Особливості бухгалтерського обліку на малих підприємствах

ЗМІСТ

          Вступ

Розділ  І. Особливості обліку на підприємствах  малого бізнесу.

1.1Сутність та особливості простої форми бухгалтерського обліку на малих підприємствах порядок складання спрощеного плану рахунків. Заповнення облікових регістрів.

1.2 Відображення господарських операцій  за спрощеною формою бухгалтерського  обліку з використанням регістрів  обліку майна підприємства.

1.3Сутність,особливості застосування спрощеної форми бухгалтерського обліку з використанням регістрів обліку майна підприємства.

1.4 Облік грошових коштів, запасів, розрахунків, необоротних активів, доходів, витрат, фінансових результатів.

1.5 Узагальнення даних поточного обліку і перевірка правильності записів на рахунках.

Розділ  ІІ. Практична частина.

Висновки.

Список  використаної літератури.

Додатки. 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

     Поняття «мале підприємство» в Україні  існує досить давно. Воно є широким і включає до себе як, платників єдиного податку, так і інші підприємства, тобто основним критерієм є чисельність працівників.

     Зараз в Україні дуже розповсюджені  малі підприємства. Це пов’язано з  тим,що на малих підприємствах можна  швидко обновляти основні засоби,а  також реагувати на зміни кон’юнктури  ринку. Важливим чинником є також те,що на малих підприємствах дозволяється застосовувати спрощену систему оподаткування. Завдяки цим та багатьом іншим чинникам така форма організації підприємницької діяльності,як малі підприємства, є провідною в Україні.

     Для підтримки діяльності малих підприємств  та врегулювання цивільно-правових відносин вийшли нормативні документи про підтримку малого бізнесу в Україні. Серед них: Указ Президента України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 12 травня 1998 року та Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 3 липня 1998 року.

     Особливістю та перевагою малих підприємств  є те,що на них виконується значно менше господарських операцій, та не потрібна значна деталізація операцій. Тому малі підприємства можуть застосовувати просту і спрощену форму бухгалтерського обліку. Саме на розгляд на практиці цих двох форм обліку й призначена дана курсова робота. 
 
 
 
 
 
 
 

    РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ МАЛОГО БІЗНЕСУ. 

    1.1.Сутність та особливості простої форми бухгалтерського обліку на малих підприємствах порядок складання спрощеного плану рахунків. Заповнення облікових регістрів.

    Реформа бухгалтерського обліку припускає  зміну Плану рахунків, а також  відображення на його основі господарських операцій.

    Обумовлено  це тим, що старий План рахунків було орієнтовано  в основному на облік господарських  засобів, однак в умовах ринкової економіки він не досить пристосований для аналітичної роботи.

    Звідси  випливає, що фінансова звітність, складена на його основі, не забезпечувала достовірною  інформацією користувачів, а саме: керівників підприємств, акціонерів, інвесторів (особливо іноземних), органи державного управління.

    Наказом Мінфіну України від 19.04.2001 р. № 186 затверджено План рахунків бухгалтерського обліку активів, зобов'язань і господарських операцій суб'єктів малого підприємництва, так званий спрощений План рахунків.

    Згідно  з пунктом 2 наказу № 186 спрощений  План рахунків можуть застосовувати, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи, які визнані згідно з чинним законодавством суб'єктами малого підприємництва і складають фінансову звітність відповідно до положень П (С)БО 25..

    На  відміну від загального Плану  рахунків, у спрощеному Плані рахунків передбачено тільки синтетичні рахунки, кількість яких дорівнює 25.

    При цьому облік і узагальнення інформації про позабалансові активи і зобов'язання ведеться підприємствами з використанням  позабалансових рахунків класу 0, передбачених загальним Планом рахунків.

    Згідно  з пунктом 5 наказу № 186 у разі необхідності деталізації та аналітичності обліково-економічної інформації до синтетичних рахунків підприємством можуть відкриватися субрахунки.

    Записи  на рахунках спрощеного Плану рахунків, а також позабалансових рахунках здійснюються відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом № 291

    Малі  підприємства наряду з журнальною формою бухгалтерського обліку можуть використовувати і спрощену форму, яка має два різновиди:

• проста форма бухгалтерського обліку;
• спрощена форма бухгалтерського обліку з використанням регістрів обліку майна малих підприємств.

    Проста  форма зручна для використання на малих підприємствах, які мають  невелику кількість операцій на протязі  місяця та не мають матеріалоємних робіт та послуг. При простій формі бухгалтерського обліку підприємства складають спрощений план рахунків на підставі спрощеного плану рахунків, який дозволяє здійснювати облік господарських операцій в облікових регістрах на підставі головних рахунків. Головні рахунки в даному випадку крім власних облікових завдань виконують функції притаманні іншим рахункам. Такий підхід дозволяє скоротити кількість рахунків бухгалтерського обліку, в той же час не відбувається зниження рівня достовірності й надійності інформації.

    Суб’єкти  підприємницької діяльності (крім бюджетних  установ), незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності спрощений План рахунків застосовують у разі складання ними фінансової звітності відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва». Облік та узагальнення інформації про позабалансові активи і зобов’язання підприємства здійснюють з використанням позабалансових рахунків класу 0 Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій.

    Записи  на рахунках бухгалтерського обліку спрощеного плану рахунків і на позабалансових рахунках для узагальнення інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань, про доходи і витрати, факти фінансово-господарської діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України.

    З метою забезпечення необхідної деталізації  та аналітичності обліково-економічної  інформації підприємства вводять до спрощеного Плану рахунків субрахунки, виходячи з призначення рахунків, потреб управління підприємством, використання назв рахунків і субрахунків Плану рахунків.

    Спрощений План рахунків має такі особливості:

• рахунки спрощеного плану застосовуються для обліку цілого класу активів, зобов’язань або капіталу (наприклад рахунок 10 «Основні засоби» спрощеного плану замінює рахунки 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи», 12 «Нематеріальні активи» основного плану рахунків);
• назва рахунків не змінюється, виняток становлять лише рахунки 40 «Власний капітал», 70 «Доходи», 84 «Витрати операційної діяльності»;
• використання спрощеного Плану рахунків не передбачає використання рахунків дев’ятого класу;
• спрощений план рахунків не містить рахунків 17, 19, 52, 54, 76.

    Використання  спрощеної форми бухгалтерського  обліку передбачає використання спрощеного Плану рахунків, який був затверджено  наказом Міністерства фінансів України  № 186 від 19 квітня 2001 року. Цей план носить рекомендаційний характер.

    Проста  форма бухгалтерського обліку передбачає ведення двох облікових регістрів:

• відомість обліку заробітної плати;
• журнал обліку господарських операцій.

    Реєстрація  господарських операцій здійснюється в наступному порядку: на підставі первинних документів з обліку грошових коштів господарські операції з руху грошових коштів відображаються в касовій книзі.

    Для обліку розрахунків з працівниками по заробітній платі використовується відомість обліку розрахунків з оплати праці (відомість 3-м). Вона складається на підставі табелів, нарядів, посадових окладів, накопичувальних карток, подорожніх листів, договорів, авансових звітів та інших документів. У відомості за кожним працівником позиційним способом зазначається прізвище ім’я по-батьковій, табельний номер, посада, сума депонованої заробітної плати. В розділі «З кредиту рахунка 66 в дебет рахунків» зазначається сума нарахованої заробітної плати. У розділі «В дебет рахунка 66 з кредиту рахунків» зазначаються всі види утримання здійсненні із заробітної плати працівників на підставі чинного законодавства (пенсійний фонд, фонд соціального страхування, фонд соціального страхування від безробіття, фонд соціального страхування на випадок нещасного випадок на виробництві). Як різниця між сумою нарахованої заробітної плати та утриманням із неї визначається сума до видачі.

    Для остаточних розрахунків із працівниками використовують платіжну відомість.

    Основою обліку при цій формі є журнал обліку господарських операцій. В ньому здійснюється реєстрація первинних документів, відображення господарських операцій на рахунках та визначення фінансового результату.

    Крім  первинних документів підставою  є відомість обліку заробітної плати, розрахунок амортизаційних відрахувань.

    Журнал  містить вісі рахунки, які використовуються на малому підприємстві, він є регістром  аналітичного й синтетичного, хронологічного й систематичного обліку. За необхідністю журнал може містити вкладні аркуші.

    В журнал записуються в хронологічній  послідовності всі господарські операції за місяць із вказанням суми. Кожна господарська операція відображається на рахунках бухгалтерського обліку.

    Таким чином кожна сума повторюється тричі: в графі сума, дебет, кредит. По закінченні звітного місяця підбиваються обороти по дебету і кредиту кожного рахунку та виводяться обороти по дебету і кредиту всіх рахунків, які мають бути рівними між собою. В цьому журналі записується сальдо на початок місяця по кожному з рахунків. Потім визначається сальдо на кінець місяця.

     Журнал обліку господарських операцій використовує функції таких облікових регістрів:

• журнал обліку,
• головної книги,
• оборотної відомості.

    Основою для заповнення журналу обліку господарських  операцій є первинні документи, на основі яких складаються:

• касова книга;
• відомість обліку заробітної плати.

    Журнал  обліку господарських операцій є  основою для складання таких  документів, як:

• баланс;
• звіт про фінансовий результат.

    1.2 Відображення господарських операцій  за спрощеною формою бухгалтерського  обліку з використанням регістрів  обліку майна підприємства. 

    Склад облікових регістрів, які веде підприємство, їхній взаємозв’язок, а також  послідовність та способи реєстрації облікової інформації визначають форму  бухгалтерського обліку.

          Форма бухгалтерського обліку (ФБО)  – це сукупність взаємопов’язаних  облікових регістрів, а також  способів відображення в них  господарських операцій підприємства  з урахуванням особливостей його  діяльності та технології обробки  інформації.

          Сьогодні виділяють такі ФБО: 

    -    меморіально-ордерна;

    -    журнальна;

    -    спрощена;

    -    автоматизована.

          Меморіально-ордерна форма використовується  переважно в бюджетних організаціях. На основі первинних документів, перевірених і згрупованих за  певною ознакою, складають меморіальні  ордери. У них вказується кореспонденція  рахунків за госпоперацією та  її сума. Усі меморіальні ордери  після заповнення вносять за  хронологічною послідовністю до  реєстраційного журналу. Потім  інформація відображається в  Головній книзі за синтетичними  рахунками. Переваги меморіально-ордерної  форми — її відносна простота, гнучкість. Недоліки – складання  великої кількості меморіальних  ордерів, а також непристосованість  регістрів до заповнення фінзвітності.

         При використанні журнальної  форми обліку інформація з  первинних та зведених документів  переноситься в журнали й відомості.  У перших записують суми, що  відповідають кредитовому обороту  за відповідними рахунками. У  других фіксують суми дебетових  оборотів за рахунками. Підсумкові  записи зі журналів переносять  до Головної книги. Найбільша  перевага цієї ФБО – можливість  зручно формувати інформацію  для фінзвітності. Недолік – громіздкість  окремих журналів та відомостей.

         Спрощена форма бухобліку може  вестися малими підприємствами  за їх вибором. Вона передбачає  два варіанти: проста та ФБО  з використанням регістрів обліку  майна. При застосуванні простої  госпоперації відображають у  Книзі обліку господарських операцій. Форма бухобліку з використанням  обліку майна, окрім Книги обліку  господарських операцій, передбачає  також використання відомостей.

         За автоматизованої ФБО збір, систематизація та обробка облікової  інформації відбувається зі спеціально  розробленим програмним забезпеченням.  Зауважте, деякі спеціалісти не вважають її формою, розглядаючи лише як спосіб ведення бухобліку. 
 

    1.3Сутність,особливості застосування спрощеної форми бухгалтерського обліку з використанням регістрів обліку майна підприємства. 

     Спрощена  форма обліку рекомендована для  застосування на малих підприємствах, які здійснюють незначну кількість  господарських операцій, мають власні основні засоби, виробничі запаси, товари, готову продукцію. Як і за простої форми для ведення обліку такі підприємства використовують спрощений план рахунків. Для обліку господарських операцій передбачено використання регістрів обліку майна, капіталу, зобов’язань, які називаються відомостями. Кожна господарська операція відображається двічі: за дебетом і кредитом кореспондуючого рахунку. 

     Таблиця 1. Облікові регістри спрощеної форми

    У відомостях господарські операції відображаються таким чином :

• господарські операції відображаються по дебету і кредиту рахунка, до якого вони відкриті;
• сума по кожній операції відображається двічі: по дебету одного рахунка із вказанням кореспондуючого, та по кредиту іншого із вказанням рахунка, який дебетується;
• зміст господарської операції записують у відповідній графі у обох відомостях на підставі первинних документів: довідок, актів;
• в кожній відомості вказується сальдо на початок і кінець місяця, залишки повинні співпадати з первинними документами;
• вказується місяця, за який вона складається, а також номер рахунка, за яким вона відкрита;
• відомість підписують особи, які здійснювали записи;
• зміни оборотів в поточному періоді, які стались в попередніх періодах, відображаються методом додаткового запису.

    1.4 Облік грошових коштів, запасів, розрахунків, необоротних активів, доходів, витрат, фінансових результатів. 

     Облік грошових коштів на малих підприємствах  за спрощеною формою відбувається у відомості 1-м. Грошові кошти функціонують у двох формах: готівковій і безготівковій (депозитній). У підприємства цей поділ знаходить своє вираження у тому, що готівкові гроші обліковуються в касі, а безготівкові – на рахунках в банку. Відповідно до цього відомість 1-м поділяється на два розділи: 1 розділ «Облік готівки і грошових документів», 2 розділ «Облік грошових коштів на рахунках в банку та їх еквівалентів». У 1 розділі відомості 1-м ведеться облік готівки. Первинним документом для заповнення даного розділу є звіт касира. В цьому розділі відображається надходження готівки з різних джерел, а також видачу готівки з каси. Кожна господарська операція записується в окремій строчці.

     Відомість побудована так, що дозволяє визначити  обороти за кожний день та за місяць, а також залишок визначається на кінець місяця. Залишок початковий та залишок на кінець пишеться в кожній окремій строчці.

     Розділ 2 «Облік грошових коштів та їх еквівалентів»  призначений для обліку грошових коштів на поточному рахунку. Записи здійснюються на підставі виписок банку.

     Записи  здійснюються аналогічно розділу 1. В  цьому розділі відображається за дебетом надходження грошових коштів на поточний рахунок від покупців з бюджету, з бюджету, короткострокові позики. По кредиту відображається виплата грошових коштів.

     Малі  підприємства в процесі своєї  господарської діяльності використовують значно менше виробничих запасів для виготовлення кінцевого продукту ніж великі виробничі комплекси. Тому, зрозуміло, в цьому випадку відпадає потреба у багатьох документах.

     Це  є головною особливістю обліку виробничих запасів на підприємствах малого бізнесу. Для обліку запасів на малих підприємствах застосовують відомість 2-м.

     Відомість 2-м призначена для обліку запасів  за двома рахунками – 20 «Виробничі запаси» і 26 «Готова продукція». Записи за кожним рахунком здійснюються окремо.

     Облік в цій відомості здійснюється в розрізі найменувань, місць зберігання та матеріально-відповідальних осіб. Записи здійснюються на підставі товарно-транспортних накладних, актів приймання матеріалів, прибуткових накладних, вимог, лімітно-забірних карток, приймально-здавальних накладних та інших документів.

     У відомості вказуються товарно-матеріальні  цінності, їх коротка характеристика (ціна, одиниця виміру, табельний номер). За кожним видом товарно-матеріальних цінностей виводиться залишок на початок звітного періоду в кількісному і вартісному вираженні та рух запасів. Після цього по кожному виду визначається залишок на кінець місяця. В цій відомості ведеться також облік готової продукції за рахунком 26.

     Для обліку різноманітних розрахунків, що виникають під час діяльності підприємства, малі підприємства використовують відомість 3-м.

     У відомості 3-м здійснюється облік  розрахунків з постачальниками  і підрядниками, різними дебіторами і кредиторами, учасниками, за податками і платежами, за векселями, за страхуванням, а також з оплати праці.

     Записи  в цю відомість здійснюються на підставі первинних документів: рахунок, рахунок-фактура, виписка банку, авансовий звіт, довідка  чи розрахунок бухгалтерії.

     Розділ 1 «Облік розрахунків дебіторами, кредиторами, за податками і платежами, довгострокових зобов’язань, доходів майбутніх  періодів» призначений для обліку розрахунків з бюджетом, соціальним страхуванням, дебіторами і кредиторами. Облік здійснюється на рахунках 37, 64, 68, 69. Записи операцій в даному розділі записуються окремо по кожному рахунку. В графі 3 записується назва операції, а в шапці зазначається назва рахунку.

     Записи  здійснюються окремо за кожним кредитором, дебітором, за кожним податком, платежем в розрізі документів. Дані по розрахунках  з дебіторами і кредиторами містять залишки на початок місяця, інформацію про збільшення або зменшення заборгованості протягом місяця та залишок заборгованості на кінець місяця.

     Відомість 4-м «Облік необоротних активів» має два розділи. Розділ 1 « Облік основних засобів та нематеріальних активів та їх зносу» складається на підставі таких документів:

• ОЗ-1,
• ОЗ-3.

     Відомість складається позиційним способом за кожним об’єктом основних засобів в розрізі їх видів. Відомість 4-м складається по групам основних засобів.

     В цій відомості вказуються місця  використання об’єкта та матеріально-відповідальна  особа, до компетенції якої відноситься  зберігання основних засобів, залишки на початок місяця в кількісному і вартісному вираженні у відповідності із джерелами надходження. У цій же графі вказується зміна вартості об’єкта внаслідок реконструкції, модернізації та технічного переоснащення. Також відображається вибуття основних засобів з різних причин в кількісному та вартісному вираженні. У відомості відображається нарахування зносу.

     Розділ 2 даної відомості «Облік капітальних  та фінансових інвестицій та інших  необоротних активів» складається  за рахунками 15, 18, 14.

     У відомості відображаються залишки  на початок місяця, збільшення інвестицій чи надходження активів, та їх вибуття. Підставою для запису в цей  розділ є рахунки, акти приймання-передачі.

     Для обліку витрат за елементами здійснюється у відомості 5-м, де відображаються витрати за рахунками 84, 85. В цій відомості спочатку всі витрати накопичуються за дебетом даних рахунків, а потім визначається загальна сума витрат, які підлягають списанню на собівартість продукції та на фінансовий результат.

     Суми, які включаються до собівартості продукції, що виготовляється, переноситься на рахунок 23 «Виробництво», який знаходиться  у другому розділі цієї відомості. Сума, яка підлягає списанню на фінансовий результат, переносять в третій розділ цієї відомості.

     Другий  розділ відомості 5-м призначений  для відображення собівартості виготовленої продукції. Він відкривається за рахунком 23. В дебет цього рахунку переносять підсумки витрат за елементами. По кредиту відображається сума собівартості реалізованої протягом місяця готової продукції.

     В третьому розділі відомості 5-м «Облік доходів та фінансових результатів» відображається інформація про доходи від всіх видів діяльності підприємства. По кредиту рахунків відображається чистий дохід від реалізації продукції. Далі в цей розділ списуються адміністративні витрати, витрати на збут, а також собівартість реалізованої продукції. Після цього шляхом порівняння оборотів по дебету і кредиту рахунка 79 визначається фінансовий результат діяльності підприємства. Цю суму нерозподіленого прибутку або непокритого збитку переносять на рахунок 44.