дефіцит часу, недостатній рівень освіти, відсутність необхідних знань) не може цього зробити, значить, евфемізм не буде "розпізнаний";

4) незначна частина реципієнтів знайома з даним лінгвістичним явищем (в основному, це філологи та журналісти); не знаючи суті явища, неможливо зрозуміти, як здійснюється маніпулятивний вплив.

Маніпулятивні евфемізми, що функціонують у мові ЗМІ, є потужним засобом впливу на свідомість людей. Вони або затемнюють, ховають  щире положення речей, або ж демобілізують громадську думку, так як пом'якшене, нейтральне формулювання не викликає у свідомості реципієнта відповідного роздратування на відміну від прямої номінації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Евфемізми як інструменти маніпулювання

Для проведення дослідження було використано статті з деяких відомих газет США, а саме:

- «The New York Times»;

- «The New York Post»;

- «The Times»;

- «The Independent».

Я обрала саме ці газети для свого дослідження, тому що вони є найбільш розповсюдженими  та відомими у США.

Першим буде представлений приклад використання морфологічного евфемізму (існує у  формі абревіатури або слова  з використанням префікса для  формування антоніма):

«This will not satisfy the critics of today’s biological psychiatry for whom no drug use is good drug use, nor the critics of today’s culture of parenting who are sure that all the aggression, irritability and out-of-control behavior...is actually nothing more than...» – Це не переконає співробітників сучасної біологічної психіатрії, які впевнені, що відсутність ліків - хороші ліки. Це не переконає працівників соціальної сфери, які впевнені, що вся агресія, збудливість і недозволена поведінка ніщо інше як…  («The New York Times» статья «Tough Choices for Tough Chidren»)

У даному прикладі вираз «out-of-control behavior» є евфемізмом до слова, наприклад, «awful behavior». Схожий приклад:

 «...Madonna petitioned for divorce on the ground of Ritchie’s unreasonable behavior» – Мадонна повідомила про розлучення з причини неадекватної поведінки Річі («The Independent» статья «Madonna and Ritchie granted ‘quickie divorce»).

У даному прикладі вираз «unreasonable behavior» також є  евфемізмом до більш згрубілого вислова «awful behavior». У цих двох прикладах можна простежити спроби автора пом'якшити неприємність ситуації в обох випадках.

Іноді «антонімічний» евфемізм проявляється не в префіксі, а в додаванні змістового дієслова з негативною часткою. Наприклад:

«The study highlights that sparrow chicks are hatching but they aren’t surviving». – Вчення доводять, що пташенята горобців з'являються на світ, але їм не вистачає корму («The Times» статья Drivers and Gardeners the Secret behind Flight of House Sparrows»).

У даному прикладі присутня тематика смерті та похорон, котра, як відомо, в газетному стилі зазвичай евфемізуеться. У цьому випадку вжито вислів «aren’t surviving» замість «die».

«Economic activity ... seemed to dry up, and it has shown little sign of revival»  – Економіка країни, здавалося, виснажилася і майже не подавала ознак життя («The New York Times» статья «Looking to Washington Again, So Far in Vain»).

Даний метафоричний евфемізм передає негативний вираз (навіть для неживого поняття) «almost dying». Тут зрозуміла мета автора газетної статті, применшити негативне забарвлення, щоб не налякати читачів. Можна навести ще кілька прикладів вживання метафори в якості евфемізму:

«Several Miracles» to Fix MTA’s Crisis – Тільки диво допоможе врятувати компанію від кризи («The New York Post» статья «“Several Miracles» to Fix MTA’s Crisis»).

З моєї точки  зору, вживання словосполучення «several miracles» замість «several measures», навпаки посилює відчуття безнадії у читача. У підтексті чується фраза «Тільки диво врятує компанію від кризи», тоді як слово «меры» має на увазі реальну можливість виправити ситуацію.

«... Government soldiers are also eager to take a share of the profits» – Урядові солдати теж мріють взяти свою частку прибутку («The Times» статья «Amid Poverty and Hunger, Armies Fight to Grab Wealth of Mines and Forests»).

Метафора «to take a share of the profits» вживається у даному контексті в сенсі «to grab» - захопити, загарбати. Цей евфемізм навіть у зміненому вигляді має яскраво виражену негативну оцінку.

Наступний спосіб утворення евфемізмів - генералізація  значень. Іншими словами, при використанні генералізації значень в якості евфемізму використовується узагальнююче поняття. Нижче представлений приклад:

«... People were no longer worried about the possibility of a major bank failure» – Люди більше не вірили в можливість банку піднятися («The New York Times» статья «Looking to Washington Again, So Far in Vain»).

У наведеному прикладі слово «failure» включає в себе багато понять: «крах», «банкрутство», «криза» і т.д.

«I think that what’s happening is that children with big problems are being given big, bad drugs because no one really knows what to do with them» – Я думаю, що хворим дітям прописали сильні ліки, тому що ніхто насправді не знав, що з ними робити («The New York Times» статья «Tough Choices for Tough Children»).

У даному випадку виділений вираз є евфемізмом словосполучення «mad children». Як правило, слова і словосполучення тематики хвороб, фізичного стану людини, здоров'я евфемізуються.

Отже, ми розглянули евфемізми, що використовуються в сучасних американських і англійських  газетах.

Евфемізми, як і будь-які мовні одиниці, самі по собі не мають на увазі обов'язкового маніпулювання. Вони можуть зовсім не підштовхувати реципієнта до думок і дій, що суперечать його інтересам. Однак, в сучасних умовах комунікації їх вживання може мати маніпулятивний характер.

Щодо американської  преси, можна зазначити, що евфемізми  вживаються як для маніпулювання  масовою свідомістю, так і з  об’єктивних причин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ:

 

Мова стрімко  розвивається, враховуючи всі вимоги, які потребують її носії. І в даний час у зв'язку із закріпленням у суспільній свідомості ідеології політичної коректності, активно розповсюджується процес утворення евфемізмів, які отримують широке поширення в різних сферах.

Проаналізувавши статті з деяких відомих газет США, я прийшла до наступного висновку. Евфемізми є способами подолання комунікативних конфліктів. Це відповідає постулату ввічливості: прагнення з допомогою евфемізмів уникнути незручних, дискомфортних моментів у процесі комунікації. Для розглянутого вище газетно-публіцистичного стилю характерна інша специфічна причина евфемізаціі мови - камуфлювання, вуалірування, з метою маніпулювання аудиторією. Це пояснюється збільшеною увагою соціуму до способів впливу на громадську свідомість. Саме тому з численних мовних засобів маніпулятивного впливу мою увагу привернули евфемізми - слова або вирази, здатні вуалювати факти і події, що мають для суспільної свідомості несприятливу систему оцінок і здатні викликати антипатію.

 Простежується  також залежність мети використання евфемізмів від сфери вживання. Так, наприклад, на відміну від економічних, політичних і військових евфемізмів, які використовуються для маніпулювання аудиторією, евфемістичні вирази соціальної сфери служать для пом'якшення прикрого і неприємного для реципієнта денотата.