Особливості вживання конкретизації при перекладі

                                                          ЗМІСТ

ВСТУП

Незважаючи на відносно молодий  вік теорії перекладу або перекладознавства як науки, нині існує безліч робіт, присвячених перекладацьким трансформаціям. І це недивно, оскільки цей аспект є одним з центральних, і знання його теоретичних основ надзвичайне важливо в роботі будь-якого перекладача.

Проте слід зазначити, що фахівці  в області теорії перекладу так  досі і не прийшли до загальної  думки відносно самої суті поняття  трансформації. Питанням перекладацьких трансформацій займались такі фахівці як Фітерман А. М., Левицька Т. Р., Швейцер А. Д., Рецкер Я.І., Комісаров В. Н., Бархударов Л.С., Латишев Л.К., Шевнін А.Б., Сєров Н.Б. та інші.

Невідповідності в структурі  різних мов призводять до труднощів, пов'язаних зі збереженням і передачею  значень слів при їх перекладі  іншою мовою. Слово, як лексична одиниця, є частиною лексичної системи  мови. Смислова, або семантична структура  слова унікальна для кожної конкретної мови, а тому може не співпадати в  лексичних системах іноземної мови та мови перекладу. Тут на перший план виходять так звані лексичні трансформації, які можна визначити як "відхилення від словникових відповідностей".

Дослідження вживання лексичних  трансформацій є актуальним та потребує спеціального розгляду. Актуальність цієї курсової роботи полягає у необхідності дати цілісну інтерпретацію поняття трансформацій, виокремити основні види, розглянути причини, що викликають трансформації і в практичній частині проаналізувати випадки застосування перекладацьких трансформацій, дослідити, яким чином вони реалізуються при перекладі.

Мета даної курсової роботи зумовлена дослідженням перекладацьких трансформацій, а саме лексичних трансформації та аналізу використання лексичних трансформації при перекладі текстів у галузі екології.

Для досягнення цієї мети ми маємо використати ряд завдань, а саме:

• Дослідити перекладацькі трансформації, визначити їх місце у процесі досягнення адекватності перекладу;
• Визначити лексичні трансформації, виявити їх місце в системі перекладацьких трансформацій;
• Проаналізувати досліджувані тексти на використання лексичних трансформацій у процесі перекладу, а саме поняття конкретизації.

Матеріали, використані для перекладу складаються з текстів у галузі генетики, а саме текстів, пов’язаних з темою глобального потепління та парникового ефекту. Ми обрали саме цей матеріал, оскільки  проблеми екології в наш час являють досить актуальну проблему і переклад статей поданої тематики набуває важливості.

Об'єктом  дослідження є лексичні трансформації.

       А предметом дослідження є особливості вживання конкретизації при перекладі.

       Для вирішення поставлених завдань в цій роботі використовуються наступні методи: порівняльний аналіз зіставлення тексту перекладу з текстом оригіналу, трансформаційний, кількісний аналіз, дискурсивний аналіз.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ПЕРЕКЛАДАЦЬКИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

1.1. Перекладацькі трансформації як складова частина адекватного перекладу

Переклад – діяльність, що полягає в передачі змісту тексту на одній мові засобами іншої мови, а також результат такої діяльності. Її теоретичним осмисленням і оптимізацією займається дисципліна, що називається наукою про переклад  і що включає декілька напрямів, серед яких виділяються теорія перекладу, аналіз перекладу, методика навчання перекладу. Особливе місце займає машинний переклад - наукова і одночасно технологічна дисципліна, пов'язана і з наукою про переклад, і з комп'ютерною лінгвістикою. Як і багато інших розділів прикладної лінгвістики, переклад по суті міждисциплінарний - він пов'язаний не лише з наукою про мову, але і з літературознавством, когнітивними науками, культурною антропологією тощо [17].

Головна мета перекладу –  досягнення адекватності. Адекватний, або як його ще називають, еквівалентний  переклад – це такий переклад, який здійснюється на рівні, необхідному  і достатньому для передачі незмінного плану змісту при дотриманні відповідного плану вираження, тобто норм мови перекладу [14, с.120]. 

Деякі лінгвісти розрізняють  поняття «адекватності» та «еквівалентності»  перекладу. Так, В. Н. Комісаров розглядає "еквівалентний переклад" і "адекватний переклад" як поняття неідентичні, хоча і тісно пов’язані між собою. Термін "адекватний переклад", на його думку, має ширший сенс і використовується як синонім "хорошого" перекладу, тобто перекладу, який забезпечує необхідну повноту міжмовної комунікації в конкретних умовах. Термін "еквівалентність" розуміється В. Н. Комісаровим як смислова спільність прирівнюваних одна до однієї одиниць мови і мовлення. [9, с.25-27]. 

За визначенням А.В. Федорова, адекватність – це «вичерпна передача смислового змісту оригіналу і повна  функціонально-стилістична відповідність  йому» [24, с.120].

В процесі перекладу початковими  є одиниці тексту оригіналу, а  кінцевими - одиниці тексту перекладу. Таким чином, ми маємо справу як з текстами на початковій мові і на мові перекладу, так і з процесом перетворення тексту оригіналу в текст перекладу. Але і такий підхід виявився недостатнім. «Перекладацька діяльність по визначенню носить посередницький характер, оскільки її мета полягає в тому, щоб зробити доступним для читачів перекладу повідомлення, зроблене автором оригіналу на іншій мові.» [9, с.40].  Іншими словами, завдяки перекладу забезпечується можливість спілкування між людьми, що говорять на різних мовах, можливість міжмовної комунікації.

Для створення повноцінного перекладу перекладач повинен брати до уваги характерні особливості автора повідомлення (джерела інформації) і тих одержувачів (рецепторів) інформації, для яких призначалось це повідомлення, їх знання і досвід, відбивану в повідомленні реальність, характер і особливості сприйняття людей, яким адресується переклад, і усі інші аспекти міжмовної комунікації, що впливають на хід і результат перекладацького процесу. Саме для цього при перекладі використовуються перекладацькі трансформації.

Отже, основне завдання перекладача при досягненні адекватності – вміло провести різні перекладацькі трансформації, для того, щоб текст перекладу як можна більш точно передав всю інформацію, закладену в тексті оригіналу, при дотриманні відповідних норм мови перекладу.

Трансформація – основа більшості прийомів перекладу. Полягає  в зміні формальних (лексичні або  граматичні трансформації) або семантичних (семантичні трансформації) компонентів  вихідного тексту при збереженні інформації, призначеної для передачі. [5, с.25]. Я.І. Рецкер визначає трансформації при перекладі на російську як «прийоми логічного мислення, за допомогою яких ми розкриваємо значення іншомовного слова в контексті і знаходимо йому російську відповідність, яка не збігається зі словниковим» [19, с.138]. Те ж саме справедливо і для української мови.

В даний час існує безліч класифікацій перекладацьких трансформацій  запропонованих різними авторами. Розглянемо деякі з них.

Л.К. Латишев у своїх роботах дає класифікацію перекладацьких трансформацій за характером відхилення від міжмовних відповідностей, в якій всі трансформації підрозділяються на:

• Морфологічні – заміна однієї категоріальної форми іншою або декількома;
• Синтаксичні – зміна синтаксичної функції слів і словосполучень;
• Стилістичні – зміна стилістичного забарвлення відрізка тексту;
• Семантичні – зміна не тільки форми вираження змісту, а й самого змісту, а саме, тих ознак, за допомогою яких описана ситуація;
• Змішані – лексико-семантичні та синтаксично-морфологічні.

У класифікації Л.С. Бархударова  перекладацькі трансформації розрізняються  за формальними ознаками: перестановки, додавання, заміни, вилучення. При цьому  Л.С. Бархударов підкреслює, що подібний розподіл є значною мірою приблизним і умовним.

Перестановками називаються  зміни розташування (порядку наступності) мовних елементів у тексті перекладу  в порівнянні з текстом оригіналу. Під замінами маються на увазі  як зміни при перекладі слів, частин мови, членів речення, типів синтаксичного  зв'язку, так і лексичні заміни (конкретизація, генералізація, антонімічний переклад, компенсація). Додавання припускають  використання в перекладі додаткових слів, що не мають відповідностей в  оригіналі. Під випущенням мається  на увазі пропуск тих або інших  слів при перекладі.

Л.С. Бархударов, Л.К. Латишев, Т.Р. Левицька, А.М. Фітерман, В.Н. Комісаров, Я.І. Рецкер підрозділяють перекладацькі трансформації на лексичні, граматичні, стилістичні. Трансформації можуть поєднуватися одна з однією, приймаючи характер складних комплексних трансформацій. Наприклад, З.Д. Львовська вважає, що між різними типами трансформацій немає глухої стіни, одні й ті ж трансформації можуть іноді являти собою спірний випадок, їх можна віднести до різних типів [4, с.58].

Різниця граматичного ладу англійської та української мов, з точки зору перекладу, виражається  в двох категоріях перекладацьких проблем: проблеми перекладу в умовах схожості граматичних властивостей мовних одиниць  та проблеми перекладу в умовах розходження  граматичних властивостей мовних одиниць  у вихідній мові та мові перекладу. Крім того, специфічні ускладнення  пов'язані з перетворенням окремих  граматичних одиниць (морфологічні перетворення на основі словоформ) і  складових граматичних одиниць (синтаксичні  перетворення на основі словосполучень, речень і надфразових єдностей) [6, с.46].

Граматичні властивості  мовних одиниць складаються з  цілого ряду мовних явищ: форма слова, словосполучення, речення, порядок  елементів, граматичні значення форм, контекстуальні функції форм і значень. Кожного разу, розглядаючи інформаційну потужність тієї чи іншої мовної одиниці, що підлягає перекладу, ми приймаємо  до уваги не тільки лексико-семантичне значення слів та їх поєднань, а й  їхні граматичні властивості, які можуть досить суттєво впливати на міру впорядкованості  повідомлення, що перекладається.

Спільність між граматичними властивостями української та англійської  мов задається їхньою спільною належністю до індоєвропейської сім'ї і виявляється  в наявності спільних граматичних  значень, категорій і функцій, наприклад: категорій числа в іменниках, категорій ступенів порівняння у  прикметників, категорії часу у дієслова, функціональної значущості порядку  слів і т. п. [9, с.150].

У той же час відмінність  принципів граматичного ладу, що виражається  в приналежності цих мов до різних граматичних груп, відображається в істотних відмінностях між граматичними властивостями, наприклад, в існуванні несхожих граматичних категорій: артиклі в англійській мові, дієслово в українській мові; повнозначні узгодження в українській мові , фіксований порядок слів в англійській мові, і т. д.

При цьому не слід забувати, що як відмінність, так і схожість між граматичними формами, їх функціями  і значеннями може бути повною і  неповною. Відповідно, можливий повний переклад або різні варіанти неповного  перекладу. Повна схожість, як правило, зустрічається порівняно рідко, так само як і повна, некомпенсована відмінність. Тому головне, з чим  доводиться мати справу перекладачеві, – це, по-перше, ступінь необхідності компенсації і, по-друге, характер компенсації  при перекладі граматичних форм [10, с.95].

Граматичні трансформації  полягають у перетворенні структури  речення в процесі перекладу  відповідно до норм мови перекладу. Трансформація  може бути повною або частковою залежно  від того, чи змінюється структура  речення повністю або частково. Зазвичай, коли замінюються головні члени  речення, відбувається повна трансформація, якщо ж замінюються лише другорядні – часткова. Крім замін членів речення  можуть замінюватися і частини мови. Найчастіше це відбувається одночасно [7, с.304].

Слід враховувати всі  фактори, які можуть впливати на застосування граматичних трансформацій, а саме:

• синтаксичну функцію речення;
• його лексичне наповнення;
• його змістову структуру;
• контекст (оточення) речення;
• його експресивно-стилістичну функцію.

Логічна структура речення  може вимагати від перекладача не тільки зміни, але й збереження іншомовної конструкції, коли це пов'язано з  точністю передачі логічного наголосу. Контекстуальне оточення речення також  може вимагати його граматичної трансформації  в перекладі. Найчастіше це спостерігається  при перекладі англійських періодів або ряду речень, що починаються з одного й того ж особистого займенника. Якщо розглядати окремі види граматичних трансформацій, то, мабуть, найбільш поширеним прийомом слід вважати заміну англійських іменників українськими дієсловами. Це явище пов'язане з багатством і гнучкістю дієслівної системи української мови. Заміна іменника дієсловом може вимагатися з різних причин: як через відсутність відповідного іменника в українській мові, так і через необхідність змінити будову речення відповідно до норм української мови [9, с.115-127].

Отже ми виявили, що основні  перекладацькі трансформації, що використовуються для досягнення адекватності перекладу, це граматичні та лексичні трансформації. Оскільки предметом нашого дослідження  являються лексичні трансформації, розгляньмо їх більш детально.

1.2. Лексичні трансформації – один з головних типів перекладацьких трансформацій

У лексичних системах англійської  та української мов спостерігаються розбіжності, які проявляються в типі смислової структури слова. Будь-яке слово, тобто лексична одиниця - це частина лексичної системи мови. Цим пояснюється своєрідність семантичної структури слів в різних мовах. Тому суть лексичних трансформацій полягає в заміні окремих лексичних одиниць (слів і стійких словосполучень) вихідної мови лексичними одиницями мови перекладу, які не є їх словниковими еквівалентам тобто, які мають інше значення, ніж передаванні ними в перекладі одиниці вихідної мови.

Розгляньмо головні причини, що викликають необхідність такого типу трансформацій.

У значенні слова в різних мовах часто виділяються різні  ознаки одного і того ж явища або  поняття, де відбито бачення світу, властиве цій мові, вірніше, носіям цієї мови, що неминуче створює труднощі при перекладі.

Другою причиною, що викликає лексичні трансформації, є різниця  в смисловому об'ємі слова. Немає абсолютно однакових слів у вихідній мові та мові перекладу. 

Класифікацій лексичних  трансформації існує чимало. Так, наприклад, Я.І. Рецкер пише, що «хоча не завжди можна класифікувати кожний приклад перекладу через переплетення категорій, загалом можна виділити 7 різновидів лексичних трансформацій:

• Диференціація значень;
• Конкретизація значень;
• Генералізація значень;
• Змістовий розвиток;
• Антонімічний переклад;
• Цілісне перетворення;
• Компенсація втрат у процесі перекладу.

Латишев Л.К. виділяє наступні лексичні трансформації:

• Лексико-семантичні заміни – конкретизація, генералізація, смисловий розвиток або модуляція;
• Антонімічний переклад;
• Цілісне перетворення [11, с.31-32]. 

Бачимо, що класифікації приблизно  однакові, розбіжності дещо в назмах прийомів. У нашій дослідницькій  роботі ми будемо дотримуватись класифікації Латишева Л.К. розгляньмо подані прийоми  більш детально.

 Конкретизацією називається заміна слова або словосполучення вихідної мови (далі ВМ) з ширшим предметно-логічним значеним словом і словосполученням мови перекладу (далі МП) з вужчим значенням. В результаті застосування цієї трансформації створювана відповідність і початкова лексична одиниця опиняються в логічних стосунках включення: одиниця ВМ виражає родове поняття, а одиниця МП - видове поняття, що входить в неї.

У ряді випадків застосування конкретизації пов'язане з тим, що у МП відсутнє слово з таким широким значенням. Іноді родова назва на мові перекладу не може бути використана із-за розбіжності конотативних компонентів значення.

Генералізацією називається заміна одиниці ВМ, що має вужче значення, одиницею МП з ширшим значенням, тобто перетворення, зворотне конкретизації. Створювана відповідність виражає родове поняття, що включає початкове видове. Використання слова із загальнішим значенням позбавляє перекладача від необхідності уточнювати, що саме суботу або неділю має на увазі автор, кажучи про "уікенд". Іноді конкретне найменування якого-небудь предмета нічого не говорить рецептору перекладу або нерелевантно в умовах цього контексту.

Загальніше позначення може бути переважним і із стилістичних причин.

Модуляцією (компенсація у І.Я. Рецкера) або смисловим розвитком називається заміна слова або словосполучення ВМ одиницею МП, значення якої логічно виводиться зі значення початкової одиниці. Найчастіше значення співвіднесених слів в оригіналі і перекладі опиняються при цьому пов'язаними причинно-наслідковими стосунками. При використанні методу смислового розвитку причинно-наслідкові стосунки часто мають ширший характер, але логічний зв'язок між двома найменуваннями завжди зберігається.

Антонімічний  переклад - це лексична трансформація, при якій створюється заміна ствердної форми в оригіналі на негативну форму в перекладі або, навпаки, негативної на ствердну супроводжується заміною лексичної одиниці ВМ на одиницю МП з протилежним значенням. У англо-українських перекладах ця трансформація застосовується особливо часто, коли в оригіналі негативна форма спожита із словом, що має негативний префікс. У рамках антонімічного перекладу одиниця ВМ може замінюватися не лише прямо протилежною одиницею МП, але й іншими словами та поєднаннями, що виражають протилежну думку. Латишев Л.К. зазначає, що застосування антонімічного перекладу нерідко поєднується з використанням інших трансформацій (лексичних або граматичних) [11, с.32]. 

Цілісне перетворення - коли при перекладі словосполучення, смислової групи або речення не представляється можливим відштовхнутися від словникових відповідностей або контекстуальних значенні окремих слів, але необхідно зрозуміти смислове значення усього цілого, що перекладається, та "перефразувати" його українськими словами, іноді дуже далекими від слів оригіналу, ми прибігаємо до прийому цілісного переосмислення. На думку Латишева Л.К. це один з найважчих прийомів трансформаційного перекладу. Найширше застосування цей прийом знаходить при перекладі фразеології, яка відбиває специфіку англійської живої розмовної мови.

Отже ми виявили, що до основних лексичних трансформацій відносяться: прийом конкретизації та генералізації, прийом модуляції або смислового розвитку, антонімічний переклад та прийом цілісного перетворення.

РОЗДІЛ 2. ВИКОРИСТАННЯ ЛЕКСИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ ТЕКСТІВ У ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЇ

Ми вже зазначали вище, що до основних лексичних трансформацій відносяться: прийом конкретизації та генералізації, прийом модуляції або смислового розвитку, антонімічний переклад та прийом цілісного перетворення. Розгляньмо більш детально ці прийоми, використані при перекладі тексту галузі екології. Маємо наступні приклади:

From heat waves to storms to floods to fires to massive glacial melts, the global climate seems to be crashing around us.(1,с.1)

Від спалахів спеки  до ураганів та  повінів, від пожеж  до глобального льодовикового танення, - все це приклади змін світового клімату.

Окрім граматичних трансформацій, бачимо в поданому прикладі лексичну трансформацію – прийом модуляції (смисловий розвиток).

Scientists have been calling this shot for decades. (1,с.1)

Вчені передбачали  всі ці події ще кілька десятеліть потому.

У даному прикладі при перекладі  була використана наступна лексична трансформація: прийом генералізації. Дослівно shot – постріл, та у нашому контексті такий переклад лексеми неприйнятний, тому використовується прийом генералізації та перекладається як дія.

This is precisely what they have been warning would happen if we continued pumping greenhouse gases into the atmosphere, trapping the heat that flows in from the sun and raising global temperatures.(1,с.1)

Вони неодноразово попереджали, що трапиться, якщо не припиниться викид парникових газів в атмосферу, затримання сонячних променів і підвищення глобальних температур.

Тут бачимо прийом смислового розвитку. Для підсилення ефекту халатності людей що до попереджень вчених при  перекладі було використано даний прийом і слово  precisely перекладено як неодноразово замість точно, певно.

Environmentalists and lawmakers spent years shouting at one another about whether the grim forecasts were true, but in the past five years or so, the serious debate has quietly ended. (1,с.2)

Екологи та законодавці  витратили роки на суперечки стосовно того, чи дійсно сумні прогнози стосовно глобального потепління правдиві, але, нарешті,  десь приблизно за останні п’ять років серйозні дебати мирно закінчилися.

Маємо в наведеному прикладі лексичну трансформацію – прийом генералізації та смислового розвитку. Словосполучення shouting at one another  дослівно значить стріляти один в одного. Певно, що вчені насправді не стріляли один в одного, а сперечались.

What few people reckoned on was that global climate systems are booby-trapped with tipping points and feedback loops, thresholds past which the slow creep of environmental decay gives way to sudden and self-perpetuating collapse.(1,с.2)

Де хто зробив висновок, що глобальні кліматичні системи мають міни-пастки, які починають діяти у переломні моменти та мають зворотний зв'язок, природні процеси починають запускати схему руйнування, яка має раптовий та самовідновлюючий характер.

Бачимо у словнику відповідник booby-trap – ставити підривні міні-пастки. За контекстом нашого матеріалу подані пастки не можуть бути підривними, тому ми використовуємо прийом генералізації та перекладаємо просто як пастки.

"The last 12 months have been alarming." Adds Ruth Curry of the Woods Hole Oceanographic Institution in Massachusetts: "The ripple through the scientific community is palpable." (1,с.2)

"Останні 12 місяців були тривожними",- додає  Рут Каррі, вчений океанографічного  інституту «Вудс Холі» в штаті  Массачусетс: "Відчутні вагання серед науковців."

При перекладі у даному прикладі був використаний прийом модуляції  або смислового розвитку – лексична трансформація.

A collection of new global-warming books is hitting the shelves in response to that awakening interest, followed closely by TV and theatrical documentaries. (1,с.3)

Як результат  пробудження інтересу з боку  телебачення та документальних фільмів, низька видань, що стосується всесвітнього потепління заповнює наші полиці новими книгами.

Маємо у даному прикладі лексичні перекладацькі трансформації  – прийом смислового розвитку та прийом генералізації.

That's still not clear. (1,с.3)

На даний момент, це ще не відомо.

Взагалі лексема still має фіксований відповідник досі. При перекладі у даному випадку був використаний прийом конкретизації та перекладено як в даний момент для посилення часового ефекту та виділення, що саме зараз ще не відомо, але в наступний момент може все змінитись.

It's at the North and South poles that those steambath conditions are felt particularly acutely, with glaciers and ice caps crumbling to slush.    (1,с.4)

Особливо гостро відчувається процеси випарювання  на Північному і Південному полюсах, де льодовики та льодовий покрив перетворюються на талий сніг.

Маємо у даному прикладі дві лексичні трансформації – прийом конкретизації та прийом смислового розвитку.

Dumping that much water into the ocean is a very dangerous thing. (1,с.4)

Витік великої  кількості води в океан дуже небезпечний процес.

Thing – процес; при перекладі в даному прикладі було використано прийом конкретизації.

That is what scientists call a feedback loop, and it's a nasty one, since once you uncap the Arctic Ocean, you unleash another beast: the comparatively warm layer of water about 600 ft. deep that circulates in and out of the Atlantic. (1,с.5)

     Це  те, що вчені називають зворотним  зв'язком, існує ще однин неприємний момент: якщо Ви “відкриєте” Північний Льодовитий океан, Ви дасте волю іншому шкіднику - порівняно теплому шару води на глибині близько 600 футів, що циркулює в Атлантичному океані та за його межами.

У даному прикладі, як і в  багатьох інших, при перекладі було використано декілька лексичних  трасформацій, а саме прийом смислового розвитку (модуляції) та прийом конкретизації.

Отже, з наведеного аналізу  бачимо, що при перекладі текстів  у галузі генетики досить часто використовуються лексичні трансформації. Переважно  це прийоми конкретизації, генералізації  та смислового розвитку (генералізації).

ВИСНОВКИ

Наше дослідження було спрямоване на проведення аналітичної роботи перекладу текстів у галузі екології, а саме на використання перекладацьких трансформації у процесі досягнення адекватності перекладу текстів у галузі екології.

Отже, у першому розділі нашого дослідження ми дізнались, що переклад – діяльність, що полягає в передачі змісту тексту на одній мові засобами іншої мови, а також результат такої діяльності. Головна мета перекладу – досягнення адекватності. Адекватний, або як його ще називають, еквівалентний переклад – це такий переклад, який здійснюється на рівні, необхідному і достатньому для передачі незмінного плану змісту при дотриманні відповідного плану вираження, тобто норм мови перекладу. В процесі перекладу початковими є одиниці тексту оригіналу, а кінцевими - одиниці тексту перекладу. Для створення повноцінного перекладу перекладач повинен брати до уваги характерні особливості автора повідомлення (джерела інформації) і тих одержувачів (рецепторів) інформації, для яких призначалось це повідомлення, їх знання і досвід, відбивану в повідомленні реальність, характер і особливості сприйняття людей, яким адресується переклад, і усі інші аспекти міжмовної комунікації, що впливають на хід і результат перекладацького процесу. Саме для цього при перекладі використовуються перекладацькі трансформації.