Особливості бухгалтерського обліку на малих підприємствах. 2

     ЗМІСТ

                                                                                                                              стр

Вступ                                                                                                                           3

1 Організація  бухгалтерського обліку на підприємствах  малого бізнесу            4

2. Законодавча  та нормативна база обліку  на підприємствах малого бізнесу      9

3 Форми  бухгалтерського обліку, план рахунків  для малих підприємств           14

Висновок                                                                                                                     27

Література                                                                                                                   29 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВСТУП 

     Поняття «мале підприємство» в Україні  існує досить давно. Воно є широким  і включає до себе як, платників  єдиного податку, так і інші підприємства, тобто основним критерієм є чисельність  працівників.

     Зараз в Україні дуже розповсюджені малі підприємства. Це пов’язано з тим, що на малих підприємствах можна швидко обновляти основні засоби, а також реагувати на зміни кон’юнктури ринку. Важливим чинником є також те, що на малих підприємствах дозволяється застосовувати спрощену систему оподаткування. Завдяки цим та багатьом іншим чинникам така форма організації підприємницької діяльності, як малі підприємства, є провідною в Україні.

     Для підтримки діяльності малих підприємств  та врегулювання цивільно-правових відносин вийшли нормативні документи про підтримку малого бізнесу в Україні. Серед них: Указ Президента України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 12 травня 1998 року та Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 3 липня 1998 року.

     Особливістю та перевагою малих підприємств  є те, що на них виконується значно менше господарських операцій, та не потрібна значна деталізація операцій. Тому малі підприємства можуть застосовувати просту і спрощену форму бухгалтерського обліку. 
 
 
 
 
 
 
 
 

     1 Організація бухгалтерського обліку на підприємствах малого бізнесу 

     Усім  підприємствам, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, у тому числі й малим, необхідно вести бухгалтерський облік і складати фінансову звітність згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», який визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності в Україні. Успішне функціонування будь-якого підприємства, в тому числі і малого, забезпечення рентабельної діяльності в умовах ринкових взаємовідносин з партнерами з постачання виробничих ресурсів, реалізації виробленої продукції чи товарів, а також необхідність точних і своєчасних взаєморозрахунків з ними і фінансово-кредитними установами, вимагає організації чіткої системи бухгалтерського обліку і звітності. Бухгалтерський облік є основним і обов'язковим видом обліку на підприємствах. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належить до компетенції його власника або уповноваженого органу відповідно до законодавства і засновницьких документів.

     Відповідальність  за організацію бухгалтерського  обліку і забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, зберігання документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник або уповноважений орган, що здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства і засновницьких документів.

     Відповідно  до цих вимог бухгалтерський облік  на малому підприємстві повинен бути організований так, щоб забезпечити:

     1 точні і повні дані про наявність основних і оборотних засобів;

     2 своєчасність проведення розрахунків з постачальницькими підприємствами чи будь-якими іншими організаціями, біржами, окремими особами за придбані товарно-матеріальні цінності чи надані послуги і виконані роботи;

     3 обгрунтоване і чітке відображення витрат виробництва;

     4 чіткий контроль за виконанням договірних зобов'язань щодо обсягів і строків реалізації виробленої продукції і товарів чи продуктів переробки, їх якості, правильності застосування реалізаційних цін, знижок і надбавок до них, повнотою оплати за реалізовану продукцію;

     5 правильне визначення фінансових результатів і розподіл прибутку;

     6 складання точної, повної та своєчасної податкової і фінансової звітності в передбачених обсягах;

     7 неперервний, суцільний і повний контроль за схоронністю активів підприємства.

     Підприємство  самостійно визначає облікову політику і здійснює заходи щодо організації бухгалтерського обліку, що фіксується у розпорядчому документі (наказі, рішенні). У зв'язку з тим, що облікова політика підприємства формується на тривалу перспективу і може змінюватися тільки у випадках, передбачених положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, доцільніше наказ про облікову політику видавати на підприємстві окремо від наказу про організацію бухгалтерського обліку. Проте на невеликих підприємствах такий наказ може бути один і складатися з двох розділів, наприклад: розділ 1 «Організація бухгалтерського обліку»; розділ 2 «Напрями облікової політики».

     У наказі про організацію бухгалтерського  обліку підприємство повинно зазначити такі моменти.

     1. Вибір форми організації бухгалтерського обліку:

     а) введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

     б) використання послуг спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

     в) самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.

     2. Вибір форми ведення бухгалтерського обліку:

     а) регістри бухгалтерського обліку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2000 р. № 356;

     б) регістри бухгалтерського обліку для малих підприємств, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 25 червня 2003 р. № 422;

     в) автоматизована форма бухгалтерського обліку — комп'ютерна бухгалтерська програма, що передбачає створення регістрів бухгалтерського обліку.

     3. Встановлення правил документообігу і технології обробки облікової інформації.

     Обов'язковою  умовою чіткої організації бухгалтерського  обліку в умовах малого підприємства є забезпечення відображення кожної господарської операції у відповідних документах. У такому випадку розробляється і затверджується графік документообігу, що повинен забезпечити оптимальну кількість підрозділів і виконавців, через які проходить кожний первинний документ, визначити мінімальний строк його перебування у підрозділі, а також сприяти поліпшенню облікової роботи, посиленню контрольних функцій бухгалтерського обліку, підвищенню рівня його механізації та автоматизації. Малі підприємства повинні використовувати типові первинні документи бухгалтерського обліку.

     4. Використання системи рахунків бухгалтерського обліку:

       За загальним Планом рахунків бухгалтерського обліку:

     а) використання одночасно рахунків класів 8 «Витрати за елементами» і 9 «Витрати діяльності»;

     б) використання тільки рахунків класу 9 «Витрати діяльності»;

     в) використання тільки рахунків класу 8 «Витрати за елементами»;

       За спрощеним Планом рахунків бухгалтерського обліку.

     5. Встановлення системи та форми внутрішньогосподарського обліку, звітності та контролю господарських операцій.

     Внутрішньогосподарський облік становить систему обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством.

     6. Визначення прав працівників на підписання бухгалтерських документів.

     7. Виділення на окремий баланс філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів, зобов'язаних вести бухгалтерський облік, із подальшим включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

     8. Встановлення порядку проведення інвентаризації активів і зобов'язань з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Зазначаються об'єкти інвентаризації, періодичність її проведення, склад комісії тощо.

     Організація й ведення бухгалтерського обліку та складання звітності на малих підприємствах повинні здійснюватися із дотриманням принципів бухгалтерського обліку та звітності, які зазначені в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». До них належать: обачність, повне висвітлення, автономність, послідовність, безперервність, нарахування та відповідність доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історична (фактична) собівартість, єдиний грошовий вимірник, періодичність.

     Згідно  з принципом послідовності підприємству слід постійно (з року в рік) застосовувати єдину обрану облікову політику, тобто, вибір принципів, методів і процедур, по в'язаних з оцінкою або обліком статей балансу. Основним розпорядчим документом, що визначає облікову політику підприємства є наказ про облікову політику підприємства, де визначається:

     1 поріг суттєвості;

     2 тривалість операційного циклу;

     3 строк корисного використання  необоротних активів;

     4 методи амортизації необоротних  активів;

     5 одиниця обліку запасів;

     6 методи оцінки вибуття запасів;

     7 метод обліку транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ);

     8 методи визначення величини резерву  сумнівних боргів;

     9 методи відображення фінансових  інвестицій залежно від їх  виду;

     10 методи оцінки ступеня завершеності  операцій з надання послуг;

     11 методи калькулювання виробничої  собівартості продукції, робіт,  послуг;

     12 перелік і склад статей калькулювання  виробничої собівартості продукції  (робіт, по слуг).

     Кожне підприємство обирає елементи облікової політики, спираючись виключно на економічну ефективність та особливості своєї діяльності.

     Зміни в обліковій політиці та в облікових оцінках можливі лише у випадках, прямо передбачених П(С)БО. Такі випадки змін наведено в П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах». Так, облікова політика може змінюватися, якщо:

     1 змінюються статутні вимоги;

     2 змінюються вимоги органу, який затверджує П(С)БО;

     3 зміни забезпечать більш достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства.

     Облікова  політика малого підприємства — це не просто сукупність способів ведення обліку, обраних відповідно до умов господарювання, але й вибір методики обліку, яка надає можливості використовувати різні варіанти відображення фактів господарського життя обліку.

     Отже, основним завданням обліку є створення такої системи отримання інформації, яка б забезпечувала реальне управління суб'єктом малого підприємництва та примноження доходу від його діяльності. 
 
 
 
 
 
 
 
 

     2. Законодавча та нормативна база  обліку на підприємствах малого  бізнесу 

     Статтею 42 Конституції України закріплено право кожного громадянина займатися підприємницькою діяльністю, яка не заборонена законом.

     Підприємництво  — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

     Господарський кодекс України визначає що «усі суб'єкти господарювання зобов'язані здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності...»

     Починаючи з 1 січня 2000 р. усі підприємства ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», який визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності в Україні.

     До 1 січня 2000 р. бухгалтерський облік регламентувався спеціальними нормативними документами, і запитань у малих підприємств практично не виникало, хоча спрощена система оподаткування, що використовувалась ними, мала значні недоліки. Через надмірну узагальненість облікових регістрів, Плану рахунків і фінансової звітності, фінансовий стан підприємства визначити було важко, а вести економіко-аналітичну роботу практично неможливо.

     Реформування  бухгалтерського обліку та звітності, з одного боку, розв'язало деякі проблеми, з іншого — поставило багато запитань перед вітчизняними підприємствами, серед яких і суб'єкти малого підприємництва. У процесі проведення реформи змінилися не тільки План рахунків, порядок відображення в обліку господарських операцій та процесів, фінансова звітність, а й передбачається також зміна ставлення до бухгалтерського обліку, повернення до нього аналітико-управлінської функції, надання бухгалтеру значної свободи дій та одночасно з цим — збільшення його відповідальності.

     З метою полегшення обліку на малих підприємствах наказом Міністерства фінансів України від 19 квітня 2001 р. № 186 був затверджений спрощений План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій суб'єктів малого підприємництва, хоча малі підприємства на власний розсуд вирішують, яким Планом рахунків користуватись — загальним чи спрощеним.

     Після реформування бухгалтерського обліку, змін порядку формування доходів, витрат, фінансових результатів і структури фінансової звітності малих підприємств, впровадження спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку для малих підприємств виникла необхідність переглянути і регістри, де б систематизувалась і узагальнювалась інформація про господарські операції таких суб'єктів, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 25 червня 2003 р. № 422 «Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами». Ці Методичні рекомендації спрямовані на забезпечення ведення бухгалтерського обліку в регістрах із застосуванням спрощеного Плану рахунків і спрощених процедур визначення витрат діяльності, що містяться у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва».

     Стандарт  встановлює зміст і форму фінансової звітності суб'єкта малого підприємництва. У складі Балансу — форма 1-м і Звіту про фінансові результати — форма 2-м та порядок заповнення її статей.

     Строки  та порядок подання фінансової звітності малими підприємствами відповідним контролюючим органам встановлені «Порядком подання фінансової звітності», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. № 419, зі змінами та доповненнями, оскільки дія цього Порядку поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми та форми власності.

     Існує низка нормативних документів, що регулюють питання складання  та подання звітності суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку і звітності. Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва», зі змінами і доповненнями, від 28 червня 1999 р. № 746/99 є основним нормативно-правовим актом, який регулює питання переходу та функціонування суб'єктів малого підприємництва у спрощеній системі. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності була також передбачена законом України «Про державну підтримку суб'єктів малого підприємництва» від 19 жовтня 2000 р. № 2063-ІП, в рамках національної програми сприяння розвитку малого бізнесу.

     Нормативне  регулювання обліку і звітності  платників єдиного податку забезпечується такими стандартами бухгалтерського обліку і звітності:

     1 П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»;

     2 П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»;

     3 П(С)БО 7 «Основні засоби»;

     4 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»;

     5 П(С)БО 9 «Запаси»;

     6 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»;

     7 П(С)БО 11 «Зобов'язання»;

     8 П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції»;

     9 П(С)БО 15 «Дохід»;

     10 П(С)БО 16 «Витрати»;

     11 П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва»;

     12 П(С)БО 26 «Виплати працівникам»;

     13 П(С)БО 27 «Діяльність , що припиняється» тощо.

     Існує достатня кількість міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, що регулюють зазначені питання, серед них можна виділити:

     1 МСБО 1 «Подання фінансових звітів»;

     2 МСБО 2 «Запаси»;

     3 МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках»;

     4 МСБО 10 «Події після дати балансу»;

     5 МСБО 16 «Основні засоби»;

     6 МСБО 18 «Дохід»;

     7 МСБО 19 « Виплати працівникам»;

     8 МСБО 26 «Облік та звітність програм пенсійного забезпечення»;

     9 МСБО 28 «Інвестиції в асоційовані підприємства»;

     10 МСБО 29 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції»;

     11 МСБО 38 «Нематеріальні активи» тощо.

     Нормативні  документи спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності:

     1 Наказ ДПАУ від 28 лютого 2003 р. № 98 «Про затвердження форми Розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва — юридичною особою та Порядку його складання», зі змінами та доповненнями;

     2 Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва — юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності затверджений наказом ДПАУ від 13 жовтня 1998 р. № 477,

     3 Порядок видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва — юридичною особою, затверджений наказом ДПАУ від 12 жовтня 1999 р. № 553 тощо.

     Малі  підприємства в своїй діяльності керуються не лише спеціальними нормативними актами, а й багатьма іншими документами, призначеними для ведення обліку та складання звітності всіма суб'єктами господарювання. Крім уже розглянутих законодавчих актів раніше, найбільш часто вживаними були і є:

     1  Закон України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 18 травня 2005 р.;

     2  Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997 р. № 283/97-ВР, зі змін, та доп.;

     3  Закон України «Про податок на додану вартість» в ред. від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР, зі змін, та доп.;

     4  Закон України «Про оплату праці» від 20 березня 1995 р. № 108 зі змін, та доп.;

     5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88;

     6  Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. № 637;

     7  Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 р. № 69, зі змін, та доп.;

     8 Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 29 березня 2001 р. № 135, зі змін, та доп., та багато інших.

     Було  б доцільним ухвалення єдиного комплексного закону щодо діяльності малих підприємств, у якому були б зазначені теоретико-правові засади функціонування малих підприємств, поданий перелік заходів державної підтримки малого підприємництва, запропоновані декілька зручних форм ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, а також запроваджена не обтяжлива і справедлива система оподаткування доходів малих підприємств.

     Проект Закону України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» прийнято і, на жаль, він не дає можливості полегшити працю бухгалтерів малих підприємств і не дає змоги уникнути розбіжностей між вимогами законів та нормативно-правових актів. На сьогодні  діє Податковий Кодекс України який був направлений на вдосконалення податкової системи. В ньому знайшли своє відображення зі змінами Закони України які вже втратили чинність. З появою Податкового Кодексу з’явилось досить багато додаткових суперечливих питань які потребують пояснень. 

     3 Форми бухгалтерського обліку, план рахунків для малих підприємств 

     Відповідно  до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» малі підприємства мають право самостійно обирати форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них. При цьому мають дотримуватися єдиних засад бухгалтерського обліку.

     Вибір форми бухгалтерського обліку є  одним із заходів щодо організації  бухгалтерського обліку, тому на зміну "Вказівкам про склад та порядок  заповнення облікових регістрів малими підприємствами", які затвердженні були наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 1996 р. №112, запропоновано Методичні рекомендації із застосування регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 25 червня 2003 р. № 422, які призначені для ведення регістрів бухгалтерського обліку юридичними особами — суб'єктами підприємницької діяльності будь-якої організаційно правової форми та форми власності з ознаками малих підприємств, а також юридичними особами (крім бюджетних установ), що не займаються підприємницькою діяльністю.

     Методичні рекомендації спрямовані на систематизацію в регістрах бухгалтерського  обліку методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань і факти фінансово-господарської діяльності малих підприємств з метою накопичення даних і складання фінансової звітності.

     Регістри  бухгалтерського обліку мають складатися малим підприємством щомісяця. Підставою для записів у регістрах є первинні документи про факти господарських операцій, що ведуться в тій сумі, яка зазначена у первинних документах, тобто в гривнях і копійках.

     Господарські  операції заносяться до регістру бухгалтерського обліку за той місяць, у якому вони відбулися. Дані регістрів бухгалтерського обліку використовуються для складання фінансової звітності, заповнення інших форм звітності.

     Методичні рекомендації передбачають два варіанти ведення регістрів:

     а) проста форма бухгалтерського обліку;

     б) спрощена форма бухгалтерського обліку (форма бухгалтерського обліку з використанням (веденням) регістрів майна малого підприємства).

     Проста  форма бухгалтерського обліку передбачає використання Журналу обліку господарських операцій. Проста форма бухгалтерського обліку застосовується малими підприємствами з незначним документообігом, що здійснюють діяльність з виконання не матеріаломістких робіт і послуг.