Міністерство  аграрної політики україни 

Новобузький коледж Миколаївського державного

  аграрного університету 
 
 
 

Тема: «Організація і перспективи розвитку підприємства малого (середнього) бізнесу» 
 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА 

З дисципліни «Організація і планування в фермерському господарстві» 

М.5.130106    КР.   ПЗ 
 
 
 
 
 
 
 

Студент: Пономарьов Сергій 43 М група

                                 Керівник: Крикун Тетяна Анатоліївна  
 
 

     Курсова робота

Захищена  з оцінкою______________

Підпис  викладача _______________ 

                                                    м. Новий Буг

                                                                      2011 

Завдання 

для курсової роботи з дисципліни «Організація і  планування в фермерському господарстві» 
 

Студенту 4 курсу 43 «М» групи

 Новобузького  коледжу Миколаївського державного  аграрного університету 

                     Пономарьов Сергій Олександрович

Прізвище, ім’я по батькові 

Тема  завдання: ОРГАНІЗАЦІЯ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА МАЛОГО (СЕРЕДНЬОГО) БІЗНЕСУ 

          Курсова робота виконується студентом в такому обсязі:

     Зміст

     Вступ

1. Організація і сучасний стан розвитку підприємства:
1. Загальна характеристика підприємства
2. Організація виробництва, якість і конкурентоспроможність продукції
3. Фінансово-економічні результати та ефективність діяльності підприємства
2. Перспективи розвитку підприємства:
1. Визначення цілей діяльності підприємства на перспективу та шляхів їх досягнення
2. Обґрунтування виробничої програми підприємства
3. Підвищення економічної ефективності діяльності підприємства

Висновки і  пропозиції

Література

Додатки 
 
 
 

                        Дата видачі _______________

Строк закінчення _______________  

Заступник директора з навчальної роботи ___________ Л.І.Волобоєва 

                                                                                             Викладач __________ Т.А.Крикун

                                                    З М І С Т

                                                         ВСТУП

         Ринкові економічні процеси останніх років змусили підприємства України переглянути свою політику щодо ефективності використання всіх наявних ресурсів з метою найшвидшого вирішення проблем конкурентоздатності та економічної стабільності.

     Аналіз  підприємства дуже часто дозволяє визначити  його виробничий потенціал, а також можливості впливу змін на діяльність підприємства. Крім того, наявність відповідних ресурсів у складі необоротних активів дозволяє зробити висновки про готовність підприємства до господарської діяльності.  
Аудит підприємства, у свою чергу, має виявляти всі недоліки, які притаманні даному підприємству в частині діяльності, та надавати рекомендації для їх усунення. Ціллю курсової роботи є поглиблення вивчених теоретичних і практичних положень маркетингу, застосування вивчених теоретичних положень при аналізі маркетингової діяльності підприємства, розробці маркетингової стратегії та механізмів удосконалення маркетингу на підприємстві.

     В даній роботі була зроблена спроба стислого оглянути складові середнього підприємства, окреслити його цілі діяльності, проаналізувати сучасний стан розвитку підприємства та визначити перспективи розвитку цієї галузі агропромислового комплексу нашої області.

Темою курсового  проекта і є планування і організація  вирощування зерна по інтенсивній  технології в сільському господарстві «Схід» Новобузького району з детальною розробкою догляду за посівами, що і являє собою важливе питання в підвищенні валових зборів врожаю і зменшенні його собівартості.

          Для цього необхідно строго дотримуватись науково-обгрунтованих технологій вирощування зерна, творчо примінювати досвід тих господарств, які досягають в вирощуванні високих врожаїв.

          В своїй роботі ми постараємось коротко познайомити з передовим досвідом вирощування зерна, а також із способами раціонального використання техніки.

         Це дасть можливість зробити – поставити тему дипломного проекта – планування і організація вирощування зерна по інтенсивній технології з детальною розробкою догляду за посівами на практичну основу даного господарства. 

При написанні  були використані спеціалізовані підручники, наукові видання та періодика.

                                         РОЗДІЛ ПЕРШИЙ

1.ОРГАНІЗАЦІЯ І СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

1.1.Загальна характеристика підприємства

Фермерське господарство „Восход” Новобузького району знаходиться в місті Новий Буг.                    

Центральна садиба господарства знаходиться в північній  частині міста.

Фермерське господарство „Восход” знаходиться на віддалі 15 кілометрів від центру. На віддалі 20 кілометрів від господарства знаходиться залізнична станція та елеватор.

Від адміністративного  центру міста Миколаїв господарство знаходиться на віддалі 118 кілометрів.

Енергопостачання здійснюється від електричних ліній РЕС Новобузького району.

Господарство  знаходиться в північній частині  Північного Степу України з помірно-континентальним  теплим напівсухим кліматом. Літо тут  малодощове, сонячне, жарке. Осінь пізня, тепла, суха. Зима коротка, тепла, напівсуха.

Абсолютний максимум температури повітря коливається  від 39⁰С до 34⁰С.

Вегетаційний  період продовжується в середньому 250 – 275 днів.

Найбільш теплим вважається місяць – липень з середньою  температурою + 22⁰С.

Найбільш холодний місяць – січень з середньою температурою  - 15⁰С.

Середня температура  грунту становить 7 – 8⁰С.

Домінуючими вітрами  є: північно-східний, північний, північно-західний, південний. Середня швидкість зимою  становить 4,5 – 5,3 м/с; літом становить 3,4 – 3,8 м/с. Максимальна швидкість досягає 35м/с.

Річна сума опадів становить 450 – 550 мм водяного стовба.

Сніг лежить з грудня по березень, середня продовжуванність снігового покрову становить 80 – 90 днів. 

Переважаючими грунтами є чорноземи звичайні, неглибокі, малогумусні, розсипчасті, які сильно пошкоджені ерозією.

Рельєф території  господарства придатний для механізованого обробітку і вирощування сільськогосподарських  культур.

1.2.Організація виробництва, якість і конкурентоспроможність продукції

        Конкурентоспроможність товару — вирішальний чинник його комерційного успіху на товарному конкурентному ринку. Це багатоаспектне поняття, що означає відповідність товару умовам ринку, конкретним вимогам споживачів не тільки по своїх якісних, технічних, економічних, естетичних характеристиках, але і по комерційних і іншим умовам його реалізації (ціна, терміни постачання, канали збуту, сервіс, реклама). Більш того, важливою складовою частиною конкурентоспроможності товару є рівень витрат споживача за час його експлуатації. Тому конкурентоспроможність (тобто можливість комерційно вигідного збуту на конкурентному ринку) товару можна визначити тільки порівнюючи товари конкурентів між собою. Іншими словами, конкурентоспроможність — поняття відносне, чітко прив'язане до конкретного ринку і часу продажу і оскільки у кожного покупця є свій індивідуальний критерій оцінки задоволення власних потреб, конкурентоспроможність набуває ще і індивідуального відтінку.

          Якість продукції — це сукупність властивостей товару, що обумовлюють його придатність задовольняти певні потреби відповідно до призначення. Воно фіксується на конкретний період часу і змінюється при появі прогресивнішої технології.

          Властивість продукції — об'єктивна особливість товару, яка може виявлятися при створенні, експлуатації або споживанні. Продукція має безліч різних властивостей, які необхідно враховувати при її розробці, виробництві, зберіганні, транспортуванні, експлуатації або споживанні. Термін «експлуатація» застосовується до такої продукції, яка в процесі використання витрачає свій ресурс (машина). Термін «споживання» відноситься до продукції, яка при її використанні за призначенням витрачається сама (продукти харчування).

          Конкурентоспроможність будь-якого товару може бути визначена тільки в результаті його порівняння з іншим виробом і тому є відносним показником. За своєю суттю вона є характеристикою товару, що відображає його відмінність від товару-конкурента по ступеню задоволення конкретної суспільної потреби. Для того, щоб з'ясувати рівень конкурентоспроможності якого-небудь виробу, необхідно не просто порівнювати товари по ступеню їх відповідності конкретним потребам, але і враховувати витрати споживача по покупці товару і його подальшому використанню.

          Таким чином, під конкурентоспроможністю слід розуміти характеристику товару, що відображає його відмінність від товару-конкурента по ступеню відповідності конкурентної суспільної потреби і за витратами на її задоволення.

          Отже, продукція сільського господарства «Восход», в порівнянні з іншими підприємствами має високу конкурентну спроможність, в наслідок, якісної продукції та вчасного постачання її населенню.

1.3.Фінансово-економічні  результати та  ефективність діяльності  підприємства

         Функціонування підприємства супроводжується безперервним круго-оборотом коштів, який здійснюється у вигляді витрат ресурсів і одержання доходів, їхнього розподілу й використання. При цьому визначаються джерела коштів, напрямки та форми фінансування, оптимізується структура капіталу, проводяться розрахунки з постачальниками матеріально-технічних ресурсів, покупцями продукції, державними органами (сплата податків), персоналом підприємства тощо. Усі ці грошові відносини становлять зміст фінансової' діяльності підприємства. 
         Основні завдання фінансової діяльності такі: вибір оптимальних форм фінансування, структури капіталу підприємства і напрямків його використання з метою забезпечення стабільно високої прибутковості; балансування в часі надходжень і витрат платіжних засобів; підтримування належної ліквідності та своєчасності розрахунків. 
 
         Головний зміст фінансової діяльності підприємства (організації) полягає в належному забезпеченні фінансування. 
 
          Відповідно до джерел коштів поділяютьсяна зовнішні йвнутрішні . Внутрішні фінансування здійснюється за рахунок коштів, одержаних від діяльності самого підприємства: прибуток, амортизаційні відрахування, виручка від продажу чи зда-вання в оренду майна. Зовнішнє фінансування використовує кошти, не пов'язані з діяльністю підприємства: внески власників у статутний капітал (безпосередньо або у формі купівлі акцій), кредит, зобов'язання боржників, державні субсидії тощо.

          Треба також розрізняти фінансування за рахунок власних і залучених коштів. До залучених коштів належать ті, які треба повертати, тобто кредит або інші боргові зобов'язання. Решта коштів виступає як власний капітал. При цьому кожна фірма, що намагається ефективно господарювати, об'єктивно повинна забезпечувати оптимальне (економічно доцільне) співвідношення власного й залученого капіталу. 
         Важливою формою фінансування є кредит — платне надання грошей або інших цінностей у борг на певний час. Залучення кредитних коштів розширює фінансові можливості підприємства, але одночасно створює ризик, пов'язаний із необхідністю повернення боргів у майбутньому і сплати відсотків за користування позиченими коштами. Відтак нині широко застосовуються кредити в не-грошових формах: товарний кредит, оренда та її різновид — лізинг.

         Товарний кредит — це короткостроковий кредит, який одне підприємство надає іншому в товарній формі через відстрочку платежу за поставлену продукцію (кредит постачальника). За товарного кредиту боржник може оформляти своє зобов'язання у вигляді векселя — документа, який дає право його власнику одержати зазначену у векселі суму в установлений термін. Товарний кредит застосовується переважно як засіб розширення сфери ринку та збільшення обсягу продажу продукції. 
         Спеціальною формою довгострокового кредиту є оренда — договірне строкове платне володіння і користування майном. Орендодавець надає в розпорядження орендаря певне майно на обумовлений термін за прийнятну для обох сторін орендну плату.

         Поширеним у світовій практиці різновидом оренди єлізинг, коли орендодавець —лізингова компанія (лізингодавець) купує об'єкти оренди (передусім устаткування) у підприємств-виробників і передає їх у оренду на певних умовах. По закінченні терміну оренди її об'єкти (залежно від умов договору) або повертаються лізингодавцю, або орендуються на новий термін або викупаються орендарем. 
         Важливим інструментом управління фінансами підприємства є фінансовий план. Основна мета складання фінансового плану — узгодження доходів із витратами в плановому періоді. У перспективному фінансовому плані вирішуються принципові питання фінансування діяльності та розвитку підприємства (організації). До таких питань належать передусім фінансування капітальних вкладень, повернення боргів, сплата відсотків за борговими зобов'язаннями тощо. Поточні фінансові плани на рік (квартал, місяць) опрацьовуються , детальніше за видами доходів і витрат з урахуванням їхньої кален дарної динаміки. 
        Фінансовий план підприємства «Восход» складається у формі балансу доходів і витрат. У складі доходів основними є надходження від стабільних власних джерел — прибуток та амортизаційні відрахування. 
         До нерегулярних власних джерел доходу належать емісія і продаж акцій, виручка від продажу непотрібних активів тощо. Різниця між плановими фінансовими потребами і власними коштами покривається за рахунок залучених коштів у 'вигляді кредитів, випуску облігацій, лізингу.

Відповідні види ефективності виробництва (діяльності) виокремлюються переважно на підставі одержуваних ефектів (результатів) господарської діяльності підприємства (організації). У зв'язку з цим виникає необхідність навести сутнісно-змістову характеристику окремих видів ефективності. 
 
• Економічну ефективність відображають через різні вартісні показники, що характеризують проміжні та кінцеві результати виробництва на підприємстві чи в іншій інтеграційній виробничій структурі. До таких показників належать: обсяг то-варної, чистої або реалізованої продукції; величина одержаного прибутку, рентабельність виробництва (виробів); економія тих чи тих видів ресурсів (матеріальних, трудових) або загальна економія від зниження собівартості продукції; продуктивність праці тощо.

• Соціальна  ефективність полягає у скороченні тривалості робочого тижня, збільшенні кількості нових робочих місць  і рівня зайнятості людей, поліпшенні умов праці та побуту, стану довкілля, безпеки життя тощо. Соціальні наслідки виробництва можуть бути не лише позитивними, а й негативними (безробіття, посилення інфляції, погіршання екологічних показників). 
• Локальна (комерційна) ефективність визначає конкретний результат виробничо-го сподарської чи іншої діяльно сті під приємства, унаслідок якої воно має певний зиск (дохід, прибуток). 
• Коли ж виробництво продукції на даному підприємстві потребує додаткових витрат ресурсів, але її споживання (використання) на іншому підприємстві зв'язане з меншими експлуатаційними витратами або іншими позитивними наслідками діяльності, то кажуть про народногосподарську ефективність, тобто сукупний ефект у сферах виробництва та споживання відповідних виробів (послуг). 
• Абсолютна ефективність характеризує загальну або питому (у розрахунку на одиницю витрат чи ресурсів) ефективність діяльності підприємства (організації) за певний проміжок часу. 
• Порівняльна ефективність відображає наслідки порівняння можливих варіантів господарювання і вибору ліпшого з них; рівень порівняльної ефективності відбиває економічні та соціальні переваги вибраного варіанта здійснення господарських рішень (напрямку діяльності) проти інших можливих варіантів. 
• Абсолютна й порівняльна ефективність доповнюють одна одну. Визначення економічно найбільш вигідного варіанта господарювання завжди базується на зіставленні показників абсолютної ефективності, а її аналітична оцінка здійснюється порівнянням запланованих, нормативних і фактично досягнутих показників, їхньої динаміки за певний період. 

Класифікаційна  ознака «Ефективність» 
Одержаний результат (наслідки):

• Економічна; 
• Соціальна. 
Місце одержання ефекту:

• Локальна (комерційна); 
• Народногосподарська. 
Метод розрахунку:

• Абсолютна; 
• Порівняльна. 
Ступінь збільшення ефекту:

• Первинна; 
• Мультиплікаційна; 
• Синергічна. 
Структура організації виробництва:

•Робочого місця; 
• Виробничого підрозділу (дільниці, цеху, виробництва); 
•Підприємства в цілому. 

Тип економічного зростання виробництва: 
• Екстенсивного розвитку; 
• Інтенсивного розвитку. 
Напрям інноваційно-інвестиційної діяльності:

•Науки, техніки  і технології; 
• Організаційно-управлінських інновацій; 
• Інвестиційних проектів і програм. 
Характер витрат:

• Поточних витрат; 
•Одноразових (капітальних) витрат. 
Об'єкт оцінки:

• Повна (інтегральна); 
• Часткова (окрема); 
•Чинникова (багаточинникова). 
Масштаб міжнародного співробітництва:

 •Зовнішньоекономічної діяльності фірми; 
•Діяльності спільних підприємств і транснаціональних корпорацій.

                                         РОЗДІЛ ДРУГИЙ

2.ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

2.1.Визначення  цілей діяльності  підприємства на  перспективу та  шляхів їх досягнення

            Основна загальна мета — чітко виражена причина її існування — позначається як її ціль.

                У закордонних джерелах під ціллю часто розуміють: "лінію поведінки фірми", "лінію діяльності підприємства, філософію фірми", а іноді й "політику організації.

                Ціль деталізує статус підприємства і забезпечує напрямок і орієнтири для визначення цілей, стратегії, тактики і політики в досягненні запланованого результату.

               Направлення господарської діяльності відноситься до рослинництва, також хоча і в меншій мірі господарство займається тваринництвом.

Господарство  має два мехзагони, майсмтерню, ферму, млин, олійню, тік, складські приміщення, водонапорні башти.

                Щоб заробити прибуток, підприємство стежить за середовищем, у якім воно функціонує. Прибуток ніколи не проголошується, тому що прибуток— цілком внутрішня справа. Передбачається, що ціль більше відноситься до сьогодення, (що є наш бізнес?), ніж більш широке поняття довгострокового напрямку (куди ми йдемо, якими новими справами ми будемо займатися, яким буде обличчя нашого бізнесу через 5 чи 10 років, яким підприємством ми збираємося стати, якої довгострокової ринкової позиції ми прагнемо досягти?).

                Головна ціль сільського господарства «Восход», це - напрямок максимально ефективно задовольнити потреби своїх клієнтів і власні потреби.

2.4.Підвищення економічної ефективності діяльності підприємства

                Певна кількість продукції кращої якості (вищого технічного рівня) здатна повніше задовольнити суспільні потреби, ніж та ж або навіть більша кількість виробів гіршого гатунку. Це означає, що підвищення якості (технічного рівня) продукції у кінцевому підсумку еквівалентне збільшенню її виробництва з меншими загальними витратами суспільної праці. Йдеться про багатоспрямований вплив підвищення якості продукції не лише на виробництво, його ефективність, але й на імідж підприємства в цілому.

               Поліпшення якості продукції є специфічною формою прояву закону економії робочого часу. Практика господарювання свідчить, що загальна сума витрат на виготовлення і використання продукції більш високого гатунку, навіть якщо досягнення останнього зв'язане з додатковими витратами у виробництві, істотно скорочується. Всіляке ж зменшення витрат праці означає зростання його продуктивності. 

Якість продукції  формується, як відомо, під вагомим  впливом сучасних досягнень розвитку науки і техніки. Проте тут  існує і зворотний зв'язок.

                Підвищення якості (технічного рівня) насамперед знарядь праці справляє неабиякий вплив на прискорення темпів певних напрямків науково-технічного прогресу.

                Зокрема підвищення надійності машин, устаткування, приладів та інших технічних пристроїв забезпечує розширення масштабів розвитку комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів, гнучких автоматизованих виробництв, робото-технічних комплексів тощо.

                 Не потребує особливих доказів безпосередній вплив більш надійної техніки та якісних конструкційних матеріалів на ефективне використання основних і оборотних фондів підприємств, обсяг витрачання інвестиційних ресурсів. У зв'язку з цим достатньо навести такий приклад. Технологічні заходи щодо підвищення якості металу шляхом його термічної обробки і покриття пластмасами вимагають майже втричі менше інвестицій, ніж на створення потужностей для адекватного додаткового обсягу його виробництва.

                Зрештою високоякісна продукція повніше і дешевше задовольняє різноманітний попит населення на споживчі товари. Лише постійний і зростаючий випуск конкурентоспроможної продукції (за технічним рівнем, дизайном, продажною ціною, експлуатаційними витратами) є необхідною умовою виходу того чи іншого підприємства на світовий ринок, формування сталого іміджу продуцента як економічно надійного партнера на ньому, розвиток зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення стабільного прибутку і фінансового становища.

               Неухильне зростання ефективності виробництва на кожному підприємстві за рахунок якісних чинників передбачає чітке визначення і комплексне використання усіх можливих шляхів поліпшення якості виробів. Останні за своїм змістом та цілеспрямованістю можна об'єднати у три взаємозв'язані групи: технічні, організаційні і соціально-економічні.