Організація системи страхування вантажів при здійсненні фірмою експортних (імпортних) операцій

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Український державний університет  фінансів та міжнародної торгівлі

Кафедра міжнародного менеджменту  та маркетингу

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Основи зовнішньоекономічної діяльності»

На тему: «Організація системи страхування вантажів при здійсненні фірмою експортних (імпортних) операцій»

галузь знань «Менеджмент і адміністрування»

з напряму підготовки 6.030601«Менеджмент»

професійного спрямування "Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності"

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ПОНЯТТЯ СТРАХУВАННЯ

1. Поняття страхування та економічний зміст страхування в ЗЕД………….4
2. Основні види і форми страхування в ЗЕД…………………………………..6

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ  СТРАХУВАННЯ ВАНТАЖІВ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ФІРМОЮ ЕКСПОРТНИХ (ІМПОРТНИХ) ОПЕРАЦІЙ

1. Страхування вантажів в рамках базисних умов поставок………………….10
2. Умови страхування вантажів………………………………………………....16

РОЗДІЛ 3.ВЗАЄМОВІДНОСИНИ УЧАСНИКІВ ЗЕД ЗІ СТРАХОВИМИ КОМПАНІЯМИ ТА СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ

1. Схема взаємодії учасників ЗЕД зі страховими компаніями…………...…..23
2. Особливості страхування вантажів в Україні…………………………….…27

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………….32

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………..…..34

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………....36

ВСТУП

Страхування вантажів - один з найпоширеніших видів страхових  операцій. Той факт, що цей вид  страхування виник дуже давно, пояснює  причину ретельної та детальної  його розробки.

На сучасному етапі  розвитку суспільства страхування вантажу займає провідну позицію, оскільки цей вид діяльності є досить актуальним та розповсюдженим в світі.

Актуальність даної роботи полягає в тому, що перевезення вантажів є важливою складовою сучасної економіки та прибутковим бізнесом. Але він пов'язаний з великим ризиком фінансових втрат. Договір страхування забезпечить відшкодування збитків, завданих внаслідок пошкодження або втрати вантажу та багажу під час перевезення.

Об’єктом курсової роботи є страхування вантажів.

Предметом даної курсової роботи є організація системи  страхування вантажів при здійсненні фірмою експортних (імпортних) операцій.

Завданням роботи є виявлення  та розкриття основних аспектів страхування вантажів в ЗЕД за умов сучасного стану економічного розвитку країн, проведення дослідження актуальності проблем страхування вантажів.

В цій курсовій роботі ставиться  за мету дослідження умов та принципів страхування вантажів.

Ця мета зумовила наступні завдання для пошуку:

1)дати загальну характеристику економічної необхідності та сутності страхування вантажів;

2)дослідити організацію роботи страхової компанії  щодо укладення і обслуговування договорів по страхуванню вантажів;

3)визначити проблеми і перспективи страхування вантажів в ЗЕД.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ПОНЯТТЯ СТРАХУВАННЯ

1. Поняття страхування та економічний зміст страхування в ЗЕД

Комерційна, підприємницька діяльність на зовнішньому ринку неминуче пов'язана з небезпеками, які загрожують різним майновим інтересам учасника зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД). Іншими словами можна сказати, що ЗЕД пов'язана з різного роду ризиками. Під ризиками в ЗЕД розуміються можливі несприятливі події, які можуть статися і в результаті яких можуть виникнути збитки, майнові збитки в учасника ЗЕД. [14]

Для боротьби з ризиками, тобто для зменшення можливих збитків, застосовується механізм страхування. Страхування у ЗЕД означає страхування зовнішньоекономічних ризиків та представляє собою комплекс видів страхового захисту інтересів вітчизняних і зарубіжних учасників різноманітних форм міжнародного співробітництва, що включає страхування експортно - імпортних вантажів; перевозять їх транспортних засобів; експортних кредитів; міжнародних торгово-промислових та інших виставок . [ 15] Відповідні страхові операції здійснюються в національній та вільно конвертованій валюті. [7]

Зміни в економіці останнім часом підкреслили об'єктивний характер страхування як економічної категорії, що являє необхідні та реально  існуючі відносини між державою, підприємствами, організаціями всіх форм власності, населенням і страховими компаніями.

Згідно першої статті Закону України "Про страхування": "Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів  громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування  або чинним законодавством за рахунок  грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами  страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від  розміщення коштів цих фондів".[6].

В Україні діє Закон "Про страхову діяльність" від 07.03.96 року, закон  України "Про страхування" від 4 жовтня 2002 р.

Страхування в ЗЕД - це відносини між суб'єктами світового господарства з приводу створення грошового або валютного фонду з метою його використання для покриття збитків, які можуть мати місце при здійсненні ЗЕД.

Страховий фонд (валютний або грошовий) є джерелом реалізації страхових  операцій.

Основна риса страхового фонду заключається в тому, що він зорієнтований на забезпечення безперервності ЗЕД суб'єктів міжнародної економіки.

Суб'єкти страхових операцій у ЗЕД:

• Страхувальники - юридичні, фізичні особи, які користуються послугами страховиків.
• Страховики - юридичні, фізичні особи, які надають страхові послуги.

Важливим елементом страхових  операцій є внески страхувальників:

• Ці внески мають назву "страхові премії" і складають основу страхового фонду.
• Страхова премія - це плата за прийняття страховиком зобов'язань по відшкодуванню збитків страхувальників - суб'єктів ЗЕД.
• Страховий поліс - це правовий документ, договір, який укладається між страховиком і страхувальником. В ньому вказуються розмір страхових премій, умови страхування.

Основні умови страхового поліса:

• Визначення ризиків, які страховик має відшкодувати. Страховий ризик - вірогідність настання події, яка може викликати збитки для страхувальника.
• Наявність страхового випадку - можливість здійснення ризикових подій. При наявності страхового випадку страховик відшкодовує збитки суб'єкту ЗЕД.
• Страхова оцінка - визначення вартості матеріальних цінностей у ЗЕД, яка приймається до страхування.
• Страхова сума - застрахована частина вартості матеріальних цінностей або їх повний обсяг, що мають місце при здійсненні ЗЕД.
• Страхове відшкодування - сума, яку повинен виплатити страховик при настанні страхового випадку.
• Страхові збитки - матеріальні втрати, які несе суб'єкт ЗЕД внаслідок настання страхового випадку.

Основна мета діяльність страхових  компаній у сфері ЗЕД - це сприяння розвитку ЗЕД і отримання відповідного прибутку. Прибуток страхових компаній має дві складові:

• прибуток від здійснення страхових операцій в сфері ЗЕД;
• прибуток від здійснення інвестиційної діяльності.

2. Основні види і форми страхування в ЗЕД

• Страхування різних видів зовнішньоекономічних операцій (контрактів).
• Страхування вантажів у ЗЕД - "карго".
• Страхування транспортних засобів - "каско". Конкретні види страхування ЗЕД:
• Страхування контейнерів та їх транспортування.
• Страхування будівельно-монтажних ризиків.
• Страхування обладнання від пошкоджень.
• Страхування гарантійних зобов'язань.
• Страхування комплексного обладнання, що імпортується.
• Страхування імпортного електронного обладнання.
• Страхування відповідальності перед третьою особою за будівельно-монтажні роботи.
• Страхування торгово-промислових та інших виставок, що проводяться іноземними фірмами.
• Страхування майна іноземних компаній, що діють на території України.
• Страхування майна українських організацій, установ, підприємств, що діють за кордоном.
• Страхування відповідальності суб'єктів ЗЕД за здійснення зовнішньоекономічних операцій.
• Страхування експортних кредитів.
• Тощо.

У МГК страхові операції фіксуються у двох статтях:

I. Статті, де визначаються умови  страхування при здійсненні поставок  товарів на основі Incoterms 2000.

II. В МГК є конкретна стаття про страхування. В ній визначаються:

• Обов'язки продавця/покупця по страхуванню вантажу.
• Тривалість страхової гарантії.
• Обсяг страхової гарантії.
• Умови страхування контракту.
• Умови страхування прибутку.

По критерію обсягу страхування  у світовій практиці виділяють такі види страхування ЗЕД:

• З відповідальністю за всі ризики - страховик має покривати всі ризики, які пов'язані з повним знищення вантажу або його частковою втратою. Таке страхування передбачає здійснення виплат страховиком, коли має місце загальна аварія.
• З відповідальністю за часткову аварію. Страховик бере на себе зобов'язання за часткові збитки, які несуть суб'єкти ЗЕД.
• Без відповідальності за пошкодження вантажу крім випадку повного знищення. Умова передбачає відповідальність страховика при повному знищенні всього вантажу або його частини. При цьому страховик не несе відповідальності за інші ризики, крім випадку повного знищення вантажу.[13]

За формою проведення страхування буває:

Добровільне страхування  – це те, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог законодавства.

Видами добровільного  страхування можуть бути: страхування життя; страхування від нещасних випадків; медичне страхування (безперервне страхування здоров'я); страхування наземного, залізничного, водного чи повітряного транспорту; страхування вантажів та багажу (вантажобагажу); страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ; страхування майна; страхування цивільної відповідальності власників наземного, залізничного, повітряного чи водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника); страхування відповідальності непогашення кредиту); страхування інвестицій; страхування фінансових ризиків; страхування судових витрат; страхування виданих гарантій (порук) та прийнятих гарантій; страхування перед третіми особами; страхування кредитів та інші види добровільного страхування.

Обов'язкове страхування  в Україні здійснюється за такими видами: медичне страхування; особисте страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд); страхування спортсменів вищих категорій; страхування життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини; особисте страхування від нещасних випадків на транспорті; авіаційне страхування цивільної авіації; страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов'язаних із обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам;страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру; страхування цивільної відповідальності інвестора, в тому числі за шкоду, заподіяну довкіллю, здоров'ю людей, за угодою про розподіл продукції, якщо інше не передбачено такою угодою; страхування майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених Законом України "Про угоди про розподіл продукції"; страхування фінансової відповідальності, життя і здоров'я тимчасового адміністратора, ліквідатора фінансової установи та працівників Міністерства фінансів України, які визначені ним для вирішення питань щодо участі держави у капіталізації банку; страхування майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти і газу у випадках, передбачених Законом України "Про нафту і газ"; страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних I відходів, щодо відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно здоров'ю людини, власності та навколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації (видалення) небезпечних відходів;страхування відповідальності власників собак (за переліком порід, визначених Кабінетом Міністрів України) щодо шкоди, яка може бути заподіяна третім особам; страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків у випадках та згідно з переліком тварин, встановленими Кабінетом Міністрів України; страхування відповідальності суб'єктів туристичної діяльності за шкоду, заподіяну життю чи здоров'ю туриста або його майну; страхування відповідальності морського судновласника; страхування ліній електропередач та перетворюючого обладнання передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок впливу стихійних лих або техногенних катастроф та від протиправних дій третіх осіб; страхування відповідальності виробників (постачальників) продукції тваринного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій за шкоду, заподіяну третім особам; страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування; страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів [8]  

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ  СТРАХУВАННЯ ВАНТАЖІВ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ФІРМОЮ ЕКСПОРТНИХ (ІМПОРТНИХ) ОПЕРАЦІЙ

2.1. Страхування вантажів в рамках базисних умов поставок

У конвенції ООН від 11.04.80 р. "Про  договори міжнародної купівлі-продажу товарів" (ст. 68) визначено, що покупець бере на себе ризик щодо товару, проданого під час його перебування в дорозі, з моменту передачі товару перевізнику, який видав документи, що підтверджують договір перевезення. Таким чином, відповідно до міжнародної практики, момент виконання обов'язків постачальника перед покупцем розглядається як момент переходу права власності на товар та інше майно. Таким моментом можна вважати перехід ризиків випадкової загибелі до покупця, тобто момент передачі товару безпосередньо покупцю або транспортній організації.

Варто підкреслити, що сфера дії "Інкотермс" обмежена питаннями, пов'язаними з правами й обов'язками сторін договору купівлі продажу щодо постачання проданих товарів (під словом "товари" розуміється "матеріальні товари", крім "нематеріальних товарів", такі як комп'ютерне програмне забезпечення).

Найбільш часто зустрічаються  два варіанти неправильного розуміння "Інкотермс". Першим є неправильне розуміння правил "Інкотермс", які більше стосуються договору перевезення, ніж договору закупівлі продажу. Другим є невірне уявлення про те, що вони повинні охоплювати всі обов'язки,які сторони хотіли б включити в договір.

Міжнародною торговельною палатою  завжди підкреслювалося, що "Інкотермс" мають справу тільки з відносинами між продавцями і покупцями в рамках договорів закупівлі продажу, більше того, тільки у певних аспектах цих договорів.

"Інкотермс" - це міжнародні торговельні терміни,оскільки вони завжди призначалися для використання в тих випадках, коли товари продавалися для поставки через національні кордони. Однак на практиці з огляду на розробленість та загальну прийнятність "Інкотермс" найчастіше вносяться в договори продажу товарів у межах внутрішніх ринків.

Якщо договором не визначений момент переходу права власності від продавця до покупця, то ним за замовчуванням має бути момент виконання продавцем свого зобов'язання по постачанню товару, що, у свою чергу, визначається положеннями "Інкотермс". (додаток А) Ці положення обумовлюють також порядок оплати транспортних послуг і страховки.

Розглянемо чотири основних умови  постачання, обумовлені "Інкотермс".

• Угоди CAF одержали свою назву від початкових букв англійських слів - вартість і фрахт (cost and freight). За угодою CAF продавець повинен укласти за свій рахунок договір морського перевезення до місця призначення, зазначеного в контракті, і доставити вантаж на борт судна. Обов'язок страхування лежить на покупцеві.

Угоди FOB одержали свою назву від  англійських слів"вільно на борту" (free on board). За умовами цього виду угод продавець зобов'язаний завантажити товар на борт судна, яке має зафрахтувати покупець. Він же повинен застрахувати товар на період перевезення, звичайно від внутрішнього пунктудо порту навантаження і далі до кінцевого пункту призначення.

Угоди FAS - від англійського "вільно уздовж борту або вільно уздовж борту судна" (free alongside ship).

Зміст угод на умовах FAS аналогічний  умовам FOB, з тією різницею, що за умовами угоди FOB продавець зобов'язаний вантажити товар на судно, і він переходить на ризик покупця з моменту перетинання борту судна, а за угодою FAS продавець доставляє вантаж на причал до борту судна і подальша відповідальність з нього знімається.

За умовою "франко завод" ризик переходить від продавця до покупця після виготовлення товару. Оскільки покупець так рано бере на себе ризик, продавець загалом незацікавлений в укладанні договору страхування.

Угода CIF одержала свою назву від  початкових бук ванглійських слів - вартість товару, страхування і фрахт (cost,insurance, freight). Це особливий вид контракту, у якому на спеціальних підставах вирішуються основні питання купівлі-продажу: момент переходу на покупця ризику випадкової загибелі, пошкодження або передачі товару, сумлінної дії продавця; порядок розрахунків та інші питання.

При продажу товару на умовах CIF продавець  зобов'язаний доставити вантаж у  порт відвантаження, завантажити його на борт судна, зафрахтувати тоннаж і  оплатити фрахт, застрахувати вантаж від  морських ризиків на весь період перевезення  до здачі його перевізником покупцю  і вислати покупцю всі необхідні документи про відправлення.

За угодою CIF від продавця не вимагається  фізичної передачі товару, достатньо  пересилання йому всіх супровідних  документів. Маючи документ, покупець може розпоряджатися подальшою долею вантажу до його одержання.

При угодах, укладених на умовах CIP ("фрахт і страхування оплачені до"), обов'язок страхування товару на період морського перевезення лежить на продавцю. Покупцям і продавцям варто погодити обсяг покриття страхування на транспорті. Якщо домовленості немає, то продавцю потрібно покрити тільки звичайні, прийняті в торгівлі ризики страхування на транспорті, що в основному залежать від виду і властивостей вантажів.

Відмінність CIP від CIF з точки зору страхування полягає в тому, що при угоді CIF товар страхується до здачі його покупцю, а при угоді CIP - тільки на період перевезення.

Тільки застереження про постачання CIF і CIP містять визначення про обов'язковий страховий захист. Продавець повинен укласти за свій рахунок переданий покупцеві страховий договір у розмірі вартості товару плюс звичайно 10%(очікуваний прибуток). Як правило, за умовами CIF обсяг страхового покриття має відповідати покриттю "усі ризики".

Єдина перевага оформлення страхування на умовах CIF і CIP полягає в тому, що покупець звільняється від необхідності оформляти документи. Значним недоліком є необхідність кожний страховий контракт укладати з новою компанією через посередника, який діє винятково від імені продавця. Причому щоразу умови і терміни варіюються, змінюються також процедури відшкодувань за претензіями. [9]

Водночас самостійна організація  транспортування та страхування  вантажів має численні переваги для  кожної з сторін, зокрема:

для експортера:

• покращення конкурентних позицій відносно постачальників, які не пропонують таких послуг;
• більший контроль за ризиками, оскільки експортер самостійно обирає та пропонує імпортеру страховиків та види страхування, які повинні мати відповідне покриття, щоб забезпечити повну оплату експортеру всіх його витрат;
• контроль за ризиком того, що товари не будуть прийняті у порту вивантаження або на території імпортера, тобто вся відповідальність повертається до експортера;

для імпортера:

• можливість більшого контролю за витратами, оскільки в цьому випадку імпортер точно знає за що і скільки він платить;
• експортер може не завжди надавати повну, точну і правдиву інформацію імпортеру про страхування;
• імпортер може отримати такі типи страхового покриття:
• відкрите, яке буде охоплювати все зовнішньоторговельні операції,
• одноразове, яке стосується однієї торговельної операції,
• додаткове покриття продавця, яке охоплює види ризиків пошкодження та втрати вантажу, що не були охоплені договором страхування.

Основними джерелами інформації про стан ринку щодо страхування  зовнішньоторговельних перевезень є:

• брокери зі страхування вантажів (cargo insurance broker), які надають можливість укласти договір страхування, що найповніше відповідав би потребам клієнта;
• банки, які можуть пропонувати страхування вантажів як складову пакета фінансових послуг;
• транспортно-експедиторські компанії. Експортер також повинен розглядати такий вид ризику, коли товар, що постачається імпортеру, може завдати шкоди третій стороні. Відразу зауважимо, що кількість таких випадків у міжнародній торгівлі є незначною. Такі ризики зазвичай покриваються страхуванням відповідальності товаровиробника. Основними видами ризиків, які необхідно застрахувати експортеру в такому випадку, є:
• ризик безпеки товару;
• ризики існування виробничих дефектів;
• витрати від псування;
• витрати на розв'язання суперечок (у тому числі в судовому порядку);
• медичні витрати;
• ризик низької якості товару, ризик того, що експортований товар не буде відповідати вимогам безпеки, які діють у галузі імпортера.

Ризик неплатежу є одним  з найголовніших у зовнішній  торгівлі. Причинами його виникнення можуть бути як стан імпортера, так  і економічні та політичні причини  в країні імпортера. Одним із найбільш поширених інструментів зі страхування  ризику неплатежу є страхування  експортних кредитів. У більшості  випадків страхування експортних кредитів покриває 95 % вартості збитків у випадку  неплатежу за поставлені товари або  послуги та їх умови відповідають потребам страхувальника. Причому експортні  кредити на поставку товарів широкого вжитку або сировини, якщо постачаються на умовах готівкового або кредитного розрахунку, строком не більшим ніж  два роки, страхуються приватними страховими компаніями, а поставки капітальних товарів та послуг, умови  оплати за якими передбачають надання  кредиту на строк не менше двох років, будуть страхуватися за участю державних органів.

Іншим заходом страхування  несплати є вимога експортера про видачу облігації (на вимогу) або банківської гарантії.

Страхування зовнішньоторговельних  операцій є невід'ємною частиною нормального перебігу подій за реалізації міжнародної торговельної угоди. Корені страхування міжнародних торговельних операцій сягають ще періоду становлення  міжнародної торгівлі, зокрема середньовіччя, коли купці шукали захисту від  можливої шкоди їх підприємствам. Такий  захист та гарантія відображалися у  створенні кас взаємодопомоги.

На сьогодні страхування  у зовнішній торгівлі можна вважати  фінансовим стабілізатором, що дає  змогу комерсанту компенсувати свої збитки, яких він зазнає через непередбачувані випадкові події, які шкодять бізнесу, отримати захист від випадкових (але не від невідворотних) збитків, що виникають під час перевезення вантажів, більш вільно ризикувати своїм капіталом, переносячи фінансову відповідальність у випадку збитків на страховика, збільшити масштаби своїх операцій. Забезпечуючи страховий захист свого бізнесу, підприємець звільняється від необхідності формування резервів (запасів) на випадок непередбачуваних обставин.

Невід'ємною складовою  страхування міжнародних торговельних операцій є страхування вантажоперевезень. Тривала міжнародна практика та національний досвід визначили чітку класифікацію страхування вантажів як одного з  видів майнового страхування  у зовнішньоторговельній діяльності (додаток Б).

У договорі страхування страхувальник  та страховик визначають об'єкти страхування, які становлять страховий інтерес. Страховим інтересом страхувальника, тобто предметом його договору про  страхування зі страховиком є  вантаж, плата за перевезення та очікуваний прибуток.

Страхові випадки в  страхуванні міжнародних торгових перевезень поділяються на дві категорії. До першої категорії відносять результати стихійних лих, виявів природних сил: землетрусу, повені, урагану, зсуву та ін. Всі ці ризики, які є наслідком дій природних сил, належать до категорії непередбачуваних обставин. У більшості випадків страховик відповідає за їх наслідки. Винятком є фізико-хімічні процеси: усушка, утруска, ін. До другої категорії належать результати діяльності людини. Вони визначаються як ризик, що виникає через третіх осіб, іншими словами, тих, хто здійснює перевезення вантажів, а також осіб, які не мають стосунку до перевезення вантажів (наприклад злодії).

2. Умови страхування вантажів

Умови страхування вантажів визначаються правилами страхування, що розробляються індивідуально  кожною страховою компанією. Переважно  різниця між правилами різних страхових компаній полягає у  визначенні обсягу відповідальності.

Умови страхування вантажів, що перевозяться авіа- та наземними видами транспорту, базуються на правилах морського страхування (CARGO), що сформувалися значно раніше. Відмінність полягає у визначенні специфічності ризиків, які виникають у разі експлуатації цих засобів перевезення.

Застереження про страхування  вантажів Інституту лондонських  страховиків з морського страхування  мають три типи застережень: "А", "В", "С" (додаток В). Для всіх трьох типів застережень однаковими є застереження 8-19, а відмінність полягає у визначенні перших семи застережень. Застереження типу "А" надає найширше страхове покриття, застереження типу "С" - найвужче, а застереження типу "В" - середнє страхове покриття. Щодо їх застосування, то найбільшою популярністю користуються застереження типу "А" (понад 80 % укладених полісів), на найдешевші з застережень - застереження типу "С" - припадає близько 15 %, а застереження типу "В" застосовуються найрідше - не більш як 5 %.

Застереження типу "А" є дійсними для всіх трьох типів  застережень страхування вантажів, але за умовами типу "В", "С" до нестрахових подій додатково віднесено: навмисні пошкодження або навмисне псування застрахованого вантажу чи будь-якої його частини внаслідок неправомірних дій однієї або кількох осіб; захоплення, арешт, конфіскація вантажу та піратські дії. Обсяг відповідальності за договором страхування може бути збільшений за рахунок додатково внесених за бажанням страхувальника перелічених раніше ризиків, що відповідно вплине на зростання розміру тарифу та страхової премії.