Організація і планування у тваринництві

Кабінет Міністрів України

Національний  університет біоресурсів і природокористування

України 

Кафедра організації агробізнесу 
 
 
 
 
 

К У Р С О В И Й   П Р О Е К Т

Тема:  Організація рослинництва в сільськогосподарському підприємстві ТОВ  «Козацьке» і перспективи  його розвитку 

                                                            Проект виконала студентка 4 групи  4 курсу

                                                           економічного факультету

                                                           Білановська О. В. 
 

                                                            Керівник курсового проекту 

                                                            Любар Р. П.

Київ - 2010 
 

Зміст 
 

Вступ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .3 

 Розділ 1. Організація  і сучасний стан розвитку рослинництва……………….

1.1. Природно-економічна  характеристика ТОВ «Козацьке»………………….

1.2. Спеціалізація господарства……………………………………………… . .

1.3. Організація  виробництва продукції рослинництва  у ТОВ «Козацьке»…

1.4. Економічна  ефективність виробництва продукції рослинництва…………………………………………………………………..

Розділ 2. Планування галузі розвитку рослинництва……………………….

2.1 Обґрунтування виробничої програми з рослинництва……………….......

2.1.1. Планування використання земельних угідь…………………………….

2.1.2. Планування урожайності сільськогосподарських культур……………..

2.1.3. Планування розміру посівних площ, виробництва продукції та її реалізації………………………………………………………………………….

2.2. Планування засобів виробництва……………………………………….....

2.3. Планування трудових ресурсів та оплата праці……………………………

2.4. Планування собівартості та реалізації продукції рослинництва…………

Розділ 3. Перспективи розвитку галузі рослинництва…………………………

Висновок …………………………………………………………………………...

Список використаної літератури…………………………………………………. 
 
 
 
 
 
 

  Вступ

    Сільське  господарство є продовольчою базою  для населення і джерелом сировини для промисловості. Як і будь-яке  виробництво воно має дві сторони: продуктивні сили, до яких в першу  чергу належать люди, а також засоби виробництва, і виробничі відносини, тобто це відносини між людьми у процесі виробництва. Продукти сільського господарства і промислові товари, що виробляються із сільськогосподарської сировини становлять 75% фонду народного споживання. Україна за своїм виробничим потенціалом аграрна країна, тому підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва – ключ до відродження економіки країни.

    Земля у сільському господарстві, на відміну  від інших галузей, є головним засобом виробництва. Тому при складанні  планів підприємство повинно максимально  поліпшити та поповнити використання всіх земельних угідь господарства.

    Організація і планування виробництва вивчає економічну сторону розвитку галузі. Вона узагальнює практику ведення сільського господарства і розробляє шляхи  його подальшого розвитку найбільш ефективними  способами. Основне завдання організації  та планування установити, як слід використовувати  в практичній діяльності об’єктивні економічні закони суспільства, визначити розміри, темпи, пропорції у розвитку сільськогосподарського виробництва.

      Організація рослинницьких галузей у сільськогосподарських підприємствах передбачає систему заходів, спрямованих на забезпечення виконання договірних зобов’язань по реалізації продукції, а також створення необхідних фондів для внутрішньогосподарського використання (продаж працівникам підприємства, насіннєвий і фуражний основний та страховий фонди, громадське харчування, фонди допомоги тощо). При цьому головна увага приділяється організації використання земельних угідь на основі впровадження наукової системи землеробства, яка передбачає інтенсифікацію виробництва, відповідає грунтовим і кліматичним умовам підприємства, з метою одержання найбільшої кількості високоякісної продукції при наявному виробничому потенціалі і з мінімальними сумарними витратами на її одиницю. Вироблення високоякісної конкурентоспроможної продукції, в свою чергу, створить умови для одержання максимального прибутку суб’єктом господарювання. Також велике значення для вдосконалення організації і планування сільськогосподарського виробництва має використання економіко-математичних методів, сучасної комп’ютерної техніки, що значно прискорює вирішення багатьох, особливо складних питань організації сільськогосподарського виробництва, складання питань, підвищує їх якість.

    В процесі виконання розрахунків  з організації і планування сільськогосподарського виробництва важливо глибоко  засвоїти різні методики планування, логічні зв’язки між економічними процесами, шляхи найбільш раціонального  використання наявних ресурсів підприємства.

    Об’єктом  дослідження даної роботи є сільськогосподарське підприємство ТОВ «Козацьке», яке розміщене в Чернігівській області. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 1. Організація і  сучасний стан розвитку рослинництва

1. Природно-економічна характеристика ТОВ «Козацьке»

      ТОВ «Козацьке» є добровільне об’єднання, засноване для виробництва сільськогосподарської продукції і діє на основі принципів підприємства і самоуправління. Воно знаходиться в селі Козацьке, Бобровицького району, Чернігівської області, в зоні Полісся. Напрямами діяльності підприємства є вирощування високоякісних сортів озимої пшениці, жита, гороху, кукурудзи, гречки; технічних культур – цукрового буряку; олійних – ріпаку озимого. На протязі останніх чотирьох років ТОВ «Козацьке» займається вирощуванням ячменю пивоварного високоякісних сортів «Престиж», «Паса дена». Також господарство займається вирощуванням свиней та реалізацією молодняку і м’яса.

     Господарство створене у 1929 році і мало назву ім. Орджонікідзе. Директор ТОВ «Козацьке» - Чуковський Сергій Миколайович. Господарство має повністю забезпечену матеріально-технічну базу для ведення виробництва.

   ТОВ «Козацьке» розміщене в південно-західній частині району, 20 км від районного центру Бобровиця.

   На території землекористування господарства проходять автомобільні дороги загального користування.

   Внутрішньогосподарський зв'язок – телефонний.

    Основними покупцями продукції є такі відомі фірми: ТОВ «АгроЛюкс», ТОВ «Агроцентр», ТОВ «Світагро», ЧОД ДП ДАК «Хліб Україна», ТОВ «Malturop Ukraine».

    Згідно  податкового розрахунку фіксованого   сільськогосподарського податку  на землю – загальна площа  сільськогосподарських угідь становить  2082,4 га., з них 1713,4 га. ріллі.  

Клімат регіону, де знаходиться підприємство помірно-континентальний  з м’якою зимою і теплим, вологим  літом. Тому сумарна температура  в весняно-осінній період дозволяє вирощувати такі сільськогосподарські культури, як цукровий буряк, пшеницю, жито, кукурудзу.

Річна кількість  опадів в середньому становить 550-650 мм, найбільша кількість опадів за багаторічними даними випадає влітку

    Середньорічна температура повітря у січні -7ºС -5ºС, у липні +20ºС. Тривалість вегетаційного періоду припадає найбільша кількість опадів. Вологи в ґрунті достатньо, а в окремі роки відчувається надмірність. Основні роботи в господарстві розпочинаються в кінці березня, а закінчуються в першій декаді листопада чи в кінці жовтня.

   Основний тип ґрунтів ТОВ «Козацьке» - чорноземи. Щорічно на ґрунти де вирощуються відповідні культури вносяться мінеральні і органічні добрива, також визначається правильна система сівозмін, що покращує урожайність культур.

   Чисельність працюючих становить – 93 чоловік.

  Можна зробити  висновок, що ТОВ «Козацьке» знаходиться  у помірно-континентальній зоні, щорічно вносяться мінеральні  та органічні добрива, визначається  система сівозмін, має добру матеріально  технічну базу, що дає змогу  підприємству отримати бажаний  прибуток, а населенню – продукти  споживання.  

     Повне задоволення потреб населення в продуктах харчування, багатьох галузей легкої та харчової промисловості в сільськогосподарській сировині вимагає збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, значного підвищення економічної ефективності використання землі. Для визначення економічної ефективності використання землі на практиці застосовують дві групи показників – натуральні( урожайність сільськогосподарських культур; виробництво молока, м’яса, яловичини, вовни в розрахунку на 100 га угідь;виробництво свинини окремих видів продукції рослинництва в  розрахунку на 100 га ріллі; виробництво продукції птахівництва в розрахунку на 100 га посіву зернових культур) та вартісні ( вартість валової продукції, чистий дохід і прибуток  розрахований на 1 га сільськогосподарських угідь).

     Кожне підприємство має відповідну кількість земельних угідь, які відрізняються між собою за своєю якістю та кількісним складом. Розглянемо структуру сільськогосподарських угідь на прикладі ТОВ «Козацьке»

                                                                                                                 Таблиця 1.

             Сільськогосподарські угіддя та їх структура ТОВ «Козацьке»

Дана таблиця 1 показує те, що структура угідь  ТОВ «Козацьке», а саме частка ріллі  за 2007 рік займає 100%, це свідчить про  високу розораність земель та їх інтенсивне використання. Земля при її використанні міняється за структурою та якістю, що має негативну тенденцію. Найбільша загроза для родючості ґрунту є ерозія. Вже у 2008 році використання ріллі становило 81,5%, що на 18,5% менше за попередній рік, а у 2009 році – 87,8% це свідчить про те, що ТОВ «Козацьке» провело слідуючи роботи по ресурсозбереженню угідь, а саме: попередження деградації угідь, відновлення втрачених в наслідок нераціонального використання властивостей угідь шляхом внесення мінеральних добрив високої якості, перехід на ресурсозберігаючі технології, проведення системи нагляду за станом земельних угідь. Протягом досліджуваних років площа земельних угідь підприємства зросла на 1043,1 га у порівнянні  2007 з 2008 роками та зменшилась на 514,5 га порівнюючи 2008 з 2009. Отже, можна зробити висновок, що структура сільськогосподарських угідь ТОВ «Козацьке» з кожним роком має незначні зміни.

   Основою  матеріального виробництва є  праця, земля, ресурси, а також людина. Здатність людини до праці закладена в її робочій силі. Робоча сила є найбільш активною частиною продуктивних сил суспільства.

        Трудові ресурси – це сукупність здатних до праці людей, що безпосередньо беруть участь у матеріальному виробництві та духовному житті суспільства. До них також віднесена і та частина населення, яка не бере, але може брати участь у виробництві продукції або наданні будь-яких послуг. Трудові ресурси сільського господарства – працездатне населення, що зайняте у сільському господарському виробництві. В Україні працездатний вік для чоловіків від 16 до 60 років, для жінок від 16 до 55 років. Господарства,           які добре забезпечені трудовими ресурсами мають можливість більш активно вести свою діяльність.

                                                                                                             Таблиця 2.

Динаміка  трудових ресурсів та їх використання у ТОВ «Козацьке»

   Аналізуючи таблицю 2, можна сказати, що у даному господарстві динаміка кількості трудових ресурсів характеризується незначним зростанням середньорічної чисельності працівників порівнявши 2007 рік з 2009, забезпеченість господарства трудовими ресурсами зросла із 52 чоловік до 59 чоловік, тобто на 13,4%. Здебільшого зміни відбулися за рахунок зростання працівників, зайнятих у рослинництві, тобто у 2007 році працювало 38 чоловік, а 2009 чисельність зросла на 14 чоловік, тобто на 36,8%, що стосується тваринництва, то тут спостерігається зменшення працівників на 50%.

   Для здійснення будь-якого виробничого  процесу необхідні засоби виробництва.  Засоби виробництва залежно від  ролі у виробничому процесі  поділяють на засоби праці  і предмети праці. Засоби праці,  виражені у грошовій формі,  становлять основні фонди, а  вартість предметів праці –  оборотні. Разом вони утворюють  виробничі фонди сільськогосподарських  підприємств.

   Основні виробничі фонди –  це ті засоби виробництва, які  беруть участь у процесі виробництва  багато разів, зберігаючи натурально-речову форму, а свою вартість на створюваний продукт переносять частинами.                    

   Оборотні фонди – це та частина засобів виробництва, які повністю споживаються  протягом одного виробничого циклу, втрачають натурально-речову форму і повністю переносять свою вартість на готовий продукт.

   На структуру основних виробничих  фондів впливають різні фактори:  спеціалізація підприємства, рівень  інтенсивності виробництва, природні  умови.

Важливим  показником рівня оснащеності господарств  основними фондами є :

  ■ фондозабезпеченість – це вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення, що припадає на 100га сільсько-господарських угідь. Фондозабезпеченість розраховують середньорічна наяв-ність основних виробничих фондів поділити на площу сільськогосподарських угідь.

   ■ фондоозброєність – це вартість основних виробничих фондів сільсько-господарського призначення  з розрахунку на одного середньорічного працівника. Фондоозброєність праці визначають діленням середньорічної  вартості основних виробничих фондів на чисельність середньорічних працівників.

   Економічна ефективність використання  основних виробничих фондів характеризується системою показників:

■ фондовіддача – вартість валової продукції  з розрахунку на 1 грн. основних виробничих фондів. Визначається діленням вартості валової продукції на середньорічну  вартість основних виробничих фондів;

 ■  фондомісткість – обернений показник, середньорічної вартості основних  виробничих фондів на 1 грн. вартості  валової продукції;

  Для загальної і більш повної характеристики економічної ефективності використання основних та оборотних фондів застосовують показник:

■  норма  прибутку -  відношення прибутку до середньорічної вартості основних і  оборотних фондів, виражене у відсотках.

  Як  показник ефективності використання  сукупності виробничих фондів  підприємства норма прибутку  набуває особливого значення  в умовах ринкової економіки.

    Визначимо основні виробничі фонди ТОВ «Козацьке»

    Розглянувши основні виробничі фонди даного підприємства можна зробити висновок, що кількість вартості основних виробничих фондів з кожним роком має тенденцію збільшення, тобто за 2007-2008 роки вони збільшились на 618800грн., а за 2008-2009 роки на 856000грн. Що стосується фондоза-безпеченності то вона зросла на 273,9грн. або на 19,3%, а фондоозброєність на 18139,9 грн. або на 31,3% у порівнянні 2009 з 2007, це пояснюється тим, що ТОВ «Козацьке» збільшило рівень оснащеності сільського господарства основними виробничими фондами, вдосконалило їх структуру, оновило та модернізувало матеріально-технічну базу за рахунок покращення прогресивних технологій.

                                                                                                                    Таблиця 3

Основні виробничі  фонди та їх використання у ТОВ  «Козацьке»

Фондовіддача  теж має тенденцію зростання, тобто вона збільшилась на 2,07грн. або на 191,6%. Фондомісткість за досліджуванні роки зменшилась, у 2007 році вона становила 0,92, а у 2009 0,32, тобто зменшилась на 0,6грн.,або на 65,3%.

  Як  показник ефективності використання  сукупності виробничих фондів  підприємства норма прибутку  набуває особливого значення  в умовах ринкової економіки,  з таблиці 3 видно, що в ТОВ  «Козацьке» норма прибутку у  2009 році зменшилась до 33% порівняно  з 2007 роком.

  Економічна  ефективність виробництва визначається  за допомогою наступних показників:

1. вартість валової продукції сільського господарства обчислюється за рахунок порівняльних цін та фактичної реалізації продукції. Також обчислимо фондозабезпеченість та фондоозброєність;
2. прибуток – це реалізована частина чистого доходу, визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції і собівартістю реалізованої продукції.

                                                                                                                      Таблиця 5.

Динаміка  економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в ТОВ «Козацьке»

   Про аналізувавши динаміку економічної ефективності виробництва зерна можна зробити висновок: по-перше зросло виробництво валової продукції на 1 га сільськогосподарських угідь ( порівнюючи 2009 рік з 2007 ) на 17 грн., або на 1,4%; по-друге зменшилось виробництво валової продукції на 1 середньо-річного працівника на 4679грн. або на 7,4%.

   Прибуток  у цьому випадку має значні  коливання, що показують зниження. У 2007 році розмір прибутку становив 1781637, а вже з 2008 року відбувається  спад. Прибуток на 1 га сільськогосподарських угідь у 2009 році порівняно з 2007 роком зменшився на 91%, також прибуток на 1 середньорічного пра-цівника теж має тенденцію до зменшення і становить 91,7%.

   Отже, для  покращення розвитку підприємства  та отримання бажаного прибутку  необхідно підвищити процес виробництва  за рахунок технологій, підвищення  кваліфікації кадрів, покращення  якості сировини та введення  автоматизації у діяльність.  
 
 

1.2. Спеціалізація господарства

     Однією з форм суспільного поділу праці є спеціалізація виробництва. Спеціалізація сільського господарства характеризує суспільний поділ праці між різними галузями сільськогосподарського виробництва, а також всередині їх. У процесі розвитку продуктивних сил і поглиблення спеціалізації сільського господарства відособлюються і створюються все нові галузі для виробництва певної продукції.

   Спеціалізація сільського господарства – це переважний розвиток однієї або декількох галузей у виробництві товарної продукції в окремих господарствах, районах, областях і регіонах. Процес спеціалізації характеризується зосередженням засобів виробництва і робочої сили сільськогосподарських підприємств на виробництві окремих видів товарної продукції з урахуванням природних і економічних умов.

   Спеціалізація відкриває широкі  можливості для впровадження  комплексної механізації та автоматизації  виробництва, переведення галузей  на індустріальну технологію, застосування прогресивних методів організації виробництва і праці, раціонального і ритмічного використання засобів і предметів праці.

   Головні  особливості спеціалізації в  сільському господарстві є те, що вони виробляють не один  вид продукції, а формуються  галузі, в кожній з них одержують  один або декілька продуктів.

   За економічним  значенням галузі господарства  розподіляються на головні, додаткові  і підсобні.